Le Magnifique

Сторінки (3/236):  « 1 2 3 »

Пастка (літературна пародія)

.
                                       "Стирає    вечір    спогади    безглузді,    
                                       Німе    кіно,    прелюдія    тепла…
                                       В    сумнівну    пастку    спалахом    ілюзій,    
                                       В    життя    бездарне,    впевнено    ввійшла.

                                       Ховає    осінь    смуток    за    дощами,
                                       Лякає    ніч    химерами    вогнів.
                                       Розставив    пастку    нашими    тілами    
                                       Для    душ    наївних    охоронець    снів.

                                       Холоне    дотик    спаленого    листя,
                                       Сердець    турботних    втрачене    биття.
                                       Із    пастки    вихід    не    дарма    іскриться,    -        
                                       Знайди    й    мене,    невірного,    отям!        

                                       Блукають    небом    зорі    в    лабіринті,
                                       Вогні    далекі,    замкнуті,    чужі.
                                       Даремно    я    довірився    інстинкту,
                                       Даремно    я    розвіяв    міражі…"

                                                                                             (Тарас  Слобода)



Ходжу  по  місту,  як  по  лабіринту,  -
А  там  пасток,  як  дам  у  короля...
Навіщо  "я  довірився  інстинкту"?  -
У  пастці  знову,  мов  дурне  теля…

Удалині  -  химерний  білий  промінь
І  "спалахи  ілюзій"  -  десь  отам...
Гаряче  моє  тіло,  наче  комин,
В  жадань  вогні…  А  знаєш,  не  віддам

Нікому  на  поталу  тіл  тремтіння,
"Сердець  турботних  втрачене  биття",
Бруківки  дотик  мокрого  каміння  -
І  не  відчую  муки  каяття...

Ходжу  по  місту,  як  по  дну  безодні,
Смутний,  мов  осінь  в  пошуках  дощу…
Чекаючи  -  спіймає  ще  сьогодні
Мене  кохана  в  пастку?..  Все  прощу!..


27.09.2011  р.


*  Тарас  Слобода  "Стирає  вечір  спогади  безглузді"  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282846)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282973
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 27.09.2011


А ви стрічались з Сатаною?

А  ви  стрічались  з  Сатаною?
Не  зустрічалися?  Та  ну!..
Тоді  вважайте  новиною  –
Ви  ж  не  впізнали  Сатану!

А  він  усюди,  де  про  Бога
Не  пам’ятають  кожну  мить,
Де  не  шкодують  слова  злого,
Де  неба  чистого  блакить

Не  помічають…    Де  ув  очах
Не  сяють  зорі  й  сонця  блиск,
Там,  де  добра  і  запах  вичах  -
А  є  лиш  зла  колючий  спис…

Там,  де  коньяк,  текілу,  віскі
Без  міри  й  понад  міру  п’ють,
Де  не  шанують  рідних  й  близьких,
Де  не  любов  панує  –  лють…

А  ви  –  не  там?  Тоді  –  вітаю!
Ви  –  досконалі  в  чистоті!..
Лиш  зазирніть  углиб,  до  краю
Собі  у  душу…  Як,  святі?


26.09.2011  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282812
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2011


Разденусь, и голой по лужам. Литературная пародия

.
                       Сидит  серый  зверь  на  окошке
                           И  ловит  случайные  сны
                               Себе  или  мне,  или  кошке
                                 В  стране  беспросветной  весны,
                                   Где  не  было  снега...  не    будет;
                                     А  зелень  -  не  зелень,  -  обман.
                                       Проходят  печальные  люди;
                                         И  всё  поглощает  туман...

                         Разденусь,  и  голой  по  лужам
                             Пойду  между  явью  и  сном.
                                 И  зов  пробужденья  не  нужен.
                                   Всё  было  и  будет  потом...

                                               (Анастасия  Воскресенская)


(пародия)

Сидит  на  окошке  кошка
   Иль  серый  какой-то  зверь
       И  ловит  чего-то  немножко,
           А  где-то  -  скрипит  чья-то  дверь.
               По  улицам  ходят  уныло
                     Печальные  люди  во  сне…
                         Не  вспомню  –  а  что  дальше  было?
                             Иль  это  приснилось  все  мне?

Что  будто  бы  днем  и  по  лужам
     Я  голой  по  городу  шла  -
           А  мне  -  улыбались  люди,
               Со  мною  -  весна  рядом  шла...  
                   А  после  -  пришли  санитары
                       И,  за  руки  взявши  меня,
                           Легко  уложили  на  нары,
                                   Надели  рубашку,  маня

За  хмурые  дальние  дали,
     За  серую  стыть  за  окном…
           Теперь  вот  сижу  я  в  печали
               И  думаю:  «Эх,  суп  с  котом!»


16.09.2011  г.


*  Анастасия  Воскресенская  "Дороги  туманов"  (http://www.stihi.ru/2011/07/27/3866)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282177
рубрика: Поезія, Литературная пародия
дата поступления 23.09.2011


люди без

люди  
без
совісті
люди  
без
сорому  
скоса  
чи
повністю
глипають  
в  
сторону
з  
хамськими
пиками
ходять  
по
місту
люди  
без
совісті
люди  
без
вмісту


23.09.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282176
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 23.09.2011


SOS! або До питання про наголоси

Пишу́    я  ві́рші  чи  вірші́    ?
Я  їх  пишу́    чи  пи́шу?
Що,  знов  когось  я  розсмішив?..
Врятуйте  наші  душі!..


22.09.2011  р.


*  На  ПМ  розгорнулась  справжня  наукова  дискусія  щодо  наголосу  у  слові  "вірш".  :)

А  ось  тут  -  цитати  зі  словника:

вірш  –  іменник  чоловічого  роду

відмінок  однина  множина
називний  вірш  вірші́
родовий  ві́рша  вірші́в
давальний  ві́ршу,  ві́ршеві  вірша́м
знахідний  вірш  вірші́
орудний  ві́ршем  вірша́ми
місцевий  на/у  ві́рші,  ві́ршу  на/у  вірша́х
кличний  ві́ршу*  вірші́*


писа́ти  –  дієслово  недоконаного  виду

Інфінітив  писа́ти
однина  множина
Наказовий  спосіб
1  особа  пиші́мо,  пиші́м
2  особа  пиши́  пиші́ть
МАЙБУТНІЙ  ЧАС
1  особа  писа́тиму  писа́тимемо,  писа́тимем
2  особа  писа́тимеш  писа́тимете
3  особа  писа́тиме  писа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ  ЧАС
1  особа  пишу́  пи́шемо,  пи́шем
2  особа  пи́шеш  пи́шете
3  особа  пи́ше  пи́шуть
Активний  дієприкметник

Дієприслівник
пи́шучи
МИНУЛИЙ  ЧАС
чол.  р.  писа́в  писа́ли
жін.  р.  писа́ла
сер.  р.  писа́ло
Активний  дієприкметник

Пасивний  дієприкметник
пи́саний
Безособова  форма
пи́сано
Дієприслівник
писа́вши

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281952
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 22.09.2011


Кофе в глаза. Литературная пародия

.
                             "Сладким  взглядом  смотришь  ты,
                             Страшной  тайной  таю  я,
                             Горячим  кофе  глаза  в  глаза,
                             Обожглась  душа  твоя..."

                                                 (Марианна  Аскерова)


Сударь,  вам  кофе  куда  -
В  чашку  или  в  постель?
Может  быть,  лучше  в  глаза?
Модно  ведь  так  теперь...

                                               
22.09.2011  г.
     

*  Марианна  Аскерова  "***"  (http://stihi.ru/2011/09/21/4670)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281946
рубрика: Поезія, Литературная пародия
дата поступления 22.09.2011


Зустріч з маніяком (літературна пародія)

.
                                         "Не  просію  себе  я  крізь  сито
                                         …
                                         Хоч  до  дна  тебе  випити  хочу  -
                                         Не  спалю  я  цілунками  губи"

                                                                                     (Оксанка  Крьока)


Ти  мене  просіваєш  крізь  сито
І  замішуєш  потім  на  тісто…
Ох,  і  погляд  який  ненаситний!
Я  таких  ще  не  бачила  в  місті…

Але  ж  я  -  не  вареників  миска,
Та  і  не  полуничка  в  сметані…
Тільки  губи  мої  своїм  писком
Не  чіпай  -  я  ж  тобі  не  путана!..    

Ти  до  дна  мене  хочеш  допити?
А  я  що,  хіба,  пляшка?  Криниця?!.
Сигареткою  хочеш  вгостити?
Запальничку  подалі,  ех,  лицар  -

А  то  губи  мені  ще  попалиш…
Відчепись,  це  не  смішно  вже,  чудо!..
Що  ти  тягнеш  мене  до  цих  звалищ?
Help  mе!  Пробі!  Гвалтують!  Лю-у-ди!!!..



20.09.2011  р.


*  Оксанка  Крьока  "***"  (http://maysterni.com/publication.php?id=66891)



20.09.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281574
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 20.09.2011


Striptease

ти  танцюєш
стриптиз
ти  знімаєш
усе
по  пілону
вверх-вниз
під  акорди
х.з.
вигинається
в  такт
юне  тіло
твоє
але  одягу
шмат
але  одягу
шмат
але  одягу
шмат
на  тобі
все
ще
є

проте  згодом
у  room
ти  із  обраним
йдеш
ти  танцюєш
стриптиз
без  пілона
вверх-вниз
ти  знімаєш
усе
залишаєшся
без
але  ти  не
даєш
але  ти  не
даєш
але  ти  не
даєш
все

О,  YES!


19.09.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281396
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 19.09.2011


Попала!

.
                       "Даме  -  водку?  Обижаете...  Только  чистый  спирт!"
                                                           (М.  Булгаков  "МАСТЕР  И  МАРГАРИТА")


Ну  и  дела!  Вот  я  попала!
Как  говорится,  на  все  сто!
В  бутылке  водки  не  осталось?
Будь  другом,  сбегай!  Нет,  постой!

А,  впрочем,  нет,  не  надо  водки!
Спиртяга  есть?  Давай,  налей!
Куда  сбежишь  с  подводной  лодки?
Ну,  наливай  еще,  старлей!

Ох,  и  попала!  Все  –  по  пьяни…
Я  в  «кругосветке»  -  круглый  год!
У  них  -  секретное  заданье…
Морпехов  здесь  –  на  целый  взвод!

Вот  так,  негаданно-нежданно
Пошла  на  год  я  по  рукам…
А  началось  все  –  с  ресторана…
Кому  поверила  я  там?

Мне  говорили,  что  желанна,
Читали  прозу  и  стихи  -
И  обещаниям  туманным
Я  верила…  Эх,  женихи…

Давай,  старлей,  еще  по  двести  –
Ну,  и  в  кроватку,  в  плотский  рай…
Нам  долго  в  море  плыть  всем  вместе...
Как  я?  О'кеюшки!  Гуд  бай!


16.09.2011  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280898
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 16.09.2011


Люблю тебе, кохана, хоч не хочу (літературна пародія)

.
                                   Без  кульмінацій.  Просто  поклик  тіла.
                                   Старе  кіно,  сценарій  почуттів...
                                   Любити  я  нікого  не  хотіла,
                                   А  хтось  любив  мене,  хоч  не  хотів.

                                                                                 (Оксанка  Крьока)


Люблю́  тебе,  кохана,  хоч  не  хочу  -
І  як  здолати  бурю  почуттів?
А  ти  мене  не  любиш,  хоч  і  хочеш...
Не  зрозуміла?  Я  -  і  поготів.

Що  тут  порадиш?  Адже  –  поклик  плоті...
От  тіло  хоче  –  я  йому  й  плачу́:
З  самого  ранку,  вдень,  ще  й  на  роботі,
Про  вечір  й  ніч  -  то  взагалі  мовчу́…


13.09.2011  р.


*  Оксанка  Крьока  "Сценарій  почуттів"  (http://maysterni.com/publication.php?id=66619)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280562
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 14.09.2011


Грішник і бабця

Потрапив  грішник  (звісно!)  в  пекло,
Невдовзі  там  -  до  всього  звик
І  так  у  пеклі  тім  притерся,
Що  став  чортам,  як  помічник:

Одним  дровець  у  піч  підкине,
А  тим  пательню  чимсь  змастить…
Та  час,  однак,  все  швидше  лине,
І  вічність  там  пройшла  -  за  мить...

І  ось  гріхи  його  -  прощенні,
Він  на  добу  на  Землю  йде,
В  час  "Ікс"  -  вернутися  повинен,
Хай  був  тоді  б  -  а  хоч  би  де.

А  грішнику  –  так  в  пеклі  добре:
Знайомих,  друзів  -  тьмуща  тьма…
Вернутись  хоче  -  і  хоробро
Грішить  ну  просто  без  гальма́:

Пиячить,  палить  і  гуляє
З  жінками  цілий  день  і  ніч...
Та  бач  -  до  півночі  встигає
Лиш  на  таксі  добратись  встріч.

Аж  раптом  –  бабця  край  дороги
Їм  голосує,  бо  спішить...
Таксі  спиняє  він...  й  небогу
В  куща́х  ґвалтує  –  а  за  мить

Помчав  до  ангела...  У  ку́щах
Той  зустрічає  козака
І  каже:  «В  рай!»  А  той:  «За  віщо???
Грішив  я  так  –  ха-ха-ха-ха!»

Всміхнувся  ангел,  сівши  скраю:
"Ти  в  пекло  прагнув?  Хи-хи-хи…
Тобі  ж  та  бабця  -  пам’ятаєш?  -
Враз  відмолила  всі  гріхи!»


12.09.2011  р.


*  В  куща́х  -  маються  на  увазі  земні  кущі́.

**  У  ку́щах  -  маються  на  увазі  райські  ку́щі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280148
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 12.09.2011


Не снись мені, боболяча примаро (літературна пародія)

.                                  
                                 Не  снись  мені,  бо  боляче,  примаро,
                                 Сприймати  в  дощ  твою  осінню  суть.
                                 Душа  суха  -  не  візьмеш  на  гітарі;
                                 Весна  пройшла,  і  ти  мене  забудь.
 
                                                                                         Оксанка  Крьока


Не  снись  мені,  бобо́ляча  примаро  -
Я  бачу,  ти  ховаєшся  в  стіні
І  шлеш  на  мене  боболя́чі  чари  -
Не  знаєш  бо,  як  боляче  мені.

Душа  суха  -  не  візьмеш  на  гітарі;
А  мо’,  на  піаніно?  Є  й  рояль…
А  знаєш,  я  сьогодні  ув  ударі  –
Давай  на  барабані!  Ну,  ушквар!


07.09.2011  р.


*  Оксанка  Крьока  "Ти  не  болиш  -  я  вже  переболіла"  (http://maysterni.com/publication.php?id=66380)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279074
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 07.09.2011


Из Тараса Федюка * * * (ночью зайдет на кухню)

ночью  зайдет  на  кухню
тихо  допьет  вино
и  соберет  одежду  в  комнатах  двух  квартиры
свет  вдруг  зажжет  и  свет  –  как  золотое  руно
ну  а  глаза  –  если  вспомню  –  пусть  тогда  будут  серые

сумочку  –  если  была  –  бросит  себе  на  плечо
плащ  потечет  от  шеи  на  молодые  колени
я  буду  вроде  спать
чтоб  не  сказать  «еще
чуть  хоть  побудь  со  мною»
и  за  одно  мгновенье

дверь  будто  вздрогнет  лифт  вдруг  захрипит  в  стене
надо  бы  все  же  доспать
но  неудобно  как  то
все-таки  навсегда
все-таки  ночь  в  окне
все-таки  глупая  мудрость
все-таки  зодиаки

чуточку  подожду  чтоб  не  вернулась  что  ли
чай  на  плиту  поставлю  –  пар  полетит  шипя
вслушаюсь  слышно  ль  как  в  сердце  так  адски  ноет
вроде  уже  и  нет  -
все  ведь  прошло  вчера

легче  стает  отпускать
все  что  имел  –  не  зная:
время  пространство  свет  чашка  пустая  с  пола
и  затиханье  шагов  что  замираньем  станет
и  карамелька  трамвая
что  за  щекой  Подола


18.08.2011  г.


Текст  оригіналу  для  ознайомлення:


вийде  вночі  на  кухню
тихо  доп’є  вино
одяг  свій  позбирає  по  двокімнатній  квартирі
світло  ввімкне  і  світло  —  як  золоте  руно
очі  —  якщо  згадаю  —  хай  тоді  будуть  сірі

сумочку  —  якщо  мaла  сумочку  —  на  плече
плащ  потече  від  шиї  на  молоді  коліна
я  ніби  буду  спати
щоб  не  казати:  «ще
трохи  побудь  зі  мною»
і  за  якусь  хвилину

двері  собі  здригнуться  ліфт  захрипить  в  стіні
треба  було  б  доспати
але  незручно  якось
все-таки  йде  назавжди
все-таки  глупа  ніч
все-таки  глупа  мудрість
все-таки  зодіаки

трохи  перечекаю  щоб  не  вернулась  ще
чай  на  плиту  поставлю  —  пара  полізе  вгору
вслухаюсь  щоб  почути  в  грудях  пекельний  щем
і  не  почую  щему  —
щем  закінчився  вчора

легше  стає  відпускати
все  що  я  мав  —  не  моє:
світ  час  і  простір  включно  з  чашкою  серед  столу
і  затихання  кроків  що  завмиранням  стає
і  карамелька  трамваю
що  за  щокою  Подолу


Оригінал:  Тарас  Федюк  ***  (вийде  вночі  на  кухню)  (http://maysterni.com/publication.php?id=9826)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275876
рубрика: Поезія, Поэтические переводы
дата поступления 19.08.2011


З Алєксандра Пушкіна. Я вас кохав: кохання, бути може

Я  вас  кохав:  кохання,  бути  може,
В  душі  моїй  не  згасло  до  кінця;
Та  хай  воно  вас  більше  не  тривожить;
І  не  печалить  так  любов  оця.
Я  вас  кохав  без  слів  і  так  бентежно,
То  зі  страху,  то  з  ревнощів  палав;
Я  вас  кохав  так  щиро  і  так  ніжно,
Як  дай  вам  Бог,  щоб  інший  покохав.


18.08.2011  


Текст  оригіналу:

Я  вас  любил:  любовь  еще,  быть  может,
В  душе  моей  угасла  не  совсем;
Но  пусть  она  вас  больше  не  тревожит;
Я  не  хочу  печалить  вас  ничем.
Я  вас  любил  безмолвно,  безнадежно,
То  робостью,  то  ревностью  томим;
Я  вас  любил  так  искренно,  так  нежно,
Как  дай  вам  бог  любимой  быть  другим.

1829

РВБ:  А.С.Пушкин.  Собрание  сочинений  в  10  томах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275723
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.08.2011


Пародист, котрому не дано. Уривок з поеми. Ч. 3

Ти  написав:  «Любов  ще,  може  бути,
В  душі  моїй  не  згасла  до  кінця…»
Тут  пародист  приперся  -  чорт  на  ступі:
«Та  трахни  ти  її  ще  до  вінця!»

Ти  написав:  «Красиве  чи  корисне?
Троянди  краще?  Може,  виноград?»
А  пародист:  «Як  рак  у  вухо  свисне,
Тоді  і  взнаєш,  мій  цікавий  брат»

Ти  написав:  «Така  любов  буває
Одна  на  тисячу  з  найкращих  літ»
А  пародист  на  те:  «Гормони  грають…
Ти  збігай  до  Тетяни  через  пліт»

Ти  написав:  «Ромео  і  Джульєтта  -
Нема  на  світі  повісті  сумніш»  
А  пародист:  «Карету  нам,  карету!
Ми  у  Верону  їдемо  скоріш!»

Ти  написав:  «Летять,  летять  у  небі
У  міжпланетний  вирій  НЛО»
А  пародист:  «Насправді?  Ну  це  ж  треба!
Над  автором  експериментів  не  було?»

Ти  напиши  рядки  хоч  геніальні
З  сюжетом  action,  як  у  тім  кіно  –
Спаплюжить  їх  бездумно  й  тривіально
Той  пародист,  котрому  не  дано.


17.08.2011  р.


*  Повністю  поема  "Пародисти"  -  ось  тут:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266886

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275512
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 17.08.2011


Мы с тобой на пляже в стиле «ню»

.                                    
                                   "Каменюки  в  море.  Каменю…
                                   В  баре  и  креветки  есть  в  меню,
                                   Я  к  тебе  поближе  наклоню…
                                   Ночью  мы  на  море  в  стиле  «ню»..."

                                                                     (Ярослав  Чорногуз)  


Мы  с  тобой  на  пляже  в  стиле  «ню»  -
Я  ни  в  чем  тебя  не  обвиню…
Слышно  рядом  чью-то  болтовню  –
Знать,  не  мы  одни  здесь  в  стиле  «ню»…

А  вокруг  курортный  кавардак  –
Ходят  толпы  праздных  и  зевак,
Разливают  водку  и  коньяк  –
Я  ж  тебя  целую,  как-никак…    

Так  темно,  хоть  выколи  глаза…
Ты  возле  меня,  как  егоза,
Тело  твое  -    тонкая  лоза…
О  любви  сегодня  я  сказа…

Ты  со  мною,  словно  в  эйфори…
Даришь  мне  любовь  свою,  Мари….
Будем  «ню»  с  тобою  до  зари…
Ой,  как  быстро  гаснут  фонари…


10.08.2011  г.


*  Авторский  перевод  с  украинского  языка  литературной  пародии  "На  нічному  пляжі  в  стилі  «ню»"  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274093)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274454
рубрика: Поезія, Поэтические переводы
дата поступления 10.08.2011


На нічному пляжі в стилі «ню»

.
                                               "Каменюччя  в  морі.  Каменю…
                                               В  барі  і  креветки  є  в  меню,
                                               Я  в  твоїх  обіймах  опиню…
                                               Ми  в  нічному  морі  в  стилі  «ню»..."
                                                                               
                                                                               (Ярослав  Чорногуз)


На  нічному  пляжі  в  стилі  «ню»
Я  тебе  ні  в  чому  не  виню…
Чутно  недалеко  вовтузню  -
Тут  не  ми  одні  у  стилі  «ню»…

Навкруги  справжнісінький  бардак:
Ходить-бродить  маса  гультіпак,
Десь  дзвенить  наповнений  гранчак  -
Ми  ж  удвох  кохаємося  всмак...

Темно  так,  що  хоч  у  око  стрель…
Біля  мене  ти  -  ля  натюрель…
Твоє  тіло  –  як  віолончель...
О,  моя  Етель,  Еманюель...

Ти  уся,  неначе  в  ейфорі...
Сяють  зорі  високо  вгорі,
Наше  «ню»  -  до  ранньої  зорі,
Ой,  світає  швидко  надворі...


08.08.2011  р.


*  Джерело  пародії:  Ярослав  Чорногуз  "ПА-ДЕ-ДЕ  НА  ХВИЛЯХ  (Морські  акварелі)"  (http://maysterni.com/publication.php?id=65224)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274093
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 08.08.2011


З Євгєнія Мєркулова. Подарунок жінці. Remix-2

О,  як  сліпучо  Ви  прекрасні!
Я  в  цьому  ділі  битий  вовк.
Ах,  Ви  й  на  дотик  такі  класні!
Ах,  Ваші  коси  -  наче  шовк!

Фігурка  Ваша  -  бездоганна,
Кажу  Вам  чесно,  не  вмовля.
О,  Ваші  груди,  як  бархани!
А  плечі,  ніжки!  Oh!  La  la!

Ах,  пречудовий,  незрівнянний
Ваш  погляд  ніжний  з-під  повік.
Як  еротично  Ви  убрані!
Як  граціозні  звіддалік!

І  аромат  Ваш  особливий  -
Так  пахнуть  яблука  в  саду.
Я  Вам  приніс  одне,  зваблива...
Скуштуйте  ж,  Єво!  Ну,  я  жду!


03.08.2011  р.



Текст  оригіналу:

Вы  ослепительно  прекрасны!
Я  в  этом  деле  знаю  толк.
Ах,  Ваша  кожа  так  атласна!
Ах,  Ваши  волосы  –  как  шёлк!

Фигурка  Ваша  –  безупречна,
Признаюсь  честно,  не  юля.
Какая  грудь!  Какие  плечи!
Какие  ножки,  ой-ля-ля!

Ах,  нет  достойного  сравненья,
Чтоб  описать  Ваш  нежный  взгляд.
Какая  грация  в  движеньях!
Как  эротичен  Ваш  наряд!

И  аромат  у  Вас  особый  –
Так  пахнут  яблоки  в  саду.
Я  Вам  принёс  одно  для  пробы…
Кусайте  ж,  Ева!  Ну,  я  жду!

Евгений  Меркулов  "Подарок  женщине"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273353
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 03.08.2011


Грааль і гроші (літературна пародія)

.
                               Послухай,  друже,  мріяти  вже  досить!
                               Прийняти  треба  світ  у  всій  «красі»…
                               Найперше,  що  зроби  –  візьми  десь  гроші!  –
                               Вони  бажання  здійснюють  усі!
                               ...
                               У  долі,  не  такі,  як  ти,  обранці…
                               Грааля  не  існує…  вже  нема…

                                                                                         Лілія  Ніколаєнко


Сказала  вчора  я  своєму  другу:
Тобі  Грааля,  друже,  вже  нема.
Йди,  попрацюй,  візьмись  за  роги  плуга,
Бо  знаєш,  друже,  грошей  вже  катма.

Вставай  з  дивану,  вийди  з  Інтернету,
Порви  газети,  викинь  всі  книжки,
Як  хочеш  їсти  борщики  й  котлети,
Давай,  впрягайсь,  берися  за  віжки.

Як  без  нічого  вернешся  додому,
Тоді  ти  про  Грааля  і  не  мрій,
От  не  принесеш  грошей  ти,  нікчемо  -
До  чаші  доторкнутись  і  не  смій!


02.08.2011  р.


*  Джерело  для  пародії:  Лілія  Ніколаєнко  "Послухай,  друже,  мріяти  вже  досить!"  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243640)

=================================================

**  Святий  Граа́ль  (старофр.  Graal,  Grâl,  Sangreal,  Sankgreal,  лат.  Gradalis)  —  таємничий  християнський  артефакт  із  середньовічних  західноєвропейських  легенд,  знайдений  і  втрачений.  Слова  «Святий  Грааль»  часто  використовуються  у  переносному  значенні  як  позначення  якої-небудь  недосяжної  або  важкодоступної  мети,  а  також  в  сучасному  лексиконі  деколи  використовується  для  означення  лона.  (http://ru.wikipedia.org/wiki/Святой_Грааль)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273200
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 02.08.2011


З Євгєнія Мєркулова. Подарунок жінці. Remix

О,  як  сліпучо  Ви  прекрасні!
Я  у  цій  справі  знаю  толк.
Ах,  Ви  й  на  дотик  так  чудесні!
Ах,  коси  Ваші  -  наче  шовк!

Фігурка  Ваша  -  бездоганна,
Зізнаюсь  чесно,  ось  Вам  хрест.
О,  Ваші  груди,  як  бархани!
О,  ніжки,  складені  навхрест!

Ви  пречудові  й  незрівнянні,
Ваш  погляд  ніжний  -  наповал.
Як  еротично  Ви  убрані!
Як  граціозні  на  загал!

І  аромат  Ваш  особливий  -
Так  пахнуть  яблука  в  саду.
Я  Вам  приніс  одне,  зваблива...
Скуштуйте,  Єво!  Ну,  я  жду!


02.08.2011  р.



Текст  оригіналу:

Вы  ослепительно  прекрасны!
Я  в  этом  деле  знаю  толк.
Ах,  Ваша  кожа  так  атласна!
Ах,  Ваши  волосы  –  как  шёлк!

Фигурка  Ваша  –  безупречна,
Признаюсь  честно,  не  юля.
Какая  грудь!  Какие  плечи!
Какие  ножки,  ой-ля-ля!

Ах,  нет  достойного  сравненья,
Чтоб  описать  Ваш  нежный  взгляд.
Какая  грация  в  движеньях!
Как  эротичен  Ваш  наряд!

И  аромат  у  Вас  особый  –
Так  пахнут  яблоки  в  саду.
Я  Вам  принёс  одно  для  пробы…
Кусайте  ж,  Ева!  Ну,  я  жду!

Евгений  Меркулов  "Подарок  женщине"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273171
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 02.08.2011


З Євгєнія Мєркулова. Подарунок жінці

Ви  невимовно  так  прекрасні!
Від  Вас  у  мене  просто  шок.
Ах,  Ваші  очі  -  зрілі  вишні!
Волосся  Ваше  -  наче  шовк!

Фігурка  Ваша  –  ідеальна,
Скажу  Вам  чесно,  без  прикрас.
А  губки  -  золото  сусальне!
А  ніжки  –  взагалі  атас!

Красуня  Ви  з  красунь,  клянуся.
Ваш  погляд  –  блискавки  розряд.
Безмежна  грація  у  русі!
А  зваба  -  більша,  ніж  в  наяд!

І  аромат  Ваш  особливий  –
Це  запах  яблук  восени.
Я  Вам  дістав  одне  лиш,  Єво...
Ну,  спробуй,  хоч  разок  кусни!    


01.08.2011  р.



Текст  оригіналу:

Вы  ослепительно  прекрасны!
Я  в  этом  деле  знаю  толк.
Ах,  Ваша  кожа  так  атласна!
Ах,  Ваши  волосы  –  как  шёлк!

Фигурка  Ваша  –  безупречна,
Признаюсь  честно,  не  юля.
Какая  грудь!  Какие  плечи!
Какие  ножки,  ой-ля-ля!

Ах,  нет  достойного  сравненья,
Чтоб  описать  Ваш  нежный  взгляд.
Какая  грация  в  движеньях!
Как  эротичен  Ваш  наряд!

И  аромат  у  Вас  особый  –
Так  пахнут  яблоки  в  саду.
Я  Вам  принёс  одно  для  пробы…
Кусайте  ж,  Ева!  Ну,  я  жду!


Евгений  Меркулов  "Подарок  женщине"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273057
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 01.08.2011


Сучасний митець

Митець  тепер  уже  не  той  -
Ні  велет,  ані  Прометей...
Та  й  не  античний  він  герой  -
То  ж  ні  Лаур,  ні  Галатей.


27.07.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2011


Ворогам

Гадаєте,  я  -  ваша  жертва?
І  намір  маєте  -  зажерти?

І  через  марні  сподівання
Ви  не  спите  вночі  до  рання?

Та  киньте  -  вам  же  гірше  буде!  -
Оці  ви  марення  Іуди...

Бо  засмієтесь  ще  на  кутні,
Іще  зіграють  вам  на  лютні...

А  врешті  -  Бог  усіх  розсудить!
Бо  є  -  Ісус,  і  був  -  Іуда.


14.06.2011  -  27.07.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2011


Пародисти. Частина 1. Уривок з поеми.

.
                                   "Десь,    колись,    в    якійсь    країні    
                                   Проживав    поет    нещасний,    
                                   Тільки    мав    талан    до    віршів,    
                                   Не    позичений,    а    власний."
                                                             (Леся  Українка    «ДАВНЯ  КАЗКА»)


Десь,    колись,    в    якійсь    країні    
Жили  пародисти.
Вони  віршів  не  писали,
Та  хотіли  їсти.
Лиш  побачать  десь  поета  
З  віршем  чи  сонетом  -
Цап-царап  його  за  патли  -  
Й  на  фарш,  на  котлети.
Порубають  того  вірша
Чи  того  сонета,
Й  кажуть:  «Що  ж,  аби  не  гірше!
Молодець,  поете!
Понаписуй  іще  віршів
Всі  –  собі  на  згубу,
Бо  ми  хочемо  так  їсти,
Аж  чешуться  зуби.
Бо  лиш  ти  народиш  вірша,
Чи  в  муках,  чи  легко  –
Ми  завжди  напоготові
Його  зразу  зжерти.
Відгризем  спочатку  вуха,
Потім  –  хвіст  і  ніжки,
А  тобі,  тобі  –  послухай!  –
Лишимо  лиш  ріжки»
Така  доля  всіх  поетів
Межи  пародистів,
Що  самі  віршів  не  пишуть,
Але  хочуть  їсти.


12.07.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269797
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 12.07.2011


З шаленою швидкістю

З    шаленою  швидкістю  мчить  нас  крізь  морок  планета,
Галактики  й  зорі  летять  незбагненно  у  даль…
...Ти  ж  вранці  встаєш,  чистиш  зуби,  читаєш  газету  -
І  йдеш  на  роботу,  ховаючи  в  грудях  печаль…

З  шаленою  швидкістю  мчить  крізь  космічний  той  холод  -
Ти  в  змозі  собі  уявити  це  хоч  би  на  мить?..
...Та  час  вже  обідній,  пора  тамувати  йти  голод  –
Ну  й  що,  як  десь  щось  і  кудись  там  шалено  летить?

Предвічно  існує  величний  і  гордий  Усесвіт
Без  ліку  галактик,  зірок  і  планет  міріад…
...А  ти  зазираєш,  а  що  б  тут  смачнесеньке  з’їсти  -
Й  з  роботи  додому  скоріше  вернутись  назад.

З    шаленою  швидкістю  мчить  нас  крізь  холод  планета,
У  небі  блакитному  білі  хмаринки  пливуть…
...Та  розум  твій  спить,  мов  уплутаний  міцно  в  тенета  -
Й  тебе  не  цікавить,  для  чого  й  навіщо  ти  тут...


10.07.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2011


патріоти вкраїни

.
                                                           -  Як  ся  маєш?
                                                           -  Коби  не  гірше.
                                                                                         (З  розмови)


патріоти  вкраїни  люблять  казати  промови
патріоти  вкраїни  можуть  не  вивчити  мови
патріоти  вкраїни  вдягнуті  у  вишиванки
патріоти  вкраїни  всім  роздають  обіцянки
патріоти  вкраїни  носять  значки  синьо-жовті
патріоти  вкраїни  хваляться  гаманом  товстим
патріоти  вкраїни  з  форбсом  рахують  мільйони
патріоти  вкраїни  легко  обходять  закони
патріоти  вкраїни  просяться  в  братню  росію
патріоти  вкраїни  в  нато  потрапити  мріють
патріоти  вкраїни  прагнуть  до  євросоюзу
патріоти  вкраїни  люблять  наїстись  від  пуза
патріоти  вкраїни  їздять  на  мерсах  шістсотих
патріоти  вкраїни  мають  не  вірте  шість  соток
патріоти  вкраїни  деколи  пишуть  і  вірші
патріоти  вкраїни  маються  коби  не  гірше


03.07.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268617
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 05.07.2011


Пародисти. Поема - гротеск

.
"Маленькие  дети!
Ни  за  что  на  свете
Не  ходите  в  Африку,
В  Африку  гулять!
В  Африке  акулы,
В  Африке  гориллы,
В  Африке  большие
Злые  крокодилы
Будут  вас  кусать,
Бить  и  обижать,-
Не  ходите,  дети,
В  Африку  гулять."

(Корней  Чуковский  "Бармалей")  (епіграф  до  "Вступу")

"Десь,  колись,  в  якійсь  країні
Проживав  поет  нещасний,
Тільки  мав  талан  до  віршів,
Не  позичений,  а  власний."

(Леся  Українка  «ДАВНЯ  КАЗКА»)  (епіграф  до  частини  1)


Вступ.  Пародисти  і  поети.

Не  ходіть,  поети,
В  Інтернет  гуляти
Ні  за  що  на  світі,
Прошу,  не  ходіть!
Там  вас  вже  чекає
Пародистів  зграя  -
Вірш  ваш  розтерзає
Й  проковтне  за  мить.

Вірш  ваш  скопіпастять,
Вірш  ваш  занапастять,
Вірш  ваш  на  цитати
Миттю  розберуть.
Рими  ваші  вкра́дуть,
Вислови  і  фрази,
Всі  як  є  словечка  -
Ой,  це  просто  жуть!

Розберуть  той  віршик
На  інгредієнти,
До  молекул  майже  -
Зважать  на  вагу.
Потім  щось  відріжуть,
Потім  щось  пришиють,
Потім  перемісять
На  м’ясне  рагу.

Ой,  ті  пародисти  -
Віршоманудисти,
Що  усюди  нудять:
«Плавки  мої  де?»
Ходять  зовсім  голі
Та  шукають  одяг
Зовсім  без  потреби  -
Їм  його  не  тре'..


Частина  1.  Поет  і  пародисти.

Десь,  колись,  в  якійсь  країні  жили  пародисти  -
Вони  ві́ршів  не  писали  -  та  хотіли  їсти.

Лиш  побачать  десь  поета  з  ві́ршем  чи  сонетом  -
Цап-царап  його  за  патли  -  й  на  фарш,  на  котлети.

Порубають  того  ві́рша,  чи  того  сонета,
Й  кажуть:  «Що  ж,  аби  не  гірше!  Молодець,  поете!

Понаписуй  іще  ві́ршів,  всі  –  собі  на  згубу...
Бо  ми  хочемо  так  їсти,  аж  чешуться  зуби.

Та  лиш  ти  народиш  ві́рша  -  чи  в  муках,  чи  легко,
Ми  -  завжди  напоготові!  (його  зразу  зжерти).

Відгриземо  спершу  вуха,  потім  –  хвіст  і  ніжки,
А  тобі,  тобі  –  послухай!  –  залишимо  ріжки»
...
Така  доля  всіх  поетів  поміж  пародистів,
Що  тих  ві́ршів  і  не  пишуть,  але  -  хочуть  їсти...


Частина  2.  Поет  -  пародисту.

Не  боячись  твоїх  пародій
(Хоч  на  мої  всі  ві́рші  втни),
Я  вийшов  просто  із  народу,
А  ти,  напевно,  з  …  бузини.

І  хай  тобі  в  долоні  плещуть,
Хихика  хтось  тихенько  тут  -
Забий  на  все!..  Повір,  що  краще
Писати  ві́рші,  аніж  ...  блуд.

Та  менше  з  тим…  Того  ж  –  побільше…
Ну,  отого…  Ну,  ти  усьок…
Коротше,  йду  писати  ві́рші…
А  ти  –  пародії…  Осьо…

З  тобою  зійдемось  у  герці  -
Нехай  подивиться  народ  -
Все  ‘дно  не  світить  нам  безсмертя…
Це  я,  поет  –  тобі,  пародь!

А,  може,  й  світить  –  як  зумисне
В  поему  нас  поет  візьме…
О,  мить  чарівно,  зупинися!
Бо  ми  -  вже  класики!  Бігме!


Частина  3.  Пародист,  котрому  не  дано.

Напишеш  ти:  «Любов  ще,  може  бути,
В  душі  моїй  не  згасла  до  кінця…»
Тут  пародист  припреться  -  чорт  на  ступі:
«Тягни  кохану  в  ліжко  до  вінця!»

Напишеш  ти:  «Красиве  чи  корисне?
Троянди  краще?  Може,  виноград?»
А  пародист:  «Як  рак  у  вухо  свисне,
То  зрозумієш,  може?  Ой,  навряд...»

Напишеш  ти:  «Така  любов  буває
Одна  на  тисячу  з  найкращих  літ»
А  пародист  на  те:  «Гормони  грають?…
Та  збігай  до  Тетяни  через  пліт»

Напишеш  ти:  «Ромео  і  Джульєтта"  -
Сумна  ця  повість,  ще  й  яка  сумна»
А  пародист:  «Карету  нам,  карету!
Та  і  вина  веронського,  вина!»

Напишеш  ти:  «Летять,  летять  у  небі
У  міжпланетний  вирій  НЛО»
А  пародист:  «Насправді?  Без  потреби
Над  автором  експериментів  не  було?»

Ти  напиши  рядки  хоч  геніальні,
З  сюжетом  action,  як  у  тім  кіно  –
Спаплюжить  їх  бездумно  й  тривіально
Той  пародист,  котрому  не  дано.


Частина  4.  Не  ображайте  пародиста.

Не  ображайте  пародиста  -
Бо  він  умить  вам  здачі  дасть:
Підкаже  -  де  не  зовсім  чисто,
Підкине  -  хоч  би  шістку  в  масть.
Нехай  ви  туз  козирний,  дама,
Король  піко́вий  чи  валет  –
І  пародист  походить  від  Адама,  -
Не  гірший  в  нього,  мо’,  сюжет.

Б'єте́  у  груди:  “Ми  –  Поети!
Поети  –  ми!  А  ти  –  ніхто!
Це  ми  -  «Ромео  і  Джульєтту»!
А  ти  –  хіба  що  «Дід  Піхто».
«Ні,  ну  скажи,  що  не  вар’ят  ти!»
«Та  ти  –  Ніхто  з  ім'я́м  Ніяк!»
«І  як  посмів  ти  насмія́тись
Над  почуттями,  маніяк?!»
«В  нас  надчутливі  душі,  нерви
І  дух  Поезії  щодня,
У  нас  алмази  чисті,  перли  -
Ти  розтоптав  їх,  ач,  свиня!»
«Свиня,  свиня,  тобі  негоже  -
Куди  ти  преш  в  калашний  ряд?!
Не  бачиш,  тут  одні  вельможі:
Всі,  як  один  –  не  кум,  то  брат.»
«Давай,  іди  куди  подалі!
І  не  вертайся  взагалі!»
«Давай,  давай,  крути  педалі!»
«Ні,  лиш  поглянь,  що  він  наплів!…»

«Пішов  поет,  невільник  честі,
Впав,  осоромлений»  -  і  ти,
За  те,  що  був  лиш  пародистом
Як  він,  теж  змушений  піти…

А  ви  лишайтесь,  любі  друзі,
Пишіть  про  щось  чи  про  ніщо,
Римуйте  ті  рядки  в  натузі,
Хоч  вийде  –  куряче  лапшо…
Та  не  засмучуйтесь  тим  дуже  –
На  сайт  сміливо  вірш  кладіть:
«О,  як  чудово,  милий  друже!»
«О,  зупинись,  чудова  мить!»
...
Хвалить  зозуля  півня  теж,
Як  він  її  –  без  меж,  без  меж…


Частина  5.  Прощальна  пісня  пародистів.

Не  стало  більше  на  ПМ
Пародій  жодних  -
Зостався  лиш  Даймон  Пеем
Післяпародний.
Учора  видав  він  указ
Про  пародистів  -
Чого  з  них  кожного  чека
По  падолисті.

Спусті́ло  чисто  на  ПМ  -
Лиш  вітер  свище,
Немає  більше  тут  поем
Про  пародистів.
Не  стало  па-,  не  стало  ро-,
Не  стало  –дії,
А  на  рулетці  лиш  зеро́
У  ностальгі́ї.

Даймон  Пеем,  Даймон  Пеем  –
Що  ти  нако́їв,
Ми  не  чекали  на  ПМ
Війни  такої.
Останній  з  нас,  як  могікан,
Живе  в  криївці,
А  реєстровий  отаман
Пасе  десь  вівці.

Та  ми  повернемось  колись,
Даймон  Пееме,
Не  вічний  бо  ні  падолист,
Ні  прикра  тема.
Ти  схаменись,  Даймон  Пеем,
Зіскоч  із  теми.
…А  ми  дороги  прокладем
В  криптосистемах.


Епілог.  «Ефект  метелика»  (лекція  у  школі  майбутнього)

Пропали  в  грудні  пародисти,
На  Новий  рік  -  гапли́к  поетам,
У  січні  зникли  гонористі
Філологи  з  високим  злетом.

А  в  лютому  –  філологи́ні
(Їм  що  не  вірш  -  ковток  повітря),
Такі  красуні,  мов  богині…
Зник  і  Парнас  -  як  здуло  вітром.

За  ним  Пегас  –  нещасна  кляча,
(Без  їжі  і  недовго  дихав),
Застигла  Муза,  ледь  тремтя́чи  -
Не  надихає  більше  стиха.

Погасло  Сонце,  і  планета
До  "нуля  Кельвіна"  дісталась  -
У  гравітації  тенетах
І  не  зоріло,  й  не  світало…

З  Галактик  –  точка.  І  -  пропала
Зненацька,  наче  сніг  весною…

Не  піднімайте,  учні,  галас  -
Став  Інтернет  тому́  виною!..

Ні,  уточню  –  одна  лиш  тема
На  сайті,  званому  "Майстерні"…
Отак  працює,  діти,  схема  -
«Ефект  метелика»  мізерний…


25.06.2011  -  25.11.2011

*  Скопіпастять  -  неологізм  комп'ютерної  ери.  Утворений  від  англійських  слів  copie  (копіювати)  та  paste  (вставити),  що  означає  початок  та  завершення  копіювання  файлу,  тексту  і  т.  п.

**  "Вступ"  -  на  мотив  пісні  з  мультфільму  "Айболит-66".

***  "Частина  5"  -  на  мотив  пісні  "Паромщик".

****  ПМ  -  сайт  "Поетичні  майстерні".

*****  Даймон  Пеем  -  один  з  клонів  адміністратора  сайту.

******  "Указ",  "тема"  -  конкурс,  оголошений  на  ПМ  ("По  падолисту  смерть  і  пародисту").

*******  "Ефект  метелика"  —  термін  в  природничих  науках,  що  позначає  властивість  деяких  хаотичних  систем.  Незначний  вплив  на  систему  може  мати  великі  і  непередбачувані  ефекти  де-небудь  у  іншому  місці  і  в  інший  час.  Тобто  невелика  флуктуація  початкових  умов  спричинює  непередбачувані  наслідки.  Схожа  ситуація  трапилася  з  героєм  оповідання  Рея  Бредбері  «І  пролунав  грім»:  герой  випадково  розчавив  метелика  під  час  туристичної  подорожі  в  минуле  на  машині  часу,  що  спричинило  значні  зміни  в  теперішньому  «часі»  героя.  Подібний  ефект  отримав  назву  "ефекту  метелика".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266886
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 25.06.2011


Гудзики. Уперше…

Розстібнув  ледь  гудзик  перший  -
Руки  так  мені  тряслись  
І,  щоб  справу  ту  завершить,
Я  долонею  –  униз

Розстібати  другий,  третій,
І  четвертий,  в  три  ряди  –
А  вони,  зовсім  не  вперті,
Вже  розстебнуті  були.

Й  досі  це  я  пам’ятаю,
Як  все  сталось  самохіть...
Роздягати  починаю,  
А  ти  -  гола  вже  за  мить…  


24.06.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266724
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.06.2011


А ти в моїх втопилася очах (літературна пародія)

.
                                   Ця    дивна    зустріч…    Ти    така    знайома,
                                   До    болю    рідна    серцю    і    жива    -    
                                   ...
                                   Пульсує    кров    у    венах    без    кінця.
                                   ...
                                   Жадана    зустріч…Перша…На    пероні…  
                                   ...
                                   А    ти    в    моїх    втопилася    очах…

                                                                                           (Тарас  Слобода)


Ця  дивна  зустріч…  Deja  vu  чи  втома?
Тебе  я  ще  не  бачив,  але,  от
Привиділось,  що  ти  моя  знайома,  
До  того  ж  рідна  ніби.  Що  за  чорт?

Ця  перша  зустріч…    Я  біля  перону
Тебе  жадаю.  Знаєш  ти  про  це?
Пульсує  кров  в  артеріях  і  венах  -
Хоч  де  ж  їй  пульсувати,  бідній,  ще?

Така  ось  зустріч…  Перша  і  остання  -
Втопилась  ти  тоді  в  моїх  очах…
І  я  їх  не  склепив  аж  до  смеркання  -
Усе  шукав  тебе  в  очеретах.


23.06.2011  р.


Джерело  пародії:  Тарас  Слобода  "Ця  дивна  зустріч"  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266251)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266568
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 23.06.2011


*а ти мене вранці* (літературна пародія)

.
                                 "тремтіла  жадала  боролась  ногами  руками
                                   стискалися  м"язи  навколо  твого  такого
                   
                                   а  ти  мене  вранці,  а  ти  в  мене  світлим  ранком"

                                                                                                   (Юля  Шешуряк)


а  ти  мене  вранці  а  ти  в  мене  світлим  ранком
у  друзки  дві  фари  й  підфарники  ну  не  здурів  ти
отак  своїм  авто  моє  ти  жагучим  цілунком
ох  я  ж  тебе  я  ж  тебе  тьху  ти  заїла  платівка

а  ти  мене  вранці  а  ти  в  мене  світлим  ранком
а  я  не  в  собі  я  не  вдома  послухай  мій  милий
броньованим  мерсом  до  тебе  приїду  чи  танком
а  ти  не  дістанеш  не  зможеш  бо  будеш  не  в  силі  

а  ти  мене  вранці,  а  ти  в  мене  світлим  ранком
за  все  заплатити  тебе  я  мій  милий  примушу
а  я  тебе  вдень  без  обіду  вечері  й  сніданку
на  ліжку  на  пляжі  на  річці  на  морі  й  на  суші            



21.06.2011  р.


*  Джерело  для  пародії:  Юлія  Шешуряк  *ранок*  (http://maysterni.com/publication.php?id=63403)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266270
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 21.06.2011


Ти - герой не мого роману

.
                                       "Це  не  я  біля  тебе  в  ліжку"
                                                                 (Марина  Єщенко)

Не  дивись  так  на  мене  ласо,
Наче  кіт  на  маленьку  мишку,
Не  облизуйсь,  як  пес  на  м'ясо,
І  не  мрій  затягти  у  ліжко.
Не  до  шмиги  мені  твоя  харя,
Не  зварю  тобі  борщ  на  кухні  -
Кип'яточком  хіба  ошпарю
Й  закричу  в  істериці:  «Здохни!»
Зрозумів,  нарешті?  Чудово!
Ти  -  герой  не  мого  роману.
Ще  не  втратив  від  жаху  мову?
Бо  твоєю  -  ніколи  не  стану.


20.06.2011  р.


*  Марина  Єщенко  (http://maysterni.com/publication.php?id=63343)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266026
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 20.06.2011


Дикий пляж. Вперше…

Куди  це,  друже,  ти  мене  привів?
О,  Боже,    як  же  їм  отак  не  сором?
Навколо  повно  загорілих  дів,
Котрі  купальники  забули  вдома...

Що  за  дивачки,  глянь,  не  одяглись,
Точніше,  роздягнулися  догола
І  звабами  усюди  -  «блись»  та  «блись»…
Давай  підемо  звідси,  га,  Миколо?

Наважитись  нелегко  зразу  так
Позагоряти  й  попірнати  в  річці.
Дивись,  ти  вже  червоний,  наче  рак.
Що,  засоромився?  На  сонці  спікся?

Та  ні,  зажди,  чекай  –  то  ж  не  горить!  -
Позагоряємо  ще,  поки  сонце…
Ось,  верх  скидаю  я,  а  вже  за  мить
І  плавочки  стягаю  –  ну  й  спекотно!

Родила  в  чому  мати  -  до  води  
Біжу  -  ай,  видно  всім  мене  за  милю!  -
Але  вже  -  ні  туди,  ані  сюди!  -
З  розгону  падаю  у  теплу  хвилю.  

І  я  -  в  раю,  повірте,  от  дива!  -
Вода  так  ніжно  горнеться  до  тіла,
Ласкаво  вітер  личко  обвіва  -
І  сяє  усмішка  моя  щаслива…


07.06.2011  р.


*  Продовження  теми,  розпочатої  у  моїх  віршах  російською  мовою  "Дикий  пляж",  "Дикий  пляж.  Продолжение.  Шутливо-эротическое",  "Нагая  шоколадка",  "Венец  творения  Отца...  Нагая  шоколадка.  Remix",  які,  до  речі,  перемогли  у  конкурсах  і  мають  бути  надруковані  у  поетичному  альманаху  (м.  Москва)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263763
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.06.2011


Доктор Абсурд (літературна пародія)

.
                                       "Чи  подобаються  тобі  діла,
                                       Що  солодкім  піняться  медом,
                                       Та,  неначе  у  сіні  вила,
                                       Познайомлять  тебе  із  медиком?

                                       Чорний  доктор  Абсурд  прийде,
                                       Навіть  з  пекла  чортами  гнаний,
                                       Й  не  спитавши,  болить  хоч  де,
                                       М’яса  викусить  шмат  із  рани…"
 
                                                                           (Олександр  Зубрій)


Доктор  Абсурд  прийшов  із  пекла,
Позбивав  у  віршах  наголОси…
По  губах  йому  щось  тЕкло,
Та  у  рот  таки  не  влилося.

Доктор  Абсурд  вручає  вам  мЕдаль,
І  слова  його  медом  пОлиті…
Ну,  а  потім  це  вас-таки  дЕ-не-де
Він  чекатиме  із  пістОлетом.

Доктор  Абсурд  сидить  за  катедрою,
Пише  вІрші  й  нікого  не  слухає…
А  якщо  ви  там  щось  не  допетрали
То  прийде  і  накрутить  вам  вуха.


27.05.2011  р.


*  Абсурд  -  наголос,  звичайно  ж,  на  першому  складі.  :)

*  Олександр  Зубрій  "Доктор  Абсурд"  (http://maysterni.com/publication.php?id=62453)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261892
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 27.05.2011


А в лице мені вітер прискав (літературна пародія)

.
                             "А  літак  відлітав  на  Бориспіль,
                             На  Бориспіль  літак  відлітав.
                             ...
                             Я  мовчав,  я  тихенько  зітхав.
                             ...
                             І  дивився  услід  я  –  сірома,
                             ...
                             І  завжди  мені  вітер  в  лице"

                                                                               (Сергій  Гольдін)


А  літак  відлітав  на  Бориспіль,
На  Бориспіль  літак  відлітав,
А  в  лице  моє  вітер  прискав  -
Я  мовчав  та  тихенько  зітхав.

От  завжди  так  мені,  сіромасі  -
Ночі,  бідному,  все  не  стає…
Тяжко  жити  на  світі  невдасі  –
Ну,  щодня  мене  хтось  дістає!..

Я  уже  не  ходжу  проти  вітру,
І  трави  нижче  й  тихше  води…
Піду,  слину  з  очей  собі  витру  –
Заплювали  всього  вороги.


26.05.2011  р.


*  Сергій  Гольдін  "А  літак  відлітав  на  Бориспіль"  (http://maysterni.com/publication.php?id=62467)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261758
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 26.05.2011


З Андрєя Вознєсєнского. Сага

Ти  мене  на  світанку  розбудиш
не  узувшися,  вийдеш  прощатись.
Ти  ніколи  мене  не  забудеш.
Ти  ніколи  мене  не  побачиш.

І,  прикривши  тебе  від  застуди,
я  подумаю:  «Боже,  пробачиш?
Я  ніколи  тебе  не  забуду.
Я  ніколи  тебе  не  побачу»

Оцю  воду,  в  мурашках  від  гаток,
оцю  Адміралтейства  споруду,
я  ніколи  уже  не  побачу,
і  ніколи  уже  не  забуду.

Карі  вишні,  од  вітру  неначе
у  сльозах,  без  надій  на  удачу.
Це  погана  прикмета  -  вертатись,
Я  ніколи  тебе  не  побачу.

Якщо,  згідно  з  Гафізом,  вернемся
на  цю  землю  удруге,  тим  паче,
ми  з  тобою  усе  ж  розминемся.
Я  ніколи  тебе  не  побачу.

Стане  зовсім  тоді  мінімальним
наше  нерозуміння  з  тобою
перед  нерозумінням  загальним
із  пустелею  геть  неживою.

І  в  космічному  холоді-згубі
пролетить  пара  фраз  необачних:
«Я  ніколи  тебе  не  забуду,
Я  ніколи  тебе  не  побачу»


23.05.2011  р.



Текст  оригіналу:

Ты  меня  на  рассвете  разбудишь,
проводить  необутая  выйдешь.
Ты  меня  никогда  не  забудешь.
Ты  меня  никогда  не  увидишь.

Заслонивши  тебя  от  простуды,
я  подумаю:  "Боже  всевышний!
Я  тебя  никогда  не  забуду.
Я  тебя  никогда  не  увижу".

Эту  воду  в  мурашках  запруды,
это  Адмиралтейство  и  Биржу
я  уже  никогда  не  забуду
и  уже  никогда  не  увижу.

Не  мигают,  слезятся  от  ветра
безнадежные  карие  вишни.
Возвращаться  —  плохая  примета.
Я  тебя  никогда  не  увижу.

Даже  если  на  землю  вернемся
мы  вторично,  согласно  Гафизу,
мы,  конечно,  с  тобой  разминемся.
Я  тебя  никогда  не  увижу.

И  окажется  так  минимальным
наше  непониманье  с  тобою
перед  будущим  непониманьем
двух  живых  с  пустотой  неживою.

И  качнется  бессмысленной  высью
пара  фраз,  залетевших  отсюда:

"Я  тебя  никогда  не  забуду.
Я  тебя  никогда  не  увижу".


Андрей  Вознесенский.  Сага.  А.Рыбников  .Юнона  и  Авось

Андрей  Вознесенский.  Не  отрекусь.Избранная  лирика.  Минск,  "БелАДИ",  1996.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261201
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 23.05.2011


Тричі по тричі (літературна пародія)

.  
                                         "Тричі  мені  являлася  любов"

                                                                                   (Іван  Франко)


                                         "І    будуть    довго    війни    йти    за    щастя,
                                         І    будуть    сотні    гинути    в    бою.
                                         ...
                                         Ти    кожен    день    являтимешся    тричі
                                         З    волоссям    білим    верхи    на    коні
                                         ...
                                         Я    ж    все    віддам,    щоб    завтра    зустрічали
                                         Мене    дві    зірки    в    милої    очах..."
                                         
                                               (Тарас  Слобода  "Ти  кожен  день  являтимешся  тричі')  *


(літературна  пародія)

Франкові  Йвану  тричі  лиш  являлася  любов…
А  ти  мені  являєшся  щодня  по  тричі!
Я  за  штурвалом  корабля  про  тебе  мрію  знов  -
Моя  Джульєтта  ти,  а,  може,  Беатріче.

Ти  знаєш,  за  Єлену  сотні  гинули  в  бою,  
Троянські  війни  через  неї  розгортались!
…Ну  що  ти,  моя  мила?  Я  давно  уже  не  п’ю!..
Он,  корабель  швартую  вкотре  до  причалу.

Один  раз,  вдруге,  втретє...  Вже  не  вірив,  та  вдалось…
І  я  лечу,  щоб  обійняти  твоє  юне  тіло...
Та  зашпортнувся  все  ж,  і  як  на  гріх,  униз  –  «шубовсь!»
Аж  зорі  ув  очах  моїх  замерехтіли...



23.05.2011  р.



*  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261136

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261165
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 23.05.2011


Зграї комет (літературна пародія)

.
                         В  море  комети  падають  
                         І  упливають  зграями

                                         (Сашко  Гриб  «В  море  комети  падають»)


(літературна  пародія)  

Падають  в  море  комети,
Зорі  падуть,  астероїди,
Чорні  дірки  і  планети  -
Ті,  де  живуть  гуманоїди.  

Їх  там  у  морі  –  без  ліку...
Видно,  збираються  зграями...
Організовують  кліку?..
Ні,  ми  ніяк  не  вгадаємо...

Юрби,  кагали  та  банди,
Шайки  та  шобли  і  кодли,
Гурми  й  ключі  -  на  шаландах,
Шхунах  й  човнах  підводних.  

Ходять  по  морю  стадами,  
То  чередою,  то  роєм...
Ви  пливете  –  а  під  вами
На  дні  морському  -  їх  нори...


18.05.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260295
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 18.05.2011


Що прикрашає чоловіків

Прикрашає  чоловіка  сивина,
Прикрашають  шрами  на  обличчі,
З  ким  життя  розрахувалося  сповна  –  
І  характер  мужній,  наче  з  криці.

Прикрашають  три  метали  при  собі:
Золото  в  кишені,  сталь  у  шта́нях,
Щире  срібло  (зазвичай,  на  голові)  -
І  напрочуд  юні  Каті  й  Тані.

Прикрашають  нові  тачки,  ще  й  круті,
І  квартири  в  центрі  у  столиці…
Лиш  не  прикрашають  ні  на  гріш
Вірних  їм  дружин  змарнілі  лиця…



13.05.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259281
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 13.05.2011


У п’ятницю покину сайт

У  п’ятницю  покину  сайт  –
Лише  три  дні  дам  на  прощання.
Фінал.  Усе.  Іду  в  офсайд
Якраз  тринадцятого  травня.

Мене  ви  тут  не  вберегли  –  
Я  ж  віршів  так  писав  багато…
Прощайте,  сивії  орли
І  жовтороті  пташенята.

Раніше  Пушкін  так  пішов.
І  Лермонтов.  За  ним  –  Єсенін.  
І  -  Маяковський  ліг  на  ствол.
…Іду  і  я,  єдрені-фені…



Поети  покидали  світ  
Й  за  ними  -  плакала  планета…
А  зараз  –  сайт…  
                                             І  знов  –  привіт!
…Ну  й  -  слава  Богу!  Й  Інтернету…  


12.05.2011


*  Жартівливий  відгук  на  вірш  Тараса  Кушніра  "Прощаюсь  з  цим  сайтом  назавжди"  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258924)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259105
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.05.2011


Монолог поета, якого покинула Муза.

.
                   "Засох  цей  дощ.  Закінчився.  Затих."

                               (Тарас  Кушнір  "Божевільний  дощ")


Засох  я,  браття.  Вичерпався.  Все.
Задумався:  чи  є  достойний  на  заміну?
А  я  поет  ще?  Бо  мені  геть  зле:  
Мікстури  п’ю,  таблетки  й  мультивітаміни.

Ходжу,  мов  привид,  видиво,  фуфло,
Тінь  батька  Гамлета  (Офеліє,  о,  німфо!),
Фата  моргана,  може,  НЛО…
…А  був  же  –  Зевс!  І  на  Пегасі!  І  з  Олімпу!



05.05.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257722
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.05.2011


На мене, мов сторож, очима він хижо так глипав (літературна пародія)

На  мене,  мов  сторож,  очима  він  хижо  так  глипав,
Професор  на  пенсії,  може,  майор  у  відставці,
Помежи  мензурками  кисло-солодкими  нипав,
 Шприци  із  ферментами  порозставлявши  на  лавці.
А  я  усміхався,  мов  котик,  від  вуха  до  вуха,
Годину  чи  дві,  може,  й  три,  як  укольчик  подіє,
Тоді  витирав  собі  усмішку  з  рота  насухо  -
І  йшов  жити  далі,  як  жив,  у  сумній  безнадії.
За  що  познущався  жорстоко  й  безжалісно  автор,
Нащо  без  усмішки  родив  і  пустив  на  світ  білий,
Попався  б  мені  він  колись,  той  мій  названий  тато  –
Натовк  би  йому  я  добряче  у  пику  на  тілі.


*  Котик  -  чеширський.

29.04.2011  р.


**  Внаслідок  негативного  сприйняття  пародії  автором  пародійованого  твору  я  видалив  посилання  на  його  твір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256688
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 29.04.2011


Долiлиць, задерши ноги (лiтературна пародiя)

.
                   А  я  лежу  собі  спокійно  долілиць  на  лавочці  в  парку,  
                   дивлюсь  у  небо...

                                     (автор  цитати  побажав  залишитися  невідомим)


Долілиць,  задерши  ноги,
На  лавочці  я  лежу,
Очима  втикаю  в  підлогу  -
Там  небо,  немов  з  вітражу.

І  я  наче  в  трансі,  під  кайфом,
І  байдуже  все  мені  -
Живу  собі  чисто  в  лайфі
(Не  сплутайте,  не  в  лайні).

Дівчатка  скрізь  гарні  ходять,
В  них  груди  пружні  й  задок  -
Вони  мене  так  заводять!
До  речі,  в  штанах  в  мене  –  ОК!

А  ще  маю  прес  залізний,
Є  й  крихітна  борода  -
На  дерево  зараз  лізу...
Навіщо?  Лиш  Бог  те  зна...          
 


26.04.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256288
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 27.04.2011


Язик мій - ворог мій (літературна пародія)

.                                    
                                 Не    змогли    посилити    облогу,    
                                 Спопеліли    в    гордості    тіла:
                                 Я    чекав    від    тебе    допомоги,
                                 Але    ти    руки    не    простягла.

                                 Ще    уста    схвильовано    говорять,
                                 Ще    приносиш    ними    теплоту.    
                                 Та    чи    будеш    ти    стояти    поряд,    
                                 Коли    я    востаннє    зацвіту?

                                                                       Тарас  Слобода


(літературна  пародія)

Обложив  тебе,  коли  не  встояв.
Спаленів  від  сорому  й  затих.
Вже  подумав,  що  простягну  ноги:
Ворог  мій  найбільший  -  мій  язик.

Ти  палаєш,  як  гаряча  пічка.
Жар  від  тебе  -  десь  на  кілометр.
Я  згораю,  як  із  воску  свічка.
І  знімаю  -  шубу,  мешти,  светр…    


13.04.2011  р.

*  Мешти  -  взуття  (західноукраїнський  діалект)

*  Тарас  Слобода  "Я  чекав  від  тебе  допомоги"  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253388)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2011


З Владіміра Висоцкого. Ось і все, я покинув Росію

Ось  і  все,  я  покинув  Росію!
А  дівчата  мої  у  сльозах.
Я  насіння  своє  тепер  сію
На  чужих  Єлисейських  полях.

Ляпнув  хтось  у  трамваї  на  Пресні:
«Та  нема,  він  змотався,  не  плач!
Ось  тепер  хай  чужі  нам  ці  пІсні
Пише  там  про  Версальський  палац!»

Чую  ззаду  уривки  я  реплік:
«Та  не  той,  той  поїхав  -  зовсІм!»
«Ах,  не  той?»  -  і  штовхають  під  ребра,
І  сидять  на  колінах  в  таксі.

А  той,  з  котрим  сидів  в  Магадані,  -
З  громадянської  друг  ще  війни,  -
Каже,  що  я  пишу  йому:  «Ваня!
Сумно,  Ваня,  мені  тут  кранти!»

Я  просився  вернутись  ще  влітку,
Я  навколішки  ледь  не  ставав…
Та  брехня!  Не  повернусь  нізвідки,
Бо  нікуди  і  не  виїжджав.

Хто  ж  повірив  –  тримай  подарунок,
Щоб  хороший  фінал,  як  в  кіно,  -
Башню  Ейфеля,  хочеш,  в  пакунок!
На  додачу  –  заводи  Рено!

Я  сміюсь,  аж  вмираю  від  сміху.
Як  повірили    плІток  бруду?
Не  хвилюйтесь  так,  я  ж  не  поїхав.
Й  не  надійтеся  –  не  поїду!


25.03.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249480
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 25.03.2011


Ахiнея або Апофегей апокалiпсису (літературна пародiя)

Провидець  Кейсі  в  капище  із  пірамід
Колись  закликав  на  обід  атлантів.
Промовивши:  "За  десять  бід  один  отвіт",-
Атланти  поміняли  всі  константи.

Галактики  збігатись  знову  почали  -
Атланти  Доплера  ефект  змінили,
А  на  Землі  річки  угору  потекли
І  Авель  Каїна  узяв  на  вила.

Ейнштейн-провидець  взяв  й  атлантам  розказав,
Що  Е  дорівнює  mc  в  квадраті.
Атланти  підняли  його  на  п'єдестал,
Тоді  взяли  й  спалили  у  багатті.

Провидець  Хіггс  узяв  протон,  мюон,  бозон
І  запустив  по  колу  у  колайдер.
Від  Всесвіту  залишився  один  озон.
А  Хіггс,  падлюка,  втік  на  космолайнер.*

Зненацька  звідкись  взявся  щирий  більшовик,
Котрий  пристрелив  вранці  свого  брата,
Із  церкви  знявши  хрест,  він  знов  десь  хутко  зник
І  по  хатах  пішов  -  зерно  збирати.

Знамено  красне  гордо  реяло  над  ним,
А  він  все  жертви  партії  приносив...**
Тут  закурився  дивний  фіміам  і  дим  -
Атланти  запалили  папіроси.

На  цигарки  взяли  папіруси  вони  -
Забрали  у  Єгипта  фараонів.
Мабуть,  атлантам  захотілося  війни  -
І  в  бій  пішли  колосів  батальйони.

Гіпербореї  із  циклопами  -  на  герць!
За  алебарди  й  піки  -  ріжуть!  колять!
Та  бодай  вас  усіх  побив  той  грецький  грець!  -
Аж  затремтіло  з  жаху  все  довкола.

На  колісниці  золотій  примчав  Геракл,
З  ним  -  амазонки  і  каріатиди...
Тут  Зевс  не  стримався  і  блискавкою  -  грах!  -
Й  на  дно  пішла  нещасна  Атлантида.

Ось  бачите,  атланти,  горе,  горе  вам  -
Не  слухали  б  того  провидця  Кейсі
Й  не  довелось  тоді  б  оцим  більшовикам
Шукати  ваші  зі  скарбами  кейси.

Шукав  скарби  підводні  сам  Жак-Ів  Кусто,
А  Хейєрдал  на  плоті  тихо  плавав.
Кляли  вони:  "А  бодай  пусто  вам  було  -
І  Атлантидам  тим  і  пароплавам."

...

Я  вам  про  все  оце  свого  вірша  загнув.
А  що?  Чогось  ви  тут  не  уяснили?
То  запитайте  -  є  ж  ще  добрий  вуйко  Гугл.
Він  пояснить.  Бо  я  усе  не  в  силах.

Дарма,  що  рим  в  моєму  віршику  катма...
Що?  Ямб?  Хорей?  Та  борони  нас,  Боже!
До  чого  дактиль  тут?  Не  було  і  нема  -
На  птеродактиля  щось  дуже  схоже...

...

І  ось  читаємо  вірші  таких  писак:
Усе  докупи  там  вони  зліпили...
Ну  що,  можливо,  на  безриб'ї  й  риба  рак...
...Читати  ж  ось  таке  -  не  стане  сили.


30.06.2010    р.


*  Літературна  пародія  на  вірші  Віктора  Фінковського  "Зріз"  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197557)  та    "Більшовик"    (від  *  до  **)  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197559)    Далі  -  вільний  політ  фантазії  автора  (публікація  відновлена  на  прохання  автора  пародійованих  віршів  :)  ).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240300
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 11.02.2011


Містер та місіс Сміт

.
                             "...познімай  з  ніжних  пальців  кастети"
                                                                           (Володимир  Шевчук)  

Я  кохаю  тебе!  Лиш  -  зніми  з  ніжних  пальців  кастети,
Вийми  ніж  з  декольте  й  пістолети  з-під  чорних  панчіх,
Ти  ж  по  вуха  загрузла  в  шпигунських  й  військових  секретах  
І  зненацька  зникаєш  десь  вранці,  удень  і  вночі.

Розмінуй  входи  й  виходи,  вікна  і  двері,  я  прошу,
Повитягуй  «жучки»  з  телефонів,  диванів  й  картин,
І  приховані  камери  викинь  з  джакузі  та  душу,
Не  ховайcя  й  сама  -  чи  за  шафи,  чи  межи  гардин.

Я  кохаю  тебе!  Лиш  -  кому  продала  свою  душу?..
Я  кохаю  тебе!  Ти  -  красуня  із  снів  та  із  мрій!..
Я  кохаю  тебе!  Та,  пробач,  вже  прощатися  мушу  -
Є  завдання  нове…  I  love  you!  Аuf  Wiedersehen!..


10.02.2011  р.


*  I  love  you  (англ.)  (  ай  лав  ю)  -  Я  кохаю  тебе

**  Аuf  Wiedersehen!  (нім.)    (ауф  відерзейн)  -  До  побачення

***  Навіяно  шпигунськими  романами  Богомила  Райнова  та  художнім  фільмом  "Містер  та  місіс  Сміт"  з  Анжеліною  Джолі  в  головній  ролі  (каталізатором  послужила  цитата  з  вірша  "Я  кохаю  тебе"  (Галина  Микула,  Тарас  Слобода,  Володимир  Шевчук,  Ніна  Яворська)  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207779)).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2011


Фарисеї

Навіщо  в  світі  фарисеї?
Чи  фарисейська  у  них  кров?
Вуста  –  мов  змащені  єлеєм,
Але  оббрешуть  –  будь  здоров!

Вони  хвалитимуть  у  вічі,
Та  поза  очі  –  не  для  вух…
А  зловиш  їх  на  протиріччях  –
Розтануть,  мов  безплотний  дух...

Я  не  дивуюсь  фарисеям:
Усе,  що  роблять  –  те  собі…
Та  на  гачок  їх  слів  єлейних
Чому  ловлюся  до  цих  пір?


28.01.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2011


А я трамвай чекаю… (літературна пародія)

***
           Спасибо  вам  и  сердцем  и  рукой
           За  то,  что  вы  меня  -  не  зная  сами!  -
           Так  любите

                       (С)  Марина  Цветаева  "Мне  нравится,  
                         что  вы  больны  не  мной"

                                         ***

             Я  не  така,  як  ви  гадали,  не  така.
             Стороння  вашим  збоченим  смакам,
             незрозуміла  вам,  хіба  що...  дивакам
             ...      
             із  щастям,  подарованим  не  вами

                                                   (С)  Адель  "Я  не  така"

                                             ***

               Я  не  такая,  я  жду  трамвая.

                                                 (З  народної  творчості)


(літературна  пародія)

Гадали  ви,  що  я  якась  така?
Я  не  така  –  та  я  ж  трамвай  чекаю!
А  вам,  всіляким  збоченцям  і  дивакам  –
зась  до  мого,  лише  мого,  трамваю!

У  мене  дивні  очі  і  думки.
Я  маю  щастя,  подароване  не  вами.
І  не  збігаються  мої  смаки
Із  збоченими  вашими  смаками…

Вам  дякую,  що  в  серці  в  мене  рай,
Та  ще  за  те,  що  я  про  вас  не  знаю,
Та  ви  мене  так  любите  –  а  я  трамвай  
Чомусь  чекаю…  


24.01.2011  р.


*  Адель  "Я  не  така"  (hhttp://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236484)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236637
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 24.01.2011


З Владіміра Висоцкого. Міський романс

Я  гуляв  якось  раз  по  столиці  -  і  
Хуліганам  двом  здачі  так  дав,  
Що  потрапив  за  це  у  міліцію,  
Де  побачив  її  -  і  пропав.  

Що  робила  там  фея-білявочка?  
Мо',  за  паспортом  мусила  йти  -  
Закохався  у  неї  я  палко  так,  -  
Й  захотів  чим  скоріш  віднайти.  

Йшов  за  нею  –  під’їзд  запримітивши,  
Що  сказати  мав?  -  Я  ж  -  хуліган...  
Все  ж  красуню  покликав  я,  випивши,  
В  привокзальний  один  ресторан.  

Ну,  а  їй  посміхались  на  вулиці  -  
Ревнував  я,  ледь  матом  не  гнув,  -  
Одному  навіть  врізав  по  вилиці  
Лиш  за  те,  що  він  їй  підморгнув.  

Бутерброди  ікрою  намащував,  
Чого  лиш  не  було  на  столі,  -  
Я  піснями  її  навіть  влещував!  
І  замовив  в  кінці  -  «Журавлі».  

Обіцянки  до  ранку  до  самого  
Розсипав  перед  нею  я  знов:  
"Я  ж  нікого  п'ять  днів  не  обманював,  
Моя  перша  й  єдина  любов!  "  

Говорив,  що  життя  все  –  загублене…  
І  не  знав,  чи  повірить  сльозам,  -  
"Зрозуміла  я",  -  стиха  вона  мені,  -  
"Вам  себе  чим  дешевше  віддам".  

Навідліг  вдарив  я  в  біле  личенько,  -  
Закипіла  гаряча-бо  кров:  
Ось  чому  у  міліцію  кликали  
Мою  першу  й  єдину  любов...


19.01.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235763
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 19.01.2011


Мене порівняли з Шекспіром.

.
           very  Shakespearian,  але  на  кшталт  ХХІ  сторіччя  
           (Наталя  Годун,  коментар  до  вірша  "Жорстокі  ігри")  

           Это  Ваше  творение  под  гармошку  будет  звучать  
           горестно,  не  хуже  стихов  Глеба  Горбовского!  
           (Игорь  Сахарюк,  цитата  из  комментария  к  стихотворению  
             "Песенка  о  начальниках")

             Вiват  нашчадку  Кабзара  -
             сонеты  пишет  не  зазря!:)  (бел.  -  рус.)
             (Олег  Тупицкий,  коментар  до  вірша  "Сонет")  

             ...Прости,  брат  Пушкин,  плагиат.
             (цитата  з  вірша  "Нагая  шоколадка")

                                                                                                         Цитати.

Мене  порівняли  з  Шекспіром  –
Шекспір  ХХI-го  віку!
У  це  я  не  дуже  повірив:
Поетів  ж  у  світі  -  без  ліку.

Мене  порівняли  із  Глібом
Горбовським  –  чи,  знаєте,  може?
У  віршах  моїх  є  і  хиби  -
Який  я  Горбовський,  о  Боже?

Мене  порівняли  з  Шевченком  -
Його  знають  всі  і  довкола,
Та  жодної  в  мене  поемки...
Що  вчитимуть  дітки  у  школах?

Мене  переконують  хором,
І  кажуть  мені,  що  я  геній,
Що  я  в  поетичному  морі  -
Немов  Євтушенко  Євгеній.

Я  з  Пушкіним  запанібрата,
На  пиво  з  поетами  ходжу  -
Пора  гонорари  вже  брати,
Вступати  в  письменницьку  ложу.

Ще  вірші  пишу  на  дозвіллі,
Пародії  та  епіграми  -
Та  скоро  придбаю  і  віллу
На  Кіпрі,  а  то  й  на  Багамах.

Дізнаються  й  за  океаном
Про  вірші  мої  і  сонети,
Дістану  всесвітню  я  шану,
Про  мене  напишуть  газети...
...
І  що  ж  наробили  ви,  друзі?  -
Читаючи  ваші  коменти,
Заплив  за  буйки  я  ілюзій,
Піддавшись  на  мить  сентиментам....  


18.01.2011  


*  Але  насправді  я  щиро  вдячний  авторам  коментарів  за  ці  чудові    порівняння.  :-)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235521
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.01.2011


З Владіміра Висоцкого. Той, хто раніше з нею був

В  той  вечір  не  співав,  не  пив  -  
На  неї  я  весь  час  дививсь.  
Так  можуть  діти,  так  можуть  діти.  
Та  той,  котрий  із  нею  був,  
Сказав,  аби  її  забув,  
Сказав,  аби  її  забув,  -
Мені  не  світить.  

Той,  хто  раніше  з  нею  був,  -  
Щоразу  більше  нахабнів,  
Я  ж  пам'ятаю  -  я  був  не  п'яний.  
Коли  ж  я  вирішив  іти,  
Вона  спитала:  «Ти  куди?»  
Вона  сказала:  "Не  іди,  
Ще  надто  рано!  "  

Й  той,  хто  раніше  з  нею  був,  
Мене,  як  видно,  не  забув,  -  
І  якось  в  осінь,  і  якось  в  осінь  -  
Я  з  другом  йшов,  дивлюсь  -  стоять,  -  
Вони  стояли  грізно  в  ряд,  
Вони  стояли  грізно  в  ряд  -  
Їх  було  вісім.  

Зі  мною  -  ніж,  подумав:  все  ж  
Мене  так  просто  не  візьмеш,  -  
Тримайтесь,  гади!  Тримайтесь,  гади!  
Життя  за  так  вам  не  віддам,  
Ударю  спершу  вас  я  сам,  
Ударю  спершу  вас  я  сам  -  
І  дам  вам  ради.  

Той,  хто  раніше  з  нею  був,  -  
Він  справу  круто  завернув,  
Цілком  серйозно,  цілком  серйозно.  
На  карку  хтось  мені  повис,  -  
Валюха  крикнув:  «Бережись!»  
Валюха  крикнув:  «Бережись!»  -  
Та  було  пізно.  

Я  відповів  за  все  вперед.  
Є  й  у  в'язниці  лазарет,  -  
Я  там  валявся,  я  там  валявся.  
Мене  порізавши  довкруг,
Сказав  хірург:  «Тримайся,  друг!»
Сказав  хірург:  «Тримайся,  друг!»  -
І  я  тримався.  

Розлука  миттю  пронеслась,  
Не  дочекалася  вона,  
Та  я  прощаю,  її  -  прощаю.  
Її  пробачив  я,  авжеж,  
Того  ж,  хто  з  нею  був  колись,  
Того,  хто  з  нею  був  колись,  -  
Не  вибачаю.  

Її  пробачив  я,  авжеж,  
Тому  ж,  хто  з  нею  був  колись,  
Тому,  хто  з  нею  був  колись,  -
Я  все  згадаю!  



14.01.2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234799
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.01.2011


Дивна казка (літературна пародія)

.
         Стояла    непримітна    маленька    статуетка,
             фарфорова    одежа,    в    зіницях    –    аметист,
         приваблива    богиня    та    чарівна    німфетка,
             а    біля    неї    поруч    тремтів    осінній    лист.

         Він    зовсім    випадково    потрапив    до    крамниці,
             його    з    дощем    осіннім    прибило    на    вікно,
         захоплено    дивився    на    пристрастну    царицю,
             а    серце    від    кохання    розбив,    неначе    скло.

           Із    ночі    до    світанку    складав    листок    сонети,
               щоб    розтопити    кригу    та    лід    в    її    душі,
           подарував    коханій    загублені    сюжети,
               під    зорями    для    щастя    читав    свої    вірші.

             Від    слів    таких    гарячих,    в    душі    кипіла    лава,
                 а    близкість    його    тіла,    кайдани    одягла,
             любов    у    снах    далеких    дорогою    блукала,
                 і        павутина    в    серці    печаллю    ожила.

             На    ранок    землю    ніжну    зима    сніжком    укрила,
                 вона    листок    забрала    із    мерзлого    вікна,
             він    знов    припав    вустами    до    нового    кумира,
                 а    лялька    з    того    часу    залишилась    сумна….

                                                         BELOSNEZHKA  "Лялька"

(літературна  пародія)

Її  фігурка  наче  доладна  статуетка:  
Обличчя,  мов  з  фарфору,  зіниці  –  аметист…
Зваблива,  як  богиня,  до  того  ж  ще  й  німфетка,
Ну,  знаєте,  Лоліта,  як  мовили  колись.

Хоч  пристрасна,  та  з  криги  Лоліта  серце  мала:
Але  то,  певно,  Герда  чи  братик  її  Кай
Із  нею  серцем  стиха  взяли  і  помінялись…
…Тут  без  півлітри,  браття,  усім  нам  буде  край…

Йшов  млявий  дощ  осінній…  Та  зорі  так  сіяли  
І  місячна  доріжка  все  світлом  залила…
У  серці,  як  в  вулкані,  все  закипала  лава,  -
А  павутина  раптом  взяла  і  ожила.

Та  ось  листок  осінній  (а,  може,  із  газети)
Заглянув  у  віконце..  Там  -  шоу,  те,  „За  склом”!
Листочок  -  за  сонети!..  Та  на  такі  сюжети!..    
Петрарці,  як  то  кажуть,  повнісінький  „облом”!

Поки  писав  ті  вірші  –  зима  все  снігом  вкрила
І  змерзлого  листочка  забрала  із  вікна…
Та  він  не  розгубився,  знайшов  собі  кумира  -
Й  розбив  Лоліті  серце.  Лоліто,  чом  сумна?..        

Я  розповів  вам  казку.  Ви  щось  не  зрозуміли?
Та  то  дурниці,  браття,  ще  не  таке  бува…
Послухали  -  та  й  годі.  Беріться  вже  до  діла.  
А  чи  до  тіла  краще.  Все  інше  –  трин-трава.



12.01.2011


*  BELOSNEZHKA  "Лялька"  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232389)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234366
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 12.01.2011


а я не люблю мохіто і ходжу по хаті гола (літературна пародія)

.
         я  думала  в  тобі  сили  ще  більше,  ніж  в  сивих  атлантах
         ...
         ...я  не  люблю  мохіто  і  ходжу  по  хаті  гола,
         вмикаю  на  повну  "Nigthwish",  коли  всі  лягають  спати
         ...
         ...я  не  гламурна  cучка...
         ...не  продаюсь  за  "брюлік"  вагою  у  три  карати.
         коротше,  я  чудо  в  пір'ї...
         ...
         ...мені  байдуже,  кого  я  і  чим  дратую.
         ...з'їм  шоколадку  "Milka".
         ...  
         
                                         (С)  innamorato  

(літературна  пародія)

а  я  не  люблю  мохіто  і  ходжу  по  хаті  гола,
вмикаю  чим  голосніше  і  слухаю  радіолу,
сусіди  кричать  крізь  двері  і  гупають  в  мою  стінку,
мені  усе  -  „по  цимбалах”,  матері  їхній  ковіньку,
мені  абсолютно  байдуже,  кого  я  і  чим  дратую,
закличу  до  себе  друзів,  нехай  хоч  вони  почують,  
для  чого  мені  діаманти,  я  ж  не  гламурна  сучка,
мені  б  шоколадку  „Світоч”,  бо  ще  не  дійшла  до  ручки,
я  вимащу  дьогтем  тіло,  тоді  покачаюсь  у  пір’ї,
по  вулицях  рідного  міста  зроблю  ранкову  пробіжку,
за  мною  пришлють  санітарів,  сорочку  одягнуть,  банти
та  й  в  інопланетну  тарілку  посадять  до  сивих  атлантів...  


31.12.2010  р.  



*  innamorato  "найбільша  твоя  помилка"  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231234)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234202
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 11.01.2011


З Олександра Зубрія. Новий рік. Подарунки

Подарую  тобі  в  Новий  рік      
Я  смарагди  весняного  лугу,  
Де  берізка,  тремтячи  від  туги,  
Березневих  чекатиме  рік.  

Подарую  тобі  в  Новий  рік  
Жар  рубіновий  сонця  у  хаті  
Від  моєї  чудової  статі
І  від  погляду  із-під  повік.  

Подарую  тобі  в  Новий  рік  
Я  багрянцю  осіннього  листя,    
А  сама  -  калиновим  намистом  -  
Червоніючись  звабою  щік.  

Подарую  тобі  в  Новий  рік    
Срібло  зим,  завірюх  й  хуртовини,  
Що  вдягають  у  хутро  ялини,  
І  сніжинки  –  в  морозяний  блиск.  

Подарую  тобі  в  Новий  рік  
Я  тепло  свого  ніжного  тіла  -  
Хай  душа  твоя,  геть  розімліла,    
Усе  свято  муркоче,  мов  кіт...  


17.12.2010  

*  Вільний  переклад  вірша  Олександра  Зубрія    "Новый  год.  Подарки"  (http://maysterni.com/publication.php?id=55452)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229373
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.12.2010


Концерт для пианино з контрабасом или Не завидуйте мачо в постели с интеллигенцией…

Интеллигенция    в    постели(С)    -  название    похоже  на  название    книги    Эдуарда    Тополя    "Россия    в    постели"...    интересно...
 
из  цикла  "Пусть  завидуют!"(С)  -  еще    интереснее...    оказывается,    есть    цикл...    оказывается,    завидуют...    

Хуже  нет  интеллигенции,  особенно  женского  полу.(С)  -  да    чего    уж    там,    "прослойка",    конечно,    хуже    и    не    найти,  про    женский    пол    вообще    умолчим...
     
Вот  такая  в  самый    ответственный  момент    как    скажет  чего,  так  забываешь    шо  вообще  делать  надо...(С)    -  да,  действительно...    

Познакомился        тут        как-то        с        девушкой        (в        лифте        застряли        вместе).(С)  -  бывает,    где    только    не    знакомятся    с    девушками...  

Из    консерватории        (как        выяснилось),        хотя        по        фигуре        не        скажешь...(С)  -  интересно,    какая    такая    фигура    должна    быть    у    тех,    кто    "из    консерватории"?..

Жизнь  коротка,  поэтому  прямо  в  лифте  говорю:  "Если  Вы  из    консерватории  то,  может,  поужинаем  вместе?"(С)  -  чего    уж    там,    жизнь-то    коротка...  интересно,  а  если  бы  девушка  была  не  из  консерватории,  пригласил  бы?..

А  она:  "За  кого  Вы  меня  принимаете?!  Я  пианистка!  У  меня  до  семи        репетиция!"(С)  -  действительно,    что    это    вы    себе    позволяете,    молодой    человек?..  

Ну,  говорю,  раз  ты  такая  работящая,  тогда  в  восемь!(С)  -  сразу    на    "ты"    перешел...    А  что  с  ней  цацкаться,    с    интеллигенцией  этой?..  Может,  и  не  интеллигенция  она  вовсе,  а  из  простых,  из    рабочего    класса?..

У  меня  до  того  из  консерватории  никого  не  было.  Акробатка  была,      негритянка  была,  даже  одна  депутатка  была,  а  вот  пианистки  -  ни    разу!(С)    -  Казанова  нервно  курит  в  сторонке...  Обзавидовался,  небось...  Что-то  не    припоминается,  как  там  у  Казановы  с  акробатками  и  негритянками,  но  вот  с    депутатками...  Депутаток-то  в  его  время  и  в  помине  не  было...    

А  так  охота  и  культурной  жизнью  пожить!(С)  -  чего  так?..  а,  жизнь-то  коротка,  надо  бы  успеть  и  окультуриться  немного...

Пришла.  Сидим.  Я  ей  водочки.(С)  -  Водку  -  женщине?  Обижаете!  Только    чистый  спирт!  (М.  Булгаков.  "Мастер    и    Маргарита")    

-  Не  пью.  У  меня  от  водки  ноты  сливаются...(С)  -  куда  это  у  нее  от  водки    ноты  сливаются  -  в  сливной  бачок,  что  ли?...    

-  Коньячка?(С)  -  М.  Булгаков  "Мастер  и  Маргарита".

-  Не  употребляю,  после  него  я  клавиши  путаю.  Если  позволите  -    минеральную.  Она  меня  возбуждает.(С)  -  минералка  -  и  возбуждает?..    наверное,  это  одна  из  секретных  составляющих  "Виагры"...    

Если  она  минеральную,  а  я  водку,  как  же  тут  общий  язык  найдёшь  без      переводчика  с  коньяком?!(С)  -  как  говорится,  "разброс  по  эмоциям  налицо"...

С  горя  пью  водку,  понимая,  что  вечер  пропал  за  зря!(С)  -  понимаю...

А  тут  вдруг  она  мне  вопрос:  "Вы  любите  Брамса?"(С)  -  что  называется,  вопрос  на  засыпку...

А  я  как  раз  рюмочку  хлопнул,  естественно  не  в  то  горло  пошло!(С)  -  ну,    это  понятно...    

Откашлялся  и  говорю:  "Брамса  недолюбливаю,  а  Вас,  наоборот,  можно!    Позвольте  проводить  домой,  если  не  замужем"(С)  -  а    к    себе    почему    бы    не    пригласить    даму?..    

Она  говорит:  "Можете  проводить.  Я  хочу  узнать,  родственные  ли  мы  с    Вами    души?"(С)  -  типичный  образец  женской    логики...  ни  в  лифте  застрявшем,  ни  в  ресторане  об  этом  ей  не  удалось  узнать,  а  вот  по  дороге    домой  как  раз  и  узнает...  наверное,  далеко  идти?..

Во,  блин!  Какой  смысл  идти  к  ней(С)  -  договаривались  вроде  о  том,  чтобы    только  проводить,  а  тут  уже  -  к  ней...  типичный  образец  мужской  логики...        

если  надо  знакомиться  с  Брамсом?  Хотя,  может,  он  спит  уже?(С)  -  кто,  Брамс?..  а,  ну  да,  спит...  вечным  сном...

Пришли  в  дом.(С)  -  все-таки  "пришли  в  дом"...  пригласила  на  чашечку  кофе    у    подъезда?..  устали,  небось,  пока  шли?..

Всё  как  у  людей,  только  рояль  посередине.  "К  чему  бы  это?"  -  думаю.(С)  -  
действительно,  к  чему  бы  это?..  у  пианистки  -  и  рояль...    пианино    вроде  бы  должно  быть...  логично?..

Но  мне  терять  нечего,(С)  -  что  так?..  это  ж  только  пролетариату  терять    нечего,  кроме  своих  цепей...  а,  понял,  так  это,  наверное,  представитель    пролетариата  в  постель  к  интеллигенции    намылился...    

говорю:  "Кстати,  пока  нету  Брамса  могу  помочь  снять  платье,  заодно  и        сыграете".(С)  -  ну  да,  без  платья,  наверное,  играть  гораздо  легче...  тем  более  -  Брамса...    

Она  мне:  "Только  без  рук!"(С)  -  Известное  выражение...  Где  это  я  его    слышал?..    

И  сама  платье  скидывает.(С)  -  жарко,  наверное,  дома...  а  еще  ж  и  Брамса  играть...

Ну,  думаю,  сейчас  почувствуешь  разницу  между  Брамсом  и  мной!(С)  -  с  Брамсом  он,  видите  ли,  не  знаком,    но  разница  ему  откуда-то  известна...    

Тут  она  свет  гасит.
-  Комары  полетят,  накусают,  а  у  меня  завтра  концерт  сольный.(С)  -  интересно,  откуда  в  доме  комары?..  антимоскитной  сеточки,  наверное,  на  форточках  нет?...        

Я,  как  видимо  положено  у  музыкантов,  импровизирую  с  тем,  что  есть,(С)  -    музыканты,  оказываются,  импровизируют  с  тем,  что  есть?..  

а  она  орёт:  "Только  без  рук!  Только  без  рук!  А  то  у  меня  платье  открытое,  синяков  нельзя  никаких!"(С)  -  чего  это  она  разоралась  вдруг?...  

Короче  говоря  концерт  для  пианино  с  контрабасом  удался  на  славу!(С)  -  вот  это  да!..  откуда  пианино  с  контрабасом  появились?..  вроде  же  один  рояль  стоял  посередине...    

Контрабаса  ещё  дважды  вызывали  на  бис.(С)  -  кто?..    

Причём,  прошу  учесть,  всё  без  рук!(С)  -  "все  без  рук"...  и  где  это  я  раньше  такое  слышал?..  а,  ну  да,  известное  ведь  выражение...        

Такого  концерта  у  меня  ещё  ни  разу  не  было!(С)  -  нет,  ну  так  нельзя,  в  конце-то    концов!..  неискушенный  читатель  вообще  запутался...  кто  это  пришел  в  гости  к  пианистке?..  оказывается,  у  него  еще  и  концерты  какие-то    были...    


Вместо  резюме.(С)  -  почему  вместо?..

Только  без  рук!(С)  -  а,  это  мы  уже  слышали...  известное  выражение,  черт    побери!..  и  зачем  столько  раз  повторять?..  ведь  известное  же...

Гордые!(С)  -  естественно..

Интеллигенция,  мать  её!..(С)    -    оказывается,  там  еще  и  мать  ее  была?..    и  где  это  она  до  сих  пор  пряталась?..  так  вот  кто  кричал:  "Бис!"        

Не  завидуйте.(С)  -  действительно...



*  Нашёл  в  гугле:(С)  -  ну  вот,  после  всего,  что  было,  герой  повествования    отчего-то  пошел  в  гугл  и  чего-то  там  нашел...  и  вот  чего  он  нашел:

Иоганнес  Брамс  (Johannes  Brahms,  1833–97)  —  немецкий  композитор,    пианист,  дирижёр.  Родился  в  семье  музыканта-контрабасиста.  Обучался        музыке  у  отца,  затем  у  Э.  Марксена.  В  обстановке  борьбы  сторонников  Ф.    Листа  и  Р.  Вагнера  (веймарская        школа)  и  последователей  Ф.  Мендельсона  и  Р.  Шумана  (лейпцигская  школа),  не  примкнув  к  какому-либо  из  этих    направлений,  Брамс  глубоко  и  последовательно  развивал  классические        традиции,  которые  обогатил  романтическим  содержанием.  Музыка      Брамса  воспевает  свободу  личности,  нравственную  стойкость,  мужество,    проникнута  порывистостью,  мятежностью,  трепетным  лиризмом.    Импровизационный  склад  сочетается  в  ней  со  строгой  логикой  развития.    
Музыкальное  наследие  композитора  обширно  и  охватывает  многие  жанры        исключением  оперы).(С)  -  

нет,  вы  только  посмотрите,    как    много    он    нашел...    И    не    только  про  Иоганнеса  Брамса,  но  еще    почему-то  и  про  Ференца  Листа,  Рихарда  Вагнера,  Фридриха    Мендельсона,  Роберта  Шумана  и  еще  какого-то  Э.  Марксена...  неужели  они  все  тоже  в  доме  у  пианистки    жили?...    


***

**  Термин  „Концерт    для    пианино    з    контрабасом"    –    это    действительно  что-то  новое,  наверно,  даже  Google  не  знает,  что.

***  Примечание-2:  Теперь  –  к  классовой  теории.  Я  так  понимаю,  марксистско-ленинской.  К  какому  из  классов  относится  сам  литературный  герой?  Что  не    к  интеллигенции,  так  это  точно  –  нельзя  называться  интеллигентным  человеком,  если  не  знаешь  о  Брамсе  без  гугла.  К    рабоче-крестьянскому?    Где  же  тогда  он  смог  познакомиться  с  негритянкой,  акробаткой,  депутаткой?    Неужели  на  поле  или  у  станка?  Загадочно  все  это…    

Нет,  не  завидуйте  мачо  в  постели  с  интеллигенцией!..  



16.04.2010


*  Шуточные  критические    замечания    к    произведению    В.A.М.    „Интеллигенция    в    постели”  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183988)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225428
рубрика: Проза, Литературная пародия
дата поступления 30.11.2010


Жорстокі ігри

Давай  пограємося  в  «Друзі»  -
Набридло  грати  у  «Кохані»,
Давай  залишимося  в  тузі  -
Навік  забудемо  про  спальню...

Тобі  так  краще?  Я  –  не  проти.
Шукаєш  іншої?  Будь  ласка.
Не  допоможуть  привороти  -
Скінчімо,  врешті,  нашу  казку.

У  „Обдури  мене”  -  зіграєм?
В  „Затримуєшся  на  роботі”?
В  "Як  звуть  нову  коханку?"  (Майя?)
Втікаєш  з  нею  від  турботи?..
...
О,  мій  коханий  друже-зрадник,
Невже  вернутись  закортіло?..
Пробач,  та  тут  я  безпорадна  -
Віддала  іншому  я  тіло.

Віддала  іншому  я  душу  -
І  він  тепер  у  мене  в  спальні.
Йому  коритися  я  мушу  -
У  нас  не  гра,  а  все  реально.

А  ти  іди,  мій  давній  друже,
І  не  вертайся  вже  ніколи,
Та  не  засмучуйся  тим  дуже,
Життя  –  це  гра…  А  ми  –  актори…


29.11.2010


*  Навіяно  віршем  Журавки  "Гра"  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225077)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2010


Какой парень лучше всех? Разговор двух блондинок.

Татьяна  говорит  подружке  Дашке:
"Встречаю  часто  классных  я  парней,
Все  мачо,  не  похожи  друг  на  дружку  -
Но  я  понять  не  в  силах,  кто  милей.

Хожу  по  барам,  пабам,  балам:
Тот  больше  нравится,  тот  -  просто  так.
Ты,  может,  Даша,  подсказать  смогла  бы,
Чтоб  не  попасть  случайно  мне  впросак?"

Ей  Даша  отвечает:  "Да,  пожалуй,  
Хоть  это,  Таня,  ой,  как  нелегко!
Когда  домой  вернешься  (после  бала),
Сними  трусы,  подбрось  их  высоко."

Танюша  удивленно:  "Слушай,  Даша,
Ты  что,  смеешься  надо  мною,  да?
Зачем  трусы  снимать  мне,  спрашиваю,
И  к  потолку  бросать?  Да  ты  сошла  с  ума!"

"Нет,  просто  все:  когда  прилипнут  крепко
Твои  трусы  на  самом  потолке,
Вот  зуб  даю,  поверь  же  мне,  соседка,
Тот,  с  кем  была  ты  -  парень  лучше  всех!"


25.11.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224362
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 25.11.2010


Немає понад…

.
             "Немає  злоби  понад  злобу  жінки"
                                                         (Із  Біблії)


Є  межі.  Всьому  є  межа.
Нема  межі  лиш  злобі  жінки  -
Вбиває  душу  без  ножа
І  доїдає  вже  печінку...


02.11.2010  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219629
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 02.11.2010


Мiжпланетне кохання (лiтературна пародiя)

.
                                 "Вже  сивіє  потроху  мій  волос,
                                 Тихо  час  робить  діло  своє,
                                 Я  тебе  поцілую  у  голос,
                                 Марсіанське  кохання  моє.

                                 Я  тужу  за  тобою  у  пущі,
                                 Шлю  сигнали  на  ніжний  радар"
                                 
                                                                           (Ярослав  Чорногуз)  


Вже  старішаю  я,  Боже  милий,
Хоч  на  Марсі  і  довший  той  рік,
Усе  менше  лишається  сили...
А  тобі  –  дівувати  повік?..

Бо  ж  на  Марсі  я,  ти  -  на  Венері:
Шлю  сигнали  на  ніжний  радар
І  торкаюся  в  іоносфері
До  принад  твоїх  юних  і  чар.

Я  цілую  тебе  у  твій  голос,
Чую  вухом  цілунки  з  орбіт,
Біполярним  сяйвом  на  полюсі
Бачу  образ  твій  із  терабіт.  

Піду  в  душ,  щоб  вода  з  мене  змила
Весь  тягар  пережитих  зим-літ...
Дочекайся  мене,  моя  мила  -  .  
Я  будую  уже  космоліт...


25.10.2010  р.  


*  Літературна  пародія  на  вірш  Ярослава  Чорногуза  "МАРСІАНСЬКЕ  КОХАННЯ"  (http://maysterni.com/publication.php?id=53530)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218063
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 25.10.2010


Про золоту клітку (літературна пародія)

.
                                       "А  я  б  жила  у  клітці  золотій!
                                       Мене  ця  перспектива  не  лякає.
                                       Живу  ж  якось  без  втрачених  надій,
                                       І  міцно  поки  на  ногах  тримаюсь.

                                       Оберігаю  свій  маленький  світ.
                                       Під  Новий  рік  загадую  бажання.
                                       А  так  хотілось  -  щоб  земля  з-під  ніг,
                                       Від  щастя  хай,  чи  хоч  би  від  кохання.

                                       Та  даленіє  юності  прибій,
                                       Де  все  можливо,  де  життя  нуртує...
                                       А  я  б  жила  у  клітці  золотій,
                                       Але,  на  жаль,  ніхто  не  пропонує"  

                                                           (Світлана  Мельничук)

 
Було  колись  –  чоловіки  мені
Йти  в  клітку  золоту  пропонували…
Та  твердо  їм  відказувала:  „Ні!”  -
Бо  світлого  кохання  я  чекала.

Тепер  -  ні  злота,  ні  чоловіків,
Ані  кохання  щирого  допоки…
Ні  землетрусів,  Боже,  ні  стихій  -
Лишилося  стрічатись  з  Новим  роком...

А  так  хотілось  –  щоб  земля  з-під  ніг!  -  
Аби  цунамі  з  головою  вкрило,
Чи  зразу  в  смерч,  ступивши  за  поріг,  -
Та  врятуватися,  усім  на  диво.

Що  за  життя!  Ну  зовсім  без  пригод!
Уже  б  мене  нехай  чеченці  вкрали!
Я  згідна  вже  і  в  клітку  –  але,  от,
Де  ж  всі  оті,  котрі  пропонували?


19.10.2010  


*  Джерело:  Світлана  Мельничук  (http://maysterni.com/publication.php?id=53279)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216937
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 19.10.2010


Життя проходить, наче мить одна…

Життя  проходить,  наче  мить  одна...
Лиш  озирнувся:  "Що  вам  скоїв,  люди?.."
...Здається,  щойно  тут  була  весна  -
Аж  ось  і  пекло  дивиться  у  груди...


13.10.2010  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215800
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2010


6 літературних спроб продовжень віршів Касі Єгорушкіної.

сопілка    
вітру
мене    –
кленовий    
листочок    –
підносить    
високо

Кася  Єгорушкіна  „сопілка  вітру”    http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146595


(літературна  спроба  продовження)

співає
вітер  -
усе  
мине  -
кленовий  
листочок
летить,  
паде


===============

небо-
квіткою
зорі    –
росами
я    –    
річкою
ти    –
соснами

Кася  Єгорушкіна  „небо”  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214625


(літературна  спроба  продовження)

я  -
соснами
ти  -
річкою
стали
дорослими
ми  
у  цю  нічку
 
===============

зачиталася    душею
                             ...
!стільки        ч    и    с    т    и    х
сторінок!

Кася  Єгорушкіна  ”зачиталася  душею...”  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145877


(літературна  спроба  продовження)

взяла  ножиці  і  клею
                     …
!йдуть  сніжинки
у  танок!

===============

!а    в    слоненятка
теплі    лапки!

Кася  Єгорушкіна  ::  !а  в  слоненятка!  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145747


(літературна  спроба  продовження)

!а  у  верблюда
тепла  шуба!

==============

на    мокрому    
місці    
очі    
у    парасольки    -
небо    сьогодні    
плакало

Кася  Єгорушкіна  ::  на    мокрому  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146596#com950056


(літературна  спроба  продовження)

шукав
я  всюди
очі  
у  парасольки  -
сів  і  заплакав  -
ніде  не  знайшов

===================================================

в    очах
дитини    -    
душа
розчинена

Кася  Єгорушкіна  "в  очах"    http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214967

(літературна  спроба  продовження)

в  очах
дівчини  -
краса
відчинена

====================================================



07.10.2010  -  11.10.  2010

*  На  фото:  Кася  Єгорушкіна  (виступ  у  ПінчукАртЦентрі).  Дозвіл  Касі  на  публікацію  фото  отримав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214794
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 07.10.2010


Крык (литературная пародия) .

.
                       …На    чёрном,    говорят,    не    видно.
                       Врут.
                       Всё    дело    в    том,    что    в    нём,    
                       под    ним    –    
                       уж    больно    бычай    крут.
                       «Невзгоды,    говорят,    
                       привычных    не    берут».
                       Не    верь.    
                       Чем    гуще    содрано    -    тем    горячей    
                       накладывают    жгут.
                       Кто,    вместо    стерляди    жрёт    стервень,
                       Те    только    ждут.
                       Кто    говорит    «Не    каркай!»,
                       До    времени    в    своём    корыте    ймут:
                       Несёт    певучую    крыло-кистень        
                       свинца    копыто,
                       Клыком    молочным    выпрет    день,    
                       И    рваную,    бычьём    покрыту,    
                       Забудут    в    этом    разгуляе,    
                       и    те    и    эти,
                       остывающую    тень.
                       Сомнут.
                       И    выпорет…
                       Желтком    по    зелени    прибитой    потекут.
                       Лови    момент,    
                       Покуда    не    срифмован    тут
                       в    браслеты    басмачей    наряда.
                       Налей    запретную    отраду,    
                       Да    выгляни:    чай,    не    идут?
                       …На    чёрном,    говорят,    не    видно.
                       Врут.
                                                                             Krajzer    "Крык"


(литературная  пародия)

…На    чёрном,    говорят,    не    видно.
                                               Нет.  Врут.
И  в  жизни  и  в  стихотвореньях  я  -
                                               ох,  крут.
Да,  это,  кстати,  очевидно.  Нет?
                                               Ах.
Ведь  жизнь  всегда  одно  мгновенье.  Да?
                                               Трах.

В  ряду  калашном    со  свиным  рыл-
                                                   ом
Желтком  по  зелени  день  стыд-
                                                   ом.
Сомнут  и  выпорят  меня.  Нет?  
                                                   Да?  
А  я  -  в  отряды  басмачей  тог-
                                                     да.

Лови  момент.  Иди  в  при-
                                                     бой.
Ах,  до  чего  мне  нравится  тот  маль-
                                                     чик-бой.
Рифмую  я,  покуда  не  срифмую  все  
                                                     тут.
На  черном,  говорят,  не  видно?  Нет.
                                                     Врут.                                                          



17.09.2010


*  Литературная  пародия  на  стихотворение  Krajzer-а  "Крык"  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211312)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211319
рубрика: Поезія, Литературная пародия
дата поступления 17.09.2010


Місяшники (літературна пародія)

.  
                                   "У  твоїх  соняшниках
                                   Забагато  вилущеного  насіння.
                                   Я  ледве  зірвала  одну  голівку
                                   Руками,  ногами,  впертістю  і  наполегливістю.

                                   Давай  ти  не  будеш  говорити,
                                   Що  всі  ви  дивитеся  на  Схід,
                                   Доки  сходить  сонце.
                                   А  я  –  на  Захід.

                                   Не  забувай,  я  і  є  той  Схід.
                                   Саме  той,  що  зриває  опівночі  соняшникам  голівки"
 
                                                                     (Марина  Єщенко)  


А  уночі  
Соняшники  схиляють  свої  голівки  чи
Дивляться  на  Місяць?
І  тоді  вони  називаються  -  
Місяшниками?

А  я  приходжу
Опівночі
І  зриваю  їм  голівки.  

І  не  говори  мені,
Що  я  дивлюсь  на  Місяць,
Поки  він  сходить.

Бо  я  дивлюсь  на  Схід
І  чекаю,  
Поки  зійде  Сонце.


13.09.2010  р.


*  Літературна  пародія  на  вірш  Марини  Єщенко  "Соняшник"  (http://maysterni.com/publication.php?id=52117)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210970
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 15.09.2010


Оцінки чи бали?. .

Запитує  стара  бабця  внучку-випускницю:
"Що  це  в  тебе  в  атестаті  за  такі  дурниці?
От  стоять  якісь  дев'ятки,  десять,  одинадцять...
А  найбільше  з  всіх  предметів  -  оцінка  дванадцять?"

"То  не  є  оцінки,  бабцю"  -  їй  мала  сказала,  -
"Як  тобі  це  пояснити?  Бабцю,  то  є  бали."
"Та  нас  теж,  онучко  мила"  -  відказує  баба,  -
"Але  ми  за  те,  онуко,  лиш  п'ятірки  мали!"


13.09.2010  


*  Ідея:  з  анекдоту  в  телепрограмі  "Анекдоти  по-українськи"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210670
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.09.2010


Любов, гаряча і безтямна…

.
         "Любов,  гаряча  і  безтямна,  пірнала  з  берега  у  річку..."  
                                                         (О.Бражник)


Любов,  гаряча  і  безтямна,  пірнала  з  берега  у  річку,
Оголена  і  наче  п’яна,  струнка  і  гарна,  мов  смерічка.
Пірнула  в  хвилі  водограю,  зблиснувши  тіла  ніжним  цвітом...  
...А  вдалині,  за  виднокраєм,  її  чекало  звабне  літо.

Пірнула  в  хвилі  водограю,  зблиснувши  золотим  волоссям...  
...А  вдалині,  за  виднокраєм,  її  чекала  звабна  осінь.


10.09.2010  р.



*  Ілюстрація:  "Underwater  Dance.  Golden."  http://www.photosight.ru/photos/3905445/  (чекаю  дозволу  фотохудожника  Віталія  Сокола  http://www.photosight.ru/users/6846/)  на  публікацію  фото)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2010


Плебеї та аристократи

.
                                 "За  городом  вырос  пустынный  квартал
                                 На  почве  болотистой,  зыбкой.
                                 Там  жили  поэты  -  и  каждый  встречал
                                 Другого  надменной  улыбкой"
                                                                       
                                                                                           (А.  Блок)
 

Хто  ми?  Плебеї  між  аристократів,  що  пишуть  чудернацькі  ті  вірші́?
Скажіть,  а  вас  народ  читає,  браття?  Лиш  чесно.  Так?  Від  щирої  душі?
Сине́кдохи,  ана́пести,  октави,  верлібри,  тріолети,  да́ктиль,  ямб...
Ви  у  вікно  загляньте  -  для  забави.  Сміли́віше.  Погляньте,  хто  ж  це  там.

Там  люди  повертаються  з  роботи  -  мозо́лі  на  руках  і  сум  в  очах:
Пригноблені,  замучені,  в  турботах  -  на  що́  їм  ті  манірні  "ох"  та  "ах"?
Там  той  народ,  що  не  бував  в  Європі,  Америці,  Єгипті,  островах  -
І  в  грядці  копирсається  в  суботу,  аби  було  щось  з'їсти  на  столах.

Там  той  народ,  що  не  купує  книжок,  бо  одежину  дітям  тре'  cкоріш,
Котрий  шукає  в  магазинах  знижок  -  зароблений  цінує  кожен  гріш.
Він  думає,  що  буде  на  вечерю,  бо  вже  давно  зарплату  не  дають.
А  ви  йому  -  про  ямби  і  хореї...  Невже  у  цьому  ваша  вища  суть?

Простіші  будьте,  й  вас  тоді  полюблять.  Про  вічність  марите?  Та  це  -  дарма,
Бо,  окрім  ві́ршів,  треба  мати  в  грудях  ще  й  серце,  що  любов'ю  обійма.
А  ви  загрузли  в  чварах,  у  болоті,  у  копирсаннях  власної  душі  -
А  той  народ,  що  ходить  на  роботу,  він  вас  цікавить?  Чесно?  Не  грішіть...


04.09.2010  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209753
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.09.2010


Не зраджуй, мій легіню любий…

Не  зраджуй  мене,  мій  любий,
Ні  вдень,  ані  навіть  вві  сні,
Мені  і  собі  на  згубу,
Не  зраджуй,  я  прошу,  ні.

Не  зраджуй  мене  ні  влітку,
Не  зраджуй  і  восени,
Люби,  немов  лебідь  лебідку,
Не  спалюй  між  нами  мости.

Не  зраджуй  мене  в  рік  Собаки,
Не  зраджуй  і  в  рік  Свині:
Не  хочу  пекти-бо  я  раків,
Й  щоб  дулю  крутили  мені.

Не  зраджуй  мене  ніколи:
Не  зраджуй  мене  і  тоді,
Як  діти  закінчать  школу
Й  залишимось  ми  одні.

Не  зраджуй  мене  на  старість,
Коли  споганію  я,
Нехай  усім  людям  на  заздрість
Не  гасне  любов  твоя.

Не  зраджуй,  мій  легіню  любий,
У  жодного  тижня  день,
І  навіть  -  як  стану  нелюба,
Не  зрадь  і  тоді...  Не  покинь...


03.09.2010

*  Вірш  запропоновано  до  друку  редакцією  літературно-художнього  журналу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2010


Cherche la femme, сherche en homme… Авторская песня.

"Шерше  ля  фам  на  улицах  Парижа."
                                                           (Елена  Столь  "В  Париж")

Cherche  la  femme  -  в  Париже,
Cherche  en  homme  -  везде,
Вы  не  ищите  ниже,
На  первом  этаже.
Ищите  выше  крыши,
Где  чувств  высоких  взлет...
Cherche  la  femme  -  в  Париже,
Иль  всё  -  наоборот?

Cherche  la  femme  -  все  ближе,
И  всё  -  наоборот!

Cherche  en  homme  -  в  Берлине,
Cherche  la  femme  -  везде,
В  Мадриде,  Риме,  Вене,
И  даже  на  звезде.
Cherche  la  femme  -  ну  где  же?
Ищите  и  во  сне...
Cherche  en  homme  -  все  ниже,
А  истина  -  в  вине?

Cherche  en  homme  -  все  ближе,
Нет  истины  в  вине!



30.08.2010

*  Навеяно  стихотворением  "В  Париж"  Елены  Столь  http://www.stihi.ru/2010/04/20/5653

*  Cherche  la  femme  (франц.)  -  ищите  женщину.
**  Cherche  en  homme  (франц.)  -  ищите  мужчину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208481
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.08.2010


Венец творения Отца… Нагая шоколадка. Remix-2.

Когда  бежишь  в  морской  прибой,
В  один  загар  одета,
Пленяя  юной  красотой,
В  очарованьи  лета,  

Когда  бросаешься  в  бурун,
Смеющаяся  в  брызгах,-
В  тебя  влюбился  б  и  Нептун
(Или  сбежал  от  взвизгов!)...

Когда  из  волн  выходишь  вдруг,
Как  Афродита  -  пенна  -  
Тобой,  мой  самый  милый  друг,
Наивный  и  бесценный,  -  

Любуюсь,  счастлив  мигом  тем,
Тебя  обожествляя!
И  спорить  я  готов  хоть  с  кем,
Что  ты  –  созданье  рая...
...
Венец  творения  Отца  –
Твое  нагое  тело,
Я  лишь  должник,  до  дней  конца  -
За  столь  благое  дело.


12.08.2010

*  Remix  стихотворения  "Нагая  шоколадка"  http://www.stihi.ru/2010/08/10/2434

**  Благодарю  за  помощь  в  редактировании  Сергея  Кедрыша    http://stihi.ru/avtor/kedrish

***  Иллюстрация:  "Море  счастья"  http://www.photosight.ru/photos/3555748/?from_member  (благодарю  фотохудожника  Виталия  Сокола  http://www.photosight.ru/users/6846/  за  разрешение  на  публикацию  фото)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207719
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.08.2010


Сьогодні знов пишу дурню́…

Сьогодні  знов  пишу  дурню́...  Про  те,  що  небо  синє-синє,
Новому  що  радію  дню  й  зі  мною  рада  Батьківщина,
Що  тепле  літо  не  мина  і  скоро  осінь  знов  настане,
Щок  пророста  озимина,  на  Окружній  стоять  путани,
У  листопаді  пада  лист,  мете  у  січні  сніг  лапатий,
А  в  лютому  мороз  тріщить:  "А,  ну,  мерщій  усі  до  хати!"
Вам  розповім  я  про  любов,  таку  всесильну  і  гарячу,
В  оригінальну  риму  "кров"  (хіба  буває  ще  інакша?).
Про  секс  ви  любите?  Еге  ж!  Я  розповім  про  секс  одразу,
Як  розшукати  точку  "G",  і  як  скорочуються  м'язи,
Як  тіло  все  її  дрижить,  і  піт  по  тілу  проступає,
Вона  оголена  лежить,  а  біля  неї  він  лягає...
Який  у  цьому  всьому  зміст?  Навіщо  цю  пишу  муру  я?
Бо  є  до  віршів  в  мене  хист  -  про  все  на  світі  заримую!
А  вірш  закину  я  на  сайт  і  не  пектиму  зовсім  раків
Що  рими  тут  невдалі  вкрай  і  ритм  гуляє,  мов  собака...
Для  мене  в  ньому  все  -  "All  rigth!"  Що,  критики  -  об’їлись  маку?


25.08.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207683
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 25.08.2010


З Джона Магваєра. Сьогодні вам пишу фігню!

Давайте  напишу  дурню!  Про  дивовижні  ці  троянди,  
які  дарують  день  при  дню,  звичайно,  в  риму  буде  -  рани,  
іще  повідаю  про  те,  що  літо  дуже  щось  спекотне,  
а  кіт  в  селі  ловив  якесь  маленьке  пташеня  негодне.  
Ось  кину  погляд  у  вікно,  а  там  –  і  місяць,  й  ясні  зорі,  
по  телеку  іде  кіно,  на  іншому  каналі  -  Познер,  
що  бачу  -  все  вам  опишу,  адже  це  все  так  вам  цікаво,  
ось  пиво  п'ю,  чогось  спішу,  й  -  згадав  ще  про  якусь  там  Клаву.  
Чому?  Навіщо?  Бог  те  зна  ...  От  за  віконцем  чийсь  мотОцикл  
реве  і  створює  бедлам,  та  ще  й,  сволота,  так  гуркоче...  
Який  чудовий  вечір!  Вдень  чогось  сусідка  зазирала,  
пекла  вона  собі  пиріг,  й  ледь  чоловіка  не  скарала.  
Той  сп'яну  в  тісто  наступив  і  по  підлозі,  от  зараза!,  
коротше,  той  він  ще  дебіл,  блював  всю  ніч  над  унітазом,  
а  вранці  встав,  як  огірок,  і  на  рибалку,  гад,  поїхав,  
давно  уже  не  молодик,  а  я  давлюсь  гидкеньким  сміхом,  
бо  знову  привезе  йоржів  і  пару  карпів  на  додачу.  
Давно  би  вигнала,  та  хто  ж  за  нього  добудує  дачу  ...  
Про  що  б  то  ще  би  звіршувать?  Як  капає  вода  із  крану?  
А  втім,  нехай,  та  й  час  вже  спать,  бо  ж  на  роботу  треба  рано.  
Зараз  картинку  підберу,  й  опівночі  опублікую,  
а  там,  дивись,  і  за  дурню  народ  візьме  -  й  проголосує...


18.08.2010  р.  


*  Переклад  з  російської  мови  вірша  Джона  Магваєра  "Сегодня  вам  пишу  фигню!"  (http://www.stihi.ru/2010/08/17/10).  Дозвіл  автора  на  переклад  та  публікацію  отримав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206563
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.08.2010


Ти ходиш в моiх долонях (лiтературна пародiя)

.
                                         "Ти  ходиш  в  моїх  долонях,
                                         Не  можу  заснути  –  у  шпарину
                                         Загляне  опівночі  доля,
                                         А  я,  мов  сестра  Гагаріна,
                                         Так  вірила  в  синій  колір,
                                         ...
                                         Не  втримати  матадора.
                                         Любила  колись  безтямно  –
                                         Забуду  тепер  не  скоро."  

                                                                 (Марина  Єщенко)  


Ти  ходиш  в  моїх  долонях,
Немов  колорадський  жук,
(Така  уже  моя  доля)
Під  серця  сумного  стук.
А  я  зазираю  у  шпАрину,
(Ой,  соромно  же  мені!)
Що  робить  сестра  Гагаріна,
(Чого  так  вовтузиться  в  сні?)
Я  вірила  синьому  кольору,
Таємне  звіряла  йому.
А  він  мене  зрадив  з  червоним
За  віщо  зробив  це,  чому?
Тепер  мені  все  фіолетово,
Бо  я  матадора  люблю,
Змахне  як  своїм  стилетом,  -
Й  самому  він  кум  королю.


13.08.2010  


*  Джерело:  Марина  Єщенко  "***"  (http://maysterni.com/publication.php?id=51117)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205708
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 13.08.2010


У костюмі Єви

Роздяглася  стара  баба  до  костюма  Єви
Та  й  прийшла  до  діда  вранці,  наче  королева.
А  дід  глянув  та  й  скривився,  пита,  бідолаха:
"Чи  ти,  бабо,  глузд  втеряла?  Тече  в  тебе  з  даху?"

"Щось  не  так,  мій  діду  милий?"  -  запитує  баба.
Та  й  крутиться  перед  дідом  і  передом,  й  задом.
Посміхнувся  дід  та  й  каже:  "Ну  в  тебе  й  фігура!
Хоч  взяла  й  б  попрасувала  той  костюм,  в  натурі"        


13.08.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205668
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.08.2010


Венец творения Отца… Нагая шоколадка. Remix

Когда  бежишь  в  морской  прибой,
В  один  загар  одета,
И  блещешь  юной  красотой,  -
Очарованьем  лета,  

Когда  бросаешься  в  бурун,
Разбрасывая  брызги,-
В  тебя  влюбился  б  и  Нептун
(Или  сбежал  от  взвизгов!)...

Когда  из  волн  выходишь  ты
Сияющей  богиней
И  помыслы  твои  чисты,
Наивны  и  невинны,  -  

Любуюсь  нежною  тобой,
Почти  обожествляя,
И  спорить  я  готов  с  судьбой...
Ведь  ты  –  созданье  рая...
...
Венец  творения  Отца  –
Твое  нагое  тело,
И  восхваляю  я  Творца
За  столь  благое  дело.



12.08.2010

*  Cтихотворение  -  победитель  конкурса  "Золотой  Пегас"  и  будет  напечатано  в  одноименном  альманахе  (г.  Москва).  

**  Remix  стихотворения  "Нагая  шоколадка"  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205147

***  Иллюстрация:  "Русалочка"  http://www.photosight.ru/photos/3898501/    (благодарю    фотохудожника  Андрея  Станко  за  разрешение  на  публикацию    фото)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205490
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.08.2010


Нагая шоколадка.

Когда  бежишь  в  морской  прибой,
Одета  только  лишь  в  загар,
И  наблюдают  за  тобой  
Глаза  мужчин  -  десятки  пар,  

Когда  в  волну  бросаешь  ты
Нагое  тело  -  шоколад,
Ты  -  гений  чистой  красоты!
...Прости,  брат  Пушкин,  плагиат.



10.08.2010  г.



*  Стихотворение  -  победитель  конкурса  "Золотой  Пегас"  и  будет  напечатано  в  одноименном  альманахе  (г.  Москва).

**  Иллюстрация:  "Море  счастья"  (http://www.photosight.ru/photos/3555748/?from_member)  (благодарю  фотохудожника  Виталия  Сокола  (http://www.photosight.ru/users/6846/)  за  разрешение  на  публикацию  фото)

***  Продолжение:  Венец  творения  Отца...  Нагая  шоколадка.  Remix.  
(http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205490)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205147
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.08.2010


Орфей за п'ятдесят. Апологія.

.
                                 поет  за  тридцять  -  рідко  бонвіван
                                 хоча  чутки  ходили  в  цій  державі
                                 є  кілька  віршоблудів  моложавих
                                 які  по  риму  їздять  у  Мілан
                                 але  то  швидше  виняток  загал  
                                 коптить  небес  підвалини  ледачо
                                 і  їх  узута  дешево  нога
                                 не  ступить  на  гламурні  передачі
                                 римовані  рубці  любовних  ран
                                 сопливі  діти  видавець  в  столиці
                                 проблема  number  one  -  де  засвітиться
                                 і  музами  продавлений  диван
                                 чотири  папки  непотрібних  слів
                                 життя  окраєць  почуттів  зима
                                 поет  за  тридцять  -  рідко  взагалі
                                 і  зокрема  

                                             яСон  Поеток  "Орфеям  за  тридцять"

(апологія)

поет  за  п’ятдесят  –  це  бонвіван
політик  знаний  у  своїй  державі
з  коханкою  -  в  Берлін,  Париж,  Мілан
та  й  виглядає  досить  моложаво
мо’,  то  і  виняток,  та,  на  загал
не  байдикує  він,  і  не  ледачий
у  нього  молодецький  ще  запал
з  красунями  в  гламурних  передачах
рубці  зажили  від  любовних  ран
і  діти  -  бізнесмени  у  столиці
проблем  нема  –  де  засвітиться
шикарна  муза  всілась  на  диван
чотири  збірки  власних  на  столі
життя  буяє  і  проблем  нема
поет  за  п’ятдесят  –  це  взагалі...
і  зокрема


06.08.2010  р.  

*  Апологія  на  вірш  яСон  Поеток  "Орфеям  за  тридцять"  (http://maysterni.com/publication.php?id=50935)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204632
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 06.08.2010


Кава бразільська. Гаванська сигара. Літературна пародія.

.
                           Грецький  коньяк.  Шоколад  бельгійський.
                           Вечір  -  як  чорт  на  ратицях.
                           Губи  штурмують,  неначе  військо.
                           Ероса  чорна  матриця.

                                                                         Мрія  Поета  

(літературна  пародія)  

Кава  бразільська.  Гаванська  сигара.
Очі  пускають  бісики.
Еро-пригоди.  Гавайська  гітара.
...Де  ж  мої,  зрештою,  трусики?

Стомлене  штурмом,  спить  міцно  військо.
Матриця  вщент  зруйнована.
Випити  Chianti.  Вино  італійське.
Вранці  -  почати  наново.


29.07.2010  р.  

*  На  вірш  Мрії  Поета  (http://maysterni.com/publication.php?id=50738)  

**  Chianti  (К'янті)  -  назва  італійського  вина,  виробленого  в  провінції  Тоскано.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203924
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 02.08.2010


Как избавиться от врагов?

Мне  надоел  мой  ник.
И  я  его  сменил.
А  кто  мне  это  эапретить  посмел  бы?
Устал  я  от  врагов
И  так  -  что  нету  слов.
Чего  ко  мне  пристали,  в  самом  деле?

Мне  надоел  мой  сайт.
И  я  его  сменил.  
А  кто  мне  это  эапретить  посмел  бы?
Нашел  другой  я  сайт.
А  тот  –  послал  в  офсайд.
…Враги  -  за  мной.  Как  мухи,  прилетели…

«Достал»  автомобиль.
И  я  его  сменил.  
А  кто  мне  это  эапретить  посмел  бы?
Купил  я  BMW.
Движок  в  нем  –  W.
Машина  -  зверь.  Салон  -  как  в  VIP-борделе.

Мне  надоел  мой  дом.
И  я  его  сменил.  
А  кто  мне  это  эапретить  посмел  бы?
Купил  себе  хорОм.
7  этажей  есть  в  нем.
Бассейн.  Джакузи.  Сауна  для  девок.

Мне  надоело  все.
Я  взял  –  и  все  сменил!
А  кто  мне  это  эапретить  посмел  бы?
Теперь  я  от  врагов
Избавиться  готов.
Ну,  подходите  ближе!..  Кто  смелее?..


28.07.2010  г.

*  Варианты  этого  же  стихотворения  на  украинском  языке:
 
Як  позбутись  ворогів.  Remix-2.  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202813
         
Як  позбутись  ворогів.  Remix.  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202175

Як  позбутись  ворогів.  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199700


**  Вольный  перевод  на  русский  язык  тех  же  стихотворений  
автором  Акимова:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203151

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203289
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.07.2010


Бойфренд

"На  яхті  гуляла  з  бойфрендом  я  вчора.
Чудовий  був  день.  Ще  чарівніша  -  ніч.
У  нас  з  ним  була  романтична  вечеря.
Лиш  зорі  і  місяць.  І  ми  -  віч-у-віч."

"А  чий  то  бойфренд  був?  Бо  твій  же,  Лауро,
Не  має  ні  яхти,  ні  навіть  „Порше”."
"З  твоїм,  Маргарито.  О,  як  же?..  Раулем!
Мене  запросив  він  з  собою."  "Невже?

І  ти  не  злякалась  морської  хвороби?  
Тебе  ж  заколисує  в  морі."  "Та  ні!  
Обоє  -  досвідчені.  Все  було  добре  -
І  він  так  відважно  освідчивсь  мені..."  


28.07.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203116
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.07.2010


Агент 007

Потрапив  знову  «під  ковпак  у  Мюллера»,  
Під  пильне  око  агентури  КДБ,  -
Та,  помінявши  і  паролі  й  ролі,  я
Став  кращим  другом  Сі-Ай-Ей  та  АНБ.

Я  –  пан  Ніхто,  Джеймс  Бонд  і  Мата  Харі,
Штандартенфюрер  Штірліц  і  т.  д.,
Працюючи  не  сам,  частіше  -  в  парі,
Я  -  одночасно  всюди  і  ніде.

Завдання  маючи  в  країнах  різних,
Чарівних  леді  зваблю  заодно,  -
Бо  в  мене  торс  і  біцепси  залізні...
Я  -  Шваценеггер  й  Жан-Поль  Бельмондо.

На  Амазонці  хижаків  вполюю,
А  на  сафарі  -  тигрів  та  гієн...
Мені  співають  хором  "Алілуйя!"  -
Без  ліку  маю  доларів  та  йєн.

Супер-шпигун,  коханець,  просто  мачо  -
Я  носа  контррозвідникам  утру,
А  ворогам  -  і  кулею  віддячу
Або  влаштую  хитромудру  гру.

І  їм  мене  здолати  не  під  силу,
Бо  із  усього  вихід  я  знайду  -
Підтримаю  розмову  дуже  мило
Чи  з  легкістю  зіграю  в  чехарду.

Та  й  недругам  не  раз  обітну  крила,
На  підступи  достойно  відповім...
"Під  ковпаком"  усі  -  усіх  прикрили.
Я  -  на  Канарах.  Псевдо  -  нуль-нуль-сім.

27.07.2010  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202939
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.07.2010


Як позбутись ворогів? Remix-2.

Набрид  мені  мій  нік.
І  я  його  змінив.
Хтось  заборонить  це  мені,  до  лиха?
От  тільки  не  зумів
Позбутись  ворогів.
Вчепились  в  мене,  як  в  собаку  хвору  блохи.

Набрид  мені  мій  сайт.
І  я  його  змінив.
Хтось  заборонить  це  мені,  до  лиха?
Пішов  на  інший  сайт.
А  цей  –  послав  в  офсайд.
А  вороги  й  сюди  всі  перебрались  стиха.

Набрид  автомобіль.
І  я  його  змінив.
Хтось  заборонить  це  мені,  до  лиха?
Купив  я  BMW.
Двигун  там  -  W.
О,  супер-тачка!  Всім  зриває  зовсім  стріху.

Набрид  будинок  мій.
І  я  його  змінив.
Хтось  заборонить  це  мені,  до  лиха?
Купив  собі  палац.
Там  тенісний  є  плац,
Джакузі,  бар,  басейн  і  сауна  для  втіхи.

Набридло  все  мені.  
І  я  усе  змінив.
Хтось  заборонить  це  мені,  до  лиха?
От  тільки  ворогів        
Позбутись  не  зумів.
Підкаже,  може,  хтось,  як  ворогів  він  здихавсь?



26.07.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202813
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.07.2010


Lignano Sabbiadoro

Lignano  Sabbiadoro  -  
Адріатичне  море.
Lignano  Sabbiadoro  -
І  Альп  високих  гори.

Lignano  Sabbiadoro  -
Пісок  такий  гарячий.
Lignano  Sabbiadoro  -
З  П'яченце  хлопці-мачо.

Lignano  Sabbiadoro  -
Красуні  із  Ріміні.
Lignano  Sabbiadoro  -
І  Chianti  і  мартіні.

Lignano  Sabbiadoro  -  
Там  пристрасть  і  amore.
Lignano  Sabbiadoro,
Lignano  Sabbiadoro…


22.07.2010  р.


*  Lignano  Sabbiadoro  (Ліньяно-Сабб'ядоро)  -  італійське  курортне  місто  на  узбережжі  Адріатичного  моря.

**  Chianti  (К'янті)  -  назва  італійського  вина,  виробленого  в  провінції  Тоскано.

***  Аmore  (італ.)  (аморе)  -  кохання.

****  П'яченце,  Ріміні  -  назви  італійських  міст.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202339
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.07.2010


Як позбутись ворогів? Remix.

Набрид    мені    мій    нік.
І    я    його    змінив.
А    що,    хтось  заборонить  це  мені,  до  лиха?
От    тільки    не    зумів
Позбутись    ворогів.
Вчепились    в    мене,    наче    воші    у    кожуха.

Набрид    мені    мій    сайт.
І    я    його    змінив.
А    що,    хтось  заборонить  це  мені,  до  лиха?
Пішов    на    інший    сайт.
А    цей    –    послав    в    офсайд.
Набридли    дуже    ворогів    огидні    пики.

Набрид    автомобіль.
І    я    його    змінив.
А    що,    хтось  заборонить  це  мені,  до  лиха?
Купив    я    BMW.
У    нього    6    сидінь.
Двигун  потужний  і  працює  дуже  тихо.

Набрид    будинок    мій.
І    я    його    змінив.
А    що,    хтось  заборонить  це  мені,  до  лиха?
Купив    собі    палац.
На    8    поверхів.
Джакузі,    бар,    басейн    і    сауна    для    втіхи.

Набридло    мені    все.
І    я    усе    змінив.
А    що,    хтось  заборонить  це  мені,  до  лиха?
От    тільки    ворогів    
Позбутись    не    зумів.
Терпітиму  довіку,  видно,  їхню  пиху.



22.07.2010  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202175
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.07.2010


Як позбутись ворогів?

Набрид  мені  мій  нік.
І  я  його  змінив.
А  що,  хтось  сміє  це  мені  заборонити?
От  тільки  не  зумів
Позбутись  ворогів.
Вчепились  в  мене,  наче  воші  у  кожуха.

Набрид  мені  цей  сайт.
І  я  його  змінив.
А  що,  хтось  сміє  це  мені  заборонити?
Пішов  на  інший  сайт.
А  цей  –  послав  в  офсайд.
Набридли  дуже  ворогів  огидні  пики.

Набрид  автомобіль.*
І  я  його  змінив.
А  що,  хтось  сміє  це  мені  заборонити?
Купив  я  BMW.
У  нього  6  сидінь.
А  подушок  безпеки  точно  більш  ніж  8.

Набрид  будинок  мій.*
І  я  його  змінив.
А  що,  хтось  сміє  це  мені  заборонити?
Купив  собі  палац.
На  8  поверхів.
Джакузі,  бар,  басейн  і  сауна  для  втіхи.

Набридло  мені  все.*
І  я  усе  змінив.
А  що,  хтось  сміє  це  мені  заборонити?
От  тільки  ворогів  
Позбутись  не  зумів.
Напевно,  їх  терпіти  мушу  вже  довіку.


07.07.2010  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199700
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.07.2010


Заходьте на пироги!

Cпекла  газдиня  пироги
Та  й  кличе  всіх  сусідів:
«Ходіть  до  мене,  ей,  сюди,
Вас  кличу  до  обіду!»

Сусіди  їй:  «Та  ні,  та  ні,
Ми  пироги  теж  маєм
І  поживні,  і  запашні  -
Ходи  до  нас,  навзаєм»

Та  господиня  каже:  "Ні,
Мої  скуштуйте  спершу  -
Вони  насправді  всі  смачні.
Усіх  вас  перевершу!”

Прийшли  сусіди.  За  пиріг,
Шматочок  відкусили
І  зразу  ж:  ”Тьху!”  –  та  й  за  поріг!
Газдиня:  „Йой,  куди  ви?”

Сусіди  стали  віддалік,
Не  зважуючись  їсти,
Та  й  кажуть:  „Що  оце  -  пиріг
Чи  пригоріле  тісто?

Якийсь  у  тебе  він  глевкий,
Не  спечений,  згорілий
Ще  й  пересолений  такий…
Газдиня  ти  невміла!”

Бува  і  так  -  плетуть  вірші
Невмілі  віршоплети
Ще  й  вихваляються  при  всіх:
«Нівроку  ми!  Поети!»


02.07.2010  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198887
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.07.2010


Скільки дурнів?

.
                               "Кожне  село  має  свого  дурника"  
                                                       
                                                                   (Українське  прислів'я)


Раніш  було  -  одне  село
Одного  дурня  мало.

Давно  усе  оце  було  -.
Тепер  їх  десять  стало...


01.07.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198695
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.07.2010


Пий жінку, мов гарячу каву (літературна пародія) .

Пий  жінку,  мов  гарячу  каву,
Але  дивись,  не  обпечись,
Бо  небезпечна  це  забава:
І  не  спіши,  та  й  не  барись.

Гризни  її  ледь-ледь  зубами,
І  язичком  полоскочи,
Та  доведи  аж  до  нестями,  -
А  потім...  ніжно  скинь  труси

Та  подаруй  їй  море  втіхи,
І  чорним  шовком  заплети,
Зроби  із  себе  чоловіка,
А  з  неї  –  жінку.  Мусиш  ти

Пірнути  в  космос  її  лона,
Знайти  оголений  куток…
Кохай  її,  кохай  шалено…
Нехай  народить  діточок.

Нехай  почує  запах  сім’я.
Позбав  цноти.  І  не  жартуй.
Даруй  своє  навіки  ім’я,
Та  і  кохання  подаруй.

Звози  її  в  Париж,  де  Сена,
Й  до  Вавилона,  де  мости,
У  Рим,  Берлін  і  до  Лондона  -
За  все  платити  мусиш  ти.
 
Зроби  із  неї  баронессу,
А  чи  графиню,  чи  княжну…
Бо  вона  й  так  уже  –  принцеса.  
В  дарунок  царський  –  нічку  ту.  


24.06.2010  р.


*  Джерело  натхнення:  Юрій  Горбаш  "ОСОБИСТЕ  БОЖЕВІЛЛЯ"  (в  свою  чергу  джерелом  натхнення  послужив  прозовий  твір  автора  Poetka  "ОСОБИСТЕ  БОЖЕВІЛЛЯ"  http://www.  poetryclub.  com.  ua/getpoem.  php?id=195999)  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196391

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197507
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 24.06.2010


5 угорців та гол Марко Девіча. Після Євро-2012

5  угорців  пішли  на  футбол.
Довго  бігали  там  футболісти
Та  ніяк  не  вдавалося  гол
І  одненький  забити,  хоч  трісни.

Тут  зривається  весь  стадіон,
Репетує  в  єдиному  крику...
О,  забили  нарешті:  "Го-ол!"  -
Вболівальники  ледь  не  охрипли.

Каже  диктор:"В  команді  "Шахтар"
Гол  забив  футболіст  Марко  Девіч".
Тут  угорець  угорцю  сказав:
"Слухай,  Вітю,  як  думаєш,  вибач,

Може,  щось  я  не  так  зрозумів
А  чи  трохи  погано  я  чую:
Адже  гол  -  Марко  Девіч  забив?
Ой,  навряд  чи  його  зарахують..."


22.06.2010  р.,  22.06.2012  р


*  Гол  форварда  збірної  України  Марко  Девіча  у  ворота  збірної  Англії  на  Чемпіонаті  Європи  з  футболу  2012  р.  не  був  зарахований  угорською  бригадою  арбітрів  на  чолі  з  головним  рефері  Віктором  Кошшої.  В  результаті  збірна  України  не  потрапила  у  чвертьфінал    "Євро-2012".

**  З  наступного  сезону  Марко  Девіч  гратиме  у  команді  "Шахтар"  (Донецьк).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197063
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.06.2010


Who is who

.
                                       "Почуй  про  сЕбе  усе  чисто
                                       у  виразах  суворих  –
                                       свою  кандидатуру  вистав
                                       на  виборах  чергових"  

                                                                       (Віктор  Ох)


Або  когось  покритикуй
На  сайті  "Клуб  Поезії":
Тоді  пізнаєш,  who  is  who,
І  підеш  по  магнезію.


18.06.2010  р.


*  Віктор  Ох  "Анекдоти  (16)"  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196284)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196332
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 18.06.2010


Казковий Відень

Не  був  я  в  західних  столицях,
Лиш  раз  -  у  місті  Відень.
А  там  -  із  кожної  крамниці
Інакший  запах  лине.

Тут  -  пахне  кави  ароматом,
Там  -  чаєм  із  жасмину,
З  тієї  -  лине  запах  м'яти,
А  з  тої  -  мріє  тмином.

З  арабських  чутно  ресторанів
Легким  димком  кальяну,
З  китайських  (із  самого  рання)  -
Вже  зовсім  невпізнанні.

А  Відень  пахне  так  глювайном
І  смаженим  каштаном,
Гуляють  тут  дівчата  файні
Й  туристів  каравани.

І  чарівниця  мила,  мимо
Пройшовши  повз  вітрини,
Такий  жагучий  погляд  кине,  -
Пектиме  і  донині...

По  тротуарах  із  бруківки
Ходив  і  милувався
На  чепурні  його  будинки
І  вирізьблені  лавки,

Алеї,  парки  озерця,
В  яких  качки  і  ряска  -
Ти,  Відню,  вразив  моє  серце,
О,  Відень  -  місто-казка!


17.06.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196205
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 17.06.2010


Люди і людиська

Є  люди,  є  людці,  а  є  людиська.
Ти  до  останніх  не  підходь  і  близько:
У  них  душа  бридка,  скарлючена  і  низька.

Нервово  курить  біс  на  стороні,
Поки  людиська  проживають  свої  дні.


16.06.2010  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195973
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 16.06.2010


Сам собі піарщик

Плачу́    я  сам  собі  за  свій  піар:
Займаюся  проплаченим  піаром.
Я  сам  собі  призначу  гонорар,
І  сам  себе  -  розкручу  незабаром…


11.06.2010  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195558
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 14.06.2010


Єдина заповідь

Але  не  хочу  
                                 я    
                                     ані  литавр,    
                                                                     ні  слави...
Поезія  -    
                       це  та  ж    
                                           самотність,    
                                                                         долі    знак.
А  люди,    
                     люди,  
                                     що  ж…    
                                                     Людей  -  їх  що  цікавить?
Видовища  й  розваги...  
                                                               Марно́ти...    
                                                                                           Чи    не    так?

Навіщо  це  мені?..      
                                             У  відповідь  на  закид
Вам  тихо  відповім,    
                                                   без  глуму  і  в  журбі:
"На  світі  є  лише
                                             одна  
                                                           єдина  заповідь:
„Ти  іншим  не  роби,  
                                                     що  б  не  бажав  
                                                                                               собі”"


11.06.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195084
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 11.06.2010


Вовк і моська (байка)

Забігла  моська  влітку  в  ліс,  
Чого,  лиш  Бог  те  знає...
Там  під  кущем  в  тіні  приліг
Вовк  ситий  -  знай,  куняє.

Тій  мосьці  варто  б  дременуть,
Сховавши  хвіст  між  ноги  -
Їй  захотілось  щось  утнуть  
Над  ним  без  остороги.

„Агов,  ледащо,  чом  лежиш?
А,  ну,  іди  геть  звідси!
Чи  ти  не  знаєш?  Мій  це  ліс!
Зайняв  чуже  ти  місце!

Який  ти  вовк?  Старезний  пес,
Розлігся,  шолудивий,
Обліз,  поси́вів,  схуд  увесь  -
Та  геть  іди,  паршивий!”

Тут  вовк  прокинувся.  Лежить.
На  моську  люто  глипнув,  
Зірва́всь  на  рівні  –  і  умить
Загриз  -  не  встигла  й  хлипнуть.
...
Як  моська  ти  –  втікай  скоріш,
Уздрівши  вовка  злого,
Життям  заплатиш  ні  за  гріш  -
Й  не  встигне  допомога.

Отямся,  мосько,  не  гарчи
Із  вовком  на  побачках,
Бо  вовк  –  це  вовк,  хоч  і  старий,
А  ти  –  дурна  собачка.


11.06.2010




*  Варіант,  опублікований  в  альманасі  "Скіфія-2012-Зима":


Забігла  моська  в  темний  ліс
Із  дому  по  дорозі  -
У  тіні  там  собі  приліг
Вовк  ситий  у  знемозі.

Їй  би  чим  швидше  утекти,
Узявши  руки  в  ноги  -
Та,  мов  наїлась  блекоти,
Гарчить  без  остороги:

„Ей,  сіромахо,  не  лежи,
Анумо,  геть  ізвідси!
Хіба  не  знаєш,  чий  це  ліс?
Моє  тут  завше  місце!

Хіба  ти  вовк?  Старезний  пес  -
Облізлий,  шолудивий,
Ще  й  посивів  та  схуд  увесь
І  зовсім  запаршивів!”

А  той  прокинувся,  лежить,
На  моську  глипнув  тупо,
Зірва́всь  на  рівні  –  і  умить
Роздер  нахабу  люто.
...
Маленька  мосько,  чим  скоріш,
Уздрівши  сіроманця,
Щоб  не  пропасти  ні  за  гріш  -
Біжи  аж  за  край  сонця.

І  без  потреби  не  гарчи
У  вовка  на  побачках,
Бо  вовк  -  це  вовк,  хоч  і  старий,
А  ти  -  дурна  собачка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195028
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 11.06.2010


Cонет

Блиск  волосся  розкішних  кіс,
Перламутрові  перли  ночей,
І  прозорі  алмази  сліз,  
І  агати  чорних  очей…

Я  здригнусь,  пригадавши  усе,
Аж  мороз  по  шкірі  пройде...
Подих  вітру  мені  принесе  -
Ні,  не  знайду  тебе  ніде...

Пам’ятатиму  всеньке  життя
Про  любов  і  ту  пристрасну  ніч...      
Не  буде  уже  вороття:

Ні  твоїх  перламутрових  пліч,
Що  для  мене  пішли  в  небуття,
Ані  поглядів  віч-у-віч…


10.06.2010  р.


*  Навіяно  віршем  Лани  Сянської  "Я  поїду  до  тебе,  далеко"
(http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194784)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2010


Екзекуція по-Ланськи (літературна пародія)

Сповию  тебе  я  у  місячний  промінь,
А  нічкою  темною  очі  замкну,
Залишусь  твоїм  найсолодшим  із  споминів
Про  цю  незбагненну  й  чарівну  весну.

Тебе  заведу  в  темне  царство  розпусти  -
Даремно  і  марно  проситись    назад,
Нізащо  й  ніколи  звідтіль  не  відпущу  
(Соромлюсь  лиш  трохи  за  голий  свій  зад).

Ти  питимеш  з  мене,  мов  бузьок  з  криниці,
Я  з  чорта  зроблю  тебе  ангелом  враз.
Хоч  грішні  ми  всі  (а  буваємо  й  ниці)  -
Та  хочеш  ти  к...ою  стати  хоч  раз.


09.06.2010  р.


*  Літературна  пародія  на  вірш  Лани  Сянської  "Екзекуція  :)"  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194588)(назва  пародії  запропонована  Ланою  Сянською).

*  Текст  пародії  перед  публікацією  був  схвалений  Ланою  Сянською.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194655
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 09.06.2010


А це не з Вас картину малювали?

Він:  
А  це  не  з  Вас  картину  малювали?..
А  це  не  Ви  мені  з'являлись  в  снах?..
А  це  не  Ви  дивились  у  дзеркала
І  так  цвіла  усмішка  на  устах?..

Вона:
На  жаль,  не  з  мене  цю  картину  малювали.
На  жаль,  не  я  приходила  до  Вас  у  снах.
На  жаль,  не  я  натхнення  дарувала.
Та  це  у  мене  посмішка  розквітла  на  устах...

Він:
Хіба  не  Ви  перед  мольбертом  позували?
Хіба  не  Ви  приходили  у  снах?
Невже  не  Ви  натхнення  дарували?
Та  вдячний  все  ж  за  квітку  на  устах!..

Вона:
Мою  усмішку  Ви  здобули  дуже  легко.
Шкода,  картина  не  моя,  та  схожість  певна  є.
Тепер  признатись  мушу  Вам  відверто:
Ховаю  між  рядків  я  тут  єство  своє...

Він:
Не  я  -  художник  той...  Ви  -  поетеса...  
Та  кажете,  що  схожість  усе  ж  є?..
Милуюсь  я...  Хоч  не  модель  -  принцеса
Свою  красу  натхненно  віддає...


02.06.2010


*  Автор  другого  та  четвертого  катренів:  Грайлива  (http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=7940)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2010


Слово

.
             "Cлово  -  не  горобець,  вилетить  -  не  впіймаєш"
             "Слово  -  срібло,  мовчання  -  золото"
                         
                                                                   (Народні  прислів'я)


Слово  -  хіба  горобець?
Вилетить  -  спробуй,  впіймай!
Слово  -  початок  й  кінець.
Слово  -  і  пекло,  і  рай.

В  думки  тугу  тятиву
Слова  стрілу  ти  кладеш
І  відпускаєш...  В  пітьму
Чи  до  далеких  небес?

Слова  стрімкого  в  політ
Не  запускай  навмання.
Пригорщі  срібних  монет
Не  перетворюй  в  сміття.

Словом  надмір  не  гріши,
Не  оголи  його  суть.
А  таємниці  душі
Не  відкривай  кому  будь.


28.05.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2010


Cправжня розкіш

.
                             "Єдина  справжня  розкіш  —  це  розкіш  спілкування"  
                             
                                                                                           (Антуан  де  Сент-Екзюпері)

Здалося:  ми  усі  -  нещасні  люди,
Які  шукають  щастя  в  Інтернеті,
Мов  спрагою  замучені  верблюди,
Що  побували  у  пустельній  спеці.

Нам  не  стає  тепла  від  наших  рідних,
Близьких,  знайомих  чи  колег  по  цеху  -
Знаходимо  ми  радість  ще  десь-інде
І  розкошуємо  в  блаженстві  втіхи.

Та,  зрештою,  не  так  це  і  погано:
Вода  -  не  тільки  та,  що  у  криниці,
А  струмінь  сильний  б'є,  бува,  і  з  крану,
Й  джерельної  напитися  вдається.

Спілкуймось,  друзі,  всюди  на  планеті,
У  вільнодумстві  прагнень,  на  роботі,
Бо  справжня  і  єдина  розкіш  в  світі  -
Це  спілкування.  Щире.  Безтурботне.


25.05.2010  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191941
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 26.05.2010