| Сторінки (11/1095): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Нарешті впав на землю білий аркуш,
Як витинанка зі складним сюжетом.
Ще вчора осінь цілувалась жарко
З закоханим та люблячим поетом.
Та заманулось їй легкого хутра,
Щоб розчинитися в серпанку білім.
І небо натрусило снігу хутко,
Домовшись з стрімкою заметіллю.
Та перший сніг, він зазвичай розтане,
Та знов оголить листя, впавше долу.
А ожеледь обернеться туманом
Та полетить кудись до хмар угору.
Поет вдихне повітря ледь морозне
Та поміхнеться трошки іронічно.
Він прийме всі оці метамарфози
Панянки осені спокійно...
Як щорічно...
Вона примхлива, наче справжня жінка.
Міняє настрій з вохри та на білий.
Красуня осінь - ватра непокірна,
Яку кохати мій поет щасливий.
21.11.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2024
Так, зла сьогодні я і ще сердита.
Та для плачу душа моя закрита.
В ній тільки лють і ненависть палають.
Любити ворога?
Не мрійте.
Кожен знає,
Що і добро уміє буть жорстоким -
То ж зуб за зуб, за око також око.
Нема жалю до сліз у крокодила -
Що посадили - тим вас і кормила
Долоня, що меча тримає міцно.
І не кажіть, що помилка трагічна,
А ми не винні, ми - "маленьки люди" -
По ваших діях кожному з вас буде...
18.11.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
Знов оновлена версія п'ятниці
Змінить фото своє на обкладинці.
Бо листопад збирає валізи
Та складає малбнки - ескізи,
Розтушовані сірим туманом.
Скоро грудень...
Не так вже й пагано.
Ляже сніг на оголені віти,
А мороз намалює нам квіти
На шибках олівцем срібно - білим.
І розстелить на вулиці килим,
Що згаптує для нас завірюха.
Зараз тиша,
Ти чуєш?
Послухай.
Бо вітри загудуть на флоярах,
Затанцюють під небом у хмарах.
І розтануть всі фарби осінні
У холоднім зимовім промінні.
20.11.24
Наталі Рибальська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
На нас теперь наложена печать
Потерь, разрухи, боли и тревоги.
Вселенная не хочет замечать
Насколько мир становится убогим.
Сошел с ума, иль только на пути -
Настройки сбиты в сторону провала.
Куда бежать, куда теперь идти
От алчности, которой мало, мало
Чужих тревог и злата - серебра,
Смертей, ветров по силе ураганов.
И лживые сверкают купола,
Пропитывая сущее обманом.
А свет отныне назван темнотой
А зло - добром и некою усладой.
Зияет сердце мира пустотой -
Эгрегору войны сулит наградой...
На нас теперь наложена печать
Потерь, разрухи, боли и тревоги...
...И каждому придется выбирать
Свой путь, судьбу и правильность дороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026853
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.11.2024
Букет опадающих листьев -
Осенние стебли тонки.
Палитра с рыжинкою лисьей
Мне ближе, чем просто цветы.
Осенние ветры задуют,
Иссохшие стебли сломав.
Шипы снова боль наколдуют,
Каноны и догмы поправ.
В копилку дождей и стенаний
Я пригоршню брошу монет.
Не знаю, исправлю ль сценарий,
Приму ли от близких совет...
Цветы быстро в вазе завянут,
Хотя приютились в тепле.
И радовать глаз перестанут
И Вам, и конечно же, мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026852
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.11.2024
Ніч тривожно притисла вуха,
Наче кішка ковзнула в двері.
Та муркоче мені: "Послухай,
Вітер гонить людей в оселі,
Розлякав всі зірки і місяць
Та засипав вже місто снігом.
Спить земля наче у колисці,
Дуже втомлена стрімким бігом.
Погостюю хоча б до ранку?
Турбувати тебе не смію
І піду собі на світанку..."
Загорну ніч в свої обійми,
Пригощу ароматним чаєм
І варенням з пелюсток літа.
Ніч повідає казку -тайну,
Позіхне,
Та світанком вмита,
Побіжить повз провулки, парки,
Ланцюжками сліди лишая.
І розтане неначе хмарка...
Та повернеться, я це знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
Я разбросаю звезды как таро,
Прочту по ним непонятое завтра.
А после брошусь прямо в пасть метро,
В порыве безутешного азарта.
Писать себе я больше не берусь -
Сейчас и здесь живу, сию минуту.
Кто знает, может завтра я проснусь
И подарю свой мир живой кому-то.
А после поспешу в пучину дней,
Листая дни, как старые журналы,
В которых нету обо мне статей -
Все сожжены давно оригиналы...
17.11.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026752
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.11.2024
Я буду, як анастезія -
Рятунок Ваш від метушні.
Або шалена, як стихія,
Що зносить з легкістю мости
Та плавить пристрастю в горнилі
Нудьгу, або стару мігрень.
Та бачу, спроби всі безсилі...
Кінця вже добігає день.
У Музи вже зів'яли крила,
Бо смієте не довірять.
Гаряча пристрасть Вам не мила -
Дуетом нам не заспівать...
16.11.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
Несподівано музи чи феї
Завітали до мене у сад.
Як метелики в квіти лілеї
Посідали
В п'янкий аромат -
З філіжанок блискучих, як перла
Музи-феї смакують нектар.
Потихеньку качаються стебла...
Переждуть поки зменьшиться жар
Полудення,
І знову надвічір
Помандрують за обрій кудись...
А пилок мені ляже на плечі.
Ти не віриш?
Та ось, подивись.
Це натхнення!
О, як же багато -
Наче крапель роси на траві.
Я легка, наче навіть крилата.
Зможу все, все підвласно мені.
Сподіваюсь, колись, у світанок
На бенкет в мій уквітчаний сад
В день серпневий
Прозорі, як ранок
Музи-феї злетяться назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
Мені не вдається заснути ночами,
Безсоння своє розділяю з віршами.
Ми слухаєм музику - пульс майбуття
Й майструємо строфи,
П'ємо почуття.
Павук в павутиння заманює краплі,
А я розставляю акценти і крапки.
Комар заспівав, заджижчав свою пісню,
І стало писати іще веселіше.
Я Всесвіту мову тепер розумію -
Там слово, там схлип, там осяяна мрія.
Римуються з диханням звуків шматочки
І вітром записують віршів рядочки.
Мурашки по шкірі...
Фантазіям волю -
Шкода, що не вчили нас цього у школі.
Для тиші нічної я стану луною.
І знову навчуся, як бути собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
Вночі йшов дощ, та змив весь попіл
Багать осінніх у нікУди…
Складався день із сірих копій -
Обличчя сірі, сірі люди.
Проріз вікна гойдався тьмяно.
У темній гучній порожнечі.
Ховаючи печаль в тумані,
Лягав хмаринами на плечі.
І зазвичай я сумувала
Та майже танула в серпанку.
Писала щось, а чи гадала
Збираючи себе з уламків -
Ледь чутний схлип образ дитячих,
Колінки сбиті об асфальт,
Подряпини від лап котячих...
Минуло все давно,
на жаль...
В калюжі сірій сонця промінь
Згубився,
знову плаче дощ.
Краплини змерзлі, невагомі
Мереживом лягають вздовж
Парканів, вулиць, попід дахом.
Дзвенять і падають униз.
І лист останній сірим птахом
Присів сусіду на карниз.
А вітер злегка смикнув штору
І запитав, чи чую сміх?
Я подивилася угору -
А з неба падав перший сніг.
28.10.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024
Я руйную стереотипи,
Щоб піти за звичайні рамки,
Світ новий відчиню зі скрипом,
Зруйнувавши піщані замки.
Геть порожні чужі надбання -
Скину маски, чужі личини.
Загадаю прості бажання,
Хоч немає на то причини.
І немає ніяких чарів,
Контромарки в життя немає.
Та лишаю позаду чвари
І кажу собі - все, рушаю.
Відкриваються двері брами,
Розливається світло сходом.
Так кохання стається з нами
Без прив'язки до пори року.
І тобі, і собі посміхаюсь.
Світ новий загорну в обійми.
Не чекайте, я не розкаюсь -
Світ мене тільки справжню прийме.
І в яскраво-червоній сукні
Затанцюю на тлі світанку.
Хай позаду лишаться будні
У піщаних примарних замках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
А завтра стався листопад
Із заметіллю-падолистом.
Гілки оголені дрижать -
Десь зникли кольори барвисті.
Все стало сірим і сумним,
І депресивним, і холодним.
Побільшало вітрів, дощів
Але...
все згідно до природи.
Ще трошки і прийде зима.
Світ стане білим і святковим.
І зовсім це не новина...
Сніжинки садом пелюстковим
Розквітнуть на тонких гілках
Та припорошать тротуари.
А ввечорі я при свічках
Писати стану мемуари
Тоненьким гусячим пером
Чорнилами густої ночі
У зачарований альбом...
Про що?
Змовчу, щоб не зурочить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
Дозвольте в душу вашу зазирнуть -
Зігрітись і словам замерзлим треба.
Мій поверх вище, майже попід небом,
Там сотні слів, ще зграями живуть.
Холодний вітер їх жене кудись...
Я ж намагаюсь їх сачком зловити,
А потім обійняти, обігріти
Та загорнути в паперовий лист.
Прислухаюсь -
О, знову гомонять.
І кожне слово на свій лад щебече.
Їх особливо чутно попід вечір,
Коли на небі зорі мерехтять.
Коли туман запалить ліхтарі
Та розтушує світло тонким шаром.
Слова пилком зірковим вводять в чари -
Як зілля вірші варять до зорі.
А потім вип'єш напою ковток
І їх почуєш, олівцем запишеш
У свій блакнот
І терпкий присмак вишень
Залишиться від хаосу думок.
Давайте разом зігрівати слово -
Побути поруч з ними так чудово...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024
Акварелі осінні замішані з медом -
Дощ не змиє, а зробить лише яскравіше.
Жовтень був і лишається метром-естетом.
Він обожнює музику, фарби і... тишу.
То малює портрети чарівного лісу,
То заграє свій блюз на старім саксофоні.
То сплете оберіг із багаття і хмизу
Пані осені - знатній, поважній персоні .
Будуть пити вино, будуть слухати тишу.
Жовтень буде ховати закохані очі -
Таємницю його за дужками залишу,
Бо відкритись красуні мій жовтень не хоче.
Тільки осінь без слів все давно розуміє
І чекає від красеня першого кроку.
Але жовтень тривожить кохану не сміє -
Може тільки торкнутись руки ненароком.
Зашаріється осінь від того торкання,
Та, потупивши погляд, збереться додому -
Ну, чому він вважає нерівним кохання,
І не хоче повірити серцю палкому?
Акварелі осінні омиті сльозами,
Та стають яскравіші від того, на диво.
Смуток п'е моя осінь гіркими ковтками -
Геть зажурена, та дивовижно красива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2024
Тепла ковдра багряного листя
Нас накрила сьогодні зрання.
Вже повітря хрустке в передмісті,
Витинанки гаптує зоря
Із тоненьких, тендітних крижинок,
Заплітає їх просто в траві.
Подих зимний вже віє з щілинок -
Хризантеми не змерзли - живі.
Вже коти повернулися в хату,
Зимувати під боком, в теплі.
Жовтень...
Сонця ще буде багато,
Ще погріємо кістки старі.
Літо бабине в ніжних долонях
Принесе ще краплинку тепла.
Та не тане вже іній на скронях -
Що поробиш, вже майже зима...
18.10.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2024
Видихаючи холод, як дим сигарети,
Наповняючи льодом сумуючу душу,
Я ховаю страхи і бентежні секрети
І як мантру тверджу -
Я повинна, я мушу.
Мушу сильною бути і, зціпивши зуби,
Крок за кроком іти до прийняття себе
В світі цьому, якому я наче й не люба,
Бо крізь хащі тернові мене він веде.
Від подряпин давно не сприймаю я болю,
Від цілунків зими вже не мерзне лице -
Сонце десь у мені - я зігріюсь поволі
І звільнюсь від примари, що душу гризе.
Чи пробачу біду?
Ні, напевно -
Я знаю...
Буде згадкою вічно моя сивина.
Лютий біль більше душу не ятрить, не крає -
Загартована...
Винна у цьому війна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2024
Губи з присмаком кави, вогню та кориці.
Поцілунок п'янкий, як абсент чи самбука -
У ранковім серпанку солодко не спиться.
Безсоромні обійми та впевнені руки...
Між майбутнім й минулим тонка повутинка,
Або лезо - як грань між коханням і злом.
Балансуючи вправно, спинись на хвилинку,
Щоб відчути повітря, неначе крилом.
Закохайся у осінь, у сни, у безсоння.
І, розкривши обійми на зустріч світанку,
Подивися угору - там неба безодня
Полірує хмаринками сонця бляшанку.
Прокидається день, прокидається світло.
Чорне й біле міняють свої полюси.
Розпускається щастя, як квітка тендітна.
У контрастах життя є, напевно, плюси.
Не скуштуєш гірке, не відчуєш смачного,
Не пройдеш через біль, не оціниш любов...
І, на жаль, світ не завжди буває казковим,
Але, все ж таки, вчасно ти в нього прийшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2024
Бешкетує листОпад -
У небі вітрами
Розганяє хмарини.
Лисиці хвостами
Домітають у лісі листву, що опала.
Як же зовсім недавно вона розквітала.
Весни, літа минають, як в вікнах вагону
Мерехтливі пейзажі,
Вокзали,
Перони.
І мчимо ми у зиму, в тонелі із смутку,
Щоб дістатися весни...
А поки що грубку
Розпалю,
Щоб додати тепла листопаду -
Заварю собі кави,
Додам шоколаду.
І ковточок лікеру - хмільного бурштину.
І покличу кота, і собак...
А на стіну
Прилаштую гербарій із квітів
І літа.
Пока осінь блукає в шовках, оксамитах
Попід вікнами...
Поруч...
Сміється і плаче...
І здається мені, тільки я її бачу.
16.10.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024
Там краплі дошу, що замерзли на травах.
Там тиша, яка відчувається вранці.
Там листя так схоже у жовтні на спалах.
Там Місяць і зорі, неначе коханці,
Ховаються в темнім нічним оксамиті ...
Серпанок рожевий зітре їх під ранок.
На жаль, та короткі чудові ці миті,
Що осінь дарує мені наостанок.
А потім зима білим пір'ям прикрасить
На локонах грудня чудний капелюшок.
І ватру осінню снігами пригасить...
А я заховаюся серед подушок
Накриюся коциком, вип'ю глінтвейну
І буду дивитись, як білі сніжинки
Притрушують цукром замерзлу алею.
Як тихо зникають яскраві віддтінки...
16.10.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024
Почекай, пожалій, не лякай -
Я милуюсь тобою й сумую...
Ти на листі мені нагадай,
Що невдовзі я радість відчую.
Мила осене, просто скажи,
Що повернеться сонце весною,
Розмалює теплом вітражі,
Розцвіте первоцвітом, вербою.
Що минеться холодна зима
Без утрат, без нестерпного болю...
Та, на жаль, я не вірю сама,
Що біду ту розвіє по полю
Вітер крилами с крапель дощу,
Чи присипле стрімка хуртовина.
Осінь...
Жовтень...
Іди пригощу,
Терпким соком із сліз горобини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024
Хочу ли цветов?
Возможно...
Нарвать хризантем не сложно.
Их горечь, их холод, их нежность -
Предвестник зимы...
Неизбежность
Витка бытия.
По спирали
Мгновнния в даль улетали.
И дальше не будет иначе -
Падения, взлеты, удача,
Влюбленность, разлука, потери,
Объятья,
Морозы, капели.
И как оборот на "виниле"
Еще один год мы прожили.
И новый виток все короче,
А мы суетимся, хлопочем.
Себя убеждая - так надо.
А что получаем в награду?
Наверное, опыт и мудрость?
Взамен на ушедшую юность...
И с этим смириться так сложно...
Хочу ли цветов?
Возможно...
3.10.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023515
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.10.2024
Захмарило, задуло, задощило...
І поселився поруч мій неспокій.
Я посміхаюсь, правда через силу.
Смакую чай гарячий та солодкий
З тонкої філіжанки в колір листя
Вохристо - теракотового тону...
А дощ іде, нанизує намисто,
Та обіцяє знову ніч безсонну.
Думки, думки.
То спогади, то мрії.
Жовтневий сплін, неясна ностальгія -
Неначе недописані картини.
І тиша...
Я порушити не смію.
Цю тишу, що дзвенить у обіймах ночі,
Як зойк струни...
Аж серце защимило...
Заплакати?
Але чомусь не хочу...
Захмарило, задуло, задощило...
3.10.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
З дитинста впевненість, що завтра буде краще...
Нас так навчали і рівняли стрій -
Бо ворог там, роззявив чорну пащу,
Бо заздрить, хоче вкрасти світло мрій.
"Через неможу", "винувата", "винна" -
Життя - як подвиг, вічна боротьба,
А щастя особисте - то вторинно...
Себе любити - дурість і ганьба...
Велика ціль - майбутнє...
Десь далеко,
Але йдемо до нього, як один...
...А у гнізді пташки, мої лелеки,
Пташат годують, дивлячись згори
На метушню...
Змінились, слава Богу,
Часи, коли на всіх одне лице.
І ми вчимося обирать дорогу,
Відходити від вивчених кліше...
Так, покоління шісдесят із плюсом
Для себе вже відкрило світ новий -
Відчути щастя більше не боюся,
На завтра не лишаю більше мрій.
Сьогодні, зараз, разом із птахами
Зустріну ранок...
Тепло на душі -
Духмяна кава,
Вранішній серпанок
Дарують насолоду
І вірші.
І буде так - я хочу!
Нині винна
Лише собі -
І щастя, і любов.
І сьогодення більше не вторинно.
І буде так за будь яких умов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
Не думаю, не знаю чи доречно,
Та все ж пишу
Ні прозу, а вірші.
Час то летить, то човгає старечо,
То з посмішкою наче, то в журбі.
І як сприймати гойдалки емоцій,
Не вигоріти вщент, на зачерствІть?
Знайти баланси золотих пропорцій,
Щоби відчути неповторну мить
Свого життя,
Яке біжить струмочком
Кудись до річки, моря, в океан.
У когось довгий шлях, в когось коротший.
Комусь все ясно, хтось зайшов в туман
І там блукає довго і безцільно,
Ніяк не вийде на знайомий шлях
А час спливає шидко, чи повільно,
Хвилини перемелюючи в прах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
***
Він торкався не тих, він не тих цілував...
На долонях не тих візерунки читав...
Та завмер, задивився у синії очі...
Дивувався, чому навіть дихать не хоче.
Зовсім поруч вона, але з іншого світу -
Там де славні співают спекотному літу.
Як хмаринка вона, як листочок кленовий...
Буде личити їй колір світло-бузковий.
І на фоні вохристих пейзажів осінніх
Був би гарний портрет -
Не дівчини, богині.
Тільки пензлів нема і нема акварелі.
Та й да Вінчі нема, і нема Боттічеллі.
А вона заховалась в людському потоці -
Розгубився, завмер, серце ниє, тріпоче.
Відшукати її, чи не марна надія?
То ж кохання саме,
Де ж ти, дівчино-мрія?..
16.09.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
Осінь шукає перли в небі кожної ночі.
Зорі ховають в хмарах перлові свої очі.
Ще і дощем прикриють посмішки, як вуаллю.
Ранком впадуть на листя росами...
Я гадаю,
Треба зібрать тихенько сонце у ті краплини,
Та нанизать на нитку дивні ті намистини.
Будуть вони, як перли осені на відраду.
Я ж назбираю листя і покладу в шухляду.
Серед зими дістану - спомин про теплу осінь,
Перли згадаю й роси в ватрі її волосся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
***
Пресиджу у темряві печаль.
Перетерплю і сльози, і зітхання.
Допоможи мені, моє кохання,
Дай притулитись до твого плеча.
Депресія і осінь - дві сестри...
Не згодна,
але іноді так важко -
Неначе я не я, а в клітці пташка,
Яку лишили волі й висоти.
Безмежне море - вереснева ніч,
Візьми мене з собою мандрувати.
Безсоння все одно не дасть поспати -
Зніми тягар з моїх тендітних пліч.
Навшпиньки стану - легко дотягнусь
Долонями до місяця, до зірок.
Депресія, безсоння - то не вирок...
Перетерплю,
зітхну
і посміхнусь...
15.09.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024
Ранок з пахощами дощу...
Постривай, я не відпущу
Це повітря густе, солодке.
Ця миттєвість така коротка,
Як чарівність ковточка кави -
Дуже лагідна і ласкава.
Аромати трави і листя,
Нотка айстри тонка й барвиста,
Присмак дубу, гірчинка хвої -
На краплинах все дощ настоїть.
Я вдихну і, закривши очі,
Буду чути,як дощ шепоче
Про кохання порі осінній,
Дамі витонченій і стильній.
Заздрю трошки та посміхаюсь,
Делікатно в тіні ховаюсь -
Щоб надихатись досхочу
Ранком з пахощами дощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
Ніжний доторк...
--Іди до мене,
Обійму, пригорнись міцніше.
Слухай ніч, слухай справжню тишу...
Серце б'ється
Знов так шалено...
Повний штиль.
Я тамую подих.
Все замовкло, бо скоро ранок
Зазирне у нічний серпанок,
Щоб побачити твою вроду.
Вийде сонце,
Зів'яне листя...
Змінить колір на вересневий
Небо синє -
Стане сталевим,
Тяжко ляже на голе віття.
Ні, то в жовтні...
Поки зарано...
Але час став занадто стрІмким,
З післясмаком терпким та гІрким -
Це не добре і не пагано...
Поцілуй, пригорнись ніжніше,
Поки є ти і я,
І тиша...
9.09.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Примхлива доля мабуть що загралась -
Програла смерті в карти, чи у шахи?
Невже убитих досі їй замало -
Новини...
І по спині вже мурахи...
І знов дими здіймаються над містом.
Кружляє крук, торкаючись хмарини.
Колись було тут з ліхтарів намисто,
Тепер журба ...
І смерть чийогось сина.
Вже стільки суму випито і болю,
Вже стільки сліз...
Могили з прапорами...
О, схаменись, отямся, наша доле -
Борги ти платиш дочками й синами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2024
В зошит літа казки записала,
І з абзацу на чистій сторінці
Пазли осені з листя я склала -
Буду вірші писать по картинці.
Із думками сиджу наодинці -
Осінь...
Панна тендітна, весела.
У тоненькій шовковій кофтинці,
А постава як у королеви.
Ватра кіс, що роздмухана вітром,
Очі сині й глибокі, як небо,
Погляд теплий, грайливий і хитрий -
Саме так, як для флірту і треба.
Біля ніг її вересень, жовтень,
Листопад весь занурений в сльози...
Прохолодно, вже листя пожовкло,
До палітри додалося бронзи.
Три сторінки...
І білим лахміттям
Вкриє щільно зима від морозу
Все, що було осіннім і літнім.
Це, якщо я повірю прогнозу.
Але поки осінні сторінки,
Поки фарби мої ще яскраві
Я малюю,
Пишу без упину
Про яскраву закохану пані...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2024
Що за настрій - чи бігти, чи плити, чи впасти, чи сісти?
Наче тягнуть мене в різні сторони хвилі чи вітри.
Я чипляюсь думками за хмари, за зірки, за віти
І не знаю чи цвісти мені, чи сміятись, чи скніти.
Від такого хаосу в собі наче полум'я з льодом до купи,
Наче вибухне розум від тих протиріч і новин.
Від думок не відкупишся - поки немає валюти,
Щоб простити собі неіснуючих тяжких провин.
Та і в чому вина заблукавшого в тім лабіринті?
Що пішов не туди, повернув ненавмисно за ріг,
Що додолу посипались іскри вогню золотисті -
Стало темно, бо свій смолоскип затушив, не зберіг.
І блукає тепер, і шукає навпомацки віхід,
А на стінах слизьких причаїлися тіні відраз.
І так важко робити повітрям тим болісні вдихи...
Та повіяло свіжістю, протяг з'явивсь звідкілясь.
І чипляючись пальцями, наче за тонку мотузку,
За легкий вітерець, що підкаже де жевріє світ,
Виринаю із сна, сльози виливши всі на подушку,
Намагаюся ранку сказати тихенько "привіт"...
3.09.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024
Мереживо ніжності сплетено осінню -
Нитками дощу та тендітним промінням,
Прожилками листя, травинками гострими,
Прикрашено щедро достиглим насінням...
Накину на плечі прозорість духмяну,
Загляну у люстро, підкрашусь яскраво -
Агов, зустрічайте оновлену панну,
Що з осінню разом сміється лукаво.
І як не радіти туманам та золоту,
Розлитому поруч на кожному кроці.
Ще тепло, далеко до справжнього холоду.
І тішусь я дивлячись осені в очі.
Вона усміхнеться устами яскравими,
Обсипле пелюстками білої айстри.
І далі піде потихеньку, помалечку
Шукати свого неповторного майстра.
І з ним буде створювать дивні полотна,
Нитками шовковими ліс гаптувати.
А краплі дощу поскладає у ноти,
Щоб славень життю на землі заспівати.
03.09.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024
Як спекотно,
як порожньо,
боляче...
Але все це не сон, все це - біль.
Чорний дим, наче пір'я вороняче.
І прокльони чутно звідусіль.
Стихло місто в жалобі за вбитими,
А в серцях розгоряється лють.
В небо душі стежками блакитними
Відлітають чи тихо ідуть.
І земля що сльозами пропитана
Стане ворогу в горлі кілком...
...А весною все вкриється квітами
І розквітне мрійливим бузком...
Як спекотно,
як порожньо,
боляче...
Зуби стиснуті, в погляді лють.
Чорний дим, наче пір'я вороняче...
Помсти душі невиннії ждуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2024
Обернутись дощем чи вітром
Та принести б в долонях зливу...
Світ веселкою вмить розквітне -
Скоро осінь і я щаслива...
Літо, літечко - засихаю...
Спека висушила до пилу.
Не піднятися - не літаю,
Бо безсило зів'яли крила.
Серпень тане, ну де ж ти, осінь,
Прохолодний нічний серпанок?
Я вже висохла, майже зовсім,
Дай дощу ковток хоч під ранок.
Розбуди мене поцілунком
Зливи, грому що десь гуркоче...
Стане вересень подарунком -
Я до нього в обійми хочу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2024
Ти постукай в мій вечір, постукай в мій сон,
Або просто тихенько наснись.
Вогник свічки не згасне біля ікон -
Наші душі в єдину сплелись.
За вікном холод і туман гіркий,
Присмак сліз солоний та іще терпкий.
Знаю я, що десь зовсім поруч ти,
Та чомусь не можеш мене знов знайти...
Я відкрию всі вікна, запалю ліхтарі,
Заспіваю, щоб чув тільки ти.
Шлях підкажуть тобі ясні зорі вгорі,
Щоб скоріше зустрілися ми.
За вікном ранком зник туман гіркий.
Голос стих, разом з ним мій спів сумний.
Сльози ллю з дощем жовтневим в унісон -
Не знайшов, щоб постукати в мій сон...
Не прийдеш, щоб постукати в мій сон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2024
Келих серпнем вже повен по вінця.
Вже змарніли у літечка крильця.
Пелюстки вже напилися сонця,
Фарби жовтої в них додалося.
Листя, трави зібрали всі соки.
І стихають опівночи кроки
Спеки, жару - іде прохолода,
Бо втомились і ми, і природа.
Осінь виправить вереснем настрій.
Ми все зможемо, все нам удасться.
Буде жовтень, і грудень, і квітень,
А кохання не в'яне, а квітне,
Незважаючи, літо чи осінь,
І лякати зимою нас досить...
26.08.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2024
У ветра есть небо, у неба есть ветер -
Союз легкокрыл и свободен, и светел.
Упасть в синеву - наслажденье и нега.
А ночью укутаться в бархаты неба.
Я с ветром попутным летела бы в осень,
Оставив сомненья, тревоги отбросив.
Обнявшись с листвой обогренной закатом
В сентябрь, октябрь, ноябрь...
Когда-то
Все это мне снилось, а может не снилось.
Растаяло детство и юность сносилась,
И зрелость осенняя радышком с нами
Припудрила рыжие кудри снегами.
Но снова во сне с легким, юным задором
Стаю у окна, через щелочку в шторах
Смотрю, когда снова поднимется ветер,
Чтоб снова вдвоем полетать на рассвете...
Рассвет,
Тишина...
Я укуталась пледом...
Есть ветер и я,
И еще наше небо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020260
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2024
Сонце яскраве, хмарин прохолода -
Впасти у небо така насолода.
Крила - вітрила, мабуть, те що треба,
Щоб доторкнутись до синього неба.
Пензлем набрати густі акварелі -
Сині, блакитні, лазурні, веселі
І малювати сміливо, без страху
Небо, як прихисток синьому птаху.
18.08.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024
Я все забуду - погляд твій і подих.
Спалю листи, що писані сльозою,
Щоб не відправити...
Та побіжу по сходах -
Сховаюсь десь, щоб рани ті загоїть.
Кохання в друзки, наче порцеляна.
Буває, що ж, таке воно життя.
Сторінку незабутнього роману
Перегорнемо -
Спогад в небуття.
І тільки в снах я твій почую голос,
А іноді наснюсь тобі сама.
Кохання догоріло, охололо
Розтануло, як привид, як мана...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
В серпня є перстень ...
В подвір'я до літа,
Осінь в шпаринку ввійде непомітно.
Схоче приміряти шати серпневі:
Теплих туманів шовки недешеві,
Трав запашних розмаїтні плетіння,
Неба глибинь до очей її синіх.
Томість додасть кольорів для забави:
Жовтих, червоних, брунатних - яскравих.
Серпень запросить красуню на каву.
Трошки збентежену, трошки лукаву.
І подарує в коханні зізнання,
Ніжні обійми, тихенькі зітхання.
Краплі дощу мов коштовне намисто,
Заходу сонця промінчик іскристий.
Осінь давно вже закохана в серпень.
Тож він їй душу віддасть разом з перснем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
На полях выгорающей строчкой
Потускнело признанье в любви.
Ночь стирает его по кусочку.
Утро, гаснут вокруг фонари.
Ни прочесть, ни понять, ни придумать -
Робкий луч растворил полумрак.
Затихают заклятья и струны,
А мечты покидают гамак,
Где качались, даря сновиденья,
Тем, кто с книжкой так сладко уснул.
Не будите, хоть пару мгновений -
Чтоб рассвет волшебство не спугнул...
29.07.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018830
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.07.2024
Занавеска как парус...
Сутки-сущая малость -
Лорд июль, ускользая, подарил нам ветра.
Что ж, воспримем, как шалость.
Что еще нам осталось?
Август близко, июлю на отдых пора.
Собирайся в дорогу,
Неспеша, понемногу.
На прощанье отсыпь нам охапки плодов.
Подошли к эпилогу -
Отпускаем тревогу.
Август взять эстафету, конечно, готов.
И по разным приметам -
Расскажу по секрету,
Вместе с грустью мелодий а-ля си бемоль,
Что продожится лето...
Только я не об этом -
Я про парус и ветер, про боль и любовь...
30.07.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2024
Небо кольору чорної кави
Заховало за хмари зірки.
Легше дихати так і не стало -
Спека плавить віршів сторінки.
Випаровує силу, наснагу,
Кап'ятить в казані мій терпець.
От таку нам придумав розвагу
Десь із неба веселий Творець.
Ніч не балує нас...
Прохолода
Навіть в річці тепер не живе.
Щось зламалось у світі - погода
Геть засмажити хоче живе.
Хрумкіт трав під ногами колючий
Та на стеблах гербарій квіток...
Припиняй, липень, ти вже ізмучив.
Прохолоди налий нам ковток -
Келих вітру, дощу філіжанку,
Смузі з ягід та хмарок легких,
Щоб присісти під вечір на ганку,
Слухать шурхіт краплинок важких...
4.07.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2024
Я выросла из некоторых снов...
А может слов,
А может быть из роли,
Навязанной мне кем-то против воли,
С учетом догм, незыблемых основ.
Все отжило, и я от "старой шкуры"
Избалюсь -
Будто соскользнет чулок...
Пройду босой туда, где веторок,
Развеет вязкий сплин вранья, цензуры.
И разобью кривые зеркала -
Не верю больше в страшные приметы.
Осколки будто звонкие монеты
Засыпят путь, где раньше я прошла.
В них отразится мир совсем иным -
Не искаженным - светлым и игривым.
И я войду в него неторопливо,
Вдыхая лето, осень...
Сизый дым
Да пепла горсть - остались от сомнений -
Права ли я?
Что скажут все вокруг?
Ах, не лишусь ли я былых заслуг?..
Возьму -ка я лоскутик сновидений,
Чтоб помнить - я свободна, я вольна
В словах и мыслях, в чувствах и нарядах.
И что любовь теперь со мною рядом,
А значит счастьем я окружена.
Как легкий бриз далеких берегов
Твой поцелуй, твои прикосновенья...
Блаженный миг - рассвет и пробужденье -
Я выросла из некоторых снов...
3.07.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016755
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.07.2024
Нас не учили счатью и любви -
Приоритетом было слово "надо"
И в будущем желанная "награда" -
Хатило б только силы доползти.
Отложенная жизнь, как узелок,
В котором брезжит свет в конце тоннеля...
У ворота старинная камея...
И у страницы загнут уголок -
С лирическим и томным отступленьем...
Из оригами пятниц и суббот
Родится вторник с множеством хлопот,
Чтоб довести порой до иступленья...
Холодный страх и липкая печаль...
И стыд за страсть, за сладость поцелуя...
Снежинки разлетаются, тоскуя.
И на виски наброшена вуаль
Из нитей снега или паутин.
И взгляд мудрей, без блеска, чертовщинки.
И глубже с каждым днем мои морщинки.
И все сильней расстроен клавесин...
Мотив нехитрый рвется ускользнуть
И потерять ключи от нотных станов.
Но россыпь нот сметать в ладонь не стану -
Со мной им скучно,
Что же, в добрый путь...
Бессонница или кошмар тревожных снов,
Рождают рой бессвязных, горьких мыслей...
Рассвет тихонько колонковой кистью
Наносит акварель -
Портрет готов...
Но я ли в этом зеркале большом?
Моих ли глаз бездонные озера?
И снова в небе алая аврора
Коснулась звезд заточенным пером,
Чтоб написать экспромт моей рукою.
Диктует рифмы, а возможно код,
Который только избранный поймет...
Отсыпав вдохновенья мне с лихвою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016456
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.06.2024
На відстані схлипу за вікнами казится злива -
Громи, блискавиці, розірване клаптями небо.
Спалахує ніч перелякана, темна, вразлива,
Шукає спокою, але віднаходить плацебо.
Я дихаю важко, заплющивши злякані очі,
Рахую громи, наче залпи якоїсь гармати.
А злива ніяк зупинятись, стихати не хоче,
І я від безсилля до ранку не стану вже спати.
А ранок настане у коконі сірої хмари,
Сплетаючи струмені зливи в холодні канати...
Помітку зроблю, коли стану писать мемуари,
Як страшно було мені зливу цю перечекати.
Чекаю промінчик, чи клаптик яскравого неба -
Блакитний мені подарує тендітну надію...
Багато дощу, так багато його вже не треба...
Але упокорюсь...
Чекаю...
Чекати я вмію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2024
Рудим пасує ластовиння
Й коні...
Білявим - сніг,та ще північний лис.
Брюнеткам - орхідея біля скроні.
Русявим - тиша, полум'я і хмиз.
Комусь ще до лиця гаряче танго.
Комусь гітара
Чи віолончель.
Комусь смакує переспіле манго,
Комусь холодний з м'ятою коктейль...
Комусь гірка,
Комусь солодка кава.
Комусь театр, комусь сумне кіно.
Комусь в житті адреналіну мало...
А я люблю...
Ні, не скажу кого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2024
Напівтони або напіввідтінки
Торкнулись оксамитового дна,
Де ніч сховалась десь ще на годинку
Простоволоса, темна, молода...
Шалено, стрімко ранок разквітає,
Змиває ніч краплинками дощу.
Марніє ніч.
Зірки з небес зриває,
Набавившись їх світлом досхочу.
А я лежу, боюсь розплющить очі -
Не відлякати б дивовижний сон
І не забути...
Пензликом лоскоче
Лице промінчик.
Що за моветон?
Не дочитала сна всього сторінку,
Не додивилась казки п'ять хвилин...
Босоніж день ступає на долівку
І починає з кроку тихий плин.
А чим же закінчиться казка ночі?
Напіввідтінки чи напівтони?
Дорозповість все ніч,
Якщо захоче,
Привівши снів назавтра табуни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
Відчуття-все болить, бо оголені нерви.
Час кудись все спішить, без жалю, без перерви.
Кожен зойк наче свій, як відлуння від болю.
Тільки сліз вже нема, щоб поплакати вволю.
Кольори не такі, не такі вже яскраві,
Як сприймались колись...
Навіть зараз в уяві
Не вдається ковзнути пензлем по паперу,
Щоб створити казкову якусь атмосферу.
Бо замерзли душа, серце, руки та очі -
І нічого нема, і нічого не хочу.
Гіркота, наче присмак розталого снігу.
Але ж літо давно -
Увірвуся з розбігу
У квітучий жасмін, в теплі пахощі липи.
Відігрій, я благаю тебе, моє літо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
Так легковажно, з посмішкою, щиро
Ввірвався в вікна теплий вітерець.
Я схаменутись так його просила -
Він бавився:
- Вдихни скоріш!
Чебрець,
А ще жасмін...
І липа ллється медом,
Троянди розгортають пелюстки -
То літа пахощі лікують просто неба
Замерзлі душі і женуть думки
Про те...
- Пробач...
Не треба...
Я не хочу
Роздмухувати попіл мертвих мрій -
Бо спалахне -
Сльозьми обпалить очі.
Вже краще я вдихатиму той хміль,
Який змішав у зіллях теплий червень,
Сп'янію, як від келиха вина.
І подивлюсь на світ неначе вперше,
Неначе оминула нас війна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2024
Це все іще я, хоч змінилася зовсім -
Оновлена версія - зла і жорстка.
Змінилась, як всі,
Бо по краю безодні,
Заплющівши очі від страху, пройшла.
І відчай, і біль катували нам душі.
Та сліз не було...
Розпач сковував рух.
Ковтнути б повітря, та здавлені груди -
Від сірих димів перехоплює дух.
На відстані подиху в темряві ночі
Все ж іноді бачу чи мрії, чи сни.
І Всесвіт мені так натхненно шепоче,
Що зміниться все, знову змінишся ти.
І будуть вірші не про біль, а про весни,
Про теплий туман на заплаві ріки.
Кохання війну назавжди перекреслить -
Ти тільки у серці його збережи...
Та поки в мені так неміряно злості,
Що в кожну клітинку залізно вросла.
Це все іще я, хоч змінилася зовсім -
Оновлена версія - зла і жорстка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
Колір думок моїх - ніжно бузковий.
Сміх, як веселка - семикольоровий.
Колір мовчання - перлинно-молочний.
Спів - шоколадний, як мамині очі.
Гнів, мабуть, чорний, як дим або сажа.
Пристрасть - червоний.
Чи ні?
Хто підкаже?
Радість , як келих Просекко, прозора.
А таємниця?
Придумаю скоро.
Зрада - зелений, не хочу про неї.
Витонченість - старовинна камея.
Колір шляхетності - жовто-блакитний.
Ніжність - рожевий, як мармур античний.
Підлість, підступність - як прапор ворожий.
Спокій на небо з хмаринками схожий.
Страх, мабуть, сірий - пилюка, ганчір'я.
Ну, а пиха - розмальоване пір'я.
Смуток - безодня, темніша за кобальт.
Воля - сталевий, бо виковав коваль.
Мрія - бордо, оксамитовий дотик.
Вірші - палкий помаранчевий вогник.
Проза - то класика, чорне та біле.
Музика - золото, сонце в вітрилах.
Щастя, кохання - відтінків мільйони,
Перелічити їх - впасти від втоми.
Часу займе це на "многая літа" ...
Я не візьмусь, не настількі амбітна.
19.04.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Поринаємо в смуток, щоб в нім захлинутись поволі,
Підкоритись, змиритись із примхами фатуму, долі.
Глибина не лякає - немає ні болю, ні страху...
Та торкаємось дна...
Ну, а далі вже вистачить змаху,
Щоби стрімко злетіти, ковтнути живильне повітря.
Сум підступний завжди, але ми і сміливі, і хитрі.
Поступитися можемо трошки, себе пожаліти.
Та не довго, бо часу нема - поспішаємо жити.
І скидаємо сум, наче змії вже зношену шкіру -
Повертаєм собі із коханням надію і віру...
18.04.24
Наталія Рибальська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Необережність маю закохатись
В квітучий квітень, у травневий дощ.
Так скучила...
Не можу дочекатись,
Щоб все омріяне нарешті вже збулось.
Чи буде так?
Питання риторичне.
Та подумки малюю акварель -
Щось рідне, а не дивне, екзотичне...
П'ю каву, в ній солона карамель,
І намагаюсь сонечко спіймати
У філіжанку - вип'є хай ковток.
І спробую на гущі погадати,
Чи у майбутнє я куплю квиток?
Чи закохатись все ще не запізно?
Чи не зачерствіла іще моя душа?
Війна її вдягнула у залізо,
Та, сподіваюсь, що душа жива.
Квітучий квітень і дощі травневі
Лікуют від зимової хандри.
Весна - чаклунка -
Легко, як на сцені,
Приборкала, спинила злі вітри...
18.04.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Буду я бесцветно-серою,
Ни веселой и ни грустною.
Волчьей ягодкою спелою -
Никому не посочувствую,
Не утешу,
Не порадуюсь,
Похвалю, но поругаю.
Я дурачусь?
Может, балуюсь?
Вот сегодня я такая.
Завтра будет то, что сбудется...
Кофе,
Манго,
Каша с медом?
Стрелки кружат, время крутится,
Дни сплетая хороводом.
Отраженье в мутном зеркале
Камуфлирует морщины.
Пью вино бордово-терпкое,
Чтоб воскреснуть из руины.
Как стеклянная мозаика,
Я разбита на осколки.
Больше я, увы, не паинька
Я теперь в шипах-иголках.
Иногда совсем не чувствую
Ни любви, ни умиления:
Ни веселая, ни грустая -
Я лишилась вдохновения...
17.04.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011195
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.04.2024
Лезом по нервах гроза у чорнильній ночі.
Спалахи блискавок, вибухом грім гуркоче.
Злива змиває з дерев та з душі пилюку...
Так, трохи страшно - міцніше тримай мою руку.
Теплі обійми - то впевненість - скоро ранок,
Дощ схаменеться,
Світанок торкнеться фіранок.
Світ зазерне у вікно білосніжним цвітом,
Сповнений соком, веселий, дощем умитий...
Вщухне гроза і піде вже від нас з зітханням.
Серця торкнеться спокій, надія, кохання...
17.04.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
Ти - моя тиша, мій спокій, моя неслухняна надія.
Теплий ранок весняний, духмяний, легкий вітерець.
Ти - моя недокохана тайна, оманлива мрія -
Що з'єднала б коханням пульсацію юних сердець...
Не збулось...
Розлетілися листям по білому світу.
І між нами тепер кілометри, години, міста.
Але я не шкодую - тобі розповім по секрету,
Що не згасла любов, що у пам'яті досі жива.
Тепле сонце весною торкнеться промінням зап'ястя.
І від цього, напевно, захочеться знов пережить,
Стан піднесення, захвату, що називається щастям...
Але березень може глузливо іще засніжить,
Розсміятись в лице, та сипнути сніжинок на скроні -
Нагадати мені, що сама я вже майже зима.
Тількі в серці весна, відкриваю до сонця долоні
Наче паросток листя -
Розквітну, бо досі жива.
29.03.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
Час як вода,
Час як пісок...
Березень - вересень - з квітів вінок.
З жовтня по лютий дощі та сніги -
Пестимо мрії,
Прощаем гріхи...
День, як година,
Ніч наче рік -
Хтось на безсоння та сльози обрік.
Кава ранкова,
Вершки,
Круасан -
Усмішки -ліки від гірких оман.
Стрімко секунди спливуть в небуття,
Швидко минає і час,
І життя...
І не спинити той біг, а шкода -
Час як пісок,
Як крізь пальці вода...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
Ця ніч, як сумна оксамитова кішка
З очами-зірками та вугільно-чорна.
Хтось мелить хмарки - дощ стікає крізь жорна,
А березень спомин нотує у книжку.
Опівночі згасли мережива вулиць,
І темрява згусла, мов кров запіклася.
Із Всесвіту відчаю вже напилася,
Забрала увесь, щоб пророцтва не збулись.
Щоб чорною кішкою лагідно, тихо
Вмоститися поруч, згорнувшись клубочком.
А ранок надягне рожеву сорочку,
Даруючи радість, розраду та втіху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
Затримати подих, пірнути у хвилі,
Відчути прозору, живу прохолоду,
Прискорений пульс та цілунки пестливі.
Сприйняти себе, як частинку природи.
Розтанути ранком в густому тумані,
Босоніж пройти по траві біля дому.
Вернутись до себе, побувши в вигнанні.
З плечей поскидати і тугу, і втому...
Не думати більш про дими і пожежі,
Та ще не боятися тиші та звуків.
І знати, що Всесвіту тільки належу -
Довірливо впасти в його теплі руки.
І, наче в колисці, заплющити очі...
І слухати, слухати цю колискову,
Неначе дитина...
А Всесвіт охоче
Навчить довіряти йому знову й знову...
25.03.24
Наталія Рибальська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
Я народилась із снігу, із завірюхи.
Та з березневим шалом прийду невдовзі -
Мрії розсиплю у душах і на порозі,
Променем сонця зігрію замерзлі руки.
Потім із квітнем згаптуємо зелень листя,
З травнем - бузок і тюльпани - радій же, око.
Дощ пригостить нашу землю весняним соком -
Знову повітря стане смачним і чистим.
Рання весна - я несу вам кохання, розраду,
Паростки сили, впевненість і надію.
Разом із вами журюся я і радію.
Розпач зими залишається хай позаду...
Я народилась із снігу, із заметілі -
Тане зима, як у небі хмаринки білі....
15.02.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
То жарко, то холодно.
Скоро февраль.
Повисли над городом
Дождь и печаль.
Мне б думать о марте,
О первых цветах,
Гаданьях на картах,
Любви, хоть в мечтах...
Но что-то мешает,
Как в туфлях песок.
Боль снова терзает
Мой левый висок.
Смотрю в пустоту,
С ней веду диалог.
А время к утру...
Как придумать предлог,
Чтоб этот ненужный свернуть разговор?
Бессонница, ночь - в мыслях глупости, вздор.
Почти засыпаю, но Муза, как тать -
Меня тормошит и давай диктовать :
"Светлеет...
И золотом
Светится даль.
Бессонница,
Холодно,
Скоро февраль..."
Хватаю планшет,
Чтобы все записать...
Семь ровно,
Будильник -
Мне время вставать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004194
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2024
Ти чуєш те, що іноді не чутно,
Переживаєш дивні відчуття.
Неначе просто глянула в майбутнє,
Щоб впевнитись, чи буде там життя.
Таро і руни, карти, гороскопи,
Пророчі, кимсь навіяні нам сни
Відкинуті...
Сьогодні день скорботи -
Все тільки серцем відчуваєш ти.
Нестерпний біль зруйнованого міста -
Сирени, залпи, вибухи і смерть...
То знов війна нанизує намисто
З пекельних днів...
Світ знову шкереберть
Летить у пріву і не відчуває,
Що до біди лишився тільки крок...
І знов сирена звідусіль лунає -
Світ у прицілі
Й зведений курок...
23.01.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Думки у голос, або монолог -
Це туга, безпорадність та зневіра...
Та все ж таки розгніваний Сварог
Розбурхав в лігві вогняного звіра -
Кипляча лють, розплавлений метал
Ізпалить чорне військо в сірий попіл.
І захлинеться той скажений шквал,
Розпорошиться вітром...
А вже потім
У полум'ї народиться тепло,
Яке зігріє землю ледь не вбиту.
І дощ піде.
Побачу у вікно,
Як проростає в чистім полі жито
З насіння миру, щастя й перемог.
Заколоситься вже щаслива доля.
І викує усміхнений Сварог
Серпи...
Й мечі,
Щоб захищати волю.
23.01.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Січень носить мене на руках,
Колисає в холодних обіймах,
Розчиняє у білих снігах,
Обіцяє здійснити всі мрії...
Все даремно...
Я майже не сплю -
Спів хурделиці знову бентежить.
Сон не йде.
Я сніжинки ловлю
Та сплітаю із білих мережив
Чи казки, чи веселі пісні.
Усміхаюся зоряній ночі,
А вона сипле з неба рясні
Чи сніжинки, чи зорі охоче.
Ранок знову напне свій наряд
З білосніжного хутра пухкого.
Та не стане давати порад,
Не промовить ні жодного слова.
Посміхнеться привітно мені
І у справах розтане в тумані.
Він загасить вечірні вогні,
Небосхил від душі підрум'янить.
Ось тоді і повернеться сон,
Як пилок невагомий на вії.
Радо здамся йому у полон,
Щоб побачити там свої мрії.
18.01.24
Ілюстрація з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Розгублена, загублена,
Сумна та безпорадна
Душа блукає Всесвітом,
Де темінь непроглядна.
Ні вогника, ні зірочки -
Сатин безодні неба.
Ні слова ані вісточки,
Коли така потреба.
Так хочеться, так мріється
Почути тепле слово.
Тоді і відігріється,
І буде все чудово.
Відчути доторк подиху
Від ніжного цілунку -
Розчулитись від подиву,
Неначе від дарунку.
Розгублена, загублена
Душа блукає світом,
Бо просто недолюблена
І ніде їй подітись...
18.01.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Підрубані корені, зламані віти...
І спрагу дощами вже не напоїти.
Хто знає, чи виросте ще моє листя?
Чи знову пташки прилетят у обійстя,
Просочене болем, гіркими димами,
Щоб знову лишитись до осені з нами?
Та байдуже -
Вірю, відновляться сили.
І квіти зійдуть, шоб розквітнуть красиво.
Медами хмільними поділяться липи,
Щоб смачно було нам повітря те пити.
Загояться опіки, лишивши шрами.
Зшлівуються з часом дощами, вітрами.
І корені міцьно триматимуть крони,
Спростуючи правила всі і закони.
За сльози, які її так оросили,
Земля їм додасть і наснаги, і сили...
15.01.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
Це просто настрій, сірий як хмаринка.
Як наслідок моїх нічних думок.
Та ранком знову зміниться картинка,
Бо до весни ми зробимо ще крок.
Знов гамір, прилетіли сверистелі,
Щоб пошукать торішній виноград.
Промінчик сонця бавиться на стелі.
Я каву п'ю, смакую шоколад.
І вже готова підкорити Всесвіт
Своїм віршем чи співом про любов...
І дякувати всім, хто мене терпить
За просто так,
За будь яких умов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
Я повернусь...
З засвічених світлин,
Зі сторінок хрумких і пожовтілих
У Ваші сни, в яких панує сплін.
В яких за вітром скучили вітрила.
Не прокидайтесь - буде світлим сон.
І знов уста усміхненими стануть,
Неначе море, лагідний сезон -
І негаразди всі у хвилі кануть.
Відчуєте обійми...
Й каяття
У тому, що я зникла разом з літом.
Сповільнивши своє серцебиття -
Кохання відцвіло вишневим цвітом.
Залишились без нагляду вірші,
Які вже достигали у колисці.
Вони веліли - повернись мерщій,
Бо нас спаплюжать хитрі віршописці.
Перемішають синє й золоте -
Ніч перейде у ранок,
Він - в буденнісь
Опале листя щастя замете,
Мені лишивши Вашу безіменність...
Та тільки повернусь...
Через вітри,
Зі сторінок,
Світлин, що майже зникли.
Віршем у сон, щоб знову розцвісти
Вишневим квітом - пишно і привітно...
14.01.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
Ми говорили, говорили,
Слів сивину вплітали в коси.
Сльозами сутінки залили,
А світ мовчав..
І стоголосо
Відлуння тишу повторило.
А потяг біг у ніч невтомно
По небокраю чи по схилу.
І горло зводила судома
Гірким ковтком якогось болю...
Собі зізнатись?
Ні, несила...
Але сьогодні все дозволю,
Чого душа моя просила.
І марно ставити питання,
Бо відповіді я не знаю.
Бо просто хочеться кохання,
Його боюсь та оминаю.
До Вас присяду на коліна
Пилком рум'яного світанку.
До розставання лиш хвилина,
Вже ранок моститься на ґанку.
А Ви в купе, у теплій тіні
Повірите, що я наснилась.
Мана...
В легкому павутинні,
У ранку просто розчинилась.
Не дам надію Вам даремно,
Що стати можемо рідніше
Я стану спогадом приємним,
Відлунням шепоту і тиші...
29.12.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
"Велика" країна "маленьких" людей.
Багато пихи - а по суті - лакей...
Паплюжать сусідів, сміються зі злом.
Царю - кегебісту кивають чолом.
Крадуть у сусідів культуру, дітей,
Брехня, плагіат - сутнісь іхніх ідей.
"Купують" слабких, до наживи охочих -
Аж очі блищать,
Безсоромні їх очі...
Диванні експерти з пивним черевцем
Готові нас зжерти - ковтнути живцем.
Історики всі, патріоти, святі -
Вже німби на себе вдягли золоті.
Відчули себе хазяями планети,
Примруживши око в диму сигарети.
Поради дають, зверхньо дивляться всі -
Самі Гулівери у повній красі.
І совість, і сумнів запхали в куток,
Засліплені світлом кремлівських зірок.
Бо "знають не все", і "не все однозначно" -
Від свори своєї відбитися лячно.
Там легко сховатись за гаслом крикливим.
І точно по Оруелу - всі "щасливі".
Готові затиснути пояс сильніше,
Хоч дехто від того ледь жевріє, дише.
Але переповнює велич пихата,
Хоч світла нема й перекошена хата.
І ненависть...
Ненавісь наче смакують -
Нічого не бачать, нікого не чують.
Спотворена сутність людскої природи.
Чи штучно з'явились моральні уроди? -
Не ждіть каяття:
"Ми ж пухнасті, біленькі -
Від нас щось залежить?
Ні - люди "маленькі"...
12.01.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2024
Наші душі хронічно "трьохсоті".
Біль замерз,
Біль уже не болить...
Сліз нема...
Десь у кленах високих
Заблукала спотворена мить,
Що завила сиреною гучно,
Обіцяючи безліч смертей.
Може "оптом",
А може "поштучно",
Чи дорослих, чи зовсім дітей.
Ці "жнива" не залежать від часу -
Літо, осінь, холодна зима...
На Різдво, до Медового спасу
Без запрошень приходить біда.
Хтось сміється, вдивляючись в пекло,
Що самі ж заподіяли нам.
І не знають, яка небезпека
Спадком буде їх донькам й синам.
Бо не буде спокою нащадкам
Тих, хто тисне спокійно курок.
І не мають ні думки, ні гадки,
Як життя преподасть їм урок.
Присмак крові назавжди у роті
Відчувати їм сім поколінь...
Наші душі надовго "трьохсоті".
Та відновимось з часом...
Амінь...
9.01.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
"Відкладене життя" у мемуарах -
Згасає погляд, гинуть відчуття,
Бо не таке яскраве вже життя...
Шопен звучить...
У тютюнових хмарах,
Примруживши очей своїх туман,
Звіряю ноти з дотиком до клавіш.
Мене питають, чом так тихо граєш,
Читаючи чарівний нотний стан
З мелодією?..
Туга крає душу,
І згадуються мрії -
Не збулись,
Бо не туди повернуто колись,
А виправить -
Навряд себе примушу...
Спливає час і спогади тьмяніють.
І навіть не приходить каяття -
Самі у відповіді за своє життя,
А скроні непомітно та сивіють.
І вже не осінь в мене, а зима.
І я не гнусь, як гілка верболозу -
Стаю крихким, як листя від морозу,
Ховаю сльози в келиху вина...
13.11.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023
Вимерзнуть айстри в зимовій крихкій порцеляні.
Вітер сховає від поглядів наше кохання
В сніжних казках.
А дзвіночкі тендітні, срібляні
Лагідних слів
Знов порушать вечірнє мовчання.
Шелест сухий сторінок поетичної збірки -
І оксамитовий голос твій губиться в римах...
Дим тютюновий туманом тікає з кватирки,
Щоб розчинитися в темряві хутко -
Там зимно.
Ти мимохідь зачиняєшь шпаринку морозу,
Знову цілуєш, в обійми мене загортаєш.
Пристрасть твоя полонила мій стомлений розум -
Ти все читаєш вірші, все читаєш, читаєш...
Я вже не чую тих слів, не заглиблююсь в тексти.
Значення має лише твого голосу зілля -
То не отрута, що всі відключає рефлекси,
Це добровільне, солодке, легке божевілля.
З присмаком неба, польоту у зорі натхненно,
З ритмами вальсу в просторій оздобленій залі -
Ти нас ведеш, ну, а я підкоряюсь смиренно
Танцю...
За вікнами віхоли прялі
Вже доплетають мереживо раннього ранку.
Стомлені пристрастю, губимось в поглядах ночі.
Всесвіт щільніш затуляє тоненьку фіранку -
Не заважає дивитись нам очі у очі.
Збірка поезій й одежа лежать на долівці,
Згасли свічки, віск розлився бурштином медово
Наче ми знов народились вночі у віршах -
О, щасливці -
Ми розгадали в рядках зачароване слово...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023
***
Мені здається хтось мене карає
Осіннім спліном, сірими думками.
За щось таке, чого сама не знаю,
Що вишито сріблястими нитками
По краю ночі дощиком і сумом.
Що не дає вже так давно покою -
У сни заходить дивним білим шумом,
Зв'язавши мрії стрічкою липкою...
Розчарування, втома...
Попіл...
Осінь...
І ніч мене все гладить "проти шерсті",
А я все п'ю дощі до болю, млості.
Думки збираю, наче листя мертві.
Вони хрумтять у пальцях, як крижинки
Пилок злітає -
Вохра, позолота...
Мабуть, все нерви...
Я - звичайна жінка...
Під ранок підкрадається дрімота -
Безсоння забирає всі химери,
Які мене тривожили, журили.
Рум'янець підмальовують "гримери"
Східсонцю...
А фіранки, наче крила,
Здіймаються від вітру...
Хмар вітрила
Осінній сплін зберуть в лантух поволі.
Я пам'ятаю -осінь нас любила,
Хоча сама і мала нерви голі.
Тому сприймаю листопад, як рану,
Яка ніяк загоїтись не може...
Спливає ніч...
Приходить світлий ранок
І хтось мене тепер не потривожить...
7.11.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023
Зламались печатки старого сувою...
Там є щось про осінь...
Торкнуся рукою,
Чи подихом теплим знебарвлених літер.
Тримайте!
Як жаль, що розвіяв їх вітер.
І хто ж то писав про кохання осіннє?
Поет, що у голос читати не сміє?
Не сміє зізнатись, що згоден мовчати,
Щоб десь із даля її погляд чекати.
Чи знає поета гордячка прекрасна?
Чи марно чекає прихильність? -
Невчасно...
А може там вірші були не для неї?
А може писав він про білі лілеї,
Що вже одцвіли ще до вересня-брата,
І в жовтні сліди їх і не варто шукати.
А може там вірш про чарівну жоржину?
Чи айстру тендітну,
Тоненьку лозину,
Що гнеться під гроном свого винограду?
А може про біль, про печаль і про зраду?
На жаль, таємницю вже не розгадати...
Кого ж той поет міг так палко кохати?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
Мовчазна поетеса в осінніх обіймах
Милувалася жовтнем, крокуючи парком.
Відбивалося небо в очах її мрійних
І ховались думки десь далеко у хмарках.
А вона посміхалась, неначе Джоконда -
Загадково і мило.
І шла так граційно.
Дощ прискорив їй крок,
прихистила ротонда -
Зіпсувати ж прогулянку - то безнадійно.
Бо у серці залишила осінь пожежу -
Від богрянцю до вохри зі шквалом кохання.
Падолистом прикрасила настрій, одежу -
Потурати готова дивнішим бажанням -
І посипались рими у теплі долоні.
Здивування змішалося з радісним сміхом -
Бо дозріли вірші у осінньому лоні,
Щоб на аркуш лягти невагомо і тихо...
21.10.23.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
Флірт -привілей для веселого травня.
Розкіш весни, що оспівана в славнях.
Посмішки мрійні, в очах бісенята -
Юності час, час всім серцем кохати.
Літо на сонечку геть розімліло,
Квіти, побачення - як і хотіли.
Пристрасть шалена на березі моря
Все навкруги, як тональність в мажорі.
Осінь спокійна, вповільнена в рухах.
Стигле кохання, народжене в муках,
Вже не шалене, як полум'я ватри -
Лагідно гріє, щоб не обпікати.
Ось і зима. Ті, хто не розлучились,
Разом в коханні своїм розчинились.
Скроні вже сиві, та юні ще очі -
Справжнє кохання старіти не хоче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
Щось, мабуть, втрачено, а щось оплачено
Роками , досвідом, стежками вдосвіта.
Очами синіми, колись красивими.
Сумними зморшками, біди доторками.
А ще риданнями, а ще прощаннями...
Та щось лишилося, в боях зміцнилося.
Питання, спогади, контакти поглядом.
І діалог без слів, і крик від страшник снів
До всього звикли вже, хай Бог убереже
Душею праведних, в долонях лагідних.
Серед душевних криз кохання, наче приз.
Живильних сил ковток, тонесенький місток
До незабутих мрій -
Отож, тримаймо стрій!
13.10.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
Трапився жовтень, то сонце, то злива.
Скинули листя і липа, і слива.
Вітер шматує у небі хмарини,
Зріють плоди у дворі у шипшини.
Всі відчуття не на жарт загострились -
В передчутті якось всі зажурились.
Як воно буде в листопаді, грудні?
Сірі думки та безрадісні будні.
Тільки тепло і сердець, і обіймів
Зніме напругу, невпевненість зніме.
Віру й надію зміцнить в ПЕРЕМОГУ,
Зиму зігріє, відкриє дорогу
Веснам прийдешнім - яскравим, шасливим.
І не сприймається все це, як диво -
Закономірно, бо правда за нами,
Ще й загартована болем, штормами.
Війни найкращих, на жаль, забирають...
Ніч, зорі в вікна до нас зазирають.
Може на чорнім небеснім батисті
Душі то сяють загинувших чисті...
Трапився жовтень, ми зціплюєм зуби -
Буде весна з ПЕРЕМОГОЮ, буде.
13.10.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
Бабине літо примхливе, коротке...
Тиждень у жовтні жаркий і солодкий,
Потім цілунок - провісник розлуки,
Поїзд, квиток та сповільнені рухи,
Наче у фільмах старих, монохромних.
Погляди томні та геть безсоромні,
Наче нікого нема на пероні.
Посмішка, сльози, холодні долоні...
Всесвіт ламає і крила, і долі...
Так, не співають пташки у неволі.
Рамки пристойності, лінії, межі,
Наче собі тут ніхто не належить...
Наче зіткнулись лише на хвилину...
- Прошу не їдь, я без тебе загину...
Ніч поглинає і тишу, і звуки.
Губи тремтять, він цілує їй руки...
- Це неможливо, на жаль, неможливо...
Бабине літо сполохала злива...
12.10.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Змішаймо жовтень з терпкими медами,
Тепло цінуймо, бо його вже мало.
Складем із листя дивне орігамі,
Поки воно не завсім ще опало.
І зачерпнемо жменею повітря,
Ласкаве сонце, небо із хмарками.
Найяскравіша восени палітра.
І хай вона залишиться із нами
В альбомі із гербарієм барвистим,
Із фото пречудовими із парку,
Із дощиком на склі прозорим, чистим...
Я на конверт наклею швидко марку -
Відправлю в світ листа із ароматом
Осіннього прихованого спліну...
Його, як щастя восени багато,
Як вохри, як яскравого карміну...
11.10.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
Ніч,
Дуже темно,
Я слухаю тишу:
Шепіт фіранок та скрипи підлоги.
Вітер за вікнами гілки колише.
Місто звучить і веде діалоги.
З вікон чутно може сміх, може схлипи.
Шурхіт колес, гальм різке здивування.
Хтось бубонить,
Хтось читає молитви.
Хтось застигає від розчарування,
Щоб через хвильку вдихнути цю тишу,
І захлинутись повітрям болючим...
Не підслуховую,
Просто залишу -
Не заважатиму словом колючим.
Тиша - не вакуум,
Тиша - пригода,
Сповнена нотами, як партитура.
Різне звучання, та різна природа.
Чорні коти...
Дивна архітектура...
Привиди,
Тіні розмиті туманом
Тихо шепочуть осінні закляття...
Тиша - це диво...
Наблизиться ранок -
Зникне мана в світанковім багатті...
10.10.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Чом, Наталі, знову ти зажурилась?
Може примарилось щось, чи наснилось?
Там за фіранками в сутінках ранку
Осінь присіла у тебе на ґанку.
Завжди чекаєш побачення з нею -
Що ж цього року з твоєю душею?
Ти не радієш вітрам із дощами,
Вірші не пишеш про осінь ночами...
Ви посварились?
На що ж тут образа?
Осінь для тебе була, як оаза
Повна натхнення, палкого кохання,
Блиску в очах...
А цьогоріч - зітхання.
Вже просинайся від анабіозу,
Вимети з хати буденності прозу.
Вітер вдихни із п'янким ароматом.
Де ти блукаєш ? Ще довго чекати
Поки ти будеш себе так жаліти?
В жовтні бувають яскравими квіти,
Небо глибоке і синє до болю -
Всі відчуття випускаєм на волю.
І обіймаємо осінь щосили -
Щоби загоїлись зламані крила.
Знову натхненням наповняться мрії.
Ні!
Восени Наталі не хворіє,
А розцвітає як зірочка айстри
Щоб дарувати нам радісний настрій.
9.10.23.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Тендітними рухами осінь плете павутиння,
Ловить проміння холодного білого сонця,
Вправно збирає чаклунське дозріле насіння -
Щоб все посіяне рано весною збулося.
Холод повітря на смак, наче келих морозу.
Сніг пелюстками вже скоро утне завірюху -
Та не сприймає руденька його, як загрозу -
Осінь спокійна - і погляд, і подих, і рухи.
Вже відлетіли до вирію білі лелеки.
Листя пожовкло і з вітром летить десь далеко.
Більше не скаржаться люди на літо, на спеку -
Раді дощам, прохолоді - бо дихати легко.
Під парасольки ховаються посмішки хитрі,
Краплі холодні дзвенять наче срібні дзвіночки,
Вітер заграє на вітах неначе на цитрі,
Ноти сплітаючи легко, як з квітів віночки.
Тепло під дахом.
І поруч мій кіт муркотливий,
Кава гаряча,
І сутінки вже у віконці -
Настрій чудовий, осінній і просто грайливий -
Ранком заграє у листі проміннями сонце.
Жовтень, листопад...
До снігу не так вже далеко.
Тільки хвилини, як краплі, стікають струмочком.
То ж дуже скоро повернуться білі лелеки -
В квітні, напевно , із першим зеленим листочком...
9.10.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
А це конкурсні вірші, які допомгли мені отримати 1 місце в номінації.
***
Скажи мені,чому у тебе знов
В руках зів'яли паперові квіти?
Вони живі?
Хіба так можна жити?...
Хіба такою має буть любов?
Пап'є маше - це мабуть просто страх
Стикнутись с тим, що вже тебе вбивало.
З паперу світ - цього для щастя мало,
Він просто зникне восени в вітрах.
І серед книг ховатися не варт -
Відкрий вікно, вдихни грудневу, білу
Хурделицю...
Що?
Серце зачерствіло?
Ти це серйозно?
Та невже не жарт?
А може разом, просто зробим крок?
Розплющуй очі -
Світ тобі не ворог.
Дивись на небо,
Сміливіше,
Вгору -
Торкнутись варто поглядом зірок.
І розмаїття фарб та кольорів
На білий аркуш акварельно ринуть.
Все зміниться за мить
Чи за хвилину,
І різнотрав'я нових почуттів
Зігріє серце теплими словами.
Рум'янець запалає на щоках.
А паперові квіти у руках
Розпустяться живими пелюстками...
***
Цілунок твій, як шоколад гіркий
Із присмаком чи перцю, чи отрути.
І опір мій, грайливий та слабкий,
В броню мене не зможе загорнути.
А ти -спокуса,
Мій веселий гріх -
Сховатися від себе марна справа.
Мене бентежить твій чарівний сміх,
Гадаєш примха ти,
Моя забава?
Ні, шоколад гіркий проник у кров,
Коханням отруївши душу, мрії...
Додолу зісковзнув тонкий покров,
І серце б'ється,
Просто шаленіє.
Із присмаком і сонця, і дощу
Цілунок твій мене позбавив сили.
І більше я тебе не відпущу..
Вже хмари в небі зорі загасили.
І ночі оксамит - густий туман
Сховав від зайвих нашу таємницю -
Вже згас ліхтар, заснув старий каштан...
А нам до ранку солодко не спиться
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
Між відлунням та склом дзеркал
Не знайшов мене ти...
Шукав...
Роздивлявся в вікні авто,
Чи не я то біжу в пальто
Серед вітру та листопаду...
А чи варто?
Вже все позаду:
Сміх і сьози, образи, пристрасть.
Ні, не снишся тепер,
Не снишся...
Не болить, не кровить душа.
Серце , наче мале пташа,
В світ вдивляється юним оком...
Тобі сниться мій світлий локон
І уста, наче стигла вишня?
Намагались,
Але не вийшло...
То залишусь я краще в снах,
У мелодіях і віршах,
Наче спомин про тепле літо...
Через вінця твій біль перелито?
Ти пірнув до самого дна?
Не шукай...
Більше не одна...
Сам загоюй болючю рану
Листям клену, або туманом...
Загортай у серпанок ранку.
Випий кави гірку філіжанку,
І забудь...
Вже настала осінь,
І благання твої безголосі.
Я - відлуння і блиск дзеркал...
Так,
Напевно не там шукав...
7.10.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
Напрямок вітру - в обличчя, чи в спину?
Шалик зніму і угору підкину -
Хай полетить, як бузкова примара.
Може приміряє шалик мій хмара.
Вітер волосся заплутав у пасма.
Тільки для нього готова вже пастка -
Просто зловлю пустуна у долоні
І поселю на своєму балконі.
Трохи втомились від нього дерева.
В них є робота своя вереснева -
Листя фарбують у колір закату,
Їх я зберу і прикрашу всю хату.
І ароматом осіннього шарму
Буду відновлювать сили та карму.
Що з вітерцем? Відпущу, не турбуйтесь
Він вже втомився сидіть, то ж готуйтесь -
Знову почне вітерець пустувати
Бавитись листям, з дерев їх зривати.
Буде ховатись під комір, під свитку,
Клеїти листя кленове на плитку...
Йду по ковру ароматного жовтня -
І відчуваю, що я не самотня.
Шалик мені повернув вітерець -
Отже щасливий у казки кінець.
28.09.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2023
Нотка обиды, нотка печали -
С осенью этот парфюм сочиняли:
В хрупком флаконе из искорок света
Собраны травы ушедшего лета,
В нем отголоски далекого грома,
Жаркого полдня хмельная истома.
Терпкость рябины и мягкость тумана,
Магия острых шипов дурнопьяна.
Неразделенной любви сожаленья,
Слезы надежды и слезы забвенья...
Нотка обиды и нотка печали...
"Горечь любви"
Так его мы назвали
Пусть он хранится в хрустальном сосуде...
Жизнь продолжается, все еще будет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994907
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.09.2023
Я сумую за снігом, за аркушем білого ранку.
Де неначе початок, де немає слідів ще на ґанку
Ледь народжений день позіхає у білу хмаринку,
А годинник не спить, підганяє часи безупинку.
Тільки вересень був, завтра жовтень, листопад похмурий.
Відокремила осінь від себе дощем, наче муром.
Ми обидві завмерли, чекаємо разом розраду,
Або в картах таро переможного ждемо розкладу...
Не співаєм пісень, не малюєм натхненно пейзажі -
Тихо, тихо в душі - ні ідей, ні нових персонажів.
Наче вакуум в себе ввібрав барви теплої гами
І залишив печаль в переміжку з гіркими думками.
Я не можу впізнати улюблену подругу осінь -
Сивина замість сонця блищить у рудому волоссі.
Може сніг замете всі негоди, розлуки, печалі,
Перепише на щастя прогнози, священні скрижалі.
Знову буде весна, а за нею уквітчане літо.
І повернется осінь моя, молода та коханням зігріта...
27.09.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2023
Для мене чорне - для тебе біле,
Люблю тебе,
І завжди любила...
Болючі сльози втомили очі.
Похмурі дні і безсонні ночі.
І знаю,
Все що скажу - то марно -
У нас війна,
А у вас безхмарно.
У нас сирени гудуть щоночі -
Терпіти?
Ні!
Я того не хочу.
Не хочу слів, напускного суму,
Цинічних фраз голосного шуму...
Як буде далі?
Живем,
Побачим...
Почути щире б мені "пробачте"...
2.08.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023
Війни егрегор, наче чорна хмара,
На плечі давить кожному і всім.
Примара болю, хаосу примара
Нам пророкують ще багато зим
У душах наших, зв'язаних залізом -
Іржавим страхом, чорним ланцюгом.
І не здолати нам його нарізно -
Лишається зібратися гуртом
І розігнати хмару ту любов'ю,
Палким бажанням зло перемогти.
І ворог захлинеться брудом й кров'ю,
Відмовиться від згубної мети,
Повернеться побитий і в лахмітті
В косеньку хату, в двір із полином...
Настане мир, і посміхнуться діти,
І буде небо чисте за вікном...
17.08.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2023
Я не хочу виходити "в люди",
Я не маю ні сміху, ні сліз.
Пам'ятати довіку я буду.
Хто в Ірпінь стільки болю приніс.
Парасолька зеленого літа,
Ґанок, вечір, руіни думок...
Місяць пестить промінчиком світла
З квітів липи пахучий вінок...
Щось замерзло в душі, відболіло -
Смак пропав до краси і тепла.
Все не гояться зламані крила,
Все помітніше в них сивина.
Не сумую, мовчу, не журюся..
Може літо наповнить теплом
Скоро серпень, тоді відновлюся,
Так, сама...
Ні, не треба гуртом...
15.07.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2023
Час зупинився, згуснуло повітря.
Ні видиху, ні вдоху - сил нема.
І тільки біль трояндою розквітнув -
Шипами коле душу...
Та дарма-
Душа давно вже "бронік" одягнула -
Не відчуває куль, багнетів, стріл -
Зачерствіла...
Скупу сльозу змахнула,
Та ворога спіймала у приціл
І вцілила...
Безжально, в білій люті
У чорне серце наче у мішень...
І відчуття знайомі та забуті
Веселкою прикрасили той день...
Час знов іде, легким стає повітря,
Дощ сажу змив із чорних пелюсток.
І щось живе у тій душі розквітло -
Мабуть, надії ніжний паросток.
30.06.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2023
Мені здається, ми йдемо по краю,
По лезу бритви, ніби по канату.
Що буде далі?
Ні, на жаль, не знаю...
Та платимо таку криваву плату
За всі гріхи свої та всі чужії.
Шкода планету, як вона втомилась -
І, мабуть, Всесвіт нас не пожаліє,
Аби нарешті все це припинилось.
І не пробачить -
Геть з поривом вітру
У небуття,
У гості до Хорона...
Тоді Земля натомлена розквітне
Без людства...
Наче звільнена з полона...
9.06.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2023
Щоб не зійти з розуму...
***
Бузок зів'яв, та зацвітають липи,
Жасмин в повітрі солодко п'янить.
І спека вдень по вулицях розлита,
Пташина трель під хмарами бринить...
А хмари зачаровані вітрами,
Купаються в блакиті, як в ставку.
І тиша...
Я гарячими губами
ШепОчу: "червень -
Я до Вас іду"...
Я не одна, натхнення ще зі мною,
Погостювати можем кілька днів.
Так вирішила доля,
Ще й луною
Нашепотіла декілька рядків -
І лірика з казками, і сонети.
Не спати Вам, бо музам не до сну.
І будуть заздрить деякі поети -
Бо тільки Вам довірю таїну...
7.06.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2023
А ранок сьогодні, як чорна туш.
Хитнулася гойдалка в пекло бездумно -
Від моря залишаться скельця калюж.
Пустеля та посуха...
Гірко та сумно.
І літо не в радість, і сонця вогонь
Зовсім не ласкавий , та й дощик все рідше...
І лінії страху торкнулись долонь -
Шкода, та не буде вже так, як раніше.
Безглуздість і дурість, кривава пиха...
У гойдалках долі щось знову зламалось -
То в гору летиш, то стрімглав в небуття...
Ні гніву, ні сліз...
Лиш зневага зосталась...
Це все тимчасове і радість прийде -
За темною ніччю настане світанок.
Загояться рани і біль наш мине,
Залишивши шрам по собі
Наостанок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2023
Мені в долоні щастя впало...
Це помилка?
Що з ним робити?
Чи забагато, чи замало?
Собі лишить, з кимсь розділити?
Ми тільки здалеку знайомі -
Десь виглядало ранком з вікон,
Що відчинялись поруч в домі
Зі сміхом та веселим криком.
Яке ж воно на дотик тепле,
Та лагідне неначе хутро,
Кульбабка на тонкому стеблі,
Чи хмарка легка з перламутру.
А аромат...
Троянда, кава,
Гарячий степ, серпневий ранок...
Вдихаю...
Ще...
І ще...
Замало...
Тоненьке щастя, як серпанок
Мене вже ніжно огорнуло,
Неначе мамині обійми...
Та серце болем полоснуло -
Я щастя доглядать не вмію...
Лети,
Зі мною буде сумно -
Я більше звикла до покою.
Так буде правильно,
Розумно...
А щастя:
"Ні, лишусь з тобою!"
31.05.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2023