| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
Легкий такий сон
У двері заходить
Цілує він ніжно
Її……
І тихо шепоче він їй
Сни….
Відкриє очі вона
Зелені….
Всміхнеться йому
Ніжно…..
І попросить…тихо….
Щастя……
І засне…знову…
Міцно….
І буває так
Часто…
Він виконує все
Вона ж просить..
Так, для нього це
Щастя…
А для неї…
Ночі…
Покохали сни
Погляд…
Покохала вона
Тишу…
Але скоро наступить
Осінь…
І вона роз’єднає
Сосни….
Вона тихо колише
Волосся….
Вона кличе її
Знову…
Не почує вона
Поклик…
Лиш засне у обіймах
Ночі….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169202
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2010
Невже не відчуваєш аромат
І смаку насолоди на губах?
Вона тебе кохаючи цілує
І серце назавжди тобі дарує!
Це смак кохання, віри у життя
Це вишні смак, червоної, п’янкої
Відчуй ти це і ніжно пригорни
До себе мрію… і навік впусти…
Її…
І ти поринеш солодко у світ
Де щастя і кохання лиш вирує
І будеш відчувати ніжно ти
Шалені поцілунки красоти!
І дівчину, яку ти покохаєш
Ти будеш ніжно кликати ввісні
Так щиро й просто будеш називати
Кохання, мрія, може, просто сни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168970
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010
Краплинка ночі в сяйві див!
А ти її любив….
Нема тепер твоїх думок!
Невже пішов?
Красиві ночі біля моря
На небі зорі весняні!
Не йди…
Слова кохання під Рамштайн
Криштальний дзвін твоїх страждань!
Залишся, я тебе благаю…
Я чую докори у бік чудес…
Ти не віриш у принцес?
Що ж тебе змінило так?
Ніч. Краса. Ґуд лак?
Депрес викинь з голови
Швидше ти лети сюди!
Чуєш музику натхнення?
Атмосферу вічного оркестру?
Ніжний звук симфонії вина…
Це тобі присвячує вона,
VendetTa, тобто я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165019
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.01.2010
Тебе немає – а я вмираю
Тебе немає – гину я
Коли дізнаєшся?
Коли приїдеш?
Та пізно буде – вже немає
Мене немає
Як сповістити?
Як сказати?
Що перед смертю хочу я
Побачити тебе й сказати
Що ти любов моя одна
Мабуть не зможу
Так шкода…
І не впізнаю вже ходу
Не доторкнуся до обличчя
І не відчую твоїх губ
Я винна, так, мені шкода
Що я тебе так відштовхнула
Тепер одна без тебе я…
Та вже ніхто і не почує
Прости мене як ти прощав
За біль, самотність і розлуку
Тепер іду я назавжди
З твого життя -
І не вернуся
Коханий, вибач,
Мушу йти
Закінчую свої листи
Тебе цілую міцно я
Не забувай!
Люблю! Папа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164829
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.01.2010
Такий захопливий сюжет
І не простий, мабуть, кінець
Він так захопливо любив
Він жив неначе в казці
Її бажав він, так бажав
Таку тендітну й іншу
Він вечорами малював
Коли ще сам її не знав
Він бачив дивні, дивні сни
Вона йому всміхається)
Він бачив це все на яву
Вона його торкається
Він дарував їй безліч слів
Таких палких і ніжних
Він дарував їй безліч днів
Таких легких й чарівних
Вона приймала все це, так
Вона його любила!
Та не одну на жаль любов
Сердечко це носило!
Одна любов була до нього
Шкода, що не єдина!
А інша…чи можливо інші
Вона не знала їх
Вона не знала скільки їх
Те інше – світле, ніжне, миле
Кохання не земне
Вона таїла й берегла
Для неї…так, вона була
Була для неї більш важлива
Вона її і захопила
Погано це чи ні? Мабуть
Та вам, на жаль, не осягнуть
Погано це було для нього
Він втратив її… Ні!
Для нього це велике горе.
Ну а вона…а що вона?
Для неї, це лиш доля
Потрібно просто зрозуміти
Кохання це нещасне
Не треба нам винити їх
За те, що так все сталося
Одна любов у її серці
Палати зосталася
Прости ж її, ненько
За те, що згубилася
Прости її, батьку
За те, що молилася
Не виніть її люди
За кохання щире
Покохала Україну – навіки єдину!
Вибрала її – рідну Батьківщину!
Вибрала її, і не відступилася
З Україною в серці
Вона залишилася!
Ми не можемо сказати
Чому це так сталося
Доля випала така
І з нею зосталася!
Нехай ж буде саме так
Для неї…
А що? Цього ж ще не було))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164828
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.01.2010
Я стану м’якою іграшкою
Щоб ти міг мене обійняти
Я буду маленькою й ніжною
Щоб ти зміг мене покохати
Я буду красивою й чесною
Щоб ти міг мені довіряти
Я буду легкою і чемною
Щоб ти міг зі мною розмовляти
Я буду твоєю рабинею
Ти будеш зі мною гратися
Я буду на диво слухняною
І буду покірно мовчати
Ти можеш зі мною –
Робити що хочеш
Штовхати, кричати і бити
Ти можеш залишити
Чи просто забутися
Я стану твоєю - байдужою
Ти можеш любити, кохати
Що ночі мене обіймати
Награвшись ти викинеш у смітник
Так і не дізнавшись кого ти любив
А я буду тихо і просто мовчати
Сама я залишусь, одна
І гірко від того сміятись
Й нічого уже не боятись
Кохання в мені не було
І серце в мені не жило
Без тіла, душі і краси
Залишуся я в самоті :(!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164802
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.01.2010
Наступає ніч
І сльози на очах
Чому все так?
Я починаю розуміти
Я починаю відчувати
Люблю! Кричу!
Та…все не так
Чекаєш ти…я знаю, так
Але ще сльози на очах
Не можу знову я прийти
Побачити себе в очах
Твоїх – таких чужих…очах
Сиджу…пишу…я ці рядки
А ти десь там на самоті
Я очі тихо опускаю
Я в тебе прощення благаю
Тебе кохаю я….прости
Не можу вже дивитися собі
У вічі – злі й пусті…
Я бачу зрадницю
Жорстоку і холодну
Несамовиту й пройнятою боллю
Невже щоб зрозуміти ці жахи
Повинні ми страждати від журби
Я хочу повернути все -
Тебе
Кохання це
Без тебе не пишу я, не творю
Нема тебе зі мною, я тужу
Не можу я знайти тих слів,
Які молю, якими я живу
Ти те кохання
Так воно
Не зло
Прости...благаю знову й знов
Ти повернися
Просто….ти прийди
І задуши в обіймах…не кричи!
Не вибачиш…нехай
З стражданнями змирюся
І більш з своїм благанням
До тебе не звернуся
Я полечу як вільний птах
Я розчинюся у тих думках
Які кричать
Люблю, шепочу я
Люблю
Прощай коханий, я піду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164801
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.01.2010
Місяць світить у вікно
Я йому всміхаюся
І не знає він про те
Чому я звертаюся
Світить просто і не чує
Світить просто і не знає
Що мені так треба світла
Хоч краплину світла
Щоб побачила прекрасний
А не чорний світ.
Навкруги все посіріло
І таке буденне
Дай мені хоч промінь світла
Тільки так….таємно!
Хочу знову посміхнутись
Вранішньому сонці
І пройтися по травичці
Щоб ніхто не бачив!
І відчути подих вітру
Тихий шелест листя
І почати знову жити
В кольоровім світі
Ти почуй ж мене, коханий
Місяць ясноокий!
Подаруй мені хвилину
Щоб відчула вчасно
Коли можу я летіти
На зустріч прекраснім!
Подаруй та не карай
За моє дитинство
Подаруй та відпусти
У край цей привітний
Дай відчути мені казку
І щастя на волі.
Так, я прагну до свободи
У вільному полі.
Подаруй мені ще краплю
Кохання та ласки,
І відчуєш ти в мені
Що все це не марно!
І я знову відроджуся
У світлій подобі!
І подякую тобі
За зміну і долю!
І за те проміння світле
Скажу я спасибі
І за те, що ти повірив у мене
Так швидко!
Патріотка я віднині
Я дякую долі
І не зраджу тебе вітре
І сонця земного
Я кохаю Україну
До волі, до болю
Я кохаю її щиро
Тепер і навіки!
Я не зраджу Україну
Не продам нізащо!
Хай живе ж і процвітає
Батьківщина рідна!
Пам’ятай мене кохана
Пам’ятай дитину
Що змінила свою долю…
Люблю! Україно!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164754
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.01.2010
Думки, думки, думки……..
Не тривожте моє серце
Не тривожте душу
Адже в серці стільки болі
А в душі нестримно пусто
Ще вчора в серці було щастя
А душа щебетала коханням
Але вмить все це зникло безслідно
І не вернеться мабуть нізащо
Стільки слів, ненависті і болі
Не кажи ти нічого, мовчи
Не кажи ти мені, що кохаєш
Що без мене так тяжко тобі
Що життя я твоє, що свобода
Що я все, що потрібно тобі.
Ти вбив мене, знищив назавжди
Своїм вчинком і словом своїм
Не залишив мені навіть краплі
Всіх солодких мрій і надій.
Я не хочу більш жити без тебе
Але й зраду твою не прощу
І роблю я цей крок через тебе
Бо не можу я жити без тебе
Я ступаю у низ, до землі
При падінні кричу я: «Прости!»
При падінні кричу я: «Кохаю!»
І проснувшись з тривогою ти….
Зрозумів…..що мене вже немає……
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164753
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.01.2010