danusja

Сторінки (1/9):  « 1»

Моє життя!

Тече  вода...Така  холодна  й  ніби  мертва
У  безвість,  забираючи    життя
Уже  немає  у  думках  пожертви
За  щастя  і  за  вічне  небуття
Моє  земне  життя  то  наче  сцена
І  ролі  тут  для  тебе  більш  нема
Ти  все  сказав...а  доля  навіжена
Неначе  знов  повторює  слова.
Слова,  що  ранили  мою  тендітну  душу
Навік  забравши  крила  у  полон
Та  я  стерплю....стерпіти  я  все  мушу...
І  навіть  докір  про  розірвану  любов...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158115
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2009


Моя душа закрита на ремонт!

Моя  душа  закрита  на  ремонт
У  ній  вже  слід  і  стіни  побілити
А  про  паркет,  не  хочу  говорити
Та  й  стеля  протікає,  мов  старе  відро

Моя  душа  закрита  на  ремонт
Усе,  почну  нове  життя  спочатку
Постелю  килим,  сонячний,  на  згадку
Про  літо,  що  недавно  відійшло

Моя  душа  закрита  на  ремонт
Щось  двері  поламалися  у  спальні
І  цей  замок  на  згадку  про  кохання  
Ну  все,  душа  закрита  на  ремонт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154025
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2009


Я тут…

Я  тут...та  ти  не  помічаєш
Я  тут...кричу  тобі  услід
Я  тут...  та  ти  вже  не  кохаєш
Я  тут...та  твоє  серце  лід.

Я  тут...ну  а  душа  з  тобою
Я  тут...а  думка  в  небесах
Я  тут...на  самоті  з  журбою
Я  тут...немов  той  кволий  птах

Я  тут...у  запахах  весняних
Я  тут...у  тихому  гаю
Я  тут...а  де  ж  ти  мій  коханий?
Я  тут...усе  стою  й  стою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153900
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2009


Журба...

Як  страшно  усвідомити  журбу
Вона  тебе  калічить  зсередини
І  тихо  проливає  кров  твою
Не  визначивши  навіть  і  провини
За  що,  коли  і  як,  чому...?

Як  тяжко  усвідомити  журбу
Коли  усе  навколо  завмирає
А  серце  рветься,  мов  скажена  зграя.
На  волю,  та  куди  іти  йому?
Усе  навколо  й    так  заполонила
Незнана  тиша,  що  кричати  почала
І  крик  той,  наче  відгомін  провини
За  те,  що  зберегти  ти  не  змогла!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153420
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2009


Сонячна посмішка

Я  біжу  назустріч  вітру...Моє  волосся  розкуйовджується  в  різні  боки...  Як  легко,  як  приємно,  коли  ти  вільна.  Небо  чисте,  неначе  озерце  посеред  лісу!  Я  лечу  на  поклик  долі...Моє  серце  відкрите  для  тебе.  Та  ти  цього  не  помічаєш,  але  я  вже  давно  відчинила  його  маленькі  ворітця.  Мабуть,  саме  тому  і  не  входиш,  бо  не  помічаєш,  що  вони  відчинені  навстіж.
Ти  такий  милий,  коли  даруєш  світові  свою  посмішку.  І  в  той  момент,  коли  я  її  вловлюю,  все  навколо  стає  світлішим,  а  на  душі  тріпочуть  різнобарвні  метелики.  Та  навряд  ти  звертаєш  увагу  на  мої  почуття.  Ти  надто  зайнятий  своїми  турботами...Але  це  нічого,  я  впевнена,  ні,  я  навіть  більше  чим  впевнена,  що  ти  мене  помітиш!
І  тоді  ми  удвох,  тримаючись  за  руки,  будемо  бігти  назустріч  вітру...  
Дивно,  але  мою  душу  переповнює  якесь  тривожне  відчуття,  якого  раніше  я  не  мала  можливсті  вловити.  Мабуть,  це  воно...кохання...  Та  чому  я  зрозуміла  це  лише  тепер...через  три  роки  після  нашого  знайомства?  Не  знаю...  Проте  я  щаслива,  що  кохаю  тепер...
Можливо,  наші  долі  колись  зійдуться  в  одну...а,  можливо,  моє  кохання  так  і  залишиться  нерозділеним.  Я  не  хочу  про  це  думати...  
Для  мене  цілко  достатньо  зараз  лише  твоєї  сонячної  посмішки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153414
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2009


Ти не зміг...

Стою  і  дивлюся  в  безмежність
А  на  думці,  лиш  морок  і  біль
Біль  за  скривджене  серце  тобою
І  за  те  що  не  зміг  зберегти

Так,  не  зміг  зберегти  мого  щастя
І  не  зміг  повернути  любов
Моя  доля  мов  ранена  птаха
Що  так  хоче  полетіти  знов

Ти  ще  поруч,  я  це  відчуваю
А  насправді  ти  вже  наверху
Тихо  капають  сльози  жалю
Я  собі  забираю  журбу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153361
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.11.2009


Слово-закон

Ти  говориш:  «Твоє  слово  -  закон,
 Ти  для  мене  єдина,  кохана,
 Твоя  думка  для  мене  –  вогонь,
 Що  не  раз  обпіка  мені  рани»  

     Я  тобі:  «Моє  слово  закон?
 Та  хіба  ти  на  нього  зважаєш?
 Моя  думка  для  тебе  вогонь?  
 Та  хіба  ти  її  помічаєш?      

 Твоя  зрада  для  мене  печаль
 А  брехня  то  нестерпнії  муки
 Твої  очі-  то  тихий  мій  рай
 Що  навік  зав’язав  мені  руки.»    

 А  ти  знов  «Твоє  слово-  закон
 Що  захочеш  скажи,  я  дістану  
 Твої  сльози  то  мов  моя  кров  ,
 Що  повільно  тікає  із  рани.»    

 «Та  нічого  мені  більш  нетреба  
 Я  усе  зрозуміла  давно
 Розвертайся  і  йди,  мій  коханий.
 Моє  слово  ж  для  тебе  закон!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153353
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.11.2009


Мій некролог

Пишу  свій  передсмертний  останній  лист.  Кому  саме???  Адресат  невизначений...Пишу,  а  в  голові  ніби  розривається  тисячі  феєрверків,  у  грудях  гарячий  біль  стискає  серце.  Але  назад  дороги  вже  нема.  Все  –  фініш,  фертик,  кінець  мого  нудного  існування.  Пишу,  щоб  мене  ще  раз  згадали,  сподіваюся  незлим  словом!  Хотілося  б  зупинитися,  відставити  ручку,  відчинити  вікно,  і  просто  вдихнути  ковток  свіжого  повітря,  останній  ковточок,  який  би  наповнив  мене  усю  зсередини,  розлився  по  всьому  тілу...Але  ні,  я  всеодно  сижу  і  пишу...Я  невсилі  відірватися...
Ну  от,  ще  кілька  слів,  і  все.  Мій  лист  готовий...Сподіваюся    вам  він  видасться  не  надто  нудним,  мої  любі  друзі...
Повільно  відкладаю  ручку,  підхожу  до  стільця,  повільно  видряпуюся  на  нього...накидаю  зашморг  на  шию...стою,  здається  що  все...чого  чекати,  я  вже  готова...з  усіма  попрощалася,  ступаю  крок,  і....
НІ,  Я  ВСЕ  ТАКИ  ОСОБИСТО  ХОЧУ  ПРОЧИТАТИ  ВАМ,  ЛЮБІ  ДРУЗІ,  СВІЙ  НЕКРОЛОГ,  ЗАНАДТО  ВІН  ВИЙШОВ  КРАСИВИЙ  ЯК  НА  МЕНЕ....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153330
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.11.2009


Мелодія скрипки...

Мелодія  скрипки  так  ніжно  лунає
 Про  долю  людську  вона  нам  сповіщає
 Про  ніжне  ,  тендітне  й      прекрасне  кохання  
 Про  дотик  останній,  на  жаль,  на  прощання.    

 Та  ти  не  забудь  наших  довгих  ночей
 Той  запах  палких  наших  зустрічей  
 І  сонця  той  захід,  чарівних  очей...  
 Та  ти  не  забудь  наших  довгих  ночей.    

 Мій  милий,  усе  це  так  було  прекрасно  
 Та  серця  мого  та  вже  туга  не  згасне  
 Про  тебе  повік  не  забуду,  та  знай
 Твоя  зрада  нестерпна...  коханий  прощай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153328
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.11.2009