| Сторінки (2/124): | « | 1 2 | » |
А я тебе зустрів тоді в печаль
І сірі будні тягарем на плечі
Замотували жалість у вуаль
Як ніч буває нівелює вечір
І тихий стук твоїх різноголось
Дзвенів мені приємним баритоном
І ти тремтіла, чи таки здалось,
Що істина ховається за троном?
А далі «нас» немає ні на мить
Як не було ще вчора і до того
Та як згадаю - серце защемить
І вмить стаю частинкою святого
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
«Верстаю шлях по вимерлій пустелі…» В.Стус
Блукаючи по вимерлій пустелі
Братам своїм торую вперто шлях
Дарую свої мрії невеселі
І серце, що поранене в боях
Скажи но, Боже: можу розказати
Що й цього разу виведе Мойсей?
Навіщо, Ти дозволив розтерзати
Мій край, котрий люблю понад усе!
Куди піти: бархани й піраміди
І жовта дюна йде за горизонт
Скажи мені чи ти за це, мій діду,
У сорокових вирушив на фронт?
Рішуче йду, нізвідки у нікуди
Колись можливо все ж таки збагну:
Чому ж так легко зраджують Іуди,
Яка ціна накликати війну?
Усі ми тут - піщинки в жмені Бога
Мурахи на незвіданій землі
І ніч, і день пронизує тривога,
Та всі додому вернуть журавлі
Бо їм тепер: померти і зотліти,
Чи вигоріти вщент і нанівець?
Звільнились ми московської орбіти
І хай це смерть - та точно не кінець…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Я до тебе прийду попри осені галас вітрів,
Та чи будеш мене, як колись, на світанні чекати?
Ти уміла кохати як вперше тебе я зустрів
Та крізь призму років здогадатись не можу яка ти…
Я до тебе прийду, коли випаде перша роса
Чи зумієш по скронях мене посивілих впізнати?
Було легко кохати у двадцять, та вяне краса -
Я боюся забула вже як мене лагідно звати…
Все ж до тебе прийду хай несеться у прірву цей світ
По забутих стежках було важко синці оминати
Ще не пізно кохати, скажи мені перша: «Привіт!»
І пробач що не зміг свою долю в тобі розпізнати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Ще місяць буде пити глибину
Твоїх очей, як визерне з туману
Цю осінь я, мов жінку, не збагну
Але в негоді поруч з нею стану
Ще буде вітер сипати слова,
Пожовкле листя стелячи під ноги
Шуршить тим листям мавка лісова
Ох, як же тут не збитися з дороги…
І буде щедра ніч на полотно
Багряне небо зрошене зірками
Так легко йти закоханим на дно,
Так важко в шторм боротись з вітряками…
І будеш йти cпросоння ділова,
І буду я десь поряд шкандибати
Була скупою осінь на слова -
Тому цілуй, навіщо нам дебати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
[i]@під музику Ricchi e Poveri "Come Vorei"[/i]
О, як же легко бути молодим:
сміятись щиро й плакати навзаєм
і марно бігти сонним за трамваєм
крізь простір мрій закутаних у дим
О, як же легко думати про те,
що це не сон. Хіба ж таке присниться:
і губ твоїх осіння таємниця,
і у волошках пасмо золоте
О, як же легко плутати слова
коли між нами відстань у пів кроку,
ти мружиш очі, ніби ненароком -
і де ж в ту мить я впененість сховав…
О, як же легко доторком руки
прогнати все відоме й невідоме
ми бачимось з тобою уже всьоме
і розстаємось вкотре «на віки»
О, як же легко плакати віршем:
німі рядки, мов свідки безвідмовні
остання зустріч, коли місяц вповні,
останні сльози, сховані дощем….
О, як же легко стати на рушник
та як же важко вжитися не з тими
колись також ми були молодими,
та кожен знас до будня тепер звик…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2023
Ти до мене прийшла без запрошення,
як колись приходила у сни
Тільки я сивиною спустошений
не чекав серед літа весни
І не мріялось, вже не й гадалося
час майбутнє вписав на скрижаль
Щось збулося, а щось хай не склалося,
та нічого давно вже не жаль…
Хай розгойдує вітер волосся
романтично вібрує хотьбі
Може справді, колись, лиш здалося,
що віддав своє серце тобі?
А можливо, у затінку літа,
не розгледів блакитних очей
Щож, буває, між нами - півсвіту
і наплічник манірних речей…
Та куди не піти – не сховатися,
очі сняться твої голубі
Як хотілось з тобою не знатися
та вірші знов про тебе й тобі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2023
Жаль, що в нас історія циклічна
й мабуть чимось ми усі дотичні:
східний варвав вщент і блискавично
розіп'яв тебе за ідентичність
Ах, кому тепер свої молитви
серед ночі, страху голосити
ще не випав осад поля битви
ще не всі стоять гранітні плити
Ще не всі Герої зі щитами
ще не всі слізьми удосталь вмиті
Споконвіку були бунтарями,
горді, вільні, вперті та сердиті!
Та щомиті, мороком сповиті
бродять тихо зрадники між нас
Боже мій, які ж несамовиті
в неба були плани про запас
І яку ще дань на стіл сусідам
ми повинні кинути, як кість?
Важко в мирі опиратись бідам
біди наші викорінить злість
Щосекунди мчать до перемоги
хто землі свободу зміг надпити
східний варвав зліг біля дороги -
мабуть, хоче просто відпочити?
Ти завчасу знов осиротіла
о, моя, знедолена земля
гавкають койоти біля тіла,
хвацько в'ється зрадникам петля
Мріяв кат Вкраїну розіп'яти
як таких ще носять небеса?
З ким рашистів можна порівняти –
Данте щось таки не дописав….
Потішайся вдосталь ти, фальшстартом
двоголовий, Янусе, строкатий
східний варвав витяг хибну карту,
нас не вийде більше залякати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2023
З кожним залпом клятої ракети
пристрасть слів вмирає у мені
Важко бути в час такий поетом,
важко босим бігти по стерні…
Ну і як, скажіть, красу жіночу
вище неба звести понад все
Прийде час – і знову прошепочу
наперед зготоване есе…
Кожна біль знайомим силуетом
відіб'ється в матері старій
Марно бути в час такий поетом,
часом просто треба встати в стрій
І пізнати те, що невідоме,
не прикрите пафосом ідей
Жаль, вертають поки що додому
із війни скалічених людей…
Честь віддати треба і атлетам
від яких холоне в орків кров
Мабуть варто все таки поетам
на війні писати про любов
Хоч куди не глянь – там небо плаче,
там мільйони криків звідусіль
Муза спить і дивиться ледаче –
прийде час і слово влучить в ціль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023
Це зайшло вже занадто далеко,
переорана взимку земля
Ніч – синонім вже рік небезпеки,
сатана – рік синонім кремля
І вже звично дитина питає
й не дивує присутність сльози:
Якщо в Умані також світає,
то чому там мовчать голоси?
Може, Бога, насправді немає –
тільки сльози, страждання і кров?
Перерізана тиша трамваєм
«не на часі» спізніла любов…
Скільки нам ще дітей хоронити,
скільки іграшок ще принести
Щоб наситились вже московити,
щоб назавжди всі зникли мости?
Щоби йокнуло в Штатах й Берліні,
щоб забули манірність свою
Дуелянт достоєвський й Берніні,
«два Володьки» Сосюри в бою
Проміняли на форінти землі
на зерно обміняємо честь
Оголила війна всі таємні
закуточки життя перехресть…
Це зайшло вже занадто далеко
і не видно ще й досі кінця
Та не змусить «синдром небезпеки»
наші страхом забрати місця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
В протиріччі думок народилася правда гірка,
і не стримавши подив, відразу просилась на волю.
Повноводилась в квітні гірська норовлива ріка
й наче правда моя понеслася у світ без контролю.
Хоч у водах її ніби в дзеркалі , кожен святий,
бо чого вимагати від вміру слабкої людини?
Відмивали від бруду обман але тінь чистоти
не ходила за тими хто брав її вперто на кпини.
І куди не піти та за силою правди нема,
і з лупою не знайдеш її у багатих хоромах.
Перед Господом часто в розмові людина німа,
не закладена віра в манірних її хромосомах.
Вся та правда смішна, коли маска вкриває лице,
за брехнею ховатися легше, бо всі ми актори
Хтось боровся за правду мечем, хтось водив олівцем,
але програна битва. Фінал. І невдалі повтори…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2023
В лабіринтах зими заблукала у квітні весна,
у природи буває також мимолітня перерва
Я пізнаю тебе, як раніше до того не знав
і дарма, що тремтять під снігами розлогі дерева
Крізь холодні світи пробирається промінь тепла,
крізь твою оборону прихильник крадеться останній
Ти пізнаєш мене, хоч раніше сто раз обпекла
і поранила губи об мене свої на світанні
На розпечений сніг впаде змочена болем сльоза,
і куди не поглянь – всюди далеч пливе білосніжна
Я спіймаю тебе, так багато тобі не сказав
та чи варто тепер, ти давно вже за іншим заміжня…
Та доносять вітри романтичні від тебе листи
ця холодна зима взяла правило – вік панувати
Як розплетену косу удруге тобі заплести,
як навчитись без тебе не жити, хоча б існувати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2023
[i]"Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю...
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю." В.Симоненко[/i]
А вітер, що сіє насіння
віщує весною злиття
Та карма поета – спасіння
ціною у власне життя
Хоч падаль клює Прометея,
на втіху манірних богів
Та змочена кров’ю ідея
мов спис у серця ворогів
І б’ється душа і тріпоче,
поранене тіло ятрить
Та слово безсмертне, пророче
крізь простір етеру летить
Та меркне, пізнавши орбіту,
і гасне у власній журбі
Ти можеш подобатись світу,
такій ненависній юрбі…
А можеш піднятися вище,
суцвіття, котре голосне
розоране вщент попелище…
Та з часом і це промайне
І здійметься вище туману
опала спустошена суть
Її одурманену й пяну
сьогодні, мов прапор несуть
І пробують ті розіпняти
хто сіє полову в серця
Плюндрують давно азіяти,
одівши сутану ченця…
Та нація горнеться вміло
вже зріла й така молода
Буває, підкошене тіло
рятує безсмертна хода
Буває: притулишся ніжно
обіймеш знайоме плече -
весна: навкруги білосніжно
і рана не так вже пече
і подумки ближче домівка,
і десь у кіно та війна
далека остання мандрівка -
свободи надмірна ціна…
Хоч канули з розмахом в лету
сподвижників вже імена
Чи орден прикраса поету
що честь на кайло проміняв?
Хтось хащі січе непролазні
а хтось по мейнстріму пливе
Огидні довірливі блазні
не візьмуть народ «за живе»
Лиш той хто кує перемогу
без пафосу, без еполет
Колись звітуватиме Богу,
розсудить Господь: хто поет
А хто, спокусившись облуді
вважає себе сіячем
Бо люди, як люди, а судді
за вольність карають мечем…
Хоч вітер бунтує та сіє
зерно коренисте, нове
Замовкла навіки росія
а «матір» додому зове
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2023
Буває часом: рими ледь живі,
неначе тіні бродять на папері
і ніби йдеш, та крізь відкриті двері
спіраль життя крадеться по кривій
І кожен метр назустріч пустоті
з’їдає всі миттєвості порожні,
хоч бачу я у незнайомці кожній
доволі схожих, та усе не ті
Коли шукаєш ключ до таємниць:
пусті слова, але чогось та й варті
ти топчешся без продиху на старті,
а потім тонеш в затінку зіниць
І кожен крок карбований теплом,
цілунок кожен зроблений навзаєм,
відлуння мрій несеться за трамваєм
і ріже душу кольоровим склом
І думаю: що в опівнічні сни
вдивляючись очима кошеняти,
минуле буде легко проміняти
на гармонійні вибрики весни…
Буває часто: рими не нові,
але й вони доводять до екстазу
Скажи мені без загадок, відразу -
ми вже відбУлись чи іще живі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2023
Розкажи, чи весна
і до тебе
непрохано в гості
приходить,
чи доноситься щебет
з вікна
коли сонце заходить.
Крізь простір
моїх змучених мрій,
сподівань,
недосказаних слів.
У туманах
із чужих споглядань -
майорій!
Притаманно,
що я спопелів
і утік від облав,
і погас.
Бо на зустріч з весною
не встиг
мій Пегас.
Я його осідлав,
без інтриг.
Не ганяйся за мною
й голосити – облиш.
Я за крок,
відвернутись не в силі.
Отож:
в павутинні зірок
ти болиш,
хоч смієшся також
моя мила
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
Рік сьогоденням живу, про минуле не згадую,
витерті начисто дати, пожовк календар
Маску одівши героя, заманюють зрадою,
нане на діда землі я лише орендар
Сльози ранкові, мов роси, вогнями виблискують,
наче мільйони очей споглядають кіно.
Вітер поривисто душі гойдає й колиску я
бачу крізь навстіж відкрите минулим вікно
Бачу колиску: а в ній, мов дитя перелякане,
юність розхристана бій за майбутнє веде.
Сонце весною прискіпливо бореться з мряками
тільки розслабишся – ворог свій храм возведе
Тільки зупинишся – сотня доріг перехреститься,
десь за тунелем – тунель і майбутнє в пітьмі
Правда за нами, а ідолам орки хай хрестяться,
тільки і чорту ті душі не здались німі…
Рік сьогоденням живу, хоч боюсь – та загадую:
будуть ще будні топтати скупий календар
Що нам до тих, хто ховає наш успіх за зрадою -
з прадіда-діда я власник, а не орендар
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2023
Що знаєте ви, про безмежну любов до Вкраїни,
Артемівську сіль, біля Бахмуту збите життя
Розстріляне завтра, розкидані душі в руїнах
і сльози коханих - в минуле нема вороття
А що нам тепер: досі крихти зі столу збирати,
і падати ницо, прохати відомих богів -
майбутньому збутись! Дай мужність мені поридати,
лише не прохай пробачати своїх ворогів
Бо кожен із нас – то вже рік, як ходяча комета
як тіло остигне – залишиться сила в хвості
Додому лелеки вертають – народна прикмета
за кожну лелеку душа на Голгофськім хресті
Чи будемо завтра збирати врожай містопада
за кожним збереженим метром – реальні тіла
Над душами втрачених ворони й запах лампадок,
де кров пролилася – калина уже розцвіла
І кожного дня навіть злидень чатує на наступ
(як пахне у березні гноєм терпкий чорнозем)
Дай Бог не попастисть у світом зготовлену пастку,
та Бог не торговець - він «щит перемоги» везе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023
«І прийде час, коли один скаже: «Слава Україні!», а мільйони відповідатимуть: «Героям слава!»
В руках догорає цигарка,
порепана танком рілля
В подобі людини вівчарка
десь гавкає, лає, здалля
Їй дали команду «служити»,
от сук* і рветься у бій
У дУшах мільйонів ожив ти
Незламний Герой Тимофій
В очах непідкорений спокій,
два слова – ціною в життя
Зажди, Той хто в небі високо
ще вичистить все це «сміття»
В руках догорає цигарка,
підносить в небо ім'я
Зима, а на серці так жарко
неначе стою там і я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023
Чи хотів би я жити у Нарнії,
Про кохання співати пісні?
Всі ці мрії сьогодні вже марні… Ні,
Іншу долю Бог вибрав мені
Чи хотів би стрічати світанки я
Серед степу на рідній землі?
Їдуть гості до нас, та не танками,
Не ракети летять – журавлі…
Діти сплять і вночі не здригаються
Не ховаються у простинІ
Бач у світі вони там вагаються
Закривати нам небо, чи ні
Чи хотів би вмиватися росами,
Ще не зораним духом полів?
Під Твоїми блакитними косами
Каравани «живих кораблів»*
Не хотів би я жити у Нарнії
Не дурманить мене чужбина
Всі старання я знаю, не марні – НІ!
Та хіба ж в цьому наша вина?
*Скрябін "Люди, як кораблі
2га редакція вірша
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2023
[i]Ти кажеш, весна вже так близько,
на відстані кроку
під кавер природи покірно
птахи повернулись
Колись покохав карооке,
наївне дівчисько
і запах спустошених вулиць,
і гамір вечірній
Ти кажеш, що зустріч вже близько,
і легко, на диво,
в реальність повірити марень
знайомого міста
Розгойдує вітер грайливо
зимову колиску
під ехо симфоніі Ліста
вечірніх кавярень
• Еспериментальне римування (1-6, 2-5, 3-8, 4-7)[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
*[i] «Гранітні обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибилися з сил —
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил» В. Симоненко «Пророцтво 17-го року»[/i]
Були ми одурманені та босі,
голодні, безпритульні, неживі
Бо рупор пропаганди стоголоссям
ятрив щоденно рани ножові
Душа була пригнічена сліпцями,
роздіта і сплюндрована земля
О, скільки зла ховалось за слівцями
безбожного володаря кремля…
Минали дні, роки крутили жорна,
на Кобзарів виднілися жнива
Ми нація у зародку Мажорна,
хай гноблена катами – та жива!
Протест кипів і вирвався назовні,
ніщо не пересилить вільний дух
Відчуй його, вдихни на груди повні,
хай горло стисне наче від ядух
Ти згинь моя солодка невагомість,
свідомість одурманених людей
Не впали на коліна ми, натомість -
наповнились свободою ідей!
Весна прийшла, цвіте калина в лузі,
не вислизне нога зі стремена
На цвинтарі розстріляних ілюзій
колаборантів тліють імена…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Мільйони однакових вулиць,
мільйони розбитих сердець.
У квітні хлопчина сутулий
кохану веде під вінець
А поряд весна зеленіє
і плаче ранковим дощем
У небо здіймається змієм
майбутнє загорнуте в щем…
Він знає: миттєвості кожні
гартують омріяний шлюб
Під звуки сирени тривожні,
під шепіт закоханих губ
Їм випало щастя зустріти
у час коли зраджена Суть
Весною знекровлені квіти
до церкви щоденно несуть...
Та квітень собі обирає
закохану пару одну
Цю мить називаємо раєм,
в цю мить прославляєм весну
Хоч доля крутим поворотом
розбила скляний храм добра
З дитинства він був патріотом,
з дитинства він шлях свій обрав
Колись перед сном йому мати
читала Шевченка віршА
Ти спробуй такого зламати
у нього, мов кремінь, душа
У нього синці під очима
видніється вже сивина
У двадцять – він справжній мужчина
чия в тому, Боже, вина?
Та правильну вибрав дорогу,
сміливим доступний грааль
Герої кують перемогу -
майбутнє загорнуте в сталь
Улітку гойдається жита
колосся таке запашне
Він вибрав Вкраїні служити -
сутулий хлопчина в кашне….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2023
У цьому світі ми лише статисти,
піщинки неприборканих пустель
Вже рік ведемо бій за небо чисте,
та поки нами програна дуель
У цьому світі все йде по лекалах,
та смерть уміло плутає сліди
Вже майже рік підвалами лякає,
хто, наче щур, у бункері сидить
Чекає нас земля обітованна,
лиш пута скинь рішуче зі спини
Наперебій волаємо: «Осанна»,
а вчора ще кричали: «Розіпни»!
У цьому світі правлять балом сильні,
кладуть нас на вівтар сакральних жертв
Здаватися нескорені не схильні –
іди до біса Комівояжер
Залиш собі маневр – переговори,
залиш у рамці путіна портрет
Які ж солодкі «пряники» в потвори,
який кривавий з варваром дует
Хай, в цьому світі ми лише статисти,
та до піщинок руку Бог простяг
Ще буде мир, ще буде небо чисте
і синьо-жовтий возведеться стяг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023
Для мене можеш бути ким завгодно,
не вірити усім моїм листам.
Дозволь лишень пірнати у безодню,
довзоль лишень насититись устам
Люблю твоє розхристане волосся,
люблю твою дитячу простоту
Стежин пройти немало довелосся,
щоб щастя підкорити висоту
Щоби роки в яскравій круговерті
Спліталися в буденну пастораль
Порви листи усі мої відверті -
кого тепер хвилює ця мораль
Кого тепер здивуєш чистотою
чи вірність, як колись, ще у ціні?
Повір, що за моєю хрипотою
ховаються божествені пісні
І я тебе: манірну та ласкаву
будитиму щоранку. До щоки
торкнулось сонце, ароматну каву
триматиму на відстані руки…
Для мене можеш бути ким завгодно,
хіба ж красу затьмарити письмом
Листи писати вже давно не модно –
тримай посланння із хештегом #цьом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
Я бачив смерть… У неї карі очі
і шрамами розсічене лице.
І дотиками грішників лоскоче,
і душі випаровує свинцем.
Я бачив біль, я бачив сльози правди
і бачив розпач в матері очах
Була і буде Україна завжди -
гартована на схрещених мечах*
Я бачив смерть… У неї хтиві очі,
оманливий і профіль, і анфас.
Естетика кривава та жіноча:
бо забирає кращих серед нас
Я бачив мужність в поглядах дитячих
жагу до волі, пристрасть до життя
Коли в боях чекають не на вдачу –
на побратимів арти прикриття
Я бачив смерть…Її холодні очі
гарячу кров спотворюють на лід
Ніхто із нас здаватися не хоче
тому сміється Нація їй вслід
*Схрестити мечі – Рішуче виступити проти кого-небудь, захищаючи певні погляди чи інтереси. Вступати в бій, боротьбу проти ворога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023
[i]«Навіщо вам скажіть, на Бога, шати?
Навіщо вам все золото земне?
Коли й без цього зміг вас покохати,
коли й без цього вразили мене.»[/i]
Давайте, поговоримо про нас:
і байдуже, що нам обом не спиться,
що ваших губ остання таємниця –
причина вуальованих гримас.
Давайте, ви запросите на вальс
(мелодія звучить старих кав’ярень)
О, як мені позбутися тих марень,
коли усе нагадує про вас…
Давайте, поміркуємо про час:
бо про минуле годі й говорити
напевно, ви і досі гордовита,
та мій запал до вас ще не погас.
І небо плаче інколи дощем:
ті сльози хмар не назовеш прісними,
так хочеться спадати разом з ними
на коси ваші, коли в серці щем…
Давайте, попліткуємо про нас:
а знаєте, давно не в тому справа,
що вас кохати я не маю права,
лиш не пишіть мені про дисонанс.
Бо, вірю я в майбутнє без прикрас:
приходять сни ще й досі кольорові,
як і колись чекатиму у Львові
закоханий по вуха, ваш Тарас ….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Я не стану тобі малювати осінні портрети,
чи збирати корали з глибокого синього дна.
Та куди б не пішла, відчуватиму серцем я де ти
не герой в кого сотні - а в кого кохана одна
Я не стану тобі дарувати зимою букети
(ненароджених вчасно симфоній німих пелюстків)
Дочекаюсь тепла, розцвітають весною поети -
і розтопиться лід від волосся твого завитків
Я так хочу тобі посилати промінчики літа,
у обіймах тонути під шелест колосся полів
Ти лишень натякни, чи достатньо вже мною зігріта,
чи готова здійснити в майбутнє сміливий політ
Я не стану тобі малювати осінні портрети,
почуття у душі, на полотнах марніє пастель
Мій мольберт у кутку, хай в стилістику вірять естети,
а я просто шукаю оазу гарячих пустель
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023
У нас війна, а десь від землетрусів
розбився світ, неначе з кришталю.
Все важче нам давати бій спокусам,
все менше віри, страху і жалю
Вже майже рік ми ждемо смерті з неба -
а там цунамі, вітер та штормить
Чия кривава в тому є потреба,
хто відповість за цю пекельну мить?
Триклятий час війни та лиха струсів,
а поряд десь щось пахне і цвіте
Хтось йде на танк, а хтось боїться Стуса
і спробуй тут повірити в святе
Бо, поки хтось керує терезами,
ми кров людську розводимо плачем
Щодня дарма складаємо екзамен,
мізерні пазли «Всесвіту Нікчем»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
Чи ти, вІрше, мій кращий написаний
скрипом стертого вже олівця?
Скілька раз муза штрикала списами
посивілий мій контур лиця.
Я сьогодні стою припорошений
першим снігом. У лютому. Вав!
Мельпомена прислала запрошення –
бо я жив і страждав, і кохав….
Чи вже рима найкраща підібрана,
бо чекає на танець партнер.
Кращі ролі в коханні розібрані –
а я знову сідлаю партер
І вже трохи стомився від подиву:
з першим снігом вдихаю весну
Ти тремтячим кокетливим подихом
залишила надовго без сну
Чи потрібні слова вже всі сказані,
чи відомі лише мудрецям?
У закоханих очі зав’язані -
в цьому танці ведучі серця
Я сьогодні стою зачарований
першим снігом. Шепчу тобі: «Вав!»
Був той лист не мені адресований -
хоч і жив, і страждав, і кохав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
Прийде весна, під білим покривалом
художник юний виправить портрет
Весною нас закоханих немало
і кожен другий в березні поет
Розпустить знову пишно над водою
струнка берізка пасма золоті
Її прокляття - бути молодою,
топити сльози в гордій самоті
А нам удвох іти, та гомоніти
під звук струмка, під шурхіт із дупла
О, як же пахнуть перші білі квіти –
і як в цю мить бракує їм тепла
І легко так вести на двох розмову:
коли буяє, пахне і цвіте
Твою й небес я відчуваю змову -
та хто жалітись буде на святе
Бо ж нам обом щовечора зоріти,
сміятись дзвінко й плакати за мить
Ну як з твоєї вирватись орбіти
коли вирує в серці та штормить
Прийде весна і знову задурманять
надшидкоруч ціловані уста
Така любов буває у романах,
героєм бути час ще не став
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023
Травневий вечір… В хмарах волохатих
рогалик місяць схожий із серпом
О, як колись уміли ми кохати,
чи так лишень здавалося обом?
Ти погляд свій із карими очима
у сторони відводиш раз-по-раз
Упевнений, що є на те причина -
кохати ж бо так важко «напоказ»
Були часи…На призьбі, коло хати
писав вірші й читав без метушні
Словами душу вмів я колихати,
чи так лишень здавалося мені?
Нехай сердець вечірнє мерехтіння
сплітає місяць з мороком, нехай…
Вже сотні літ ці правила незмінні:
як хочеш жити – пристрастно кохай!
А хочеш просто мліти від свободи,
коли імла холодна і густа
Повір, в житті достатньо насолоди,
чи так лишень здавалося устам?
Ше прийде мить… На вітряній терасі
удруге світ розчиниться… й тоді -
знов защемить. Сьогодні ж не на часі
твої літа губити молоді
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2023
Чим пахне війна: – пожовтілим у березні листям,
чи подвигом пахне умить помужнілих дітей?
Висока ціна, до свободи дорога терниста
та ми й не чекали удома з «кинджалом» гостей
Чи стихне війна: коли зойкне скривавлена мати,
стискаючи міцно востаннє своє немовля?
Повстане стіна (не Берлінська), бо дух не зламати
і попелом стане хто мантру кремля промовляв
Розсудить війна: і Петро, відчиняючи двері,
запросить до Раю, калина вже й там розцвіла
Це й наша вина що остання із недоімперій
так міцно врослася коріннями в наші тіла
Погасне війне: бачу в чистому небі зоріє
героя душа і відновиться вільна земля!
Палає ангар, та народну не знищити «Мрію»
Бо за кораблем вся верхівка помчалась кремля
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023
*Дніпро, Бровари - не забудемо, не пробачимо
Темрява сунеться містом,
відблиском свіжих лампад.
Бродить з вечірнім намистом
січня німий зорепад
Падають мовчки донизу,
гаснуть у зареві снів
Душі холодним карнизом
втрачених доньок й синів
Небо укотре не взмозі
щось протиставити злу
Січень чомусь заморозив
змочену болем золу
Видався місяць «багатим»
«братські» згоріли мости.
Кожен частинку тут втратив
Кожен із павших – це ТИ!
Вкрадене знову дитинство
відблиском грязних калюж
Січень збирає намисто
в місті розгублених душ…
P.S. Де нам шукати розради,
вихід на світло з пітьми?
Ангел вже рік як нас зрадив,
смерть рік торгує дітьми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023
Ти сьогодні наснилася знову
і розлуки немов й не було.
Пригадав я останню розмову,
у каштанових пасмах чоло
Ти стояла у біле одіта,
ще й кокетливо вітер гойдав
твоі коси. У затінку літа
подих мій із твоїм співпадав
Сльози хлинули…Холод вокзалу
гріло серце твоє вогняне.
По очах прочитав - ти вже знала,
що востаннє цілуєш мене
Та не видала, погляд відвела
Як кохати тебе вдалині?
Ти у спогадах завжи весела,
хоч мурахи шкребуть по спині
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2023
Скільки нам відведено страждати
Від сусідства клятого кремля
Новий кат, нові «сакральні дати»,
Знову кров'ю зрошена земля
Чом весна удруге не злюбила?
Вільний дух не тріскає мов лід
Березень: розправити би крила
Тільки рік вже в небі інший слід…
Скільки душ війна вже прихистила,
Скільки страху, болю та жалю.
В єдності непереборна сила,
Єдністю я орка спопелю
Нам той страх рівняв сутулі плечі,
Щоб за ці криваві триста літ
Дочекались: в Лаврі на Свят Вечір,
Не звучав московський моноліт
Край невірних, ідолів, шаманів,
Край болота й «золотих горбів»
Історичних каверів, обманів,
Істеричних ядерних грибів
Чи згорить, чи радше запалає
(не підвів би діда дробовик)
Цар новий, в нове сідло сідає
Запускай піару маховик
Багатьох навіки розлучила
Ця кривава злОдійка-війна
В березні розправимо ми крила
Жаль, що у Свободи - смерть ціна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023
Я знов тебе побачив, і..
згадалося усе:
І радість,сміх і сльози –
вогні старого міста
Відкину «усі проти»,
хай кохання нас несе
крізь прірву що між нами,
крізь цю пекельну відстань
Ще памятають губи,
чи ти згадуєш мене?
Один зі ста сюжетів -
та і ще наука
У памяті обличчя
і схвильоване й смішне
Коли в холодний вечір
у вікно твоє постукав
Пр:
А осінь все кружляє,
та цей танець для обох
Життя строкатим пензлем
нам виводить паралелі
Не вір, що я вже здався -
на шляху до перемог
Всміхнись – я замалюю
ті кольори пастельні
Буває, щось нахлине -
й розливається ріка
Адажіо злітає
з-під клавіш піаніста
виходить не від тебе,
від почуттів втікав
дарма вірші писав -
кохала новеліста
Давай кудись махнемо,
вже Львівський жде перон
Цей потяг мчить у завтра -
бо кохання теж наука
Все було наче вчора,
все було наче сон
Коли в холодний вечір
у вікно твоє постукав
Пр:
А осінь все кружляє,
та цей танець для обох
Життя строкатим пензлем
нам виводить паралелі
Не вір, що я вже здався -
на шляху до перемог
Всміхнись – я замалюю
ті кольори пастельні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
Листя падає, осінь, не спиться,
Мовчки юності гасне свіча
Сиволика підкралась блудниця,
Мов бешкетне і спритне дівча
І малює все сиві тумани
На проекціях зморшок лиця
Скільки всього мрійливо, за нами
Все чекає, колись обіцяв….
Підкорити найвищу вершину,
Доторкнутись устами небес,
Заспівати свою «Черемшину»,
Поки дух молоднечий не щез
Поки мріється, поки живеться
Завжди з долею бути «на ти»
Що розтрачено - не повернеться
Що загублено - не віднайти
Хай не збулося все що бажалось,
Не наситилась спрагла душа
Та жилося таки, та кохалось,
Як в уривках Шекспіра вірша…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2022
Я не стану героєм епохи,
Сотні кращих зростила земля
Вбитих орків не жаль анітрохи,
Жаль що терпить весь світ москаля
А хотілось б зібрати їх в купу
І у космос в останній політ
Гіперпендилем путінську дупу
Вічна пам’ять на многая літ!
Я не стану героєм для маси
Нарід наш не за культом іде
Пупуаси ж оділи лампаси
Гонить в бій іх погруддя бліде
А хотілось би жити й радіти,
Тільки щастя для карлика гріх
Йдуть у школу, не в сховище діти,
З уст не стогін звучить їх а сміх
Кожен з нас вже давно є героєм,
Поки нам ще зозуля кує
Ми крокуєм упевненим строєм
У щасливе майбутнє своє
Де звучить нам «червона калина»
Новий гімн, Украіна нова
Дочекалися батька і сина
Сльози рідних, тремтячі слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
День бабака, цей енний день війни
Зиму змінили і весна і літо
Кладовища з бетонним монолітом
О, вересень, свободою війни!
Вдихни мені надії круговерть
Хай плаче смерть, кістляві не на часі
Даруй хоч день спокою бідоласі
Хай плани орків підуть шкереберть
Даруй мені палітру кольорів
Очам голодним досхочу напитись
Десь гасне слід моїх метеоритів
Де я колись без полум’я горів
Хай буде так, і завтра як до того
Хай серце б’ється, хоч давно погас
Який ж то сенс з усіх моїх причасть
Коли з весни нема в мені святого
Лиш тільки злоба жанр мого есе
З’їдає сутність і болить до скону
Чого чекати від Армагедону
Я бачив Боже, дякую за все…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2022
…так хочеться прокинутись, де знов:
спокійне небо і безкровний лютий,
де ранок наш тривогою не скутий,
де Світ іще не знає про «Азов»...
...так хочеться умитись не слізьми,
й вдихаючи морозну холоднечу,
трамвай ловити, не квиток на втечу
свободи прагнеш? ось вона – візьми…
…так хочеться весну в душі нести,
думками влітку дихати наповну
замість пшениці сіяти «бавовну»
на феєрверки з орків для фестин…
…так хочеться віддати півжиття:
за спокій, за дітей, батьків, дружину -
бо в кожного Героя, що загинув
і з нацією в такт серцебиття…
…так хочеться спинити кляту мить
а може краще взяти й відмінити?
раніше не уміли ми цінити
те що тепер у кожного щемить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
* жертвам варварству в Оленівці
Чого б це влітку маки розцвіли,
Невже сльозами зрошені повстали?
В степах безкраїх шахт і ковили
Війна щоранку зводить п’єдестали
О, що мені турботи суєти
Куди мені із долею тягатись
Моя душа навіки там де Ти,
Хоч й не мені «на вірність» присягати
Сліпа лихварка, обманувши смерть,
Дарує час, торгуючи тілами.
Новин, жалоби, зойків лиш на чверть -
Історія ось так виводить плями
А хочеться кричати і кудись
Молитися до Бога, щоб сказати:
За всі гріхи земні нас розсуди,
Та право дай померти без канатів
Чого б це влітку маки одцвіли,
«Ніколи знову», чи тепер довіку
Мотати будуть демони вузли -
Та гідність раз дається чоловіку
Коли свідомість добереться мас -
Підуть до біса історичні плями:
За мирне небо, за безпечних Нас -
Вас одиниці, з багатьма нулями…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022
Що ти приготуєш нам, світанок,
Де підстерегатиме змія*
Чи кохані губи наостанок
Цілувати буду взмозі я
Плакало вночі вже вкотре небо,
По осі твоїх координат
Знаю, що боятися ганебно -
Та лякає й досі звук гармат
Павутина, хаос, колотнеча
Від весни в свідомості людей
Засипає стомлена малеча
В зойках горя з маминих грудей
Краю мій величний, неозорий
Краю мій страждання і краси
Запалю свічки ́ - вечірні зорі,
Дам зерну Надії прорости
Бо не видно ні кінця ні краю
Пре Орда зі Сходу Дичини
Не ворота - хоч задвірки Раю
Відчини нам Боже, відчини
*змія - легенда про загибель Віщого Олега
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022
Немає гіршого нічого окрім «вати»
«Ні те, ні се» і «здрасті» й «добрий день»
Із ворогом хоч можна воювати
А тут: куди не плюнь – усе мішень!
Немає в них Вітчизни, ані дому
Ні віри, ні подяки, ні душі
На згарищі кладовища святому
Звучать в пів сили леніна вірші
У них лиш нарікання та прокльони,
Та Я би: тут і там / і сяк, і так
У бій ідуть «диванні батальони»
Що поглядом розтрілюють літак
Ще трохи і почнемо будувати,
Співаючи Відродження пісні
Вакантне місце буде і для «вати» -
Компанія у пеклі для русні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022
в память жерт ТЦ АМСТОР
***********************
Місяць кривавий уповні,
Скрегіт безжальний кісток
Вибратись б швидше й назовні
Віри вдихнути ковток
Плач з-за стовпа немовляти,
Руки холодні й липкі
Сухо із вуст слово: «мати»
В сотнях прохань гомінких
«Мамо, ходімо додому,
Іграшки стали німі
Мамо, це ж просто звук грому -
Досить ховатись в пітьмі»
Бачу вже янгола крила
Й світло що б'є із вікон
Мамо, гігантська ця брила
Мо́го життя рубікон
Обмаль вже часу на сльози,
Дай обійняти себе
Чуєш, смертельні дві дози
Небо несе голубе
Мамо, під звуки сирени
Вихід останній «на біс»:
Люди немов манекени,
Горений запах куліс…
……………………………..
Кажуть, що зась ображати,
Ще й зберігати лице -
В морду лиш хочеться дати
Виродкам клятим за це…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
Теракотовий колір світанку,
Догорає вечірня зоря
Запитала мене на останку
Що за варвар Тебе розоряв
Сотня днів у тривозі і смутку
Жаль, що в болі немає імен
У колосся твоє незабудку
Заплітатиму в звуки сирен
Кожен подих мій вільний - подяка
Кожен келих невипитих сліз
Де ж ти юності тінь переляку,
Де дитинства мого верболіз?
Я сьогодні не дивлюся в завтра
Все частіше думками «в пітьму”
Догорає майбутнього ватра
Дайте Матір ще раз обійму….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
«Немає смерті. І не ждіть — не буде.»*
Вкраїнський люд ніколи не помре
Щасливе завтра у кривавий будень
Відважні очі – вічності портрет
Чекай мене зі згарища, живого
Не плач даремно, вір у мене, вір!
Чекай мене, відкинь свою тривогу
Я бачив спокій, вічність поміж зір
Ми в унісон із залпами гармати
Плече-в-плече: усі в бою брати
Горить Вітчизна, плаче наша Мати
Стій до кінця за Ту, що вибрав ти
Бо прийде час - я з попелу повстану,
Пекельний жах відлунням у вірші:
Бронежилет одітий на сутану,
Розгрішення зневіреній душі…
*«Немає смерті. І не ждіть — не буде.» В.Симоненко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2022
Настане день, на згарищі святому,
Відновимо зруйновані міста
Всі журавлі повернуться додому
Минеться жах «Ірпінського моста»
І знову сміх лунатиме дитячий
Не з бомбосховищ, в затінку верби
Та вільний люд ніколи не пробачить
Це море сліз, печалі і журби
В жовтогарячий осінь розфарбує
Усі пастельні казуси війни
Настане день, Господь таки почує
Бо я не плачу, плаче мій двійник
Прийде зима і в біле покривало
Невинно впавших загорне, зажди
Та в серці слід рашистськоі навали
Кривавий слід болітиме завжди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Ви підпалили нашу «Мрію» -
Ми потопили вам «Москву»
Волаєте: «це фейк, не вірю…»,
А лодка поки тоне наяву 😊
Це вам привіт від «недоукраїни»
Нептун, диви, і в бункер долетить
Тік-ток вояки з повним ротом піни,
А голос з дня у день сильніш тремтить
Як на парад: три дні – баян, гармошка
газманов, басков, жирік і кобзон
Для вільних борщ, рабам піде й окрошка
валіть додому – посівний сезон!
Ще зовсім трохи й ми розправим крила
А вам не змити вбивчого клейма
Ваш «недоцар» цілуючи кирила
Узвар із крові оленя приймав
Над чорним морем Наше майоріє,
Все мріючи про спалену москву
І поки ми відновлюємо «Мрію»
У вас триває з крабом рандеву
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2022
Кажуть, людина звикає буквально до всього,
Кажуть, що з часом образа моя заросте
Тільки в кацапів немає нічого святого
Стежка до пекла – ось рішення їхнє просте
Як відучитися бачити сльози дитячі,
Як научитись молотися в шумі сирен
Страх виправдовує наші болючі невдачі
Страх розчинитися в списку зі сотні імен
Скільки іще мимо ритму нам кроків ступати
Танго зі смертю – вже місяць не видно кінця
Падайте, в ноги стріляйте собі супостати
Як перегній вас зустрінуть родючі місця
Більше не хочу звикати буквально до всього
Сльози і біль у минулому, ще тільки крок
Й вічність моя на долоні дарована Богом
Ще тільки мить і дістанемося до зірок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2022
Не час тепер писати про любов
Чи може ні? -
дай Господи терпіння,
Вдихни свою упевненість мені
Зміни і витри біль цю докорінно
Нехай вино проллється, а не кров
Куди тепер поділися слова,
І наша сила? -
чи не втому справа
що стільки душ земля вже прихистила
Чернігів, Харків, Буча і Полтава -
у сотнях міст заплакана вдова…
У парках бродять нелюди й засранці
Там де ще вчора
Гралась дітвора
Дивує світ народу непокора
Дивує нас усього світу Гра
Бо ми й на смерть ідемо в вишиванці
Вже час таки писати про любов!
Хай хоч на мить
тепло зігірє душу
Нехай Мужчин на фронті защемить
Тих що боронять Небо нам і Сушу
Солоні сльози їм зігріють кров
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2022
Закрий нам, Боже, небо над дітьми
Не зброєю – так ангелів руками
Щоб материнські сльози між рядками
Зросили стежку - вихід із пітьми
Не дай нам, Боже, втратити себе
І гідність й віру ставити на шальки
Хай смерть смичком самотньої скрипальки
Червсті серця обманом загребе
Зміцни нас, Боже, просто обійми
Осиротілих, безвісти провпавших
Ми, совістю Європи ставши
Благаємо закінчення війни
Закрий же, Боже, небо над людьми,
Нехай Воскресне Україна наша!
Стражданнями наповнена вже чаша,
Сплюндрована свобода Чобітьми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022
Гордість і сльози: Дай Боже терпіння і сил,
Світ полонив від сьогодні флеш-моб «Україна»
Ворог вкриває ракетами наш небосхил -
Ми ж добровільно лиш в церкві схиляєм коліна
З нами Маямі, Автралія, Польща, ЄС
Голосом нашим говорить сьогодні сумління
«Слава Героям» для варварів «Грім із Небес»
З крові Героів свободи зростає коріння
Наш Мелітополь, і Харків, Бердянськ знову наш!
Хто може так ще любити свою Батьківщину
Кулі закінчились – стане в нагоді палаш
Лиш би Вітчизну залишити дочці і сину
Вмерти не страшно, лиш вічно боятися важко
Буде сьогодні атака, чи може вже ні?
З бункера, мов із ковчега, лети моя пташко
“Київ ще, милий мій, досі палає в вогні…”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2022
Давай разом увірвемось у сни:
Де ми удвох стираємо кордони,
Де вже не діють більше заборони -
Де все просякло запахом весни!
Давай хутчіш кудись на край землі:
Де застережень й осуду немає,
Де місяць в повні небо обіймає -
Де сяють очі-іскорки в імлі!
Давай колись відновимо мотив:
Де нам обом вже котру ніч не спиться,
Де з губ твоїх зриваю таємницю -
Де не лякають спалені мости!
Давай на мить, та ну- на все життя:
Де «на рушник» уперше і востаннє,
Де Ми сердець не гасимо повстання -
Де ціла вічність – просто Ти і Я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022
Поглянь у очі стомлені мої,
Поглянь, буває легко помилитись...
Ще сльози десь ведуть свої бої,
А я упав,... - дай досхочу напитись
Тебе, твоїх отих безумних чар!
Розбите вщент збираєм по краплині,
Та й все що вище неба, понад хмар...
Весь світ затих, затих у цій хвилині...
І я в цю мить відворююсь в тобі,
Мов відголосок зраджених ідилій.
Підморгуєш невпевненій ходьбі,
Бо я несу букет із жовтих лілій.
Ти знаєш, що слова мої в душі
Відвертості очами не відвести...
Романтики вмирають у вірші,
Та й я не зміг, не зміг тебе підвести.
Прийми мене, бо не важлива суть,
Алюзія, сценарій і актори...
Ті очі більше щирості несуть,
Ніж снігом балують узимку гори
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2021
Заплітала осінь, заплітала
В білі коси жовті кольори
Заблукало серце, заблукало
Першу зустріч, прошу, повтори
Скільки ще ходити нам по краю,
Скільки ще не звіданих світів
У тобі щоденно відкриваю:
Те що описати бракне слів
Загравала осінь, загравала
З уст кокетки тихо падав лист
Зрозумів і я у чому справа
Ми, на жаль, не ті як і колись
Ми запал з роками розміняли
Вимірені кроки раз по раз
Може не обачливо минали
Недосказаність і скупість фраз
Заховалась осінь, заховалась
Та чи в цьому є твоя вина
Ти ж у мене швидко закохалась
А кохання – це завжди війна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
Як вийшло так, що ти перехворіла,
Як вийшло так, що я перегорів?
Невже ця осінь й справді чорно-біла,
Невже немає інших кольорів?
Сухі слова, мов листя пожовтіле,
Сьогодні сумно стелиться до ніг
А як же нам, закоханим, кортіло
Свій шлях знайти у схрещені доріг
Та доля грала у свою виставу
І дощ не падав – плакав крадькома
В останню зустріч нашу біля ставу
Згасала іскра, пристрасть між двома
Я ще ловив твого Амура стріли,
Все мимо цілі, все тепер пусте
Уста твої, як і колись тремтіли -
О клята звичка вірити в святе…
Ці очі все ще карі і гарячі,
Всміхаються гординею невдач
Я все забув, змирився і пробачив
Та відпустив. І ти мене пробач
Бо це не діло, це не перспектива
Спокуси пастка, шлях у нікуди
Супутник жовтня – хаотична злива,
А знаєш жди мене, ти далі жди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Осінь п’є серпневу прохолоду,
Осінь п’є очей твоїх блакить
Боже збав не помічати вроду,
Боже збав розтратити цю мить
Вдосвіта осиротілі клени
Мовчки плачуть листям у канав
Хто ж із нас не був колись шаленим,
Хто ж в кохання бездну не пірнав?
Так і я без наміру, без хисту
У твоїх тенетах заблукав
Романтичну, пристрасну і чисту
Я зустрів тоді і покохав
Тільки зорі, свідки безвідмовні
Наших тіней плутали сліди
Назбиравши чарів жмені повні
Я словами зрошував сади
Очі-в-очі, погляд у минуле
Де ж ви соки молодих беріз?
Може ми за швидко обітнули
Нитку щоб заштопати надріз?
Осінь п’є серпневу насолоду,
Осінь п’є твоїх очей блакить
Надто пізно розпізнав я вроду -
Потяг твій до іншого вже мчить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2020
(коханій дружині)
Із року в рік годинник рахував:
Лиця морщини, волосини сиві -
Так час кохання наше гартував
(мізерна плата за літа щасливі)
Веде мене дорога там де ти
І крок у крок ступаємо, позатим
В щоденному полоні суєти
Забути легко «дякую» сказати…
Із року в рік в гонитві, в метушні
Іскру не важко буднем погасити
Ти можеш і не вірити мені,
Та ниву цю ще в змозі оросити
Веди ж мене на подвиги, веди,
Кокетливо всміхнися при розмові
Бо як раніше сплутані сліди
В одне життя схреститися готові…
Із року в рік я пізнаю тебе,
Не втомлюючись книгу цю читати
Буває часом в серці зашкребе,
Бо це любов! На біса ці дебати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2020
Зустрінь мене, коли тебе знайду,
вдихни ковток весни на повні груди
Нехай віщують люди нам біду -
закоханих весною Бог не судить
Впади в мої обійми до зорі
де вже цілує місяць ситі хмари
У мороку блукали звіздарі,
а Бог Тебе мені послав до пари
Щоб віднайти проміння у пітьмі,
душевний компас. Все таки буває:
Пасує літо відчуття зимі,
А осінь, осінь - радше зачекає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2020
Хто відповість за втрачену весну,
За сльози й сум ночами коло хати
По серцю ніби лезом полоснув
Пробач мене, - дозволь себе кохати,
Хоч і ножем по серцю полоснув…
Я вже не той, на жаль, як був тоді:
Коли удвох ранкові пили роси
Проміння перше сонця у воді
Своїм віршем вплітав тобі у коси,
Та вже не той, на жаль, як був тоді…
Та й ти давно змінилась до нестями
Манірна, горда, вперта, ділова
І кажеш «Він» в коханні більше тямить,
Береш на кпини всі мої слова.
Бо у коханні інший більше тямить…
Та не боюсь минулого образ
Іскра і хмиз – і знову запалає
Лякає несміливість, скупість фраз
Та й цю незгоду серце подолає
Бо не боюсь минулого образ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2020
Хай губ твоїх невипите тепло,
Чужі уста ковтають неохоче
Вже і зимою сонце припекло,
А хто завчасу випити не хоче?
Ловити посміх, блиск очей твоїх,
Хай цілу вічність тягнеться хвилина
Який у цьому може бути гріх,
Яка у цьому є моя провина?
Летять у даль безликі, сірі дні,
В очікувані щастя неземного
Лише на мить дарована мені
Прийдеш, і я - відчую себе богом
Тут на землі хай роздається сміх,
Де пили воду спраглі матіоли
Така любов буває не для всіх
«Така любов буває раз в ніколи» *
Пусте, що пристрасть - зброя молодих
А що вже нам? – кохати без упину
Богині хай виходять із води,
А милих локони вкривають спину…
Хай губ твоїх невипите тепло,
Мої уста скуштують наостанок
Все що не склалось, збутися могло
Твій захід мрій, моїх надій світанок
*«Така любов буває раз в ніколи» * В.Сосюра, "Так ніхто не кохав"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2020
«Поезія – це не для всіх! –
Це завжди для когось одного…#В.Шевчук
І вірю я, що й ти
прийдеш у сни,
думки…а я ввірвусь
лише на хвилю
поцілувати,
тільки проясни
чому тебе
кохати не осилю
Чому твої
непізнані уста
вивчає інший,
хоч не має права
за ніч палку
розплата є проста -
ранковий хаос,
недопита кава….
Горять і меркнуть
очі водночас
Чи сором? ні –
гріха нема в любові
вина і смуток
всіх моїх причасть
сміюсь і плачу
(вибрики святкові)
Ти знаєш,
збігло стільки вже води
а я ще досі
не придумав рими
поезія - тільки
для молодих
їм весни цвітуть,
і їм заздрять зими
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2019
Осінь за вікном, холодна осінь,
Листям вкрилась поверху отав
У твоєму русому волоссі
Як в життя криниці потопав
Мов для нас ці зорі мерехтіли,
Мов для нас цей ранок пив росу
Пристрасть розливалася по тілу,
Боже збав, забути ту красу
Ким була ти: марево вечірнє,
Чи забута мрія наяву?
Попри всі твої слова невірні,
Попри все - коханою назву!
На останок посміхнуться очі,
Ніби в такт тій паузі німій
На останок серце полоскочать
Вогники палаючі в пітьмі…
Осінь за вікном, холодна осінь,
Жовтим цвітом плачуть кольори
Ти забула, я ж кохаю досі,
Повтори цю зустріч, повтори…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2019
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853276
P.S. Дякуючи таким авторам не гріх і перестати писати
Минуло все, та чи Усе минуло?...
Так легко в пристрасть сипати слова
Від осені вже вереснем війнуло,
А ти ще й досі вперта й ділова…
А ти ще й досі у полоні літа
І Боже збав, розвіяти туман!
Бо ти, стоїш в ранковий цвіт одіта
Немов принцеса, мов самообман
А я тобі навколішки з букетом,
Заїжджено знов прошепчу вірша
Ховається за обрисом поета
Приречена, скалічена душа
Хай в боротьбі між небом і землею
Падуть невірні, бо чи в тому суть
Що ми удвох стоптали цю алею
У пошуках що ж мрії принесуть….
Зневірилися, та чи хто осудить? -
Кохання раз дається навіки
У нашій пристрасті виною люди -
Кохати вміють, вір, чоловіки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2019
Я покину писати вірші
і тривожити серце рум’яне
Коли частка моєї душі
за кулісами музи зостане
На субтоні несказаних слів,
в павутині забутих мелодій
Я, злетівши – упав… і зотлів
Наче раб, наче паж, наче злодій…
Та в падінні свою тятиву
і стрілу я націлив на диво
Неомріяне – переживу
без бурлеску, як завжди, фальшиво
Недописаних мрій каламуть
неохоче там в келиху тане
Жаль, для юних лиш весни цвітуть
і дурманить цей квіт, і дурманить…
Я покину співати пісні
про невинну любов загадкову
І погасну…, щоби навесні
з головою поринути знову…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2019
Минають дні… останній подих літа…
Чи ти ще та, яка була колись:
В осінній передчасно цвіт одіта
Котру боялись і котрій клялись?
Летіло листя пожовтіле клена
Тобі до ніг, мені до забуття
Чи справді ти була така шалена
Чи я тобою марив без пуття?
Чи може доля граючись із нами,
Мелодії відчувши дисонанс:
Історію новими іменами
Напише про любов, але без нас
Із невідомих досі серцю літер
Слова кохання, пристрасті слова
Розносить не обдумуючи вітер
Повстане з них прелюдія нова
У натовпі зустрітись доведеться -
В буденність жарти доля запліта
Та буде непідкорена фортеця
Минають дні, сезони і літа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2019
Давай, удвох за мріями в погоню:
В Париж, в Мілан – та хоч на край землі!
Поки образа спить на підвіконні
Поки курличуть в небі журавлі
Куди сховатись? Вибрики осінні
Надміру швидко юні крадуть дні
Кокетка ніч малює наші тіні
Жовтогарячим пензлем по вікні
Усе пливе, ти поруч й так далеко,
Без тебе я по справжньому не жив
Закоханих лякає небезпека
Прожити без очікування див
Нашвидкуруч училися кохати
Цнотлива пристрасть в зародку бліда
Мов ціла вічність дві хвилини втрати,
Ми бранці часу – та не втім біда…
Давай, удвох махнем навколо світу
Упав Париж, Мілан у ніг твоїх
Не раз зривали заборони квітку
Та хто осудить нас за цей огріх
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2019
У світлі безглуздих обставин,
В падінні моральних ідей -
Аншлаг на кохання виставу
(глядач безупинно іде)
В бурлеску новин каламуті
Повітря від жовчі вже тхне,
Закоханих мрії почуті
Із сотні один тай зітхне
В перерві аншлаг до буфету
(емоціям місця нема)
Кохання димить сигарета
Безглузда, безлика, німа
Виводять людей на паради,
Дурман ще п’янить де-не-де
В театрі не знають пощади -
Завіса таки упаде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2019
"Коли потяг у даль загуркоче..." В.Сосоюра
Коли потяг у даль загуркоче,
Розвіваючи дим від багать
На пероні заплакані очі
Буде вітер твої цілувать
Буде в погляд вплітати грайливо
Тих очей неосяжну блакить
Ти скажи: ну, хіба це не диво
Так уміти сповільнити мить?
Теплим поглядом спогади чисті
Як росинка на кінчику віт
Принесе у пожовклому листі
Запах юності, юності квіт
І не буде ромашка губити
Надаремно свої пелюстки
Ти дозволила лиш пригубити
Те, що поспіхом пив залюбки
Нерозважливо стали чужими
В’яне квітів дурман в боротьбі:
Карі очі кохаю дружини
Але сняться чомусь голубі
Кожен вечір із присмаком м’яти
Я відроджуюсь знову в тобі
Карі очі навчили кохати
Та згубили мене голубі
Надто довгою вийшла розлука
Та не здалися ми попри це
Гру кокетливу тіней застукав
за твоїм худорлявим лицем
Дотик пристрасті, сміх під вербою
Вже давно не тривожить мене
Живучи у обіймах з журбою
Цінувати навчився сумне
На останок скупою сльозою
Оросила юнацьке плече
Перелякане серце грозою
Вже не так, як колись – та пече
Непідкорені губи червоні
Не звільнили мене від обмов
Хай залишиться там, на пероні
Недосказане, недолюбов…
Нерозважливо стали чужими
В’яне квітів дурман в боротьбі:
Карі очі кохаю дружини
Але сняться чомусь голубі
Кожен вечір із присмаком м’яти
Я відроджуюсь знову в тобі
Карі очі навчили кохати
Та згубили мене голубі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2019
(Одному із кращих авторів сьогодення!... хоча він і буде заперечувати)
Буває часто: граючись словами
Влучаєш в ціль,
без сліз, без крові
і ніби просто так...
Поета дар бродити між сліпцями,
Щоб істину знайти поміж рядками
Кохання сіль,
щоб чорноброві
відчули вже на смак…
Нестримна сила створена думками!
І попри це – на відстані парсеку
Спиняєш час,
бо запис «демо»
залишить нас в боргу
За холод і за невимовну спеку,
За кожну мрію: і близьку й далеку
Ми ж повсякчас
вперед ідемо
спиняючи жагу,
Бо сильні духом - люблять небезпеку
Забути б страх – незрілості невдачу
Не впасти би,
не збитись з шляху
на пів дороги десь
Спираючись на істину ледачу,
Бо сильні не надіються на вдачу
Це лиш раби
від згадки жаху
запал ховають весь…
Надіюся, твій розпач не побачу!
І у віршах, як сотні, як уперше
Я віднайду:
ранковий смуток,
упевненість свою
Щоби на мить простий аматор-вершник
Здобув удосталь віртуальних звершень
І на ходу,
на заздрість круто,
я вистою в бою…
Хай кожен вірш дається наче вперше!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2019
Настирно ти вриваєшся у сни,
Грайливо кокетуючи зі мною
І байдуже, що поруч, за стіною
Закохані чекають до весни
Спокусливо всміхаєшся мені
І вдячний небу я за осінь й зиму
Закоханим байдуже до мейнстриму
Бо пристрасть хвацько держить в стремені
Давно вже здався , бо і сам не знаю
Чого чекати від приходу літа,
Коли стоїш у цвіт вишень одіта
Живу сьогодні, - знову засинаю…
Куди мене ці мрії приведуть,
Чи течія, бувало, не дволика?
Для космосу любов ця не велика
І не богемна - та чи в цьому суть?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2019
Вечір.. Тиша… Ми в полоні диму,
Віскі… Танго.. Танець для обох
Хай до губ не підібрати риму -
В дотику вся велич перемог
Мов кокетка, очі затулила,
Грація у вигинах плеча -
Все таки, п’янка жіноча сила
Серце ранить краще від меча
Вечір… Тиша… В хаосі полоні
Віскі… Танго… Посеред октав,
По спітнілих пристрасних долонях
Я тебе мов книгу прочитав
І даремним видався супротив
Нам обом знайомий цей мотив
Бо ж кому всміхалися навпроти
Очі карі повні теплоти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2019
Я тебе пробачити не в силі,
Боже мій! – поглянь, яка краса
Вітер коси гне верби похилі,
Заграючи плачуть небеса
Ми з тобою вже давно не діти
Наша юність- вічна боротьба
Прийде час - і будемо радіти.
Прийде час і зникне ворожба
Я давно плюю на ідеали
Хто придумав цей манірний стрій? -
Все віддам, щоб тільки зустрічали
Очі милі в темряві пустій
Я тебе пробачити не в силі,
Закриваю очі – образ твій
Підкоряєш ти мене навиліт
Змахом нецілованих ще вій
І пливе байдуже сьогодення,
Крутиться у хаосі подій,
Я тепер усе своє натхнення
Інвестую в човник із надій
Хай пливе, нехай мене дурманить
Хто сказав, що не дістатись дна
В серці оповитому туманом
Будеш вічна, стигла, не одна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2019
Вибач, та на зустріч не ступити кроку
Я тепер попався в пастку назавжди
Вибрало кохати серце карооку
А де очі карі – спокою не жди…
Не піду питати у циган про долю
Не заплачу, - мужньо вистою в бою
Як травневий вітер обікрав тополю
Так і я розтратив молодість твою
І летіли стріли сірих чар у спину
Крадькома реальність валячи з під ніг
Я не вартий вічність, але на хвилину
Подаруй не погляд – свій цнотливий сміх
Знаю, - я для тебе, лиш момент пройдешній
Недолуга згадка, неглибокий слід
Та в діла духовні, у діла сердешні
Здайся, не кривляйся, манячи услід
Заплітають коси вже вітри весняні
І уста червоні на чужій щоці
Я колись важливе не сказав коханій
Я колись пастельні вибрав олівці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2019
Як живеш сьогодні? – поділись зі мною,
Хто тепер закрався у твої думки?
Тільки не вагайся і не будь сумною
Байдуже, що літо хоче навпаки
Віриш, що готовий я для тебе досі
Осушити залпом цілий океан
Та грайливий вітер в русому волосі
заплітає в коси твій новий роман
Скільки ще навколо, нас чекає світла
(не замінить навіть вечір при свічах)
Скільки не старався - тільки ти розквітла
Не у карих – сірих, у чужих очах
І безглуздо листя зеленіло клена
Час – ще той дотепник, хоч і б’є у ціль
Тільки не забути цю любов шалену
Незбагнену пристрасть, мого серця біль
Розпустили віти вже весняне листя
Викрасти б хвилину, ніжний погляд твій
І зіпсутий аркуш, заново, начисто
Цілувати очі, жадно поміж вій
Скільки ще навколо, нас чекає світла
(не замінить навіть вечір при свічах)
Скільки не старався - тільки ти розквітла
Не у карих – сірих, у чужих очах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2019
Коли вже весна відпочине й візьметься до справи
І першим промінням наситяться спраглі серця
Я душу оголю, впаду, обіймаючи трави,
Невдачі усі перекресллю штрихом олівця
В полоні тенетах я очі відкрию й відразу
Пливтимуть по небу, у тінях кумедних хмарин
Минулого жаль, сьогодення й майбутні образи
Я буду самотній, та більше не буду один
Квапливо весна буде грати незвідані ролі
У поспіху гублячи першу цнотливу красу
Чи вистачить часу вмирати у тобі поволі
Чи вистачить сонця зігріти холодну росу
Ні ти, ані я, - вже давно не володарі часу
Своє відцвіло, залишилося м’яте, пусте
Та все ж, попри біль, недозрілу любов передчасно
Посадимо вдвох, і хто знає, що там проросте…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2019
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832863
І буде слово… Гріх… І каяття
І буде бал.. І демони безсилі…
Мені б крізь терни у твоє життя
Ввірватись…
Й залишитись
В ньому на хвилину
І буде осінь сипати слова,
П’янкі смарагди в непогожу днину
Ти будеш йти по парку, ділова
Уся в думках…
Уся в собі…
З галузкою жасмину
І принесуть спізнілі журавлі
Від тебе звістку - сліз скупих краплину
Нехай чужими були на землі
Але у вічності
З тобою розлучусь,
І у тобі загину
І в час коли, надумають боги
Усім безсмертним пощипати крила
Я розіб’ю всі кляті береги
І заберу з собою навіки
Все те що ти не зберегла
але в мені відкрила
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2019
Імпровізація на тему
[i]http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826399[/i]
Хай мости догорять, хай зима спопеліє до тла
І не буде у нас ні сьогодні, ні завтра, ні вчора
Наші душі вже сплять, та не в змозі спинитись тіла
Що мені твоє “ні”, що мені твоїх губ непокора
Хай мости догорять, хай світанок леліє зорю
На колінах хита передвісницю нашого смутку
Випий чашу мою, я в тобі, як колись, догорю
Бачу очі твої, бачу стиглу в полях незабудку
Хай мости догорять, хай нові побудують серця
Хай не буде сьогодні, не буде ні вчора – лиш завтра
Тільки тиша кругом, тільки гасне мелодія ця,
Догорає вогонь, без іскри не розбурхати ватри
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2019
Вже п’ятий рік диявол нас кружляв…
Весна, весна – ти викрала наш спокій
Чи вірив хтось, чи знав, чи уявляв,
Що може бути світ такий жорстокий
Що може «брат» нагострити ножа,
Зухвало пулі цілячи у спину
«країна зла» холодна і чужа
Що можеш дати ти своєму сину?
Чи за ідею, хоч один піде,
Як сотні наших істинних героїв
Безлике у багатстві і бліде
Твоє лице – це кожен з нас засвоїв
Хай через крок «у завтра» перейдемо:
Свобода, як ніколи, нам під стать
Будь проклята, невіри діадемо -
Незламних духом рани не болять
Ми перемогу внукам привеземо
Та чи розсудить вчасно нас війна -
Земля, колись багата чорноземом
Змішалась з кров’ю – всьому є ціна…
Вже п’ятий рік зловіще перед сном
Цинічний не стихає звук гармати,
Лиш мати, мати – плаче за вікном
Й реальність відмовляється приймати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2019
І я колись прийду в твої думки,
У сни ще рано до приходу літа
А знаєш, я б сьогодні залюбки
Хотів би від дощу тебе зігріти
Не будувати планів на щодень
Рутина для романтиків - хвороба
А знаєш, ти поцілила в мішень,
Коли на мене глянула з-під лоба
Бо у грайливо стомлених очах
Я бачив пристрасть – як же ти горіла!
Всміхаєшся і плачеш водночас,
І осінь не така вже чорно-біла
Так хочеться знайти таки слова
Творити, щоби ти мене почула
І знаєш, вся спільнота світова
Тобі би із полегшенням зітхнула
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2019
З роками змінилося все, навіть друзі навколо
Дитячі амбіції вже непристойно малі
Чи буде чекати, чи двері відкриє нам школа,
Чи вдасться спіймати усмішку старих вчителів?
Чи просто поглянути в стомлені працею очі,
Бо кожен із нас був у чомусь колись неправий
Старіємо ми, а Вам молодість Бог напророчив -
В дитячій енергії силу черпаєте Ви!
Когось вдалечінь переніс буревій сьогодення
І досвід набутий не раз у нагоді нам став
Всю мудрість життя ми не вивчили ще достеменно,
Та хто би подумав – вже й ми режисери вистав!
Можливо, комусь не вдалось журавля упіймати
Синиця важливіша часом буває стократ
Вже значення слів зрозуміли ми «батько» і «мати»
Усмішку малечі вагою у триста карат
Тому й не бентежить сьогодні холодна погода,
За стінами краще, за стінами в грудях щемить:
Бо школа для нас – була перша серйозна пригода
Пройшло вже п'ятнадцять?, - Та ну! – це всього лише мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2019
Я забуду тебе, коли перша зоря упаде
Осліпляючи світ у обійми квітневої ночі
У непізнанне нам місяць стежку нову прокладе
Без образ і жалю кращу долю для тебе наврочу
Я забуду тебе, коли сивий туман опаде
На ранкові поля, не підкорені досі вершини
Тільки серце не спить, мить розлуки нестримно гряде
Стане білою ніч і заплачуть від болю мужчини
Я забуду тебе, коли квіти зів’януть в саду
Під п’янкий зорепад для обох нас цвіла матіола
Тільки схожу на тебе навряд чи колись я знайду
І погасну…, а ти - не опустишся більше з престолу
Я забуду тебе. На останньому змаху пера
Озирнуся й усе в чорноту замалюю навколо
Наша юність пройшла…О, яка швидкоплинна пора…
Та кому я брешу – я тебе не забуду ніколи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2019
Не пиши ні слів, ні обіцянок
На німому клаптику листа
Дай очей напитись наостанок,
Дай сльозою ранити уста
Що мені твої чудні манери,
Через гордість я перестрибну
Й виплесну на аркуші паперу
Карих стріл безмежну глибину
Не суди, нехай Господь розсудить,
Дай своє узяти сивині
Не такі чужі з тобою люди,
Щоб топити пристрасть у вині
Бо коли на зубожілій ниві
Змочу ноги у живій воді
Станемо нарешті ми щасливі
Та не будем більше молоді
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2019
Розгулялась зима не на жарти,
Розтривожив серця перший сніг
Чи я погляду більше не вартий,
Чи мене не зігріє твій сміх?
Ти цілуючи очі відводиш,
Заметіль за вікном і в душі…
Чого варті скарби без свободи,
Чого варті без музи вірші?
Наче я і не жив, і не мріяв,
Наче юність на білім коні
Прискакала і врешті зустрів я
І застиг від холодного «ні»
З головою у пристрасть поринув
Не рахуючи шанси, проте
Непідкорену мною вершину
Компліментами хтось замете
Розгулялась зима… Не до жартів,
Раз в житті лиш такий буревій
Тільки доля нам сплутала карти
Ти не та, я – давно вже не твій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2019
Ти зіграла для мене цю роль
Тільки грою це важко назвати
Кожен з нас у падінні герой
Що готовий на подвиг до страти
Так і я, завжди поруч мов тінь
На півкроку, ось там, за юрбою
Серед сотень зірок мерехтінь
На коліна упав я без бою
Бо моя запалала зоря
Чорно-білими фарбами зранку
Хоч минулого ще догорав
шанс цілунок спіймать на останку….
Ти здолала, не сотні – мене
Заодно небо й сонце з тобою
Лиш закоханий мрію збагне
Й відречеться назавжди спокою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2019
Розтопились воскові фігури,
Засіріла новорічна мла
Я б тебе намалював з натури,
Тільки ти на зустріч не прийшла…
______________________________
Ще довго йти до істини вершини -
Така далека світу мудрість вся
Але без твого серця половини
Ще досі у підніжжя топчусь я…
_____________________________
Осінь – найкраща пора оправдатись за каверзи літа
Хочеш, я жовто-гарячими фарбами стримаю сніг
Та не моїми губами в цей вечір холодний зігріта,
Видно таки обіграти осінню хандру я не зміг
________________________________________
Давай утечемо удвох – манить острів безлюдний
Кохання азарту напився удосталь гравець
Та право на слово останнє немає підсудний,
Бо вчинки усі оправдання звели нанівець…
_______________________________________
Ти ще віриш, що я, можу бути тепер незалежним
Від життя колотнеч, від буденності, від суєти?
Я колись вже кохав, віддававшись коханню безмежно
Тепер черга твоя, - та чи здатна за мною піти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2019
Ти моя біда і панацея,
Перемога у чужій війні.
Але вдячний Богу і за це я:
Що слова складаю у пісні
Ти пожовклі очі листопаду,
Перший промінь сонця навесні
Хто тобі дав право це на владу
Керувати мріями у сні?
Ти моя найбільша таємниця,
Світла нитка темної душі
Хай усе задумане здійсниться:
Всі про тебе оживуть вірші
Ти моєї юності розрада,
Ти оаза, порятунок мій
Демони підштовхують до зради,
Тільки ти здаватися не смій!
Ти грайливе колихання вітру,
Що візьме колись і заштормить
Сотворив же Бог таку палітру
Котру люди знищили за мить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019
Ми стрінемось з тобою, моя панно
Та чи під силу нам ступити крок?
Весною цілуватись притаманно
Закоханим у мареві зірок
Чи ми ще ті, як і колись гарячі,
Чи час, мов скроні, душі побілив?
Лиш сильних загартовують невдачі
Чому ж нас Бог слабкими сотворив?
Сухі слова зрадливо на папері
Розходяться з країною чудес
Чому же ти з поміж усіх імперій
Мені мов кара послана з небес
Ми стрінемось з тобою, моя панно
Нам не під силу стримати цю мить
Війну програли та мале повстання
Не нам судити та не зупинить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019
Не приходять від тебе давно романтичні листи
І від цього зима видається бридкою удвічі
Як поранений птах, збитий пострілом губ холостим
Стрімко падаю вниз наостанок всміхаюсь у вічі
Невагомості мить – мить покути, блаженства й розлуки
Чого варті слова, коли очі говорять за них
Я німію з тобою, без тебе до шалу розкутий
На балу балагур, наодинці колега сумних
Прокляни, розлюби, хоч ніколи ти так не любила
Щоб розпечене серце трощити щомиті об лід
Щоб на злеті горіли від погляду зраджені крила
Ти не плакала – знала і їм посміхалась услід
Бо не в тому біда, що свіча догоріла завчасно
Хто страждав зрозуміє – чекати найважче завжди
Зупинись, не втікай, швидкоплинне кохання прекрасне
Бачиш, знову зима замітає за нами сліди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2019
Ти сказала мені, що, романтики більше не в тренді
Недописаний лист, фотографія – от і усе…
Тільки мрії прісні відібрати в заручника бренді
Неможливо, бо вірити здатен я довго в пусте
Ти сказала мені, що ця зустріч сьогодні остання
Теплий блиск у очах не мої зігріватиме сни
Ми ще будем одні, та без натяку вже на кохання
Ми ще будем разом, та розділені грою весни
Ти сказала мені, цілувати у губи не стала
І ридала й всміхалась ранима жіноча душа
Та не з піни – з гріха, ти грайливо учора повстала
Щоби я надаремно за мріями в такт поспішав…
Ти сказала мені, що, романтики більше не в тренді
І без бою упав – підкоряючись волі твоїй
Я не вірю в кінець, бо немає кінця у легенді
Якщо янголи зрадять – врятують химери земні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2019
Ти чар останні вибрики весняні
Фарбуєш марно в теплі кольори
На пів шляху не стримати повстання -
З’явись мов чудо, й тричі повтори
Що ще не час, нехай і я остину,
Доп’ю вино усіх Твоїх причасть
Молитися не стану без упину,
Кохати й зневажати водночас
Бо вірю я, в саду достигнуть вишні
І ти таки знайдеш мої уста
Не прокляне - благословить Всевишній
Ця мить остання, грішна, саме та…
Тож поверни мені хоч на хвилину,
Мізерний шанс поцілити в мішень
Якби горіла хоч на половину -
То я б тобою марив кожен день
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2018
Не гаснуть очі… стрілами у спину
Ти дозріваєш заборони плід
Стискаючи до крайнощів пружину -
Поблажками томитися не слід
Нас відділяють кляті кілометри
Ти досі свіжа, я давно погас
Ховаючись зі страху у наметах
Я оправдовуюся «ще не час»
А він прийде – весна спаде на груди
Безликий смуток нас покине вмить
І байдуже про шо гадають люди
Не в силі смертні зіпсувати мить
Бо ще горить, не плаче і не в’яне
А я б волів не знати Твоїх чар
Хто покохав, любить не перестане….
Та одиноко в щасті серед хмар
Забутий шанс уста поцілувати
Без спроби здався – юності вина
Не стало сили погасити ватри
Та розлюбити... Мертва тишина
У сотні раз пекучіша відмови
Вона хоча б обрізує хвости
Складаю пазли неба й пекла змови
Та не мене цілуєш і не ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2018
Я довго йшов… Вела навскіс дорога,
І кожен другий підлості навчав
Та юних літ незрілості тривога -
Покута за усе, що не змовчав
І не стерпів, бо молодому важко,
Запал терпіти швидко покида
Лети у стрій моя безкрила пташко
Лети подалі й Бог Тобі суддя
Мені залиш про себе світлий спогад
Очей бездонних голубу блакить
Не пробачай, даруй украсти погляд
Дозволь собою полум’я гасить
Бо не болить…., не день а ні хвилину
Із образом встаю та не засну
Без співчуття у цей же час загину
Прийми у дар мою Тобі весну
І розіпни! Так легше зрозуміти
І оправдати крок у небуття
Опалі пелюстками плачуть квіти
Суди мене сьогодні мій Суддя
Бо по неволі перший серед грішних
Кохання раб – та чи моя вина
Що серед сотні вбогих та розкішних
Твій Всесвіт простір мій перетина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2018
«Я в твоїх зіницях вкотре молодію,
Знову вісімнадцять! досі на коні!» В.Шевчук
Я шаленію,- знову вісімнадцять
Стуляю очі – досі на коні
Чомусь для мого світу затісна ти,
Замало сили, спогади прісні
Чи буде час шукати суть розлуки
Мені б напитися безликих чар
Наш Бог Тебе створив мені для муки
В пітьмі густій шукаю свій ліхтар
А ти сіяєш, ніби стигла вишня
Втрачаю глузд від погляду і знов,
Твоя усмішка: щира, дивовижна
І заздрю тим, хто стежку цю знайшов
Втішаючись далеким, непідкупним
Себе в погоні трачу на пусте
Чому була колись ти неприступна
Коли у Тебе вірив мов в святе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2018
Ти моє непізнанне прокляття…
Знову осінь, знову ця хандра:
Демони розпалюють багаття,
Серця струн торкаючись ядра
Ти моя невідворотна втома…
Що ховає світлий образ твій?
Сірий Всесвіт ангелів знайомих
Причаївся в павутинні вій
І палають кольором багряним
Мною неціловані уста,
Золотаві локони на рани
Падають і значить неспроста
Ти для мене космосу планета,
Відпусти та поверни у стрій!
Муза недолугого поета,
Туга нездійснених вчасно мрій
Ти остання фарба у палітрі,
Ти прокляття – порятунок мій!
Тільки спогади мої не витри,
Тільки насміхатися не смій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2018
Самотній вечір на порозі грудня…
Кохання в’язень взявся за перо -
Малює крила чорно-білим будням,
Ховаючись за маскою П’єро
Інкогніто приємніше молитись,
Та не до Бога, до земних ікон,
Напівпустий стакан вина налитий –
Невіруючі вірують в Закон
І сотні вже упали на коліна,
Сто першим бути вперто поспішав
У кожній другій зовнішність Мальвіни,
Лиш обраним дарована душа
Щасливим легше ждати переміни
Без остраху від руху олівця
Чому ж тоді ця маска Арлекіна
Обвила спрутом тінь мого лиця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2018
Осінній день… На інші так не схожий,
Сьогодні гріх томитись у авто
Ловлю усмішку перших перехожих
Закутавшись думками у пальто
Усе змішалось: сьогодення будні,
Яскраві фарби нездійснених мрій
І спогади про тебе незабутні,
І розпачу нестримний буревій
Я вперше йду легким в майбутнє кроком
Ще й сніг мені сльозою підморгнув
Боюсь лишень упасти ненароком,
Залишитись в минулого в боргу
Бо час безликий, та лікує рани
Готовий завжди прийняти нове
Та чи достойний щастя каторжанин,
Що не своїм життям давно живе?
Та не цілує вчасно вірні губи
І не цінує дотику руки
Якщо не час – він сам себе погубить
Живи тепер і тут, і навіки!
Чого бажати у задвірках Раю?
Красива осінь! Господи, пробач,
Що я про Тебе в щасті забуваю
І згадую в періоди невдач
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2018
Кумедно спотикаюсь на словах
Як підліток, чомусь, ніяковію
Бо ти заради слави, для розваг
Мої ущент розтрощила всі мрії
Збирав по краплі у єдину суть,
Та спогади в замазці акварелі
Нам лиш на мить покуту принесуть -
Омріяний оазис у пустелі
А потім знову – вічна тишина
Болючіша за сотні «ні» відвертих
В минулого у мене є вина
Та напиши про це все на конверті
Бо я для тебе – і тепер, і тут
Готовий вислухати і брехню і сповідь
Усе сакральне крила принесуть
А негатив дощів холодна повінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2018
Вже сонце сховалось за обрій, -
дай Бог підібрати слова!
У затінку клена, хоробра,
берізка росла, ділова
І мужньо боролась з вітрами, -
киваючи гілками в такт
Закоханим часто для драми,
потрібно іти на контакт
Як місяць поплив над водою,
зронила уперше сльозу
Так важко здаватись твердою
з м’якою корою внизу
Так важко даються ті ролі,
де маска ховає лице
Безглуздо вмирати поволі
не краще з гарячим свинцем?
Набридло від зради втікати,
втрачаючи глузд на ходу
Образа всього в три карати
згубила красу молоду
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2018
Ти приходиш у снах, теплим поглядом Всесвіт руйнуєш,
Не торкаючись губ зводиш плани усі нанівець
Та залиш тільки знак, моє серце з твоїм дисонує
Може я не поет, та збрехати не дасть олівець
Я так довго блукав в лабіринтах безглуздих обставин
У погоні втрачаючи весь до романтики хист
Ти надію залиш /на субтоні кохання октави/
Доридати таки, дописати омріяний лист
Я тебе віднайшов у задвірках забутих мелодій
Ти сіяла мов зірка, а інші – начхати на них!
Жаль, що в справах амурних, у тридцять – всього лише злодій
Що безглуздо краде перші промені сонця в сліпих
Поцілуй же мене, щоб тобою удосталь напитись
Тих п’ятнадцяти літ не чекав би й невірний Фома
Я ж чекатиму вічність, а ти – обіцяй хоч приснитись
Бо зневірений принц свою мрію мов щит обійма
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2018
Коли останній потяг відійде
З напівпустого Львівського вокзалу
Гаряче серце стане вмить бліде,
Бо відпустити сили ще замало
Холодний погляд стомлених очей,
На двох один квиток у порожнечу
Солоний дотик губи обпече –
Химерний подарує шанс на втечу
Та не піду ловити стрімголов
Весни останні сонячні проміння
Цілуй, допоки ще не охолов
Тепер і тут, ця мить коротка й тлінна
Ступити крок залишилося нам
Бо Ти - це Я, нам більшого не треба
Ми дякуємо смертним лиш богам
Хоча навіки поєднало небо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2018