| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176346
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176395
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
Ідемо вже три дні . Поміж незнання і постійного відчуття беззвісности свого походу , все одно йдемо . Поміж лісу і річок , що колись вповні ставали життям і тишею . Тепер не маємо місця для спокою . Навкруги тиша , але є в цій тиші щось таке , що робить з неї не райську насолоду для душі і визначення для тіла , а щось таке , ніби навкруги шум тисячі гармат .
І що гірше , невідомо : зустріти «братів» готових зім’яти тебе і запхати у сміттярку , чи иншого роду людських истот , що і людськими истотами себе не вважають . Не легко навіть одповідати якось , бо знаєш , що значення твоє роздерли надвоє , і усіх инших , хто поза цими двома категоріями , навіть не вважають її частиною . Отак і йдемо . Вже три дні .
Раптово – постріл .
- Загін , ховайсь ! … Групуйтесь по-троє !
… Сховались . І знов така ж мертва тиша . Посидимо ще хвилин зо десять , а потім відновимо шлях . Занадто важливе завдання , аби , нехтуючи їм , піддавати ся пристрасти одповісти гідно противникові . Щось чується … так , не помилилися , хтось таки-йде .
- Що там ?
- Схоже , розвідувальний загін . Зазвичай не більше 20-ти чоловік .
- Щож , тоді можна відповісти . Які накази , каманданте ?
- Нехай підійдуть ближче , все залежить від кількости .
Поступово підійшли ближче . Так , що вже стало видно що вони противники . Хм , їх таки-небагато . Раптом командант керує :
- Готуйсь ! … Цільсь ! … Чекай !
…Дуже напружує такий стан речей , їх все краще видно , все більш детально різнимо їхні обличчя …
- Стріляй !
Перша черга пострілу викосила майже всіх .
- Загін ! До ближнього бою !
Ворогів вже було дезорієнтовано . А коли ми почали наче виростати з тих чагарників , залишки кинулись на втіки . Дігнали . Побили . На обличчях їх страх і передчуття невідворотности .
- Чекайте ! – Вигукнув один з них .
Тоскно було тепер знати , що крови нашої дитя , тут боронить від нас істину , що не розглядає нас як частину майбутнього . Не може бути такого , щоб за даних обставин ми знехтували цим станом і виявили до них якесь відчуття близькости чи хоч трохи пов’язваного . Це їх головна зброя , спрямувати одну частину сталі , викуваної в одній кузні з иншою , проти цієї иншої , і знати як тяжко битися , коли кожен ся відчуває , що навіть гартування у нас однакове , … і лише нагострені ми по-різному . Мусимо , але ж не годиться вбивати свій нарід навіть , якщо він йде в бій за всепоглинаючу темряву . Не годиться навіть , якщо забув хто він є . Забув хто вбив його батьків , і позбавив його ж його життя . Забув , все що виплекав він за час своїх випробувань . Не годиться вбивати того , хто вже мертвий … Але вони ніколи самі не згадають втраченого , як не відновиться самостійно розбомбований Хрещатик . Не прийдуть вже ніколи до тіл своїх ті загублені душі , яких прирекли на на сирітство без дому на жодному краї світу , на вічне відділення їх від життя того тіла …
- О господи , це підстава ! …
…Навмисне вполювати нас , як дичину , нещадячи наживу , зроблену з нас самих же , …
- … Їх більше , он їхні сили , за пагорбом , маскувалися поміж дерев !
Стою я сам , і йде на мене військо живих мерців . Такі ж маловіддільні від трупів вони , як неначе вчора вперше постав людський рід з темряви небуття , неначе не було ні предтеч у нас , ані предметів сорому чи пихи .
І вся ця трупарня пре на мене з небаченим натягом , в поступу своєму позначаючи лише впевненість і бажання стерти мою точку за те , що в ній є те , що ними заперечується , за те , що визнаю свою ненайпершість на цьому світі , бажання навчившись на тому , що було до мене , будувати те , що буде після , хотіти перенести в те «після» щось із свого «до» ... Але немає в мене "після" .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176346
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
Київ , 988 рік , головне капище .
Володимир (Після прибуття до місця головного капища) _Велію поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати . Перуна ж прив’яжіть коневі до хвоста і волочіть з Гори по Боричевому на Ручай , і дванадцятьох мужів приставте бити палицями !
Волв _Але ж ідолів становили за гроші народні з продажу полюддя ! Перуна , припустимо , ставили за древлянські гроші , инших ідолів за гроші инших племен !
(Древляни дивляться на князя з ненавистю)
Володимир _Як ти смієш перечити мені ? - І чому це Перун поставлений за гроші лише Древлян ?
Волхв _Я охоронець цього капища , оберігаю його вже 34 роки . А що-до грошей , тобі не знати , ще з дідів-прадідів наших , невідомо звідки , походить традиція з Древлян збирати подвійне полюддя .
Володимир _Так , дійсно .
Волхв _І з якого це вам дива , забрело в голову ясну думання про повалення ідолів , яких привели не так і давно на це капище .
Володимир _Віднині це не боги нам - європейській державі потрібен європейський бог .
Волхв _Алеж браття мої зі Славії північної , кажуть , що саме вони допомогли тобі здійнятися на титул в обмін на посилення ролі язичництва .
(Новгородські Словени дивляться на князя з ненавистю)
Володимир _Так , але це так звана жертва новому богові . Сим же приносили ? Хоч і цапів та ягоди , але ...
Волхв _ Ходить молва , про те , що ти , Великий Князю , хочеш армію зміцнити ?
(Полоцькі Кривичі дивляться на князя з ненавистю)
Володимир _Вірна молва .
Волхв _І у кожному князівстві сина чи майже сина намісником встановити ?
(Радимичі дивляться на князя з ненавистю)
Володимир _Правда .
Волхв _І що мури облаштувати аж в Білгородці , щоб лише столицю ними захищати ?
(Сіверяни дивляться на князя з ненавистю)
Володимир _Теж правда .
Волхв _І розпочати війну з Волзькою Булгарією та Волохами , батьком незакінчену ?
(В'ятичі та Тиверці дивляться на князя з ненавистю)
Володимир _Розширити Русь це обов'язок мій , як намісника богів , тобто Бога над слов'янами .
Волхв _Я ще чув , що Ляхи Перемишль захопили .
(Дреговичі та Хорвати дивляться на князя з ненавистю)
Володимир _Так , прада . Та не на довго . Он в мене синок росте , Святополк , шанує звичаї та богів , тьфу , Бога , любить батька та братів . Чого ще бажати ?
...
Володимир _Нужбо , дружино , чого стали , скидайте , і котіть ! Якщо не з’явиться хто завтра на ріці – багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, – то мені той противником буде !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174715
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2010
Живуть в селі , добра не знають
Як люди час і місце гають
Бо на родючій сій землі
Як у сідлі і на коні
Несучи волю в свою працю
Руками тореш собі шлях
Життя плекаєш ніби маг
В культурі величи земляцькій
Свобода лише тут і є
Де вільний робеш сам своє
І воля істина в землі
Де пан і Бог ти сам собі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170231
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2010
(Кав'ярня десь у центрі Львова . Чудовий сонячний день . За одним зі столиків сидить Микола)
Офіціянт _Вітаю , пане , щось замовляєте ?
Микола _Так , так , принесіть будь ласка хвіліжанку кави .
Офіціянт _Це все ?
Микола _Так .
(Офіціянт йде)
Микола _Знов ці недопалки , кляті москалі . Викорінити москалів , вразити їх дух і стерти з лиця землі !!! (Далі люто) Давити брудних гадів-україноненависників !! Повибивати їм зубів !! - і по більше !!! Вбити !! Вбити !!! Вбити !!! - Брудні недоноски повисли над нашими межами !! Ненавиджу їх !!! - Ненавиджу !!!!! А-а-а-а-а-а-а-а-а-а !!! .... А-а-а-а-а-а-а-а-а-а !!!
Офіціянт _Ось ваша кава , пане .
Микола _Так , дякую .
(Микола починає пити свою каву . За сусіднім столиком сидить мати з 6-річним сином)
6-річний син_Мамо , мамо , а чому дядько Микола теж не любить москалів ?
Мати _Тому що він твій уявний друг .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170015
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2010
Написано у співавторстві з Курка Аалямб
( Середина літа . Обабічна ринкова вулиця десь на південно-західному березі Криму . Продавець торгує соковитими та спілими кримськими овочами й фруктами . Повз ходять відпочивальники з пляжу до житлових районів . )
Продавець _Буряки , буряки ! Свіжі буряки й кукурудза ! Кукурудза , смашна кримська кукурудза й буряки . Свіжі бу...
Зацікавлений _Вітаю , перепрошую , а буряки в яку ціну ?
Продавець _Дивлячись які .
Зацікавлений _Тобто які ? - Звичайні червоні буряки . А які ще є ?
Продавець _Ну ось , щедрий дар кримської природи , чарівний вибір : і червоні , і жовті продовгуваті , і коричневі , і білі червоношкірочні , он білі ріпчаті , он сині ріпчаті все ваше , все свіже ...
Зацікавлений _Це ж морква , то картопля ! А це редька ...
Продавець _Яка ще морква , яка ще редька , це буряк , справжнісінький український буряк ! Беремо , не соромимося . Цілий день стою торгую , ніхто не скаржиться . Гарні соковиті буряки , чудова запашна кукурудза , чого ще потрібно , щоб вечором зварити . Потім почистити шкірку , ... і з сальцем ... у-у-у...
Зацікавлений _(Ковтає слину) Ну то добре , давайте цих буряків ... коричневих , і , будь ласка , кукурудзи кілька качанчиків .
Продавець_Якої вам ?
Покупець _(Обережно) А ... яка є ?
Продавець _Та ось , жовта крупнокачанна , он зелена , в стрючках , а ще... гей , почекайте , куди ви ? ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169868
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.02.2010