| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Я відпустила та незнаю
Ще біль у серці відчуваю
Я часто згадую про все,
Про горе сліз і все старе.
Минуле наше не забула
І надію серцю повернула,
Та знову плачу....плачу я
Бо знаю,все це лиш брехня
Спогадом моїм ти став
І все що було поховав,
Любов спалив ти недарма
Убивше все-сердець нема....
Ти далі будеш одиноким
Без сліз мучення,без турботи
Не буде мрій-без них так легко
Ти по життю будеш безсмертним...
А я без тебе полечу
До неба Божого і там знайду
Усе тепло,усе кохання
Без брехні палкої,без чекання
Звільни мене від болю в серці
І назавжди зникни в темноті
Згадай,що серце моє не безсмертне
Що я людина,а ти ні!
DafNi...for В.В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157387
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.11.2009
Ми просто люди,ми маріонетки
Всього лиш ляльки в долі у руках
Упавши по життю,ми далі йдемо
Боючись що світ для нас- це гра!
Оплакуючи кожне слово
Ми бережемо мить без всіх вагань
В кайданах лютої любові
Загине серце,біль і страх.
Ми кожен вечір будем пам"ятати
Тернисті муки й крик душі
Молити Бога щоб ми стали
Ангелами без гріхів....
DafNi)))
Love you...but you..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157385
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.11.2009
Білий вовк зі снігом злився
І вилив душу всю свою
У цьому світі він лишився
Аби помститись за брехню
Йому не треба дверей в небо
Він знайде тут своє життя
У нього є 1 потреба-
Забути хто вона така
Він часто мріє про забуті миті
Де з долею проводив час
Де в них серця були зігріті
Та вогник щастя знов погас
Йому б забутись і не мучитись щоночі,
І спробувати відріктися від життя.
Але любов знов проникає в очі
І ти почуєш як кричить душа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153729
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2009
Пробач мене,за те що обіцяла
Чекать тебе,все до кінця
Пробач що серце вже нема
Ні сил,ні волі й вороття...
Любить тебе це важче всього
Бо там де ти,там є вона
Там є твоя кохана Іра
Без якої в тебе вже нема життя
А я є тут,одна,самотня птаха
Літа по світу і тебе шука
Шука той спогад,то натхнення
Яке дасть створить іще вірша
Я не можу більше жити так
Жити там,де тебе нема
Я не можу більше сльози лити
Лити там,де ма гріха...
Я живу наче в театрі
І граю ту стандартну роль
Я створюю свій образ ляльки
Для якої світе лиш кіно....
Умерти...ні,ще хочу жити....
Не вбивай благаю...залиши....
Забери від мене лиш ту надію
Яка лишає попіл на душі....
Я зникаю....вже.......я примара...
Я чорний ангел без душі
Я крила свої розгортаю
І образ твій згоряє у мені....
Лиши мене...лиши благаю..
Віддай те серце й ту любов
Нехай я інше покохаю
Але й тебе не стру з життя свого....
Я намалюю новий образ
Образ ангела твого
Чисту душу й білі крила
Нове життя й новий листок
Пробач мені за те що не чекаю....
Пробач що зрадила тобі
Пробач що серце я віддала
Пробач...любов померла назавжди....
Ми часто будем памятати
Той світлий день і теплий дощ
Той поцілунок ніжний і жаданий
Який убив нашу любов....
Я похороню своє серце
Закопаю в землю назавжди
Троянди білі кину зверху
І все що лишиться це лиш сліди.......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151741
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.10.2009
Ми істоти,духи примари.
Як тільки все затихає
Ми виходим гуляти
Блукаємо Львовом
Мертвим тим містом
Шукаємо здобич щоб б поїсти.
Кусаємо в вени
Пускаємо яд
Ми не вампіри
Хоч теж маємо смак.
Хто в ночі вийде, до нас попаде
На хвилинку вмирає а потім встає
Очі червоні,крила з зозаду
Ікла гостріші ніж в вовкулаки
Голодні проснувшись
Здобич шукаєм
Хто попадеться...його вже немає...
Вони сонця бояться
І денного світла..
Ховаються в замках...у темних горищах
Вони ангели мертвих....
Які дуже клялись....
Що вміють кохати і не зріктись....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151575
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.10.2009
Ліхтарі-це вогники надії
Включаються тоді,
Коли все місто спить.
Вони тихо проникають між будинки
У самі таємничі вулиці дворів.
Вони є там,де тихо віє вітер,
Де в парку темрява стоїть
Вони освітлюють Львівську ту бруківку
Яка на соці золотом блищить...
Ліхтарі їх так в одночас мало
Одні стоять за для краси...
А інші...їх темрява забрала
Заборонивши їм у ночі світить
Крок...за кроком...
Все ступаєш...по асвальті босою ідеш
Холод під ногами відчуваєш
І все ж таки лякає тебе це...
І думки всі зразу налетіли,
Що станеш ти мов той ліхтар
Холодно,омріяно стоятимеш
І не даш ні крапельки тепла...
Але все це лиш казки...
Це лиш темрява і більш нічого
Ти взглянь до верху там зірки
Там ті малесенькі надії...
Що коли гаснуть ліхтарі
Вони служать для загадки мрії...
Dafni......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151568
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.10.2009