| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
Дякую, тобі за те,що навчив мене по-справжньому дихати, по-справжньому відчувати радість, по-справжньому сміятись. Робити це так, ніби вперше і ніби востаннє. Робити, це щиро, мов у дитинстві.
Дав відчути на смак життя. Яке ж воно солодке та п’янке, дав відчути те бажане, усім світом шукане, щастя. Таке далеке та водночас близьке щастя. Подарував мені мрії та безодню надій. Навчив радіти всього одному пожиху, та дотику. Посміхатися сонцю, вітрові, дощу. Шукати веселку в сутінках та просто шаленіти від світанку.
Навчив зазирати в душу крізь очі. Милуватися серцем крізь погляд, читати людей по-усмішці. Навчив відокремлювати грішне від праведного, щире від лукавого, красиве від добре загримованого, потворства.
Я рада, що за своєю цілеспрямованістю ти давав мені поштовх до самовдосконалення. Щ сміливо навчав мене, терпів мої вибрики та дарував мені,таку потрібну, свободу. Що дав мені відчути пристрасть та бажання. Що завжди спостерігав за мною та відкривав мені очі на те, що я навіть не усвідомлювала. Що просто і довершено давав мені, такі потрібні, настанови.
Я вдячна тобі, за простоту та відкритість, за впертість та помірну гордість. За те, що давав мені відчути твій дотик на моєму волоссі. Яке ж то було відчуття. Відчуття сповнене хвилювання,розгубленості, та щастя. Просто відчуття того, яким має бути справжнє людське, повсякдення. Повсякдення без пихи, чвар, брехні, лицемірства та самозакоханості, без гордині, без лукавства та іронії. Без тривоги.
Давав мені просто бути собою. Забувати про образи, нерішучість та підлість, корисність та заздрість. Навіть сам того не усвідомлюючи ти давав мені неймовірну силу. Силу, яка б могла подолати всі перепони, всі біди та незгоди, все що ставало б на нашому шляху. Це все давало мені таку віру в себе та впевненість, що мені здавалось ніби я зараз злечу понад хмарами, і довго-довго літатиму.
Ось за що я тобі вдячна. Це все зміг пробудити в мені тільки ти. ТИ зміг мене навчити кохати. МИ зміг мене навчити любити. ТИ зміг зробити те, що не вдавалось нікому у моєму житті…. ТИ НАВЧИВ МЕНЕ ЖИТИ!!!! ДЯКУЮ… БЕЗМЕЖНО ДЯКУЮ…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267767
рубрика: Проза, Iнтимна лірика
дата поступления 29.06.2011
Так, думаю сторінки всі списала
Не вірю й перелистую блокнот
Здається ніби сторінок замало
Кудись поділась повість про потоп
Шукаючи старі-нові поеми,
Я зустрічаю на сторінках ту,
Яку ще можна дописати, певно
Та місця дописати не знайду.
Шукаю далі трохи іншу тему,
Та дописати всюди місця брак,
Подумала, що мабуть, вже затемно
І вже потрібно святи інший старт
Візьму собі новий блокнот і впишу,
Все те, що не вмістилося в старий,
І в раз відчую неймовірно тишу
Почую спокій ніби вітровий.
Так хочеться, щоб кожен, хто в зневірі
Відклав у бік вже списаний блокнот
А взяв новий, де сторінки є білі,
Чи взяв до рук новий журнал для нот.
́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2011
Останній подих осені, останній день.
Останній звук хвилюючого листя,
Це знову все мине, і знов прийде
До нас зима у білостях барвистих.
Самотнє дерево у далині стоїть.
Його огорне хмара біло-сніжна,
І на щоці замерзне мимохідь,
Німа сльоза від радості, від вітру.
Гучний струмок припинить щастя спів,
Замруть навколо звірі, рибі, птиці.
Земля одягнеться в засніжану красу,
І знов хурделиться влаштує вчорниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158792
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.12.2009
Так хочеться тебе поцілувати,
Так хочеться прийти у твої сни,
І дні і ночі щиро обіймати
І йти завжди тримаючись руки
Так хочеться тебе поцілувати....
Кохати ніжно, щиро, до нестями,
Чарівну усмішку завжди в собі нести
і щоб ніколи не пройшло ніщо між нами
І йти завжди тримаючись руки
Так хочеться тебе поцілувати
Нести тобі закоханість і милість
Дивитись разом на заквітчану весну
І бачити в твоїх очах ту саму щирість
не промінявши щастя на сльозу
Так хочеться тебе поцілувати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150112
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.10.2009
Любити мене??? повинен.. але не зобов'язаний. Відносься до мене як до дитяти, обожнюй мене, старайся для мене, контролюй мене, вчи мене... Я брикатимусь, злитимуся, але якщо у тебе вийде, ти виростиш прекрасну жінку..Ніколи не піднімай руку на мене. Я не боятимуся тебе, а поважати перестану, і ти втратиш найдорожче, що є у тебе в житті...
Ніколи не бреши. Адже я не з'їм тебе за правду. Ти не можеш прийти тому що сидиш з друзями???? Це не страшно, просто скажи правду.. я зрозумію, але головне вчасно.
Піклуйся про мене. Проси подзвонити коли я приїду, не відпускай мене в нічні клуби, наплюй на те, що мене це дратує. Байдужість дратує ще більше. Я ціную твою турботу.. присягаюся...
Не соромся. Я своя. Мені можна сказати все. Немає грошей??? Ми посидимо в -98 градусів на лавці і грітимемося від поцілунків.. Ти втомився на роботі, від життя, від рваних джінс?? Поскаржся мені, я пошкодую тебе.. У тебе сльози??? Це не потрібно приховувати. Приховувати потрібно безсердечність.
Мені не потрібний красень. Мені не цікава твоя особа в комплексі. Мені важливі деталі: твої вії, губи, як ти дивишся... Стеж за собою.
Чоловік має бути випещеним, я не люблю сексуальність, я люблю еротичність.. Коли стирчить гумка від рожевих боксерів, це є прикольним.., але вже нєїнтресно. Набагато цікаво взнати що ховається за пронизливим поглядом, лукавою посмішкою і ретельно заправленою в джинси сорочкою ...
Мені плювати на те, що ти маєш зараз, мені важлива перспектива, то, чого ти можеш добитися.... Ні, не тому що я меркантильна сука, а щоб я не померла з нудьги від твоєї дурості)....
Прощай мене... Мої запізнення, велика кількість туші на віях, дурні образи... Прощай мене. Ти ж мудрий.
Немає.....
Все не те... Зроби так, щоб я не спізнювалася, не фарбувалася і мені нема на що було ображатися...Ти ж мудрий..
Приборкай мене. Зроби мене своєю. Я незалежна, але дуже хочу від тебе залежати. Прив'яжи мене до себе. Не відпускай мене .. Люби мене щиро.. і ти переможець Будь ласка!!!
Зроби так, щоб у мене не пропав до тебе інтерес через 2 місяці!! Ось облом те буде!!
Не говори дуже рано про любов. Ти налякаєш мене. Але не затягуй. Адже я не витрачатиму час на того, хто не любить мене..
Не заставляй мене любити.. Почекай будь ласка. Ти ж чоловік. Дай я розберуся в собі...
Вір мені! Бо якщо ти все робиш правильно, мені немає чого тебе обманювати.
Будь справжнім, якщо ти не той за кого видаєш себе, ти будеш знищений...)
Бійся втратити мене... Адже мені завжди є куди піти.. Я впораюся бути одній... я самодостаточна...
Не зрадь мене...як жінку... Розлучися зі мною і гуляй.. Але не при мені.. Я віритиму тобі... але якщо взнаю, мене в твоєму житті більше не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147772
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.09.2009
Тяжке життя. Так, так воно таке
І не можливо жити загубивши віру
Бери із нього все воно твоє
Багато треба мати мужності і сили.
Твоє життя це справа твої рук
Твоїх думок бажань і сподівання
І не маленьку роль зіграє в ньому те,
що словом називається «Кохання»
Його шукати не потрібно – ні
Воно прийде в часи твого незнання
Можливо в час,коли не ждуть усі
У відповідь на всі твої страждання
Чекати, вірити і врешті-решт знайти
А потім вірно нести все,що ти отримав
І можуть бути знов тяжкі часи
Та віра не згасає навіть з ними
Ти віриш, бережеш і знову втрата,
Тобі здається втратив все давно.
Та будеш ти і далі здобувати
своїй душі обіцяне тепло.
Нехай воно прийде, зовсім не скоро
Своїм емоціям ти стриматись не дай
Можливо ти і не впізнаєш щастя того
Та враз відступить вся твоя печаль
Отримаєш, і вірити у це повинен
Бо ти один вершиш свою судьбу
Хоч втратив ти, та більше ще отримав
Багато ще побачиш на своїм шляху.
Тому й моя порада не велика
Хоч я й не радник, все одно сажу:
« Чекайте, все обов’язково прийде.
Я вірую, а значить я ЖИВУ!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147771
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.09.2009
Ти кажеш Україна в вогні??? !!!
Та ні вже догорає ледь
Та ми ж життя своє вершим самі
А самі дихаєш ще ледь
Не віриш??
Ні…?? Так озернись навкруг,
Побачиш пекло, жах і дух
Незламний дух, що не успів зітліти
І ти йому не дай шанс догоріти.
Повір у нього дай йому зрости
Повір у волю, і давай іти
Достатньо жити в «панському ярмі»
А підіймайся і мерщій туди,
Де сила і надія й каяття
Там вже давно чекає твоє «Я»
Твоя рука опора поколінь
І вкажеш ти конкретну, вірну ціль.
Твоя рука і створить те нове
Що покоління наше знову підійме,
Нехай підійметься уся твоя родина
І з полум’я повстане Україна..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147641
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.09.2009
Зриватися, і весь час летіти.
бачити все, та нічого не розуміти.
Знайти себе, та знову загубити.
Шукати щось, та не любити.
Кричати ґвалт, і подумки мовчати.
Знайти весну, і зимою страждати.
Почати знов, не відпустивши старе.
Прийти вві сні, але ще жити в яві.
міряти час, але не помічати,
Знайти себе, та знову все втрачати.
навіщо йти, навіщо все губити,
коли тебе ніхто не здатен зрозуміти?
навіщо всі оті пусті бажання,
Якщо вже втратив ти всі сподівання?
Чому ти дивишся у чисту воду,
якщо не бачиш ти в ній переброду?
Чому шукаєште, що вже не вмісне
Щою поєднати все, що в цьому світі "прісне"?
Прийти до цілі, й повернутись в старе?
Ти тратиш час, і думки на незнане...
навчися жити,просто йти у гору
і бачити лише усе, яскраве й нове.
Не помічати лих, і бути неподільним,
Шукати те, що є насправді цінним.
Тремтіти лиш від щирого кохання
Й любити вік не знаючи страждання.
Й нарешті віднайти себе, і повернутись
В майбутнє те, і вже не оглянутись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147556
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.09.2009
Мабуть, мені не бачити того життя,
Що наче сонце осіяло б серце.
Але ж у всьому винна тільки я,
Мабуть, було б простіше просто вмерти...
Не мучити себе та інших душ,
Не дивувати всіх своїм дурним натхненням.
не відчувати теплоти ти рук,
Все, що колись здавалось так буденним.
А просто йти, іти собі одній,
не бачити, не чути більш нікого,
Бо на роду було написано мені
Прожити все своє життя самою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147555
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.09.2009