| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Ти просто зізнайся собі самому,
ти просто зізнайся у всьому йому,
провина не більше, ніж прогріх світів,
провина не більша, зізнайся усім.
Ти просто зізнайся, зізнайся собі,
т тому, що казка ця не на віки,
ти просто зізнайся у всьому собі:
ти – частка провини руйнації мрій.
Ти – частка провини, ти – частка вини,
ти – жертва науки, заснеш навіки,
людина зробила із тебе злочинця,
а ти сперечаєшся з нею на «Ви».
Доводиш невинність, тримаючи зброю,
доводиш невинність – захоплюєш світ,
ти маску вдягаєш, доводиш невинність,
ти – жертва науки, ти губиш наш світ.
На світі так мало залишилось жити,
у чистому світлому просторі мрій,
тому, коли станеш втрачати надію,
не втрать заодно свою частку вини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160215
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009
Бурхливе море, повне співчуття,
Жахливий біль іде у небуття,
Ми мало знаємо про наше незнання,
Проте не співчуваємо ось про таке буття.
Народжені з нічого ми,
Підемо в нікуди,
Породжені із попелу,
Забуті навіки
Ми просто вічно мріємо
Про, те чого нема,
Ми просто вічно мріємо
Про наше незнання.
Які надії втрачені, які думки забуті:
Ми не пройшли жагучої,
Палючої ходи.
Навіщо ж було мріяти
про те, чого нема,
Навіщо ж було мучити
своє ж таки буття?!
Життя пройти у мареві,
Іти – не знать куди,
Навіщо було мучити
надії на життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160210
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009