Марі

Сторінки (1/5):  « 1»

***

Я  тобі  пишу  листа,
Хоч  і  знаю  що  даремно
Що  твої  дбайливі  очі  
Не  читатимуть  його.
Знаю,  не  почуєш  слів,
Ті,  що  рвуться  з  мого  серця,
Не  відчуєш  в  ньому  біль
І  в  твоїй  душі  він  не  озветься.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016


Учіться

Відомі  істини  та  невідомо,
Чому  все  котиться
Не  вниз,  а  догори.
Чому  так  боляче  
Вертатися  додому,
Коли  у  нім  погашені  огні.
Іти  доскону,
Йти,  не  знаючи  дороги,
В  перед,  не  оглядаючись  іти.
Невдовзі  ми  забудемо  для  чого,
Для  чого  і  куди  вели  нас  наші  прадіди.
Відомі  істини
Прописані  століття
Невже  не  довелось  їм  нас  навчить,
Не  оглядаючись  учіться,
Учіться  вірити,  кохати  і  любить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2011


*

Коли  зів'яне  квітка,  
утратить  ніжний  аромат,  
відпустить  поглядів  безмежний  захват,
коли  впаде  її  перша  пелюстка
й  охопить  легкістю  своєю  все  навкруг,
Тебе  прошу
її  красу  минувшу  не  забудь,  
залиш  у  ній  про  мене  спогад...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2010


Миг

Как  много  слов,  как  много  взглядов
Как  много  лжи  и  суеты,
Все  это  порча,  это  мрак,  
Вы  все  не  живы  вы  мертвы.

Душа  не  знает  слов  чудесных,
А  разум  ваш  уже  больной,  
Не  знали  вы  как  были  дети,
Что  это  все  не  будет  сном.

Словами  мед  на  душу  льете,
А  взглядом  можете  убить,
Когдато  может  вы  поймете,
Что  это  все  не  только́  миг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145659
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.09.2009


Навіки твоя

Я  з  тобою  довіку  без  волі
бо  без  тебе  життя  то  тюрма.
Ми  з  тобою  як  небо  і  зорі
і  далеко  і  ніби  зблизька.

Роки  линуть,  а  я  все  одна
де  ти  милий  чому  не  зімною?
Я  без  тебе  як  квітка  сама
залишилася  посеред  поля.

Знаю  разом  з  тобою  помру,
але  смерть  без  тебе  ще  гіркіша.
Ми  з  тобой  як  вогонь  і  вода
і  далеко,  і  ніби  так  близько.

Огорни  мене  сонце  від  хмари
стану  я  як  пір'їнка  легка,
і  хоч  будем  недовго  ми  разом
та  на  хвильку  я  буду  твоя.

Пройде  дощ  і  ти  знову  згадаєш
руки  білі  червоні  уста
очі  що  тебе  зчарували  
і  усмішку  що  навіки  твоя.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142766
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.08.2009