| Сторінки (4/355): | « | 1 2 3 4 | » |
Я після тебе не написала шедевр,
Як після сотні нестерпних пісень.
Після тебе -лише шпалери обдерті,
Шаленість самотніх стремен.
І після нікого я не напишу шедевр,
Бо все, що почалось, не матиме більше кінця.
І вічності дерево - сивіючий мертвий кедр,
Скидає слова на чоло на штиб вінця.
Давай щоб не було ніяких "до" чи "після".
Цілісне життя робить з нас патріархів пера.
Назбируй минуле у жмут, сплітай у монисто,
Бо тобі, як нікому, в майбутнє іти пора!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014
Привіт. Сьогодні - нечуване чудо
У глини зліпились руки.
Тепер є у глини не тільки дві форми,
А й шлях набуття змісту.
Тепер же, о глино, міси самостійно
Свої тельбухи і слину.
Міси щосекундно, вигнувши спину,
Хай руки від того міцнуть.
Вже досить чекати шансу і долі,
Майбутнього, бога чи грошей.
Є руки, о глино? Що з того, що кволі?
Ліпи, підіймаючи ноші.
Ношу смирення, ношу терпіння,
Ношу вагання, ношу сумління,
Ношу прощань, образ та розлук.
Ношу кохання, порожніх сполук.
А як підняла, то, глино, держись.
Вовків багато на твоїй межі.
Хочеш - здавайся, та рук не покинь.
Бо саме вони піднімають з колін.
І лиш коли стануть вони золоті,
Готуй свої руки лягать під вінки.
А доти - працюй у своїй боротьбі
За золото з глини, за вино із води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014
Господи, хоть не снись.
Неизвестно о чем дышать,
А тут ты - золото сна отбираешь.
И как нервно гудят мосты
На Левобережной под дождем
Ты знаешь.
Читаю, смотрю, каждый день
По странице из прошлого.
Осыпаешься нектаром по площади,
Независимости борозды на лбу.
Позови, я тебе помогу.
Позови, я себя пощажу.
Мы на разных концах этой лошади.
"Дождь" и метро уходят в
Киевскую смуту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478446
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.02.2014
Як людина, як прихисток, як печера.
Ти стоїш серед ринковища людського.
Сія, як неспаплюжена Венера,
Образ непокірного і злого.
Хай милує око ця немитість,
Ці робочі хуліганські руки.
Знай, що десь там трусить панська милість
Свої тельбухи на капище покути!
Ти така печерна, Україно...
Дикі й твоїх слів потоки люті.
Час палає, хліб їмо, живімо.
На весні - засіємо здобутим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478444
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.02.2014
не могу читать новости
слышать их
города, и люди, их горести
в ушах моих
чувствую себя господом,
но без сил
исстрадавшейся тупой полостью
из могил
только всех теперь отправляю в жизнь,
С богом по ветру.
Из муки костей испеку коржи,
Солнышка Свечу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468199
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 24.12.2013
Из женских слез вырастают у дев клыки,
Огромные глаза, налитые луной и...
Крапива,
Обвитая полынь-травой,
И нежные слепые васильки, -
Все на могиле той покрытое травой,
Покуда руки белые сложись у любви.
Не тот убил, который понял слог.
А те, которым дела нет.
Во всем же - мир и полилог.
И забери в людей рассвет -
Что будет?
Будет - Бога нет.
И крапива. И лисий след.
Пойми меня. Почувствуй. Полюби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465300
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.12.2013
Все дуже просто. Вірші залежать від дійсності.
Все недійсне - не гідне віршів.
Всі недійсні страждання на відстані,
На обличчях - сліди від гріхів.
Дійсність, ніби твердою палицею,
По годиннику дала бій.
І у тиші почулась п'яницею
Передвіршева моя лінь.
Завертілась, крилом зальопала,
Так дивилась на мене вона
Кривувате дитя Езопове,
Слабуюче на слова.
Обійнялися, вечір дійснісний.
Поплювалися на дітвору.
І лягає на землю закінчений,
День-прожитий і день-помру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
Плоть, підрізана шкіра, зверху вже видно сік,
Це все яблоко біле, як сутність всіх наших бід.
Протягувала старенька і кошик із рук упав,
Котилися по проспекту яблук дев'ятий вал.
Замочені в бруд вар'ятка розбіглися хто-куди,
Одне я шукала, та марно, сховалося під зонти.
Бо дощ. В ньому безліч вулиць. Надрізаних там - вдостА.
А плоть нарізна не гоїться, нарізно вона - й життя...
Бабусю, людино людяна! Під дощ без тепла не йди.
Як тільки сховаються яблука в дощу проливні мости,
Кохайтеся, хай по-всякому, веде вас ваша туга...
Ударившись об бруківку, вціляйте на небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461192
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2013
О, не играйте в квартирные игры,
Быстро решайте вопрос.
На загранпаспорте пущены титры,
Карьерный запущен рост.
По автострадам с пальцем к небу,
Велосипеды и полк папирос.
Где бы ты, с кем бы ты, чем бы ты не был,
Будь себе крепкий мост.
И перебросив часть бытия
В будущий сладкий плен,
Останься... Ведь это твоя же земля -
Встает по подвалам с колен!
В этой стране - невозможно жить:
Слышу по всем углам.
Но ведь возможно ужираться и ныть,
Плясать до упаду в хлам!
А можно рассветы встречать и в дыму -
Сладкую дрожь небес.
Нести людям правду и поутру -
Кормить голубей навес.
О, не играйте в квартирные игры.
Быстро решайте вопрос.
Пока погасают последние титры,
Я встаю во весь рост.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453658
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.10.2013
Це літо не можна відпустити так просто
Циганська його одежина, гарячі тони помади,
І ноги на бездоріжжі, так сильно перехрещують спину неба,
Ти загубила ключі від самої себе цього літа,
Аби сісти в барі з книгою і чекати на знахідку
Чи на танець.
Танговіючи від коньяку та вина,
По заскленним нудьгою очам
Ти бачиш того, хто підняв
Два пальця до капелюха у вітанні.
Що ж, ці останні три дні не підпустиш без бою,
вперто тікаючи шляхом шабель і шипів,
Знаю, що хвора, глибоко і певне тобою,
Сніданок безнадійно згорів,
Значить, достався сонцю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2013
Все, что я делаю здесь - это справляю нужду:
нужду просыпаться утром и засыпать к утру,
потребность валяться мешком, засыпанным сонмом грез,
потребности биологические воспринимаю всерьез.
Надо причесываться, красить ногти, надо их подрезать,
Надо кровать разостлать и застелить кровать.
И этот мирской порядок порядком уже достал.
Месть ему будет сладкой - я переселюсь в подвал,
Где под мокрой холодной тиной валяется солнечный свет.
За сколько лет из меня испариться воспитанный человек,
Успешная женщина, матерь, бизнес-леди, хорошая дочь.
Когда под моим подвалом река унесет все прочь?..
Завтра все, милая, завтра. Упреки себе оставь.
Под чашечкой стекловатой задребезжал сустав.
Тело мое, плеть ожившая и деревянная трость!
Море мое смертное, чтоб тебе долго жилось!
Время ложиться пудрою на акведуки лба.
Я разленилась со страху. А виною страху - нужда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450021
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.09.2013
То ли от пчелы, скорее от яда,
Широкий лоб, сутулые плечи и взгляд.
Я Квазимодо из детского сада.
Красивая как квадрат.
Молча терплю бескорыстную помощь,
Шерсть прорастает быстрей.
И всю меня опускают в щелочь
Лучшие из людей.
Гаснет последней мыслей сознанье,
Исчезнув, мне так легко.
По тропам благим сего мирозданья
Просто ходить дураком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443997
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.08.2013
Хочется нахрен, хочется к черту!
По буеракам, по венам, в аорту,
Гнилыми стихами по памяти мокрой
Беги, королева, убитая поркой!
Сбрызнуть всю почву тем слизким с утробы,
Под сильною волей - согнутся годы,
И все расстоянья падут, словно их подпилили,
Как бездна настоянного ``не любили``.
Хочется строго на перекрестке
Став на московский и киевский мостик
Вспыхнуть по городу яркой звездою -
И тихо сойти на мостовую.
Замахнувшись судьбе по лицу - бьют так зло! наотмашь!
Не боятся простить подлецу - и себя простить аж!
И прощаться, как мама, рыдая, с ребенком.
Ты любил, не влюбляясь, изысканно тонко.
Хочется просто не верить в такое.
Жизнь идет дальше как Оле Лукое.
Что напишу на последней странице?
Твое ли имя?... Твоей ли ресницей?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439479
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 25.07.2013
Как бы ни было
Повторяюсь
Как бы ни было
Былью в пыль
Свечею в небо
Вымпелом
По ногам хлыстом
Руками сильными
Как бы со мной не было
Клянись
Выживем
По ступенькам тихо
Почти шепотом
Крадется слепой
апостол Петр
Я ему постой
А он рукой махнул
Позабытый ангел
Ключом уснул
Ручкою на юг
замком на запад
Звук пойдет на спад
А с ним и запах
Колесница снов
И дней-событий
Ты же в ней остов
Ты же главный фитиль.
Кто бы со мной не был
Клянись вечностью
Выжить и дружить
С моей самостью
По полю выгуливать
Слезы-капельки
Тело целовать
Даже за полночь
Тихие пруды
Стрекозы пламени.
Зов из пустоты
Моей заводи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439478
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 25.07.2013
Дивлюся, під банком, погожої днини
Стоїть на колінах поважний сеньйор.
Штани від Версаче замащені в глині,
Обдертий увесь і не пахне Діор.
Заплакані очі. Подерті папери.
Минають всі люди картонку його.
В протягнену руку прохає цей смертний
Краплиночку правди, дитяче йо-йо,
Обійми матусі і коло на поні,
І посмішку того святого дівча,
Яке задивлялось на нього з балкону,
А він від очей тих горів як свіча...
Потрафив усе, під мільйонами нидів.
І просто одного погожого дня,
Він став на коліна просити без стиду
Вернути своє щасливе життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425862
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 19.05.2013
Надо было ждать.
Что утром или после обеда,
Придут люди в форме
Заберут самое дорогое -
Веру в людей...
И уйдут - а, мы ошиблись,
нам не к тебе.
Поживи ещё, подыши, страх понюхай,
Повтирай в глаза панику,
поглотай запах гнилого трупа.
И закрывается дверь...
Пусть я ещё этого не пережила.
Но никто не заступится за тебя...
Никто не заступится за тебя...
Никто не засту...
За стулом либо танцуют, либо стоят.
За трибуной - либо клянут, либо благоволят.
Под трибуной - ошметки банкнот и огрызки лимонов,
Под столом - отпечатки подошв и тени погонов.
Кто же я? Где же я? Я под впечатлением.
Вас судить всех! Во мне провели умерщвление.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424008
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 10.05.2013
Уйди, чужая женщина,
Уйди, тебя прошу,
Прекрасно-подвенечная,
Я свет не выношу.
Сегодня страшно пагубный
Сияет белый день.
Ударилась о палубу,
Брильянтовая тень.
Я закипел под веками,
Замер на колеи.
Казнила меня плетями
Запретной красоты.
Иди, иди, красавица,
Там ждет тебя мой друг.
Твой лик навек останется,
Как символ моих мук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424001
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 10.05.2013
Ображу тебе сильно-сильно,
З прикрістю першої в житті поразки.
Підійму на кпини всі твої слабини.
Страшно?
Вдарятиму злісно-злісно
У кожні двері, де ти будеш щасливим без мене.
Беру на себе всі твої гріхи, коли ти десь на небі...
Встидно?
А потім мовчанням знущатимусь.
Що з тобою? Питатиме місто.
Я одначе закутаюсь глибше
У кохання своє до тебе. Й мовчатиму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2013
Всегда есть смысл отправлять письма,
Закручивая в узел гордиев уроборос разлуки...
В твоих руках письмо как отблеск призмы
Моей изнывающей муки.
Уже весна. А мы по воскресеньям
Печемся одиночеством других.
Мне в сне был знак. Подрезаны колени -
Все гордо ходят, пока ты ползешь. И нет родных.
Нет веры, время тянется уныло.
Упали слезы радостно в строку.
Я сердце попросила, чтоб не ныло.
А время - превратила в пыль-муку.
Грызу я этот черный хлеб и грязь разлуки.
Все больше голод раздирает грудь.
Я на охоту выхожу. Прощайте, руки!
Я лапами в беспамятстве топчусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407468
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.03.2013
В улыбке не найти позора или чувства вины,
Улыбка - это способ найти друга или сжечь мосты,
С улыбкой целуют любимых, с улыбкой встречают друзей.
И только очень счастливые с улыбкой уходят в тлен.
И только очень мудрые с улыбкой смотрят на смерть,
Как им приходиться трудно терпеть своих нервов плеть,
Как только приходит вечер, в права свои входит кровать,
Уходит улыбка за плечи, сгибает их горевать.
Потому что в глубинах разума, где исчезло трёхсотое Я,
Живет, не о чем не сетуя, святое твое дитя.
И оно улыбается с силою. И так влюблено в мир.
По колена в сердцах разбитых отравленный пьет эфир.
Воздух, сдавленный сквозь улыбку,
Очищается сим дитям.
Дай себе совершать ошибки.
Улыбайся ко всем чертям...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407467
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.03.2013
Приходили воины,
Толпами, стройные.
Брали кровью землю
Остриями, копьями.
Ложилась дробной костью
Ненависть вольная,
Под глазами застывала
Глиняными копями.
Где не глянь - там воздух,
Где не глянь - волшебно,
После воен мертвые
Просятся на небо.
Все поля в молитвах,
Люди на коленях.
Прорастают зеленью,
Придорожной пеной,
Прорастают мертвые.
Живые по шею
Ходят, измываются
Под плотью своею.
Шла война великая
Шагом великана.
Почему я умираю
Теперь от экрана?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401555
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 16.02.2013
Вавель, красунчик Вавель
Стихлий до хрипоти.
Поза клікою правил
виріс на три версти.
Вавелю носа зламали
І розп'яли на мости.
Потім згадали, що мали
Право його затовкти.
Вавель вищить у воду,
Вавелю - тільки на дно.
Поки інакшу породу
Брат його топить в вино.
Каєн на старість не здужа,
Він знудьгувався в нуль.
Телевізійна стужа
Гірша йому від куль.
Їсть непоспішно брата,
Самі його вершки.
Каєне... сука проклята,
Народ свій відпусти.
Дай же пожити брату,
Дай же йому хоч поріг.
Поки на вилах піднятий
Ти від отрути не здих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399953
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.02.2013
Он сильно влюблен,
Это чувствуется шакалами
под действием пули
из груди не вырывается стон,
а плавится стихами.
Замурыженный город
Снимает шляпу при встрече с ним
И пусть гражданки
манекенами слазят из полок,
Я знаю точно, что он один,
И быть одному у него есть повод.
Под действием пустой тары,
что волочит упрямо,
Он ложится на рельсу судьбы
И не глядя ни влево, ни вправо,
Летит сквозь одиночество и темноту.
Достать за руку ту космическую радугу,
его мечту.
На остановке стою, тут ещё был его запах,
А он остался нетронутым в моей памяти,
Он сильно влюблен, и ватрой взгляда опалил ресницы,
Пускай горит он огнем. Я буду вечно ему сниться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399951
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.02.2013
Не склалось, не зрослось.
Пустий театр аплодує.
Під дзвін монет різдвяний лось
медівники купує.
І під різдвяну омелу
Лягають долу
В торішнє згарище й золу
Серця без дому.
Мимрять колядки в п'яний сон
Чекають літа.
Із них хлюпочуть в унісон
Кровинки світла.
Обійме час їх, обгорне
в фольгу із сталі.
І подадуть їх на *вторе*
У вірш відсталий.
Мораль колядки непроста,
Вслухайся чутко.
Різдво - коханості пора.
Самотнім - жутко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2013
Найстрашніша ноша - ноша непробаченого, образ і скарг, несказаного і вибитого з моменту, не розказаного близьким і рідним. Це коли боїшся вихідних у колі рідної сім*ї. І навіть, коли все кльово...Ці борги потім вивалюються з тебе в моменти щастя і ти сам себе корчиш.
І питання, як цього позбутися, має відповідь: не набувати нових. А пам*ять стре. Допоки ця потороча вся сама не вернеться у розмові зі старими друзями.
Глибоко лежить, глибоко хоронь. Давити прищі можна тільки вдома при закритих дверях. Самому.
***
Мистецтво повинно бути монстром.
Кажуть от, тре гроші, тре приміщення, капітал і блати. Звісно, треба. Але дещо, що підламує під себе всі ці плюсіки... З тріском, з хрумом, з задоволенням...
Монстризм. Бридотне. Недобре, але не зле. Самовивільнена воля до влади над чимось. Так-так, про се давним давно казав Ніцше. Злопам*ятність у тандемі з інстинктом самозбереження роблять людей сильнішими. І тому, якщо ви хочете зробити проект, добре собі уявіть, кого ви розмажете по підлозі. Ми ж погані люди. Нас таке заводить.
Мистецтво повинно бути монстром. І наразі воно насильством над мозком змушує себе поважати. Що ж, егрегори теж у війні епох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391815
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.01.2013
Я люблю цю країну.
Бо в іншій я була би щаслива.
Бо в іншій я б сіла на шию
І до смерті харилась наживо.
В цій країні я глибоко поранена.
Я признаватимусь в цих ранах кожному мальчіку в діамантах і з мандатом. На, сука, на... піддих тобі.
І знаю, що є ще більш ранені. І нема межі злобі і підлості,
Хоча ВИ ОСОБИСТО про це не знаєте,
я шепочу вам, у півсвідомості,
це є.
це є.
це є.
в цій країні це є.
Вбивають тихо і безкорисно. Ґвалтують. Знімаються.
Кожен день давлять податками і законами. А ми тулімося в маршрутках, трясімо кулачками на кухнях, запихаючись серіалами, пошираючи ток-шоу всебудедобре, (нінебуде, миваспобалуємапотімвиєбемокожногобанкамиідорогимилікамивідсутністюінсулінуіідітямиінвалідами). Ми підемо працювати на заводи, які вбиватимуть наших дітей. Ми будемо запихатися псевдомодою на псевдокультуру і псевдомистецтво.
А потім не спати на койці. Всіх нас посягне безсоння чи алкоголізм. Чи релігійна мара. Чи азартні ігри. Всі в щось вдаряться, аби не ДУМАТИ. це ж боляче. Це ж ніхто не робить.
- Вася, признайся, ти ж це робиш?
- Що роблю?
- Ну... думаєш... Вночі, певне, під одіялом. Стогнеш при цьому від задоволення, да?
- Во дибіл. *ніяковіючи-починаючи-думати* Йди до біса.
- А як це думати... Виділяється сіра речовина,да?
І тече сіра речовина по нашим вулицям, невикористана, нереалізована.
Я люблю свою країну. Бо тут діаманти дорогі на дорозі лежать, а їх всі називають *язиком хахлов* і носять на чолі біжутерію Азірова. Сміються, тішаться...
А давайте собі уявимо, що ми з Азіровими, Колісніченками, іншими ходимо щодень повсюди. Уявіть собі, спите, да, а вони коло ліжка стоять. Приємно? Або ви з ЗАГСу з коханим виходите - оппа - хто це в нас був свідком, Вікторе Федоровичу.
Чудово, нє?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391814
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.01.2013
Что ж так уносит-то...
Так носит...
То поднимет, то бросит...
Иосиф то Сталин, то Бродский
Иосиф.
На версты вперед - стальлист
Коматозит.
Мосты мочит снегом, слепым,
Тупорылым.
Под крыльями их носит воду
Снопами.
О эта зима... все же станет
меж нами.
Обидой привычки. Привычкой
Обиды.
И что ж так уносит-то...
Памяти клетка
Погнулись все прутья и дно прохудилось.
И животрепещущая малолетка
На жердочке в лето умом укатилась...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390942
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 09.01.2013
Десять спочатку, десять в кінці.
Решту - і не згадають.
Посередині біжать гінці
Віддзеркалених скраю.
Десять багатих на десять голот.
Голота - множиться швидше.
Тому сотню літ терпить народ,
Поки рак в тіло мертве свище.
Хай-но по сірому кров'ю зіллють,
Найкращий душ в світі - кривавий.
Тоді швидко голос голоти знайдуть
У камені медіа-лави.
Посадять на трон, стануть знов величать,
Багаті втечуть закордони,
А що ж та голота? Хіба вона знать?
Така ж як багаті піжони.
Сіріюче кодло, моя благодать,
Погоничі за стіною
Приймають закон, як тебе свіжувать,
Не йди сьогодні додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390939
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.01.2013
Со-переживать
Это не дрянное со-чувствовать
Как на похоронах дальние родственники.
Денег мешок отпевать.
Со-переживать
Это как со-страдать
Вместе с человеком делить его одиночество,
Никогда не оставлять.
Со-переживать
Это быть внутри, со-существовать
С самым прекрасным, что есть на Земле.
Человеком стать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390656
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.01.2013
Умные люди всегда жестоки,
с умной головой не уживается доброе сердце,
они сложат на чувства гранитных формул строки,
думая, что чувствам просто нечего одеться.
Их слово всегда весит больше, чем все пески пустыни,
Его ловят дырявые пальцы простых невежд,
Только умные мысли обычно всегда холостые,
Мир усложняется тенью ленивых надежд.
Зеленые парки и книга, обычный ужин,
Мудрые люди всегда и везде в цене.
Только вот бомбы и самолеты, изобретений десятки дюжин
Сегодня не лечат больных, а только берут их в плен.
Страх умножился, боль возрастает со скоростью полураспада,
Учатся дети никогда не делить на ноль.
Я знаю, что я могу, но равняюсь на то, что надо,
И кошусь на мечту, так нечаянно, исподволь.
Умные люди всегда очень жестоки,
Их обидел весь мир своей тупизной.
И лишь только те, кто остаются чуть-чуть недалеки,
Забрасывают бездну сердца красотой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390654
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.01.2013
Ми змагалися у тому, хто більше матиме справ,
У кого буде більше дзвінків і вищі бали.
Та, клянуся, це була одна із тих смертельних забав
Під час якої ми один одного забували.
Від дзвінка будильника до передсонного *добраніч*
Ніби вічність проходить, сповнена метушні.
І кожен вечір гора з пліч падала на горе душі, а це значить,
Що тиша між нами гірша за слово НІ.
Гірша за всі здобутки, трофеї, дипломи,
Гірша навіть за те, що ми п'єм по п'ятницям під джаз.
Окремо не варті від нас цих людей мільйони.
Пізнати все можна фактично за раз.
А зараз на фініші я притримаю коней.
Твоя перемога - із листя сумних моїх крил.
Сьогодні пройшло. Залишило бездумний спомин.
І я все чекаю....аби ти мені подзвонив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2013
Послухай, твій диплом -
Не проскурка й не сором,
Не пластиковий лом,
Життя, що ти упорав.
Все те, що запоров.
Все те, що зшив у собі.
За хабарі в прикол,
Прогули при нагоді,
Всі списані знання,
Всі ксерені питання.
Диплом твій - таврування
За вступ на шлях лайна!
І перше, ніж винити,
Що в працю не беруть,
Вчись знань своїх хотіти,
А з ними - в світлу путь!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2012
Постановка проблемы:
место в мире.
Вилкой стать на пире,
Или скатертью лечь под жирные руки.
Стать люстрой отвлеченной
Или изувеченным барашком.
Меня касаются руки существ,
о которых я даже не подозреваю.
Но за жизнь под витриной рая,
Я узнаю, от денег икая,
Под быстродействием чудо-веществ,
О надежде исхудавшей,
О одежде нищих и запахе бедности.
Вот эта складка между бровями
И рытвина ниже рта -
Дело не том, что стареющая личина
Хочет быть молода!
Дело в том, что не знает, куда деть молодость,
По карманам что-ли прятать в бесчинном веселье?
Бликами в троллейбусе ловить её, когда ссорятся пенсионеры?
Я не хочу. Я уже хочу знать, где мое место.
Перед десертом или после первых блюд.
Постановка проблемы. Решение:
Стать в горле. Поперек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386575
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.12.2012
Прочитай між стрічками моїми
Між устами моїми
Кусючим морозом
Зимовою стужею:
*Ну ж бо, подужаєм!
Як не разом, то скопом!*
Прочитаєм уголос, народом,
Не прицільно, на око
Стріляємо Азією в Європу.
Не знаходимо гільз
Не знаходимо спокій.
Терен. В'яз. Живокіст.
Безсмертник і Цвіт дівочий.
Палиться зілля в ритмі одному,
По берегам і додому,
Дим кошлатиться складками,
Туман причаївся за кладками,
О місто дивне, о місто любе,
Під ешафотом любові - до згуби,
До згину днину без перелюбу
Забудусь. Спочину.
...
Читай. До складу -
Підберу.
Під фортецею -
привид пари.
Я і мій пан
Ласкавий.
В зимовім савані
Вже вічні,
Чекаємо слави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2012
Друг - это созвучие,
Это чувство прикосновения.
Друг - это когда оба везучие,
От рожденья до смерти мгновения.
Он бывает расстоен...
Странный, не по местах...
Жалобной кошкой воет
В телефонах и поездах.
Он бывает забудет,
Даже бывает убьет.
Но никогда не погубит
Памяти дружбы налёт.
Знает, когда отказатся,
Когда уходить к чертям.
Друг может тем оказаться
Что рубиться на дрова.
Друг - это рай и спокойствие.
Он живет там, где ты сам.
Дружба - души сильной свойство
Побеждать одиночества срам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385722
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.12.2012
Ну что за напасть?
Пустота пастью
Гложет пустые страницы
Дневника.
На века
Останутся не тронутыми
листья папоротника
И под звездой зимы
уже не ходит Калыта.
Лета ложатся
Как река по
днищу века.
Трети от смерти
Я подарю тебе,
О синий космос
Синяка.
Что за напасть?
Пусть будет глупым тот,
Кто набирает пену слов.
Я глуп.
Я слеп.
Напасть на всех.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383017
рубрика: Поезія, Белый стих
дата поступления 07.12.2012
Намешаю я правду с неправдою
И полью ледяною водой,
Там на улицу к людям вынесу.
Пусть замерзнут обе, нечистые.
Лед лихорадку уймет - и в шампанское.
Сладкий мальчик сосет и причмокивает.
Не могу я смотреть. Апокалипсис
бывает от льда и бессонницы.
Но весь мир спит. Ну а льды - таяли быстро.
На губах у шалав и политиков.
Так и мы. Смешать, но не взбалтывать.
Погружаться в мир иллюзий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383015
рубрика: Поезія, Белый стих
дата поступления 06.12.2012
Я хочу працьовитого, мудрого сина
З високим і мудрим чолом.
Щоб простою була його свитина,
І щоб ставив крапки після ком.
Хочу, щоб кохав взаємно,
Хочу щоб подорожував.
Дай же, Боже, жити недаремно!
Скористати в благо те, що вже пізнав!
Ненароджене дитя моє! З віршами
Упереміш поки ти живеш.
В мить, коли ти будеш поруч з нами,
Ти почнеш свій поступ до безмеж.
Ми ідем, клянуся, з відступанням.
В цій війні з непотребом є глузд.
У майбутті твоє існування
Вивільняє з міліонів уз!
Вириває мене з петель смерті,
До роботи кличе й заклика
Кожен день прожити у безсмерті
І чекати тебе дуже здалека...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382157
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.12.2012
Почему мне не дарят розы?
Не носят меня на руках?
Почему не горят занозы
Петлиц в кружевных рукавах?
Засунуты джинсы в ботинки
И старое псевдо-пальто.
Зачем же идешь по старинке
В ущербную нору метро?
Зачем ты бежишь, молодая?
За что борешься, чем горишь?
Во всех норах ты крыс понимаешь
И пищишь во весь голос, пищишь!
Во все драки крысиные лезешь,
Испытала все! Больше - нельзя!..
И стонешь ночами, и бредишь,
Что крыса - это семья.
Что это работа и счастье,
Что это страна и уют...
И гречки крупицы отчасти
Корабль крысиный спасут.
Почему ей не дарят розы?
Потому, что она сильна.
У нее - крысий мир и морозы.
Как у меня страна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382155
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 03.12.2012
Полшестого немого утра.
Богомолы осенних ветвей.
И снует ветер кого-куда
Из подъездов, крыш и дверей.
Подоконник похлопает крыльями
Тех, кто крошки жевал на нем.
А мне бы собраться с усилиями
И случайно тебя встретить днем.
Заскучала, луной издергалась,
И руки не пожму, а схвачусь.
Мне не нравиться эта ипостась,
Будто я всего только учусь.
Развела меня снова разлука,
И оставила вновь мечтать.
Буду думать, покамест мука
В полшестого исчезнет опять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378976
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 20.11.2012
Я не плачу на виборах, як напудрені політики.
Я плачу, коли улюблений чоловік поруч
Сміючись розповідає, як убивав себе з негідниками..
Як убивав себе в моєму батькові і своєму майбутньому синові.
Я не плачу, коли випадає і січеться коротке волосся моє.
Я плачу, коли улюблений чоловік черствіє від самотності,
Коли іржа подій добирається до його сильного серця,
Тоді я плачу, оу, тоді я плачу до крику...
Сильні плечі, розгорнені крила - попереду море пригод
І коротке у вічність життя.
Я не плачу більше, оу, не плачу.
Приїдеш ти знову, чоловік з теплим серцем,
І відійде в сторону ілюзія розлуки, оу, відійде.
Ти тут. Я тут. М и ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378732
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.11.2012
хочу крихітно дрібне серце
на один лише крихітний м*язик
тільки ніч по ньому пройдеться
як десятитонний уазик
щоб маленьке забилось в горло
і зарізалось кутнім зубом
я нічого собі не забуду
я нікого не зніматиму в порно.
пережую своє маленьке,
проковтну навіть не поблідну.
Піднебесна не родить Рільке.
Піднебесна не зрушить стіну.
Стіну стиснених міцно іклів,
Стіну стиснених міцно війок.
Хочу крихітно дрібних криків
Від гострих від слів сторінок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375995
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 06.11.2012
мне бы точку кипения, мне бы в точку.
Поразить и скрыться за кулисой.
Проникновение. Кулака в почку.
И трава в мае пахнет мелиссой.
Мне бы денег побольше и славы.
И вдавить хоть стишок в капитал.
Чтобы ночи – пьянее и дольше.
Чтобы ближе любимый стал.
Чтобы мысли – лишь о высоком.
О стране – ни мыслишки вслух.
Укатаю себя ПОРОКОМ.
Перейду за полярный круг.
Только там, без надежды надеясь,
В ледяном дотлевая аду
Я тебя, о вселенская муза,
В медвежонке белом найду.
Улыбнешься крылом волосатым.
На худой конец – брызнешь хвостом.
Перед телом твоим бородатым
Выгнусь я белоночным мостом.
И польются сияния млечные
И пойдут по земле чудеса.
Деньги, что? Да они же не вечные.
Слава, что? Разве в славе твои друзья?
И под свист прирожденного бога
И под вой ледяных сирен
Я вернусь к крову отчего дома
Не вставая со стертых колен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375735
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 05.11.2012
Чорно-біле арлекіно,
Попіл на її вустах.
В морі люду по коліна
Артистична і свята.
Грає вміло. Грає любо.
На словах - як на слонах.
Кожне слово - то є згуба.
Кожен погляд - сіє страх.
Як по чорному заплаче,
Біле мре і гаснуть сни.
На плече її юначе
Припадають молитви.
А як сонце засміється
Пропадає пелена.
Арлекіно! Вкрай від серця
Шмат до гіркого вина.
Мім танцює і співає
Лиш без слів торкнеться губ.
Час в її душі спливає.
Час чинити перелюб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375252
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 03.11.2012
Рожеве шкло, фіолетові ікла,
На тріщинах - мілко бліді пелюстки.
Худенькі дівчатка складають молитви
Під звуки пост-модерної нудьги.
Тоскнить скелет, запахлося кадилом,
Яскрава хустка криє череп твій.
Худі хлоп'ята вішають картини
Сфотографованого у петлі.
Двигтить денс-пол, усюди окідокі,
Камон, чувак, і б'ють бокал об стіл.
Тут кожен Сартр, Гете і Набоков.
Тут прогайнула тінь Екзюпері...
Один ніхто в простенькій сорочині.
Один ніхто без пафосних личин.
Він на одній простій картині
Сказав мільйони їх картин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373764
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.10.2012
Жінки цінують не владу, жінки цінують не секс,
Не молодість, не привабу і не тіла білий біфштекс.
Не здатність до поцілунку, не гроші по кишеням.
А те, чи сама залишиться після втіхи смурним ранням.
Їх треба за руку брати, щоб погляд сильнішим був,
Щоб зрадити чи продатись не спокусив Везельвул.
їх треба за руку брати, так ніжно аби не злякати
Потоку їх тихого світла - з небес до коханих скул.
Улюблене слово - поряд. Бо більше всього на світі
Бояться жінки не коменти в фейсбук і навіть не твіттер.
Бояться жінки залишитись. Бояться жінки не знайтись.
Будь поруч, поки ви стрітились. Іди, якщо час розійтись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373761
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.10.2012
З часів відкриття архетипічної прив'язки мислення, для людства розширився горизонт самопізнання. Завжди можна було стверджувати, що у відносинах між людьми криється ота первісна дикість нецивілізованої зграї. Ні пафосні розмови про гуманізм, ні про глобальні виклики людству не принесли в натуру людини більше розважливості і не зробили вільнішими від своїх власних інстинктів, емоцій та егоїзму. Ми, на початку ХХІ ст., залишилися тими ж звірами, тільки у тонких, чорних краватках.
Відносини між нами нестійкі і залежать від маси чинників. Перебуваючи у постійній взаємодії - візуальній чи подумки - люди створюють області впливу. Ці зв’язки утворюються, спричинені процесом збору інформації одне про одного. Проте лише даних не досить. З'являються емоції, які супроводжують оцінку, рефлексивні реакції та одразу коригуючі сигнали для поведінки. На підсвідомому рівні достатньо 6-ти секунд, щоби відчути і вирішити, чи потрібне подальше спілкування з будь-якою людиною. Саме у ці 6 секунд ми усіма органами чуттів встигаємо оцінити і порівняти людину з собою. Тут виникає страх чи недовіра, потяг чи бажання дізнатися більше, почуття домінування чи підкорення. Рідко коли людина сама признається собі в цих оцінках, особливо, коли вона захоплена тими чи іншими власними враженнями і емоціями. Не можна стверджувати також те, що одразу збирається і оброблюється вся інформація про людину. А при правильній організації можна добитися зворотного процесу, "згодовуючи" іншій людині "правильну" інформацію. Тобто досягнути встановлення маніпулятивного впливу, знайти такий собі код до влади над людиною і загалом ситуацією. І власне в цьому процесі відбуваються древні, архетипічні процеси маркування лідерів, демонстрація і суперництво їх сил, визначення переможців і переможених. Власне, фізична, психологічна, інтелектуальна вищість у різних співвідношеннях характеризують різних лідерів. Результатом цих процесів завжди є первісне розподілення ролей агресорів і законодавців з однієї сторони, пасивних і тих, хто приймає диктовані правила гри, з іншої.
Ніцше згадує волю до влади, як психічну характеристику "над-особистості", яка базується на злопам'ятності. У багатьох своїх працях він звертається до цього потужного механізму видобутку сили з негативних емоцій своєї особистості і оточуючих. Це спонукає людину прагнути компенсувати їх примусом і насиллям. Інші люди, позбавлені внутрішньої злості, не можуть відповісти на це. Або не хочуть. Схильність до банальної ліні у слабких представників людського роду сприяє їхньому підкоренні сильними. І часто достатньо зусилля волі, аби людина визнала в будь-кому іншому лідера.
Влада завжди отримується двома шляхами: легітимізованим або силовим примусом. Різниця між владою, що базується на страху, і владою, що визначається любов'ю, значна. Звісно, є грань, де благоговіння і інстинктивний страх зливаються воєдино, визначають екстатичний стан повного підкорення. Повне вимкнення мислення і цілковите звіряння себе лідеру дарують полегшення стражденним, що не можуть приймати рішення в житті. Любов в основі влади передбачає прощенність лідера, якщо він робить помилки. Страх - ніколи, після помилки - лідер втрачає владу. І поступово веде до занепаду його управління.
Цей самий принцип може бути застосовним і до поняття поваги. І справді, якщо глибоко поглянути у сенс слова "влада", як це зробив Олесь Бердник, тоді побачимо, що воно означає: діяти в лад, ладувати, тобто гармонізувати суспільні явища на благо кожного учасника громади, вічевої спільності. Тому Владар, Владика - величне покликання. Наше, істинно українське розуміння цього поняття виражає його ідеальну сутність. Без дифузії з особистими інтересами, меркантильними бажаннями і сумнівними цілями. І, можливо, зараз, не звертаючись до глибин філософії, ми повинні усвідомити те, які лідери повинні бути у нашій державі. І як нам позбутися тих помилок, які з року в рік чинить наше суспільство, обираючи не те і не тих, звертаючись до меншого зла з двох.
Це розкіш, насправді, довірятися сильному. І дуже благородна позиція - не перекладати відповідальність на інших, а вести за собою інших. Проте оцінити одних як хороших, а інших як поганих - неможливо… Це особистий вибір кожного, вимір самоусвідомлення і соціалізації, відчуття справедливості, совісті, відповідальності. Влада - це матеріалізація людської віри і волі, інструмент зміни реальності. І якщо це - в нашій природі, то чому ми маємо її ігнорувати? Єдине, що ми маємо завжди пам’ятати - це наші цілі і наші вчинки. Думки матеріальні. А бажання - тим більше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370733
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.10.2012
И вышел за дверь.
Попрощался своим перегаром.
Было утро, за четверть метель
И пахло ночным пожаром.
И вышел за утро,
Запрятал в карманы нутро.
Я штопала их всю ночь,
Что теперь мне почти всё равно.
И вышел. Онемел.
Там, где стоял мой дом,
Стоял огонь столбом.
Я плакала. Он пел.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368491
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 03.10.2012
Я ничтожество,
Ничтожеств - великое множество,
Множимся мы как ангелы
в райском монашестве.
Страшен свет
Тем, у кого света нет.
Ничтожеству свет ни к чему,
Ему хорошо одному.
Его вызывают на бал,
А он говорит, что устал.
Ну что ж ты рождался на свет?
Мычит. А ответа нет...
Так общаемся: я и зеркало.
Как Фрида больная со здоровой Кало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368490
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 03.10.2012
пройдуся поглядом бруківкою облич,
чи знає бог про їх прекрасні риси
чи знає він жінок, що від народження актриси,
і чи кохав одну з таких у протиріч
магнітним бурям, недостачі коштів,
батькам, товаришам, і всесвіту на зло,
чи знав ти, боже, як палає в злоті
її високе, білокам’яне чоло.
чи знав моменти, що спинились в часі,
що киснем стали пам'яті моїй…
Ти присягався, боже, не сміятись,
коли прийду на сповідь в час нічний.
І ось я тут. Стою перед тобою,
А серце роздирає дикий звір.
Чи винен в тому чоловік, що рве до бою
Гарячу пристрасть думі в перекір!
Заполонила, затопила, завела,
поклала загорітись як засяє
її Аврора. Вранішня зоря.
Як я люблю – ніхто не покохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2012
От пірнув ти і море лайна і що далі?
Давай діставай батискаф і крути педалі
на місці солоних хвиль – та же сіль, тільки в профіль
Комусь не догодив тими словами у строфі
Стільки ішов, стільки бився і дров наломав
Мав би пістолет – клявся, що б він стріляв
Тільки знаєш, нема пістолета, набоїв також катма
І залишаються тобі, нікчемо, просто слова…
У цьому морі лайна – ми маєм плавати!
Цілодобово поглинати його випари!
Хапатися за шмат повище, тягнути голови,
Та тільки випірнеш ти також в лайні і соромі.
Одні багаті, інші перспективні, треті – с связямі
На мордах пише – ад бєдра! А бедра – со стразами,
Напівголодна голота глипає марево
По телевізору давно іде парєво.
Одна задача – йди собі у ногу,
Не пробиватись по закону,
А йти вгору.
Законопатив батискаф, зціпив щелепи,
Закупорився у думках,
Готуйтесь, демони!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364041
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.09.2012
Отчаянная чувственность плеча,
изгибы шеи, пелерина губ,
прозрачный взгляд опалит сгоряча
того, кого не трогает свеча,
того, к кому взывает грохот труб.
Оркестр затих. И сцена онемела.
Один актер на сцене. Пуст и зал.
Лишь только её тенью пламенела,
Как знаком свыше её тенью заалела,
Его огромная крылатая душа.
Она была… Премьера состоялась.
Слова забыв, он плел самим собой.
И если б только её тень осталась…
И если б только её тень осталась,
У её сердца был бы свой герой.
Оркестр затих. Закурим за кулисой.
Тут добротой зашелся ласковый скрипач.
Актер кормил его большую птицу,
С руки кормил влюблённую орлицу,
Пока счастливый стон не превратился в плач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363243
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.09.2012
Не копайтесь мыслями там, где всё прокисло,
сладкими могут оказаться только айсберги
кислого молока,
и в жару - рассыпаешься песком,
гремишь пустыми канистрами,
Знать бы, куда трещат по жаре
Эти чёрные провода?
Вечных всегда отправляют за угол,
Стоять в очередь.
Верят, что руки их дочерей,
рождённых в подъезде
на руках у врачей,
Станут орудием пытки
И не попадут ни в чей
Гарем.
Не отдадутся мужчине другого племени
С кожей цвета не петербургских
Ночей.
Они все верят в то, что революцию рожать
Туго.
Не копайтесь мыслями там, де пол гнилее трупа,
Обычная мечта разлагается в две недели.
И только та, которую, засыпая, ворчит театральная труппа,
Даст луг кислоте, а сцене – шутов-менестрелей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363090
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 09.09.2012
недостаток тебя поутру
хуже, чем никотиновая зависимость.
я согласна терпеть кашель и грубый голос,
и состояние "всё в *изду",
но не твою недостижимость.
солнце прорывает тучи огнем своей любви,
слепит волосы сединой,
а я на балконе дышу все той же дрянью,
Щелочью, кислотой.
Пустой дом! Даже он полон людей.
А все лучше бы – только тобой.
Периодически – денег нет, все больше не хочется мыслить,
Пораньше уйти на покой, и образ твой вышить смыслом,
Рассказать тобой обо всем, обо всех прокричать и баста.
Полотно изрыгает нить. Полотно косится с опаской.
Что ж ты смотришь во сне на меня? Облаченный в дракона из правды.
Недостаток тебя поутру – как издержки подпорченной кармы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363087
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 09.09.2012
коли дістаються листи?
зранку ввечері і по обіді
коли відстань зачне боліти
І розлука почне пекти.
А ким дістаються листи?
Тими, хто їх чекає,
Чи листи – це життя їх, хто знає…
Запах марки і почерки.
А коли люди пишуть листи?
Коли неоціненне – цінне,
Кожна лінія – дорогоцінна
І сльоза – залиша сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012
Кондуктор вышел покурить, он лучше знает,
Когда придут к нему в салон и там умрут,
Удушье окон летом нарастает,
Трещит температурами батут.
Вдыхает воздух вперемешку с молью,
Подкашливает пылью башмаков,
И мыслит он тобой непроизвольно,
Тобой как категорией веков.
Возьмите за проезд, возьмите сдачу.
То лето, да? Тогда? Когда? Скажи!
Но ты выходишь. Остановка. Значит,
Маршрут окончен. Снова надо жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362846
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 08.09.2012
Измеряют юность силой ветра
Высотой горы, длинной прыжка.
Измеряют юность длинной плети,
Что стигматы превозносит к облакам.
Литром крови и цистерной спирта,
Часто – бледностью забытых матерей.
Запредельностью постигнутого мира
И количеством зло выбитых дверей.
Сладким стоном, трепетом оргазма,
Музыкальным слухом и стихом.
Юность измеряется однажды
Перед тем, как станешь стариком.
Бойся! Бойся в тот момент забвенья
Уличений времени в грехах!
МИЛЛИОН ЧАСОВ БЕЗМЕРНОЙ ЛЕНИ
Тебя скомкают и превратят во прах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361030
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.08.2012
Так ти по-лЮбому пахнеш,
так ти по-лЮбому звір…
як блискавка – тіло розчахнеш
на небо й космічний ефір.
приближення твоє злякає
ці паралізовані сни
й безодня тобою гукає
про смертні й безсмертні гріхи.
Молися на мойому тілі,
коліна на груди схили.
В оранжевий кучерях прілі
Дві сливи очей віднайди.
Цілуй помираюче літо.
Дивись, все жіноче єство
Під осінь заламує квіти,
Зі сліз своїх варить вино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2012
НЕ
обьяснимое
НЕ
удержимое
рвет раздирает
оставит следы
НЕ
погаси меня
ОС
ТАНОВИ меня
век замирает
рождаются львы
БУДЬ
малословен
БУДЬ
мыслеполнен
и когда убивают –
гляди в них в упор.
БУДЬ
же бессмертен.
ВЕ
ЛИКОЛЕПЕН
Или неси околесицу-
ВЗДОР!
ЧУШЬ
телевизоры!
ЧУШЬ,
лепрозорий!
мелко дрожит
пережатая боль.
ЧУШЬ
крематорий…
СНО
ВА по новой.
Дай отоспаться,
Век роковой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360773
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 29.08.2012
Тобі не передати, яка наскрізна тут осінь,
Як тут моросить листям жовтокосим
Цю ртутну гладь води з небесним напиленням,
Ртуть, що відображає космічну безодню під зближенням.
Ти не побачиш осінь мов святу,
Що легша, ніж змертвілий час,
Йде по алеї.
Невидима для всіх, відчутна лиш
для нас,
Одежа її – попіл від
Помпеї.
І став прийма її у свій полон.
Кохаються без сорому червоним.
Летить шматтям про літо дивний сон,
Що сниться всім осінньо-захололим.
Дощить свята. Сіріє видноколом,
Намацує дорогу навпрошки.
Її долоні гаптували долю!
Не шкодували нитки на стіжки.
Тобі не передати, яка зболіла осінь,
Як тут знаходить спочин всяк душа.
Я повідомлю тобі день, як заморосить,
Листом з холодним словом
"Прощавай…"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358686
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.08.2012
Have a nice day!
Ну що ж, спасибі, okey.
Винести сміття за рамки усіх людей.
Знати, де стати, аби на фото
Застиг holiday.
Плавно іти у юрбі, щоб качало
увесь subway…
Дві монетки МЕТРО у руці,
Турнікетом їх з'їсть – і hooray!
Бо попри Мадонн ми мчимося
В Колізей.
За два мідяка перевіз
Довжелезний віз
Кожну душу з царства живих
В царство кіз,
Де на кожну отару є свій
Чарівний пастух,
Стриже зелень із них,
І молоко зціджує з уст.
Столиця і модні машини,
І гордість в очах прибиральниць –
Я піщина значної гори лайна,
Що живе по законам засранців!
І виходять на вигін отари людей,
Мутно-червоні і жилясті очі.
І жере їх, покірних, старий Колізей,
Не спинити ні вдень, ані вночі.
Це в душі. А назовні – метал, ліпнина.
Всюди пахне квітковим дурманом.
І звучить всюди сміх, мов казкова мана…
Я стою від неправди п'яна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357884
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.08.2012
Мне кажется, что все счастливы.
Уже много-премного лет.
И отчасти безучастны
Пойдёт дождь или выпадет снег.
Будет тот президент или этот,
Будут жить или умирать.
Благодарствуя Бога за это,
Мы ногами стоим в небесах.
Полулёжа в гробу – улыбаемся,
На прощанье огнём летим.
Мы счастливыми НЕ притворяемся.
Мы, счастливые, – будто дым.
Растворяемся радостной сказкою,
Расстаемся, как осень с весной.
И ложимся на холст – краскою,
Начинаем мы жизнь – с опаскою.
Ибо каждый счастливый – Герой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357883
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.08.2012
я-то думала –
всех сильней!
я-то думала –
всех удачней!
по рукам
по ногам
бьет
ручей
и уносит меня
и плачет.
я-то думала –
всё смогу!
я-то думала –
всё сумею!
не засохну
не застону
только вот…
снова гонят
в шею..
я-то думала -
рюмку раз!
я-то думала –
чёрт с ней, с рюмкою!
Только вот,
Меж засилья фраз,
Я не вижу ни смысла,
ни умысла.
Равнодушие.
Декаданс.
Выпивали мы
Как-то месяц
Покатились мы
По косой.
И меня
Под покровом
Стресса -
Убивал
Твой
Алкоголь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355856
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.08.2012
я обычный бездушный сервант
скрип половиц. слепо воскресенье.
мягко дышит постелью диван.
и часы чеканят мгновенья.
пусто полая утварь моя
заполняет мою утробу.
пылью мыслю и не любя
Я обману верен до гроба.
бесконечность зеркал. океан.
Плоскость стен и чеканка граней.
И в серванте пустой стакан
Полон всех недоступных знаний.
Так и сердце стоит во мне.
Блеснет гранью на взгляд безумный.
Я с рутиною в чехарде.
Я servant судьбе полоумный.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355855
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 07.08.2012
Та як би мовити... Та ніби не прощаюсь.
Так ніби я за ріг зайду на мить,
І граючись з тобою поквитаюсь,
Лиш розчерк кроку сумно забринить.
А ще, Котяк... веди себе слухняно,
І кожен день сумуй. Чекай на мій приїзд.
Печаль твоя - застигле меццо-п*яно -
Шкрябеться по ту сторону завіс.
Давай у Дзиґу... Нас розчулив Львів,
І в соте ми при каві закохались.
Мене, як незнайомку, спокусив...
І витримати казку було сил.
І ми прощали. І ми прощались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2012
Привет! Я говорю тебе привет!
Вот моя рука, бери её, как завет!
Моей любви не нужна ни форма, ни цвет!
Пускай один стук будет да, а молчанием будет – нет…
Ребёнок внутри тебя поет дивные песни,
Они о том, как все погибшие в мире – воскресли,
И всем есть место под небесами
И море также ласково лижет причалы
И пускай этот ребёнок ещё не потерял смысл о начале,
Я знаю точно, мы с ним – лишь об одном скучаем.
Привет, я не мыслю больше ни о чем,
Я просто иду навстречу тебе под дождем,
Промокла сумка, в сумке намок телефон,
Но я знаю, что ты в теплой комнате – сухой и спасён.
И звучит канонада флейт, исступленно воет тромбон,
Большой театр идет по улицам города, город как сон,
Ты рядом, и вслед за твоим взглядом
Взрывается необъятной волною аплодисментов стон…
Привет, ребёнок, я говорю тебе – здравствуй!
Царствуй на сей земле, благословляю, царствуй!
Пусть всё отойдёт, что не нужно тебе и мне.
В новом веке мы скажем прошлому –
НЕТ ВОЙНЕ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353059
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 26.07.2012
Скільки ж це вас, прекрасних?
З високим і світлим чолом,
Мов янголів передчасних,
Мов демонів, хрещених склом.
Чи чай п’єте. Може, каву
За тривимірним столом.
І боги до вас ласкаві
Єдиним потоком ком.
Всі прекрасні живуть на фото,
Скоріш розгорни на екран.
Не питай мене з подивом, хто то.
До прекрасного йду у дурман.
Поглинаюсь, вже майже не кліпаю,
Цілу ніч просиджу в образах.
Від легенького скрипу – скрикую,
Мій в прекрасному погляд застряг.
Скільки ж це вас, прекрасних?
Скільки прекрасних фраз у вас…
Та цілую я все ж нещасних.
І кохаю усіх за раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352734
рубрика: Поезія,
дата поступления 24.07.2012
спокойствие собирается по крупицам
как блестки синептицы
под глазами спицы
понатыкали чёрных дыр. Не спиться.
И под проходом в ванную живёт пушистый кот,
Он умер тут и превратился в пауков. Кот обормот.
В спокойной ванне будет плакать сидя
Его угрюмое чучело. И будет геометрия Эвклида
Изворотиться в змеиный узелок.
И потолок намок
От кос, стриженных нервами.
Законопачена консервами
Голодная, стервенная
Большая тень
Меня.
И как зимой воробышки
Я собираю крошечки
Спокойствия пылиночки.
Былинки тишины.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352695
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 24.07.2012
як дивно всі міста вмістилися в планеті,
немов по чародійству, немов на видноколі
ми бачимо не вікна, а тихі схлипи долі,
Доволі трепету і суму там доволі.
Тріщить душа отам по швам
шалено шпак шепоче
по тому шепоту взнаю
до смерті всіх охочих
замайоріє, відійде
світанок з очевидним
а далі – пестити піде
нелюбих і нерідних.
Зблисне сльо…
Та ще роковина,
До полігону мудрості підвозиться розп'яття,
І вибуховий пристрій збуджує багаття
Під тим стовпом позірним. Гайда в домовину!
Коли нема чого втрачати, і день за днем загаювати в ката,
Коли вже все стерпіли, дайте ж собі волю!
Напивайтеся скоріше – і гайда… до зброї!...
Дарма, швидко переб'ють. Возреве спільнота.
Де у світі скреготнуть – там блимне банкнота,
Там граната чиркане, там ракета блисне,
Там затопить, а там ліс в полум’ї зависне.
Сильна нація моя. Не піде у вічність.
Поки захлинатимуся у водичці стічній,
Поки дихатиму брудом і наїмся лайна –
Буду та ще українка – розквітла та файна!
Он недавно: все в футболі, мармурові ружі.
Посміхається Європа: вкрали, та не дуже.
І дороги підлатали, і англійську вчили…
Покладали в чемпіонство всі боярські сили.
Скреготала Україна під наплив фанатів,
Всі дівчата чарувались з закордону брата.
Та недовго тут буяла дружба всіх народів –
Розбрелися кубки світом під гімни Мавроді.
Тишина. А тім затишші – скреготять на нарах
Всі заблудлі опоненти, королі-нездари,
Стрепенулась України – мати бозка, знову!
І до виборів вбиратись стала по приколу…
Кожне око виїдає політ гай бігбордів,
Корчаться і курять травку партійні придворні –
Витискають з себе гасла, в друк ідуть емблеми –
СУКИИИИИИИИИИИИ!!!! – ропче мій народ, не цінує нерви.
Кожну п’ятницю сидить, великополітиться,
Шустериться аж гуде, аж екрани гріються…
А за тим… Одні скандали. Крики, сварки, лихо…
Тихо будь… Дитинка спить… Шепче вона стиха.
ТУТ ДЕРЖАВУ ПРОДАЮТЬ, А ТИ ПРО ДИТИНУ!
Він не витримав і пульт тріснув на частини.
Курвамать, то що ж із нами. Що си встресло, брате?
Чи осліпли від ТБ? Чи забули матір?
Як луною озовися, як танкер чи катер!
Брате мій!!! Кохай інакшу. А я тут за стартер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352449
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.07.2012
І ніхто ніколи не повірить у те,
Що життя – святе.
У поетів – все одно покорчені рожі
І читають вони – не те.
І на знимках – лиш запах того,
Що вважали ми за протест.
Самознищення – теж пусте,
Як і дорога до храму, авжеж…
Як той вкрадений поцілунок
За колоною театру моїх небес,
Захована проскурка до кишені
На випадок раптових потопів або пожеж.
Цей хліб, добутий як істина, з полів,
Що не мають меж.
Цей хліб, що добувають як
закон із беззаконня
ТЕЖ!..
Це ж… мій дар… Моє слово,
Сховане в воло
Голуба Миру
На славу
Мовних депеш…
Слухай…чуєш?
Раз втративши мову і розум,
Уже не вернеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349904
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2012
смотрю в зеркало – ничего бы казалось
Показалось, что блеск в глазах.
Синеглазое чучело в перьях -
Вечно собрано впопыхах.
Собрано оно с книг и музыки,
И с обрывков случайных фраз,
Белогубое, красноглазое
Натянули на прутьев каркас.
Напихали мне мяту за щеки
И в желудок вселили змей.
Почему же горящие реки
Во мне движутся всё быстрей?
Почему всех вокруг сжигаю я?
Руки свяжу и вон пойду.
По дороге на ту сторону зеркала,
По дороге себя убью.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349400
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.07.2012
Город тысячи друзей и одной кровати,
Каждый раз — чиста постель
И чай вкусно-мятный.
Город с тысячью кроватей и одной подругой,
Есть комфорт и с ним — печаль
Ознобом, простудой.
Города вы, города... Мелкие воришки.
Прикоснулись навсегда
К моей души книжке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348961
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 08.07.2012
я вчусь розставляти крапки,
бо за стільки років уперше
закриваю відкриті лапки
вірші коротші. і менше
розтікаюсь у світі скорботно
без найменшого жалю – стріляю
і по головах йду безтурботно.
хай списами в печінку штрикають.
виправдовую тиском ніжності
удар зрадницький Іскаріота,
і війну я пояснюю тризною
за погиблими в честь ідіота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342756
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.06.2012
Гнев. И приливает кров,
Точно вино.
За высоким забором,
Растёт виноград.
И бьют тореадоры
быков,
срывая с них прядями
кожу.
Гнев. Тут же желание в шее
О наваждение! О преклонение!
Стройны кипарисы в жару
И в пылу неостывшей ночи
Крадётся любовник с Перу
К своей мексиканской дольче.
Коньяк открывает сер,
Измерив официантку на ощупь
У нее африканская поступь
И тепло чёрный отлив твердых бедер.
Хотя никогда не позволит
Себе сер испить такой дамы,
Мечтать о ней будет упрямо,
До утра, пока ночь благоволит.
Под действием страстей и увлечений
Характер осаждается на дне.
И чем страдальней человек, и чем ученей,
Тем больше водки прячется в вине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342740
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.06.2012
Достижения оцениваются постепенно
и цена им – потраченное время
как и бремя грехов, как стыд измен,
достижения – это то, что затмевает тлен.
Чем лучше взлёт от падения? вектором?
Так Гектор мечтал, будучи псом, видящим спектр,
Ведь солнце садилось туда, где его будка стояла,
А поднималось далеко у моря, у причала.
Но хозяин его мыслил совсем по-другому,
Достижением бытия было море и законы старика Ома,
Как-то жили вдвоем, тараканами в банке –
Философ Платон и пес-Павлов в зачатке.
Море – лужа, хозяин – теория, а пес – аксиома.
Вычерпывающая картина у отчего дома,
И связь течет – от образа к образу легче ток,
Как будто из речных стрекоз моток,
Мотив и всё достигнуто – и запах сути стих
Прибоем завёрнутый в полотенце и взгляды слепых.
Потраченное время – на удар и боль в мозгу,
Но мы ещё мыслим, значит я тебе – помогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342109
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.06.2012
Утром чищу дёсны, вечером – протезы,
Трусят кастаньеты Лорку и Кортеса,
Бьет морская ломка, берег слился с бездной,
Ничего не поздно, никому не стыдно.
Море как убыток, как исчадье горя,
Как мираж несбыточного, как оазис мора,
Без налёта числиться, но ведь все иначе.
Раз в нём кит погибнет, так нефтью заплачет.
Утром чищу зубы, в ночь – их выбивают.
Кто с налётом мира, тот себя скрывает.
Кто с налётом мира прячется от взглядов –
Тот всего и хочет, чтоб ты была рядом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341127
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.05.2012
ну вот он, смысл, ну вот он – на ладони,
разбиты кулаки и тело вновь в огне.
Изящна красота украинки-Сорбонны,
Изящные умы находятся вовне.
Святая из святых – науки созиданье -
Предложит мне на блюде пропасть слов.
И предвкушать тоску или отчаянье
Краем стакана ты уже готов.
Инстинктом чуя смрад ушедших истин,
Ты запираешь мозг свой на замок.
О, не ищи, мой друг, в пустыне пристань,
А строй её. И море к ней придет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338071
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.05.2012
Друкую повільно і виважено
І слів вистачає завжди.
Чому тільки голосом стишеним
шепочу собі "зажди"…
З кишені навиворіт - стрічками -
Цей текст запоров мою суть.
Рядками, рядочками - річка
тече з-попід явора в муть.
Повіки замкнулись контактами,
миттєві у своїм жалю.
Друкуючи "людство" пальцями,
Я швидко пишу "люблю"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335923
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2012
Челночное движение:клик-клик,
от папки к файлу. Интерфейс. Структура.
Устал курсор. Он к этому привык.
И подгуляла за пять лет клавиатура.
Синоним мира - Интернет страница.
Динамика растущая падёт.
Эпох спешащих стая-вереница
Сжимается в один пролёт.
В метро зажатая телами
Спит утром вечная душа.
И виртуальными ногами
Челнок толкает от моста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335922
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 08.05.2012
я чувствую слабость к сильным мужчинам
на руки им гляну, слезами растану
им больно, как зверям, их время не лечит,
их плечи укутаны шкурой овечьей.
они работяги и честные старты
- пункт обязательный как в жизни Спарты,
гладиаторы как Зевс, Дионисий и Апполон,
Мой город такими парнями полон.
Иерархии грязи они видят насквозь,
Ворам и насильникам - в лоб вбивают гвоздь,
ведьм сжигают в политических юбках,
Не веру уповают, но в борьбы промежутках.
Ходят в церковь с любимой, нежно жмут её руку,
элегантно красивы, интеллигенты, но жутко
Глянь в глазах, где горит яшма и бирюза,
Черный кристаллик подает знак - назад!
Безопасно с ними, опасно без них.
И это душа пишет для этих парней стих.
Их преследуют толпы, их боятся уроды,
На столе у них кофе и много работы,
Нежно трепетны ночью, утром слегка угрюмы,
Моя мать любила такого же, его отцом зовем мы,
Нет парней? Пидарасы? Посмотри на себя же!
Круг знакомых, желаний и интересов,
Тупой кобыле - бухой осёл без преса!
Или мешок с деньгами на тело молодой протеже.
Ты задохнёшься, ведь быки - это не люди,
Сначала перестанешь улыбаться, а потом и забудешь,
Как он шёл к тебе навстречу в пять утра на вокзале,
Взял чемодан, молча руку подал - и ты улетаешь.
Я чувствую слабость к сильным мужчинам,
Сейчас он лёд, а через миг он пламя,
Защиту, тепло и любовь подарите каждому,
Вашему любимому, милому, отважному…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333220
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 26.04.2012
не йму віри сучасному - ні богу, ні люду,
бо в руках бога - вуду і грошей запруди,
білокам’яні стріхи і солом'яні мешти,
застрикочене літо і здача без решти,
променади під руку, серенади під репи,
розкріпачені склепи, ордери на науку…
не йму віри! хоч вбийте! слабодухих - катують.
Говоріте. Хоч словом на тьму озовіться.
Пережите - минуле, майбутнє?... Просніться.
Йдіть до дзеркала й бийте щосили поклони,
Це ж бо ви, незнищенні, народу колони!
Роботящі і добрі, вічно юні і щирі,
Незрадливі і вірні, як при Батька могилі…
Що ж бракує вам? Само-єдино-поваги…
Сили в жилах для звершення життєзвитяги.
Та вже досить балачки…
Виходімо із сплячки…
Віра чиниться ділом.
Аби вся не згоріла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333219
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2012
Как? Пора прощаться?
Что, уже?
По нужде
нам отлучаться,
по нужде.
Отличаться от прохожих
непохожих
рожей серокожей,
пиджаком
простроченным -
в толпе.
Забиваться выше,
по возможности - крыши,
по желанию - мышцы,
в кислотной среде.
Как и прежде - на вылет
теплый город остынет.
И оставит путь птицам
в небесной среде.
Как же нам попрощаться?
Проще тихо остаться
бледно грозовой дымкой
там, где стынет постель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332916
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 24.04.2012
я готова заплатить
красотой за ум,
умом за истину,
истиной за любовь,
любовью за жизнь,
жизнью за смерть.
И вот так у меня получается,
что начнешь размениваться,
А не создавать,
И останешься в мёртвых, некрасивых дураках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331668
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.04.2012
Из выноса мозгов выносим только мусор
замусоренный бак - находка для котов
нашедший путь назад зовется здесь рекурсом,
нашедший путь вперёд - прикольным дураком.
Приятности уборки по Фрейду очень тонки,
Как абортарий памяти - клинически чисты -
Твои записки смятые, разорваны раз пятый уж,
Воочию мерещатся, как крыльев лоскутки.
Вот урна. Вот мыслишечки. Вот кока-колы крышечки,
Их по карманам прятано за смертные грехи.
На улице - страшит ещё не вымершее детищё
Притворной светской мудрости и глупости толпы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331666
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 19.04.2012
багатовіковий холод малює дельфінів під кригою,
відсутність води здається тоді такою значимою,
і тиша порожніх пляшок, і крихти солоного від поту хліба,
дають змогу відчути причалів і поїздів бездахову колибу.
бо в горах один тільки пращур твій виє міжгір’ям,
зливаючи свої печалі у дзвінчастий п’ятистопний ямб,
а ти з ним не в силах поєднатися мовою,
бо ще надто молодий, аби мовчати на вітер з тривогою.
природа вмліває в руках перекотилюдства,
і стежки ведуть нас туди, звідки вже не вернуться,
багатовіковий холод надтрісне спекою свій смерч.
І зранку ми станемо сумніші на мільярдну смерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331393
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.04.2012
она выбегала из дома и кричала во все стороны
невежда, невежда
на ней рвалась одежда
от избытка прежде
неведомой болезни
страха, работая всю жизнь над знаниями,
не познать собственной профессии.
она выбегала из дома и быстро шла куда-то улицами,
не замечая лица,
лисицей подворотнями рыща,
в поисках тысячи истин,
рысцой кирило-латиницей,
копытца стучали по спинке столицы,
обутой в воды чечевицу.
и вот, когда снова она решала, какие знания
всё-таки знания, а не набор фактов,
ей увиделось небо
ей открылось небо
такое бездонное,
такое простое,
что она засмотрелась в него,
и попала под машину.
Ведь истина не в том, что ты умный, если
знаешь, что такое
энтропия Шеннона или демон Максвелла,
а в том, что если ты не прикован к жизни,
То даже знание истины истин не спасет тебя
от неба, которое для тебя равно смерти.
Необратима на себя только истинная галлюцинация.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331256
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.04.2012
Малі неофіти прийшли до старих динозаврів
Торкнутися шкіри лускої і вслухатись в тріскіт думок.
Ще камери медіа не закцентували їх жабрів
І пафос стирчачий, як у воді - поплавок.
Топтали копитом і шкірили ікла здорові,
Курили на рівні і пили чимдуж бистріш,
На сім водопою пегас строїв очки корові,
І корова ставала від того чимшвидш тверезіш.
А ті динозаври, покриті іржею політик,
Без спину двигтіли про всі, сто на світі чудес.
Бо сим неофітам збаглося нарешті старшіти,
І цих динозаврів впрягати в всесвітній прогрес.
Та знала одна, бездарнява, мала неофітка,
Що втішно від цих мірянь сил у батьків і дітей,
Бо як стане вона отака, як вони, пройдисвітка,
Їй вгатить під хвіст не один неофіт-Прометей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330215
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.04.2012
Сьогодні йду по вулиці- усе таке знайоме
Чарівно-світлі проліски, весною невагомі,
церкви вбираються до свят, повсюди тіснить в грудях,
І люди всюди гомонять, повсюди світло в людях.
Спущуся вниз, повз магазинів ряд скляний і строгий,
Медова вулиця, ці повороти, наскрізь брудні й убогі,
То там, то тут, з-попід землі оголено-святої
Дзинчать мені пелюстками першоцвіти зимові.
Ну що ж, ходімо далі, в ноги мокро, хай,
Цей битий кроками асфальт тебе несе, бувай…
Не йди сюди, подорожуючий, надію бережи.
Цей я район назву Шанхай. Тут близько до біди.
Велике перехрестя розіп’яте банком,
машин потік вже стишено, до завтра, о шостій ранку,
Усе почнеться знов, Шанхай же не вмирає.
Хоча вмирають в його плеврі ті, хто все втрачає.
Ті, хто здавали кров в сумках, в пляшках надоєних,
Хто бачив баби очі, той страждав за усіх них,
Шанхай присмоктує їх зранку, сотню, тисячу.
Веде їх в торгівельний ряд, замало, ще хочу!
Бабці стоять, торгують за гривеник.
Хочеш, синочку, молока,а чи вареник?
Бо вдома є сім'я моя, убого боса.
Заплетена в дівчат коса, і ноги в кросах,
До праці й хлопці не ладняться, що робити,
Такі вже, виродки, як є. Хороші діти.
Та знаєш…. мило так бува - зійдемось вкупі,
Ми з батьком, діти і рідня - в одній халупі.
Тріщить язик, його треба змочити,
Щоби змочити, треба мати чимось закусити…
Отак живем і продаєм, аби купити.
І жебраєм по полю, бо місто нам ніяк не наситити,
Ґвалтуєм землю, о прости нам Боже,
Пиятикуємо, лінуємся, балакаєм негоже…
Забули що то Україна - і нехай…
Собака тявче по при ноги - Гав! Шанхай!
Відійду. Постою. І чую в спину:
Пане, беріть, уступлю половину!
Ще хвилечку стою, міркую без упину…
Як чую раптом стишене:
щоб здих ти, курвий сину…
Крокую швидко, довкола - чорно сіре.
Як на замовлення, хлюпоче дощ, осторочтілий.
Іду під краплі. Жаль, що не зникаю.
Один базар пройшов, а чую як помалу
Із низу вверх я піддаюсь Шанхаю.
І всі слова мої, уся моя наука,
Стають наочно брехнями. В житті - каторжна мука,
Живі, бо мертві не платять і не купують,
Живі, бо мертві торгуватися не будуть,
Не курять, не хворіють, не збиткують,
Не зубожіють і не багатіють.
Вони лиш мертві. Добре це уміють.
Мовчанням інтригують по тротуарам
Нагло сміючись,
То голубом, то кішкою шкіряться,
Смердять тельбушшям, смертію гордяться.
І при людині творяться у бруд.
І навіть найсвіжіший, спілий фрукт,
У нього перетвориться, юначе..
Кажу собі, спокійся, ет, козаче…
Злякавсь Шанхаїв, плакать будеш ніччю
Працюй думками. Живи протиріччям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327843
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.04.2012
Да, я так люблю тебя. На самом деле
Жевріє мій вогонь під тиском сну.
Я забываться не хочу, когда по телу
Твій поцілунок гонить пустоту.
О,так! Кохаю, люблю як живу.
И млечную звезде дарю наживу,
Душею обіймаю світ, така ревнива,
Как ты ревнуешь тело к кружеву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2012
Гениальные мысли не покидают пределов душа.
Останки истин полотенца и руки сушат,
Кожу драят и позже сдирают
Лоскут за лоскутком красные пятна истории
Знают, что раньше были белыми.
Ванильная кожа оставила след гениальности.
Печально, но память печатает только банальности.
Нет, сейчас, я почти сейчас вспомню:
Вірш - це переконування душ один одного в тому, що вони дійсно існують.
А толку-то... У гениальности кроток срок годности...
Прости, не допусти...В сон отпусти. Пряный стих,
Не стих ветер, под плетью нести стелажи по степи,
где Затворник и Шестипалый у поилки топтали в горсти
мечты узелок, что трещал по законам кости,
Раз упал - был покер, а раз школа пяти.
Вырыпаев, ты где?!!!! отзовись, либо будет неладно,
Твоя правда будет звучать на моем языке!
Может быть, тебе там, в объятиях Польши, приятно,
А у меня тут дебилизм в малиновом пиджаке!
Да, до сих пор! Говорю же! Живу только в ванной,
Только там я решаюсь на жизни любой поворот.
Может там, стоит мне предлагать выйти замуж,
Может там... Я п*ю с Пелевиным каучуковый сок...
Гениальные мысли не покидают пределов душа.
А стихи - это лишь упоение на бытия.
Я готова услышать себя, с перебоем дыша,
но вот стужа
Окружает меня. Одеваюсь. Уйти бы... Пока.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326895
рубрика: Поезія,
дата поступления 01.04.2012
Чтобы добраться к сути,
Нужно хотя бы идти.
Забыть о тепле и уюте,
И просто брести, брести…
Сомнения просто камни,
Сандалию колют с земли.
А в сердце твоем - просто парни,
А не ангела любви.
В газетных отрывках - куплеты.
В страданиях - мишура.
Склепай самоходный ветер.
Не спи хотя б раз до утра.
Увидишь, что боль безысходности
Ирония лечит за так.
Событий увидев исходники,
Запляшешь, как бес, краковяк.
Падёшь с первым лучиком солнца,
Усталый, без боли и сил.
Свобода тебе улыбнется.
Свобода прикроет твой тыл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325695
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.03.2012
Внутренняя программа.
Программа-мама.
Заложена упрямо,
Шифрованный исход.
Я просто жить желаю,
Увлечена до края.
А тут всё оказалось -
шах каждый пятый ход.
Написана по пьяни
Буддистская нирвана
Не утешает мир, и всё наоборот:
Живет в нём, не сгнивая,
Опустошает стая
Людских страстей сомнения.
Нам матрица не врёт.
Цивилизаций лица,
Как стрелянные птицы,
Играют, программируя, меня на самоход.
И энтропия дикая,
Бессмысленно великая,
Рубашкой обнимает и к доктору ведёт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325694
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 28.03.2012
Не марне жодне розставання,
Світанок жде всіх тих, хто нині плаче.
І зіткане зі сліз німе прохання,
Не йди - молитвенне й дитяче,
Не зірветься із вуст. Серця гарячі,
Палахкотітиме промінням світла пломінь,
І відзиватиметься щастям кожен спомин,
І кожна мить чекання - для несплячих -
Це тятива струни, що світлим сумом кряче,
І праця кожен день - це теж щось значить,
Для тих, хто любить, час - дитячий м'ячик.
Один удар - і все. Коханцям Бог пробачить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2012
Йдемо до себе, як уперше в храм.
Неопалимі і голодні правди.
Як вперше удихаючи ладан,
Ми видихали випари лаванди.
Хоча зима була, і пахло льодом,
Морозом покрутило рукави.
Весною ми ходили за народом,
А він гарчав на нас із конури.
Митці пристосувались до квартири,
За межами її - спустились до невдах.
Бо всіх безсмертних тисне зсередини,
Народу животіючого страх.
п.с.
Мистецтво всередині.
Посеред Людей.
На днині вішній
Вішну напророчив
Появу світочів.
Се ствердив
Прометей.
І на порядок денний
Виніс список
Всіх мучеників і святих
Ідей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325289
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.03.2012
Немного выпить и совсем напиться.
Твоя водица вводит в небеса.
И нескончаемо безумная столица
Кривляет у бар-стойки пьяных лица
И вырубает на себе леса.
Немного выдохнуть - и задохнуться вовсе.
Таков закон удушья и весны.
И целовать дитя на перекрестке,
Сих алых губ таинственные блестки,
Что в темноте - белее белизны.
Чуть-чуть пожить. И век зажечь, как спичку!
И каждый миг навыворот - и в печь!
И на коленях позже целовать реснички
Своей любимой, бестолковой птичке...
Любовью прекращая речь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324678
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.03.2012
Це страх жінок. Жіночий рубікон,
який вони проходять мов по скельцям.
Як попране виносять на балкон,
Так їх виносять з криками з-під серця.
Вони причина краху божевілля,
Обдертих пальців, зустрічей вночі.
Вони - життя. Точніш, вони - свавілля.
І переможці в вічній нічиїй.
Чоловіки. Безмежжя компромісу,
Обмеженість океанічних плес.
В собі людину випускайте з лісу
Пекельних війн і голоду чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324378
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2012
Для споглядання - ешафот, для снаги - брага,
Для тих, хто тягне в рот портьєру стягу,-
Пухленький мім і ноти стерті.
Ковтаю молоко - задля життя.
Ковта' образу? - Задля смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324377
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.03.2012
Не кожному дано -
Сяяти сонцем в небі,
Дарити людям радість
І зігрівать теплом.
Не кожному дано -
Та все лише від тебе
Іде до неба хмарного,
Розхмарює його.
Не кожному дано -
світитися натхненно,
І зазвичай даремно
Поети п*ють вино...
Не кожному дано -
Ти намагайся ревно...
Бо як не ти, то хто
Творитиме добро?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324005
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.03.2012
Молчащие друзья, молчащие враги.
И в вакууме этом - голос Бога,
Прохожих рук слепые мотыльки,
И ты - в реке людей - старинная пирога,
Плывешь на берег Б от брега А,
Подошвой весел шлепаешь маршрутом,
Старинный образ - лодка, жизнь и река,
На лобовом стекле ты опадаешь утром.
Дырявый ялик у пройдохи-старика,
Трудяжка-пароход у многодетной мамы.
Кита молчаньем скрытая мечта
Мне ватерлинию наметила усами.
И в кораблях, и в реках - мысль Творца,
Замотанная в тонну парусины.
Прибой её стираем мы с лица,
Покрытого скрипучей древесиной…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323247
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.03.2012
Захворіли очиська весною,
Висихають потьоки зими,
За рукою - легкий шлейф свободи
І мурашок тривкі пазурки
Від кохання, від свіжих поривів,
Від холодного зранку тепла,
Від своїх березневих зривів,
І тому, що росте трава.
І тому, що тобі лише ЗАРАЗ
Так співається на самоті,
А самотності - мало зосталось,
Ти від неї не хочеш втікти...
І на завтра нічого не лишиш,
Не забудеш ні планів, ні справ.
Лиш тому, що весною ти пишеш,
Так як ніби в житті не страждав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321786
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2012