| Сторінки (4/355): | « | 1 2 3 4 | » |
Решил уходить - уходи,
Хлопай дверью, стучи посудой.
Только мне не мешай скулить
Над сердца сгоревшей грудой.
Как решился - давай без слез,
Без *вернусь* и *начнём сначала*...
Без измятой постели и роз,
Без гудков ошалевших причалов.
Уходить - как рождать новый путь,
На зелёной тропе ожиданий
Всё, что было сначала, забудь,
Чтоб достичь своих новых мечтаний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321785
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.03.2012
От щойно у ванній я думала,
Де ті слова, що рятують від смерті?
Заколисана зимна земля,
Тротуари багнюччям обдерті...
Потяг тягне порожність, зітхає,
що у лоні його - пустота,
Дим цигарний його обіймає
Й розсуває крилами моста.
Де ж ті люди-перони? Нізвідки
Вирина аварійний сигнал.
Паралельно мені соту гілку
Смерті поклик умить обірвав.
Повз перони, загружені гомоном,
Повз поля, вже готові родить,
Скороплинним, як подих, спомином,
Летять я і неба блакить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320231
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 08.03.2012
…а утром застрелюсь.
глотками кофе.
по сотне раз вольюсь .
засвищут дрофы .
и утро заволочет
бледным дымом,
от лучиков больным.
прохожий с сыном.
сливаются на миг
озера ели
которые в селе
осиротели
и деревянный подоконник
локоть. стольник.
заноза в коже. колокольчик.
Ольчик…
Мне имена даешь скупою речью.
Я проживу с улыбкой. Слезы не замечу.
Окно с занозой, сердце с прибауткой,
Блестящая щека воды, храпишь ты жутко,
Но только утром ты весь мой навеки.
Так любят люди. Люди- Человеки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319599
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 06.03.2012
А если присмотреться, то всегда видно
Вот здесь вранье, а тут правда.
И никогда не спутать с белым голубем воронье,
Ответов больше не придумали, кроме нет и да.
А если просто не открывать глаза,
Тогда будет всё равно, что правда, а что ложь.
Все равно и прекрасно, как моря бирюза,
А прекраснее всё равно не найдёшь.
Только создать можно кое-что попрекраснее
Сущего. Только мыслями и руками своими,
Чтобы Бог возрадовался, а люди осудили напрасные
Труды твои в бездне безликой толпы.
И тогда - тишина и безмолвие - положат руки тебе на плечи,
А ты стой, стой и дыши, человече,
В предчувствии вечной души.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318110
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.03.2012
Отрешённость бродит миром
С малым Буддой за плечами,
А за ней бредут народы,
Кто на крест, кто за крестами,
Гибкость рьяных патриотов
Вызывается деньгами,
Покупаемая верность
Не касается лишь мамы.
Пьяно мечет отрешённость
По стаканам свои слёзы,
Выпить просит, тапки носит,
Вдребезги разбита снами.
Отрешённость бродил миром,
С малым Буддой за плечами.
Если ты закончил с жизнью,
Взгляд открой - начни с начала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317092
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.02.2012
Господи, избавь от избытка боли,
Положи его мысли в мои ладони,
Я просею каждый смысл, просмотрю все вены,
чтобы он никогда больше не пал в печаль первым.
Господи, избавь от избытка мысли,
Чтобы процессор никогда не смог зависнуть,
Я просею каждый код, оптимально настрою,
Чтобы ни один козёл нас не вывел из строя.
Господи, избавь от избытка Бога,
чтобы самостоятельно мы стали на ноги,
Дай сил гореть и дай сил не закиснуть,
Мы тут, чтобы нас голос гремел, а не свистнул.
Я смотрю в его глаза, мне померещаться смертью
Законопаченные небеса, приболевшие нефтью,
Он глядит из под ребра, кровоточа слезами,
Дочь моя... Ты же знаешь... Я с Вами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315392
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 20.02.2012
и вот пришла она,
как мёртвое
мгновенье,
и с вызовом смотрела на меня,
и с упоеньем
бокал обрушивала внутрь
себя,
и тела дуновеньем
пьянила хлеще,
чем глоток вина.
и вот пришла она,
и говорит:
мой голод утоли, пока
зенит.
А я стою, гитарой заслонён
Я так уже давно,
я так давно..
в одну тебя
влюблён.
и вот пришла она,
так долго всем принадлежащая,
как символ.
закутанная в дикость января,
разлукой вспоенная.
И, будто дьявол,
Была она прекрасна и полна.
Сияет смертью красота.
Моя и всё-таки чужая,
Ты все-таки пришла.
Я все-таки оттаял.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314480
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 16.02.2012
Придавленная трефой бубна
Бросалась грудью по столу.
Летели кости, терлись губы,
Кураж рулетки на балу
Пьянил цианистой улыбкой,
И обнажал Удачу пыткой,
Смерть вызывая на войну.
И возбуждались кастаньеты,
С-под каблуков летел огонь,
Летели фишки и монеты,
Корсет слетел, как снялась бронь,
И по спине, как белладонна,
Стекала ядом вся Сорбонна,
Брезгливо изгибая бровь.
Она стояла, милая убийца,
Мне подарив один совет.
Когда скорей спешишь напиться,
Срывай гардины, туши свет.
Тогда, как раненая птица,
Не смея с темнотою слиться,
Твоя душа сойдёт на нет.
А я молчал и слушал ритмы ада,
И взял за руку бедную мою,
Ей больше ничего не надо,
Лишь бы уйти. Так жить - невмоготу.
И там, за тенью треф и бубен,
Цветущий рай из падших судеб,
Нас вместе словит на лету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312632
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 09.02.2012
маса атома нічого не варта
вартий тіла твого еталон
ешелони пристрасті
в зимовій застиглості
і мені видано талон
у потойбіччя Сартра
У пекло Аїда, де раєм являться страта
Старіюча квітка горить як розпалена ватра.
А тіло твоє таке важке, реальністю зважене.
Відважне, тремтяче, і біле
Як молоко пряжене.
І я не дихаю, не смію, притихла я,
Як тінь від сонця на місяці, розтанула.
В мені твої атоми, в мені твоя стриманість,
Твоя всевагомість, моя нерозважливість.
Моя зачарованість, твоя дика втомленість.
О Господи мій, мною збуджений до буття,
Дай хоч подих, а там вже зневоленість
Байдужості до смерті й до життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312189
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.02.2012
Замерзла птаха на вікні твоєму,
захрипла пустота,
до берега не так далеко,
І лід скриває воду темну,
базальт хова тіла загиблих
Під небом нестерпним,
Забитим холодним безмежжям…
Я певне скидатиму це все на нерви,
не мій стиль життя - роль рокової стерви,
чи поміж люду розчинником зникати,
загадувати наперед причину страти
А лиш бороти в собі гнів, образи, мати.
Забудь. Замерзла птаха твоя. Кличе спати.
І знову відкривати роздоріжжя
На тій сторінці, що й учора вранці,
І помережене ягіддям білосніжжя,
В зимі горить, а ми кружляєм в танці.
Стече з грудей краплина молока на місто
Раптово викличе туман.
На шию - крижаних думок намисто -
Намів мені самообман.
- Чому так холодно тобі?
- Горить сердечна туга.
Не долітаю думою до мого друга.
І у зимі -
Закостенілі руки.
Мов гаркіт у самотнього крука
Мій хрипкий голос.
Кругова порука.
Люблю щосили, милий, дай же знак!
Я битимусь в вікно скляним крилом!
А ти все дивишся крізь мене і я лечу навзнак…
Твоя віддана птаха зимових канцон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309335
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2012
Мой брат, быть может, ты мой сын,
Родилась позже, чем ушли часы,
Когда письмо тебе могла бы написать,
На склоне века, в безмолвной волне войны,
ты был Человеком.
А мы?..
Мой брат, быть может, отбились твои слова
Где-то на кончиках лучей света,
Где от любви к жизни появляется боязнь тепла,
Где увлажняет холод улиц глаза поэта.
Мой брат, так может любой тебя назвать,
кто чувствует то же самое, что стих сумел сказать,
И пусть границ не знает внезапная грусть,
Когда рвануло твоё в 2000-ом: Я - уже не вернусь!
По венам ты пустил все наши слёзы, последний привал.
Всё, пора себе признаться, перрон опоздал.
Твой поезд сбился с курса где-то за чертов облаков,
И птицы, впряженные в души твоей дилижанс,
Любовниц-ангелов на тонких струнах своих каблуков
Все составляют твой конвой. А я на земле закричала - Постой!
И сквозь этот стих - побыть с тобой - мой последний шанс…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309334
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 26.01.2012
Приходжу до Бога.
Я маю розмову.
Питаю.
Чи чує?
Напевне,
бо змога
На те в нього є,
Чи батрак, чи небога
Звертаються знову
Як я, ще з порогу,
Кидають кавалки питань
В Його сторону…
Питаю:
Він знав? Він чекав меї з'яви?
Чекав на ті вечори п'яної кави?
Чекав, щоб забрати мене в своє ліжко?
Чекав, аби так приголубити ніжно?
Він знав? Не мовчи…
Нетривке те мовчання…
Він знав, про мої пишномовні зітхання.
Про сльози і посмішку, вічне чекання.
Про сотні сварок і прощання з "останнім"…
Він знав, передбачив, відмолив і пробачив.
На сотні сторінок вперед розкріпачив
Всі мої слова, всі чуття… і це значить,
Що також любив, що також був зрячим!
Чекав мого серця як пари до свого,
Чекав як голубку виспівує голуб,
Він вимріяв щось близько схоже на бога,
І я прийняла в себе його подобу.
Приходжу до Нього. Скидаю все з себе.
Стаю перед ним, як земля перед небом.
Молоко тут і хліб… більшого і не треба.
Бо ти знаєш… кохати - найбільша потреба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2012
Оля, ты должна поесть,
Скоро эпоха голода.
Серым лицом прикрывай свою честь,
Накрывайся крылом от холода.
Не давайся слезливым стенаниям,
Позабытым искоркам зла.
Начинай жить поступками заново.
Для чего тебя мать родила?
Не могу жить без мира и святости,
Не могу не помочь старикам.
Только мир в очерченной неясности,
Все в спираль завернул, как в саван.
Зимний воздух забредил истерикой,
Мне в глаза оскалилась весна.
Я смогу с этим голодом справиться,
Не бывать, чтобы я не смогла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306417
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.01.2012
Ти спиш-і я спатиму.
Твоє тіло своїм накриватиму.
Просто зранку-вставати нам
на роботу, навчання, по каторгам.
День пройде і пройшовши забудеться,
за кутом кіт і кішечка любляться,
Прості речі. Все більше істини.
Я мовчу. А ти насвистуєш.
Море сіло на руки піною,
Ти мене обіймаєш за спиною.
Теплий камінь, тату на сідничці,
Довгі коси, точніш, дві косички,
нам по двадцять і сни кольорові,
Ми спимо. Бувайте здорові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2012
Кисло-солоний твій від*їзд
І поїзд, все іде навкіс.
Заліз, останню мить зіжмакав,
І гори сліз на плечі зніс.
Мені ж небайдуже, як спиш ти,
Чи у теплі твоя душа,
І твої рижо-бурі мешти,
Куди підеш ти…куди підеш ти…
А може дати відкоша…
Та з гальмів зняти бісів потяг,
Мене в колеса затягло,
На схід - киргиче звучно спогад,
На схід - гуде моє єство.
Та цей перон, барон печалі,
Він затягнув мене в паски,
І посмішки останні ритуали,
Закінчились на ноті самоти.
І ринули потоки рідких палив,
І не знайшлося сил, щоби піти.
Ту птаху, що з жалем оставив,
Схоронь у серці. Най щастить.
Дорога довга і по ночі,
Аби не забувався почерк,
Пиши листи, гуди словами,
Нехай мені присняться храми,
Твоєї вільної душі.
Зимові парки, торгаші,
І опер виліплені ребра,
Дай-бо… чекаємо, як неба,
Тих днів вселенського добра,
Сторінок тиші, смаку кави…
Коханий, Пане мій ласкавий,
Чекатиму тебе до дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2012
Небесне тіло це коли концентрований вакуум з часом отримує форму.
Чому ж я не маю цієї сили - концентрувати простір навколо себе в тебе?
І коли мить за миттю я час провертаю як млин, що ламає кригу,
Я сіяння твоїм надихаюся, небосхилля моє.
Дотик голосу, подихи слів, затавровані всі до єдиного,
Як у час голокосту вмирали, так зараз живуть.
Всі причини призводять до висновку, твого і мого, неділимого,
До скону, до відчаю, страху від слова - хочу…
Небесне тіло, це коли не можеш нічим насититись,
Це коли надвір не вибіжиш голою, бо снігу іще катма.
Це коли ти стаєш космічно_імлисто_прозорою.
І вага його тіла каже, що світу нема.
Це коли все замкнеться і неодмінно за трьома крапками вибухне.
За ще одним божим колом, сонце сяде на місяця трон.
Я знайома із простором космосу, він у моїх грудях щемом живе.
І з Ніщо концентруюся я на його електрон.
Хай помру від найбільшої в світі хижацької кішки,
Хай інстинкти звірині її переможуть мене.
Тільки зорі дозволь протирати у твоїй всесвітній домівці.
І кометою турбувати тіло твоє неземне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303614
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.01.2012
Боже, позбав мене душі ревнивої і ранимої.
Нехай на столі стоять свічі. Тіло, служи мені,
слухай моєї волі, не відмовляй, старайся, дихай,
не зникай, не тьмяністю пульсуй, а тільки світло
даруй своїм очам... що було - зникло.
Тепер лиш тільки ночі. Крок як почерк.
І в крові закипаюча смола
Малює вікна знАдвору потьоком,
А відьма осінь - не моя свята зима -
В шпарину загляда незрячим оком.
Прибите вітром пір'я до мого чола,
Архангели закрились на горищі.
А поміж плит - вода дзюркоче, свище,
Ще кригою не вкрита і сумна.
І сонце зранку, мов весни півтон,
Забарвлене в нічні дощі осінні,
Ті миті затягає швидкоплинні
В роки, поки минає сон.
Чеканням заморочена зима
Всі подарунки готувала з літа.
До наших зустрічей мандрує мовчки світом
Моя закохана і віддана душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2011
цим снам нема межі
за них - не гріш померти
коли в повітрі чути
ще твій пахнющий дим
святкові три коржі
пектиму на рождЕстві
нестимуть світу вести
колядники малі
цим снам нема межі
я марила тобою
коли колись зимою
у ранньостиглий час
забігши до кімнати
побачила я шати
небесної симфонії,
що об'єднає нас.
цим снам нема межі
крізь сто мільйонів митей
примушуєш горіти
мої тонкі сніги.
Цей час - Різдво кохане,
усе - терпке і пряне.
Сіянням заквітчані
Твої і мої сни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2011
все менше молока, все більше кави
ці згустки хусткою торкаються ласкаво
і слів мені забракло…я скучаю…
все менше слів в мені, все більш одчаю…
всё меньше молока, всё больше кофе…
софиты на пороге храма строфы
слагали в дар святой моему богу
все меньше дома быть, всегда - в дорогу…
все більше ми на ти, все менше відстань,
від пристані на пристань - чути вистріл,
лиш поклик твій - і я вже поруч, милий
все більше рідний… все більше незрадливий…
всё больше мигов бытия, всё меньше смерти
смели с пути сомненья, жилы - в сети…
Два духа наших - странники без цели,
все больше корабли…счастливые на мели.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2011
Мой народ устал. Его достало.
Что все народы считают его отсталым.
Силы достаточно. Злобы все ещё мало,
Чтобы признаться себе, как всё это за* бало.
Признаться, что страшно смотреть в книги,
Там глядят на тебя совести эгрегоры, а не барыги.
Там глядят на тебя сгоревшие от стыда поэты.
Что не изнывал болью, не орал над собой ты.
БЕЗ СЛОВА ЗАСТЫВШИЙ НА ГРАНИ СТАКАНА
ЗАПУТАННЫЙ В ПРОВОД ИНФОРМАЦИОННОЙ НИРВАНЫ
МЫ ВСЕ НА КРЮЧКЕ СТРАТЕГИЙ ПИАРА
ЗАВЯЗАНЫ НА КРЕПКО НА САМООБМАНЕ
МОЛЧИМ КАК ОБ ЛЁД. ЗАКРЫЧАЛИ БЫ РЫБЫ
ЕСЛИ Б ИХ ВОДУ ИСПОРТИЛИ, КАК НАШИ ОТШИБЫ,
НАС В МУСОРЕ ДЕРЖАТ И НИМ ЖЕ ПОТЧУЮТ,
БЫТЬ МОЖЕТ ГЛУХИЕ, БЫТЬ МОЖЕТ СМЕРТЬ ЧУЕМ,
но все идем по кругу. Мы бледные гуру
завялых цветов и застывших глазниц
идём по маршруту изведенных лиц
и чуем войну, правда, чуем измену,
и каждый день не дождав перемены
ложимся на рельсы на восток сапогами
и ждём паровоза, и просимся к маме...
Мой народ устал. Его достало.
Но терпеть - это кредо заложено стало.
Веками нас быдлом одним называли.
И время пришло подниматься с канавы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298560
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 07.12.2011
Интеллектуальная фалометрия в условиях предвоенных
напоминает разминку зашторенных военнопленных
запрятана в сильные фразы о вечном
всерьёз забывается в смыслах беспечных
находит себя, забываясь в остатках
опавшего эго, кривляется в пытках
всех противоречий, всех божьих ошибок
твой мозг не силён? ты тупее улиток?
иди, вон на улице стынут окурки
возьми подними то, что бросят придурки,
кури эту пыль, поднимай свои веки
и может тебя господь бог не заметит…
Я поняла: риторика - болезнь слабоязыких
их имена запятнаны политиканством спитым
их имена лежат на полках в фолиантах
о них поют артисты и орут куранты
напудренные всех веков вещали для народов
спасали от оков - и в новую цепь уродов
запечатлены в веках как цвет истории
Я не уверена в этой фантасмагории
Для меня словесные битвы лишь кровь непролитых
Обид, незабытых убийц эгоистов набитых,
Не стих, не совет и не тихая дума,
Растёт только похоть в мозгом заваленных трюмах
И перед тюрьмой предлагают эстраде
То, что купят на выборах тёти и дяди,
Не пуская за слов стены, блоки, снаряды
Эти люди орут гимны, оды, тирады.
Грязным чувствуешь слово
Грязным чувствуешь олово
Грязным чувствуешь провод
В затылке подбритой головы.
Грязным чувствуешь белоснежный его воротник.
Грязным чувствуешь социум, да только привык.
Ты молчанием лишь проиграешь в игре.
Дураком прослывешь. Только здесь. На земле.
Думаешь есть ли слова в небесах где стиха-
Ми плачет любая молва
то ли праздника,
то ли казнят
Оргии праведников, слышишь, колокола
Орут по тебе, сейчас рванёт твоя голова.
Помолчи хоть раз в жизни
Забей на ключи
Замочи свой поток слов
В чистой речи.
Очищай свои руки
Свой дух вынимай из печи
Я прошу тебя, Друг,
Не стёбись. Помолчи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298147
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 06.12.2011
давай пограєм у шахи
на сотні розкиданих шматин
я буду козаки ти ляхи
я буду княгиня ти хан пелехатий
я білі ти чорні
я небо ти землі
і з-під підвіконня
ввижалась катівня
це хто там кого так мордує на стелі
проектор думок заважав спать в постелі
і все заяложував стіни віршами
і шах найстрашніший напевне від мами
а мат - то від батька найгіршая кара.
в кутку та душа розтріпочена стане
й сама себе вгріє, сама і зов*яне.
Допоки цей ґвалт не залишить без тями.
А ПОТІМ РОКАМИ,
ЗНАЧНИМИ ШМАТКАМИ
ТЕБЕ РОЗРИВАТИМЕ
САМІСТЬ НІРВАНИ
САМОТНІСТЬ НЕ
СТАНЕ ТВОЇ ЛИЗАТЬ РАНИ
І КИНЕ В ВІЙНУ
ДЕСЬ ПІД АФГАНІСТАНИ!
ЗАЇКАМИ, В СОБІ
ЗАКРИТИМИ ДІТЯМИ,
МОВ НИТКАМИ ЗЛА,
ТВОЮ ДУШУ ЗНАЙШЛИ
ЗАШИТОЮ,
НЕ ПРИКРИТОЮ,
ЗРУЙНОВАНОЮ
ВЛАСНИМ ШЛУНКОВИМ
СОКОМ!...
Пробачте, батьку.
Я ненароком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294760
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.11.2011
Ми додаємо молоко у каву,
аби цей напій був лише м'яким.
Лише небесну беручи октаву,
ти відчуваваєш ту, яку любив.
Ми цукор додаєм у каву,
Аби тривожна терпкість відійшла.
Рум'яний ранок жмуриться яскраво,
Коханку обіймаєш як горня.
Коньяк ми влиємо у каву,
Коли ця ніч повинна вічність перейти.
Коли відвертістю ми бавимось ласкаво,
І істину беремо за барки.
Порожня кава. Кава-одинак.
Вмістилище усього і нічого.
Хто любить каву, п'є її отак.
І гірко посміхається при цьому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294758
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.11.2011
візьму тебе за шию
ввіжму тебе у стіну
за м'язи захоплюся
крикливим язиком
чи чуєш, як молюся
за твої гріхи, милий
коли я розстеляюсь
на висілках сніжком.
і щось таке відьмаче
і щось терпко-тремтяче
захопить твою сутність
і занесе у ліс
це буде твоя сила
це буде моя слабкість
і буде кров лунати
по двом тілам навскіс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294730
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.11.2011
Танцююча рись на коліна тобі примостилась,
І коси її намотались на гори в імлі,
Її гнучке тіло у руки твої напросилось,
А зорі на шерсті заплутались в пальці твої.
Танцююча рись замітала осінні проспекти,
Її переламаний голос злякав голубів,
Ти був з її страхом напрочуд й на диво відвертим.
І в той самий час у любові - лишився простим.
Як і в перший мороз, дика рись розчинилась у місті.
Її слід ти впізнаєш по світлу відталих снігів.
Пам'ятай шовк її молока, що замішано в тісті
Майбутніх зірок і зимових тіней снігурів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294729
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.11.2011
Ма, у нас уже снег идёт,
Синицами куст звенит.
Год новый, год новый
Перчаткой ежовой
Умышленно сжал зенит.
Ма, у нас будет сотни лет,
Будут горы и парапет.
Будем ходить и проситься в волхвы,
Песни петь против людской молвы,
Пока не сойдём на нет.
Мамочка, я ведь на столько недель,
Сколько в шарфе петель,
Пропала из панорамного вида
Окна твоего, о моя Артемида.
Шарф мне вяжи и верь.
Маме.
________________________________________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293295
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 15.11.2011
Кращий математик - це дійсний порядок речей,
він знає точне число Пі, а також всі таємниці золотої середини,
він вже давно переписав теорію ймовірностей,
і для людей приготував сотню нових задач, вигадує їх щогодини,
теореми для нього - сніданок мозку,
а аксіоми - це затверділа шкіра на п'ятах.
кращий математик хворіє безнадійним егоїзмом,
і в цьому його найбільший самообман,
порядок речей потребує уваги.
Порядок речей це дійсно щось більше, ніж випадковості.
І кожен з нас, увімкнувши свідомість, розуміє,
Що і він - частина числа Пі.
Найкращий математик - це, звісно, хаос.
Джерело вічних алко-ритмів
і носій алгоритму створення.
Вивільнення хаосу призводить до випробування
крайніх точок існуючих переконань і уявлень.
А його заспокоєння означає всього лиш амнезію.
Хаос - реальний творець всього сущого,
У своїй божественній упорядкованості,
поза межами уявлення людей, поза межами будь-якого поняття,
Він - Бог над Богами. Колайдер - його обручка.
Люди - знаки пунктуації у математиці Всесвіту.
Шаленіючи від безвиході, знаходять точку початку координат
Десь на рівні примітивних, створених порядком речей
Аксіом.
Любов. Свобода. Рівність. Нуль. На. Нуль.
Не ділиться.
Як і не ділиться жодна душа. Мій атом складається з мікрочастинок
Святих думок і грішних помислів,
та не одна церква не відпустить моїх провин,
А лише хаос.
The end.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292362
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2011
«Мазайло: -- По радіо читають, в анатоміях пишуть:
серце - орган що гонить кров, орган кровогону. Нічого подібного!
Серце - це перш за все орган, що передчуває і вгадує.»
(«Мина Мазайло» Миколи Куліша)
***
Серце
Серце від алкоголю черствіє, хоч і добрішає всередині.
« Якби мати таку жагу до математики, як до мистецтва, а не як до науки, як мали Гаус, Ейлер, чи Коші, можна було б описувати життя, що вирує навколо дріб’язком знаків чередованих А-кванторами, Е-ми, Б-ми у їх природній математичній нотації...
Це як у чіткій алгебраїчній теорії - серце замикається на доброті,
-- думав в рокову ніч з 29 на 30 травня 1832 року Галуа, дописуючи Огюсту Шевальє лист, -- як множина вчинків людини на операції добра.
І справа тут зовсім не в алгебрі, і зовсім не в аналізі...
А в ситуації, що склалася: ми можемо говорити про добро як про бінарну операцію - тобто таку, яка стосується обох.
Ти - мені. Я - тобі. Я - всім. Всі - мені.
І знову ж, згадуючи Булеві домисли, що свого часу привели його до названої на його честь алгебри...
Два добрих чоловіка не є добріші вдвічі аніж кожен з них окремо.
Добро воно просто є.
Або відповідно - його просто немає.
Лише одне з двох - або є, або нема.
Так чи ні. Плюс чи мінус. Чорна кава з лимоном, чи кава з молоком з цукеркою - чорносливом в шоколаді.
Ось вони сакральні принципи, які в даному контексті можна сміливо написати:
1+1=1
Добро + Добро = Добро
Очевидним стає стан речей з протилежністю до добра, де ми маємо:
0+0=0
І з цим нічого сперечатися. Це твердження навіть у жодного заклопотаного грою в квача школяра не викличе сумніву.
Нарешті, ось вони життєдайні істини, що так по-дурному й так по-дитячому звучать з вуст людини, що присвятила життя ма-те-ма-ти-ці:
1+0=1
і
0+1=1
Невже це настільки просто?!
Де є бодай мала доля добра - там і буде добро!
А добро - у серці.
Не дай-бо комусь хоч щонайменшим натяком на кон’юнкцію порушити ідею святої віри в добро!
Добро, що наповнює тіло і гріє серце. Як і алкоголь.
***
Алкоголь
Серце від алкоголю черствіє, хоч і добрішає всередині.
І не лише алкоголь, а й будь-який засіб, що штучно розширює свідомість.
І хай кидають першими камені ті, хто таких не вживає, мотивуючи тим, що життя і так прекрасне.
І опісля, хай сиплять сіль на свіжі рани ті хто підловили на слові штучно.
А таки штучно! Адеже, все що ми є - є ми. Все що ми створюємо є в нас самих.
Усі наші новітні-новаторські-інноваційні-нові ідеї є глибоко в нас самих.
Інша справа, наскільки це глибоко, і чи вистачить в нас духу, щоб розпороти перешкоду власного світогляду (що діє як захисний механізм від нас же самих), перебрати тельбухи минувшини; засунувши руку власної надсвідомості настільки глибоко, щоб аж дістати до хребта-основи. Й досягнути суть.
Не кожен вертається. А що гірше - не кожен вертається зі знанням. Дехто остигає, як і остигає його серце.
Серце має бути гарячим як:
--
Щоки коханки
чи
Щоки дитини, якій соромно зізнатися, що це вона розбила мамин улюблений горщик
--
Сльози зрадника
чи
Сльози щасливої пари, що зустрілися після дво-річної розлуки
--
Кава з коньяком
чи
Просто кава з медом і корицею
чи
Просто коньяк -- таким що обпікає зсередини.
***
...А що як серця немає?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292210
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2011
Ложится на плечи рукой человечьей
Уже догоревший уголь.
Тут рыжая вьюга-запретное чудо,
Твой взгляд и чело без увечий.
Мы варим, глотаем, водой запиваем
Остатки вчерашней ночи.
И сладки янтарные карые очи,
И времени - сколько захочешь.
Мы ложками уголь гребём по столовым
И белую бьем посуду.
И штучных цветов обгорелые груды
Мы оставляем повсюду.
А ночью, покамест закрытые шторы
Молчат о любви взаимной.
Мы варим напиток, сливая просторы
В один черноцельный слиток.
Ложиться на плечи рукой человечьей
Тень тени, мой сударь, вечер.
Включай же мне "Воздух", гаси везде свечи.
Мы будем думать о вечном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291055
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.11.2011
ви знаєте,напевно, в кожної є людини
сторінки біографії
і географії її країни
сині жовті і білі
крапки над і
надії судоми
зусилля і мрії
напевне в кожної є людини
людські почуття
і захоплення світом
любов до свободи
своє розуміння
і світ що народжений з білої глини
завмерлий на мить і на мить розговілий
людині - людське
і я твердо вірю
що буде кінець і початок у ділі
завмерлі зіниці і сонцем залиті
ті дні що в житті називаються
миті.
та в мене одної є лікар і стріли
і погляд його і старий геть зотлілий
присмак його авангардної тіні
той істини подих єдиноправдивий.
і точить ножі
і загострює скальпель
і я без ін'єкцій вринаю у транси
у руки його
складки одежини
мій лікар святий
його очі
бурштинні
лягаю під слово,
болюче як вибух
магнітної бурі
і так обережно
дозує він муки
а потім торкається.
звуки.
наука.
блакитність небес
і погода собача
як шкода що я
залишилась
незряча.
мій лікар
моєї душі імператор
як шкода що нас
роз'єднав оператор
та я вимкну світло
і втомлені очі
мій лікар зі мною
в палаті
півночі
тріпоче
і мною залатує
дири ...
о людство, чи можеш ти бути щасливим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2011
Горит, ослабевая,ртуть по венам,
И негу больше не вспугнуть расстрелом,
И зверь на клетке воет в честь свободы.
Каков ты был на вкус, какой породы
Твоя душа была: солёная, как воздух,
Морской прибой и брызго-суета.
И в солнечных лучах горит твой порох
И зрячая меня накрыла слепота.
Пою с тобой, хотя все прутья стёрты
Искусаны и сломаны борьбой.
Поет с тобой и сердце, что разбито,
И воля, обретённая тобой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288167
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2011
Люби мене сильніш,як тільки зможеш,
Годуй мене амброзією зір,
Добром лише ти холод переможеш
У демонессі, яку ти зустрів.
Лише теплом ти вилікуєш рани
І віднайдеш загублене дитя.
Ти поцілунками вертай його до тями,
Даруй йому в собі нове життя.
Люби мене. Як хочеш - з болем в серці,
Катуй мене. Будь гордим і простим.
Нехай не будемо ми до кінця відверті
І як впаду - то тінь мою неси.
Я встану і боротимуся далі,
На біль собі і на свою біду.
Тягнутиму думок розлогі каравани
І у пустелі спокій віднайду.
То все тобі - той спокій і потуга.
То все тобі, о мій шляхетний друг.
Моїх віршів недобудована споруда.
Й душі моєї незвершенний круг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2011
На березі ріки,де міст скрипить снігами,
Сиділа тінь, по вуха у воді.
Її печаль давалася взнаки її слідами
По мокрому піску і річковому дні.
Ходила безповітрянно по травам,
І колотила мул своїм чолом.
І небеса від сліз її ста грамів
Сп'яніли і побились між собов.
Мовчала тінь. Без остраху, без решти
Тинялася вона водою взад-вперед.
Коли, коли нарешті забереш ти
її додому -грітись в теплий плед,
І всю її, - немертву й неживу,
Коли ти помережиш пелюстками?
І силоміць заміниш дим на кропиву
Своїх же уст і ніжності вінками
Не нагородиш… лиш її одну,
Достойну сотень слів єдиного мовчання...
Цю тінь свою ти промайнув всліпу
Там, на мості… і шкода, що в останнє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2011
на прилавке свечи,
за прилавком -речи,
вроде непонятно шепчет цену Бог.
торг вполне уместен,
если будешь честен
с тем, кому соврать ты никак не мог.
мне любви и вечность
мне - лень и беспечность
слышала товары в очереди я
и никак не выбрать
денег нет. мне стыдно,
что платить собою снова я должна.
Что вам? Смотрит прямо.
вдруг открылась рана
Сердце застучало танго на весах.
То, чего не надо,
Что лежало в складе ,
Что покрылось пылью в складках и мехах.
Злобу дай и силу ,
Власть, труну, могилу.
Все мне отдавайте, я уйду ни с чем.
Сердце тяжелеет,
Грудь болит-болеет,
Мозг визжит вопросом - что творишь? зачем?!
Забираю. Плачу.
Боже, дай на сдачу
Только сон… Пусть люди -
зреют без проблем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286942
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.10.2011
Розряд,
Давай розряд,
Бо ми його втрачаєм,
Розвагами вбиваємо
І випиваєм з чаєм.
Давай розряд, ти чуєш?
Дай напругу,
І в сумніві мені і в щасті-
Дай же руку!
Давай вжахнемось разом:
Стільки днів
Пропущено без ніжності палкої.
Давай все буде так, як ти хотів.
Покірною я стану серед бою,
І кулі не прошиють нас обох.
Нехай це світло заворожить Бог.
А ти давай розряд,
Бо вже стікає,
Той час, що виділений нам…
Прошу. Благаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2011
Троллейбус в мыле катится во тьму,
сей вечер вдруг решил прилечь меж нами
мой собеседник, редкий потаскун,
тоску разлил и бредил полуснами.
И бытие скользило проводами,
По них трещал времен прозрачный ток.
Мы наблюдали: мир вперёд ногами
Толкает свой фанерный потолок,
Плетется мыслями, заброшенный стихами,
Искусством обнаженный до костей.
Политикой распят меж полюсами
С толпой голодных маленьких детей…
Сидели мы. Гудел осенний ветер,
И поезд уходящий вздрогнул тьмой.
От чувств, эмоций и надежд я глуп, приветлив.
Мой друг, я не хочу вновь быть собой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285453
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.10.2011
Сказал себе монах - я верен богу,
На рясу обронил тревогу рук,
Бессилен даже Бог, когда с Голгофы,
его любовь проклятые несут.
И посох старый на коленях мёрзнет,
Слеза бы освятила сей чертог,
Но только слышны тела злые козни,
Которыми насытиться не смог.
Он реет духом над мирским и мерзким,
Он сталь, он вспышка веры на земле,
Смирён судьбой, как и Люцифер дерзкий,
Предал воспоминания воде…
Сказал себе монах - я свят в любови,
она святее бога во стократ
и в безграничности вселенского простора
Завыло время, обращенное назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284761
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 07.10.2011
Прочинене вікно, стікає холод.
Розбуджена зима тремтить в мені.
А в голові гуде звук ехолоту. Молот
роздроблює всі кісточки моїй душі,
Висмоктує зсередини весь мозок,
Із сухожиль перетягне собі гамак,
Розіпнена, при тобі я знаходжусь.
І вже не знаю, що таке є страх.
Раптово збайдужіла, завмираю.
В твоїх руках, при божій тишині.
Я з пекла прочиняю шлях до раю
І руки твої пізнаю як знак богів.
Себе до тебе дужче притуляю.
І знаю все тут так, як ти хотів.
Ця осінь - перша у житті. Я забуваюсь
В раптово усвідомленім житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2011
Тіні в під*їздах, [запаленими мізками
Написані ці стрічки].
Замучені тиском, розхристані хистом
Відірвані пелюстки.
Роздерті роти, криком вигнуті спини,
Галюциногенні сліди.
Хто встане на люди, обпльований свистом,
Всміхаючись подумки.
Піднятись над всім і задраїти люки
В космічній своїй глибині.
Любов*ю поглинути вбивства та муки,
І зламаний колос в стерні...
Тіні в під*їздах, надписані постаті
Давно зотлілих віків.
Прозора душа в сонця грілася промені
І рахувала роки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284257
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.10.2011
Когда летишь-мелькают координаты,
и счётчики все сходят с ума,
когда не спасают запасные канаты
в реальности времени-сна.
когда воздух песчинками режет и жжет,
когда вдруг необъятно пусто,
на секунду замедлит твой дикий полёт
Человек, Любовь и Искусство.
Я, цепляясь за них, как усталый трамвай,
Все равно продолжаю падение,
Раздаюсь, как сирена, криком - НЕ УНЫВАЙ,
Исчерпай счастьем это мгновенье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282934
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.09.2011
тиха тиха поруч тебе
орхідея тонконіжка
притворяється: то Геба,
то Венера-сироїжка,
то заплетена Медея,
то розпатлана Аїда
тут схопилась, жар Арея
запалав від неї. Фріда
враз покрила все півтоном…
тиха тиха знов до тебе
горнеться сліпим пітоном
Поцілуй її. Так треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2011
- Привіт, я сьогодні таке перестріла!
- Мила, давай поговорим.
- ... сонячні зайчики в небі осіннім!
- Давай на хвилинку з тобою...
- А друзі, з усіма повидатись зуміла!
- О, мила... Прощаймось нині?
- А ще!..*пауза* Від слів твоїх ледь не зомліла...
- Чому ж? Ти щаслива. Без мене і сина.
- Чекай. В нас немає ніякого сина...
- Оце вже 5 літ. Він велика дитина.
- ... А якже.. я ж трошки на двір виходила...
- 5 літ пролетіло. Марко йде до школи.
- А хто ж я тепер? Хіба мати? Згубила...
- Ет, жінко. Прощаймось. Любов схоронили.
- Ай добре, прощаймось. Така моя доля.
- ...
- Пішов...чи вернеться... А син? Чи наснилось...
За поверхом поверх, де ж щасная воля?
О птахо, ти мертвим дощем розродилась,
І хоч ти сіяла над світом злиденним,
Себе загубила. У людях втопилась.
І душу свою ти на всіх поділила.
Та що - крапля в морі?..Цунамі краплинок
Не сколихнуть це загиджене кодло.
Твій бісер святий, сто святих намистинок
Розчинені в сірості. Мов дурне одоробло
Вдивляєшся в очі усім перехожим.
Шукай свою душу. Хай Бог допоможе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2011
Твій дотик. До мого плеча.
Не озирайся, це всього лиш вітер.
Горить багаття мого каяття,
Затьмарюючи полиском Юпітер.
Твій дотик. Обережний рух.
Молю... Лиш не на цій орбіті...
Не потурбуй космічний неба слух
Й обітниці, які давали літом.
Та пізно. Все йде шкереберть.
І стеля в мене - вже відкритий космос.
В твоїх очах - зіркова круговерть,
Між наших душ - непереборний осмос.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282145
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.09.2011
Чи можеш ти заснути? Снів не видно.
В очах мигтять метелики нічні,
Прозорі крильця схожі на повітря
І видно руки їх, заломлені в пітьмі.
Не можеш ти заснути? Млість згасає,
І забуття зове - Харон хитає пліт,
Твоє життя невпинно покидає
Тілесних памороків живопліт.
Засни чимдуж. Прокинься зі світанком.
Зустрінь зорю, мов чудо, що чекав.
І віру свою укріпи сніданком,
І усмішкою каву ти приправ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279516
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.09.2011
Я хочу залезать в кровать
И чувствовать, как там тепло.
Хочу слышать твой дерзкий мат,
Когда с плитки сбежит молоко,
Я хочу на тебя орать за носки,
Дико ночью тебя любить.
И на утро строчить в телефон стишки,
Чтобы вечером подбодрить.
Я хочу, чтобы время взяло галоп,
Чтоб гулять уже было невмочь,
Я хочу, чтобы слушали мы Royksoop,
И сынуля был или дочь,
Чтоб ушли в один день и достигли вершин,
Чтоб разлуку смогли превозмочь.
Я знаю, ты рядом. Лучший среди мужчин,
Что печаль прогоняет прочь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279515
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.09.2011
Я вернусь, когда осень верхом на метле
Заметет все проспекты города,
Когда ты на коленях,замираешь в тепле.
Листья станут спасать от холода.
И тогда не жалей, не остаться нам прошлыми,
От касания - эры смещаются.
Осень станет под зонт, в одной бежевой простыни.
Пойдет к тем, что под осень спиваются.
С первым снегом уйдем, словно рыбы под лёд,
На страницы тех книг недописанных,
Что нам осень в уста уложила, как мёд
И как яд антидотов прописанных.
Я вернусь, только ты не забудь быть с другой.
Только ты всех спасай, не балуйся.
В мире много дорог, нам пройти все с тобой.
И возможно собой останемся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279396
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 08.09.2011
Ми з тобою.
Місто за вікном
До болю.
Знайоме
Крісло
В лікаря,
Коли виходиш
З коми.
Коли у горах
Ми з тобою.
І гори за вікном
До болю
Стискують
Долоні
Долі...
Знедолені
Собою
Варті
Бою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279036
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.09.2011
К чему тянуть несуществующее время?
За уши тянет несусветное вранье
И, протирая попками колени,
На будущее смотрит воронье.
К чему решаться на простую правду?
Заметную, как при свече слеза?
Из теоремы выводить обратное,
И выгораживать простейший шаг назад?
Зачем? К чему? Массив вопросов.
И незаметно млечный путь звенит.
А человечество - есть цепь слепых матросов,
На карте ждущая зенит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278858
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.09.2011
Нету рек, что мы ещё не переплыли.
Нет людей, которых не смогли забыть.
Нет городов уже, в которых карусели
Могли бы выше облаков людей носить.
И нету слов, которых не сказали,
И нету тем, табу - анахронизм.
Который раз длину мы обрезали
Своих волос. Бетонный мазохизм.
Из стен - на окна. Трансцендентный страх.
И двери измельчаются на атом.
Я видела тогда в твоих глазах,
Как ты влюблённо выругался матом.
Стекал дымок за занавеску в кухне.
Вино плескалось и звенел хрусталь.
Пчелиный рой нуждался страшно в трутне.
На сердце пастой разлагался Розенталь.
И нет лесов, которые б не выли,
И нет воды, что в ней не утонуть.
И мы с тобой, внезапно обессилев,
Нашли друг друга, чтоб продолжить Путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278720
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.09.2011
Мне нечего сказать тебе,
А может просто во сне
У меня нету рта и теперь
Я проснусь, а ты где-то извне
Космоса шлёшь мне привет.
А я сижу. И мне нечего сказать тебе
В ответ
Повишу над пропастью твоих глаз,
Где потом разразиться лавой вулкан.
Это странная ситуация. Это слабость. Это капкан.
А целоваться - это пройденный этап,
Лучше - касаться без рук.
Круче - сливаться орхидеями чакр.
Сильнее - быть самыми смертными Богами во Вселенной.
Но это лишь слова врунишки отменной.
Такой как и ты.
Нам просто хочется быть выше Высоты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278052
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 01.09.2011
Щастя ти моє безщасне.
Щастя ти моє безмежне.
Перелітне, ніжно-зелене,
Десь блакитне, десь...
о, нене...
Тиха мрія лине містом,
Золоті степи і клени.
Моїх крил чотирилисник
Зцілює сердець гангрени.
Злети,злами і падіння,
Все прекрасне, як вродилось.
Молоде і в час старіння
Світло в нас не потьмарилось.
Щастя ти моє безщасне.
Щастя ти моє безмежне.
Знов дороги тягнуть снасті -
В морі зустрічей [не]вчасних...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277809
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.08.2011
Ти молоде вино, що п*ється в електричці.
На вибитих шляхах твоєї шкіри піт.
Я чула запах твій. Там, у гірської річки,
Де ти, небесний, раз прийшов в століт.
Ти шепіт пелюсток рододендрону в горах.
Ти яструбиний клич, цвіт папороті в тьмі.
Ти плив шипучих хвиль, на сонечці прозорих.
І гомін хмар в небесній вишині.
Такий, як ти, ніколи не загасне.
Ніколи зі шляху не повернуть.
І як наплечник плечі перетягне,
Ти з сміхом доплетешся як-небудь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277808
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.08.2011
Пульсируем
Красотой.
Неба касаемся
Рукой.
Пусть никто не запомнит,
Как тебя звали.
Ты жил и умер. Тебе так
Сказали.
Пульсируем
Красотой.
Пульс измеряя
Рукой
Находим ритмы
Мелодии
Простой.
Ты самый хороший,
мой враг
Дорогой.
Пульсируем
Красотой.
Путь к Богу
Простой.
Любовь, кровь
И обстоятельств
Строй.
Идём, дорогой?
Идём, пульс
Настрой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275797
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 18.08.2011
Он сказал о своей любви,
Как о чем-то совсем привычном,
Отворил эту дверь? Затвори.
Теперь можно быть мило-беспечным.
Улыбаться и рожи кривить,
И на правду отбрасывать тени.
Разве можно любовь не ценить?
И любя - можно ль в Бога не верить?
Он сказал о своей любви,
Будто капля упала на крышу.
Подожди, дорогой, подожди,
Может вдруг о моей услышишь.
...
Все миры на пасьянс разложив,
Все дороги измяв каблуками,
Мы же вместе проснёмся, скажи?
Или молча коснись губ губами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274912
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.08.2011
Любовь другого рода наступила.
А за звездой - за горизонт спешу.
И швов не наложила. Так зажила.
Не променяла книг на анашу.
И буду ждать я встреч с учителями,
И больше никогда не возгоржусь.
Я ученик твой вечный... Хоть друзьями
Считал ты нас. Но я к тебе молюсь.
К тебе всегда иду, нарядная, с цветами.
И пусть в разлуке будем мы хоть век.
Я век идти смогу. Ведь там, за нами...
Идет Великий БогоЧеловек.
Его руками
Мы мир волшебный возведем.
Мой друг. Мы виноваты сами,
Что просто в мир ушли,
как шли под лёд.
Ты возвращайся знаными путями.
Я прибегу, как только схлынет зной...
И осень всхлипнет серыми зонтами
Над нашей общей и оконченной главой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274910
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.08.2011
І десь всередині
По спиннім
Тим нерві
Осіннім
Проходимо круг
Мов листок,
Що злітає згори.
Ти будеш навіки
Солом*яно-літнім
другом,
А осінь барвову
У ліжко
покладу
тобі.
Загрію постелю,
Де наші схрестилися
Руки.
Де нашої темряви
Світло
Знаходить спочин.
Я так конвульсивно
Забула
Всі пафосні муки
Для того, щоб
бути з тобою
Один
на
Один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274575
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 11.08.2011
Думала півночі.
Інших пів - молилась.
Перший промінь світла -
В місяць жовтий влився.
І палав світанок,
Думи світ закрили,
І не бачу руки.
І не бачу крила.
Чи ми так ослабли?
Чи нам йти несила?
Хай мені тривога
Коси покосила,
Буду йти до згасу,
Інших теж вестиму.
Поможи, коханий,
жити до загину.
Думала, півночі,
Інших пів - гадала,
Чи чесне серденько
В груди доля вклала?
Намір чи мій чистий?
Чи прості закони?
Ми не знали, дикі,
Скоби чи заслони...
Все спалили зором,
Тілом все гасили.
Потім я тікала,
І ніхто не скаржив,
Мої темні сили...
Думаю півночі.
Інші пів - поплачу...
Дай же, Боже, щастя...
Дарма те, що втрачу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2011
Давай без вопросов.
Давай.
Теперь только острые сливки
Заваривай мятный чай.
А мне пряный кофе.
Оливки
оставь на окне
пусть сгорят.
Им незачем плыть на свободу
Их горечь усладить,
Она так проста
У гор, у Италии
Линия неба!!! О Геба, о Геба...
Как ты высока...
И лилии выжжены...
Погоды - как лето.
И где-то вдали
За пылающим алым,
Зелёным и синим, и
Серо-опалым...
Я вижу Царицу.
Её колесницу
Несет на деснице
Осень устало.
Давай без вопросов.
Давай.
Сердце стало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273526
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 04.08.2011
Ніч стукоче в підвіконня,
вибиває дивний ритм,
хто там кривиться спросоння -
мавпа? слон? а може тигр?
хащі всюди непролазні,
і мовчить думок ріка,
недомовчані прокляття
розтискає тут рука,
бліді діви опівнічні
тягнуть береги в снопи
ну а ми чуття торішні
заплели собі в вінки...
і гуркочемо грайливо
тут наш дім і тут наш ліс
Наші душі чинять диво
Час пустивши під укіс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273524
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 04.08.2011
Земля - на продажу!
Суки, здесь кража
В ваших глазах - только бизнес...
Лажа...
Я не могу обьяснить этот гнев.
Он похож на то, как пробивают дыры в стене
Своей головой.
Не похожие на таких люди
Идут по тропе - другой,
И сорят деньгами, и пляшут на трупах
Людей и подьездов
На скачках стреляют во всадников,
Чтобы они не победили слишком рано,
И лишь кони приходят к финишу трезвы
От крови, хлестающей по спине.
Они вышли из дамских рассадников,
Из шелка и бархата, мирских утех.
И плоть
Разрывалась, когда они исходили из тех,
Кто был уже высосан до смерти.
В Бастилии их не найти
И силою не перемерять их деньги,
Сладкие горсти
Пепла на головах слуг. Не перенести
Мне унижения...Господи, прости.
[звук выстрела]
Но это выстрел в воздух!
Я предупреждаю всех,
Что в каждой дикой сучке,
Что накинется на богатую тушу,
Будет звучать мой
ТРИУМФАЛЬНЫЙ СМЕХ.
И если пес не отгрызет вам "честь",
То точно покалечит душу.
И знаешь, что, коллега золотой?
Твой весь запас - повалит за водой...
Хоромы будут сожжены,
А дети - у столбов. А жены...
Боюсь подумать за столом. Не скрою,
Убийство - стало лишь игрою.
Но только времени - в обрез...
Пока судьбу наперевес
решаешь ты, мешок с деньгами,
И скоро будут имена
Гореть огнём. Пиковой даме
Забытая работка отдана.
Спи, сука, тихо,
меж пеньков - гадюка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271054
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.07.2011
[аварійний вихід]
Визначеність тіла.
Може так хотіла
Виплисти з ріки
Своїх дум і сили,
Щоб її зустріли.
Тихим співом своїм
Небо і птахи.
[аварійний вихід]
Може, всі щасливі
Вже давно і тільки
Ждуть як відійти?
Я не вірю Богу,
Я не вірю стріхам.
Знаю те, що вихід
З себе не знайти.
[аварійний вихід]
Поплетуся далі,
Мов у горизонту
Є ключі від неба,
Тверді і душі...
Я ітиму просто.
Я іду, бо треба
Жити, щоби вмерти,
Взнавши світ в собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271053
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.07.2011
Я - лялька,
Магістраль-
Мій грааль
І моя забавка.
І якби
Не летіти так
В даль,
Якби не була
Так зажата
Педалька,
То було б
так троха
Жаль,
Що на шиї
Не та
Удавка.
Я - лялька,
Магістраль-
Моя надбавка.
Остання чаша -
Вмить порожня.
Знай,
Що над серцем
Пролине
Чайка.
Коли смерть
Потурбує
Рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2011
Рідне місто - в країні нерідній.
Рідні люди - в нерідній сім'ї.
Всі обличчя - разком намиста
У заквітчанім фото. На склі
Розговілося світлом усмішшя,
Перелітнеє щастя моє,
Серденята мої, о всевишні,
о, боги мої!Де ж ви є?
Повернулась за рік - не смієтесь,
Повернулась за два -плач стовпом.
Де знайти мені тії сонети,
Аби вас воскресити у сон?
Рік 2000ий, може четвертий,
Де все просто мені як п'ятак.
Не судилося. Чуєш відвертий
З Піднебесся до тебе знак?
Знаю, чуєш...Ніщо не врятує,
Хоч ти вуха ріж, мов ковбасу...
Що для батька свого ти готуєш?
Лиш пост'ядерну мертву красу?
Може, мати одягнеш у танки,
Поведеш рятувати війну?
Даси брату гранату,а санки
Хай покриються пилом в кутку...
Ми слабкі. Не до тихого плину
Ця ріка нас з тобою несе.
Нам боротися треба. Спочину
Хай не відає око твоє.
Хай не знає, що значить померти!
Хай поборе те все навкруги -
Брехні пекла. Лиш Бог відвертий.
Та в житті, курва, все навпаки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267934
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.06.2011
мое родное излучение
не выживут только философы
они превратятся в талмуды
и лягут на полку
как живые штабелями ложились в
Освенциме.
о мое излучение
горячие в тьме глаза
и будто бы в детство
упала, до крови колени содрав,
слеза,
Что ты теперь - кислота
или щелочь?
излучение луча во свете
обременяет тебя всевозможно
и казалось бы,
сколько можно,
Но белое не должно сиять на белом?
Поет поэт всё дальше
От чело-веков.
Такое измерение излучения.
И ты, мой друг, так же,
Электродами хрустишь
в мозгу.
Ну а я больше слушать этого
не могу.
У меня же есть фотосинтез и фосфор.
От этого я и свечусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267603
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.06.2011
Шиншилла-судьба, дай совет
Иль махни хвостом,
Во сколько - в рассвет зари
Или в обед -мы умрём?
Уснула на тёплой руке,
Чешу за ушком тайком.
Откуда буи в реке,
Стеклом заклеймённое дно?
Откуда торчат штыри
У моря на мелкой воде
И гибнут богатыри,
Спасая чужой удел...
Откуда мчит велосипед,
Машина мчит, и грузовик,
Торпеда и даже мопед -
Рывок - человек лежит.
Сердца невзначай останавливаются,
Не возобновляя стук.
Новые ведь появятся
Недуги от наших недуг.
Шиншилла, давай грызи
все нити мойр. Я накормлю
Визином. Из князей в грязи
Достань замусоленное
и спаси -
это новое слово
Люблю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267354
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 27.06.2011
Немає їй досить шляхів, і долі такої немає,
Не знає таких поміх, обожнює те, що має.
Ніколи не скаржить життя, трейд-марки вона зберігає.
Ти найсильніша з усіх - дівча, що нічого не знає.
Немає для неї тортур, бо пекло сама перейде,
На м'якості клавіатур вона спокій не віднайде.
О, хто ж ти така? І чому в тобі грає Sade?
О, дівчино-квітко, яка вже готова на все!
Жінка-заплатка, жінка-корсет.
Жінка-розплата. Жінка-кастет.
Сріблиться злото старих кастаньєт
Від диму років й запашних сигарет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266012
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 20.06.2011
ещё одну - и спать,
мне сниться воздух.
его прозрачный дух и густота.
ещё одну в кровать
затащит олух
и будет тарабанить до утра.
ещё одну - и телеграмм
не ждёт полковник,
и повесть рыжая закапана водой.
ещё одну - и миллиграмм
меня закусит водкой,
хлебая вечер с топленной смолой.
ещё одну - и спать
мой мир спокоен.
и в нем исчезли шум и суета.
Что за одна? Как знать...
Я помнил в сводке -
Жива. Горька. Свободна. И одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265665
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.06.2011
Тобі важко бути богом...
Користай моє плече.
І під небом стодорогим
Знайдеш спокій, що тече...
Що краде тебе від туги
І від сліз убереже.
І за рік, а може другий
Рука вроститься в плече. (проросте рука в плече - виправлення жителів Клубу :))
А з руки - виймай нам крила!
Боже мій, лети хутчіш!
Наша Доленька відкрила
Очі... Музику притиш,
І дивись мені у вічі,
Мій прекрасний змієлов.
В залі всі плакучі свічі
Вічну пізнають любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2011
Не гори, моя Плането, не спались.
На людську бридку породу - не гнівись!
Не неси нам всім біди,
Збережи свої плоди!
Діти ми твої, Плането, придивись!
Ріки, океани і моря! Води свої бережіть!
В руслах своїх і просторах нас прийміть!
Вибачте нам усі ґвалти,
Від розрухи нас позбавте!
Крапельки ми ваші, води, нас же оросіть!
Вітре, злі хмариськи за горами розгони,
Дух дракона духам миру принеси!
Дай же сили нам боротись!
Відверни невідворотність!
Видуй злобу з атмосфери, нас спаси!
Люди... Вірте тільки в добре. У красу,
Не рубайте древо юне і косу.
Бережіть поля широкі,
Юності зеленоокі,
Бережіть всіх, де живете. Я прошу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265264
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.06.2011
Я в окопі. Закрила вуха.
Кровоточать мої пелюстки.
Барабанні перетинки стиха
Рвуться дамбами від туги.
Б'ється солодко страх під серденьком.
І замучений мозок б'є
По нервах, колотиться проміжком
Між словами і тим, що проб'є.
Забери руки від голови!
Простягни же до зброї обірвані!
Хай мені Бог додасть снаги!
І хай люди простять застрілені!
Кожен з нас - фарш із дезинформації.
І дитя заказних передач.
Дайте правду кричати по рації!
Командире, я - перекладач!
Знаю мову брехні безсоромної
І безстижих гримас діалект!
І ходім, солдатня обеззброєна,
У борню за черговий "респект"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264961
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2011
Сила.Гордість.Гріх.
Зброя, що зразить усіх.
Знаєш, як то втратити на мить
Хоч одне із них?
Справедливість. Злість. І Кара.
Наповняють змістом справи.
Знаєш, як то втратить їх,
Здатися без слави?
Нація. Народ. Держава.
Дефініції - направо.
Сенс - наліво, нащо він?
Як кермує лиш безправ'я?
Дім. Родина. Батьківщина.
Вся Планета. Всесвіт. Днина.
Знаєш, що врятує їх?
Любові й мудрості стежина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264777
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2011
Намалюй себе на склі
Пальцем бруду і золини
нехай скажуть божевільний
в час мовчання і брехні!
Не змовчи сеї провини
що родився з язиком
а як в горлі стане ком
відрізай горлянку тином!
П*яно вприся у боки
СУКИ - закричи з надривом
І поблюй на землю пивом
Ти ніщо. Це знаєш ти.
Не кінець це. Лиш початок.
Із нічого все іде
І ліпи себе. Будь, де
Так Любили мама з татом.
Виростай, бидлоття, людом,
Вирізняйся з гопоти.
Думати попробуй ти -
Мучайся своїм же стадом.
І зміни, хоч колір шкіри,
Дату смерті поміняй.
Хоч уже жени у рай,
Всі бандитські свої міри!
Намалюй себе на склі -
Бачиш бик розвісив роги?
Струс - у мозок. Трусить ноги.
Ви - бики. Тупі і злі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264161
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.06.2011
Дивні відносини. Дивне життя.
Не переносимо це небуття.
Дві "т" попереду, знак інтеграла
В твоїй спині. Якби я знала...
Дикі відносини. Ритми землі,
Страждання, чекання. Забуті і злі.
Знати б, що далі...як діяти нині.
Я нерв защемила. Майбутній дитині.
Дощ без веселки. Піниться димом
Асфальт помокрілий, загорнений пилом.
Маршруття, машиння. І ніс - загорілий...
Дивак - і щасний, і в нещасті - щасливий...
Дорога розрізана втомою навпіл.
Останній ривок. Без жодної краплі.
Уста пересохлі. Нехай довкруж злива.
Я в біса шалена. І в біса щаслива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264158
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 09.06.2011
Крихкий лід на пальцях ніг твоїх
І холодна краса, мов з лісів щойно вигнана рись,
Я на мить доторкнусь, щоби вії стопили сніг,
І ти, прошу, благаю, молю... теж на мить доторкнись.
Тут доми коробками кличуть в народі,
Мегафонами завивають сибілли, ніхто їх не чує,
Знаєш, сліпота моя теж здалась при нагоді,
Хоча б зір мій пандемоніум цей не турбує.
На кінчиках волосся - сонця промінь...
Виблискують і очі. Знать від бога теє сіяння,
Чом би пропадала я так в них, мов у безодню стогін?
Чи те страждання і зовуть коханням?
Чи вовком обернись, тебе обійму я криллям.
Чи хмарою - зігрію тебе своєю душею. Я земля твоя.
Просій мене крізь сито. Я не знаю безпліддя.
Й чекає майбутнього важка і глибока рілля.
Та тут доми коробками... смерть по народу
Все ходить, я бачу її спинним мозком. Сивію.
Збережи мою згоду, збережи мою вроду.
Не покинь, якщо раптом вдалині ослабію.
Хочеш - врятуємось двоє? Ген за дібровою
Нову державу вкладемо.
І світ запалимо любов'ю і правдою новою,
Яку побудуєм самі,а не звідкись вкрадемо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263870
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.06.2011
я твоя віртуальна машина
хочеш - сідай в кабіну
й кермуй.
Хочеш, роджу тобі зараз дитину,
Тільки в 3D намалюй.
Я твоя віртуальна машина.
Знаєш, існую в вікні.
Зранку до ночі, з півночі до днини.
Меседжі друкую тобі.
Створена богом програмного коду,
Сріблом екрану твого.
Люблю я зелену священну природу,
Й запалені очі...
Давай.
Ентер.
Го.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263417
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.06.2011
Спасая кого-то от смерти,
Навьюченной серой влагой,
Ты помни
И будь ты проклят!
О ты, опьяненный отвагой!
Спасая кого-то любовью,
Наполненной страстью слепою,
Ты помни
И будь ты проклят!
Ведь совращен даже дьявол тобою!
Спасая кого-то, спасайся.
Спасён от тоски и уныния....
Ты помни,
Что обязан открытием
Смысла вечности и бессмертия.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263381
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.06.2011
Мы начали тебя терять.
Весна играла меццо-пьяно,
Рождались молча, умирали рано
Надежды изморозь изъять,
Из сердца вырвать! Как занозы,
Стихи вырывая из прозы,
Клепал крючки из партитур…
И только кашель, сигареты, дурь…
И только тишина ответов
В твоих глазах, истоках света…
Мы начали тебя терять.
Седел отец, болела мать.
Дождём звучит фортепиано
В оконной раме. Филигранно
Ошибок странных череда
Рубцом отбилась. Ждёт война.
Но растеряла я все пули…
И тычется пустым стволом
Смерть шахматной доски. Фигуры
Остались с носом. Перелом
Весны не сросся. Все пропали.
Теперь тебя мы потеряли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262613
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 31.05.2011
Сразу небо потемнело, и пошла гроза,
Стразами
Кропились травы.
Реки - бирюза.
Зелень изумрудной ночи,
Шепот фавнов без конца,
Пожелай всё, что захочешь,
А цена - слеза.
Слов мерцанье перелётных,
Блеск натёртых фраз.
Правдой выдыхает водный,
А в глазах - алмаз.
Мне не страшно
Быть с тобою,
Страшно без тебя.
Я слепа на поле боя,
А в бою - одна.
Высь вершин целует небо,
Прогоняя прочь
Всей тоски твоей побеги.
Страсть не превозмочь.
…Сразу небо потемнело… вдруг пошла гроза…
Май стремительно усталый. Все ж в глазах - тоска.
Ты попробуй, будь настойчив…
Серыми глазами
Смотрит дождь. Стучит по крышам
Своими словами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261672
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 25.05.2011
Висипаюсь.
Піском.
Скрізь
Проростаю.
Проломаю
Скіс
Втоми,
Крізь пролом
Пропускаю.
Висипаюсь
Хворобою,
Світ
Замріяно
Журиться
На осонні
лікарневім.
Я вже з тих,
Хто
Не збудеться.
Сном заморена,
Сонцем зморена,
Переорана,
Оперована,
Знай,Душа,
Ти не зборена,
Не роззброєна,
Не зґвалтована.
Поки віриш
І любиш - врятована.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2011
Будет утро или ночь,
Будет сына или дочь,
Будет трудно ли в разлуке,
Или всё пройдёт напрочь.
Помни дом, какой покинул,
И объятий первых пыл,
Помни, истина - вне страха
И слепой людской молвы...
Не обидь души, что любит,
Ободри всех, кто устал,
Отпусти то, что искал...
И Любовь тебя изменит
По пути на пьедестал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261334
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.05.2011
Торт слоёный. Кружка чая.
Ночь кружится за окном.
Я не сплю. Я жду. Скучаю.
Как придешь ты под зонтом,
Сбросишь капли на ботинки,
Смехом звонким встретишь дом,
Ночь кружится за окном,
Я смотрю фотОкартинки.
Вот тут ты, а рядом дети,
(Ведь снимала фото я!)
Вряд ли, милый, ты заметил,
Как здесь дрогнула рука.
И в стихах, и на картинках
Мы похожи. Мы одни.
На тусовках, вечеринках
Руки тянуться в узлы.
Уходя мы улыбнёмся,
Потеряйте нас с утра.
Мы святы и мы прорвёмся!
Жизнь! Свобода! Красота!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261097
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.05.2011
С мёдом в груди
Следуй за мною
В ночи.
Тихо шипит огонь.
Мама печёт калачи.
Знаешь, мой майский май,
Я по тебе слепа.
Пью то сиропы, то чай.
Липа и сон-трава.
Зелен двойной язык,
Мерзко шипит тростник.
Только вот в сердце магнит
Слишком к тебе привык.
С раной в груди
Следуй за мною
В ночи.
Тихо шипит огонь.
Будем тебя лечить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259941
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.05.2011
Камни рушатся, корчится пламя,
Тут метал превращается в жидкость.
Здесь новое шьется знамя -
Кровь и плоть, превращенные в дикость.
Напряжение льется по венам,
Синим током струятся одежды,
Будут порваны все знамёна
Осаждающих душу невежды.
И она постоит за свободу,
За словами не пряча надежды,
Пусть летят камни прямо в воду!
Перестройкой зовется как прежде
Сей огонь революций и строя
Измороченных тупостью детищ.
Мы в себе, выходя из дома,
Замечали слепых как прежде.
И как прежде кривились от скуки,
Замороченные словами,
Нам не снились дедовские муки
На войне - как на пиковой даме.
Камни рушатся, корчится пламя.
Гефсиман впереди. Грянул молот,
Загорелась слеза Прометея!
Перестройкою ты расколот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257493
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.05.2011
Местные содержащие,
Неместные отстающие,
Вечно что-то жующие,
сорящие и ссорящиеся,
мирно пердящие,
сладко сопущие,
вот они - страшные,
вечные ждущие,
раз - как на исповедь,
два - как над прорубью,
трижды прощёлкал клёст,
над сосновою постелью,
лес прошелся мурашками,
по спине, пеной взмыленной,
и меня, словно пряжками,
затянули в извилины,
я брыкалась и брызгалась,
болевым точкам жару дав.
Только снова не выспалась,
Во сне на пожар опоздав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256461
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 28.04.2011
Ні окулярів, ні брудних підвіконь,
Ні стелю, заяложену віршами,
Не залишала. Лиш тепло долонь
Прикурюючи ледве відчувала...
І головокружіння цигарок,
Замішувалось у моїх слабких легенях
У тісто млосно сяючих зірок,
Що у зіницях твоїх... не на небі...
Хлюпоче Луцьк. Тернопіль хвилю ллє,
Одеса в море вгризлась, мов мурена.
І Уж-ріка у спогадах тече...
Немов смарагд, міста, вода - зелена!
Усе докупи. Зветься артефакт
Моїх судин і серця пересмішшя,
Коли виходжу з сумою на тракт,
Коли душа несе до роздоріжжя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2011
Стекаю по стене, упившись утром,
На день пришедший задираю нос,
Ты ещё спал, замотавшись уютом,
Как дым к паутине прирос.
Быть может, случайно, а может как раз в эту пору,
Меж складок весны-роженицы плелись пауки,
То стены серебряные, то золотые своды соборам,
То альтанки плели, то сетями ловили рвущиеся родники.
Быть может, случайно, а может как раз в эту пору,
Мне пальцы связал автономный завод дымных фей,
Что взлетали на воздух, перегоняя Аврору,
И от гонок таких взлетал огонёк-воробей…
Быть может, случайно, я вспомнила нашу свободу:
Ответил сенсей, что мы будем сиять рядом с ним.
Чтобы больше не знать, как мы всё опускаем на воду…
Остается всего лишь в руках Паутина и Дым.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254656
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.04.2011
...Трудно без рук, опереться бы лбом...
...Слышишь, весна за закрытым окном
Бьется ресницами. С глазу на глаз
Над болотами дух-водолаз
С площадью, заводью тихих прудов,
Пристанью мёртвых липучих страхов,
С беседкой заброшенной и псевдо-мостами...
Дух-водолаз, пойдёшь ли ты с нами
Гулять по пескам, по головням горячим,
Гарпиям лбы выжигать, будто зрячим
Глаза вырывать...О дух мой злобный,
Первозачатый и перворожденный,
Уйди от меня в сад, откуда пришёл,
Ты мою душу ещё не нашёл...
Там, под ресницами спрятана муть...
Жутью закрашено праведный путь,
Нам не свернуть, боже, нам не свернуть!
Шаг - как вперёд, а всё-таки внутрь...
Бьешься ты ласками, дух-водопас.
Твои два зрачка - изумруд и алмаз.
Знаю тебя, я узнаю тебя
На лужице капель - отраженьем. Стена
Меж нами в маршрутке. Зеркальная тьма.
И пятна на ней от гарячего лба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254516
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 17.04.2011
жди жажды дважды шашки не взрываются
однажды ты поймешь, и мне не надо будет обьяснять каждому
как пепел громыхает пряжею
и только глухонемой слывет невежею
когда просит глазами облегчить его пламенем
слов, снов, костров, законов,
ты ведь знаешь, как это, запрячь гонор,
Замять игнор, стереть топор
От крови божьих Агнцов
или в рукопашную ты с добром идешь на спор?
жди жажды дважды. Вор ты, вор.
А почему? Стираешь коготь о её шелка
Знакомая была?- Была…Теперь мертва!
По улице идёт, тела не скрыты,
И полосы крови за нею прытки,
И запах, запах… Голландия, цветов, цветов!
Ты был готов…Ты был на всё готов!
Идти за ней за запах тела,
Бледнела ночь в её руках,
И если б добровольно захотела…
Отдать она свой запах… Но ты вор…
Жди жажды как дождя из княжны
И двор обмоешь костною мукой
- Мне нож всадил ты, как в лихие ножны,
И грудь погладил тёплою рукой…
-Что есть любовь? Что эти губы стонут?
Как мозг горит, навьюченный страстями…
Я с этим завязал всем над детдомом,
Где собирал я прошлое частями…
И пустоту я заполнял игрою,
Тела и запахи, слепые мотыльки
И только жажду газа жгу тобою,
И дым мне заволакивал зрачки…
Я вор, я жаждаю твоих глубин,
Порви себя, я провожу к Аиду,
Журчит ручей, путь в бездну - лишь один,
Давай смелее, я за тобой подвинусь…
Я псих, мое таинство - в рецидив.
И чистота сердец - моя добыча,
Меня толпа опередила, я завыл,
Когда все были, но тебя я вычел.
И поделил на две строки взахлёб,
Гримаса перекошена усильем,
И если был бы, если был бы Бог,
То он бы сострадал моим насильям…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254324
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 17.04.2011
Ну что, сучок, тебе хреново?
Тебя лишь согнано с креста.
Вот ты висел - красиво, с кровью,
А тут ты сер и без хвоста.
Слепые руки все в тебе,
И ты дрожишь в экстазе веры,
Твоя любовь из полумеры
Крылом застыла в рубеже
Меж праведностью и грехом.
Не лицемерь, будь хитрецом.
Будь, сука, сволочью последней,
И как Христос, взойди на крест,
Но я тебя, урод мой современный,
Всажу на кол, как на насест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254188
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 16.04.2011
Отбросить со лба прядь -
РАБОТАТЬ!
Прорыв! За пядью пядь!
РАБОТАТЬ!
И тупость лени резать!
ДАЙТЕ НОЖ!
Без мысли лишней просто взять -
И СДЕЛАТЬ!
Без устали твердить -
ВСЁ ЛОЖЬ -
Уже не излечит твои пороки,
Лишь три строки
ЖИВИ,
ДЫШИ,
РАБОТАЙ,
И всё прекрасное познай…
Пойми, сейчас ты творишь завтра.
И раковую опухоль вчера
Забудь навек. Иди без страха.
Свою мечту добыть желай.
Живи…дыши…работай, ангел.
И чтобы крылья воскресить,
Удары по спине сноси,
Не трепещи. Не стань усталым
В истоке самого пути…
Орудие возьми - пылай!
Пытай проблемы действием необратимым,
И зримым будь среди людей незримых,
И душу делу - отдавай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252228
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 07.04.2011
Обійму день, що пройшов, за плечі.
І прощення тихо попрошу.
Може, пропустила щось за вечір,
Чи про ранок кіптяво зітхну.
Заплету на завтра думи в вузол,
Задзижчу синицею в кущах.
День новий! Мов Робінзона Крузо,
Я самотній перелітний птах.
Як і кожен у моїй сторонці,
На просторах інтернет-шляхів
Присвятив себе одній сторінці,
Що біліє світлом берегів.
Тут живу. Тут моя туга клітка.
Я зв*язала тисячу людей.
І блакитним світиться розмітка.
Мого міста. Стоп. Ревінд. І плей.
Обійму день, що пройшов, за плечі.
У нотатках слід свій залишу.
Хто сказав, що тут слова доречні,
Як я долю кров*ю запишу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2011
Всередині іде проста розмова.
Три репліки. Питання без кінця.
Промова. Пауза. Хрускіт і відмова.
Поламано хребет мого слівця.
Заморена минущим діалогом,
Який веду із кожним і щомить,
Вернутися бажаю за прологом,
Який як епітафія звучить.
Я нагадаю світу про науку,
Про світло слова, правду пресвяту.
Я кожного візьму за його руку.
Крізь пекло розуміння проведу.
Ти лиш мовчи. Вникай в порожнє слово.
І надавай йому таємний зміст.
На світі цьому нова лише мова,
Людський натруджений і випещений хист.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2011
Пиши всю ніч. Виснажуйся, стражденний!
Втому геть гони, а завтра - хай згорить!
Там, де півночі пасує дим південний,
Там душа портом палахкотить.
Відгомін там чується моревий.
І мигтіння діда-маяка.
Чи ти знав, о піший, постмодерний,
Про романтику останнього рядка?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250743
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 31.03.2011
Да, я поэт. Но не из-за рифмы в строчке.
А из-за духа, что живет во мне.
Из-за постоянно грязного ворота сорочки
И клоков перьев на спине.
Да, я такой. Наивен и доверчив.
Пою на улицах, танцую тангостих,
И плачу, ощутив - сей мир изменчив.
И тесен даже для двоих.
Мирским причудам непривычен,
Сажусь против тебя на стул.
И взгляд тяжел и так тревожен,
Как будто смотрится в лупу.
О, да, привет. Всё хорошо.
Работа и друзья. Учёба.
Спасибо, что ты так ушёл,
А за тобой ушла и злоба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250742
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 31.03.2011
Готуйся, тортури ідуть,
Крокують проспектами раю,
Горять і кришать твою пам'ять
Грозою весняних розлук.
Готуйся! Ідуть-ідуть!
В записках нотатки полями,
В підкірці - заклик до тями.
Минулого - не повернуть.
Готуйся...Терпи...Зітхай...
У пахощах завтрашніх квітів
Оголене тіло безцвітне
Собі більше не уявляй.
Будь сильним. А як заслабиш,
Кричи гучно в небо круками,
Тебе обійму я руками
В ту ж мить, коли ти прокричиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2011
- Я уже ухожу!- я кричу, задыхаясь, с порога.
Запихала полсердца в комод, остальное – в дорогу.
Растерявшись, в одном фартуке и с улыбкой на лбу,
Ты стоишь у дверей. Ну а я, пожалуй, лечу.
Хватишь за руку: - Милая, всё забирай!
Я в кармане сожму ключ заряженных волчьих стай.
На пролёт. Как прыжок. Затяжной. Как мгновение – вечность.
Я верю в судьбу. И в дороги. Сеченые на параллельность.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248250
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.03.2011
Город твоей тишины светит на спинке улитки,
Слушает храп богов, ползя по дороге старинной.
Одев на глазёнки очки от ветра времён ледяного,
Улитка ползет в ночи, не видя почти что застоя.
По зыбким липучим пескам, оазисы всё избегая,
Плывет, как корабль, улитка - по склонам усопшего рая,
А город тишИт на спине, никто в нем не спит и не дышит,
Дыханье рождает слова, которых никто не слышит.
Печали огромной замки на браме скрепят там ключами,
И давит улитку сей груз порезанными плечами.
Никто не увидит улитку, что мерно ползет тротуаром,
И тяжесть твоей тишины не нужна улитке и даром…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247822
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 18.03.2011
Відростайте, мої коси,
Нитями міцними,
Заплітайтеся в покоси
Поки ще не сиві,
Заплітайтесь в небо синє
І в лани широкі,
Бережіть жита озимі,
Цвіт блакитноокий,
Станьте жилами моєї
Матінки-роздолля.
На віки не знайте пекла
Зради та безволля.
Проростайте усе глибше
До кісток прабатька.
Всотуйте усе найкраще
Попелу й багаття…
Бо вже час, о мої коси,
Впитися у руки,
Ґудзувати їх до страти,
Горло затискати
Страхом, тиском, німотою
За брехню карати.
Як родився самотою
У своїй країні,
Не дай згинути свойому
Хисту на чужині.
Залишайся вірним собі,
Закликай собою,
Твої руки мають зброю
У нерівнім бою.
Відростайте мої коси,
Моя тайна сила.
Час косити ті порослі
Бур'янищем ниви.
Час столиці засіяти
На чолі держави.
Час майбуттю керувати
Своїми ділами.
Час творити час прекрасний,
Дім новий і знову
Переборювать нещастя
Роду золотому…
А коли уріжу коси…
Знов западе тиша.
Плесо річки. Гори. Просо.
Шлях. Пробігла миша.
Як відкрию очі в полі,
Плакати не смію.
Під ногами - пам'ять волі
І моя родина.
Не зломити нашу долю,
Не знайти спочину,
Поки серце не відчує
Вільну Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247612
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.03.2011
А что если завтра рак?
Если здоровье вдруг подведёт
и врачи поведут счёт
Припадкам твоим, дурак?
А что, если завтра умрёт
Последняя в мире мечта?
За чертою её - пустота,
Ты заметишь, возьми тебя чёрт.
А если твоей маме пробьет
Диагноз последний путь?
Так счастливое всё - забудь,
Забудь и про круг забот.
Терпи от удара синяк,
От пули терпи дыру,
Почему? Я никак не пойму.
Человек - как разменный пятак,
Уходящий с блеском во тьму.
Синий шелк покрывает глаза,
И отточено колокол бьет.
Кто, скажи мне, знал наперёд,
Что сегодня - сомкнуться глаза
Навсегда… Жизнь вошла в поворот.
Повернулась к тебе спиной,
И ушла. Ты стоял у ворот,
Как запыленный старый лот.
Аукцион не забрал тебя.
Забрав у тебя, глупый, всё.
Береги же минуты огня,
И минуты любви береги,
что сказать, если нити неги
Так тонки, так легки у тебя…
Человек, оглянись на себя!
Пусть рыданье искосит твой взгляд!
Жизнь одна - нет пути в ней назад!
Ты цени каждый миг бытия.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246889
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.03.2011
Сигареты, фрукты и стихи,
Редко - кофе, чаще - чайки в кружке,
Ослепляют взгляд их мотыльки,
Отсветы от лампочки-подружки,
Белоснежной скатерти грехи,
Кружевные страсти псевдодетства,
Черный цвет забитой в щель тоски,
От которой никуда сейчас не деться.
И святая кротость перемен
Одевается в слова и микрофоны,
Уведет в информационный плен
Все сонеты, хоку и канцоны...
Мне не жаль сигарного столбца
И не жаль погибшего банана,
Как не жаль свинца в затылок пана
И подпорченной улыбки хитреца.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246127
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2011