| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Тримаю пензель у руці,
проводжу лінії, як тіні,
вже руки в дивному тремтінні,
і дивний вираз на лиці.
Ні, не зіткаю павутиння
із плетива своїх думок.
Я полонений у кохання,
та на вустах моїх замок.
Я не посмію осквернити
святої тиші навкруги.
Продовжать комиші шуміти
та розмовлятимуть луги.
Підніметься над степом сонце,
зело живитиме думки,
Промовлю стиха у сторонці,
лиш твій віднині навіки.
Нас двох доторкнеться Ярило,
вогонь кохання спалахне.
От наших почуттів горнило
уже й Перун не підійме.
І часто Лада погостити,
вертатиме до нас в куток.
Десь бігтимуть веселі діти,
старенький хорос, моріжок.
Усе що є, було чи буде,
в глибіні видно у очах.
Хай думають, що хочуть люде,
щоб тільки в нас вогонь не згас.
До нас кохання промовляє,
із дня у день, із року в рік.
Як вітер з гаєм розмовляє,
і вибір наш меж тих доріг.
-------------------------------
Коломия, 4.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181799
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.04.2010
На мене натхнення найшло,
і полилися ці рядки.
Неначе сонце враз зійшло,
розвіяло тюрму пітьми.
Повіяв вітер по степу,
хліба колишуться в полях.
Моя Вітчизно дорога,
Ну як згадаю я про страх?
Козак піднявся із сідла,
дістав він люльку запалить.
Моя Вітчизна дорога,
Ну як тебе нам не любить?
Здобули Волю дорогу,
не треба більше крові лить.
Моя Вітчизно дорога,
ну як нам з цього не радіть?
Моя Вітчизно дорога,
для тебе я всього лиш син.
Але за Тебе, дорогу,
готовий я померти вмить!
----------------------------------
Коломия, 23.01.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157838
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2009