| Сторінки (2/104): | « | 1 2 | » |
присв. Ю
слухаю як ти дихаєш
я слухаю
море
море
море
море
море
море
море
море
море
море
море
море
море
море
море
море
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2018
повільно зникаєш сам для себе
як порожній потяг
на який ніхто не чекає і якому ніхто
не дивиться услід
і твій шлях як вигин шиї
і ніжні гори
ключиць
жінки
яка страшенно самотня
і сумна
яке написати закінчення для цього вірша?
я не знаю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2018
мої зіниці
звикли
нічого не бачити
я попіл
збий мене в попільницю
невидима безодня
завжди
коли ненароком згадую
щось про тебе
ти любила чорний шоколад
я любив тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2018
відкритість надто небезпечна
я б не хотів
щоб будь-хто
міг глянути і побачити щось в моїх очах
може мені соромно за те що там лише сум
може соромно за те що там пусто
порожнеча – місце з якого
пішла любов
може мені і за неї соромно
і за сам сором
краще носитиму чорні окуляри
нікому не дивитимусь у вічі
і писатиму чорними словами
я говоритиму з тобою
мовою темних іскор
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2018
тут ти можеш почати все
спочатку
а в житті
ні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018
а з тих камінців
з різних морів
і країн
я збудую малесенький будиночок для нас
кохана порожнеча
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018
це тоді коли затримуєш своє дихання
щоб воно співпало
з її
і тоді коли засинаєте одночасно
і тоді коли вона спить на твоїй руці
і тоді коли їй боляче а вона говорить
ні, все добре
а ти перепитуєш
точно?
точно
і тоді коли так смішно говориш без жодної причини
я пишаюсь тобою
або
стій. машина
памятаю ти якось сказала
не знаю скільки це триватиме але хочу
щоб якнайдовше
я не зрозумів як це
тобто ти хочеш сказати що це закінчиться?
і хоч я не повірив
але про всяк випадок любив тебе так ніби завтра
все розсіється як ранковий туман
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018
я першим почну руйнувати світ
а ти прийдеш
трохи згодом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2018
тут ми вперше зустрілись
тут востаннє
віра в священність кожного моменту
проведеного разом померла
близькість обтяжує
руки ніколи не торкнуться рук
погляд уникає погляду
надто пізно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2018
ти прийдеш до мене
якщо
я
стану
морем?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2018
пачка цигарок на день
це мабуть вся
моя
поезія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2017
як в найтемніший період ночі
перед сходом
сонця
ти
з'явилася
в найсумнішу осінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2017
поки ти спиш
в небі падають метеорити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2017
у світі нема поезії
це дуже легко перевірити
зараз я запитаю
чи вона є
і якщо є
то вона відповість
- поезіє, ти є?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2017
я
думав
що десь там
захована твоя
душа
як вона виглядає?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2017
не ти читаєш вірш а він тебе
і це він хоче знайти в тобі сенс
і красу
або щось безсмертне
щоб засинати
і думати про тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2017
слова всі сказані
мовчання -
ні
тримаєш його в долонях
і в очах
і на губах теж
так тихо
так тихо говориш
що ніхто не чує
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2017
любов схожа на
трупи собак і кішок
а ще голубів
яких збили чи переїхали автівки
наступного разу
перед тим як закохатись
подумайте
чи потрібен вам ще один труп
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2017
чекай
я маю дещо сказати перед тим
це ж не п'яне падіння на м'яке ліжко
в темряві немає трави
навіть якщо заплющити очі
і дуже захотіти
ми не опинимося в іншому місці
внизу може бути будь-що
ліжко
трава
безкінечність
ми розіб'ємось
точно розіб'ємось
і все ж
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2017
ти будеш щасливим
або щасливою
тільки повір у це
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2017
нічого не відчуваю
як старий телефон на який ніхто не дзвонить
хіба що помилково
щоб запитати
це аптека
ні
це я
і я нічого не відчуваю
ніякої любові чи ненависті
а ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2017
мушу бігти
доброго ранку і гарного дня
і щоб чашка з кавою завжди була наполовину повна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2017
для нати
кислий
дуже кислий вірш
про лимон
а точніше її любов до фруктів
я не обіцяв
але написав цей вірш
вибач
він надто простий
але кислий
дуже кислий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2017
сумідо, не здавайся!
іди до своєї мрії!
ти особливий!
кричить японська школярка
в рожевому платті зі сльозами на очах
якби не японська школярка
його тіло б
з діркою в скроні
опустилося на дно озера
фільм називається хімідзу
режисер сіон соно
а ще останніми днями я часто
слухав пісню the national — fireproof
там є фраза nothing breaks your heart
доцільно вже і стуса згадати
ніхто не зіб'є з власної тропи
тож
сумідо, не здавайся!
сумідо, не здавайся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2017
намалюй коло в повітрі чи зроби напівжест
простягни руку хоча б ледь помітно
і я побачу
і дивитимусь як зникне твоя рука ніби відплив
і як риба шукатиму коло в повітрі
хоча б із диму
тоді це майже уста
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2017
сцена ще порожня
заходять люди
шукають свої місця
такий галас був коли створювався світ
перед тим як лампи
у залі повільно згасли
ховаючи всіх у темряві
я помітив дівчину
кілька раз я дивився на неї
а вона на мене
я думав хто ти
і що ми забули в цьому театрі
потім ти когось побачила
усміхнулася і махнула рукою
як діти
прощаючись з кимось
я вийшов з театру
сутулячись від холоду
припаливши під дощем цигарку
пішов по калюжах
без крихти надії
зустріти тебе ще раз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2017
нам часто доводиться вибирати
чай чи кава
лимон чи апельсин
зараз чи ніколи
сказати я тебе люблю
чи я люблю тебе
ніби життя довгий психологічний тест
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2017
візьми книжку і читай на лавці
і не зважай на дощ який от-от зірветься з хмар
і на людей яким холодно не менше за тебе
ти думаєш: дощ розмиє вірші?
слід робити книги з такого паперу
щоб літери не потекли вниз
або можна одразу друкувати розмитим шрифтом
далі твої думки зупинились на старих сірниках
вони ледь спалахували і одразу гасли
з третього разу ти прикурюєш одразу куриш ще одну
снуючись по вулицях просто рухайся вперед
рухайся вперед навіть якщо це дорога назад
а коли втомишся робити ще один вдих
дощ мокрими сірниками розпалить тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2017
червоні птахи щастя
засинаючи
дивувався
чому червоні
чому щастя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2017
я тебе не знаю.
це ніби їхати з кимось в одному купе
куди ти їдеш?
це не має значення. головне, що я рухаюсь
а якщо ми в купе а потяг нікуди не їде, просто стоїть?
вийдемо?
тоді це стагнація
мусимо вийти
тоді вийдемо
а якщо не буде холодно на вулиці
будемо йти повільно чи швидко?
повільно. але нехай ніч буде
і зоряне небо
десь пів години тому подумав що сплю зараз.
що ти це сон
все може бути ти ж знаєш
все вже було
і коли стається повторюється
не проти якщо я потримаю тебе за руку?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2017
з якогось часу я тільки вдавав
що загадую
задуваючи свічки на торті
відчував себе скуто
від надмірної уваги
є щось схоже між тими свічками що в торті
і тими що запалюють на могилах
те саме з зірками
я перестав надавати їм значення
треба ж
колись справді...
але не все так песимістично
давай загадувати бажання просто так
будь-коли
скільки завгодно
коли автівка наїде на калюжу
коли лунатиме сирена швидкої допомоги
коли в одній з тисячі кімнат вимкнеться світло
і до холодного скла притулиться чолом
сумний чоловік або
сумна жінка або
сумна акваріумна рибка
давай самі станемо бажаннями
і ніколи не збудемось
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2017
дарую тобі гори
в яких цієї весни ще ніхто не ходив
і туман
приїдь і забери
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2017
спешл фо о.борисенко
забий
ти не знайдеш потрібних слів
щоб сказати як тобі добре чи погано
як тобі хочеться
обіймів
чи чого тобі хочеться
донедавна я старався швидко заснути
щоб не обпектись
холодним спогадом
тієї ночі постіль була особливо холодною
гостро відчувалась відсутність
а тепер
мені все одно
бачиш наскільки мені все одно
і цього не передати словами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2017
я стояв на піску
ні не в пісочниці
і не на березі озера
і не в сосновому лісі
а біля моря
запам'ятався пісок
тому що на твоїй шкірі
запам'яталось сонце
тому що я закривався рукою
щоб побачити тебе
запам'яталось море
тому що ми ішли до нього разом
тому що я ішов до нього сам
коли тебе не було
навмання
не знаючи правильної дороги
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2017
ще один день
ще одна ніч
я вкотре прогавив шанс щось змінити
почати хоча б з малого
з часу будильника
але навіщо
ще один день
ще одна ніч
я знову прожив його як муха в павутині
і навіть якщо переді мною відкриється вікно
що мені з цього
ще один день
ще одна ніч
звісно я жодного разу не сказав тобі що
проте я завжди тебе
завжди коли на краю
тобто навіть зараз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2017
*
вона слухає дарк-джаз
інколи просто скандинавський фольк
адже її меланхолія співзвучна з темними скелями
інколи просто холодним морем
я ніколи не бачив її голою
але знаю що вона носить татуювання бога
в неї під очима темні кола це тіні невиспаних птахів
це космічна рідкість якийсь довбаний парад планет
її втомлений вигляд свідчить про те що вона ще жива
вона цікавиться авангардом
вона запам'ятовує модні слова
її часто немає вдома
вона літає від міста до міста як ангел
замість люблю вона говорить я цябе кахаю
вона поліглот любові
вона нікому не говорить що в ній більше немає любові
це секрет
страшна таємниця
якби вона не була настільки байдужою
вона б наклала на себе руки
використовуючи першу нагоду
перший день весни чи красивий рядок вірша
красивий рядок вірша
ніжно б стиснувся навколо її шиї
але вона знає що без любові теж можна жити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2017
все ок
коли здихає телефон я не заряджаю його тижнями
деколи лягаю спати так і не прокинувшись до кінця
зранку випиваю дві чашки кави тому що одної буде мало
не знаю який сьогодні день і число пробачте календарі
в емоційному плані це схоже на старання піщинки перелетіти океан
хоча якщо задуматись навіщо стільки старань заради невідь-чого
сипучі піски сипуча порожнеча я не знаходжу слів
щоб описати всю злоїбучість порожнечі але
все ок
я звик до відчуття простору всередині себе
як корабель назвеш так він і попливе я назву свій титанік
наперед знаючи що з ним станеться айсберг назву реальність
треба запастись теплими речами термосом з кавою терпінням
а якщо серйозно то це схоже на труну тобто я в труні хоча живий
знаю цей поблажливий погляд і слова типу не мороч собі голову
в когось рак в когось проблеми набагато гірші ніж в тебе
а чим порожнеча краща від раку? це так само смертельно але
все ок
інколи я бачу на підлозі чи стіні сонячне проміння рух тіней
інколи мені сниться засніжена вершина до якої мене манить
інколи мені сняться дівчата кожну я люблю вічність бо саме стільки
триває один сон а вони від початку і до кінця тримають за руку щасливі
інколи вдається написати вірш це четверта спроба
інколи мені здається що варто тільки повірити світу і він піде назустріч
інколи я хочу набрати твій номер і почути твій голос але
все ок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2017
він сказав "я тебе люблю"
так ніби говорив
"котра година?
не важливо
все одно запізнююсь"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017
ти красивіша за полярне сяйво
навіть зранку
особливо зранку
дивно: любити -
це як іти по вулиці
і думати про щось своє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017
хто ти?
дитина яка народилася 23 роки тому
звідки ти?
з міста біля якого спить дракон
що ти робиш у вільний час?
намагаюся уявити що я в лісі
хоча йти до нього не більше 10-ти хвилин
як ти?
а як цьому дракону?
він дивиться сни
що ти робиш коли стає дуже погано?
кажу собі не все так погано
навіщо якщо це неправда?
особливо якщо це неправда
що ти робиш не так?
сплю на руці
якби в тебе було одне питання що б ти запитав?
я б запитав why me?
яку одну річ ти б змінив у світі?
жарівку яка перегоріла
що тебе засмучує?
передчуття прощання
саме прощання
відчуття спустошення після прощання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2017
живу минулим
ніби одного разу було мало
ідіот
живу теперішнім
тут постійно когось бракує
тебе
живу майбутнім
краще не приходь
мене це трохи лякає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2017
морська хвиля за кілька разів знищила невеличкий піщаний замок
такий роблять діти простим пластмасовим червоним відерком з жовтою ручкою
пісок до піску ти приходиш туди де тебе ніколи не буде і вже зараз відчуваєш свою відсутність яка вже зараз говорить тобі на тільки тобі зрозумілій симфонії болю: "тебе тут не було ніколи"
втім ти забираєш той простір як злодій у власну непам'ять
ти стоїш і дивишся на хвилі
їхню душу ти також забереш
душа хвиль не знищує душ піщаних замків
тільки в твоїй душі морська хвиля закохується в піщаний замок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2017
рік-два тому в аску хтось писав
"ти замолодий для того щоб писати про любов бо ти її не розумієш"
щось типу цього
вперше я влюбився в садку
у дівчинку яка була подібна до лисички
тому я назвав її лисичка
потім мене відправляли на літо в село
тоді подобалась одна мар'яна
одного разу я підійшов до її будинку
закрив вуха і прокричав: "я тебе люблю!!!"
здається вона не почула
але головне те що я прокричав це
треба колись спробувати ще покричати
"задовбали!" або як в андруховича "де ти! де ти! де!"
або "де б ти не була мені все одно!"
"мені все одно!"
а через секунду впаду на коліна
зціплю зуби стисну кулаки і скажу "мені не все одно,
мені ніколи не було все одно,
навіть тоді, коли говорив це"
бо я кидаюся з крайності в крайність
я людина для якої слова важать більше за вчинки
і хочу щоб для інших людей слова теж важили більше
але деколи я шлю все до біса
після такого фіаско я не перестав ставати на граблі
мабуть тоді мені сподобалося на них ставати
передбачувано мені нічого не світило з найсвітлішими почуттями
які я тримав у собі як маньяк який тримає жертву під замком
і спостерігає як та жертва повільно вмирає
любов живе доки ти приходиш на могилу і кладеш квіти
потім мені подобалась марія але кликали її маруся
білявка яка зустрічалася з якимсь чуваком
а я типу чекав поки вони розійдуться
одного разу запросив її на день народження
такий підступний мегаплан придумав
а вона не прийшла
напевно через те що я хвилювався
і замість "дуже хочу щоб ти прийшла"
сказав "хочу щоб ти дуже прийшла"
от вона і "дуже прийшла"
в цей момент в мене появилась фобія перед публічними виступами
бо я від хвилювання можу ненароком переставляти місцями слова
менше з тим
далі леся
це було в 12 році
влітку, точно
я їхав у франик з трускавця
в автобусі попереду сиділа вона
я 4 години думав як би привернути її увагу
коротше, привернув, 2 чи 3 тижні зустрічались
потім вона сказала по телефону якусь хрінь
і все закінчилося
а перед тим зустрічався з дариною
любив її з 6 класу
через неї почав писати вірші
там довга санта-барбара закінчилося все тим
що я напився і розфігачив кулаком вікно
"мені все одно! мені все одно! мені все одно!"
з руки класно скрапувала кров
зараз лишився шрам
шрам від першої любові
шрам від слів
шрам від скла
шрам від якоїсь х;йні
а тепер ми підійшли до найважливішої
частини цього вірша
марія
рік зустрічались на відстані
то я приїздив то вона
львів, двічі хмельницький, багато разів київ, знову багато разів львів
борислав, ковель, франківськ
я освідчився 11 квітня у львові ішов дощик
небо було сірим
дерева були білі
закінчилося тим що моя улюблена чорна сорочка лишилась
без кількох верхніх гудзиків
а я акуратно викидував з шафи її плаття
мабуть вона не помітила
що я хотів сказати "бачиш, як це безглуздо виглядає?"
а якщо я теж не помітив що вона говорила
"ти перший почав, я не хочу цього всього"?
звісно
хто б такого хотів
потім іра
зайчик світла в моєму царстві чорних дзеркал
я думав що ми разом будемо курити травку і слухати реггі
але закінчилося ось так
- я тебе люблю
- і що мені з цим робити?
кінець цитати
я не знаю що роблять з цим
приймають віддають
напевно разом курити травку і слухати реггі ми вже не будемо
хоча в мене залишалася ця й;бнута на всю голову
надія на чашку кави
на ще одну зустріч
недавно я запитав як справи
вона сказала що закохалася
я намагаюся зрозуміти що робити зі своїм життям
для чого мені ранки і ночі
піти далеко в ліс і лягти на сніг
чи вдати ніби все гаразд
мені не все одно
мені ніколи не було все одно
навіть тоді, коли говорив це
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2017
прийди поезіє
прийди
засни на моїх грудях
і нам присниться неймовірне чудо
в яке ми перестали вірити
давно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2016
19
скажи перше про що подумаєш
18
вже другу хвилину думаю про холодну воду з-під крана яку пив
17
прокинувшись десь о 4-5й ранку
світла ще не було
16
чорт
я знову думаю про тебе
а я не хочу думати про тебе
15
великий фіолетово-рожевий місяць
континенти для яких ще не придумано назв
теплий вітер
14
виноград багато зірок спокій
а якщо спробувати зосередитись
13
не на тобі
і не на чомусь конкретному
якщо спробувати зосередитись на пітьмі
12
в тій пітьмі мовчки тримати твою руку
тримати її одним диханням
11
осінь закінчується як ширнута наркоманка
10
кому потрібні останні хвилини вічності
якщо все що ти маєш
9
це просту воду
яку не можеш перетворити у вино
8
шматок суму
який не стане солодким від цукру
і не стане морським від рибин
7
трохи слів
порожніх і глухих
ви мене чуєте
агов
6
спасибі що не потребуєш заспокоєння
спасибі що не тонеш не падаєш не ріжеш вени
спасибі що не кличеш нікуди за собою
5
спасибі що не читаєш моїх віршів
залишається менше п'яти хвилин
я хвилююся що втрачу щось
4
але ж нічого не втрачаю
хвилююся що уже втратив тебе
але яка різниця
3
яка різниця
яка різниця
я так і не підібрав потрібних слів щоб зупинити тебе
дивись
2
не знаю що сказати
1
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2016
буквально кожен хто виходив з автобуса
казав водієві
дякую щасливої дороги
або щасливої дороги
або просто дякую
може за принципом доміно
а може за принципом чому б не зробити цей день кращим
я був осяяний щасливою сферою
їхньою взаємоввічливості
і я теж сказав дякую
коли вийшов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2016
Обмірковувати нову книжку почав минулої осені, а писати почав наприкінці березня вже цього року. Можу сказати, що вона відрізняється від усього раніше написаного. Дуже багато абсурду. Так довго над однією книжкою я ще не працював і, думаю, робота затягнеться ще на рік. В кращому випадку навесні 2017 буде написана, але поки вийде друком, то ще рік пройде:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2016
"66" написав протягом зими-весни 15-го року, а "Здається, дощ" протягом літа. Сів і написав. Кави завжди випивалось багато. Це найбільш аморфний роман. А ще це роман-лист. Зараз він готується до друку. Настя Горова працює над обкладинкою і моушн-буктрейлером. Де буду видавати - ще не знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2016
Що означає назва "66"? Це питав у мене кожен, кому не лінь. Прочитаєте - будете знати. Про що роман? Про наближення. Що ще я можу сказати. Цього разу видавався в "Дискурсусі". Спасибі Василю Карп'юку. Обкладинку зробила Настя Горова (фото також її), передмову написав Ромко Чихарівський. Цікавий момент: одного вечора до мене подзвонив Юрій Прохасько і сказав, що йому сподобався 66. Як книжечка потрапила до нього - загадка, бо Карп'юк не давав, ну і більше ніхто не міг поділитись.
*
– Існує тільки одна дійсність, і вона – у нашій уяві. Намагатися зрозуміти її суть – це те ж саме, що намагатися зрозуміти всі закони й механізми Всесвіту. Скільки часу пройшло відтоді, як первісна людина добула вогонь? А скільки повинно пройти часу, щоб людина навчилась
добувати, образно кажучи, бодай одну іскру уяви? Я можу спробувати
вгадати, але, скоріш всього, час – це не та одиниця виміру, тобто таке запитання варто було поставити, щоб метафорично перейти від одного
до іншого. А коли міст перейдено – можна рухатися далі, правда? Отож
скільки мостів потрібно перейти, щоб врешті зупинитись і глянути
вниз, на ріку? А скільки рік, скільки мостів потрібно для того, аби зрозуміти, що ти – ріка, міст і десятки тисяч років, згаяних на те, щоб первісний ти випадково добув іскру уяви, тим самим запаливши вогонь, який у той же момент є тобою, а ти – ним? Коли виникає питання, на яке не знаходиш відповіді, увесь особистий досвід і колективно набуті
знання людства не допомагають нічого зрозуміти, ба, ще більше
вводять в оману. Тому ти стаєш адептом магії, творцем власноруч
змайстрованого культу. Ти стаєш майстром, щоб створювати світи, де
немає категорій, двоїстості, перманентності, де можна не перейматися
про тимчасовість, минущість, минуле, майбутнє, де є тільки ти й твої
світи, а в них – те, що ти любиш. Але ще ніхто не написав інструкції.
А якщо й написав – тобі не потрібні чужі одкровення, якими б дієвими
чи корисними вони не здавались на перший і другий погляд.
Тому, коли приходить час, я дякую за можливість, перестаю бути
адептом магії, творцем власноруч змайстрованого культу й майстром
якихось недолугих світів без жодного нового, первинного атому.
Увесь Всесвіт – біля її ніг, вся позолота й сріблистий іній її погляду –
мої далекі туманності. Вона розмовляє, наче розкидає зорі, спить,
ніби мріє про сонце, прокидається, наче ранкова роса, – заспана, сонлива, з розтріпаним волоссям. Потім з подивом розумієш, що
пережиті страждання (а пам’ятаєш, скільки разів тобі говорили «просто потрібно пережити»?) були необхідними, що хаос (згадай, друже,
як боліло тобі, коли ти не міг навести лад, скласти разом, мов пазл,
два фрагменти, що ніяким чином не могли з’єднатись) потрібен для
того, щоб відчути наближення гармонії, що лінії (такі категоричні й
безвідмовні, такі фатальні й глибокі) привели тебе до… вони привели тебе до відчаю, до повільного (сніг так швидко тане) падіння (два?
три? чотири? сантиметри у хвилину?), до цілковитої темряви (зі скількома потойбічними істотами ти особисто знайомий?), яка стала
звичною, попри страх і приморозки, попри страх і тіні, попри все на
світі, включно з усіма на світі зірками. І от лінії привели тебе до підніжжя, до есенції, до аромату, до тої, що шукає тебе на білих сторінках власної книги. Вихід завжди є, навіть якщо ми глибоко зневірені. Може, він, вихід, просто чекає найкоротшого шляху, аби стрімголов кинутись назустріч шукачу. Мабуть, він, як і натхнення, спричинений часом. А, можливо, його зовсім немає, бо після цілковитої втрати надії не залишається ще трохи надії, бо вона – несвітло, бо вона потребує кисню, а ми – не риби, щобловити втрачене, ми – самівтрачені,
втрачені навіки. Як би не було – чекайте, суцільні лінії перетворяться на пунктирні, крапки й краплі стануть чимось, що з’єднає різні
фрагменти, котрі вам не вдавалося поєднати, тоді настане час для прощення, і ви пробачите себе. Прости за зневіру, але поіншому я не міг (прости за зневіру, але по-іншому я не могла), шукаючи вихід, я вірив, що шукаю тебе (шукаючи вихід, я вірила, що шукаю тебе), а коли знайшов (а коли знайшла), то довго плакав від щастя (то довго плакала від щастя), бо, знайшовши тебе (знайшовши тебе), я знайшов щастя (щастя). Солона вода перетвориться на солодку, стіни перетворяться на сходи, нікому-не-потрібність перетвориться на ти-моя-необхідність (…),
програшний лотерейний білет перетвориться на проїзний у метро
(…), цвинтар – на небо (…), тротуарий дороги – на дотики (…), покинуті міста – сині озера зелених очей (…), слова про абстракції – клятви, обіцянки, молитви (…), що ми, врешті, знаходимо, то ми, зрештою, втрачаємо: ім’я ножа, ім’я троянди, ім’я святині, ім’я всього, твоє ім’я, пелюстки твоїх слів, блакитне полум’я твоїх фантомних поцілунків (…), найдешевше вино, білий шоколад, звичайні тости, захмарність у всьому, що має небо (…), і знов повернення – бо куди ж іще повернутися, як не до початку (ми зациклені на власних помилках: коло за колом, коло за
колом), і нам присниться сонце або снігопад, або цвітіння, або нічого не присниться, просто, одного разу заснувши, ми більше ніколи не прокинемося, бо одного разу кола закінчаться, тоді ми будемо
виходом, порожнечею у порожнечі, клямкою ззовні й клямкою з
внутрішньої сторони, шпариною під дверима й невидимим простором довкола, бо більше нічого немає, біла сторінка життя нарешті не буде списаною нічиїм дрібним почерком, щільно, квапливо, ніби пишучи, хтось невидимий, неіснуючий продовжує на кілька секунд своє неіснуюче життя, яке, втім, все одно вислизає, мов трава з долонь, вислизає, проте ранить, тому скрапує кров з дахів.
Грицько зупинився, далі не було сенсу читати. Відчував, що його слова вже справили потрібний ефект: присутні мовчки ковтали слину, втупившись хто куди, не реагуючи на зовнішні подразники. Вони
перебували в якомусь гіпнотичному стані. Кожен переживав почуте наодинці з собою.Глибоко в собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2016
Четвертий роман. Після метафізичного "Божевільного", я вирішив написати щось більш приземлене, цього разу події мали відбуватися не в якомусь непевному просторі, а в цілком реальному Франківську. Маніяк + Франківськ = нормальний роман, а якщо думки маніяка ще буде чути головний герой, то взагалі має бути щось цікаве. По об'єму це найбільший роман. Самвидав. Традиційне спасибі п. Костянтину. Вражаючу обкладинку намалювала Ольга Оберемчук. Фото Наді Стефанишин.
творіння можна знайти за посиланням
https://vk.com/topic-119956542_34138139
*
Ніщо не триває довше ночі, ніщо не триває довше часу, потрібного на подолання світлом відстані, що дорівнює 149 597 870 700 кілометрів.
*
Такі стосунки виникають ні з чого, але з любові, і тривають довше, ніж в когось іншого, в кого вони тривають набагато менше, починаються з любові, але завершуються нічим.
*
– Важко бути Богом? – запитав Олексій, дивлячись не опускаючи погляду.
– Не важче, ніж Дияволом.
*
Отож, думав він, зараз уже вісімнадцяте січня, а вчора, тобто сьогодні, але трохи раніше (буквально три години тому), було сімнадцяте січня. День плавно перейшов у день, число – в число, ніби так і має бути, ніби
така послідовність і повинна спостерігатися у всьому, що слідує одне за одним, тобто якщо я «А», то ти – без всяких там філософій – «Б», якщо я – причина, значить ти – наслідок. Але ж існують такі світи, в яких наслідок творить наслідок, а причина – сотні інших причин, які теж будуть утворювати наслідки? Адже існують такі світи Причини і Наслідку? Або світи, де кожен день – сімнадцяте січня, тобто повторюються не самі події в конкретному дні, як у фільмі «День бабака», а повторюється саме число. Аналогічно, продовжував думати Олексій, з вісімнадцятим січня. Чому я маю терпіти ці вічні переходи з числа в число. Мені ж подобається безчасовість! Хіба це гріх?
Нехай події, люди – все міняється і крутиться так, як воно крутиться, але число нехай стабілізується. Нехай також стабілізується одна погода й один мікроклімат, приміром, на кухні: температура, вологість, атмосферний тиск, який у цьому випадку краще буде назвати кімнатним. Але так не буває, підсумував Олексій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2016
Цей твір я також вважаю романом, писався він спеціально для того, щоб відправити на Коронацію слова. Яким же наївним я був. Божевільний звісно не переміг і навіть не засвітився, але вартий уваги.
знайти можна за посиланням
https://vk.com/topic-119956542_34138139
*
боЖевілля пишеться з великої літери ж
*
Я стояв і дивився у стелю.
Я катастрофічно крихітний.
Космос грандіозно великий.
Катастрофа крихітного космосу.
Між нами надзвичайно велика відстань, тому надіятись на його допомогу – те саме, що просити одне дерево допомогти вирости іншому. Проте, навіть якби це було можливо, поруч немає дерева, яке б витягло своїми дощами моє коріння з-під твердої землі, а згодом і над нею. Немає ні хмар, які б виросли, мов гнізда, у густому міжгіллі, ні вологи, яка б подарувала мені таку довгоочікувану свободу, включно зі щастям, яке є невід’ємним алхімічним елементом, немає простору, в якому б проростали мої думки й погляди, нема неба наді мною.
*
– Це три головні принципи Творення Реальності. Казати, чути і бачити, – повторив він. – Бо Слово – молекула голограми, що ховається за
Дзеркалами, Слух – її чутливість до змін, до метаморфізації під дією первісних сил, а Зір – це рушійна енергія, що заводить механізми відкриття і закриття Дверей.
*
Вони цілувались уперше. Так боязко, неправильно, але щиро і по-справжньому, так самовіддано, так чисто, як перший раз, як вперше, як в той раз, який більше ніколи не повториться. Справді: багато речей ні-
коли більше не повторяться, навіть тоді, якщо їх запишуть на відеокамеру і відтворять на великому екрані, все одно це більше не повториться. Можливо, будуть подібні ситуації, але такої, ідентичної до першого разу, вже не буде, тому хай егоїсти повністю віддаються пристрасті, хай атеїсти моляться, мов уперше, коли не були ще атеїстами, бо такого більше не повториться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2016
або Л2М, продовження історії про Кайса і Лейлу
також можна знайти за посиланням
https://vk.com/topic-119956542_34138139
*
Наші емоції – тільки наші, і комусь нав’язати їх ми не в змозі, тому що це тільки наш внутрішньо-емоційний світ, тільки наше горе і щастя, тільки наша печаль чи сум, тільки наше розчарування або злість.
*
Подушка ще пахла морем.
Кайс згадав, що така ж на запах її шия, волосся. “Це все, що залишилося після тебе, – подумав Кайс, – якийсь солоний присмак в роті на кінчику нервових потрясінь”.
*
І ти пересипаєш пісок, що у пісковому годиннику, а руки твої сплелись кінчиками пальців у одній точці, що посередині між майбутнім і майбутнім, і зветься теперішнє.
*
Він розуміє: наближається кінець, і яким він буде – Кайс не знає. Здається, що війна точиться давно, але вирішальна битва впаде тільки на його плечі, на його груди. І він вирішуватиме не тільки свою долю, а й інших дорогих йому людей. Кайс повинен надіятися тільки на свої сили, адже Світлі чи Темні вже не втручатимуться в хід подій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2016
Перший "роман", перша спроба написати велику прозу. В 2012 власними силами видав 9 примірників, потім ще десь 30. За допомогу з виданням безмежно вдячний пану Костянтину (на жаль, прізвища не знаю), він працює в університетському видавництві нафти й газу в франику. Книжечка б не вийшла без обкладинки, яку намалювала Настя Витрикуш. Фото Марії Скринник.
знайти твір можна за посиланням
https://vk.com/topic-119956542_34138139
*
Твоє ім’я - найкращий початок, бо з нього все починається. Воно ідеальне, бо зародилось ще при створенні Всесвіту в краплі води. Їй судилось впасти на твої долоні й скотитись по лінії життя у Вічність.
*
- Мені подобається кава, - сказав задумливо Кайс, - на дні чашки лежить чорна пустеля, на сипучих хвилях якої можна вгледіти каравани верблюдів-дромадерів. Чорне забарвлення дає їй волога, яка через декілька секунд випарується, і піщинки стануть майже прозорими, як скло. Уявляєш? А вітер може переносити їх на сотні й тисячі кілометрів. Можливо, пилюка на твоєму підвіконні – із Сахари.
Лейла посміхнулась. Його фантазії інколи доходили до такого абсурду, що сонце перетворювалось в коричневе зерно cacao з роду Theobroma.
*
Вони обнялись, а разом з ними їхні аури, які утворили велике червоне серце. Воно сяяло на всю кімнату. Його промені долітали до сонячних десь на заході, і, з’єднюючись, утворювали тонку червону нитку, яка проходила через руки й зав’язувалась у міцний вузол.
*
Такий сум виникає в людей, за деякий час до самогубства. Від нього не можна нікуди сховатись, не можна залягти на дно, не можна ввімкнути світло. Він всередині тебе, як чорна діра, що поглинає всю радість, висмоктує всю кров і життя. Робить пустим. Абсолютно. Таке дивне відчуття виникло в нього, коли він повертався з лікарні, і вже не покидало надалі. З часом воно тільки збільшувалось. Робилось нестерпнішим, нестриманішим, всепоглинаючим і т.д. Кайс за тиждень страшно схуд і зблід. В його очах вмістилось би дві безодні. У смерті Ліси він винив себе і тільки себе. Якби він приїхав посеред ночі – вона б вижила? Якби зранку не подумав таку дурницю – вона б вижила? Якби відніс її на руках – вона б… Якби він швидше – вона… Не вистачало сил думати. Він плакав знов чорними слізьми. Ними він писав, як чорнилом, “Смерть, смерть…” Як ворон, він кружляв по своїй квартирі й не знаходив місця. Клював собі очі, бо ж “це я винний, це я…” Як це страшно - Смерть. В голові все крутилось: і ворон, і Кат, і… і Лейла і Діана. Про Діану він взагалі забув. Коли поцікавиться в Лейли “де вона”, та відповість, що поїхала вже на навчання в інше місто. Коли спитається “як вона”, Лейла промовчить. В цьому мовчанні він почує: “Смерть, смерть…” Насправді Діана теж лежала в лікарні, але не в цій, що Ліса. Симптоми схожі.
Ще один день і Кайс готовий буде сам потиснути руку Смерті, аби лиш Діана не померла. Заради Лейли він готовий зараз на все. Бо все, що він зараз мав – це Лейла. Почуття вини його роз’їдало зсередини. Ще одної смерті він не витримає. А якщо Діана закінчить так, як і Ліса. Але чому він шукає між ними звязок? Між їхніми хворобами? Може, це лиш простуда? Тут він хитав головою, потім вдаряв нею об стіну. Відповідь. Відповідь. Відповідь. Поступово всі запитання втратили свою вагу й відмерли. Залишилось тільки одне: “Як врятувати Діану і Лейлу?”. Про свій порятунок він чомусь не думав. А він існує? Мабуть, так. А, може, ні. Кайс, повний чорного смутку й рішучості, в полоні меланхолії, задумав план порятунку. Він полягає в тому, щоб викликати Ката і підписати договір. Ціною життя – є життя. Кайс і так думав про самогубство останній тиждень і він все-таки зробить цей перший останній крок. Ні, страшно не було. Порівняно з цим відчуттям, яке в нього зараз, страх – легка форма щастя. В такій атмосфері писав Лавкрафт свої містичні шедеври. Кайс абсолютно усвідомлював, що робить. Це самоспалення, самопожертва на благо іншим. Все обдумано. Все вирішено: він дізнається, як викликати його і найближчим часом виконає цей ритуал з усіма відьомськими і релігійними умовами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700727
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2016
йди
я сам собі налию чаю
більше за тебе я люблю прострацію
інакше кажучи
втикати в екзистенційну пляму
на білому екрані
а коли доп'ю
ще трохи подумаю про трав'янистий присмак
холодного фарфору
на моїх губах
який так подібний до криги
спорожнілого спогаду
в ньому було щось більше за все велике
щось гарніше за найгарніше кришталеве місто
і тепліше
тепліше
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2016
мене запитали
де ти береш натхнення
я подумав про тебе
а сказав
ніде
натхнення це абстракція
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2016
руки радше спробують говорити мовою жестів
ніж тлумачити жести словами
слова наче якорі і підняти їх важко
я навіть не пробую передбачити
скільки ще
залишилося
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2016
*
Бухаю
І кохаю
Піздєц
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2016
*
звичайний вірш
про звичайну поїздку
в звичайному трамваї
у якому пахло
кавою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2016
*
хотів намалювати в твоїй долоні море
але не вийшло
хотів написати на долоні вірш
але там було море
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2016
*
а що я відчував тоді?
радість
за все листя яке очікує смерті
за все повітря яке очікує смерті листя
за дерева що приймають своє жовтіння
не як покарання за щось а невідворотність
ніби вони знають що зараз жовтень
за ним іде листопад а далі грудень
ніби вони знають що нічого страшного
якщо вони скинуть листя і заснуть ненадовго
ніби смерть для них то сезонна необхідність
ніби знають що
весна обов'язково станеться
і тоді мені не хотілося думати в чому вони помиляються
або в чому вони мають рацію
мені не хотілось думати що це просто дерева
і вони нічого не знають
як і про те що вони знають щось
набагато більше або набагато менше за нас
дерева які готувалися померти посміхались мені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2016
*
вона одразу привернула увагу
виглядала ніби не з цього світу
замислена
просто йшла
звідки мені знати що сталося
сталося щось жахливе
вона щойно поховала чоловіка
який хворів раком
це перша думка
звісно це не так
щось глибше сталось
щось в ній
може це проходила смерть?
_
незначне уточнення, якому не було місця у вірші, але яке є "історією написання". ця жінка була старшою, з де-не-де сивим волоссям і зморшками, великими сірими печальними очима (щоб не сильно перебільшувати і сказати найточніше, то сумними очима, а додавали суму, власне, брови, підняті вгору і трохи зведені докупи - так, ніби вам сумно і немає з ким поговорити), волосся зібране в хвіст, довгий сірий плащ, чорні туфлі, головне в цьому образі, в тій жінці, - це те, як вона ішла. повільно, не звертаючи уваги на все, що відбувається довколо, побачив її в ужгороді по вул. грушевського біля відділення пошти. того ж дня, пізніше, бачив дядька, який бив палкою по гілці, щоб листя осипалось швидше**, прискорив осінь
**
чоловік вдаряв палкою по гілці
і листя сипалось
виглядало це так
ніби чоловік струшував яблука
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016
*
синій вірш
прочитай
коли бракуватиме
синього
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016
*
знаю що в мене не вийде написати хороший вірш
то може поганий буде мати більше значення ніж хороший?
тоді я хочу написати найгірший в світі вірш
вчора було випито три пляшки вина одна залишилась невипита
сьогодні я ліниво рахую вуличних котів і більше ні на що не можу дивитись
окрім котів деякі сиділи нерухомо і мовчки маю на увазі без мурчання
деякі здається повільно ішли кудись
все інше звичайний ранок
ти наче самотній
але вона поруч
і вона говорить не пали цигарки
не пали цигарки
не пали цигарки
не пали цигарки
не пали цигарки
допалюю п'яту згадуючи вчорашню невипиту четверту пляшку
ранок настільки паскудний що нічого не хочеться
справді нічого? справді аж настільки паскудний?
може коли нічого не хочеться і настільки паскудно всередині
то все добре? якщо так тоді хочу нічого не хотіти
і хочу щоб всередині завжди шкребли пазурями вуличні коти
якщо вимкнути режим сраного філософа то розумієш одне
вона говорить
не пали цигарки
не пали
і ти наче самотній
але вона поруч
її голова лежала в мене на колінах
знаєте так роблять ті що довго цілувались перед тим як трахнутись
ми не трахались і не цілувались
її голова лежала в мене на колінах я гладив волосся бо так би робив
кожен хто хоча б на одну соту любив би це волосся
я не любив його
я гладив її волосся обличчя заплющені очі повіки
потім я поклав свою голову на її коліна
можете не сумніватись
вона теж робила все це тільки тому що так би робив кожен
хто хоча б на одну соту любив би
а вона не любила
потім коли ми прощались і розійшлися в різні сторони
я обернувся в останню секунду щоб подивитись
чи вона не плаче закрившись долонями
чи не зупинилась не знаючи йти далі вперед
чи повернутись назад
але ні
в останню секунду перед тим як сховатись за будинком
вона не обернулась
не зупинилась
в одному рядку я збрехав ми цілувались
запалюю сірник
тепер можна палити кажу собі подумки
тож палю
наче самотній
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2016
В старому дерев'яному будинку жив чоловік
ми нічого про нього не знаємо
неподалік від будинку пролягає колія
кілька метрів від неї можна побачити струмок
чоловік міг будь-коли втопитись
або стрибнути під потяг
можливо так і станеться колись або вже сталось
але я думаю що чоловік розчинився в тумані
бо він хотів бути першою людиною що розчинилася в тумані
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2016
Ніч пахла твоїми парфумами
хоч я не знаю які в тебе парфуми і не знаю де ти
не знаю чи думала ти що хтось
думав про ніч яка пахла твоїми парфумами
і я не міг назвати що мені цей запах нагадує
може самотність яка приносить радість
бо дозволяє відчути що десь серед цієї
неможливості знайти тебе захована
твоя беззаперечна присутність
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2016
Є щось, що не змінюється:
Обрій, гори —
І темні кола стають темнішими.
Прийдеш до мене
З першим холодом,
А підеш, коли захочеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2016
кожного разу коли
я починаю писати новий рядок
це спроба знайти в траві світляків
і поставивши на долоню
допомогти злетіти
бо навіть таке крихітне світло
в такій глибокій темряві
викликає захоплення
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2016
для О.Б.
мій чай без бергамоту
клятий бергамот
клятий чай
знаєш
якби ти була поруч
світ би не був таким пскудним
а ще на клавіатурі заїдає клавіша
з літерою
клят літера а
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2016
ще один вірш
про безглуздість
ти ще тут?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2016
вірш
який зрозумів що
його життя
не має сенсу
вистрілив у скроню
паперовою
квіткою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2016
він збирав у долоні малину
і говорив
ось
бери
це моя кров
він ловив у зіниці сни
і говорив
ось
поглянь
це моє тіло
якщо ти
коли-небудь
попросиш
у нього віри
знай
це його
біль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2016
важко бути добрим зомбі
тому що постійно
хочеться їсти мізки
важко бути щасливим
тому що ти труп
і всі про це знають
окрім тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2016
чим більше ми відкриваємось
тим сильніше нам зроблять боляче
на кордоні з серцем
потрібно облаштувати пропускний пункт
щоб перевіряти паспорт
і запитувати яка мета приїзду
робота навчання туризм
чи підірвати до бісової мами
половину твоєї планети
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2016
синій вірш
прочитай
коли бракуватиме
синього
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2016
починаю день
зі щоденного
безглуздого вірша
ти ще тут?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2016
вірю зіркам
не довіряю планетам
ти карта
нічного
неба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2016
якщо хтось запитає
як я
або як справи
відповім
як у фільмі
Туринський кінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2016
вірш як цигарка
яку віддаєш з деяким жалем
хоча
по суті
байдуже
можете дочитати його
і викинути в траву
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016
/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016
/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016
коли ти
прочитаєш цей вірш
і посміхнешся
це поезія?
якщо так
тоді я написав
свій найкращий
вірш і більше не писатиму
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016
кожен спогад запихаєш
в сірникову коробку
потім підпалюєш
на крики і благання
не реагуєш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2016
скільки частин розбитого
дзеркала?
я до кожної торкнувся
пальцем
ніби до зірок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016
бачиш цю темряву?
вона спільна для нас
якщо
ти
там
почуй мене
27.12.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016
Назар Гончар
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016
вуста твої втомлені?
я цілуватиму
їхню
втому
теж
28.12.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2016
я мав надію
що ти не згориш
надія повільно танула
29.05.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2016
деколи в книжках
не описуються
таємні зустрічі героїв
вони зустрілися
між 37 і 38
сторінками
27.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
після 2 випитої пляшки
вірш сказав
що я
можу
не читати
його
24.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Це не важливо
і не має жодного найменшого
значення.
Я проживу цей день
з відчуттям
мертвого ранку.
28.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016
Настав той час
коли планета повинна померти
ти ковтаєш раз
потім ще
і планета кави
зникає
у прозу
і вірші
23.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016
Слова - тільки порожні келихи,
поміж якими
деколи
простягається, шукаючи щось,
чиясь рука,
і навіть дзенькіт,
раптовий,
тонкий,
тоне у власному беззвуччі,
і в нього ніхто не доливає тебе.
01-02.02.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Спогади віддаляються
мов галактики
вони нікому не потрібні
щонайменше -
мені
вони порожні сцени
з незнайомими людьми
і любові в них
дві жмені
якраз для того
щоб прикласти
до міцно зімкнених повік
і чекати
доки вона
не зникне
05.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Вздовж колій – так складно,
руками не розплутаєш – синіють семафори.
Сніг майже розталий,
міст майже самотній.
Я йду і повторюю:
"Семафори, серафими".
Їде потяг.
29.01.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
Богдан Задура
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
поети говорять про мертвих поетів
а потім самі помирають
і знову говорять поети
про тих
а може про себе
вмирати - річ
непередбачувана
от щойно
15.02.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016
Ти так швидко
так прекрасно згоріла
що я не встиг
загадати
бажання
06-07.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016
є одне місце
де порожнеча
випалює одну за одною цигарки
і називається воно
дійсність
00.00.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016
Привиди
тих хто від нас пішов
і тих хто ніколи не вернеться
летять під стелю
мов кульки
наповнені гелієм
тих
і тих
звільни
09.12.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016