Діана Черкаська

Сторінки (1/40):  « 1»

Я відпущу…

Я  відпущу,
Як  тільки  ти  захочеш
І  не  триматиму  в  своїх  руках.
Я  відпущу,
Але  пускать  не  хочу:
Ти  розумієш  -  це  для  мене  крах.

Я  відпущу,
Торкнуся  лиш  вустами
І  залиш́у  тобі  жагучий  слід.
Я  відпущу,
Лишуся  хоч  думками
З  тобою,  бо  інакше  згасне  світ.

Я  відпущу,
Та  тільки  не  вертайся
І  не  зважай,  що  тут  одна...  сумна.
Я  відпущу
І  вже  не  озирайся  -
Я  виправдань  знайду  тобі  сама.

Я  відпущу:
Тут  серце  лиш  дорадче  -
Нам  далі  не  судилося  зайти.
Я  відпущу...
І  не  шукай,  наврядчи...
Хоча...
Мені  хотілося  б  тебе  знайти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170312
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2010


Між нами відстань

Ти  мене  знову  зрадиш,  бо  ти  мусиш.
Знайдеш  нові  розради  й  не  відпустиш.
Її  що  цілував  солодше,  то  брехня,
Але  обняв  її  вже  як  хотіла    я.

Твої  слова  лишають  рвані  рани,
Та  не  бажаю  іншої  омани,
Ніж  серця  тв́ого  заворожуючий  стук,
Що  з  м́оїм  серцем  створює  єдиний  звук.

Брехню  в  альянс  узяти  собі  можу  -
Цей  резонанс  хоч  трішечки  продовжу.
Але  розлуки  швидко  настають  часи  -
Не  співпадають  наші  часу  пояси.

Між  нами  відстань  не  в  роках  як  в  часі
І  кілометри  не  страшні  наразі  -
Нас  регулює  тут  зрадливіша  стаття,
Бо  відстань  називається  "чужі  життя".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170074
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2010


Так боляче

Так  боляче  у  вечір  пізній
Здійматись  мріями  увись.
Дивитись  в  очі  Ночі  грізній
І  знати,  що  впадеш  колись.

Так  впасти  боляче  світанком,
Розсипать  прахом  мрійний  пил.
Подякувати  знову  Ранку,
Позбулась  що  твоїх  я  крил.

Так  боляче  весь  день  чекати,
Мене  щоб  знову  окрилив
І  з  сутінками  відчувати,
Життя  мій  келих  що  надпив.

Так  боляче  остерігатись
Тебе  і  всіх  твоїх  причин
І  в  твою  користь  позбуватись
Життя  малесеньких  частин.

Так  боляче  тобою  жити
Й  не  мать  від  цього  вороття
І  знать:  нічого  не  вчинити  -
Інакше  пропаде  життя.

Так  боляче  прощень  просити
За  те,  де  не  несеш  вини.
Та  прикро  більше  розуміти  -
Ніщо  для  тебе  всі  вони.

Так  впасти  боляче  в  безодню:
У  німоту  порожніх  слів
І  зрозуміти,  що  сьогодні
Мій  строк  життя  уже  дотлів.

Так  боляче  все  відчувати,
Де  маєш  вже  стосунок  ти,
Але  молитві  не  владнати
Оце  і  вихід  не  знайти...

Так  боляче  душею  линуть
Вночі  туди,  де  тільки  ти,
А  з  першим  світлом  сонця  згинуть,
Щоб  вдень  не  міг  мене  знайти.

Так  боляче  носити  крила,
Мені  що  їх  ти  доручив
І  розуміти  -  не  злетіла  б,
Якби  ти  навіть  відпустив...

Так  боляче  злітать  ночами
Туди,  де  пустиш  мене  лиш  -
А  з  ранком  жодними  речами
Собі  політ  не  вимолиш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161086
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2009


"- Об этом не хочу"…

Скажи,  за  що  я  заслужила,
Невже  за  те,  що  полюбила,
Похмурі  ці  твої  слова,
Від  котрих  кругом  голова?..

А  далі  ти  мовчиш  зрадливо.
Не  сподіваюсь  більш  на  диво
Почути  знову  голос  твій,
Що  колись  серцю  н́адав  збій...

Ти  посміхнешся  м́ені  вперто
І  буде  це  вже  не  відверто,
І  це  твоє  "всё  хорошо"...
Та  знаєш  все  куди  пішло?..

Ні...  Не  скажу  тобі  нічого
Й  ніхто  не  взнає  смутку  м́ого,
Як  завше,  просто  промовчу,
Як  ти  скажу:  "-  Об  этом  не  хочу"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160939
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2009


Просто про…

Де  ти  я  хочу  опинитись  -
Не  можу  спокій  аж  знайти.
Куди  піти,  куди  подітись,
В  котру  прокласти  даль  мости?

В  тобі  я  хочу  розчинитись
І  не  лишить  по  с́обі  слід.
У  тв́оїх  венах  хочу  литись  -
Любовний  викликати  "СНІД"...

Від  твого  дотику  розбитись
На  міліарди  крихт  малих
Так,  щоб  ніколи  відродитись
Мені  не  можна  було  з  них.

Об  тебе  хочу  розлетітись,
Як  впала  крапелька  води,
Котра  цілою  залишитись
Не  в  змозі  й  оминуть  біди.

У  т́обі  хочу  утопитись  -
Життя  крізь  тебе  лиш  пізнать.
Усім  тобою  заручитись
В  житті  так,  щоб  страхів  не  знать...

І,  може,  хтось  там  дорікає,
Забила  що  я  вірш  сміттям,
та  що  робить,
Коли  любов  із  себе  має
Маленькі  смерті  між  життям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160910
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2009


Життєве дежавю чи, може, досвід?. .

Останнім  часом  все  здається:
Життя  не  що  як  дежавю.
Що  далі,  то  все  більш  крадеться
Ця  думка  в  розум.  Не  ловлю

Проблемок  зайвих  в  цьому  світі  -
Прожити  хочу  спокій  я.
Та  у  повторності  цім  цвіті
Здригається  душа  моя...

Теплівся  спокоєм  дрімоти
Колись  весь  мій  маленьки  світ
Й  немов  позбувся  раптом  цноти,
Відкривши  рими  Заповіт.

Читаю  вперше  ваші  в́ірші,
Та,  може,  тільки  в  цім  житті?
Душа,  можливо,  криє  більші
Лічильники  в  собі  буттів?

Живе  не  вперше  в  світі,  може  -
Від  знань  не  має  укриття...
В  колекції  тримає,  схоже,
Прожите  не  одне  життя...

(сама  знаю,  що  мої  вірші  "кульгаві")

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160534
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2009


Зміліла в нас усіх душа

Чомусь  ніхто  не  помічає,
Як  поміліла  в  нас  душа.
Не  бачить,  що  себе  втрачає,
Бо  просить  більше  все  гроша.

Вже  озирніться  ви  навколо.
Що  викликає  резонанс?
Я  відповім  за  вас,  що  школа
Життя  не  схожа  на  романс,

Бо  вибираєм  помилково
Буденності  мереживо.
Щоб  зазирнуть  обов'язково
У  душу  -  ми  не  стежимо...

Лиш  подивіться  ви  на  те,
Що  більше  всіх  читаємо:
Читаєм  те,  що  більш  просте,
А  де  душа  -  впускаємо...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160455
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2009


Повільношвидко

Так  цокає  годинник  тихо,
Врізає  часу  тільки  мить.
Тягучий  час,  як  теє  лихо,
Сповільнить  плин,  неначе  спить.

І  вирішить  не  поспішає
Усіх  буденності  питань:
Знущається,  ніби  не  знає  -
На  це  не  стане  наших  знань...

Так  пропливають  р́оки  бридко,
А  календар  не  йде  -  летить!
Життя  пройде  повільношвидко
І  відбере  останню  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160444
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2009


Не днём рождаются стихи…

Не  днём  рождаются  стихи,
Рождаются  лишь  только  ночью.
Попробуй  толком  отдохни,
Коль  сон  разбился  напрочь  в  клочья.

Имею  счастье  лишь  в  одном:
Блуждая  в  свете  мысли  тусклом,
Что  не  напишу  на  родном,
То  напишу  возьму  на  русском.

Лежу  на  правом  я  боку  —
Так  не  приходят  больше  мысли.
Лишь  лёжа  на  сердце  могу
Вписать  в  листок  строку  о  жизни.

Пробьёт  за  полночь  два  часа,
А  я  всё  так  же  —  всё  пишу…
Слезятся  тёрпкие  глаза
И  на  полсилы  лишь  дышу.

Листок  под  ручкой  мой  помятый
И  фонарём  в  руке  мобильник.
Гляжу,  пошел  уже  час  пятый  —
Не  пригодится  вновь  будильник.

Желудок  голодом  сморился,
Уже  то  ноет,  то  мурчит…
А  что  поделать,  коль  разбился
В  листке  мой  сон  —  душа  кричит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160352
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.12.2009


Без русизмів

Я  народилась  в  Україні  -
Віддам  все  їй  навік  і  нині.
Та,  вибачайте,  сталось  так,
Відомий  і  російський  знак...

І,  ніби,  в  цьому  я  не  винна,
Й  картать  себе  все  ж  не  повинна,
Але  незручно  скрізь  стає,
Та  навіть  трохи  дістає,

Що  не  знайти  бува  заміни
Русизму...  Дивні  переміни!..
Та  з  цим  ніколи  не  змирюсь
Й  русизмів  всіх  навік  зречусь.

І  хоч  зірватись  може  слово
Російською  колись  в  розмові,
Та  знайте  -  лиш  СВОЮ  люблю
Й  за  п́омилки  себе  ловлю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160329
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2009


По-русски

Пишу  по-русски  я  неверно,
Всё  излагаю  очень  скверно.
Не  знаю  толком  алфавит...
Быть  может,  Бог  меня  простит?..

Пишу  на  русском,  знаю,  зря.
Признаюсь,  честно  говоря,
Люблю  украинский  язык  -
К  нему  лишь  мой  язык  привык.

Но  иногда  бывает  так:
По-русски  пишеться  лишь  знак  -
Никто  не  в  силах  переделать...
Что  же  могу  я  здесь  поделать?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160328
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.12.2009


Правдиво невідома

Ніхто  не  знає  тут  мене,
Без  сорому  я  вам  скажу.
Питання  ставте  не  одне,
Та  знайте  -  правду  бережу.
Ніхто  не  знає  хто  я  й  як,
Не  знає  родом  відкіля.
І  не  шукайте  в  в́іршах  знак,
Бо  постирала  всі  поля.

Ти  прямо  запитай  у  мене,
Не  бійся  -  не  скажу  обман,
Несуть  бо  ж  правду  мої  вени  -
Дізнаєшся  це  скоро  сам.
Питання  тут  лише  у  тому,
Що  зробиш  з  відповіддю  ти:
Відчути  зможеш  в  ній  утому,
Але  причини  не  знайти.
Багато  з  часом  можеш  знати
Про  мене,  тож  лови  момент.
Але  до  купи  не  зв'язати
Тобі  розказаний  фрагмент.
Будеш  лиш  знати,  що  захочу
І  думати  будеш  не  в  такт:
Не  переймайся  -  не  наврочу,
Я  зміню  місця  тільки  факт.

Повідати  багато  зможу
Я  з  допомогою  вірша  -
На  правду  б́уде  все  лиш  схоже,
Бо  там  моя  крихка  душа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160248
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2009


Всі в хлам

Сумним  буває  навіть  щастя
І  не  кажіть,  що  це  не  так.
У  абсолюті  мало  вдасться
Комусь  відчути  його  смак.

Та  часто  нам  усім  здається,
Що  ось  воно,  належить  нам.
Й  не  помічаєм  як  крадеться
До  нас  у  серце  будній  хлам.

Всі  помічаємо  дрібниці,
Що  радощів  нам  не  несуть
І  наповняємо  скарбниці
Багатством  -  та  не  в  цьому  суть...

В  обіймах  любих  опинившись,
Не  віддаємося  ми  їм.
В  думках  безглуздих  утопившись  -
Їм  догодити  хочем  всім...

Пускаєм  завше  в  особисте
Кому  не  варто  довірять:
Вже  забуваєм,  як  навмисно,
Що  долю  нам  самим  плекать.

Чомусь  на  потім  відкладаєм,
Відчути  щоб  солодку  мить
Й  поводимось,  ніби  не  знаєм,
Її  що  більше  не  вловить.

Як  складно  часом  зупинитись  -
Відчути  глибину  життя:
Ілюзію  крізь  всю  пробитись
Й  уникнути  з  не́ю  злиття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160195
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009


Німе питання

Прозорий  смуток  по  щоці
Стікає  від  очей  -
Вогкі  доріжки-ремінці
Лишає.  Стан  речей
Не  виправити  цей  ніяк
Вже  добре  знаєш  ти...
Молитимеш,  як  той  жебрак,
Когось  допомогти...
Та  найскладніше  в  цьому  те
І  губить  більш  за  все,
Що  це  питання  не  просте,
Бо  рішень  не  несе.
Нема  кому  щоб  розказать
Про  нього,  бо  воно
Не  дасть  нікому  розпізнать
Себе  -  хоча  б  могло...

Щось  причаїлося  отам,
Де  чередою  стук...
І  просковзне  вже  по  вустам
Солоним  смутку  звук.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159906
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.12.2009


Помітки (4)

...  безвихідних  ситуацій  не  буває...
просто  виходи  бувають  різні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159842
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2009


Спилася

Вже  другий  оце  місяць  десь
Або...  Уже  й  не  знаю...
Розплився  мені  Всесвіт  весь
І  час  не  відчуваю.

На  мене,  винна  тут  вона  -
Ота,  що  притягає
І  що  міцніша  більш  вина,
Й  мене  не  відпускає...

Я  скуштувала  її  все  ж,
Хоч  як  не  опиралась.
Не  встежила  прозорих  меж,
Хоч  дуже  намагалась.

Відтоді  день  у  день  п'янить
Мене  вона  шалена.
Та  треба  лиш  себе  винить,
Що  в'їлася  скажена.

Вже  в  соте  повторю:  "-  Вона  -
Це  кара  якась  Божа,
Що  ходжу  всюди  я  хмільна
Й  на  себе  вже  не  схожа".

Всі  люди  кажуть:  "-  Лікувать
ЇЇ  від  цього  треба!"
Та  не  дано  їм  всім  пізнать:
Причина  цьому  -  в  тебе.

Не  вилікувать  це  ніяк,
Як  лиш  спустити  з  кров'ю...
"-  Спилася!  Легше  стало?  Так?...
Але  спилась  любов'ю..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159120
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.12.2009


Я тобі

Я  зніму  з  небес  хмаринку,
Т́ебе  вкл́аду  на  ній  спати.
Зайву  випрошу  годинку
В  Ночі  -  міг  щоб  спочивати.

Обійду  всю  Землю  пішки
В  пошуках  пухких  туманів:
З  них  візьму  найкращих  трішки
Для  солодших  снів  дурманів.

З́ірок  вкр́аду  трохи  цвіту,
Виплету  із  нього  пісні:
Хай  померкне  хоч  пів-Світу  -
В  нас  із  ним  тут  цілі  різні.

Віднайду  малий  струмочок,
Проспівав  щоб  колискову.
Вітру  золотий  дзвіночок
Буде  тут  обов’язково…

З  Місяцем  товаришую  -
Не  відмовить  в  допомозі:
Де  про  чудо  лиш  почую  -
Він  дістане  все,  що  в  змозі.

Казку  створю  я  для  тебе,
Ти  повір,  уже  найкращу:
Все  віддам  на  це  від  себе  -
Ліпше  не  знайдеш  ніз́ащо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158703
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.12.2009


Критикам (добродушно)

Якісь  то  ямби,  то  хореї,
То  збилась  рима  тут  і  там...
Звернутись  спробуйте  до  неї,
Що  всім  дає  життя  віршам!

Для  неї  правил  не  існує,
Для  неї  не  існує  й  меж:
Уже  як  вміє,  так  римує...
Ну,  знається  й  на  мові  теж...

Ви  не  розказуйте  в  розмові,
Що  треба  було  "так  то  й  так",
Бо,  вибачаюсь,  розум́ові
Напрошується  тільки  "фак...".

Яка  різниця  як  писати?
Віршам  до  цього  все  одно.
Вони  як  тії  депутати  -
Недоторканність  їм  дано:

Вживати  можуть  всі  русизми
Й  видумувать  нові  слова...
І  не  дивіться  ви  крізь  призми,
Що  головна  тут    голова.

Складається  це  все  Душею
Й  лиш  виливається  в  папір.
Посперечайтесь  тільки  з  нею  -
Розірве  вас  як  лютий  звір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158028
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2009


Така собі особа

Людина-сміх:  до  щастя  сліз  розвеселить.
Людина-друг:  віддасть  тобі  останню  мить.
Людина-гріх:  їй  жодні  почуття  не  є  чужі.
Людина-слух:  усе  пізнає,  що  розказують  мужі.

Людей  підвид:  за  формою  життя  не  відрізниш.
Людина-сум:  на  превеликий  жаль,  це  відчуває  лиш.
Людський  гібрид:  де  не  лиши  -  усюди  приживеться.
Людина-розум:  в  ній  серце  не  живе,  а  просто  б'ється.

Можливо,  в  всьому  цьому  відкритись  поспіша,
Та  не  відкриється  у  якості  "людина  як  душа"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158014
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2009


Щож, буває…

Давно  утратив  уже  зміст
Для  мене  голос  твій.
Любові  не  підтримав  зріст
Ти.  Поруч  вже  не  стій.

Ще  хочеш  донест́и  якісь  душі  зізнання  -
А  я  її  повісила  на  зашморгу  кохання.

І  не  розчує  вже  вона
Ніяких  теплих  слів,
Бо  налюбилася  сповна,
А  ти  її  не  хтів.

Якби  ще  від  початку  безбожно  не  лукавив,
Можливо  б  на  житті  ти  їй  крапку  не  поставив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157989
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2009


Синусоїдне життя

—  як  життя?)

—  хочеться  здохнути,  але  не  жаліюся)…

—  що  сталося??

—  мала  якось  необережність  народитись  на  цей  світ…)

—  тобі  скільки  років,  що  ти  так  говориш?!

—  багато,  щоб  сказати  "мало"  і  мало,  щоб  сказати  "багато"…

—  якась  ти  не  надто  розважлива  і  життєрадісна…

—  та  все  нормально…  просто  я  зараз  знаходжусь  на  одному  з  піків  мінімуму  свого  життя…  знаєш,  життя  як  синусоїда:  то  піднімаєшся  вгору  (тоді  знаходиш  якихось  нових  знайомих,  відкриваєш  для  себе  якісь  нові  і  вельми  цікаві  заняття),  а  то  спускаєшся  вниз  (тоді  все  набридає,  життя  повзе  повз  тебе  тягучою  бридотиною)…  так  хочеться,  щоб  життя  нагадувало  функцію  "ігрик  у  квадраті"…

—  може  краще  так:  "ікс  дорівнює  нулю",  а  "ігрик  дорівнює  десяти"  і  щоб  при  цьому  вісь  ігриків  не  мала  протяжності  більшої,  ніж  15?)))

—  ні,  так  зовсім  нецікаво))…  загалом  все  класно…  скоро  знову  "зверну"  вгору  —  я  знаю)…  головне  в  цьому  ділі  те,  щоб  не  застрягнути  на  нулі,  бо  в  такому  випадку  вже  кардіограма  покаже  "ігрик  дорівнює  нулю",  "ікс  прямує  до  безкінечності")))))….…  нічого,  все  буде  добре)….  як  то  кажуть,  нікуди  не  дінешся  з  підводного  човна…  тим  більше,  якщо  він  від  самого  початку  запускався  по  синусоїдному  курсу))…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157566
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.11.2009


Помітки (3)

...  можу  БУТИ  тільки  З  ТОБОЮ,  бо  лише  так  дихаю...
дихати  -  ОЗНАЧАЄ  ЖИТИ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157188
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.11.2009


Помітки (2)

...  все,  що  нам  треба  -  у  нас  є...
а  те,  чого  ми  хочемо  -  прийде  не  пізніше  і  не  раніше,  ніж  треба  буде

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156700
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.11.2009


Ти…

Були  пустими  мої  дні,
Коли  була  без  тебе
І  мріяла  щоночі  в  сні:
Аби  тебе  й  не  треба
Мені  нічого  більше  тут  -
У  цім  грішн́ому  світі.
І  скинула  з  душі  я  джгут
Печалі,  коли  в  цвіті
Твоїх  обіймів  золотих
Яко́сь  все  ж  опинилась.
І  не  хотіла  більше  тих
Часів  де  не  мирилась
Із  пустотою  св́оїх  днів.
Але  чомусь,  не  знаю,
То,  може,  просто  ти  не  хтів,
Тепла  не  відчуваю...

Не  можу  сили  віднайти
Щоб́и  кохання  звершить:
Моїм  не  був  ніколи  ти  -
Інакша  тебе  держить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156582
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2009


* (2)

За  молодості  сили  не  відчуваєм  краю
Й  щебечем  ми  повсюди,  як  солов'ї  у  гаю.
Все  відбиваєм  пальцями  життєві  наші  ритми
І  викладаєм  у  віршах  найзаповітніші  молитви.

Та  за  віршем  життєвим  нам  треба  слідкувати
І  все  завжди  ретельно,  дбайливо  римувати:
Аби  лиш  пил  за  нами  не  схолодав  щорік
І  прозою  безсило  не  доживали  вік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156390
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2009


Давно вже

Давно  вже  остогидли  мені  ці  теревені  -
Не  відчуваю  сили  продовжувать  життя.
Давно  дістали  люди  правдивості  непевні  -
Такі  не  подолають  брехливості  тертя.

Давно  вже  перестала  молоти  я  дурниці
І  зараз  все  частіше  притримую  язик.
Давненько  помічаю  у  світі  цім  різниці:
Хто  звик  все  більш  трудитись,  а  хто  бубніти  звик.

Давно  вже  дальтонізмом  мої  страждають  д́умки:
Не  розрізняють  більше  яскравих  кольорів.
Давно  виводить  розум  у  сірості  малюнки
І  не  пускає  в  серце  веселих  почуттів.

Давно  вже  я  шукаю  у  світі  собі  місця
Й  ніяк  не  зрозумію  чому  ще  не  знайшла.
Давно  засумнівалась,  що  є  душі  обійстя...
Та  лиш,  можливо,  трішки  до  нього  не  дійшла?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156373
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2009


Я з горя буду віршики писати

Я  з  горя  буду  віршики  писати,
Щоб  вгамувать  повільний  але  пекучий  біль:
Емоції  залишу  в  собі  перетлівати,
А  на  папір  розкину  думок  лиш  заметіль.

Ой  скільки  буде  стрічок  написано  й  забуто,
Які  не  знайдуть  місця  ніколи  у  вірші...
Нехай  там  репетує  з-за  цього  Розум  люто  -
Аби  лиш  дати  змогу  спочинути  Душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156307
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2009


Помітки (він)

...  з  ним  я  помираю  кожної  миті,
а  без  нього  -  просто  не  живу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156180
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.11.2009


Географія кохання

Ти  зникнув  так  раптово,  а  я  усе  чекала
Й  стікала  тоді  кров'ю  душа  моя  ота.
Багато  у  розмовах  чого  тобі  казала,
Бо  відчувала:  спільна  духовна  широта.

Злякалась,  що  настане  буття  мойого  захід
Бо  з  втратою  твоєю  його  згубила  схід.
І  обірвався  з  півночі  спокійний  мій  життя  хід,
Й,  не  винесши  розлуки,  самотній  південь  зблід.

Шукаю  відчайдушно  твої  координати:
Всі  розгортаю  мапи  і  кручу  глобус́и.
Та  курс  ніяк  не  можу  за  компасом  тримати,
Бо  на  моїй  планеті  вже  збились  полюси.

Та  попри  все  зумію  масштаби  я  змінити
І  віднайду  екватор  твойого  каяття.
На  горизонті  щастя  зумієш  ти  зігріти
Мене  й  покаже  норму  барометр  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156168
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.11.2009


А Ніч нас обдаровує думками…

Коли  здіймуться  з  неба  ті  сутінки  крилаті,
Що  пофарбують  місто  у  хижих  мрій  тони,
Так  по  самотнім  вулицям  блукатимуть  завзяті
Думок  шалених  вихрі,  прийдешні  із  пітьми.

Їх  Темна  Ніч  грайлива  у  пізній  час  відпустить,
Щоб  зберігали  спокій  і  сон  всіх  володінь,
А  хто  заснуть  не  зможе  і  тишу  цю  порушить,
Того  накриє  млосна,  важка,  тягуча  тінь.

Стікатимуть  струмками  із  неї  сновидіння:
Збиваючи  всі  ритми,  сповільнять  серця  плин,
Щоб  залишити  в  ньому  думок  отих  насіння,
Яке  з  промінням  першим  відкриє  щастя  днин.

Повз  вулики-будинки  неспішно  походжає
Ця  Королівна-Нічка.  Й  вишукує  вона
Ту  душу,  що  відкрита  і  що  безспірно  знає
Ціну  велику  дружби  й  віддасться  їй  сповна.

Але,  буває,  Нічка  з  душею  заграється:
Розказує  відверто  про  все,  що  берегла.
Та  знає:  те  відкрите  навіки  збережеться
В  душі,  яку  думками  обдарувать  змогла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155903
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2009


Помітки (коли замирає серце)

...  його  не  чути:  коли  тебе  немає,  бо  без  тебе  воно  не  живе,
а  з  тобою,  бо  боїться  відлякати  своїм  стуком  щастя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155327
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2009


Ніколи не мовчіть - рятуйте почуття…

І  знову  ти  зникаєш,
Не  кажеш  жодних  слів.
Сумую,  добре  знаєш,
Без  тв́оїх  почуттів.

Замовчуєш  у  с́обі
Те  дивне  почуття  -
Не  довіряєш  ти  особі,
Якою  звуся  я...

І  істин  ти  не  бачиш,
Відкритих  у  мені...
Багато  дуже  значиш,
У  м́оїм  ти  житті,

І  що  робить  не  знаю
З  таким  тобою  я,
Бо  в  це  твоє  "Кохаю"
Не  вірить  вже  душа.

Попрошу:  "-  Не  замовчуй
Від  мене  почуттів,
Бо  відродити  хочу
Оте,  чого  ти  хтів".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155319
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2009


Помітки (теорія)

...  теорія  про  те,  що  одна  душа  проживає  декілька  життів  у  різних  тілах,  як  на  мене,  має  підстави  для  існування...
особливо,  якщо  взяти  до  уваги  нинішні  світові  темпи  народжуваності:  якщо  для  кожного  нового  тіла  буде  даватись  нова  душа,
то  для  всіх  душ  місця  у  пеклі  просто  не  вистачить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155276
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2009


4-8-2

Світає,  але  Windows,  як  всі,  вже  грузиш  ти
Й  затятіше  за  тебе  у  світі  не  знайти:
Повиправляєш  баги,  лиш  стало  б  тільки  сил
І  допоможеш  з  нетом,  вже  хто  б  там  не  просив.

Вродився  добродушний  хлопчина-програміст.
Він  знає  де  північний,  а  де  південний  міст.
Підкаже,  що  відяху  давно  пора  мінять,
А  флоповод  з  сістємніка  —  так  то  вже  викидать.

Звичайний  собі  хлопець.  Та  як  там  не  крути,
А  повз  одне  «але»  ніяк  нам  не  пройти:
Помітно  скрізь,  в  усьому,  де  тільки  є  слова,
Патріотизмом  переймається  у  нього  голова.

На  форумі,  у  блозі  —  у  будь-якім  ресурсі
Згадай  лиш  тільки  тему  —  він  зразу  ж  тобі  «в  курсі».
Буває  принципово  скрізь  там  де  є  «.ua»
І  значиться  під  ніком  «4-8-2».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155270
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2009


Про Україну (з дитинства)

Україно,  моя  мила!
Україна  -  моя  мати.
На  землі  своїй  зростила
І  на  ній  мені  вмирати.

Не  знайти  мені  ніколи
Щось  ріднішого  за  тебе.
Наймиліше  твоє  поле,
Найдорожче  твоє  небо.

Станеш  сильною  ти  з  часом
Знаю  -  виросла  зі  мною.
Навіки  ми  будем  разом,
Не  розлучусь  я  з  тобою.

Пам'ятати  буду  завше
Те  тепло,  що  дарувала.
І  померти  мені  краще  -
Чужину  б  не  вподобала.

Я  у  тебе  як  дитина,
Ти  ж  у  мене  також  мати.
Лиш  розлучить  та  година,
Як  настане  час  вмирати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155120
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2009


Помітки (1)

...  найправдивішу  книгу  не  можна  купити,  не  можна  отримати  в  дарунок  на  День  народження,
її  можна  лише  заслужити,  а  прочитати  -  тільки  в  очах

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155116
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2009


* (1)

Зачем  даны  нам  ожиданья?
Зачем  приходят  ночь  и  день?
Зачем  приходят  расставанья,
Ложась  на  сердце  словно  тень?

"-  Мы  не  увидимся",  -  ты  скажешь.
Зачем  поверю  в  те  слова?
Ты  этой  болью  будто  вяжеш
К  себе  любовь,  которая  тебе  и  так  дана.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154944
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.11.2009


Буває ж ніч

Неначе  той  ворон  -  чорна,
Світ  завойовує  ніч.
І  тихої  туги  вся  повна,
Довкола  сковує  річ.

Ніхто  не  порушить  спокою,
Сказавши  хоч  слово  одне.
І  лиш  одна  думка  з  тобою  -
На  шмаття  душу  порве.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154903
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2009


Коли читаєш погляд…

Найправдивіша  та  книга,
яка  читається  в  очах

Коли  зимовий  вечір  місто  огортає
І  денний  шум  давним-давно  вже  стих.
І  землю  білий  килим  снігу  покриває,
Й  сумує  світло  ліхтарів  на  вулицях  пустих,

Тоді  так  солодко  лишитись  біля  тебе:
Напитись  ще  хоч  раз  твоїм  теплом,
Тобі  вділити  ще  раз  часточку  від  себе  -
І  прочитати  в  поглядах:  "Як  добре  нам  обом..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154897
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2009


*

Не  мала  цілей  у  житті
І  думала:  "Не  здобула  й  з  тобою...",
Хоч  знала,  що  захлинуся  в  каятті,
Аби  лиш  був  зі  мною.

Весь  люд  не  може  зрозуміть,
Не  обійшлось  тут  мною,
Що  сенсом  нашим  є  любить.
Так  моя  ціль  була  -  тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153803
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2009