| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Ім'я твоє...
Рано,наші з тобою дороги розходяться,
Велика буденна війна нас розриває.
Зазирну тобі в очі і все двоїться
І згадка про тебе і мене зникає.
Заглядувати в душу до тебе страшно
Боюся побачити там правду,
Хоча кого я обманюю так виразно?
Сам для себе будував барикаду.
Для тебе я тіло з двома тінями,
Хоча виправ якщо не правий.
Відкриватися легче такими словами.
Для всіх ім'я моє "Дух незнаний"
І де ж ти думками своїми літаєш?
Для мене ти сила жадана;
Мабуть часто на небі буваєш.
Ім'я твоє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175266
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.03.2010
Сидить козак люльку курить.
В очах його блистить журба.
Що ж тебе козак мучить?
Може в тебе доля важка?
Не просто тече гіркая сльоза
Доля важкая в моєї країни,
Але радий я, що вона моя.
Не хочу я більше руїни.
Сабля об ворогів затупіла,
А вони лізуть і рвуть землю.
Україна ненька захворіла
Але всеодно любить стерву.
Бо матір буде любити дитину,
Виносила її,і частина душі її там
А дитина не відчує провину
Повчати її прийдеться нам
Встане козак,свою саблю сховає.
Покличе коня вороного і запригне
І вітер степовий його обвиває
Сяду на його місце, і навколо все....затихне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172468
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.02.2010
Хочете передбачу ваше майбутнє
Ви помрете!
ПосміялисьАле дещо тут присутнє,
Що зробили ви для себе
Де цінності духовні засунули
В грошах які вкладені в банк
Хвалимось за те що здобули,
Свої нещасні прикриваємо ланки.
Як там в офісі робота
Мабуть стали відкриті істини.
Хіба це не бридота
Страждати і не кринути
Терпи,терпи,з'являться сили.
Поїздять на тобі,як на дорозі
Ось і крота в тобі вбили,
Не станеш фосфором в колоді.
Встаєм ж на ноги браття мої
Скидаймо паразитів з голови.
Не будемо боятися долі злої,
Взяли зброю і до великої боротьби
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172467
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.02.2010
Забиті в кайдани люди повзають на колінах
Ніхто не може голову піднести вгору
Замкнені,замкнені в лабіринті,в сірих стінах,
Ходимо за руку по смертельному колу.
Це поїзд який без зупину несеться кудись.
І ходимо ми по ньому туди сюди.
Може підірвемо цей поїзд колись.
Підемо гуляти в безмежні степи
Клоустрофобія породжує паніку визволення,
Не буде перешкоди бунтарному руху.
Над всіма буде панувати нищення.
Будемо подавати один одному руку.
Відчуєш раз тепло не захочеться холоду
Зірвати з себе залізо буде занадто просто.
Підривати і руйнувати,це подарує насолоду.
Так,я не попаду в болото
Не буде написано у нас на бетоні
Народився мертвим і забитий у дерево
Не хочеш бути в полоні
Давай розвіємо разом мереживо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172292
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.02.2010
Тошно дивитися на лиця вбиті
Голова болить,навіщо мучаєте?
Душі ваші,віки не миті,
Про один тільки бруд думаєте.
Відвертаюсь від вас на віки,
Як нещасна матір кидає дитину.
Підете ви тоді на війни
Вбивати іншу людину.
Шаровий сир лише в мишеловці.
Взяв я квиток в зоопарк
Люди валялись і грілись на сонці.
Суки затягнули мене в цей парк.
Як же я хочу позбутися вас
Коли ви зробите пас?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172291
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.02.2010