| Сторінки (1/48): | « | 1 | » |
Вздовж строкатих полів,
затамувавши подих,
заховавши під повіками пелюстки
осінніх квітів,
а в долонях -
пір'я перелітних птахів,
закутавшись у дим
із спаленого літа,
в ранкові тумани,
у затишні шерстяні шарфи,
в тепло світлого жовтневого смутку,
ми прямуємо в сторону світанку,
далеко за лінію горизонту
для того, щоб стати ближчими...
самим собі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2011
Приклади до вуха
розбитий радіоприймач
У відчайдушній тиші ти раптом почуєш бога.
Він промовлятиме мелодіями
мрійливого пост панку з вісімдесятих,
голосами загублених романтиків,
огорнутих мереживом осінньої меланхолії
і слухай!
Слухай його, заплющивши очі.
І, знаєш, може навіть статись диво –
на твої теплі долоні падатиме перший сніг
а внутрішні океани переповнять тебе
і у своїх щирих сльозах ти сам
станеш схожим на бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2011
От би більше таких діалогів
як в старих чорно-білих фільмах
Бунюеля чи може Фелліні
от би дотиків душ, без тіла
та ін’єкцію тéбе – під шкіру
я б усю твою душу хотіла
кожну думку як бісер скласти
у намисто твоїх теорій,
категорій метафізичних,
віршів жорстких та часом ліричних
і картин щонайменш екстатичних
Якби ми могли стати краще!
ми ж наразі занадто чутливі
я сновида, я непутяща,
а всередині тебе – злива
я б хотіла стати тою,
кого ти намалюєш в блокноті
і залишитись поряд з тобою,
мій придуманий Буонаротті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2011
я буду твоєю дитиною,
а ти, звісно ж, будеш моєю
ми ніколи не виростемо,
переплетемось кожним
нервом, клітиною,
одною на двох душею
разом і кожен сам у собі
дві цинічні холодні самотності
в хаотичній бездушній юрбі
наче створені жити в безмовності
уночі ми не будемо спати,
пити віскі до дна на кухні
палити і мовчки страждати
поки ембіент ночі не стухне
зрозумій мене, спробуй почути
я від тебе помру, я знаю
відображенню ледь посміхнуся
відображення вбивцю лякає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2011
Птахи пустили у мені коріння,
проросли міцними крильми,
дзьобами вичищують пір'я,
готують мене до нової зими.
вони щебетом все зайняли,
підірвались і враз полетіли
трохи ближче до голови,
щоб я дихати більш не зуміла
десь у скронях вселились дятли
і довбуть там щодня настирно
з ними ладна від болю волати,
та сиджу у куточку сумирно
а під ребрами б'ється синиця
і тріпоче крильми об стінки
мого бідного хворого серця,
розриває тоненькі судинки
Ластівки у моїх легенях
Звили гнізда із глини і слини,
Журавлі паперові – у жмені,
І колібрі малі з Арґентини
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2011
Мені все розповідали про те, що
Слова вічності віддають туманом,
Чорною свіжозораною ріллею
Іржею на колючому дроті
Вибухом міни у дзоті
І такими малими птахами
Із дзьобами відкритими…
Годі!
У мене загострення,
температура
Пульсує у скронях,
виламує руки
І тіла застигла німого скульптура
У стані трагічності, болю, розпуки
Розсиплеться скоро вона у пісок
І слідом лиш стане в чиїхось долонях
До вічності вже залишається крок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2011
Крізь сон видніється усмішка бога,
Жовтогарячим молоком неначе чистотіл
Стіка сюрреалізмом по полотнах Босха,
Засліплюючи темний виднокіл
І розпинаючи душі моєї іспостасі
Так, що мене охоплює знемога
Про це трагедію писати б міг Есхіл
Як мені шкода ваших білих тіл,
Мої скорботні мойри, музи для Ван Гога,
Я досі впізнаю ваш ледве чутний ефемерний спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2011
Наше небо, пошрамоване дротами
переплавило сталь і пролилось дощами
Між нами сотні кілометрів,
метрів байдужого оптоволокна
І слів стіна, яка німа
У двориках чужі холодні руки,
суки, забирали душу
тепер я бігти лезом мушу?
Та ні, під шкірою з брехні
ховається налякана дитина
Недомальована художником картина
Така, як мона ліза овердрайв,
що не ховає наркотичний кайф
Але покриті пилом мікросхеми снів
з тих днів, де ти хотів
домалювати мені крила, щоб я летіла,
шукати бога у мережі більше не хотіла
ти пив іржаве світло ліхтарів з моїх долонь,
а в мене троди вже були прикріплені до скронь
три
два
один
яскравий вибух,
і згаснув у очах вогонь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210537
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 12.09.2010
Писати про осінь – про дощі в сінокосах
Писати про осінь – про вранішні роси?!
Писати про осінь – про кров на долонях
Писати про осінь – про рану у скроні!
Кричати про неї в порожніх під’їздах
Мовчати про біль, поїздів переїзди
Ковтати зірки і стікати дощами
Стіна чужих звуків вселилась між нами
Під ребрами ноти... крізь пальці втікають
На склеєних віях
слова
зас-ти-га-ють
Писати про осінь – одинокі блукання
Писати про осінь – пусті сни, спотикання
Писати про осінь – мої пальці замерзли
Писати про осінь – та хіба ж я твереза?!…
Щоб писати про неї
Щоб мовчати їй в очі...
Чи свідома достатньо,
чи вона цього хоче?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208075
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.08.2010
Дванадцять старих дерев’яних щаблів
Підносять мене у реальність не з снів,
А в світ із терпкості моїх меланхолій
Порепаних від старості дитячих мрій
Де соком горіха просякли долоні,
Де пси безкінечно виють на повню
На цьому подвір’ї незмінно я боса
Танцюю щаслива у вранішніх росах
Під тінню гілляччя читала казки,
Робила акварелями перші мазки
Та гойдалась в ритми з падінням зірок
Туди… ще один мій невпевнений крок
На губах молоко розливалось теплом
Й медове мовчання, нашептане сном
Ген туди… горизонти навіки розтануть
І гріхи не мої... я дитиною стану
Вишневим соком замість власної крові
Напишу небесам я зізнання в любові
І осінніми квітами застелю його плечі
Підійду до води…тут є місце для втечі
Опускаю долоні в реальність прозору,
Забуваю слова… усю мову раптово
Залишу десь в зіницях розширених
Дрібку щастя, що з спогадів вирине
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2010
Ступаю ногами в холодний океан
Не знаючи, що там мене чекає
Чи крижаної терпкості туман,
Чи може шлях униз, до раю?
Ще три століття тут тонути
Поміж потоків вод німих
Заколисали… не заснути б,
Ховаючи у погляд холод їх
Безодня вічність поглинатиме
В моїй душі її лиш хвилі
Усі страхи на дні ховатиме,
Їх не знайти у бездні милій
Солоність кілометрів розтеклась,
Проникла в кров і там вселилась,
Я океану добровільно віддалась,
В гармонії його прибою розчинилась
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206633
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.08.2010
Пишу вірші на плечах у війни –
Вічно кривавої, особистої
Не відриваючи пальців від стіни,
Плету із трупів-спогадів намисто я
Копаю снам своїм могилу,
Перебуваючи в лікарні
Благаю, одягніть бахіли…
Зараження сердець – летальні
Чиїсь ступнІ блукають душею,
Погляди створюють невиліковне –
Відчайдушні ривки у небесну траншею,
Віддала ж усе взяте законно
Моя кров має присмак малини,
Порохом куль закупорені вени
То гріхи, від яких я загину…
Тепер знаю я їх поіменно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2010
У кватирках чужих життів –
Не придуманих реальностей
Заблукавши посеред днів,
Намагайся не впасти в крайності
І у цукрі імбир – до кави,
Нагадає про щось, що минуло
Геть сміття із думок, будь ласкава
Не вдавай, що мене не почула
І не схрещуй на спИні рук
Не придумуй собі обіймів,
Подави в собі болю звук,
Витри очі свої майже сині
Я тобі не дозволю упасти
В небеса підніму за руку,
А захочеш – зумію скласти
З літер імені свого розлуку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206103
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 15.08.2010
Нитями, нотами,
Чиїмись нудотами
Кроками, болями,
Хвилями, волями
Солоними пальцями,
П’яними танцями
Бігти, втікати,
Себе розтрачати -
Просто мій рок
Горами, хвилями,
Пустками, милями
Плакати, падати,
Небо розплавити
Пальцями, подихом
Масністю дотику
Відчаєм, соромом,
Небо…не здорово…
Без зірок
Схильність до вічного,
Не пересічного
Не іронічного,
Дещо космічного
Вибачу, вимовчу
Вистогну… схильна я
До самознищення
Темне приміщення,
Останній крок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205925
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.08.2010
Влітку хочеться бути небом
Безкінечно високим і чистим
Де ніхто не літає… й не треба
Влітку стала би я падолистом
Влітку хочеться бути водою
Водоспадів у горах й в криницях
Влітку легко так бути собою,
Розширяючи щастя в зіницях
Влітку хочеться бути дощами
І шептати тихенько у вікна
Пробігати полями, дахами,
Стати лісом густим, непроникним
Влітку хочу дивитись на зорі
І з тобою говорить без упину
Влітку сни невагомо-прозорі,
Які я ні за що не покину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2010
Ти знову посміхаєшся і сонце ллється легко
Як хочу я повірити, що все це – не брехня,
Що всі підступні задуми залишились далеко
І варто все забути, лишити лиш ім’я
Та і воно тут зайве, тут сонце, вітер, роси,
І все вагу втрачає, і значення своє,
До горизонту видно лиш тільки сінокоси
Весь світ потроху справжнім, прозорішим стає
Залишся тут зі мною, хоча би на хвилину
Зніми весь зайвий пафос, набутий десь цинізм,
Не бійсь собі зізнатись – в душі ти ще дитина,
В твоїх очах весь світ – імпресіонізм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205751
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.08.2010
Тримаюся ледве руками за сни,
На тонких лезах - віртуальна свобода
Тремчу всіма гранями... Повільно тисни
Причиняти біль - то людська є природа
Не порізатись би і не впасти,
Відчуваючи холод далеких очей,
Що тебе споглядають… Напасти
Вже готові давно сотні тисяч людей
Вони ґудзик пришили раптово
До самої душі! Кровоточить…
Їм же гарно це так, кольорово
І назад відірвати не хочуть
Я стікатиму снами без звуку,
І втрачатиму мрії повільно
І помру через тиждень у муках
Така дивна, від БОга вЖЕ ВІЛЬНА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2010
Убий в мені щирість! Та ну ж бо, не бійся
Для чого тепер вже вона знадобиться?
Та ні, не жартую, як хочеш – посмійся
В очах моїх можна й без неї втопиться
Убий в мені радість, я буду сумною
І колір увесь очорню – так простіше
У чорне сховаюсь я вся, з головою
Забуду як сяяли очі раніше
Убий в мені ніжність, тут місце лиш сукам,
Що в землю затопчуть тебе без вагання
Чуттєвість і м’якість?! Себе ти послухай
Тут є тільки секс, тут не місце коханню
Убий в мені совість, не буду жаліти
За нею вже більше ніколи. Для чого?
Ніщо вже не буде так сильно боліти,
Не буду я більше впадати в знемогу
Убий в мені гідність, я стану брехати
Наївність не в моді, цинізм – ось що треба
Я звикну в лайні та брехні плазувати,
Забувши назавше дорогу до неба
Убий в мені все, що найбільше потрібно,
Що так безтурботно в собі убиваєш
Але спробуй убий – це вже малоймовірно
Ти справжнє в мені аж ніяк не здолаєш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205298
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.08.2010
Твій силует розпливається перед очима
Витанцьовує, мерехтить, глузуючи з мене
Напівпрозорий, ефемерний… наче з диму
Ховається десь у долонях в неба
Потримаю тебе я за руку мовчанням
Затамовую подих, щоб мить не розбити
Те, що інші назвали б прощанням
Не дозволю словам осквернити
Я намотую тишу на пальці,
І ковтаю думки гарячково
Ти пробач ці банальні абстракції
Потонула в тобі випадково
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2010
У дизельних тамбурах не чути думок
І сонце ранкове так різко б’є в очі
Впадеш у провалля – цей дим з цигарок,
Лишився в порожніх кишенях ще з ночі
Втрачати контроль та кричати в душі
Пісні, що вкарбовані намертво в пам'ять
І десь розлучатись в світах на межі
Та слайди із неба чіткіші не стануть
Терпкий на відчуття, живеш ти в мені
І вісім символів червоним шаленіють,
Кривавість їх знайде мене й на дні
Мої самотності з тобою кам’яніють
Ефемерна тиша заглушує ноти,
Втікаючи щоками, сльози вже як вода
Пекуча самотність – не певна я хто ти,
Розшаровуєш мене, тепер я – слюда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204336
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 04.08.2010
Трапляється, що перехожий
Тихо прошепоче «поможи»
А ти відмовиш.
Трапляється, що в дощ
Попросять в тебе парасолю,
А ти промовчиш
Трапляється, що сльози на очах
Попросять втерти
Ти ж не захочеш
А може трапитись колись,
Що самотній, заблукалий
Ти постукаєш у двері –
Не відкриють
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201359
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 16.07.2010
Ми грали в гру, хоч назви ми її не знали
Ми жили, вірили, кохали,
Ми не боялись тіні і смерті
І все навколо розглядали
Коли ще сльози падали невчасні
Ми бачили цей світ невинним
Коли були ми повні щастя,
Й дивились світлим поглядом дитини
Та раптом в грудях різко защеміло,
Ми обімліли, розгубились
Себе у дзеркалі побачили і оніміли,
Усі зірки на небі розтопились
Крізь очі більш не сипалось тепло – лиш порожнеча
Крізь губи більш не сипались пісні – лише прокляття
Ми бачили життя, з якого смерть лиш втеча,
Цей світ – смола з пекельного багаття
І не благали ми у Бога допомоги,
А прямували лиш упевнено в Гадес
Не оглядаючись на пройдені дороги,
Не прислухаючись до окликів з небес
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199869
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.07.2010
Німію... Тремтять пальці, плечі, губи...
Не відчуваю нічого крім холоду й болю
На підвіконнях тремтячі тіні рвуть себе на волю
Вже не сочиться тепло, заіржавіли труби
Холодна підлога, пісок під ногами
Вбиваючі погляді єхидно в задзеркаллі
Страждання, картання, голодні бажання, незвідані далі
Стискання скронь до різкого болю руками
Легкі коливання повітря в підсвідомості
Дзвенять без причини чи наслідку - вільна
Чи в відчаї втрачена? Байдужа, для вас – лише дивна
Загублена в коридорах власних підвалів, в невідомості
Маленькими краплями сочиться кров на підлогу
Губами стискаючи пальці, смакуючи болем
Не відчуваючи страху, не знаючи волі
Для них – нерозуміння, хаос, божевільна, впадаю у знемогу
Мій друг, ти ніч, мій тихий «рай на півгодини»
Дивлюсь крізь тонкий силует на мереживі неба
Я знаю – там ти, там воля, втікаю від себе - так треба
Дивлюсь я на тебе, ледь стримую сльози... очима дитини
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2010
Маятник розхитався монотонно,
І стрілки пересипались в пісок
Застигло все навколо незаконно
Ми зняли душу із своїх кісток
Продавши найцінніше все за гроші,
Забувши, що давно вже не живем
Існуємо, вбиваємо час, порожні
Прямуємо кудись ми день за днем
І незнайомець, що у темних шатах
Уже чекає за наступним поворотом
Готуйсь відчути смерті терпкий запах,
Хоч все життя було брудним коловоротом
Постав себе на шалі Долі терезів
І зваж, чи ти сьогодні ще Людина
Та зберегтися від гниття ти не зумів
Ти знаєш, кращою буває і тварина
Вона не вб’є заради жарту чи для втіхи
Вона дивитиметься щиро в очі
А ти ховай, ховай своє майно у міхи
Ти гірше хробака, чого ж ти хочеш?
Ти хочеш грошей, влади, більше сили
Речей, що порожнечею холодною зіяють
Та чи зігріють вони душу у сезони зливи,
Чи може словом теплим огортають?
Ти мертвий вже і цього не побачив
Твоя душа припала пилом і згнила
Себе б ти нізащо вже не пробачив,
Якби самоповага у тобі була жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199602
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.07.2010
Мовчання – гучне та нестримне воно
Болить іноді сильно, усе йде на дно,
Та іноді п’янить мов солодке вино,
Але мовчання ми зневажаєм давно
В мовчанні, ти знай, віднайти можна вічність
У вічності всі вже забуті слова
В мовчанні ніким ще не сказана ніжність,
В кришталі мочання – прозора вода
В мовчанні та злість, що ніколи не вийде
В мовчанні той біль, що запікся в душі
Із тишею ночі весь розум обійме
В мовчанні відчутний тихий подих землі
Ти мовчки поглянеш і все зрозумію
Мовчання – це всі ті безцінні слова
Мовчання – це крик, що на волі німіє
Ти знаєш, в мовчанні кордонів нема
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199600
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.07.2010
Розчиняються, як цукор у каві, сотні різних, химерних облич
Серед них є і злі, є й ласкаві, але скільки ж німих протиріч!
Вони стоять у черзі по нірвану, ховаючи себе в моїх долонях,
Ба, не чуттєву, просто п’яну – таку, що пульсуватиме у скронях
Голосів цих чужих монотонності – я хапаюсь руками за подихи
Залишаю життя-невагомості, каюсь слізно за всі їхні огріхи
Наче з кубиків складене тіло, і вуста, що заклеїть мовчання
Очі в хмарах сховались невміло, затуманені частим риданням
І небо, перекреслене польотами, шрамоване хвостами літаків,
Керованих фантомними пілотами, загублене посеред днів
Я зашию у біль свої маски, загорну у саван їх тіла
Так втомили банальні відмазки, винувата у всьому сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195486
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2010
Розріжу різко я на скрипці струни
проллється тепла кров нових пісень
ніч у душі ніколи не замінить день,
навіки затремтять в долонях луни
Колючий дріт троянди цвітом проросте
і стіни з живоплоту залоскочуть руки
забуду болі, подихи, слова, розлуки
знайду в собі себе... завдання не просте
І неба океани вийдуть з берегів
ми ж станемо великими китами,
щоб плавати між древніми зірками,
збираючи їх у наплічники з снів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194300
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2010
Вирізаєм божків дерев'яних,
Ми так тішимось ними мов діти
Янголят же убили рум'яних,
Їх пір'їнки в подушки набиті
Позабули, що ідоли тліють,
Якщо кинути їх у багаття
Їх вуста дерев'яні німіють,
Не врятують нас їхні закляття
Рабами дерев'яності стали
Помираєм на сходах у церкві
До обвуглених ніг ми припали,
А в душі безнадійно вже мертві
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194280
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2010
Кициком згорнутись біля твоїх ніг
І бачити молочні теплі сни
Та не прогнали б за поріг
Аж до наступної весни
Віддам тобі свою свободу –
Шматок утнула від душі
Ти ж можеш проміняти на погоду,
І скасувати в небі всі дощі
Три чорні лінії зґвалтують
Мій білий чистий ще листок –
Це олівцем я намалюю
У небеса тобі квиток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194142
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.06.2010
Так мало з просоння іноді треба –
Твоя мила посмішка, єдине лиш слово
Безкраї простори блакитного неба
І дрібочку щастя?.. Та ось же, готово!
Я стала бедриком, щоб жити в долоні
І вранці корицю досипати у каву
Зостатись у теплого дива в полоні
Я тобі віддала себе під заставу
Недоцільності влучно сказаних слів,
Загадковості кожного погляду
Загубились давно в павутинні із снів,
Знаєш, потребую я твого догляду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193892
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2010
Сьогодні зірки стануть моїм пазлом
Збиратиму їх докупи у слова, для тебе
Читати будемо їх тільки разом,
Вдивляючись у безкінечний простір неба
В порожньому домі так холодно було,
Що янголи в плед загорнулися знов
Закрила повіки, заснула, забула
Сповільнилась в тілі скаламучена кров
Сюди повертатись – дерев’яні одвірки
Чекають слідів, за що їх забули?
Я падаю ниць у траву на подвірку –
Я тут вже була, я тут щастя відчула
Дозволь це падіння, дозволь мені впасти
Не бійся, вмирати нам більш не судилось
Лиш крила докупи ніколи не скласти –
Летіти над людським усім захотілось
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193773
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2010
Оголити б перед вами свої сни –
Такі відразливі і банальні
Ще не доживши до весни,
Сиджу у лікаря в приймальні
Мої непевні кроки уперед,
Падіння перед богом на коліна
І біль, в’язкий, як з липи мед
Давно застиг в холодних стінах
Розривати слова на вустах,
Чи топитись у хвилях із джазу –
Залишається вбити свій страх,
Що породжує тільки відразу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193761
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2010
День сепии. Сегодня он не черно-белый,
Как на покрытии старинных фотографий,
Как иероглиф, нарисованный рукой умелой,
Как часть покрытых пылью монографий
Шипы ветров пронзают беспощадно,
И волны настроений поглощают…
Уйти куда-то вверх и безоглядно,
Сегодня нам грехи наши прощают
День сепии закружит все сознанье,
Когда лучами солнца тщетно согреваем души
Мы не пытаемся в вас вызвать состраданье,
Когда мы пишем реквиемы или туши
Отбросить Небо… То, что с Богом и мечтами
Отбросить Ад и все его круги,
Ведь невозможно выжить только [с]нами
Я знаю! Ветер, помоги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179413
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.03.2010
Можливо за туманом пісню ти почуєш,
Припавши віями до призабутих снів
Тоді хвилинами короткими мандруєш,
Втечеш із зимних та самотніх днів
Прийдеш до мене у кімнату,
Ми будем пити каву з молоком
Я покажу тобі багато
І нагодую теплим сном
Закрий лиш очі, не лякайся,
Мене за руку потримай,
За тінню вій пухких сховайся
І вимір інший відшукай
Ти не забув ще – як це «жити»?
Ти не згубив останніх почуттів?
Ми помандруєм разом в літо,
Що сплетене із кольорових днів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179391
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.03.2010
Застигла у очах твоїх палітра Осені
Багряним блиском безпритульних мрій,
Замученим дощем, що пробіга покосами
Та крихтами розтоптаних колись надій
Застигли на губах твоїх краплини вічності,
Тих чорно-білих втрачених меланхолій,
Закутаних у теплу шерсть – у шаль із ніжності
І трохи болю у прострації німій
Зіграй свій сон на скрипці – сон трагічний,
Збери в долоні пригоршню квітучих слів,
Сплети верлібрами прозорий вірш ліричний,
Співай його… та так, щоб голос затремтів
Коли ти пальцями сягаєш неба, я ховаюсь
В душі зароджується новий страх
Мене ти губиш, у словах я затинаюсь
Мене лякає світло у твоїх очах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179389
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.03.2010
У голові на місці мозку гематома
Та ти не бійся, рідна, - просто втома
А може затягнулась кома,
З народження дарована батьками?
Повільно вистигаючи думками,
Ти заблукала між нереальними світами
Не допоможуть фотоплівки біло-чорні
Не відкачають більш коханого долоні
Не будеш більше вить на повню
Вже задзеркалля опускається на тебе,
Ти не кричи, не плач, бо так і треба –
Прокинутись одного дня в порозі неба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179293
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.03.2010
Я бачила ангела: крила – брудна вата, решта – темна тінь
Я зовсім розучилась спати, та й жити стало зовсім лінь.
Claire de Lune на простирадлах і крізь жалюзі сміється
Місяць, що з моїх обіймів на долоні тихо ллється
Кожне па в химерних танцях, кожен зойк посеред ночі
Не зникай кудись уранці… я ж боюсь відкрити очі
Всім своїм побитим тілом мовчки падала в безодню,
І не вміла я в молитву звести руки ці холодні
Я не чула свисту вітру, та й тепер не хочу чути
Замалюю чорним душу, місяць має це відчути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179290
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.03.2010
Мені приснився сон.
Мені приснилось сонце... Чорне, брудне, як асфальт під ногами.
Мені приснився дощ...
Чистий
Краплями вічності розбивався об асфальт...
Чи об сонце...
Краплями сліз розмитий під віями
Чорними крапельками спотворював твоє обличчя
Мені приснився човен...
Байдужий
Хитався на твоїх долонях.
Тихими різкими звуками впивався у скроні
Боліло
Невпевненими рухами змінювала хід стрілок на годиннику...
Тік-так, тік-так, тік-так...
Стихло
Стрілки перетворились на пісок,
Посипались на дно твоєї клепсидри
Сонце не світлішало
Північ… Закутана в теплий шерстяний шалик
Подихом вітрів заколисувала твій човен
Рана… Болить, не заживає… ти присипляєш дощ..
Чи краплинки сліз? Болю?
Мені приснився місяць
Його тьмяний серп, що освічував твої північні сльози
Край свідомості відлітав за вітром
На ньому гуляли твої думки, твої холодні вуста
Мені приснився шепіт
Тихо, моторошно, збентежено...
Мурашки по спині, тремтячі руки, розширені зіниці
Мені приснився крик
Розпачливий, відчайдушний, благальний... останній
Мені наснилась смерть - бліда, висушена сльозами
І життя... Мені приснився сон
І висока скеля… Слизька, холодна, брудна,
Як сонце
Мені приснилась кров на босих ногах
Рана, що не заживає – відкрита рана в серці
Порожнеча…
Нема нічого живого, лише моє чорне сонце
Мені наснилось падіння
Відчуття порожнечі, пустки в душі
Мені наснились твої удари
Від яких кров моя маленькими бризками
Падала тобі на ноги, на твої босі ноги
На підлогу, на моє чорне, брудне сонце
Мені наснилось життя
Його довгі сиві павутинки
Що зачепили струни моєї свідомості
Заплелись по ній плющем, затьмарили моє брудне сонце
Мені життя не снилось
Мені приснився сон
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179253
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.03.2010
Ідоли поклоніння скинули маски
Відчуваю в собі пустоту та поразку
Забуваю про тіло, божевільні бажання
Цілу ніч п’ю я кров, помутніли страждання
Слово їсть, розриває, пече наче смерть –
Поцілунок морозний. Загубила всю розкіш,
Мій годинник порожній… без піску
Лише часу краплини в собі відчуваю…
Несу на віях твої очі холодні.
Я не знаю де дітись і себе розриваю
Я забула про тіло… де я є?… я втрачаю
Свої сни безнадійні, свої битви, поразки
Я померла колись, та, нажаль, не відразу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179249
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.03.2010
Маленький відчайдушний крок у вічність,
У світ ілюзій, крихких мрій та забуття
Де вітер ще не втратив тонку ніжність
І неповторність смаку нового передчуття
Маленький відчайдушний крок у задзеркалля
Де є лиш хаос, біль й нерозуміння
Де тонко переплетені усі минулі далі
Де не стає нам сили на найбанальніше терпіння
Коротка та приємна ця дорога в пекло,
Хоча ми в рай усе життя своє летіли
Немає змісту… сил, над головами смеркло
Та й крила на шляху до стратосфери наші сильно погоріли
Прошу лиш – дихай, не тримайся
Хитких умов та перешкод
Людей не бійся, не лякайся
Вони зникають в глибині всіх чорних вод
Найбільш болітиме не в серці, хоч і живе, хоч тихо б’ється
Воно не в силах більш любити… жити
Душа твоя боліти буде, якщо ще є, вона ніколи не здається
Вона тебе зуміє часом захистити
Мовчи, мовчи, я відчуваю
Не врятуватись нам від глибини
І закричати б «поможіть», коли летиш у це провалля
Та не втікаю від проклятої вини
Болить, щемить, я помираю…
Я тихо сповільняю крок…
Останній подих – я це знаю…
Твій ніжний шепіт… в небесах для нас – замок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158275
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.11.2009
Порабощенные дети цивилизации
Мы не больше, чем жалкие тени себя
Окунаясь в психоз медитации
Мы нашлись между гранями смерти и дня
Покрытый ржавчиной микросхемы из снов,
Раздирая всю кожу у себя на руках,
Провались вглубь себя, в глубину проводов,
Провались, забывая понятие «страх»
Ты вдыхаешь осколки сигаретных дождей
Upgrade без души – все это бессмысленно
Прожигаясь обманом до корня костей
Твоя жизнь как иллюзия – ведь это немыслимо!
Ты видел бандажи на лицах у прохожих?
Ты чувствовал присутствие своей души,
Пытаясь отыскать ее в толпе из Непохожих?
Или все это были только миражи?
Сомкни глаза, попробуй все забыть,
Стисни виски руками, изнасилуй сам себя
Всю кислоту, что разъедает плоть, уже не смыть
Но ты молчи, сгорая в пепел от огня
Поднимаясь на крыши, закричи что есть мочи
Может быть, не услышат, не спасут в этот раз
И когда мир умрет под прикрытием ночи,
Ты откроешь на кухне свой спасительный газ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158215
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.11.2009
Хвилина коротка повисла в повітрі
Солодким присмаком гіркого буття
Найтоншого голосу відчай і різкість
Тиха агонія нерозділеного почуття
Молитви всі послані, усі вище неба
Вже далі гукать не навчилися люди
Ця правда розмита, була в ній потреба
Колись… не тепер, вже ніколи й не буде
Шматочки спіралей застигли в уяві
І на папері чорнила розмитими плямами
Не висихають, вони всі криваві
І на зап’ястях відкритими ранами
Дисгармонічна мелодія править думками
Танець із хаосом, сльози застигли у лід
І боляче дихать тонкими вустами
І кров’ю очистити можна весь світ
Мій траур осінній, усі за туманом
Пожовкле лиш листя саме шелестить
І віє з тих вулиць одним лиш обманом
Все тихо вмирає, усе просто спить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158212
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.11.2009
Це мов ретро кіно, ще ніким не зазняте
Це мов чистий листок для фантазій моїх
Але кадрів у плівці уже небагато
Й не залишилось фарб, вже розпродано їх
На землі, у траві заховалось три сонця
І малюють вони три дощі в небесах
Щастя тихо вмира у маленькій долоньці
А натомість свідомість опановує страх
Всіх безбожників втіха – інший світ малювати
Без гріха й каяття на прозорій воді
Досить мало божків позосталось стояти
Та й вони всі в крові на утіху собі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158073
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2009
В моїх долонях перший постріл
Скорботою поліг у забутті
Нестримна іскра впала в попіл,
Плач розгорівся в іншому житті
Благання сипались, мов сльози
На перехрестях чужих снів
Не встигли ще прив’януть рози,
Як відчай втрати нас покрив
Не запекло там в жоднім серці,
Бо мертва плоть вже не болить
На стелях жовтень пише „де ж ти?”
Відкрився розум... лиш на мить
Одної миті нам так мало
Нема сполучень і стежок
Повітря в грудях знов не стало
І на морозі шепіт змовк
Тремтять долоні, розсипають
Крихкі думки та почуття
Навколо пустка, забувають
Й без того страчене життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158041
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2009
Ти так невчасно вганяєш свій кілок у криваву роз'ятрену рану сходу Сонця,
Ти любиш гратись з Сонячним волоссям, заплітаючи їх у свої напівщирі верлібри,
Ти залишаєш частину брехні у віршах, бо все занадто правдиве видається фальшем,
Ти бачиш народження нового дня, хоча й немає лікаря щоб перерізати пуповину
Ти дихаєш ефіром ранкового вітру, п'яніючи від намагань розбити останню надію
Крихти її та друзки - наче втілення думок у мої свідомості -
Про нерозкриті ноти у співі ранкових птахів
Це - як твоє єство - таке ж відчужене, криваве та пошматоване
Хоча й свіже та незвідане
Поки... доти... як...
Ти не станеш чужим і твої губи не наберуть відтінку малинової солоності
Чи то пак гіркого аромату
І навіть тепло чиїхось рук не врятує від настання зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158037
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2009
Ми плачемо, сіємо розпач і гріх
Вертаємось зарослими стежками в сни
Нажаль немає сонця в небі для усіх
Зіграймо в російську рулетку? Тисни!
М’яко стелиться дощ по лиці і по скронях
Невмирущі ті сни, де маленькі зірки
Застигають світлом в тендітних долонях
Обертаючи темінь і світ навпаки
На краю бездни в секунду вічність у очах
Сміливий погляд прямо в душу
Останні па по вісті гострого ножа, щезає страх
Покинути цей світ за мить я мушу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158006
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2009
Прошепчи вголос останні мрії свого життя
Ми діти привидів, загублених в тіні
Ми кров’ю свіжою споєні до забуття
Нам двері замкнені у світлі й радіснії дні
Чаша вже пуста, облизуєш ти спраглі губи
Сам скоро тінями розсиплешся по дзеркалах
Там міражі, залишені від щастя, будуть
Там мертві душі стогнуть, страчені у снах
Брехнею покриті всі стежки, по яких йдемо
В очах не радість, не печаль, лиш пустота
Лиш тихим голосом тремтячим агонію звемо
Звемо ми смерть, але спасіння цього нам нема
Тіні надходять беззвучно й болюче в думках
І все єство під тиском болю розривається
Світ – наче кулька снігу в замерзлих руках
Сутність реального в мріях втрачається
Без бою, без крові, без сліз і без вою
Ми губимо розкіш останніх краплин на щоках
Залишимось вічно ми мертві з тобою
Вже не відчуємо смак життя на губах
Вже не прокинемось, щоб сонця проміння зустріти
Вже в задзеркаллі лиш тіні одні
В цьому не винні, ми, привидів діти
Чи є спасіння звідси? Ні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158005
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2009
Прикинутись щасливою хоча би на годину
Скуйовдити волосся й порозтирати туш
І перестати корчити із себе знов людину –
Одну з зіпсованих безповоротно душ
Стискаються всі мрії ледачими повіками
Розіп’ято наївності й оголено сумління
І кип’яток холодний, що відганяє ліками
Знесилені легені брехнею і палінням
У дзеркалі ховається вчорашнє божевілля,
Доводячи до відома про ще одне «сьогодні»
Скрипить зубами згнилими роз’ятрене свавілля
І долинає крик придушений з душевної безодні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157947
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2009