| Сторінки (1/41): | « | 1 | » |
Мы приходим, друг друга находим, дарим друг другу любовь и уходим,
Мы ищем, всем нехватает ярького света, но надо разобратся для чего же все это!?
В нашых тетрадях жизненных записей много всего - щастья, горя и радости,
Мы помогаем друг другу летать, мечтаем, странички истории друг перед другом листаем.
Нехватка жизненного общения
И вот ми молчанием посылаем сигналы друг другу на розстоянии,
они не просто видны, они глушат.
Знаешь, это просто общатся хотят наши душы.
Они не маленькие, они не взрослые, они вечно живие,
они светятся, горят, они резвятся, когда им мешают друг к другу добратся.
Не дай Боже никому пути одинокого, ведь в душе никто из нас не похож на двуногого.
Я родился, живу как и вы, но готов точку поставить лишь после того, когда все смогут крылья росправить.
Люби, учись летать, отвлекатся на мир не спешы,
ты помнишь, как быстро щелкают эти часы?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205923
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.08.2010
Больно, когда вспомнишь свои ошибки. А их - много довольно.
Помоги кому-то, кто-то поможет тебе,чтобы небыло больно.
Звезды далекие нас так любят, а мы - друг к другу так равнодушны.
Вот почему на Земле - бывает так больно и скучно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204261
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.08.2010
Незнаю, плавание это или полет,
но всеже надеюся - есть причал где-то, и там кто-то ждет,
пускай за пределами видимого мира,
но никчему не придти, - страшно бы было.
надеюся не зря собирал, эти радости, горести,
не зря встречал разных людей на пути,
за все, что заслужыл получу ли я плату,
или за все придется мне заплатить.
Но этот вопрос оставить следует,
подобные розмышления являются бедами,
или спасательным голосом совести?
сколько людей - столько же повестей.
Но пока я жыву, дышу и пишу,
для таких же жывих,
пока не лежу под землей,
и не смотрю ходящим на пятки,
пока сам под небом играю я в прятки.
В прятки з такими же как и я людьми на земле,
с ними злится-мирится приходится мне,
если ты в жызни сам не розкусишь игру,
тебе никто не принесет ответ на вопрос "почему?".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200852
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.07.2010
Все уже позади, и здесь другая планета
где ярче солнце светет, и свежее ветер,
все уже позади, все вопросы ети,
проблемы скрыты и их уже не найти.
Здесь остались ручьи чистой, свежой воды,
контури творчества на месте топчатся
отделяя свое же от оденочества.
Все уже позади, и даже если не видно путей вперенди,
они есть, и они не одни.
Очередная весна, очередные дожди,
вокруг все цветет, трава ростет, ветер сладкий запах несет,
мы старше на день, да, и вот, мы старше на год.
А кто-то смотрит вокруг: та или иная дорога его не зовет?
У меня черныло от ручки на пальцах,
довольно знакомое щасьте,
я давно уже решыл с творчеством не розставатся,
заставляя смеятся вас, и улыбаться, чаще и слаще,
не сомневатся, вы знаете, вместе нам не потерятся.
Мотор заглушы, воздухом свежым диши,
природа, так надо,
смотрю не закат тем же взглядом,
та же походка вольная, и спокойная,
судьба, ах да, ты лиш только ирония.
Отобрал минуту твоего времени,
твоего внимания, чтоб напомнить - здесь другая планета,
где новое солнце светит,
где свежее ветер , как и твое понимание.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185634
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.04.2010
Звезды начали на небе занимать свои места.
И мы долго о чем-то говорили с тобою...
У меня в голове свой ряд цыфр, от одного до ста,
Его не разобрать никогда, и я его стираю...
Земля дремлит окутана Мудрости венцом.
И где - то есть То, Что обьединяет нашы сердца.
Кто-то то что хотел, сказал давно.
Кто то не помнит, что хотел он сказать.
Сегодняшний вечер, и завтрашний день.
Любовь - яд, мисли - тень.
Оставь позади страсти, радости, горе,
Побудь миг со мною, на этом безконечном пути ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181526
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.04.2010
Слізьми залилося небо, це ж треба,
та так перед Пасхою буває часто,
я вже не ставлю так багато запитань до себе,
тому, що мені і без цього все ясно.
І люди залишились такими, як були,
всі в тиші сиділи, і чекали на краще,
робіть висновки, що змінилось, що ні,
все просто: Де ваше, що наше?
І я можливо на щось чекав,
чогось шукав, дещо хтів зміити,
спасибі тим, хто на червоний мене пропускав,
і того, що було - знову не пережити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179434
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.03.2010
Я інколи сідаю, і просто пишу,
але це не означає, що виражені мною рядки
не стосуються мене особисто,
творчість і життя - сплетені міцно.
Я один, і це мене тішить,
адже коли буду тонути,то не буду нікого за собою тягнути.
Я знаходжу формули, приводжу до порівняння,
сірі кутки світу цього розфарбовую барвами.
Я радію зіркам, так само і вам,
ангелам - респект, насмішки чортам.
Я слухаю реп, напиваюсь і засинаю,
ніколи не скриваю того, що буває.
Коротше - я хлопчик, суспільства кусочок,
в руках маю самого себе - свою душу,
роби з нею що хочеш, - дякую, честь велика така,
постараюсь зліпити щось краще від колобка.
Ой рецензії та ліцензії... Я готовий від тоді,
коли в садіку рачки повзав під столом за котом.
"Заберіть його в дурдом" - кричали, та годі вже.
Кожен із своїм щитом та мечом.
Поміж цього усього дякую Богу,
що я не втратив можливості перевершувати себе самого.
Не можу не завдячити Вищим Силам за те,
що в трудні хвилини не залишали мене.
Я із того світу, де зелена трава.
Я із того світу, де прозрачна роса.
Я із того світу, де ранковий туман.
Я із того світу, де чорна земля.
Я із того світу, де Сонце гаряче,
де шкіра на тілах, де любов у серцях, де розум в головах.
Де годинник тік-так та тік-так...
Крутиться Земля, - чи усе саме так?
Досавте мені будь-ласка блокнотів вагон,
а урну, що з виборів - поставте в уборну,
мені вистачить бюлетнів на весь президентський срок.
Я бачу на небі шість міліардів зірок...
Ось така то казочка із своїм сюжетом,
честь і хвала героям-поетам.
Крок до зірок. Зодіак. Гороскоп.
Пояс оріона. Не пам'ятаю, хто написав казку про колобка,
та йому своя корона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176404
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
Все те саме, на тій самій карті,
той самий маршрут завів трохи дальше,
ті самі шашки, шахмати, нарди,
доміно, в кого що, - яка уже партія?
Ті самі стрілки годинника, ті самі двері,
ті самі лиця, те саме небо.
Двійчі в одну річку - не треба,
сядеш у човен і попливеш.
Часами я буваю далекий, і буваю близький,
місяць на небі одинокий такий,
ті самі ілюзії, прагнення, мрії,
уколена гордістю та сама віра.
Все те саме, ті самі треки,
ті самі погляди, ті самі спроби
бути більш совісним, хоч перед собою,
той самий шрифт, той самий колір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176374
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
Не випускай лишні звуки, нас чути, нас чути.
І суду за вдіяне нам не минути.
І ось ти, дарма усе хочеш забути,
очі закрити, вії зімкнути.
Тишина записала усе,
свідчинням проти нас слова наші несе,
палка молитва дещо зітре.
Блискавка вкинута перед очима
втихомирить тебе і мене.
Поеми і прози, фрази, блокноти,
слова - ртуть і яд, а хто ти, а що ти?
Око кожного хоче в глибінь заглянути.
Не випускай лишні звуки, нас чути, нас чути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175660
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.03.2010
Ангел прийди, прилети, мені скучно,
покажи, що ще уся віра в силі,
Не дай впасти людині.
Допоможи тим, хто зараз у біді, і у страсі,
підтримай, і ми разом, усі не раз ще
покажемо силу правди тим,
хто не бачив, тим, хто сумнівався.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175534
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.03.2010
Вечоріє. І вулиці освічують ліхтарі.
Заказ зроблено у барі.
І вітер осінній жовте листя роздуває.
Непотрібно медалі.
Лише цей шарм нехай не проминає.
Я роскажу про дух творчості.
Якщо хтось у мене запитає.
За небокраєм палає - Сонце сідає.
Шевченкові квіти... Дорослі і діти...
На рідній землі усі ноти на собі відчуваю.
Дощ починається - під парасолю ховаюсь.
Гаряча кава, із радіо ноти.
Блокнот і ручка навпроти, я дивлюсь у вікно.
А ти на другому кінці міста, засовуєш штори.
І райдугу в небі вловив твій погляд.
Ти іще встигнеш про все запитати у мене.
І сьогодні мине іще один день календаря.
Весняним дощем я повернусь до тебе.
Коли усі спатимуть, зійде моя зоря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175533
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.03.2010
Можна людині усе зненавидіти, те,
що навколо, чи полюбити, в один момент,
не потрібно грузитися,
адже це усе, - лише людсяка психіка.
Ми усі - лісові звірята,
то горішком тішимося, то просто дичіємо.
То любов'ю леліємося, в самотності дуріємо,
під носом не бачимо, та обширно так мріємо.
Тут є білочки, і є зайчики.
Леви, пантери, слони, бегемоти.
Орли, кажани, жирафи, ведмеді.
Крокодили і змії, носороги, єноти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171395
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2010
Щоб сумно не було нікому,
давайте пишіть, пишіть сміливіше.
Моє життя у Вселенній, це лише мить,
а все інше, буде пізніше.
Самі говоріть, і слухайте інших,
бо є лише мить! Не спіть!
Цінуйте цю мить. І веселіше,
сміливіше пишіть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171061
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.02.2010
Мы будем здесь, ми будем чувствовать орбиту.
И звезды друг другу посылать,
ведь все жывем ми на одной планете.
Давай смелей! Лица свого не прячь!
Мы ведь цветы, цветочки для родителей,
и мы посадим на Земле свои цветы.
Пишите смелые, все остальные уходите,
нам лишние детали не нужны!
А с теми, кто знает силу творчества,
кто в тьме глубокой свет способен проявить,
мы вместе растопчем одиночество,
и сердце друг другу сможем подарить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171050
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.02.2010
Это жизнь! Не такая легкая и пушистая, как хотели бы мы,
для кого-то это повод пить горькую, стремятся ненавидеть, ненаучясь любить.
Это жизнь! Мы как микробы в стакане воды.
Урод, которому трудно дышать, что-то пытается мне доказать.
Это жизнь! Не хочу быть сияющим, хочу быть настоящим,
и не обязательно, чтобы сделать себе приятно, кому-то боль причинять.
Это жизнь! И это движения, слова, выражения,
краски, маски, цветы.
Это жизнь! Падения и достижения,
гвозди в руки-ноги... мечты...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170990
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.02.2010
Синиця в небі, і журавель в небі.
А в руках сигарета, ну це ж треба?
В голові поезія. А у серці дірка.
Там провів провірку я, і зробив копілку.
На лиці усмішка із власного горя.
Та от тільки у душі немає нічого.
Сигарета у руці, і синиця в небі.
Ось і маєш весь сценарій, думаєш: "це ж треба?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170955
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.02.2010
Усміхайтесь молоді !
Натомість в очах ваших море жалю.
Вам злітати в роки ці,
та смуток переважає. Чому??? Незнаю.
І схеми на всі теми в голові,
хвилюємось за дальшу долю космосу.
Нам лиш взлітати дорогі !
Сміятись в роки молоді !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170954
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.02.2010
Так рідко включаю, налаштовую хвилю,
новинами цікавлюсь, і новими піснями,
чуть-чуть назад, ось так наромально,
шуму немає. Радіо! Ти впізнав?
Нехай завиває...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170887
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.02.2010
... я інколи стою, і дивлюся на дощ...
...і тихо слухаю... і тихо думаю...
...що ми усі такі похожі...
... для нас усіх цей спільний дощ...
Та все ж найгірше безпритульним тим,
суспільсиво і батьки, незуміли,
не змогли допомогти яким,
залишивши їх з темнотою один на один.
Їх не бачить ніхто, хоч і мимо проходять сотні людей кожен день,
пезперервні дози алкоголю, дим, в пакетах клей.
А вони наші сестри, вони наші брати.
Я не тільки зрозуміти готовий, а й допомогти.
...прийде вечір...
...надалі падатиме дощ...
...калюжі світло ліхтарів відбиватимуть...
...я знаю, ви так боїтесь цього слова...
...та все ж скажу - ми всі ОДИНАКОВІ !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170858
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.02.2010
Все тут. Падає дощ.
І небо. Люди. Рух.
Все тут, моя любов і молодість,
і струн гітари звук.
Все тут, лише як мить одна
летить моє життя,
Все тут. Мої думки, слова,
моя свідомість, я.
Все тут. Сумуєм ми,
радієм, сміємось,
а ви оприділились вже,
за що ми всі б'ємось?
А я скажу вам. За життя.
За новий світ обнов,
де розчищаючи від бур'янів,
приносимо Любов!
І сієм її у серця,
нехай там і росте,
нехай за руку у життя
вона тебе веде.
І заведе тебе туди,
куди ти і ішов.
І спалахне в всіх на очах,
адже вона... Любов... Любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170785
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.02.2010
Все ще вернеться, на краще обернеться,
на сонці весняним дощем застучить,
ось бачиш, - дорога ковриком стелеться,
а теперішній сум - лише мить.
Все повернеться, ми цього заслужили,
ми цього добились самі,
у біді не втрачаючи крила,
не тонучи у воді.
Все ще вернеться. Навколо тебе
квітами дзвенітиме радість життя,
літні вечори, романтика, небо,
і поезія, вічно жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170642
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010
Привіт метелики! В кого істерика там в голові?
В лікарню срочно, там щось випишуть тобі.
А всім дівчатам по розі, і по капельці сліз,
адже усе проходить, розумієте самі...
Яка стабільність??? Коли обертається весь світ,
відомо це любій дитині, і що я встигну, поки він мені не остогид.
Листок і ручка потрібні як вода в пустині,
це все екскурсія, чи марафонський біг,
у твого друга червоний ніс і очі сині,
К У Д И Т Е Б Е З А В Е Д У Т Ь ? - скажи мені.
Усмішки в світлі вогню, в пекельному хороводі,
алло, телефон, це я дзвоню, ти на зв'язку?
Зараз фразою тебе попечу, так зараз в моді,
попивши крові, кажаном полечу.
Мами невеселі, і діти на підриві,
повірте, я знаю, про що говорю,
і хто?.. окрім ТЕБЕ у твоїй оселі
святіше святих, і страшніше всіх привидів !?!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170602
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010
Діти, надивившись фільмів, наслухавшись репу,
ростуть дибілами, користуючись інтернетом,
дешеві угрози, материнські сльози,
подивись і скажи, на що це похоже!
Кораблі стикаються в морі і тонуть,
перед слабшим полом під поїзд голову,
тут думати не потрібно нікому,
кожен другий на чолі з емблемою "лох".
Плоть людська не думає, та говорить,
репліки - плями по стінах,
ростуть, важливіше пропускаючи мимо,
ну а потім, - "звідки взялась ця вся біль?"
Світ стає похожим на пекельні простори,
роблять роздори, на себе навертають патрони,
і ті, світ не живий вже для кого,
"давайте погубим й себе" - говорять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170601
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010
Зорі, знову! Як же я міг забути?!
Ось велику ведмедицю літак перетнув.
Без зір свободи моєї не чути.
Сьогодні під зорями я посиджу!
А ця найкраща, а ця найбільша,
а ось ці вишикувались прямо в рядок.
На небі на місці все,та відколи я народився,
стільки в голові помінялось думок...
Несправедливо сказати неживі, адже світять,
і хоч далеко так, - та рідні, близькі,
Їм міліони літ, я живу лише мить,
Зорі ви любі, милі такі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170501
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2010
Ось неба контраст, і кольори, що на землі,
чую себе живим, і люблю усіх вас,
вношу свій внесок, пора спішити,
не знаю скільки буду жити.
Нехай це не салюти новорічні,
та все ж, в моїх віршах є іскри,
що попадають тобі в серце,
а потім світять на очах...
...солодкі ноти із космічної пісні,
десь чути грім, чи шум дощу, але не страх...
На стільки все реально, наскільки мозок освідомлює,
могутність повідомлень давить з тіла піт,
і чаша серця хаос в любов перетворює,
це і є найбільше, що ми можем між усім.
Ні, це не психологія, не філософія, не проповідь,
це я стаю таким, яким би я хтів бути,
на ступінь вище, зависників більше на дюжину,
на крок ближче, на ноту краще чути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170361
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2010
Непотрібна історія, це як стертий плакат,
як затоптаний бруд, чому часто так,
пам'ятаєш прожиті ці дні,
є лише мить, обернись, подивись!
Потрібно найважливіше лише пам'ятати,
уроки брати, і не забувати,
що час для того, щоб міцнішим ставати,
і скільки можна в болото ниряти?
Пиши, якшо любиш писати,
контрасту добавте, звуку добавте,
я стільки усіх не успів запитати,
та потім подумав, - чи варто?
Коли не бачиш когось, -
краще бачиш себе,
тай не існує ніде цього "я",
немов крізь привид меч гострий пройде,
ловіть мене, я звук фортепіано.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170334
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2010
Бачу оці кольори, та так слабо.
Тому, що думаю про щось своє.
І поменше б цих хибних думок.
Краще видно було б Сонце живе.
Це як сповідь, не в церкві, а перед небесами.
Це як голосно сказане тихе своє.
Це золота жилка протягнута перед вами.
Це солодке єднання реальності з снами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170242
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2010
Стараються нажитись на власних заключеннях,
і з'їсти штук 5 шматків одночасно,
нам рот закривають, і ступають рішуче,
по їхньому має бути все, ясно.
Серп і молот залишились в радянському,
тут все по іншому - щит і меч,
а он астроном на зірки заглядає,
заробляє на хліб з маслом усе ж.
Той нафту качає,
а той сміло отруту в їду добавляє,
той з довольною рожою в камеру нам махає,
і ти йдеш... і його вибираєш...
А! Криза! Як можна забути,
як без неї топтати народ, -
думає так собі жирний урод,-
і нехай бухає рядовий ідіот!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170066
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2010
Віолончеллю метелик присів на листочок,
струнами гітари зіграв ранковий туман,
фортепіано дощем застучало,
скрипкою засіяла зоря.
І коли це усе об'єдналось,
стало без дна, як мрія моя,
зазвучало оркестром, барвами засіяло,
і проявилось, як колір життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170049
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2010
Та шо ви! Котиться поезія знову і знову,
жовте листя на дорозі,
а мені важливіше донести живе слово,
слово любові,
бо крім цього я поміж усього не бачу нічого.
Посіяти в серці зерно святого,
нехай росте, нехай росте,
нехай у життя іде разом з тобою,
приносить плоди, тебе береже.
Нехай береже тебе в молоді роки,
коли легко схибити, коли все навколо яскраве,
коли де не потрібно, відважність проявляєш ти,
над головою чергуються чорні з білими птахами.
Та тримають на ногах нас лише зерна,
що в нас посіяли наші батьки,
вони говорять нам: "треба іти",
без них ми були би вовки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170037
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2010
Зранку вже треба братись за діло,
за добре, звичайно, і завжди уміло.
Все біле навколо тебе для того,
щоб ти малювати міг свою любов.
Це творчий канал, в тебе пензлик в руці,
намалюй, напиши, покажи нам усім
ці кольри,
роскажи свої сни, твори, опиши, покажи!
Намалюй небо і зорі,
намалюй іграшку новорічну,
намалюй місто в нічному світлі,
намалюй ниву і журавлів.
Напиши вірш, напиши пісню,
роскажи, як отримав все, чого хотів.
Напиши, скільки в очах людських,
серцях, і усмішках,
напиши, що ти Зірка,
а навколо холодні всі.
Дай руку мені, я хочу зігрітись,
напиши як ти любиш себе, інших, світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169981
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2010
Люди смішні, люди тішаться,
тим, що слово "вмирати" звучить красивіше,
ніж слово "здихати",
вибачте, мені смішно, і яка різниця?
Я слухаю, хто що хоче сказати?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169896
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.02.2010
Люблю радість, люблю весну,
після алкоголю затяжки диму люблю,
знаю, не в тему звучить,
та все ж краще, ніж брехати собі.
Люблю писати вірші, люблю любити,
це значить - я люблю жити.
Висновки ті ж, що і були,-
всі ми зів'янем, якщо розцвіли.
Люблю, коли мене небо чує,
і мною керує, коли в нього прошу я,
стелить дорогу мені, хоч і знаю,
лише в серце собі зазираю.
Люблю квіти, Сонце і вітер,
люблю, коли підтримати хочуть,
ненавиджу, коли життя плює в очі.
Люблю чистити плями, що на душі,
ненавиджу, коли хочу на світі усе зрозуміти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169887
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.02.2010
Зараз я бачу парад зірок, а коли вмру - навіки зіткну очі і губи,
зараз я можу сказати слово, а потім можливості такої не буде.
Зараз я бачу, зараз я чую, можу прагнути, хтіти,
подивіться на цей парад зірок, в нім всім нам колись розчинитись.
☆☆☆☆☆
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169620
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010
Сльози будуть у ріці, а не в тебе на щоці,
сліз немає, так і знай, є лише обіди ті,
що нам люди причиняють,
в кого все не так в житті,
непорядок в голові,
і хто знає, скільки там не вистачає,
м'якості тобі хватає, та таких ти не навчиш,
ну і що це означає, - хворий хтось, а ти терпиш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169065
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2010
Ти - іще одна душа коліру небесного,
ти жива, і ти дитя нашої планети.
Ти - це храм, і храм життя,
ну і, цими днями, ти існуєш, як і я,
під хмарами кучерявими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169050
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010
Занадто багато крапок, між якими так мало заключення,
занадто широкий простір, занадто коротка весна.
Занадто високі питання, занадто низька сутність,
занадто реальна реальність, і ми це так любим, ага.
Занадто і в раз перший, занадто живе серце,
Сонце яскраве занадто, на Землі для нас творить казку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169047
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010
Пелюстки на троянді сохнуть від того,
що вона радості не принесла нікому,
адже її краса для того,
щоб любувати око живого.
Червоним коліром виткана, голками захищена,
вона на столах, там, де він і вона.
Вона символ краси, краса символ любові,
в ній свіжість, і в ній весна.
Щоб радість принести комусь живому,
для цього лише розквітала вона,
і пелюстки її от-от засохнуть,
а краса її не була видна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168960
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010
Багато кого напевне дивує,
чого тексти мої такі філософські,
бонус приносить натхнення глибоке,
філософія всього-навсього збоку.
Кроки вперед і стремління,
мастера вміння ламає правління,
практика, на ній стоїть галактика,
суть важливіша завжди аніж тактика.
Люблю писати слово "Земля" з великої букви,
в мені живе щось, - це серця стуки,
я лиш хочу, щоб їх було чути,
всього-навсього, щоб їх було чути !
Сформульовані сталості м'якої реальності,
в спіралях ДНК дежавю проявляється,
накопичений досвід ступає крізь зарості,
це вже кінець, чи все лише починається ?
Кожен так впевнений в своїй сутності,
людину приваблює рівень могутності,
рівень величності. Подивись за собою,
бактерії якої видна траєкторія ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168959
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010
Немає таких слів, і не хватить рядків,
щоб я вам розповів, яка велика реальність,
повна обнов, яка прекрасна любов,
і не має гіршої пастки, аніж віртуальність.
Я завдячую всім ангелам тим,
що зі мною ішли крізь усі ці шляхи,
всі ілюзії розвію, як дим,
і подилюсь реально, що можемо ми.
Розум зплітає для душі дорогу,
серце палає повне любові,
бери лиш необхідне з широкого вибору,
ангели в людях, вони будуть з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168930
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010
Черпай з криниці життя радість, вона широка та глибока,
лиш егоїстам, лицемірам, завжди щось колить збоку.
А я балончиком малюю на стіні малюнки,
мороз на вікнах малює візерунки,
червоні шапки та подарунки,
і радість свята...
А їх так мало, а буднів так багато,
і я тримаю, не хочу відпускати
те, що маю,
а час дає усе та забирає.
Пишу вірші я для душі,
і звуки струн ці чарівні,
і кольори, що із душі,
принести хочу я тобі.
Адже не лише це, що я бачу,
я називати можу "Світ" !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168929
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010