| Сторінки (3/235): | « | 1 2 3 | » |
В темній залі концертній для мене зіграла Шопена,
Розчиняючи шарм свій легкий в гармонійних пасажах…
Я кохаю тебе! Усміхайся, о ніжна, шалена,
твоя врода затьмарить багатства усі Ермітажу.
Твої руки химерні мені малювали портрети
А я думав в ту мить про ескізи від тіней до кроків.
Я кохаю тебе! Познімай з ніжних пальців кастети
і дозволь почуттям провести кілька довгих уроків
Твої губи тремтіли від музики стомлених клавіш,
той "Ноктюрн" малював віщі сни. Ти мені не сказала...
Я кохаю тебе! Романтичний жебрак, дикий дервіш,
відчайдушний герой, що шукає затИшку Валгали…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2010
Ты знаешь, мне вовсе не важно,
Что в жизни я знала тебя.
Хоть мир растоптала бумажный
И стала на путь бытия.
Мне грез посчитать невозможно,
Но ты что-то ярче зари.
Я нежным сияньем умножу
Все чувства, что есть у любви.
Пусть холоден ты, безразличен,
Пусть я не твой скромный причал,
Меня пусть не видел, не слышал
И даже сейчас не узнал…
Ты знаешь, мне вовсе не важно,
Что ты поджигал все мосты:
Все это похоже на кражу,
Где вор, милый мой, это ты...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207617
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.08.2010
Ти мене не буди від печалі,
я в руках твоїх міцно засну.
Я читатиму жваво Стендаля,
хоч ніколи його не збагну.
Я когось цілуватиму в щоки,
і навзаєм мене обіймуть.
Тільки стануть порожніми кроки
і в джерельній воді - каламуть.
Просто чайки літають вже низько,
й по-осінньому пахне трава.
Просто в мене очах попелисько
від надії, що вже нежива.
Ти мене не буди серед парку,
я в руках твоїх тихо засну.
Я читатиму мовчки Петрарку,
хоч ніколи його не збагну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2010
О, так! Спади шаленством до тремтливих п’ят,
Лоскочучи лиш подихом ванільних небосхилів,
Торкаючись неторканих ніким іще принад,
Відчувши щось в лету на гребні стомленої хвилі.
Прийди, немов той дим, що розганяє злий мороз,
Розтань жарким вогнем, а потім вмить в мені замерзни.
Нехай не солод ти: всього отрута, - купор́ос,
І хай ти зими злі, а не чекані мною весни.
О, ні! Хай далі дощ паде краплинками з чола:
Мені без рук твоїх міцних, мабуть, уже й не жити.
Прийди, немов, вбиваюча підступністю, імла,
Щоб непокірливу мене дощем шаленства покорити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207397
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.08.2010
Здається, я не думаю про вас.
Моє сумління в тім само божиться.
Лише у ніч холодну постать Ваша сниться
Серед фальшивих стомлених гримас.
Пусте!.. Бо я не думаю про Вас.
Здається, Ви не кличете мене.
Про те лишень сказати можуть очі,
І виправданням стануть темні ночі,
Допоки ця примарність не мине.
Нехай!.. Ви вже не кличете мене.
Здається, в тому сні були не ми.
А тіні запечатаних відбитків.
В ту ніч були лиш ми, й ніяких свідків,
Що б душу відправляли до тюрми.
Кінець!.. У тому cні були не ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2010
Лето ненарочно растворяет душу,
Заполняет мысли, смятые в висках.
Ты из океана выходи на сушу,
Крепко сжав руками солнце в облаках.
Тайнами укройся, мною наполняя
Жадных ожиданий рваные куски.
Я лечу на сутки где-то в Гималаи,
Чтобы там оставить след своей тоски.
Милый мой, желанный!.. Ты еще не знаешь
Как в холодном ливне я всю жизнь жила.
Пламенем холодным ты в мечтах пылаешь,
Даже между молний, даже если мгла.
Мы поодиночке пишем наши судьбы, -
Сольные концерты родственных сердец.
Лето ненарочно нас с тобою губит…
Только, мой любимый, это не конец.
Краешком заката буду я являться,
Волосы лаская солнечным лучом,
И цветком мимозы утром улыбаться,
Лишь бы в жизни как-то встретиться вдвоем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207029
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.08.2010
Ідентично заведеним римам,
Що простують кометами в мозку,
І холодним засніженим зимам
У той час, як безжально я боса.
Спопелілим надіям подібно,
Що слізьми напувають повіки,
Та словам, від яких вже огидно,
Особливо від слова «навіки».
Зафарбовано в тон цитаделі
Посірілих скелястих порогів,
Ідентично порожній пустелі,
Де я кличу на поміч лиш Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2010
Нарисуй мне вечерний Париж акварельными красками,
Пусть тебе далеко до высоких материй да Винчи,
Я сияньем луны стану нежным, смешными загадками,
Лишь бы в сердце твоем не нашло свой приют безразличие.
Заиграй мне на скрипке, окружая ладонями талию,
Пусть тебе не видать утонченный прибор Страдивари.
Я закрою глаза, попытаюсь стать сильно желанною,
Лишь бы снова меня от тебя никогда не избавили.
Напиши мне сонет, про любовь со страстями опасными,
Пусть ты только мечтал о прекрасных твореньях Шекспира,
Я губами прижмусь к волосам, этот миг будет сладостным,
Лишь бы снова во мне одиночество боль не укрыло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205755
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.08.2010
Сонною походкой я брожу вдоль парков,
Приторные мысли – бредом на виду.
Алые тюльпаны, втоптаны украдкой,
Сонно провожаю золотом на льду.
Если бы летать я чайкою умела
Низко над асфальтом шумных городов, -
И душой так близко, хоть неблизко телом,
Если б я спасеньем стать могла сквозь гром…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205753
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.08.2010
Мені твоє лице таке знайоме,
Таке близьке… До болю, аж до сліз!
У скронях б’є відлуння злого грому
І душу рве нещадний час навскіс.
Твоє чоло, і очі, і волосся…
Твої слова, думки (твої думки!)…
Мені із перших хвиль тоді здалося,
Що знаю я тебе крізь всі віки.
Ти можеш не впізнати дивних ліній
У мене на оберненій руці,
Мені твоє лице таке вже рідне,
Що сльози просто тануть на щоці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2010
Ми губимось серед буднів:
чекати звикаєм свята
в той час, коли богу нудно
молитви чиїсь читати…
Ми знаємо, що покора
Для щастя – лиш пустку дала…
Знаходимо ж в К’єркегора:
У більшості – правди мало…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2010
Ти мене не слухай: я тобі збрехала,
Правду говорити важко у журбі.
У руках крутила ніжно-білі кали,
І дивитись в очі не могла тобі.
Я хотіла в тиші, гірко-монотонній,
Загубити сум свій в келиху вина.
Я в життя загрузла. Я у нім вже тону,
Де моя самотність спокою не зна.
Хай морози люті серце сповивають:
Я тобі збрехала. А тепер мовчу.
Хай мені немає стежечки до раю, -
За миттєве щастя пеклом заплачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2010
Навіть якщо Сонце скотиться з орбіти,
Всі всесвітні зорі зійдуться в одну, -
Я тебе не втомлюсь віддано любити,
Хоч ніколи, знаю, так і не збагну.
Навіть як волошки вкриють поле снігу,
Буде замість ночі день і навпаки, -
Я в твоєму серці все ж зламаю кригу,
Легко доторкнувшись подихом руки.
І якщо в годині буде мить коротша,
Навіть серед літа звалиться зима, -
Бачити тебе я, знай, не перехочу,
Хай хоч дратівливо, хай хоч жартома.
Навіть якщо скелі якось розійдуться,
І я буду пити каву, а не чай, -
Наші спраглі душі в нас в тілах займуться,
Тільки я піду все ж. Ти вже вибачай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2010
Так бути не має! Я знаю, - не треба нотацій.
Я часу у вас забирати без діла не стану.
Я буду каблучку уперто крутити на пальці,
Хоч кажуть, при комусь робити так дещо негарно.
Я очі ховати у землю, пробачте, не буду,
Рум’янець щоки не стривожить, упевнена в тому.
Життя – тільки мить. Бережіть його, чуєте, люди?!.
Хай смуток в душі, хай там жаль, хай ненависть і втома…
Минає усе… Залишається щось найдорожче.
Я втратити вас так не хочу, це буде нечесно!..
Кохання – було, та від нього тепер тільки мощі,
І храми святі, що давно вже безжалісно знесли.
Я знаю, - так бути немає. В думках булемія:
Без вас цілий світ перетвориться в скромну хмаринку.
Я житиму так, як лиш тільки сама того вмію,
Життя – тільки мить, відвойована у поєдинку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2010
Я тебя боготворила, я к ногам тебе слалась,
Я обет тебе хранила, как чистейшей свой алмаз.
Даже утром, причитая все молитвы по губам,
Знала я, что есть другая, но тебя я не отдам,
Что начну всерьез бороться, красотою опьяня,
И сорву из сердца гвозди, что свалились на меня.
Под небесным звездочетом кратко считывала сны,
И по нитям, и по нотам шла дорожкой до луны.
Я не знала, как непросто быть влюбленной у богов, -
В моем сердце только остров, без заветных мною слов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203824
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.08.2010
Я не просто жила, - я дышала, болела тобою.
Наполняла теплом все холодные скучные мысли.
И проблемы других мне казались такой ерундою,
Если нету тебя на восходе моей серой жизни.
Я считала всегда, что ты должен еще повториться:
Что я жду тебя вновь, вспоминая ночные беседы.
Как могла я в тебя так бездумно, нелепо влюбиться,
не желая умом на вопросы услышать ответы.
Знаешь, я не начну с ничего накалившейся ссоры,
Просто тихо уйду, оставляя тебе только звезды.
Ты украл мое сердце, - ты был ненаказанным вором,
И вернуть, милый мой, либо что невозможно и поздно.
Я не просто жила, - я тобою все клеточки вскрыла:
И кружила себя в нарисованной мною вселенной.
Как же я одного лишь тебя так безумно любила,
Отдаляясь мечтой от мечты не спеша, постепенно?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203722
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.07.2010
Мені не друг, мені не ворог…
Мені не світло, і не тінь.
Думки затерти хочу в порох,
І не відчути рук тремтінь.
Мені не Бог, і не нечистий,
Мені не день, мені не ніч.
Я вже давно під твоїм тиском, -
Бодай тепер мене не клич.
Мені не вірш, мені не проза,
Мені не зло, і не добро.
Гнила в душі стара заноза,
І так давно розбите скло.
Мені не біль, мені не щастя,
Мені не сльози, і не сміх.
Ти серце міг моє украсти,
Та зберегти його не зміг.
Мені не друг, мені не ворог…
Мені не тиша, і не крик.
Я так втомилась йти по колах,
Де ти байдуже бути звик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2010
… І захлопнуться двері. У вікна постукає тиша.
В моїй голові хаотично розкидані плани…
Як плисти – глибоко, літати – тоді тільки вище,
І квіти до ніг хай несуть всі закохані фани.
Я мушу іти, хоч давно вже закінчився серпень.
Ти, знаєш, мороз вже до кінчиків пальців відчутний.
Із ліку збиваюся, дивлячись в відзвуки петель, -
Коротких гудків, які так намагалась вдихнути.
Тобі не збираюсь вказати на вихід з кімнати:
Ти з серця мого і з душі забирайся по швидше.
Я зліплю себе, хоч й друзки усі агломерати, -
Хай захлопнуться двері. У вікна постукає тиша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2010
Наше чувство угасло, и мысли остыли, -
Ежедневный вопрос: «Ну и как дальше быть?».
Ненавижу тебя лишь за то, что любила,
А теперь никого не могу так любить.
Вижу даль сквозь тебя. Ты уже раздражаешь.
И твоих слов пустых я нарочно не слышу.
Жаль мне только о том, что ты просто не знаешь:
У любви два пути. Я себя ненавижу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203339
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.07.2010
Ми ділимо навпіл тишу,
фарбуємо ранок сірим.
На спомин про себе лишу
богам – непотрібну віру…
Ми губимо совість в ліжку,
ми ходимо в чім попало…
поставлю тобі підніжку
та богу цього замало.
Ми граємо проти правил,
ховаємо справжні лиця.
Коли всього світу мало, –
ніяким богам не сниться…
Простіть нас! Ми теж звичайні,
У мріях всі під арештом.
О боже, нехай майбутнє
Згадає про нас хоч жестом!..
P.S. Мала честь з вами написати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203248
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.07.2010
То, мабуть, був попіл, засипаний в очі, -
Фантазій плетіння, то була мара!
Тепер тебе бачити й чути не хочу,
У серці моїм не для тебе пора.
Немовби туман, у який я пірнала,
В якому тебе намагалась знайти.
Як вперта і сильна у душу навала,
Що нагло мої позбивала щити.
Мов вирок, що вже пролунав з трибуналу,
У поті холодному довгий полон.
Ну як я тебе стільки часу чекала,
Якщо ти не більше й не менше, - лиш сон.
Я більше складати мозаїк не буду,
І вистачить з мене ладнати мости,
І камінь спаде, що припертий на грудях,
І зникнеш назавжди з життя мого ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2010
Може, то причини всі лише у мені, -
Я уже свідомо думати не можу.
Дріб’язком із решти знов наб’ю кишені,
І із сотні тіней я впізнаю схожу.
Я давно втомилась скелі відпирати,
В мене тануть сили, в поті все чоло.
Лиш давай не будем, наче ті примати,
Знов робити вигляд, що усе пройшло.
Мріям піднебесним у мені не місце,
Час зловіщий вперто йде поперед нас.
А в твоєму серці від морозу тісно,
А в моєму серці тісно від образ.
Я свої надії в трунах заховала,
І поклала тихо на сирій траві.
І лише сьогодні я собі зізналась,
Що на кладовищі всі мерці живі.
Навіть, якщо дійсно всі причини в мені,
І, як завжди, правим будеш тільки ти, -
Дріб’язком із решти знов наб’ю кишені,
Й мертвим сподіванням я зведу хрести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2010
Ніч міняється з днем:
Ми міняємось з тінню і світлом.
На моєму вікні чути запах
Вина розмарину.
Я не маю куди запропалу
Невдачу подіти,
І свою, і чужу, і нічию
Тривожну провину.
Завтра сонце зійде, -
І ми знов запульсуєм у буднях,
В наших душах мине загадкова
Мигдальна безпоміч.
Я цих днів ні за що не зітру,
Ні за що не забуду,
Де ми були удвох,
Де так тісно стояли пліч-о-пліч.
Ти, прошу, не сумуй,
То все, кажуть, минає із часом:
Ми тікаємо в сни,
Але завтра нам знов повертати.
Ми у дусі своїм нероздільні
І схожі. Нам разом
Ще колись весь цей бруд,
Що як попіл зронився, збирати.
Ніч міняється з днем:
Ми міняємось мовби ролями.
Сонце й місяць ніколи не
Вміли знаходитись поруч.
На розпутті ми десь
Залишились між злими шляхами:
Тобі вправо іти, а мені
Повертати ліворуч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2010
Три доли секунды – и я уже где-то так близко
На ухо шепчу о, забытых людьми, мириадах.
Ты можешь уйти, как всегда, от меня по-английски, -
Не стану тебе на пути непонятной преградой.
Пусть ветер поет нам о страстных с дождем поцелуях,
Припомнив о наших сливаньях горячих ладоней.
О прошлом теперь я не думаю и не ликую, -
Внезапным звонком я уже о себе не припомню.
Три доли мечты - ну и вот ты уже где-то рядом,
Стоишь за спиной, пишешь робко слова извиненья.
Ты можешь уйти по-английски. Мне больше не надо
Искать в твоих глаз эликсир своего упоенья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202156
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.07.2010
Ти за мною не йди. Я вже більше про це не попрошу,
Навіть хоч би й мені рани далі просочились кров’ю.
Помовчи. Не кажи: «Я не вартий. Ти надто хороша», -
Познущавшись вкотре над моєю сліпою любов’ю.
Скільки часу пройшло, - не змінилось ніщо ні на йоту.
Тільки ми на калібр проміняли старі пістолети.
В голові зашумлять хаотично позбирані ноти,
І жовтітимуть десь вже несвіжі віддавна газети.
Ти не думай лише, що я принципів більше не маю:
Підкорившись тобі, я забула про гордість і силу.
Я сама собі слабкість таку не даю, не прощаю,
Тільки просто тому, щоби бути у міру щаслива.
Може, нам ще колись поодинці самотність захоче
Кінослайдом німим всі моменти разом погортати.
Помовчи. Не кажи: «Я не вартий. Ти надто хороша», -
Краще просто піти, і нічого мені не казати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2010
Придумай мені кольорові вечірні памфлети, -
Віриш, я півжиття вже готова натомість віддати.
Не повторюй тепер всі ті самі старі піруети, -
Віриш, сили нема танцювати під темп модерато.
Загадай мені день, затолочений житнім колоссям, -
Розумієш, я більше не можу без кави у ліжко.
Ще до тебе в мені кардинальне колись відбулося, -
Розумієш, я дуже втомилася далі йти пішки.
Не заводь мене знов. Цей твій джаз я впізнаю по звуках, -
Знаєш, то ще до нас всі дороги проклали з бруківки.
Ти візьмеш за плече, і тремтітимуть трепетно руки, -
Знаєш, вже хтось давно поєднав нас, та надто нетривко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2010
Я заплющу очі. Десь летять лелеки,
Десь над головою, - в синій вишині.
Ти мені водночас і близький, й далекий,
І гіркий, й солодкий вкупі ти мені.
Я заплющу очі. Доторкнись рукою:
Чуєш мого серця стомлений мотив?
Я немов водночас і сама, й з тобою,
Наче й ти зі мною, наче і не ти…
Я заплющу очі. Страху вже немає,
Просто по волоссі вітер просковзнув.
Я немов забула, але й пам’ятаю,
Що водночас був ти, наче і не був.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2010
Она ждала из пурпурной ванили
Открытых в синем море парусов.
Хотела, чтоб её всегда любили,
И сердце не закрыли на засов.
И в поисках своих, и в ожиданьях,
Желала притупить тихонько боль.
Закрыв глаза, придумала желанье, -
Чтоб принц приплыл на парусе к Ассоль.
И каждый день ходила, не жалея,
На берега песчаного прибой.
Чтоб лишь не упустить на волнах Грея,
Навеки потерявши с ним покой.
На алых парусах его корабль
Все ближе приближается к Ассоль.
А ей одно всего-то только знать бы:
Когда ворвется в жизнь её любовь?..
P.S. Таню, тобі присвячується...:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201298
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.07.2010
Може, то й не мені малювати настільні портрети;
Жити в паводках снів, затуляючи лоб рукавами.
І ходити не в ті довжелезні пусті мінарети,
Притиснувши надійно язик за своїми зубами.
Знаєш, справа не в тім, що колись сонце зіб’ється з часу,
Що не буде границь поміж денним й нічним алгоритмом.
Просто в грудях моїх щось до тебе з роками не гасне,
Просто губи мої для твоїх тільки уст соковиті.
І нехай за вікном непробудно гримітиме злива:
Я розпалю камін, відкоркую десертного соку.
Тільки з ним (чорт, лиш з ним!) я по-справжньому була щаслива,
Не зробивши вперед, ні назад надпотрібного кроку.
Мабуть, це все думки, пересичені нашим минулим.
Я хотіла колись захворіти на тиф амнезії.
Просто в серці моїм ще живе те, про що не забула,
Просто мрії вже сплять. То лиш тільки останні надії.
P.S. Про тиф амнезії в медичному довіднику не знайдете. Це мій витвір мистецтва :-Р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2010
Не збивай мене з мовчання. Зараз це святе.
Ти змінивсь до невпізнання. Але це пусте.
Лиш дощами грозовими жили цих два дні,
І думками затяжними мариться мені.
Не дивися спрагло в очі, - в них тебе нема.
Я тепер уже не хочу жити крадькома.
Мої сльози – стиглі вишні. Тільки не зважай.
Я для тебе вже колишня, лиш не забувай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2010
А ты ведь больной. Я об этом уже говорила.
Даже мысли твои я читала сквозь странный диагноз.
Ты привкусом был столь желанного в детстве пломбира,
Ты сияньем мог быть не найденного мною алмаза.
Твой взгляд – он шальной. Иногда мне бывает и страшно.
И в зрачках пустоты только видно мое отраженье.
Вспоминания врут, - они больше чужие, не наши,
И в груди моей боль, и по телу мурашки волненья.
Не глупи – ты не прав. Я узнала болезнь без симптомов.
Круглосуточно верила в шанс от любви излечиться.
И пускай были мы не в казенном затерянном доме,
Но и здесь между нами сложилась прямая граница.
А я ведь больна. Ты об этом уже где-то слышал.
Зараженье мое под названьем «любовь» необъятно.
Мы полезем вдвоем на десятый этаж, и на крыши,
Чтоб вернуть здравый смысл в наше тело и душу обратно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200896
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.07.2010
Перша спроба перекладу, тож строго не судіть. Буду рада виправленням і конструктивній критиці:)
Оригінал тут: www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199390
Под тобою весна, о которой давно я забыла,
И вернувши её, запинается робко дыханье.
Ты только не думай, что я, как коварная Сцилла,
Тебя не хочу посещать в столь заветно признанье.
Под тобою огонь, - безразлично себе угасает,
Неоткрытые мысли виски наполняют ожогом.
И тайнами будут в полотнах Рембрандта «Данаи»
Мечты все мои, что я открывала лишь Богу.
Под тобою вся жизнь, что грядет угрожающе к смерти,
Запоздалые розы, завялые слишком уж рано.
И струей позабытых желаний, что плачут, как Лета,
Мне в зрачках глаз твоих будет солью забытая рана.
Под тобою боги, от которых нет малого вида,
Все святыне в душе разрушают нещадно причины.
Появилась во мне эта сила от лав Артемиды,
И теперь без тебя проживу, без тебя не погибну.
Под тобою любовь, - её ненависть крала, как литы,
Даже пропасть сквозь них зарастает быстрее травою.
И совет не нашла от всесильной я вновь Афродиты,
Что могла нам зажечь наши души безумной любовью.
Под тобою не я, - только тень от огня, только завтра
И печаль тут, и смех, как шальные от жажды обои.
Не смогла я тебе стать сияньем с веков Клеопатры,
И теперь только сны о несбывшемся там, под тобою.
Сцилла или Скилла - морское чудище из древнегреческой мифологии. Скилла наряду с Харибдой согласно древнегреческой мифологии представляла собой смертельную опасность для любого, кто проплывал мимо неё.
«Даная» - загадочная картина Рембрандта.
Лета – река забвения в Аиде. От сюда: «кануть в Лету», «уйти в небытие, исчезнуть навсегда».
Артемида – за поздними верованьями, богиня охоты, лес и гор.
Литы — известный по варварским правдам слой полусвободного, отпущенного на свободу населения у германских племен франков и саксов. Занимали промежуточное положение между свободными общинниками и рабами.
Афродита – богиня любви.
Клеопатра – последняя царица эллинистического Египта с македонской династии Птолемеев; женщина, которая владела способностью очаровать любого мужчину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200599
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.07.2010
Iноді трохи захоплена світу цього мемуарами,
Nавіть зажура непрохана тане в цю мить понад хмарами.
Nавкіс обручена з долею, йде понад правила всесвіту,
Aле лишень алегорії мрію бояться накреслити.
Mудра в розмовах із римами. Точна в своїй інтуїції.
Oзером щастя наповнена, що приглушають амбіції.
Rідко до когось усміхнена. Силою волі обпечена.
Aнтинейронними зливами знову на щастя приречена.
Tлінна душевними ранами, вбивцями віри сполохана,
Aле за цими обманами досі таємно закохана.
P.S. Ніно, сподіваюся, сподобається:) За неправдиву інформацію перепрошую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200331
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.07.2010
На старій кушетці знову твій годинник
Вибиває маршем те, чого нема.
Я давно вже, знаєш, не шукаю винних:
Це немов по склепах не знайти примар.
Ти, мабуть, як завжди так безпомилково
По моїх бездомних пройдешся слідах.
В Бога не просила згірклої любові,
Що в краплинах крові, що в моїх сльозах.
Душу, наче книжку, я ж не відкривала, -
Все в собі тримала; все було в очах.
І немов ривками гострого кинджала,
Так і я спітніла від кошмарів в снах.
Я ж хотіла бути тишею форелі,
Присмаком, сп’янілих ранками, вишень.
І сама не знаю, чом же я в пустелі,
Де безмовна темінь стерла світлий день…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2010
Троянди в його долонях манили мене теплом.
І дивна роса на скронях, і щось за прозорим склом.
Він завжди таким був, наче я в нього одна - весь світ,
Казав: «Ти для мене значиш ще більше за небозвід».
Несміло крутив троянду. А я не побачила, ні!
Що він за мою зраду, колючки в долонь глибині
Сховав. І стікав кров’ю. Та я не сказала слів.
Він просто своєю любов’ю мене вберегти хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2010
Тихенько вечір підійшов.
Хоч я не дуже то й чекала.
Мене мій милий не знайшов
Укорте знову на Купала.
Вінок вже більше не плету,
І хай вогонь горить для інших.
Свою безлику самоту
Лишень край берега залишу.
Моїх пісень не зачіпай:
Серденько сум переливає.
А я піду в вишневий гай,
А він… з кимсь папороть шукає.
Вже й ніч прийшла. Мабуть давно
Я так уже не сумувала.
І чом мені лиш не дано
Його зустріти на Купала?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2010
Під музику загубленої ночі
Інфантом забажаю собі стати,
Долаючи шляхи, колись захочу
Мерзотні повалити супостати.
Уменшити віддаленість кордонів,
Знешкодити їх тиск на спраглих грудях,
зИгзагами грядущих перепонів
Колись комусь загрозою побуду.
У ритмі три десятих на півчверті
За склом моїх вікон злітають краплі,
А ми такі близькі й такі далекі,
Голодно-ситі, зморені та спраглі.
Утопії втомилась малювати,
Боюсь, що їх для мене забагато.
Ловила на півслові інтриганів,
Ескізи набирала задля свята.
Не йди від мене завтра. Тільки нині
Отрутою спади на піднебіння.
Їством ти став для дивної причини,
Новим пророчим сенсом зубожіння.
Обсмалене сумління під роками
Чомусь вже ні про що тобі не скаже.
І відстань між холодними руками
! така їдка, така музично вража.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199673
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 06.07.2010
Моя вина не в тому, що я винна,
Моя вина у тім, що винен ти.
Що я не указала на причини,
Що ти не показав мені мети.
Моя вина не в тім, що сніг зронився,
А в тому, що потоптаним був цвіт.
І компас мій з маршруту мого збився,
І лік зійшов із зим, із весен, з літ.
Моя вина не в тому, що кохання
Зійшло так безконтрольно нанівець.
Моя вина у тім, що всі бажання
Ти знов прирік на програшний кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2010
Під тобою весна, що проміння своє загубила,
Жмуток слів, жменька фраз, що у мене тремтять в голові,
Ти не думай лише, що я підла, неначе Даліла,
І своїх почуттів показати не хочу тобі.
Під тобою вогонь, що байдуже давно замерзає,
Невідкриті думки застигають у стомлених скронях.
Й таємницями знову в полотнах Рембрандта «Данаї»
Я й на мить не поверну тебе, я тебе не здогоню.
Під тобою життя, що погрожує нащось умерти,
Запізнілі троянди, що раптом зів’яли невчасно.
Течією забутих бажань, що стікають у Лети
Мені майже про все у зіницях твоїх стане ясно.
Під тобою боги, від яких вже немає ні сліду,
Всі святині в душі зруйнували нещадні причини.
І з’явилась в мені дивна сила від лав Артеміди,
І без тебе тепер проживу, вже тепер не загину.
Під тобою любов, що ненависть почала хотіти,
Навіть прірва між них заростає все швидше травою.
І порад не знайшла від всесильної я Афродіти,
Що могла зберегти це безумство палкої любові.
Під тобою не я, - тільки тінь, що спадає від ватри,
І журба тут, і сміх, мов примари неситі обоє.
Не змогла я тобі стати сяйвом з часів Клеопатри,
І тепер тільки сни про нездійснене там, під тобою.
Даліла - вивідала, що сила Самсона міститься у його волоссі, під час сну обстригла свого чоловіка і віддала його в руки філістимлян.
«Даная» - загадкова картина Рембрандта.
Лета - річка забуття в Аїді. Звідси постав вислів «канути в Лету», «піти в небуття, зникнути назавжди».
Артеміда - за пізнішими віруваннями, богиня мисливства, лісів і гір
Афородіта – богиня кохання.
Клеопатра – остання правителька елліністичного Єгипту із македонської династії Птолемеїв; жінка, яка володіла неабиякою здатністю закохати у себе чоловіка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2010
Я благодарна, Господи, за то,
Что в жизни столько было испытаний,
Что было столько горечи, притом
И следу нет от разочарований.
Я знаю, что бывала не права,
И многого желала без терпенья,
Тебе, как и себе, всегда врала,
Испортив этим лучшие мгновенья.
Молитвами хотела уберечь
Свой малый мир от страха и от боли,
А вышло что – внутри себя поджечь,
Не ведая об истинности воли.
Прости мои бездумные грехи:
Моя вина не знает искупленья.
Мы, люди, так слепы и так глухи,
И так близки к пропащему паденью.
Я буду на коленях у Христа
Вымаливать прощенья за пороки,
Чтоб жизнь начать, но с нового листа,
Чтоб быть одной, но лишь не одинокой.
Я благодарна, Господи, пускай
Не все мечты сбылись, не все надежды.
Ведь в нас таиться ад, и даже рай,
И мы способны жить не так, как прежде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199123
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 03.07.2010
Зірви останній спраглий поцілунок,
Вкради його, як серце вкрав неждано.
Я з відчаю благаю про рятунок,
Що можеш дати тільки ти, коханий.
Спесивими думками я вже сита,
До болю пригоріли ті вагання.
І треба ж ненавмисне так уміти
У бій звести ненависть та кохання,
Примусити палати від розпуки,
Звертати до землі сумні зіниці,
І знов робити різко зайві рухи
Для того, щоб здолати міцність криці.
Не треба заспокоювати марно
Давно уже знецінене сумління,
І більше не кажи, яка я гарна,
Щоб знову втамувати примх веління.
Законами, підтвердженими рідко,
Я перша буду завжди і остання.
І треба ж нащось знову так робити, -
У бій звести ненависть та кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2010
А він знімав лише довгометражки,
І плівку завжди змотував на лікті.
І камера – життя його, хоч важко
За ним йому іти, ловити, бігти.
Акторів то на кастинг і не кликав,
І цокіт відбивав старий хронограф.
Життя – воно коротке. Тільки прикро,
Що всього ще не зняв кінематограф.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198968
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.07.2010
Пойдешь со мной за красный горизонт,
Тихонько прикасаясь к мягкой коже?
Ты скажешь: «Да с тобою – хоть на фронт!»,
А я лишь, улыбаясь, скажу то же.
Мы будем целовать тепла лучи
И просто беспрестанно целоваться.
Не говори, не надо. Помолчи,
И дальше продолжай мне улыбаться.
Песок на пляже, стоптанный людьми,
Нам будет щекотать легонько стопы.
Я здесь хочу быть вечно. Ты пойми,
Что наши пресеклись не просто тропы,
А жизни, как закат и как прибой,
Мы каждый вечер солнце провожали.
Мне нужен только ты, и не иной,
Чего бы звезды нам не обещали.
Тихонечко засну в твоих руках,
И слышен только трепет волн и бризы.
Я красный горизонт в его глазах
Прочту своим несбыточным круизом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198764
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.07.2010
Тільки ти можеш бути ніде, у мені, поза простором.
Тільки ти можеш так. Тільки ти, тільки ти, тільки ти.
А я пошепки буду благати в Всевишнього Господа,
Щоби Він знов засипав у серці моїм всі сліди.
Тільки ти дозволяєш собі те, що я б не пробачила
Ні одному із них. Тільки ти, тільки ти, тільки ти.
Коли світ вже навпіл розлетівся і все вже утрачено,
То, благаю, присутність свою в моїм тілі змети.
Тільки ти можеш вбити мовчанням – холодним апокрифом,
Наче знову на зло. Тільки ти, тільки ти, тільки ти.
І залишиться нитка тонка під прицілом і поглядом,
Що мереживо в щасті моїм буде вперто плести.
Тільки ти, повернувшись спиною, залишишся з відчаю
Поруч мене повік. Тільки ти, тільки ти, тільки ти.
І хоч зустрічей тих випадкових щотижня і рідшає,
Я єством всім моїм хочу в душу твою забрести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2010
Тримай мене в своїх щільних обіймах,
я серце із грудей для тебе вийму,
я тихо розповім тобі про себе,
якщо у тім лиш виникне потреба.
Зачім нам повертати у минуле?..
Його нема, його я вже забула.
І "завтра" теж, давай, не ворушити,
а просто днем сьогоднішнім прожити.
Пройтися по бордюрах й тротуарах,
по площах, по проспектах і бульварах,
і запаху акації відчути,
відкрити крила, вільними побути...
Тримай мене. Тримай, як маєш сили,
з тобою я по-справжньому щаслива,
з тобою чисте небо й білі хмари.
Тримай мене, щоб більш уже не вкрали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198616
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.06.2010
Спокусою пахне твій шарф та зім'ята сорочка,
Енергія дивна, яку я відчути так хочу.
Ліловий букет і затерті в кишенях алмази,
Я просто без слів у обійми подамся відразу.
Воскові фігури на стінах від нашого танго...
І все би було, тільки, знаєш, я з іншого рангу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2010
У замку цім щось рідне відчуваю,
Беру із нього свій новий початок,
Століття за століттями минають,
А в стінах, там, є ключ його загадок.
Ровами захищають бастіони,
Шляхетністю увінчані фасади,
Перила, люстра, дзеркало, колони
В гармонії сплітають колонади.
Казали, що в підвалах дивна леді
Не спить, відколи втратила кохання,
І був у цій історії хтось третій…
А зараз тільки урвища мовчання.
І манять таємничі перегуки,
Що котяться відлунням із тунелів,
Від лицарства відчутно запах духу
І дивна таємничість вздовж алеї.
І навіть уявити буде мало
У душах королів й графинь бароко,
Які тут танцювали в пишних залах,
І відстань до яких мені півкроку.
У замку цім щось рідне відчуваю,
Хоч я не та, для кого він тут звівся.
Століття за століттями минають…
… а спогад залишився, залишився.
P.S. Присвячую Підгорецькому замку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198467
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.06.2010
Місто спить. Мабуть, марить твоїми долонями,
що так вправно малюють картинки на м́оїй спині.
Відстань дивна - аршин поміж нашими скронями
і безпечність, яка обгортає всю душу мені.
Я не скажу, що ти мій герой на коні з обладунками,
не засиплю словами, що щирість втрачають із тим,
я лиш щоки твої і уста запечу поцілунками,
я лиш дам тобі знати, що в мене ти тільки один.
Місто спить. Мабуть, снить найпалкішими одами,
і легкий вітерець по моєму пройшовся плечу.
Ми тілами і душами разом. Ми разом акордами,
що так гучно звучать після теплого літа дощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198015
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.06.2010
Чудова ніч. Така, неначе
сьогодні все було для нас.
Я бачу як ти любиш, бачу.
Нам не завада бистрий час.
Хай кажуть, все минає. Люди
не бачать далі за носи.
А я кохати, чуєш, буду
вогнем холодним. Попроси
мене залишитись сьогодні
і вже ніколи не іти.
Я на краю була безодні.
А де ж тоді був, милий, ти?
Нарешті доля мимовільна
зіграла з нами в доміно.
Коли в душі усе стерильне,
то де вершина, а де дно?
Чудова ніч. Квитки купила,
щоб між зірок згубити сни.
Так! Я тебе таки любила,
а ти, - любив? Ну, поясни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197857
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 26.06.2010
Ти можеш загрузнути в цьому життєвому циклі
тоді, коли я буду десь на просторах Тоскани.
Мені не подзвониш, як завжди. Ну що ж, я вже звикла,
що в тебе на місяць вперед заготовані плани.
І стоси паперів тобі будуть знов арбітражем
в той час, коли я пакуватиму тісно валізи.
І глянеш з-під лоба, як завжди. Ну що ж, я ще скажу,
та тільки, боюся, тоді буде надто вже пізно.
Я сяду в літак, в стюардеси замовлю мартіні
тоді, коли ти усвідомиш, що тиснеш на рани.
Пром́овчу, як завжди. Ну що ж, ти вже вкотре невинний,
а я просто знову самотня в просторах Тоскани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197725
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.06.2010
Ти інколи такий, немов тят́ива,
що напнута на м'язові нейрони,
в той час, коли я пристрасна й грайлива
і ніч мені найвлучніший синонім.
Мовчиш. Неначе в роті трилобіти*
язик тобі зав'язують у вузол.
І далі залишилось не хотіти,
щоб тільки не зробитись зайвим грузом.
Мені своїх бажань не демонструєш,
і знов моє терпіння вже по вінця.
Нехай! Ти так й ніколи не почуєш
чого насправді треба справжній жінці.
Не буду говорити. Нерішучість
твоя мене не виведе до крику.
І спить в тобі одна відмінність - мужність,
що робить чоловіка чоловіком.
трилобіти* - вимерлий клас Членистих
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197579
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.06.2010
Я не останусь у тебя в долгу,
Не стану прочным монолитом.
Дай мне часок, - и я сбегу,
Одев, тобой пропитан, свитер.
Меня не греет эта ночь
Под звуки поезда. Сбегая,
Я отгоняю мысли прочь.
Пойми, ведь я теперь другая!
Воспоминаний эшафот
Ожоги в сердце задевает.
Я промолчу сейчас. Ну вот.
Ведь, так бывает. Ведь, бывает?..
И, в общем, это не беда
На тле всемирного потопа.
Я все забуду без труда,
Ты лишь меня, прошу, не трогай.
Пускай мой грех и не прощен,
Но ведь и ты в моей бесчести.
А я все думала: «Что б он
Решил тогда на моем месте?».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197253
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.06.2010
Не хочу Вам здаватись педантичною, -
у тім, що я сказала є ж бо суть.
Мене уже питання з симетричними
то "ні", то "так" повсюди впізнають.
Іронію свою Вам не виказую,
бо хто зна, що там коїться в душі,
з дитячими амбітними образами
ми з Вами, мов безглузді міражі.
Чи я якось не так, як Вам хотілося
придумала сама собі роман?
А Ви ж тоді чомусь не спохватилися
і далі болю сипали до ран.
Не хочу Вам здаватися жорстокою,
та вибору у мене вже нема.
Бо тільки вечорами одинокими
Ви в мене за плечима крадькома.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2010
Ти тільки не думай, будь ласка,
Що це я себе так жалію,
Бо більше ходити у масках
Не хочу, не буду, не вмію.
Мене вже безщадно убили
Зізнання, несказані нами.
Ми іскри усі розгубили
Й самотніми стали вогнями.
Я буду на тебе кричати,
А ти погляд втупиш в каміння
І навіть не станеш пручатись,
Кивати на знак розуміння.
Пробач, я проґавила спокій
Від першої нашої стрічі.
І, мабуть, це стане уроком, -
Тобі не дивитись у вічі.
Це була колись, наче казка,
Тремтінням наповнені очі.
Ти тільки не думай, будь ласка,
Що досі тебе я ще хочу.
(18.06.10 року)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2010
Я не можу топитися в сірості буднів,
загортаючись знову в махровий халат.
Оминати всі площі, де мигає людність
із непотребом-плетивом зайвих порад.
Не тобі рахувати моїх потолочених,
пригорілих, нестримних захованих сліз.
І про тебе думки - то вже натяк на збочення,
і тонкий на руці від паперу поріз.
Набридає твоя концентрованість волі
і підбір вірних слів, що по суті - давно
вже не роблять нічого, крім зайвого болю.
Я не можу, якщо всім на все все одно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196406
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.06.2010
Ти мов вогонь, що душу обпікає,
Ти мов пісок, який тече крізь пальці.
І хоч моя душа твою іще не знає,
Ми вже не порозхристані бувальці.
Твою стихію важко розпізнати,
Ти криєшся в печерних переходах,
Та я не міг тебе не повстрічати
Прогавити найвищу насолоду.
Цю зустріч не відношу в випадковість,
Читаю по долонях те, що буде.
Я вірю щиро в почуттів прозорість,
У ту, яка з очей зніме полуду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196124
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.06.2010
Как хочется, чтоб это было былью,
Не только пылом жажды утомлений,
Чтоб я от счастья пала на колени,
Чтоб ты меня поднял на свои крылья.
Я долго рисовала на картонке
Стихи слоями толстыми гуаши,
И что-то от любви осталось нашей,
Хотя бы след на взорваной воронке.
Мечтами я не очень-то кормилась
В струях, где так удобно укрываться.
И стоило в тебе бы разобраться,
Чтоб только не забыться, не забылась.
Порой тебя я знать бы не хотела
С готовностью замены камнем сердца.
Но от тебя мне некуда и деться
Частично краем духа или тела.
Волнами будем сахарного Нила,
Чуток лишь пеперони добавляя,
И я сейчас одно всего желаю, -
До слез хочу, чтоб это былью было.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196032
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.06.2010
Між нами вже не двісті двадцять
чи то вольтів, чи кіловат,
ні аргентинських ритмів танцю,
та навіть й натяку назад.
Між нами вже не дивна сімка
чи то небес, чи довгих днів,
ні старомодна фотоплівка,
ні ретроспекторальних снів.
Між нами більше не чотири
чи то років, чи то ночей,
ані ключів, що від квартири,
ні рук, ні ніг, ані плечей.
Між нами більше сотні тисяч
чи то емоцій, чи думок, -
ні я тебе вже не покличу,
ні ти не зробиш перший крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2010
А мне к нему всего-то три квартала,
Две улицы, четыре перекрестка,
Но я к нему ходить, как тень, устала,
Томится в ожиданьях вдоль подмостка.
Писать ему на листьях пожелтелых
Не вижу никакого больше смысла.
Я просто былью стать ему хотела,
И уж ни как не уличной актрисой.
А он шагал ступеньками под двери,
Шальными днями, жаждой утомленный.
И я о том не зная, в то не веря
Смогла понять, что он в меня влюбленный.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195369
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.06.2010
Я буду сильна - сумніву не май,
в кулак зімкну останній подих віри.
На мене ще хвилинку зачекай, -
вдивляючись в моє голодне тіло.
Я не мину, - залишусь назавжди,
щоб п́апороттю в тобі вкоренитись,
і спрагу втамувати до води,
і знову дати миті зупинитись.
Усім скажу, що зараз ще не час
тобою вгамувати божевілля,
і завтра щось з'єднати зможе нас,
бо я тобі себе усю відкрила.
Терпінням переповнюся. Бодай
усі мене запевнять в розрахунку.
Я буду сильна - сумніву не май
і дай мені твого упитись трунку.
Летітиму над прірвою, ущерть
тобою наливаючись по вінця.
І, мабуть, нездоланна тільки смерть,
що стала на дорозі сильній жінці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195336
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2010
Я броджу по світу кроками глухими,
Рідко завертаю в рідну сторону,
Думаю, шляхами битими своїми
Я у свою стежку радість поверну.
Я не бачу сонця, що скотилось вранці
Просто з-поза гаю в нашому вікні.
Я не чую ритмів у купальськім танці,
І пісень співати більше не мені.
Лиш безперестанно я у кожній ночі
Чую шелест вітру в полі у жнива,
Й понад все у світі бути там я хочу,
Бо лиш там, під небом, я іще жива.
Втомлена відлунням бути самотини
Хай і у розкішній, – та у чужині.
Мамо, незабаром я уже прилину,
Бо без вас нестерпно й боляче мені.
Скоро біля плоту зацвіте калина,
А біля криниці забагріє мак.
Он уже лелеки в край наш знову линуть, -
Це, либонь, для мене хтось дав віщий знак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195209
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2010
Ти мені сказав, що у мене красиві очі. І дивився в них, наче у бездонні озера моєї наївної закоханості.
А я тоді не сумнівалася. Ти був як ніколи переконливим.
Ти говорив мені, що ти без тями від моїх поцілунків, - і я тоді в полоні юнацької сором'язливості, червоніючи, ховала погляд.
Я не говорила тобі про те, що твої уста для мене ковток земного блаженства, оазис у спекотній пустелі.
Ти дав мені зрозуміти, що я для тебе по-справжньому важлива. Це мені видавали твої надійні обійми.
Я ніколи не говорила тобі про те, як я тебе кохаю, - я хотіла, щоб ти це зрозумів без зайвого.
Ти… і я… І якщо десь на горизонтальних небокраях червоного заходу я впізнаю чарівне «ми», - повір, все решта неважливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195164
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2010
Не ступай на мою територію,
І винних в мені не шукай.
Я зміню свою траєкторію,
А ти її знов впізнавай.
Не бачиш кордонів незмінених,
Не чуєш останніх дзвінків?
Топися своєю провиною
І згірклістю вранішніх слів.
Не я поробила з акцентами
На тілі й у серці табу,
І ти із думками химерними
В мені уявляєш рабу.
Та я не для цього сотворена,
В іменні моїм інший знак.
Я буду назавжди нескорена,
Неспілий мій дивний чужак.
Ти будеш вертіти у безладі
Питання одвічні й німі.
І знов, хоч й на спільному, березі
Ми дико й безщадно самі.
І будуть товстими нам межами
Безликі старі почуття.
А я лабіринтом вмережаю
Скупе до емоцій життя.
Не лізь на мою територію,
І в очі дивитись не смій.
Під іменем гордим – Вікторія
Ти, може, залишишся мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195030
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2010
Навчи мене кохання не боятись,
Навчи, відчути вільні свої крила,
Щоб знову я хотіла довіряти,
Щоб знов беззастережно я любила.
Збери в мені мої самотні страхи, -
Навчи, щоб їх навічно побороти.
Бо так набридли бездарі й невдахи,
бо я втомилась всіх питати: «Хто ти?»
Навчи мене закрити свої очі,
Тримаючи в цей час тебе за руку.
Я буду ученицею. Я хочу
Убити цю ненависну розлуку.
Навчи мене, благаю, усміхатись,
В твоїх зіницях тонучи з любові.
Навчи мене кохання не боятись,
Навчи, молю, в тобі розтати знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194905
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2010
Сегодня я видела алый туман:
Бывает ли так, не бывает?
Лила из графина воды не в стакан, -
Мне просто тебя не хватает.
Ловила лучи, что стучаться в окно:
Их яркость ведь насквозь пронзает.
Все было до слез так нелепо, смешно,
Что снова тебя не хватает.
Я в воздух слала поцелуи свои,
Что чувства острей умножают,
И ждала всерьез я ответной любви,
Которой с тобой не хватает.
И, может, минует тот случай меня,
Что горестью мир убивает,
А я буду ждать, вплоть от этого дня, -
Ведь так мне тебя не хватает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194683
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.06.2010
Між краплями вчорашнього дощу,
між сплетеним тендітним павутинням,
я дихати навпомацки навчусь, -
від нині я для тебе невловима.
Я буду крізь невтомлених хвилин
на пальцях рахувати всі причини.
А ти? Мабуть, ти будеш знов один,
бо я ж тобі вже більше невловима.
І решта всіх прискорених речей
сховаю у старий мішок провини.
Я буду, як завжди, в тіні ночей,
тримаючи цей статус - "невловима".
Летіти будуть світла метражі,
та з ними я вже точно не прилину.
Ми станемо холодні і чужі,
а я таки залишусь невловима.
Мабуть, що не один десяток літ
промчить безумно потягами мимо.
Байдужістю на твердо вкриє світ,
щоб бути непорушно невловима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194184
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2010
Я врать особо Вам и не умела,
Хотя не раз пыталась ускользнуть,
Доводя Ваши мысли до предела,
Мечтая о коротких вздохах тела,
Что я старалась заново вернуть.
Я в осени дождями к Вам ранилась
Под зонт, который Вы несли в руках.
Пускай на встречи я не торопилась,
Но с первого мгновенья в Вас влюбилась,
Ища ответных чувств у Вас в глазах.
А Вы намного старше. Мне не важно,
Что кроется седина на висках.
Я юностью своей Ваш мозг заражу,
И вновь скакать по крышам Вам прикажу,
Что б мне лучей ловить по зеркалах.
Все просто. Ни о чем не сожалея,
Прошу Вас принимать плохую ложь.
А я, бродя по паркам и аллеям,
Поверьте, тоже очень сожалею,
Что Вам, увы, мне больше не помочь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194066
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.06.2010
А я з тобою хочу в Барселону,
Насититися дикими тореро,
Мені з тобою добре де завгодно,
Й нічого більше зайвого не треба.
Давай, пройдем півострів Піренеї,
Іспанського напившись небокраю,
І байдуже на те коли і де я,
Як руку я твою в своїй тримаю.
Ми разом відсвяткуємо портвейном
В коктейлі в перемішку із мадера,
Купатись будем в чистому басейні,
Вслухаючись у запали сомбреро.
Нам будуть у повітрі зависати
Солодкі краплі свіжого фламенко,
А ми з тобою будем танцювати,
Лиш ти і я… а решта все далеко.
І будуть проминати карнавали,
Звучати пасадоблі й кастаньєти,
А ми ж іспанські зорі поздирали,
Собі забравши пристрасні сюжети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193997
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.06.2010
Растай во мне, - я это заслужила,
Умри во мне, до клеточки пронзив.
Тебя я до безумия любила,
А ты меня, хоть капельку, любил?
Сожги меня своим бессмертным взглядом,
Убей меня холодной стужей страсти.
И большего-то знаешь и не надо,
А только быть в твоей надежной власти.
Замри во мне на несколько мгновений,
Спади мне на ресницы цветом града.
И путь один – он есть благословеньем,
А большего-то, знаешь, и не надо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193694
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.06.2010
Сьогодні як ніколи світять зорі,
і теплий вітерець торкнувсь за плечі,
а ми були удвох в вечірнім Львові,
тоді, коли слова всі недоречні.
Запахло нам банально жаром кави,
коли пройшлися ми по площі Ринок.
А світло зорі щедро дарували,
і запах з ним уплівся в поєдинок.
А ти мені приніс тоді півоній,
і я їх розгубила по бруківці.
Була я в сукні атласній, червоній, -
це має бути десь на тв́оїй плівці.
Ти ніжно своїм поглядом бажання
мене нап́оїв трунками любові.
Не треба для формальностей зізнання,
тоді, коли ми вдвох в вечірнім Львові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193612
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2010
Чорт! Знов порізалась до леза,
Ошпарилась до звичного діеза,
Мінливим дратувалась монологом,
Укотре розмовляючи із Богом.
Тобі не стала рано так дзвонити
пИтати, чи сніданок залишити.
Вертіла недоладні аксіоми,
Спросоння, запитавши в себе: «Хто ми?»
Експертом в цьому ділі важко бути,
Тобі ж так легко знову все забути.
Асфальтом дощ нещадно розбивався…
Колись мені в коханні ти зізнався,
Шукаючи в очах моїх те саме,
Відчув, що вже щось інше поміж нами.
тИнялася по вулицях зустрічних,
Даруючи всім викрики окличні,
Казала: «Він кохає!.. Боже милий…»
Однаково я буду знов щаслива.
Загасли всі надії, що плекала,
Азотом їх палити я почала.
Безсилля в моїх венах і аортах,
Улежаний постійністю наркотик.
Вертіла непосильні теореми,
А вдома розквітали хризантеми…
Єретиком байдужим остовпіла,
Шаліючи від дотиків до тіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193347
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2010
Я помню, ты не думай что забыла,
Слова: «Прижмись ко мне, прошу, сильней».
Тогда тебе еще я говорила,
Как слышен запах ранних ландышей.
Мы были будто пьяны, так счастливы,
Ребячеством бродили вдоль алей.
А ты еще сказал: «Ты так красива…»,
А я тебе нарвала ландышей.
Грозою необъятной мы бродили,
И я была под курточкой твоей,
Себе мгновенья вдруг остановили
Под музыку весенних ландышей.
Вдвоем так просто вместе окунутся
Под теплою влюбленности струей.
И мне хотелось спать и не проснуться,
Ведь это только запах ландышей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193304
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.06.2010
Мені здається я вже не зустріну
таких очей, що так тонуть в мені.
Я буду жити, - знаю, не загину,
та так думки печуть в тій однині.
Мені казали: "Годі так любити!
Дивися скільки інших і твоїх".
А в мене в голові метеорити,
що ти приніс, збиваючи із ніг.
Мені здається, кращого не буде.
Хоча й тебе найкращим не назвеш.
Минатимуть роки і з ними люди,
в яких мене ти більше не знайдеш.
Я просто ще нікого не кохала,
а ти собі забрав мою весну.
Тебе з шматками серця відпускала,
а ти ішов. Чому? Я не збагну?..
Мені здається, ти в мені навічно,
а я тобі лиш мить нова й всього.
Мені здається, я вже не зустріну
когось іще, та точно не його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193160
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.06.2010
Я можу напівлюбити,
ти згідний на це, коханий?
Мов ртуті собі налити
на хворі старезні рани.
Я можу піти, не прощавшись.
А ти постоїш навпроти.
Від мене весь світ забравши,
холоне останній дотик.
Я можу забути завтра,
що ти ще сьогодні зі мною.
Я більшого, милий, варта,
окрім самоти простою.
Я зникнути можу. Хочеш?
Сховаюсь в своїх бастіонах.
На дивному фоні ночі
твоя лиш незмінна корона.
Я можу мигдалю з'їсти,
запивши кокосовим соком.
Така-от химерна пісня,
що тхне лиш гріхом й пороком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192609
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2010
Як можна очі сині не кохати,
в яких волошок манить аромат,
яким так важко слово відказати
й піти, не оглядаючись, назад?
Як можна у барвінкових алеях
зіниць її не бачити себе?
Вона немов русалка чи німфея
лиш поглядом одним його зове.
Як можна в тих безоднях не тонути,
у двох озерах спраглих до життя?
Ті очі не вдавалося забути,
хоч як не було близько забуття.
Як можна очі сині в піднебессі
відлунням не побачити п'янким?
Очима вона плаче і сміється,
а він її не сплутає ні з ким.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192500
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2010
А ти можеш бути знаком,
Захованим в м́оїм сейфі.
І бути у чорному фраку,
А я буду в білому шлейфі.
Ти в праві зійти з трамваю, -
Зупинка мене не кличе.
Для тебе я біль сховаю,
Щоб стало нам ще цікавіше.
По суті, так буде завжди:
У тебе залишиться вибір
На межах обману і правди,
На лініях розкошів й злиднів.
Ти в змозі покинути квіти,
Що щойно мені підносив,
А я під мелодії в вітру
Забути тебе попрошу.
Ти будеш камінням пишним
І навіть ти ним є тепер.
А я ні для кого не лишня, -
Я просто єдина із перл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192374
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2010
Такі безпричинні звуки.
Останній перон. Прощання.
Не маю в очах вагання,
і зараз не буде зізнання
на фоні цієї розлуки.
Ти візьмеш квитки зворотні
за тисячі довгих ночей.
А я бути тут не хочу,
зронивши росу пророчу
на плечі свої самотні.
Постоїмо тут хвилину:
ти й слова не мовиш, знаю.
На прірви холодної краю
я більше тебе не маю,
і в тому свої причини.
А потім листами й гудками
щось буде собі витати
від тіні болючої втрати.
І ти вже не зможеш сказати,
що зараз все добре між нами.
За потяг не буду тримати,
а ти прикипиш до віконця,
в якому ще я замість сонця
тримаю в тремтячій долоньці
чуття не свого сурогати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191105
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2010
Не торкайся, милий, до мого волосся, -
Все уже минуло. Незворотній час.
І якщо ще будуть ночі у колоссі,
То уже не буде в ньому більше нас.
Ти в моїх стежинках слід свій забуваєш
Завжди з кожним разом тільки-но прийдеш.
І з останніх реплік щось в очах шукаєш,
І у мене спокій знайдений крадеш.
Мого болю чути всім крикливий клекіт,
Але ти єдиний начебто осліп.
Просто наша відстань й не така далека,
Просто ми з тобою нероздільний дріб.
Не шукай, коханий, сонця у зіницях, -
Я тобі вже більше променів не дам.
І чому мені вже вийти не терпиться
Із твого полону, - ти подумай сам.
Не торкайся, милий, струн душі печальних,
Помовчи про себе і не обіцяй,
Що колись ще буде в нас палке кохання, -
Знаєш, з мене досить. Знаєш, це вже край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190997
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2010
Це стало трендом. Кажуть, модно,
Щоб кожен день – нове лице,
Усіх цілують де завгодно,
Ще й не питаючись про це.
Вдягають посмішки нещирі,
В байдужість лізуть, як в кущі.
Собі стинають власні крила,
Холодні мрії плетучи.
Живуть, мов робот: по програмі
Усе життя давно звели.
А на душі важезний камінь,
Що так щасливі й не були.
Це, кажуть, зараз так нормально,
Що принцип джунглів нашим став.
Живемо майже віртуально,
На тлі занудливих вистав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190607
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2010
Я не клялася, що не здамся,
Що їм мене не розламати,
Що то м о є одвічне щастя,
Яке захочу відчувати.
Я не казала, що не здійму
Той білий прапор над думками,
А лиш в скупу холодну риму
З душі зніму важезний камінь.
Я не просила руку в поміч, -
В собі стерплю останню втрату.
Нині не можу і не хочу…
А чи зведусь ще? Скаже завтра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189861
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2010
Прийди до мене тихою грозою,
Ранковою прозорою росою,
зИмовим незабутнім снігопадом,
Мелодіям твоїм я тільки рада.
А я прибуду потягом останнім,
Новелою безсмертного кохання,
Капризами осінніх листопадів,
Акордом, що не стане затихати.
Нам буде разом затишно і зручно,
А ми здолаєм всі грядущі кручі,
Оманливі прикмети перейдемо,
Чаклунства зловорожі оминемо.
І так, допоки сяють очі в очі,
І так допоки ми того захочем.
Розлуку, дивну пані, проженемо
Уламком, що від згарища знайдемо.
Коли я буду дуже поспішати
тИ, любий, дай мені твоєю стати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188843
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2010
А я живу - все решта неважливо.
Як добре чути кроки в тишині.
Забудь усе, про що я говорила,
воно тепер так байдуже мені.
Я тільки вільно крила відкривала,
якими закривалася вночі.
Любити права я тебе не мала,
тому ти, милий, просто помовчи.
Забудь образ начеркані портрети,
весну німу не клич до барикад.
А я шепочу дивним тоном: "Де ти?",
ти ж обіцяв для мене зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188554
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2010
Шукаю свободи шматочок,
Ензимів, що все приберуть.
Дивлюся на посліди точок, -
Ер дивних незламана суть.
Верчу у думках перемоги:
Радіти, ти скажеш, чи ні?
Даруй, вже набридли знемоги,
У вухах застряли німі!
Шукаю запилених квітів,
А нащо старий пустоцвіт?
Не можу тобі я радіти!
Акордом ти став зайвих бід,
Малюнком сполоханих ранків,
Артерій прискорений шум.
Люблю твою постать на ганку
Юнацьку, що тьмарить мій ум.
Верчу у обіймах маневри
Авоськи старезної сіть.
Люблю твої дивні шедеври, -
Анархій вдоволення хіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188521
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2010
Он просто не верил в удачу.
Как впрочем, в большую любовь.
Девчонкам он мысли дурачил,
Подбрасывал сахара в кровь.
Он думал все просто и ясно:
Пустой комплимент и цветы.
Зачем открывать понапрасну
Страну, где бывают мечты.
Зачем говорить только правду,
Она ведь блондинка всего…
Тут блеск, а на мыслях лишь гадость,
И рядом совсем никого.
Зато, ведь набитый бумажник,
В мобильном одни номера...
На сердце что? Это неважно,
Сейчас не на это пора.
Он просто курил сигареты,
Очки от лучей он носил,
Не верил в судьбу и приметы,
А только в рассчет своих сил.
Когда-то влюбился. Серьезно.
Он душу ей всю подарил.
Сейчас вспоминать это поздно,
Нет нервов, и водки, и сил…
Решал непосильно задачу:
Любить ведь сложней! Не любить.
Он просто не верил в удачу,
Он просто был трусом, чтоб жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188328
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.05.2010
Благаю! – Ні, не починай,
Не варто знову попектися!
Свої останки позбирай,
І збоку пильно придивися,
Який обман і пилина...
Коли до нитки пропітніла,
Коли спізнилася весна.
А як вона того хотіла!..
Літала далі вищих днів,
Росу збирала найсолодшу
З чудових світанкових снів...
А зараз, чуєш, вже не хочу
На край себе нести на кіл,
І пнутись вістрю вглиб не буду.
Хотіла так... А ти хотів?
Бо вже не зможу, не забуду
Останніх слів, заввишки хмар
Пірнали всі думки до тебе...
І серце билось, як радар,
Що освітило темне небо.
Не треба звуків на руці...
Ти був – й не був... Чи так буває,
Що піт стікає по щоці,
Що душу навпіл розриває
Нестримний біль? І тільки вітер
Малює зустріч. Дежавю!..
Це ті самі пожовклі квіти,
Це очі ті, які люблю,
І де ти? Де? Чи так буває?
А чи в зіницях сон сліпий?
Мене до себе повертає
Одне: «Ти інший. Не такий!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188267
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2010
Ви швидко повертайтеся додому,
Я жду вас. Жду. Як весен журавлі.
Ви в тих краях далеких й невідомих,
На просторах незнаної землі.
Вас кличуть дивним словом – «емігранти»,
Ви вже не тут, та й там вас ще нема,
А я вас, рідні, кликатиму в ранках,
Без вас я, мов билиночка, сама.
Листи вам надсилатиму щотижня,
Дзвінків чекати буду кожен день!
Матусю, в телеграмі мені вишли
Своїх чудових радісних пісень.
Ти, татку, не забудь передавати
В гостинцях своїх лагідних очей,
А я вас буду віддано чекати
На протязі усіх без вас ночей.
Не плачте, я вже виросла і знаю,
Що там ви не з бажання свого, ні!
Не думайте, що я вас проклинаю,
За те, що не дісталося мені.
Усі кордони зникнуть, мої рідні,
Усе життя своє підношу вам,
Де були б ви: В Парижі, Празі, Відні,
Й служили кров’ю й потом чужакам.
Онуки ваші будуть пам’ятати
Про те, що ви із нашої землі.
Рідненькі, повертайтеся до хати
З ключем, який понесли журавлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187717
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2010
Ти не дивись так, я більше не плачу,
Це просто стікають краплини дощу.
Ти не запитаєш, а я не пробачу,
Уже стрімголов під вербу не лечу.
Не думай, що я так навмисне стараюсь,
Мій друже, не варто втішатися так.
Тобі я у квітах весняних ввижаюсь,
В кульбабах, нарцисах, й пахучих бузках.
Можливо, колись щось в зіницях побачу,
Душею кривити не стану собі.
Ти не дивись так, я більше не плачу,
Я тільки всміхатися можу тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187669
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2010
There was a golden autumn.
And was going a little rain.
In my heart is still hot, and
I can love you much more again.
I don’t want this lonely weekend,
It will be the worst my days.
In my heart are hope and feeling,
That helps me to find my ways.
You could have all mine minds. Discover
Every corner my body and soul.
You could be for me friend and lover,
Stay with me just to keep our love.
***Переклад***
Це була золотава осінь.
Непомітний дощик пройшов.
В моєму серці спека досі,
І я міцніше люблю тебе знов.
Я не хочу самотніх тижнів,
Це найгірші для мене дні.
В моєму серці надії не лишні,
Що шляхи відкривають мені.
Всі думки мої були твоїми,
Всі шпаринки міг знати лиш ти!
Ти міг бути мені найближчим,
Залишившись любов зберегти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187507
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2010
Ти зрадив. Болем став німим,
Пекучим смутком, в горлі комом,
Усім ти був, та вже ніким,
І я тобі вже невідома.
Ти жовтих квітів не приніс:
З очей дізналась про розлуку,
Лишень торкнувсь до моїх кіс,
Злегка до скронь прижавши руку…
Мене нічого не питав,
І я не стала. Втім, й не варто.
Колись ти щастям моїм став,
І от за те прийшла розплата.
Я довго в очі не дивлюсь,
Бо страшно там знайти байдужість,
І лиш самотності боюсь,
Яку мені даруєш, друже.
Якщо із нею все не так
І я лишень минулий спомин,
То й ти тепер мені чужак,
Гіркий на смак в душі відгомін.
Ти був усім. Ти всім і будеш,
Хоч все украла ця «вона»,
Моїх цілунків не забудеш,
В які пірнав завжди до дна.
А я слізьми сполощу губи, -
Все так банально і давно,
Якщо вона сильніше любить,
То я сховаюсь у панно.
Ти зрадив. Йди собі… Не треба
Нікчемних слів «а мор а ля»,
Я вже не згадую про тебе.
Від нині я вже не твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187370
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2010
Я хочу, щоби все ще відбулося, -
Від перших фраз до крапок по кінцях,
Щоб ти ще цілував моє волосся,
І радість обгортала нам серця.
Щоб все зронилось заново й яскраво,
Для чого нам плачевні дежавю?
Я скажу те, чого ще не сказала:
Як сильно і давно тебе люблю.
Ми б двоє одне одним смакували,
Як трюфельні цукерки дітлахи,
Під хмарами високими кружляли,
Як парами закохані птахи.
Я так бажаю знову ще відчути
Від твого тіла рідний аромат,
І більше вже ніколи не забути,
Не стати на дорогу ранніх втрат.
Холодними ночами затулятись
Обіймами твоїми поміж сніг,
І спробувати більш не помилятись,
Змінити плач на той колишній сміх.
Все вірно! І тобі це не здалося,
Що вогник у моєму всім єстві.
Я хочу, щоби все ще відбулося, -
Для того лиш ще шансу дам тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187201
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2010
А вы мне говорите, говорите!
Коль нет уже малейшего стыда,
И иглы ядовитые пронзите,
Которые точили сквозь года.
Ну что вы там затопали напрасно, -
Мне больше неважны шаги в бреду.
Я вам казалась страшной и опасной
На вытоптанном с мощностью следу.
Вы просто возомнили всех святыми, -
Меня одну пустили в страшный грех.
Вы стали и глухими, и немыми,
Когда глаза вам сковывал успех.
Идите, и клянитесь хоть до тризны:
Плевать мне, что пусты вы и глупы,
На плесенных останках от Отчизны
Вы так еще по детскому слепы.
Молва вам рьяно уши затыкала,
Пороками винили вы меня.
А я вам только горько улыбалась,
Подбрасывая масла до огня.
Давайте, вы так жадно упрекали,
Ни в чем не разобравшись до конца,
О главном непорочном забывали, -
Об истине Бессмертного Отца.
Ну что вы так внезапно замолчали?
Не уж то я преграда ваших ног?!
О главном и едином забывали, -
Что равными нас сделал вечный Бог.
Останками живиться будем пищи,
Помалкивать я больше вам не буду.
О Боже, как же приторно вы нищи,
С серебряниками падшего Иуды.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187008
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.04.2010
Ти - чоловік. І цим усе сказали,
Мої слова усе ж ще голосніші,
У жінці всі мечеті уціляли,
У ній одній могутній вітер свище.
Вона буває різна, як погода:
Жарка, холодна, мокра й невблаганна.
Та пишністю сліпить квітуча врода,
Вона завжди єдина і жадана.
Жіноче щастя вправно в’є, як кокон,
Будує царину, в якій він тоне,
Гарнішає із кожним новим роком,
І сльози лиш від щастя стиха ронить.
Вона як тінь Марії Магдалини, -
І грішниця, й свята в одному тілі.
Із неї пишуть вірші і картини,
І погляд жінки точить заметілі.
Загадкою стає у буднях й святах,
Пришвидшеними ритмами вдихання,
Їй, любий, мусиш ще раз нагадати,
Що в тебе вона перша та остання.
Богиня Афродіта й Гедиміна
У серце чоловіка всиплеш болю,
Отруйна і вже в тім така чарівна,
Про що він так й не знатиме ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187000
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2010
Пардон, якщо я чимось Вас образила, -
Іронія моя – лишень слова.
Далекими, нечутними підказками
Смикне тонка, як ниточка, брова.
Ви, мабуть, не були, як ми, вульгарними,
І може, й не стрічались із життям,
Та, знаєте, не мріями захмарними,
Любовними, жилось порожнім нам.
Оманливі здавались Ваші любощі,
Межею двох світів був той обман,
Мелодії грайливих наших грубощів,
Арбітри наче свіжих в серці ран.
Ядром Ви стали дивної ілюзії,
Крильми, що ми Вам швидко обітнем.
І тільки припорошені контузії, -
Відтінки, намальовані вогнем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186853
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.04.2010
Не питай у мене, не питай,
Де я з вітром зустрічатиму розмай,
І під течію, що котить водограй,
Чом сховаюся. Не треба, не питай.
Не шукай мене, мене вже не шукай,
Я назавжди покидаю рідний край,
І до серця іншу пригортай,
А мене вже не шукай. Вже не шукай…
Не біжи за мною, не біжи,
Я сховаю у валізу міражі,
І на відстанях ми станемо чужі,
Чуєш, ти за мною не біжи.
Не лелій примарне, не лелій,
Я зберу у серце жмут надій,
З ними тільки почерк й голос твій.
А ти більш примарне не лелій.
Не дивись на мене, не дивись.
Так уже не буде, як колись.
Тільки стане порохом зіниць,
Але в них ти більше не дивись.
Не люби мене, не хочу, - не люби.
Хай кружляють в хмарах голуби,
Ти усе, що було загуби,
Тільки вже мене так не люби.
Не тужи за мною, не тужи,
Клапоть щастя давній розв'яжи,
Й на прощальній змушеній межі,
Ти за мною більше не тужи.
Не тримай мене, благаю не тримай,
Так як я кохаю, ти кохай,
І нехай усе пройде!.. Нехай!
Ти мене, коханий, не тримай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186099
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2010
Снують завмерлі тіні бакенбарди,
По місту розпорошується ніч.
То було так колись і буде завжди, -
Запеклий бій буденних протиріч.
Лиш натовпом проносяться тривоги:
Беззвучно світлофор померехтить.
І цвіт каштанів падає під ноги,
І зорі гаснуть, поки місто спить.
Немає в нім законів особливих,
І навіть простодушних аксіом.
Лишень солодкі відблиски щасливих,
Начерканих під гусячим пером.
І, може, на світанку щось розтане,
Та знову гамір вкриє цей бульвар,
І місто вже не буде нам примарне,
І вже нам не посипле своїх чар.
Не ми пройдемо вулицями цими
Під світлом загадкових ліхтарів.
А ніч міська лиш зробить нас німими
Від дивних і химерних своїх снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186098
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2010
А ти мені іще не розказав,
Не видав заповітного секрету,
Альбом старий пожовклий погортав,
Дарований для дивного сюжету.
І навіть із закоханих зіниць
Мені ще до кінця незрозуміло:
Невже моє лице шукаєш з лиць,
Огнем припорошивши жадно тіло?
Юдити не моє. Ну ти ж це знав!
Смаків не розібрала ніжних збочень.
Оманою причинною ти став,
Не зараз я обдумати це схочу.
Цікаво, чи мовчатимеш іще,
Енергії залишивши магніту,
Гармонія – як звуки під дощем,
Разючого секрету твого світу.
А ти мені іще не розказав:
Єдина я, чи іншу ти чекав?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186017
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2010
Коли хвилі дивного і чогось безмовного застилають мої думки, - я вже не знаю, про що варто би тобі сказати. Хоча, я помовчу… Мабуть, це єдиний вихід. А про що думатимеш ти? Про мою байдужість?Зверхність?
О, милий, я усе за ту байдужість віддала б. Та ніхто ще її не вигадав, - а з мене нікудишній фантазер.
Коли в очах горять незрозумілі вогники останніх сил від сподівання – ти ж даси їм вмерти, чи не так? Це у тебе виходить найкраще. Майстерно і тонко ти малюєш портрети моїх надій, і із таким же натхненням робиш із них чорні квадрати…
О, друже, якщо художником бути – твоє,то не варто творити своїх шедеврів на моїх полотнах. Знаєш, це боляче і несправедливо.
Коли у моїх кроках ти відчуваєш найменші натяки на зупинку: не думай про це. Я ж ще можу зупинитись! Нагадуючи легким тремтінням ненав’язливого аромату парфум, я залишу по собі слід у твоїх прискорених моментах.
О, рідний, за ті кроки я розплачуюсь усіма можливими плетіннями своїх мрій про нас. А ти? А ти лишень вдихаєш своїми моментами мій аромат.
Коли я всміхнуся, не думай, що це через те, що вже все забуто, - це тільки тому, що я того прагну. Повітрям холодного березня, і пахощами незабутнього травня я усміхатимусь в ім'я забуття.
О, коханий, присвячую тобі свої несказані слова, небачені погляди, нездійснені поцілунки. А ти… ти пошкодуй, бо з ними втрачаєш не просто причину для підживлення свого чоловічого самолюбства – а моє, невинне жіноче плетиво щастя, із наголосом на твоє ім'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186016
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2010
Я запитів не кидаю в альбоми,
У ті зібрання, вкриті пилом зим,
Лише тому, що ти ще невідомий,
І буде щось, та вже не так, як з ним.
Можливо, ми гулятимемо вранці
І разом смакуватимемо чай,
Взуватимем на двох єдині капці,
І створимо собі подібний файл.
А, може, ми в обідніх передзвонах
Сміятимемось разом із шефів.
Стоятимемо в зустрічних заторах
На дивних перехрестях двох шляхів.
Ми зможемо мої читати вірші,
Й дивитись на його репортажі,
Та з ним ніколи я не буду лишня,
Й ніколи ми не будемо чужі.
Ми бігати почнемо спільні кроси,
Намотувати кола для снаги,
Ходитимем по кухні голі й босі,
Й спечемо із сливками пироги.
Звичайно, ми прийдем до цього парку,
Й на лавці цій обіймемось впритул,
Нам буде від ночей нестримно й жарко,
і мило від тіней своїх фігур.
Ми, може, на балет підемо якось,
А, може, на виставу у театр,
Та з того аж ніяк не менше щастя,
Й обіцянок пустих, як тих примар.
Я пошуків не стану починати,
На місці, де був ти ще прийде він.
Не буду цей альбом переглядати,
Бо що пройшло, - те стало шансом змін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185839
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2010
А мне казалось просто и легко,
а мне казалось быстро и не больно,
что я освобожусь от тех оков,
которые ты мне надел невольно.
Я вовсе не тянулася к губам,
все так произошло, как в том тумане.
Я верила и взглядам, и словам,
которые окутались в обмане.
А мы пороставляли запятых
в забытых мимовольных предложеньях.
И вот... У нас сложился белый стих
с акцентом на печаль и униженья.
Чего уж там сегодня говорить
о том, что не вернуть из рук забвенья.
Ну как посмел о мне ты все забыть
и эти, с запятыми, предложенья?..
А мне казалось просто и легко
устало, прозаично улыбаться.
Ведь я освободилась от оков,
но так и не смогла с тобой расстаться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185120
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.04.2010
Ділили нас століттями й віками
на лівих й правих, Захід і на Схід.
І звали нас лихими іменами
й змітали українства славний слід.
Бандерівці, а перше - мазепинці:
нас кликали як зрадників синів.
А ми ж із вами просто українці,
народ, що жити в вольності хотів.
На нас рекли огидливо й зухвало
й клеймо нам таврували на чолі.
Хотіли удушить козацьку славу
татари, турки, ляхи й москалі.
Бандерівці, а перше - мазепинці.
Й хвалу кидали в ноги до вождів.
А ми у катакомбах наодинці
лили про волю свій тужливий спів.
І скаже хтось, що це не актуально
вести такі дилеми вже при нас.
Та хто ми? Українці візуально,
бо в душах вогник істини погас.
Бандерівці, а перше - мазепинці, -
я того не цураюся. А ти?
Чи зможемо на поданій зупинці
у собі українців віднайти?
Я псевдопатріотів не згадаю,-
хай далі ставлять пам'ятник вождям.
Для чого так уперто застилає
брехня усю свідомість й очі нам?
Бандерівці, а перше - мазепинці...
Лиш тільки не робіть із нас калік!
Я вірю, на новій уже сторінці
напишуть українці власний вік.
P.S. Мій протест проти воздвиження монумента Сталіну у м.Запоріжжі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185115
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.04.2010