| Сторінки (1/50): | « | 1 | » |
Роса на пальцях в кришталевих переблисках,
Зітхає сонце в хмарах диво-ранку,
І ангели плетуть в барвистих нитках
Майбутнє світло вже погаслого світанку.
Струнка панянка босоніж ридає,
Збирає власні сльози у відерце,
А Бог природу знов благословляє,
Й здіймає стомлене від ночі серце.
Так форс-мажорно поєдналась віра,
Планета, простір і людина світу ,
В молитві ранішній, коли здіймалась сила
На ореолах райського повіту.
А я біжу, бліда роса на пальцях,
Дощем вчорашнім ллється крізь покоси,
Душа кружляє в молитовних танцях,
Забувши зло і вітряні морози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344111
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.06.2012
Ти ніколи не будеш сама,
Ти ніколи не будеш страждати,
Бог – опора твоя і стіна,
З Ним любов ти зможеш пізнати!
Так багато у світі пітьми,
Так багато ілюзій, болю,
Але ти продовжуй іти,
Та співай на божественній мові!
Через терни, гарячий пісок,
Чисті сльози й роки терпіння,
Не здавайся, роби стрибок
вище неба. Любов ж нетлінна!
І тоді розійдуться тумани,
Білим барвом накриють простори,
Твоя віра здійметься у хмари,
В серце Бога, бездонне як море.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320383
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2012
Намалюй своє життя:
Білий сніг, крилатий іній,
І побачиш навмання
Істину барвистих ліній.
Чорні плями, білі смуги
Все зливається у вимір,
Космогонію Пандори,
У людські незнані сили.
Землевимір, сонцесвітло,
Все буває в існуванні,
Кількість добрих слів налито
В азбуку твого пізнання.
Намалюй своє ім’я
Кольором небесних замків,
В тимчасовій грі буття,
З фарб намріяних світанків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315458
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.02.2012
Ми лежимо на просторому дивані
Без сигарет, мартіні, лимонаду,
Без незрозумілих слів, моїх вулканічних емоцій,
І твого очікуваного кохання…
Ти належиш іншій, я ж нікому,
Мов загублені бермудські кораблі,
Ми не можемо причалити до єдиного порту.
Адже нічого не змінити…
У глибинах моєї зрозумілої любові
І твоїх прихованих почуттів,
Останній поцілунок, ти одягаєш обручку,
Відлітаєш у даль, до своєї «єдиної»,
Я ж залишаюсь…
На просторому дивні,
Зі склянкою лимонаду
І пропаленим серцем
Від твоїх сигарет…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2011
Енергія духу і крапля свободи,
Спадає струмком у вічність вогню.
Ми бродимо світом азарту та моди,
Без права знайти дорогу свою.
Страждаємо, плачемо, рвемось у вирій
За зіркою щастя, за сонця теплом.
Як світ випиває занедбані сили,
Так в жилах пульсує невпинна любов
В нас вибір існує, свобода та віра,
І пам'ять про істину креслить той шлях,
У краплі душі – безсмертя та сила,
Що маски безбарвні спалює в прах.
Енергія, вічність і капля свободи,
Без слів, без патетики, гри та азарту.
Дорога у вічність не має кордонів,
Якщо твоє серце готове до старту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301209
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2011
Безлике полум’я, метаморфози…
Міняється усе моє життя.
З гарячої пустелі дмуть морози,
І світло б’є крізь призму ліхтаря.
Іду, втомилась плакати і спати…
Збирати попіл замість діамантів,
Зриваю з серця мармурові грати,
Співаю, замість голосно кричати…
Без неба я не можу, і сон метаморфози
Засліплює слова в сумному серці.
Вогонь не висушить вчорашні сині сльози,
Та віднайде плоди життя безсмертні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289859
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2011
Голубці обрізали крила,
Голубка ридає від болі,
Пропала свобода і сила,
Вмирає занедбана доля.
Не вірить нікому нещасна,
Боїться людей, утікає.
У парку під деревом гасне,
На щось невідоме чекає.
І раптом, на небі, у хмарах
Відчув це страждання Ангел.
Як вітер спустився в чарах,
На булих конях туманних.
Узяв на руки бідненьку,
Поніс у світи надії,
Щоб серце згадало неньку,
Душа занурилась в мрії.
Спросоння голубка злетіла
У Всесвіт живої любові,
Бо щастя її забриніло
На вічній, окриленій мові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2011
Із підземельного ядра,
Походить вир життя і смерті.
Ридає матінка Земля,
Від мороку та горя в серці.
Вбивають діти ніжне тіло,
Своєї мами рвуть волосся.
Триматися немає сили,
Й кричати з небом в стоголосся.
Ніхто не хоче рятувати
Планету-матір від отрути
Їй залишається вдихати
Ковток надії, снів, спокути.
Якщо залишиться пустеля,
І сонце перестане гріти.
Це не "2012",
Це зрадили Планету діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264611
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 12.06.2011
Сама не знаю, чому сумую,
Сама не знаю, як зупинитись,
Мости надії щодня будую...
Щоб ти побачив, відчув, повірив.
Буття безбарвне без крил і болі,
Без моря, сонця, піску, повітря,
Для мене щастя - політ без ролі,
У світі вічності, виру, світла.
Меланхолійно протягую руки,
Назустріч хмарам, назустріч Богу,
Нам не забути блаженні звуки,
Бо ми - разом, бо ти - зі мною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2011
Твої кайдани на моїй душі,
Червоні барва блиском б'ють у вічі,
І небеса всміхаються весні,
Благаючи любов земну звільнити.
Співає ніжний дощ на твоїх скронях,
В очах божественне бажання зупинитись.
Нам хочеться залишитися знову
Й не повертатись, просто жити...жити...
Проте, мов фатум, потойбічний Цербер
Краде надію, сон і сподівання.
Кайданами вкриває біль у серці
Щасливі дні...і смак твого кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2011
Усміхаєшся!
Думаєш зможу повірити у це фальшиве щастя,
Бачу наскрізь твоє серце,
Яке горить невідомим для світу полум’ям.
Не просто горить – палає, мліє, вмирає…
В енергії сліпої ілюзії,
Яка тобі так подобається,
Мій Коханий, Милий, Жаданий.
Ти навіки в мені,
Без так званої радості, гордості, ідеалу…
Просто люблю твої очі – сумні
Та глибоко занурені у Бога,
Якого ми шукаємо разом без усмішки
І так званого фальшивого щастя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2011
Можливо впадеш зі скали не ти,
Дев’ятий поверх, вільне замикання,
Жорстокі очі, руки-літаки,
Остання мить життя, твого кохання.
Листи прощання, на долонях піт,
Нікому непотрібні сині сльози.
Все так абсурдно, але той політ
Накличе небом заспані морози.
Світ зрозуміє, тільки після нас,
Коли зітліє свічка над водою,
Коли розвіє вітер сірий прах,
Щоб Вир життя зустрівся із Тобою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219275
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2010
"Жодна ідея не варта смерті хоча б однієї людини" - М.Ганді
Їх багато – вони ховаються,
Над морем істини демони граються,
Маску праведних носять щоночі,
Вбивають «інших», видавлюють очі.
Під гаслами: «нація», «сила», «свобода»,
Запертий гріх, ненависть, нудота,
Крила протерті і скинута віра,
В проекції зла – їх найбільша сила.
Печерні люди, печерна країна,
На острові сну, самолюбства, полину.
Живуть, риють землю і усміхаються,
Не плачуть, не стогнуть, від болю не каються.
Прийдуть, натягнуть шкіру моральності,
Почнуть війну світів, банальності,
А в небі літатиме вічна сатира,
Про те, як подохла печерна людина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188025
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010
Ти говориш, як учений, проте не знаєш, що вчений – це той, хто розуміє природу тіла і душі, хто не тужить за тілом взагалі – ні за живим, ні за мертвим. (Бг.-гіта 2.11).
Хвилина пробивається через зачинене вікно,
Крізь сум ми епохально йшли назустріч смерті,
Боялись, та йшли думаючи, що світ буде завжди,
А порох кісток розмивали гіркі сльози…
Рейси сірих вагонів тягнуться під зміну настрою,
Сутінки усміхаються білому погляду,
Вовча ненависть стягує рожеву шкіру воїнів,
А ті, що бояться, думають – світ буде завжди…
На дереві шнур для Содоми, Гамори, Аврори,
Безлика свідомість на хвилі телепатичній.
Не вижило серце, згноїла страшна бактерія,
Тих, хто боявся і думав, що світ буде завжди…
Висохла літня капля простого терпіння,
Терновий вінок добрався до моря крові.
І злим демагогам ввижається тінь суїциду,
А Він не сумує, бо світ з Тої Істини – вічний…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183470
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2010
Сім життів
За втрату
Трьох мільйонів…
Порятунок тих,
Хто заблукав
У пошуках щастя…
Серце в кредит
Зухвало і наповал
Ти віддав легко і безглуздо…
Навіщо?
Тому, що є віра у світло,
Неординарність,
Наступне покоління…
Не плачеш,
Втрачаючи пелюстки…
Не боїшся, не втікаєш,
Ідеш, усміхаєшся і плескаєш у долоні,
Кидаєш в мене квіти,
І просиш зачекати..
Чому?
Бо сьоме життя –
Не останнє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183366
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2010
Обличчя вкрите ранками,
Руки тремтять,
Серце вискакує з грудей…
Не можу ходити…
Лежати…
Стояти…
Падаю і підіймаюсь,
Випиваю таблетку
Надії та очікування…
І знову – сон…
Меланхолія…
Апатія…
Роздуми…
Раптовість без компромісів…
У голові – дим
З присмаком зіпсованого
Меду…
Холодний лід –
Єдине полегшення
Від зимового жару…
Сум – радість – ностальгія…
Дзвінок. Лікар…
Діагноз невтішний –
Алергія
Від твого незрозумілого
Кохання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178486
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.03.2010
Що таке правда?
Що таке світло?
Два протиріччя,
Темні й помітні,
Дві особливості,
Два кольори.
Правда – стан істини,
Світло – це ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178465
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.03.2010
Не можу бачити, як плаче мати,
Коли дитя її від болю помирає
І дозу героїну в кров вливає…
Не можу бачити, як плаче мати.
Не можу бачити у смітнику дитинку,
Яку лишили, як малу «скотинку»,
А мама з новим хлопцем байдикує,
І жертву болю «на сміття» готує…
Не можу бачити у смітнику дитину.
Не можу бачити, як крісло влади ділять,
Немов кроти голодні, землю риють,
Купують, продають свою країну,
За півмільйона депортують всю родину.
Не можу і не хочу це терпіти,
Щоб в хаосі безбожжя одуріти
У час антиморальної війни й застою,
Де все – війна, що зветься «всевійною».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178244
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.03.2010
Провокація…
Нова ідея
Про те, що ти – не Бог…
Цей світ – не твоя власність
І не моя…
Декларація
Миру і любові – норма…
Смерть – абсурд –
Помста – гнів – війна…
Час жити, а не існувати –
Топтатись на місці
Під гіпнозом чужої сваволі…
Летіти… А не повзти,
Думаючи, що тут – найкраще…
Час бути людиною,
А не твариною –
Комахою….
Переродитись
У щось краще –
Вагоміше…
Не потонути
У стадному інстинкті…
Час…
Не провокація – істина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177579
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2010
Нещодавно, на одному з українських сайтів, прочитала цікавий вислів, який, на думку автора, характеризує релігійний фанатизм. Цей вислів звучав так: "Віра без любові робить людину фанатиком". Справді цікава і доволі логічна трактовка однієї з найбільших хворіб 21-го століття.
С.Бурлак трактує релігійний фанатизм, як "пристрасний вираз нетерплячості сповідання певних вірувань, які за своєю суттю мають суб"єктивний характер, відрізняються щирим переконанням абсолютної істиності принципів тієї чи іншої релігії, стійкою вірністю та здатністю пожертвувати власним життям та життям інших заради вірувань".
Можу погодитись з С.Бурлаком - частково. Не доцільно, як на мене, вживати у характеристиці релігійного фанатизму лексичне сполучення "щире переконання". У фанатизмі існує поняття навіяного переконання, але не "щирого". Характер релігійних фанатиків формує лідер. В більшості це - маніпулятивний вплив на несвідомі елементи психіки з певною корисливою метою. Засобами впливу являються - психологічне навіювання, гіпноз. В даному випадку вказані засоби приховані і використовуються для досягнення певної мети, яку поставила перед собою особа. Найцікавіше, що муніпулятори - не є фанатиками. Це розумні люди, що оволоділи необхідними для них техніками впливу. Натомість фанатик не є егоцентристом, а просто - жертвою впливу лідера. Підпорядкування лідеру - перший елемент формування несвідомого фактора фанатизму. Лідер контролює дії особи, створює новий тип існування у соціумі. Таким чином, фанатик - свтоглядно зубожіла особа, що втратила раціональний погляд на світ та суспільство. Саме таке однотороннє бачення світу створює конфлікти не лише у певних організаціях, а й соціальних групах, нації.
Зауважимо, що окрім релігійного існує й політичний фанатизм, передумовою якого є маніакальне прагнення до влади...
Але про політику не варто говорити, бо там занадто багато фанатиків...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177322
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2010
Він надзвичайний, бо грає на флейті…
Його ніжні пальці, наче гілочки прогинаються на стовбурі мелодії і в вуха проникає щось загадкове, космічне, не схоже на інші звукоструктури, преамбули та наслідування.
Хвилясте волосся, кольору чорного хвилі, невимушено спадає на делікатні плечі і ледь-ледь торкається кінчика інструменту. Містика. Але цей звук змушує усіх мовчати і періодично ридати в очікуванні наступної зустрічі.
Нема бажання їсти, пити, рухатись, а лише слухати. Слухати, як відлуння віків пластично переходять у нове століття, покрите металом. Період, в якому енергія палючої зброї могутніша за епохальні нотні грамоти. Період, де ніхто не знає, що таке звук флейти і його ніжні плечі. Період реконструкції та руйнації того, що було створене Великою Любов’ю та наснагою з надією на Вічність.
Хочу почути звук флейти, та не можу – заважає світ. Ехо пустих слів відволікає від кращого, що тут залишилось. Жодне «краще» не стане «гіршим», якщо я почую. Почую мелодію, а не свою порожнечу. Календар народження закінчується тоді, коли розпочинається нове життя. Чомусь порожнеча заважає… Наповнюю її «силою» пустощів і банальності, які дзеркально відбиваються на чомусь ще не відкритому у мізерній душі. Сумно і водночас безкомпромісно…
Проте смуток тимчасовий, мимоволі горе від ракурсу перейде у тимчасову радість. Знову буде життя, інстинкт, перехід. Знову сльози і втома…втома…втома…
Але все це згорає і залишається найкраще, бо мій Друг грає на флейті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177143
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2010
Головне не впасти…
Ця скала небезпечна… Здається, що попереду обрив, який не залатати ні жуйкою, ні життєвим досвідом…
Страшно!
Десь внизу - джунглі, хащі, Амазонка… Яма з якимсь відрізком часу, що ще не прийшов. Не сказав, чи буде, чи піде назавжди…
Небезпека!
На ліанах і деревах – хитрі змії та пантери, біля ніг - каракурти, отруйна комашня. Гидотне провалля, якого боюся більше за смерть, а можливо й життя.
Там – небезпека, тут – ходіння по лезу ножа… Невідомо чи краще у країні світла…
Я дійду!
Ще трохи, скоро кінець… Декілька кроків і фінал, початок чогось абстрактного і неординарного, чогось такого, про що ще не знаю…
Ні, знаю!
Це світло засліплює, легше йти біля скелі. Тоді джунглі непомітні, в дикому тумані алегорій, відчуваєш безпеку, відпочиваєш, наче вдома…
Буду щаслива!
Якщо ніхто не скине з небезпечної дороги у ілюзорні химери.
Якщо хтось зустріне на іншому боці, ніжно поцілує і скаже, що буду потрібна.
Якщо зможу дійти…
Головне не впасти….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176966
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010
Чому без любові?
Кому вона потрібна…
Хіба що залишку
Просвітленим,
Осоромленим,
Тим хто чекає
І постійно плаче –
Такому, як ти.
Чому без надії?
Багато реалізму
В хаотичному світі.
Згоріли рожеві окуляри
І вигадані мрії –
Схожі на твої.
Чому без метафор та гри слів?
Вони закінчилися
В той день,
Коли прийшла весна,
Коли пролилися сльози неба
І нічого не залишилося,
Окрім тебе, любові, надії
Та солодких слів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176949
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010
Серце, як кактус…
Покрите голками недовіри
Скептицизму та прагматизму…
Коли торкаєшся
До верхівки
З пальців одразу йде кров
Хіба не реакція….
Не потрібна волога
Підтримка…
Дивна рослина
Дивне створіння…
Радіє раз на рік
Без причини
Просто радіє…
Адаптовується
І сумно мовчить…
Без органічних добавок
Просто маленьке
З голками
СЕРЦЕ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176943
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010
Не знаю як описати це відчуття…
груди пробиває струм
останнє «бах-бах» втомленого серця
циклічно і водночас прямолінійно
так наче читаю Маяковського
дивлюсь на Верлена
плачу по Зюскінду…
дивний напівстан
холод і тепло водночас
на губах присмак миш’яку та меду
щось схоже на пісок
з екстрактом соленої води
один день без нічних проявів роси
подібний на тебе такого розгубленого і сумного
коли нема чого сказати
казково і реально
Не знаю як назвати це почуття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175904
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2010
День жінки, день кохання, день свободи,
Звабливий аромат його парфумів,
Під простирадлом втрачених тріумфів
Нагодує вчорашні насолоди.
День щастя, день надії, день фантазії
Пелюстки радості на різних континентах,
Під дотик тіла, вуст, немов комета,
Пульсує в серці... Вбивчі ефтаназії...
День роздумів про сонце, вітер, квіти,
І дотик твоїх рук, ще не забутих,
В яких блакить туманна злої суті,
У вірності, з якою буду жити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175656
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.03.2010
Болить до смерті, бо тебе не знаю,
В амброзію надії проникаю.
Тремчу, мов пташка на холодному морозі,
Щодня ридаю на побитому порозі.
Борюсь до гробу, до кінцівок, мозку,
За порохом іскрю смертельну бочку.
І розриваюсь на молекули бінарні,
Як згадую слова твої останні.
Не треба, хочу мить цю зупинити,
З годинником страждання мушу жити.
На нерозгаданому, темному балконі,
Тюремній, на війні обтертій зоні.
Я полонена на віки, твоя раба,
З пустелі Сонця випала сльоза.
Та не з моїх очей, їх вже немає.
Гроза канону простір розмиває.
Потоптана тканина гри та суду,
Знебарвлює червону кіпу бруду,
Що нагромадився у тернових колючках,
Зажурених жоржинових пелюстках.
Дарована з небес Його привабливість,
Висмоктує твою просту оманливість,
А я в польоті знищую отруту
І лезом правди скріплюю спокуту…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172342
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.02.2010
Коли померла на твоєму тілі,
У лотосі, біля пупка прозріння,
З прагматикою вічного коріння,
Біля листви божественної сили.
Коли я рухалась у такт із твоїм серцем,
Що літаргічно плакало від карми,
Від злої волі, серцевини «дхарми»,
Була з тобою - ні жива, ні мертва.
Без діалогів, примх і синкретизму,
Строкато, епохально, небезпечно,
Хотіла обливати недоречно
Сльозами наші руки, хитро…
Я помирала в пошуках кохання,
На фоні біології і кривди.
А ти чекав, зібравши свої сили
Під ритми серця сонного мовчання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172194
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.02.2010
Жінка-сонце, жінка-скульптура,
Не побита щастям та горем,
Вкрита глянцем гучна увертюра
Чорних брів, її синя безодня.
Жінка ангел без крил обезчещених,
З сильним голосом правди та ніжності.
В молитовнику віри, безмежності,
Рве бруківку байдужої сірості.
Жінка-сором, жінка-повія,
Полонена вовчиця алюзії.
Її плід ненароджена мрія,
Її серце – прірва байдужості.
«Три валети» - потрійна надія,
Не для мене з печаткою «бачення».
Жінка – сонце – ангел – повія,
Світло й темрява вищого значення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172184
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.02.2010
Без тебе –
Моя душа у сутінках, у пастці…
На небі –
Червоні простори закинутих овацій…
На серці –
Плямистий біль, з екстазом оборони…
Від тіла –
Що плаче через продані долоні…
Згораю –
І обливаюся сльозами віри …
Сьогодні –
Стихійно виривала наші сили…
Та відродилася –
З тобою я на «Марсі…»
Із вибухом –
Божественних градацій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171815
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2010
Я захворіла на кохання,
Я захворіла на надію.
Нектар безмежного бажання
Руйнує першу мою мрію.
На стадіоні компромісу,
З сердечним болем стоголосся,
Несу в руках холодну нішу
І пасмо чорного волосся.
Чому і де? В котрій годині?
Цей дуалізм порве століття.
Я стала вірна злій людині,
В окопах гордого свавілля.
Піймала кроки, ніжний запах,
У безвісті глухих кордонів.
Знайшла на зорях білий спалах
Й погасла в полум’ї агоній...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171809
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2010
Вона не знає, що одна у світі,
Дадаїстична, символічна, сита,
Пелюстка зубожілої культури,
Заперта силою Його мускулатури.
Сліпа, бездумна, трохи на підпитку,
Зарита у холодну чорну нірку,
Тріпоче язиком, зливає жовту сечу,
Пливе в епістолярну порожнечу.
Вона не знає і не хоче знати –
Їй краще світ за себе покарати.
Товкти холодне тіло до півсмерті,
А там – воскреснути, віддати серце.
Шкода, але світогляд не для неї,
Блукають у блокноті «злі есеї»,
У заморозках інію блідого
В той день, коли стояла біля Нього…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169693
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010
У тебе чистий і комфортний дім,
Що має запах гордості і жаху,
Ти привид в ньому, наче і не свій,
Подібний на бридку малу комаху.
У тебе дім, що має десять вікон
І сто дверей, які скриплять щоночі,
Та ти один стоїш в холодних стінах
Зі страхом глянути собі у очі.
Знайомим кажеш, що усе чудово,
Бо маєш дім великий і комфортний,
У ньому так приємно і просторо,
Чому ж диван від сліз твоїх вже мокрий?
Ти маєш все, але у всьому пусто,
Так, як в душі, що просить порятунок,
У потаємних істинах, бездумно,
Чекаєш з неба слізний поцілунок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163816
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2010
Як подолати дивний страх?
Як вимкнути фонтан емоцій?
Строкатий, потаємний дар
Пульсує сервером в потоці.
Крізь снігопади меланхолії,
В нестримному клубку доріг,
Німіють бідні мої ноги,
Туман краде нічний батіг.
Не зупинитись, не вблагати,
Тепло весняне повернутись.
Під капюшоном зимувати,
В палатку сонця загорнутись.
Плачевно, у системі виру,
Без віри, світла і коліс,
Розчісую конячу гриву
Під льодом заспаних доріг.
Гілки навколо, світ навколо
Незадоволено лютують,
Відьмаки мітять чорне коло
З екстрактом східного фен-шую.
По ожеледиці плямистій,
В надії подолати страх,
Накрився день барвистим листям,
Сховавши тіло під муляж…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163736
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.12.2009
Інтеграція в душу, інтеграція в мозок,
Східний світ для Европи непізнаний космос,
Щось бурхливе, містичне і дуже страшне,
Мов ридає в колисці дитятко мале.
В утробі зародження ціла культура,
Там зібралися веди, галактична цензура,
Яджну серця і тіла поглинає вогонь,
Бхакті-йога дзеркально схожа на сон.
«Індо-Індія» віри, забутих основ,
Захід кличе тебе, він втратив любов.
На вівтар поклоніння зібрались боги,
У руках щиросердних духовні дари.
Джая, джая Гопала, слава богам,
За виставу комічну з пелюсток троянд,
Інтегрується в душу молекула східна -
Золота, наче сонце, й по-справжньому вільна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163538
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2009
Залетіла пташина
В холодну печеру,
Захотіла відчути ТВОРЦЯ атмосферу.
І вдихнула наркотик -
«Богемне життя»,
Як екстаз, як багно,
Смерть, «гламур», каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163447
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2009
Категорія Схід,
З елементами містики,
Де згубився наш слід
І мистецтво політики?
Легко жити, як всі,
Під крилом дядька «Велеса»,
Ніж побачити правду
З піщаного берега….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163446
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2009
Найкраще в молитві – свобода,
Забутий в свободі – рух.
Пропала на істину мода,
В повітрі літає пух.
Погасла іскра чутливості,
Знання втратило зір.
Всім знана сила кмітливості
Влилась в хаотичний Вир.
Безодня та істина – поруч,
Рука простягається в вічність.
Як жертву на вірність Богу,
Філософ приносить магічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163414
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2009
Вони нас загнали, вони нас побили,
У масі загалу плакатами вкрили,
Байдужо втоптали дитячу свідомість,
У нетрях картинок ввели в невідомість.
В театрі містерій і гри водевілю,
Читали казки про нездійснену мрію,
Хотілось сміятись, ридати, кричати,
У косах брехні білі квіти збирати.
Блукають країною три манекени,
У кожного з них порізані вени,
Стікає кров фальшива рікою,
Змішана з купою чорного гною.
Ми вірили. Стали ми знову дорослі,
Не кличемо більше нікого у гості.
Самі по собі, елегантно, помітно,
Йдемо вільним кроком без болю,
Привітно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163410
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2009
Нас двоє – я і Мелларме,
Холодний піт біль обмиває,
На вулиці Бодлер шукає,
Щось біле, чорне і нове.
Нас двоє, але я одна,
Самотність, мов нектар вечірній,
Зриває квіти зла осінні,
І досягає мого дна.
Усі, як одиничний вектор,
Об’єднані в космічний острів,
Ми є незнані світу, гострі,
Новітній для пізнання сектор.
Роздвоєність мистецтва, віри,
Свідомості, думок і дум,
Навіює в поетів сум,
Й краде останні наші сили.
Я, Мелларме, Бодлер і По,
Із горя випили вино,
Що всім нагадує психози,
Марихуани нові дози.
Прості і щирі сподівання,
Як вияв творчих сублімацій,
Де я й Бодлер, там вік вагання
І не прочитаних нотацій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163353
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2009
Фотокартки мого дитинства,
Відображення пустих буднів,
Якоїсь жорстокої несправедливості,
Нерозгаданих нічних снів.
Хочу забути байдужість,
Немає сили відчути реальність,
Вона сіра з відблиском сліз,
Серце мерзне від сяйва.
Фотокартка народження та смерті,
Ерос та Танатос людської сублімації,
Двері відчинені для нового життя,
Життя з елементом мудрості…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163350
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2009
Епідемія – симптом божевілля,
Інкубація з лейбою в носі,
Мозок в «кайфі» від горя й похмілля,
Тіло скорчене в екстреній позі.
Телефон в стані очікування,
Простирадло зволожене потом,
Візуальний метод навіювання,
Лупить нерви злим анекдотом.
Екзистенція в стані піару,
Шторм бактерій, брехні, алегорій,
Епідемія – синтез базару,
Й політично-свинячих теорій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163318
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2009
Аметист – самоцвіт життя,
Зречення, протест без дияволізму,
Брахманічний запал і війна,
З натовпом простого оптимізму.
Циліндричні шматки каміння,
Пробивають шкіру до крові,
Каплі червоної фарби – прозріння,
Шлях від смерті до любові.
Аналіз, самозаглиблення, душа,
У руці скляний аметист,
Ниткою спадає з язика,
Білий, дощем помитий лист.
Скинуте з серця брудне каміння,
У потаємному серпантині істини,
Накрилось ковдрою нічне проміння,
З думками про те, у що ми вірили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163314
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2009
Нарешті я пізнала, що хотіла,
І зрозуміла колір майбуття...
Відтінок Мій підносить світ на крилах. -
Відтінок Твій під назвою «життя»…
***
Мій погляд став незвичний, мов безсмертник,
Де бачу все – галактику і простір.
Я сплю – цей сон невидимий бешкетник,
Гіпноз чарує дух, але не очі.
***
Сатани не існує, існує людина,
На совісті мізерної своя провина,
Зґвалтована карма прихованих гріхів,
Неусвідомлених вербальних днів.
***
Білий лотос надихає ауру,
З Ганги п’є енергію буття.
Порох мертвих видає за бажане,
Воскрешає сонні почуття.
***
Проклятий той, хто творить наосліп,
Зриває одяг з безглуздого генія,
Вбирає нечисте, йдучи босоніж,
Для кого система – наступна серія.
***
У авангарду духу виросли крила,
Він схожий на сумного ангела,
Усім до смаку ця незвична сила,
Та не проникнути в дивне марення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163277
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2009
Злетілись ворони із неба,
Мов сіра хмара заніміла,
Чи бути долі в чорних хмарах?
Чи доля є у цій омані?
А вчора пролітали круки,
До них я простягала руки,
Хотіла істину почути,-
«Можливо круки чули правду?»
Та загримів із неба постріл
І розпалив гірку ненависть,-
«Прошу, спинися чорний вороне,
З’їдати тіло моє голе!»
Слова молитви чуло сонце,
І запашні зелені трави.
Також почули білі голуби,
Принесли мир дотиком золота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163276
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2009
Самотність - моя спокута,
Побитий життям реалізм,
Сузір’я, прокляття, туга,
З срібла іржавий ніж.
Кохаюсь в самотності, каюсь,
Мов привид блукаю тунелем,
Хапаю надію, читаю
Серця свого бестселер.
На чорному тілі плями,
Щастя одного року.
Видавлюю давні рани,
З плодів чуттєвого соку.
Самотність – напрям у вічність,
Зустріч з самим собою,
Зародок нової сили,
Промоутер мертвої долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163254
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2009
Якщо немає бажання жити,
Очі не бачать світла нічного,
Коли стоїш, а хочеться плисти,
Збираєш воду з гирла пустого.
Якщо смерть для тебе народження,
Нова сорочка з загубленим ґудзиком -
Наша віра про нове Відродження
Схожа на смак чаю з бубликом.
Канцероген сумної замріяності,
Про життя, як смерть, а смерть, як життя,
Змінились рамки духовної зрілості,
Відкрився простір нового добра.
Наповнене серце вітамінами щастя,
Істини, знань, структури буття,
Життя стало вічне без плоті й зізнання,
Як сутність умовна гіркого кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163253
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2009
Пусти гудок мені на телефон,
Дай знати, чи потрібна мені віра,
Чи правда ти, чи вигаданий сон,
Проекція моїх думок.
Пусти гудок, прошу, пусти гудок!
Прийди до мене, вбий пусту зневіру,
Щоденний смуток, мокрі подушки,
Чи буду жити, чи я маю силу
Триматися за тебе.
Прийди до мене, я прошу, прийди!
Згадай сьогодні, що я ще твоя,
Не стухла свічка чорної надії,
Живуть у розумі усі твої слова
Й духовні поцілунки.
Згадай ці дні, прошу, згадай ці дні!
Забути, що потрібно світ терпіти,
Забути і по-новому любити,
Торкатись неба, бачити світи.
Душа в душі,
Навіки я і ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163187
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2009
Атака демонів, зациклених невротиків,
Загублених ідей, закритих аксіом.
Так, як Бодлер колись впивався від наркотиків,
Так я шокована від застарілих догм.
Бажаю утекти, щоб Новий Світ побачити,
Де можна вільно жити, любити без образ,
За рух свідомості, прогрес, творцю віддячити,
Боги ж науки проклинають нас.
В очах – ненависть, кинутість, забутість,
Система, вир відірваний від дна.
Ті, що імперську славили могутність,
Тепер майбутньому бажають зла.
І маска маску змінює «еліта»,
Політиканство, ступінь бандитизму,
А ми – ридаємо, ми – молодь не побита,
Що повна «радості» й гіркого критицизму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163186
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2009
Чорно-біла країна, чорно-білі міста,
Цятка Всесвіту синього, життєдайна вода.
У колонії людства поза рамками догм,
Заховалась дитина з свідоцтвом – «любов».
Народилась дивачка з вуст відкритого неба:
Ексцентрична, замріяна, блискавична, весела,
Принесла всім надію - чудодійний нектар,
Що заживлює рани, розриває вулкан.
Розцвітають таланти і мистецтво правління,
Делікатність, довіра, чистосердне сумління.
Вся смарагдами вкрита й позолотою ніжною,
Розтопилась любов в безкорисливій місії.
Все, що чорне є білим, а що біле є чорним,
Де померла любов, там початок неволі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162984
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.12.2009