| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Як в силах Ти достойно витримати виклик долі,
Коли навколо всі окуті омутом тривоги,
Тебе клянуть у всіх земних гріхах,
Ти віриш в себе й віриш сам собі,
Нехай весь світ на цім не дійде згоди,
Ти виправдай всі сумніви в людських серцях.
Як вмієш Ти чекати, не нарікаючи на часу плин,
Обман прощаєш, не оскверняючи себе брехнею,
Наперекір ненависті, Ти повстаєш завжди один,
Хай будуть Розум й Мудрість слів, навіки зброєю Твоєю.
Віддайся мрії, не роблячи із неї культ,
Навчися мислити, не забуваючи про серця голос,
Тріумф й Поразку не став на рівний путь,
З одного джерела життя черпає їхній колос.
Чи зможеш осягнути суть істини страшну:
Що Правда, сказана Тобою,
Покликана, для дурнів світу цього,
Розрити прірви глибину.
Чи витримаєш споглядати крах ідей, закладених Тобою,
Ідей, що змушували вірити в життя,
Чи дійдеш, врешті, згоди сам з собою,
Щоб розпочати все з нуля.
Не бійся ризику, поставити усе на карту,
І втратити, й вернутися із фінішу у старт,
Без сумніву й жалю, ти, згадуючи хвилину ту,
Не поминай і словом вартість своїх втрат.
Зумій приборкати і серце, й тіло, й нерви,
Коли залишиться Надія лиш одна,
«Тримайся міцно за життя, вперед іди»,-
Підкаже Воля і жага життя.
Не розтопчи Мораль свою, як чуєш – натовп гомонить,
Тримайся пишно, та не втрачай своєї суті,
Чи друг, чи ворог б’є – душа однаково болить,
Твердим зостанься Ти гіркої миті.
Наповни змістом, життя секунду кожну,
Годин і днів стрімкий потік,
Тоді Земля Твоя і Все Тобі пригоже,
Звання «Людина» присвоїш Ти повік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145837
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.09.2009