| Сторінки (1/62): | « | 1 | » |
мої ступні у твоїх руках
пада дощ розбиваючись в шибку
три тюльпани знайшли собі щастя
від цілунків вітру розкрившись
десь там щось наче маятник
світить
в мому серці безмежна любов
мої ступні у твоїх долонях
це найвище
це точно любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2012
Etta купила квиток
до.... кювету
бачила до того лиш гетто
кілька пошарпаних марок
дивних повій-лезбіянок
читала сусідську газету
курила люльку
чи смалила часОм сигарету
пила сидру ранкову
й любила співати довкола
де бачила вулиці тихі
де люди то кволі то дикі
платили комусь за сніданок
і спали під небом
цілісіньку нічку ще й ранок
Etta
після квитка до кювету
кинула сигарету
люльку курила часОм
між сидром і балетом
вона ж бо покинула гетто
співати почала казково
прокурено голосно
слово
летіло немов покривало
під неї усіх накривало
роки вже так бігли, минули
а Етту ми всі не забули
Something's Got A Hold On Me
що тоді що сьогодні кричали усі
At Last Етто
Моє серце належить тобі.
п.с. for Etta James
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2012
Я мала змогу кликати сніг
тоді коли ним навіть не пахло
я мала змогу падати в лід
коли він ще не розтанув
я мала змогу м*якнути в колінах
і літати в хвилинах
я мала змогу миготіти або пропадати
якщо подумати тверезо
я мала змогу на все
будь я береза чи брудне озерце
я мала змогу на подих
котрий міняла в життя
а що тепер я можу?
схопитись за час і впасти в міраж
слухати muse
чи слухати lush
однаково струм поміж нас
як ковток
дай мені всесвітнього часу
відчути цей струм
ток...ток...ток...
5.02.12. як не дивно, але денне)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2012
мой милый спит как Бог
он чист
укутавшись в мир сопет
мелодию прошедших дней
прозрачнее ручей
сейчас его душа
мой милый спит
и видит чудеса
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321768
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.03.2012
скрипить
як скрипка
тілом
звуком
вись
не доторкнись
цим стінам
більше простору
не позичати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2012
Боже, ця нестача сил убиває
зупиняє людський організм
як по карті безсоння блукаю,
щось пиляє те серце врозріз
моя воля покрилась камнем
моя мрія покрилася сном
трохи б спокою, зір між ярами
і напитися ранішніх рос
трохи правди і більше природи
більше запаху стомлених трав,
що тримають мене над собою
і цілують квітками кульбаб
Боже... мало так треба людині
мати сили, щоб в темряву йти
і поволі, і поволі, поволі
з тої темряви скарб принести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2012
А чути мало, треба відчувати
земля стомилася, від натиску стопи
їй також часом хочеться літати,
але тримає наші береги
земля безмежна чаша сил і духу
земля правічна і вона живе
у неї серце стукає щодуху
у неї серце є,
воно також живе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2012
Ти бачиш танець снігу
танець кругу, хороводу
той хаос творить тільки лиш природа
я кажу calm
і роблю па в діагональ
під музику піано атональ
я бачу сніг як біле полотно
що як стіна утворює вікно
і краплі льоду
що в синхрон летять зимі
і моє па злітає
в висоті
кружляє сніг як павутина
лізе й творить дах
цей сніг як кокон
обплітає шлях і вогнище мого старого дому
де тільки кроки-цокоти у танці
і ледь-ледь розмова
підборами я від перини снігу відриваюсь
розкручуюсь у танці снігу
й розчиняюсь
25.12.11 вечірнє.спокійне. Swod - Montauk
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2011
Нестерпна
легкість
буття
руками в*язну
а ногами все біжу
додай мені повітря до легенів
пусти мене
у пущу полечу
метеликом
що змахує словами
до неба. до дощу. чи до пустелі
летіти хочу
вище ніж могла б
пусти мене
прошу
інакше зникну
до Сонця долечу і спалахну
в метелика крильцята є тендітні
пусти.
прошу.
в свободу...
я лечу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2011
Нахукав чайник пари доки не згорів
Я так хотіла б більшого сказати
Але коли я ріжу лезом по плечі
то всі слова втрачають собівартість.
Мій сон тепер украдений німим
і куцість жестів вже недоказати
прошу тебе дозволь мені сказати
та ти заснув, пораненим плечем у виднокіл
спадає Осінь, жар і сінокоси
минають час і гроші і журба
лиш тільки пара з чайника зсідається на коси
я на вікні напишу всі свої слова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2011
Латати треба вміти
це не ловити павутинне літо
ох, море, трохи щему снів
я так біжу навздогін днів
не дожену, спіткнусь об край
там де Земля тікає в Рай
там де розплівши мої коси
не пахне втомленим колоссям
мостів так мало, ущільнили
дороги взбили стуком шин
і де гармонія? не мрій.
пускаю пальці у глибінь.
Латати треба вміти
це не ловити павутинне літо
ох, море, трохи щему снів
по колу кіл біжу в полинь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011
Дивна жінка з смаком кока-коли
заїдає його втому і не просить нічого взамін
дивна жінка збриває щетину
з його втомленого лиця
набирає горнятко кави
із пошкодженого відерця.
дивна жінка чекає набору
номер асі чи телефону
щоб латати заїжджені дні
що ховаються попри стіні
дивна жінка і більш нічого
ні парфумів, ні мегафону
тільки цокіт у тишині
і одвічне його:
"нііі... з тобою так легко... не йди"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011
а пам*ятаєш як ми ловили листя що летіло
як соромились току в серцях
як завзято хапали повітря руками
і сповзали бруківкою в джаз
як літали без крил і шуміли без звуку
як стояли, чекали, й бігли поза всім рухом
пам*ятаєш як все це було?
як трамваї тікали з-під рейок
наші руки з плюсом батарейок
наші ноги стривожено кволі
і тіла так поволі-поволі... як по волі
пройшлись. проминули.
щось забули, а щось не збагнули
і не дихаєм більше востаннє
і не бавимся в дивні бажання
і не льємо водою з очей
і не просим безсонних ночей...
щось було. а щось просто забулось.
щось лишилось.
але
так
й не
збагнулось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2011
а небо було дивне і затяте до чогось буйного
і виглядало наче згустки крові
привіт осінній полум*я-любові!
що проминає наче потяг під ногами
і не вхопитись за кінець руками
і не діждатись рейсу що спиняє рух
тепер ти друг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2011
я люблю так чтоб до боли сжало
ты любишь послабее
я люблю много
ты любишь мало
и даже ни чуть не живее
вчерашней рыбы в сковороде
ты любишь Осень как исход
а я как вход
и нам никогда не найти переход
из дома в дом
вдвоем
твой плащ никогда не поместит меня
твой объем одиночний
мой рукав свисает держа тебя
каждой тёмною ночью
сказала б тебе "пока"
но узка труба что выдает звук
твоя спина отдает стук
вижу уходиш...
гордыню держишь в горле
и не проглотишь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285379
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.10.2011
Такий етап писати вірші до поетів
художників, революціонерів,
й тепер до режисерів.
І
Ларс - ти мій життєвий фон
можливо через те, що в тебе є приставка фон (Трієр)
але без тебе вже не так
останній Вагнер мало не зірвав мій дах
з тобою розділяю я і Генсбург
в моїм тілі вона вібрує й викликає хвилі
твоя депресія стає часОм моя
а меланхолія тепер супутниця життя
черпаєш Фрейда мабуть черпаками
а я начитую його шматками
взірвати б цю диявольську планету і піти?
ох, Ларсе, вибач що на ти,
але у цьому весь є Ти!
ІІ
Я кажу йому "Ларс."
і він завжди мене розуміє
просікаючи хвилі чи танцюючи в темряві знов
я кричу йому "Ларс!"
зауважте - ніколи мене не жаліє
каже: "Антихрист" - ось що зарядиш у кров"
я шепочу в пів "Ларс..."
він напружено дивиться в очі
знає все і за це я його і люблю
він так само в пів сили шепоче:
"Фрейд сказав ж "меланхолія"
й руку мені подає.
10.10.11 Ларсу. нічне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2011
Сохрани мою тень
вижу Бродского кошку в руках
это фото ничем не печалит
нам порознь идти как котам
сохрани мою тень
я спросила бы вас почему
но как будто я телом то чувствую
разумом лишь не пойму
сохрани мою тень
иль охрана не эта нужна
вижу колокол бьющихся слов
будто птиц - наступает зима
сохрани мою тень
я тебе лишь в раю объясню
сохрани мою тень
лишь тогда я спокойно уйду
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284452
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.10.2011
Любиш капати осінню в душу осінню
по жнива що минули ступати ногами
ох як добре кохати коханням мужчину
і лежати у нього в душі верхногами
і співати вкраїнське і читати широко
а пашіти як Осінь й опадати глибоко
в саме серце, між груди запади до краю,
жовтим листям свободи, жовтим аж до одчаю
я з тобою назавжди, ти зі мною навіки
мед я питиму з губ твоїх, поки стулить повіки
2.10.11. вечірнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2011
Тихо, тихо по судинах пробігає током
моє серце заливає соком
щастя то не на межі,
щастя то ж в височині
це коли рукою за хмару, а ногами за море
і чуєш як пливе
а воно ж поволі море, морить спрагою
по вінця
от таке то моє море
ні секунди суму, геть все горе
морееееееееееее
2.10.11 вечірнє. натхненне Ялтою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2011
Рейнальдо ти був поетом
котрий шукав ті вірші у житті
в собі і на корі
ти сам різьбив своє життя
кубинець як і всі
то ж воля...
Рейнальдо ти був прозаїк
іншого життя
там де бабуся ніжністю сповила твоє серце
ти впевнено робив свій крок...
Рейнальдо - революціонер
як транспаран це миготить в уяві
за право вірити і жити так як хочеш...
і чим закінчилось твоє буття не знаю
чи ти знайшовся на тім Острові Свободи
чи загубився
згаснув чи воскрес
Рейнальдо ти ж бо можеш все
лиш "доки не настане ніч"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2011
А так було б простіше, чекати зливи з неба,
босоніж бігати розтоптаним мостом,
ковтати сік із апельсини, що пасує до волосся,
і у всіх реченнях поставити з десяточок банальненьких дужок.
Читати Савку, мріяти про місто,
носити плаття у горохи із стручків,
що наче тріскають отут і вже на моїм тілі,
було б простіше і не бачити вже снів.
Було б простіше все...
якби було.
якби могло.
якби те все із крахом й стукотом дверей...
не утікло.
воно б було.
19.12.09 вечірнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161930
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.12.2009
Десятий янгол трубить нам що вже кінець,
а зорі долі пророкують мені вельон,
боюсь що мої мрії всі зведуться на нівець,
базбарвно ж жити з почуттям, без дії.
Отак кохаєш п*яним поглядом безумства,
як милостиню просиш поцілунки,
тікаєш крізь болюче Твоє волелюбство,
і тіло своє занотовуєш до стратегічно вигаданих пунктів.
А світ навколо б*ється пульсом ритму,
у сніжних пагорбах шукають подарунки,
і хтось один, так схожий на прибульця,
засне у новорічну ніч й чекатиме Твої примарних поцілунків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161928
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.12.2009
На вістрі промення
що впав у межі мого простору
із канделябра
прорізаючи пітьму
до мене закрадались
чорно-білі чоловічки
вважаючи мене німим кіно.
4.12.09 вечірнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159392
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.12.2009
Я далі маю сни про Твоїх нових пасій,
котрі торкають твоє непоголене обличчя,
вустами бавляться в Твої вуста.
Я далі маю божевільно непотрібні сни,
що сняться на обривках Осені
й початках вже обридлої зими.
За пів годинни до завершення
циклічного пришестя золотої панни
я дихала в прочинену кватирку
й карбувала подихи людей,
що дихали востаннє Восени.
На зламі двох сезонів й далі сняться сни,
не розірвати їх, не вимкнути,
так само як не взнати суті того, що приходить.
Наскільки та картинка сновидінь мені корисна?
наскільки потребую? для чого все мотає серце-мозок?
для чого хтось (хто?) з невіданих країв приносить ці кадри
непотрібного мені кіно...
Чи варто бачити обличчя тих дівчаток, що посміхаються,
й дають мені гарантії, що в вашій парі повна ідеальність-гармонійність?
чому у моїх грудях закрадається чуття того що ми зумієм,
що для спільної з Тобою кінострічки ще далеко не кінець?
1.12.09 вечірнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158850
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.12.2009
Теоретично - я люблю Тебе,
практично - я любила Тебе,
перспективно - я забуду Тебе.
Мене як такої й немає,
немає маленького щастя з колишнього шляху,
тепер я мрію про котиків, кроликів, пандок,
курю More як море,
і менше слухаю панк-рок.
Мене як такої й немає,
давно.
я вилетіла крізь, Тобою відкрите, вікно.
і так було краще,
хоч ненавиджу фрази "... на краще".
Тепер ти виламуєш душу з іншої кралі,
але я завжди буду графіново-порцелянова ляля.
Перша Твоя довга любов.
Ти зможеш мене пригадати
тільки тоді коли я буду німа,
але я припинила роботу в розмінному пункті,
я трішки егоїстична. гротескно ідеалістична.
і за кілька днів буду руда.
відчуваєш?
Хелена вже інша.
Нова.
25.11.09 нічне, як звіренне по годиннику
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157610
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.11.2009
Я буду рудою!
Наперекір усім, в гармонії з собою.
Я буду Осінню, вже з головою)
Такою неймовірно вірною рудою.
Я залишатимусь собою, німою,
тілесно чорно-білою,
жінкою з фільмів Хічкока,
я буду собою, але цілком новою.
Я буду босою в снігах,
із жмутом листя в голові,
нестиму плащ у квіти на собі,
і посміхатиумсь Тобі.
Ох, ця новизна,
ці зміни, шал емоцій і контемпу в тілі,
я хочу бути іншою для всього світу,
для закутків, підвалин, для кав'ярень,
я хочу з рудістю в волоссі в світі заніміти,
я хочу пальцями торкнутись підвіконня
і по-осінньому взлетіти!
24.11.09 нічне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157439
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.11.2009
Зустрітись б на даху Весни
там можу бути я,
там можеш бути Ти,
й мости...
цікаво... про що б ми говорили,
якби катастрофічно нас в одну географічну точку змило?
так дивно... а про що ж колись ми говорили?
про музику?
про Пекаря?
кіно?
про секс, любов, театр, про захлюпане дощем вікно?
я не згадаю. що ж таке було?
у нас в кишенях наче був весь світ,
й водночас не було.
що я любила? що ти любив?
чим дорожили? що берегли?
ми залишили слід на одному березі ріки,
хоч там і не були.
якби зустрілись на даху Весни
я б мабуть промовчала.
й ти б мабуть промовчав.
хоч ні! хтось з нас сказав:
- тобі нагадують щось ці мости?
- туманно... це наче я і ти.
Але вони такі промовисто суцільні,
а ми... розведені й німі.
16.11.09 вечірнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155984
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2009
Період життя,
котрий з легкістю можна назвати експериментальним:
бути спокушеною Твоїм близнюком,
змінити італійську каву на вєтнамську,
зручну танкетку кедів каблуком
чи стильністю новісіньких сірих підков,
залишити вікна автівок неторканними
моїх талантів,
можна нарешті навіть ввімкну грамофон.
у нашім місті туман,
що дає привід почати сотні різних розмов,
можна навіть почати стосунки
без обмежень, погодніх умов.
можна зробити blue margarita
і заснути під кінолюбов.
а ще можна чекати букету гортензій
і алкогольних обімів перед сном.
я можу собі дозволити експериментальну любов!
16.11.09 туманно-вечірнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155975
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2009
Тепер ці ранки нагадують обривки тіл після смерті
котрі чітко обмальовують крейдою.
Цих ранків стало так мало,
що лишається час жити лиш опівночі.
Читати Савку, слухати Duffy,
полірувати посуд у тій же годині, кожного дня.
І вічно шукати взуття у квіточку, як спасіння.
Замовляти портфоліо, носити спідниці кольору німого кіно,
пити Мартіні на двох і розуміти, що вже всеодно.
І колись як Грейс натиснути курок
і знищити місто під назвою Догвіль,
маленьке примарне, паскудне місто у власній же голові.
Завершити коло. Спакувати валізи і піти.
Ти, дівчинко, тікаєш від себе, від Нього, від думок, почутів,
але маленька дитино ти не викинеш з голови своїх снів,
і як би гарно ти не маскувала свій біль,
твоє місто пусте, не потрібне нікому
і немає жертви для обривної стрічки асфальтної крейди.
16.11.09 night confession
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155776
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2009
І не вловити шлейф себе,
що тікає під ноги перехожих.
У кафе в котрому Ти не був,
Ти є уже присутній.
Словесно-цигарково
я розмножила тебе по цілім місті.
8.11.09 полудневе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154248
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.11.2009
Листопадові вірші
завше віддають прощанням
мають очевидний запах неминучої зими
Відчуття наче ноги на мінному полі,
і немає куди втікти
Час, стрілка за стрілкою збігає угору.
Часу немає.
Жінка заходить у Осінь
під руку любові,
і завше лишає цю ж саму Осінь одна
Сніг обважніло крадеться
по внутрішніх клаптях старого життя
Жінка пече пироги з чорницею,
в тісто місить себе
Не новина, констатація факту,
що лиш більше гнітить:
навіть власні голубі постелі
треба благати,
щоб на них спати.
По стелі малюють страховисьок сни,
за дверима чутно лиш кроки сусідської кішки.
На кухонній плиті вже три дні кипить вода.
Жінка заходить у Осінь
під руку любові,
чому ж вона завше лишає цю о\Осінь одна?...
6.11.09 нічне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153798
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2009
Краще не бути, ніж бути частково
стиснуто пальцями рук всю свободу
кроки під звук грамофону, скреготу днів
дерева щось кажуть усім, але годі їх зрозуміти...
і той з нас хто шукає розмову
отримує в висновку - втому. і біль.
Твій холод катує мене, знемагає
і я вже не я в обривах пожовклих снів.
Годинник запізнює час, стрілка спливає не так
як того хотілось...
І спека, і втома, і петлі, і густінь крові пектиме,
і діти якими ми бУли, і діти котрих може б мали,
графічний рудий олівець змальовує моє тіло,
обридлі хвилини чекання на диво,
і паузи слів, це ще було торік... торік...
Торік я кохалась у Твоїх долонях до жару,
Торік я Тебе загубила... а інша дістала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152839
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.10.2009
Одної ночі обридає смак шоколаду,
лимонний чай немає запаху лимону,
желейні мішки навіть повтікали в море...
у звуках Portishead і Under Byen щось нове.
наче це всесвітня змова.
у icq прогортую пусті розмови.
у мокрих кедах кожен вечір повертаюся додому.
немає фотокарток Осені.
слова втрачають суть слова.
Ремарк і Гордер відкладені на вчора
уже покрились пилом, павуки розплели свої сіті
й покрали палітурку найприємніших книжок.
Антонича читаю у контексті відкритих дужок,
іду у п'ятий раз на "Амнезію" до театру,
не курю цигарок і часом вгадую чужі думки.
Лишень мені здається, що світ перевернув все навпаки?
Шукаю по кутках знакову систему Бога,
купую окуляри, але без скла,
я не шукаю більше привід до розмови...
я можу помилятись... але...
здається я більше не люблю Тебе!
Якась тепер своя я - не своя...
29.10.09 нічне. чи майже нічне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152574
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.10.2009
Під містом, як під покривалом спить повія,
не віддана нікому.
Лиш холодній стелі,
в котру втупляє погляд.
Тілом цільна й гарна, як богиня
Венера, що спустилась із Олімпу.
Актриса.
Марна фальш.
Душею вже зацвівшая розклалась
Під акомпонемент рук та поцілунків.
Часом дарунків.
Повія.
Для якої світ є, що статевий акт.
Вона краде й фасує по конвертах перламутру
колишнім коханцям, що належали лиш їй,
подихи із присмаком бузку.
Для неї ложе - гра?
Цілунок - то прелюдія?
з-під погляду блакиттю видно море
Вона "навіки" може бути твоя, або твоя...
Твоя "Хелена в ящику"
без рук та ніг.
Твоя любов. Властива власнику потреба.
Вона розклалася на ложі
й час у час чекає,
у шал екстазу, з маски -надцятого коханця
з-під рук пестливих в ритмі джазу
зняти втому, зняти фарбу, зняти фальш.
у шалі спротиву з тобою чи з собою
перемогти. віднайденим ключем спинити час.
Оргазм.
Не як мета, як річ дарована тобі за щирість,
за посмішку, за цінування жінки як богині.
Часом у темних залах галерей,
в сирих провулках, закутках алей
блукає жінка, що за безцінь дарує щастя,
обраним мужчинам в твідОвих піджаках,
рятуючи когось, так забуває власний крах.
В її очах щось сяє...
Наче суміш тіні й конфітюру.
Ще жоден не вгадав.
Вона ніколи не була проста повія,
вона за 9 франків випускала інший світ
з-під їхній втомлених від труднощів життя повік!
26.10.09 полудневе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152033
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.10.2009
Любов до гробу, гріб до любові.
Й одначе одного ранку
ти не стерпиш тої болі.
Квиток в кишені,
Нью-Йорк в думках,
міняєш ти себе й любов,
як гроші у обмінних "ларьках".
Залишивши пакети ванілі та кориці
у сірих стінах, що шепочуть лиш дурниці
хтось каже нам іти...
хтось знизу чи згори?..
і ми ідем. хоч серцем чуєм - ні
чи ні?
мене чекає місто?
мене чекають сни, що матимуть продовження в житті?
хоча...
по один бік кордону - Ти,
збайдужілий від моєї втомленої втомленості втоми,
присутності в загублених словах. ти злий.
відомо невідомий.
ти наче мій, але не в цих перетинах, світах.
по другий бік - звук under byen,
ця датська музика, що робить диво.
я несмілива. цей звук кладе мене у себе,
штовхає в мрію...
я смію?
я зумію?
залишитись в холоднім, ріднім місті,
що пахне цвіллю й опадами з-під бузку
чи витягнути той квиток з кишені,
й літаком стріляти у усі загублені,
лаштовані серцевим шляхом, непотрібні жодному,
мішені?
25.10.09 вечірнє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151907
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2009
Часом вже аморфна.
Кожного разу по граблях на ймення "Ти",
немає змоги втекти...
Так кажуть боязкі!
Або такі як я... слабкі?
Ми вже скоро будем на "Ви"
Ти розтрощиш моє обличчя в крейду,
щоб спитати "хто Ви?"
розмалюєш мене як кралю,
я стану порцелянова ляля!
за слоєм помади приховую губи,
за оправою й склом закопую очі,
за зеленим, неконкретним светром
приховую правду
наготу
чи підвального типу саркастичну руду кішку,
що розгризла мішку,
точніше його праву ніжку.
мої вії блиматимуть не в такт,
я робитиму вигляд дурепи,
нам не звикати, я практикувала так...
я не питиму кави, не куритиму цигарки,
і не слухатиму джаз...
я тихенько чекатиму доки проб*є той час
(дратування ковзає по ідеально вистроєнних словах
скоро вибух проб'ється як газ)
Ти ж казав,
я - фальшива,
не творча, проблемна, нудна і дика!
але Ти не зумів прочитати в мені:
"Я маленька руда кішка!
Люби мене, і я буду тиха! "
24.10.09 нічне. опіслядобове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151634
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.10.2009
Не потребую точки відліку і аналізаторства
Сьогодні опівночі в стонадцятий раз Тебе втратила
Монотонність чи моногамність... це вже пауза.
Моя любов спакована для новаторства.
Ти така сука!
Я вперше звертаюсь брудними словами до Тебе
Ти клятий егоїст і це має бути лиш Твоя проблема!
Я як амеба, форма моя міняється, мінлива атмосфера.
Після коротких розмов з Тобою, не можу вернутись до себе.
Як можна жити з Тобою під одним небом?
Спати в перетині простору і чути однакові запахи?
Як можна пити воду з одного водопроводу?
Як можна любити Тебе і ненавидіти в десять секунд?
Ти тварюка!
Ти зчерняєш мене побутовим "мерсі"
Ти б плював у обличчя котре цілував
Твоя нова повія виконує безліч захцянок
що ж до болю... він завжди тільки біль!
будь він в самотності, чи будь у кишені...
цей біль Твій.
Від Тебе і завжди Твій.
Вже немає у тому всьому межі, високо борту
Неможна скинути тіло своє у воду
От так і живи і постійно міняй природу
через те що комусь, як Тобі, треба вічну свободу...
24.10.09 нічне. безсмакове
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151632
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.10.2009
Ненавиджу!
кожен мій крок є не кроком без шлейфу Тебе
винести змоги не маю із себе урок
люблю Тебе і ненависно, гнівно кляну
мабуть колись когось із нас точно вб'ю.
постійно вертає кохання старий програвач
прожовує плівку смакуючи під механіку часу
я вже пережала всі клавіші в нашім столітті
я змоги немаю втікти від фактів, від звуків Animal джаZу.
Ненавиджу!
Ти сповнений сенсу, ти тілом належиш їй
тій другій, десятій, двадцятій повії у ліжку
я зламую волю, випилюю гордість в собі
скидаю, як одяг, сто раз у пральню телефонну книжку.
ці цифри, ці букви, цей запах,
холоднее повітря, дощі і цигарки,
напружені губи, повіки з під яких витікає сльоза.
я важила для тебе більше ніж торішня гроза?..
Ненавиджу!
Ніколи не скажу. Хоч кричала Жалію,
та жалем, коханий, стосунки не врятувати
кому, як не Тобі було це знати,
спати, писати, читати... але завжди знати!
У Твоїй квартирі назавжди зависла частина мене,
на сніжнім балконі, на краплях води у графіні,
на чашці з-під чаю, в кухоннім столі, виделці
і навіть на тій пробираючій душу мальованій Тобою ("нами") картині
на шухляді з "вітаю" і вічним гармидером,
на полиці білизни, на тоді теплій, білій в горошок постелі,
на тих дитячих конструктивних фігурках,
і мабуть навіть на стелі...
Я зависла у Твоїм домі вихором та любов'ю.
Я ненавиджу Тебе! Чи себе залежну від Тебе.
Залежну водночас від фантастики в серці та пекельного болю.
Ненавиджу себе за одержимість Тобою!
19.10.09 навіянно-нічне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150866
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.10.2009
Любов немає змоги
докурити як цигарку,
я хочу всипати
цим безконечним попелом
Твоє змужніле тіло.
я хочу пестити Тебе,
нехай це буде і невміло.
цим димом
розкриватися Тобі,
знімати втому одягом,
скидати горілиць
чи підкидати в небо.
я хочу розвернути світ.
застигнути вустами
до тепла Твого плеча.
не спати.
зберегти усі секунди.
черпати Твоє тіло, як вино.
Я хочу жити у Тобі!
Упасти в саме дно!
14.10.09 вечірнє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150093
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.10.2009
Білі вірші конструктивізму
тхнуть пліснявою серця
ураженням крові скрутило слова,
що взялись із нікуди.
Мої вірші не люблять бути там де люди.
Незаплановані, бузкові букви
не чекають долі.
Вони одразу знають для чого родились
і де потім будуть (помруть).
Чорні вІрші сюрреалізму
загубились поміж сновид
моїх снів.
Вони схожі на жахи
із стрічки Silent Hill
попіл пада із неба,
кожен вірш лікує мій біль.
Часом я читаю себе як приречену,
від чогось зречену.
Часом читаю як дитину світу
в якому живу.
Але все рідше під ногами землю відчуваю.
Я не літаю! Я наче пропадаю!
14.10.09 полуднево-вечірнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150091
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.10.2009
Цей світ втрачає сам себе...
як я...
І Осінь золоту, набиту сенсом змінив сьогодні сніг.
Притихлі у очікуванні дива парки пробрав мороз.
Замерзлі губи щось самі собі малюють по вікні.
Цей світ стомився жити!
Він видихає із глибин своїх лиш холод.
Душевний голод.
Нагадує Різдво,
проте без дива, без прянощів, солодких пирогів.
Сама природа вже ізнавесніла
й пускає серед мене сніг...
14.10.09 ранкове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150010
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.10.2009
Я в квартирі. самотня. ранок.
і одна сіра стіна.
Нас шістнадцять,
хоч я ніколи не любила парностей
І кожна рветься,
в нас немає справжності,
лиш завуальованість та бездарності.
Зелене світло зникло з апаратів пішохода,
всі зупинились.
Ми чекаєм невідомого кінця пригоди.
Ми змінились. Ми однакові.
Одну з нас охопила депресія, хвороба
всі інші примарності, паранойя.
Відчуваю себе центром головної болі,
я перевищила ліміт героїну,
забагато вписала до крові.
-Ми загинемо двоє?
-Куди ж бо! Та ні! Забагато жертв для любові!
Забирай себе і своїх 15, самостійно вилазьте з двобою.
Кожний клаптик на шкірі міняє мікроелемент,
та для всіх я картинка, ми всього лиш елемент.
Немає сутичок, немає болю.
Немає часу на прозріння, я борюсь з собою,
щоб не згубити у вилові сліди за Тобою.
Твоє "не знаю" вбиває нас,
поширює судинами гасссссс, до вибуху лічена мить,
якщо цю грьобану мить є чим злічить,
хтось панічно рахує па і танцює менуети
Ти підпалюєш сірника, я кричу "де Ти???"
потім вибух.
я в квартирі. самотня. ранок.
і одна сіра стіна.
початок.
ти водиш мене по квадрату, як майстер ляльОк.
лунає в голові гудок...
я не маю змоги піти, я чую крок тих 15-и...
в своїм тілі не можу себе віднайти.
Ти - диявол, це Твої шахи, я Твоя - 16-а.
12.10.09 нічне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149544
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2009
В темній машині
цигарка втратила свою матеріальність
я хотіла сказати слово,
але наче втратила губи
чи можливо я знала,
що відповідь Твоя буде груба
виходить, сердечність -
моя згуба.
ми проїхали арку
я знаходжу себе в героїні Ремарка
доля плетивом нитки
мене перешила до Тебе-від Тебе
легкість неба, масивність сталі,
починати закінчення, закінчувати початки
в мому колі немає ні входу, ні вікон,
ні тимпаче спасіння, руки.
прісність снів
закрутило у вихрі думок
і надія, то мабуть найбільший порок.
і одначе колись я натисну курок
лиш в якому напрямку вилетить куля, милий?
9.10.09 полудневе-Ремаркове-натхненне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149185
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2009
Мій душ межує із душею
мої екстази змито. стерто
дільничий лікар нам сказав,
що ми всі мертві.
і цей квадратний світ
не потребує жертви
у пролісках цвітуть бузки
все розвернулось навпаки.
Все змилось.
м'ясисті губи впали
в крайність, тонкість ліній
цей світ помер!
і так бракує
цих двояких лілій...
7.10.09 нічне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148894
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.10.2009
Що має значення?
Моє дрижання в тишині?
Пусті конверти кольору бузку
вготовані для літер?
Що має значення!?
Коли вже навіть вітер
не міняє напрямку для нас?!
Цей час... Це гра!
Це шахи,
й хтось одначе переможе.
Моя рука стікає м'яко
на пожовле ложе,
де слід від Твого тіла
ще відбитком сяє
Усе зникає... але не Ти!
не в пам'яті!
не в серці!
не в думках!
не в моїм тілі!
Прошу спини же мене, Боже!
Не дай згрішити!
Не дай згубитись, зникнути,
себе до тла спалити!
7.10.09 обіднє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148852
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.10.2009
Реконструювання серця
Збуджує до слова
Ця тиша... Вона пекельна.
Я хочу ділити її Тобою.
Мене судомить
я зрозуміла істину
у п'ять хвилин за півтори години.
Я живу!
Я дихаю чимсь новим,
курю обривно вічність...
Я люблю Тебе!
Такого вже в житті не буде.
Ти моя доля!
Ти з'явився із нікуди!
5.10.09 вечірнє. натхненне. дієве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148532
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.10.2009
Зерна апельсини
сьогодні ще гіркіші ніж повсяк
Валізи, потяги, забуті речі -
приречені відбитки від любові.
За 33 кроки до болю
з Тобою!.. чи не з Тобою?
Пробачення ж по суті і не мають значення,
Усе що мала я зробити, вже зробила.
Ще тільки кроки у діагоналі,
Й мовчання. Звуків вже немає.
Бракую ніжності осіннього листа з-під Твоїх рук,
пелен туману з-під твого ребра,
живильну суть гіркого молока
і соків...
я ж бо без Тебе як висохла ріка.
4.10.09 вечірнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148386
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.10.2009
Комусь з нас не до діла,
моя сумна картина
і сукня у куті квартири.
Не до діла.
Я змокла під дощами снів
Утік мій синій кіт.
Підбори змили сніг.
Та діло є не в тім...
Я зчистила всі лінзи
Промила карбюратор
(як чесно то я рідко це роблю)
І вкотре десь забула свій нотатник. Але ж живу.
Радянське радіо на стінці
Повернення в квартиру
розчіплення зв*язку
я вириваю з тебе слово як "чеку"
І діло не діла
І слово не до слова
І знов пуста розмова
й "мерсі" в кінці рядку
2.10.09 безумовно маніакально нічне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147959
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2009
Лине дощ. Змовкає тіло.
Хоч пензлик в руки і малюй картину
Як фарбу розведи мене в бокалі з-під вина
Я кохаю. І я одна!
1.10.09 вечірнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147958
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2009
Італійська кава, не еспрессо
Політ у небі полудневих літаків
О п*ятій ранку не приїде потяг
і я не бігтиму до Тебе стрімголів
до сходу сонця не подзвонять
і біля входу не чекатиму таксі
і мій англійський кеб, кудись мене відносить
подалі від доріг, провулків, цвинтарів...
на запотівших від розлуки вікнах
моя рука малює знову Z
але водій жене мене ще швидше
куди везе?
Чи є тут суть?
Курити у десяте на останок
і пити італійську каву, не еспрессо
Чи є мета?
Тікати від Твого експресу,
котрий ніколи й не чекатиме мене?
Бо все мине
і колію заасфальтують,
знесуть будинки, налаштують нові.
Доп*ють усі запаси
italiano no espresso
й здадуть на брухт
чи то пак Твій чи мій ескпрес.
27.09.09
швидше полудневе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147312
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2009
Горить мій опіум
моя змурована фортеця
закрита клітка
темна ніч. у темні води...
і сміх у тім,
що навіть не потрЕбую свободи
моє здурманене волосся
розкидане по чужих плечах
Ти шепчеш дотики по моїм тілі
так недоречі, зовсім недоречі
відкрили двері й вкрали мої речі
я боса
по коліна у снігах
і ці сніги нагадують Кіліманджаро
я щось чекала
й мимоволі забувала...
що я боялась втратити ці речі
я гола
й моє тіло пахне цигарками
я не курила, віриш?
я ж Тебе чекала!
побачила свої заквітчані валізи
на Твоїх плечах
Ти викинув мене?
ця вічність паузи і впали грати по очах
я стоптана...
пробачити не в силі?
мене ж бо обікрали
руки...
руки, що любила.
25.09.09 вечірнє. лівобережне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147106
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.09.2009
це наче дотик до зіниці
і стерто з пам*яті усі дрібниці
у "синій пляшці" я спустошую всю каву
колись від себе навіть цього не чекала
і кожен ранок пахне цигарками й шоколадом
цей кожен ранок час відрази
я зчитую й ковтаю всі слова Мар*яни Савки
це наче писано про мене, в Бостоні,
у ніч...
закрию очі. навіть вже не клич.
ти мачо стертий моїми дзвінкими каблуками,
і кольорова гама поцілунків вже розвіялась між нами
Пішла у ніч. І колія трамваю пд ногами.
Я відтинаю "нашу Осінь"!
І глибоко вдихаю...
12.09.09 майже вечірнє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146854
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.09.2009
Він читає. Докурює сенс
і знову читає
якщо малювати,
то ця книга точно схожа на куб
він читає й чекає
капілярно сторінку вживає
він шукає закінчення
поміж тихих і сіреньких букв
Він читає. До кінця є ще вічність:
дві сторінки, шість подій і слово навхрест
і в завершені фрази
нічого нового немає
але він дочитає...
інакше який в тому сенс?
Вона часом читає
хоч "часом" то мабуть є "завжди"
про житя, про квадратність доріг
і розібрані сни
про моторні мастила для часу
і зім*яті пазли
про столові столи
їй лишилось читати
ще тисячу з дрібним сторінок
нумерація більшає
з кожним проплитим рядком
вона reаding книжки
а потім натхненно і спішно
проживає записані автором
заїжджені віком віки
вони читають.
і як кумедно буде
якщо це виявляться
одні і ті ж книжки.
24.09.09 ранково-серйозно-натхненне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146843
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.09.2009
Чомусь вона пише про речі,
які їй не пасують:
про смерть, про безвихідь,
про стан депресивних дощів...
Хоч дні її сірі,
але ж вона їх розмалює
з цитриною вижатих фарб вона містом іде
її кеди мальовані сонцем
і у коси уплетені грона
вона дихає чимось бузковим
і пахне як свіжа вода
вона думає серцем
і носить червоне та чорне
і їй вочевидь таки не личить
земна хода
вона мріє про місто дощів
та висотні будинки
про віконце що матиме
повний вихід у небо
її очі блакитні і казали
вона має крильця
вона питиме каву й куритиме
закутавшись в темінь
їй час спати у листі
і їсти пиріг із чорницею
розмовляти про книги
котрі точно писали "для неї"
і вона мовчатиме тихо
майже не дихаючи
доїдатиме трускавки і чекатиме...
фільм про зорепад у морі...
24.09.09 майже нічне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146793
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.09.2009
Осінь не Осінь
Коли в ній немає Тебе,
Нори Джонс і кохання!
чашки м*ятного чаю
солодких желейних цукерок
пожовклого листя
вчорашніх усміхнених лиць
спалахів фотоапаратів
холодних вітряних ранків
відчуття свободи
на Ратуші якось в суботу
книжок про відвагу
і слізних моментів від щастя
але загалом я бракую Тебе!
... під спів Нори Джонс
й добового кохання!
20.09.09 нічне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146788
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2009
Вдихати пахощі
старих та нових простирадл
Чекати сонця
і чекати зливи
гортати музику
в очікуванні дива
розбити крИшталь
на моїх губах, в тілах
знайти найтихше місце
на усій планеті
заснути в "Лондоні"
прокинутись в мені
займатись сексом
на оголенім паркеті
а потім плакати
у Твоїм рукаві
тікати з "дому"
грюкати дверима
а потім спати на Тобі,
як на траві
зцідити чарку,
а часом і цілу пляшку
й сміятись з хлопчиків,
що бігають в далечині
блукати патологіями міста
і пити чаю на кухонному столі
згубити з шиї "дороге" намисто
в бермудському трикутнику в стіні
а потім назбирати цілу низку віршів
і біля цвинтаря віддать їх почитать Тобі
шукати щось... що не існує в місті
забути всіх.
й навік віддатися Тобі.
17.09.09 "нічне"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146468
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.09.2009
Ця наша Осінь буде
вічним спогадом ажурної любові,
поривом току між мною і Тобою
холодною зимою
і вбитою весною
пропащим літом
новою рукою в Твоїй руці
уже не мною.
Чужою думкою.
Холодним ліжком.
Пустою кавою.
Цигаркою дурною. Опівночі.
Ця Осінь буде вже не мною
Цілком загублена Тобою
Розпалена чужим багаттям часу
Знищена...
І тут можливо всежтаки вже мною
Моя безвічна вічність Тобою.
17.09.09 вечірнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146465
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.09.2009
Холодна кава, для холодної душі
Мої емоції покладені на ноти
І цим стосункам завжди бракувало цноти
Озябли каплі сміху на струні
Не грає джаз, вже світу не до того
Забулись ми і бурею спливли
Зчерпались. Зникли. Схудли. Замарніли.
Ті дні, що нам аркадієм були.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145673
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.09.2009
Я спатиму знову оголена,
Ніким і нічим не трактована
Все більше життєво роззорена,
Душевно як бритвою голена.
Асфальтній бруківці молитися
Ніколи Тобі не приснитися
Забудь мої цифри втавровані
і рухи мої зазомбовані.
Чужими вустами гачкована
А серцем Тобою знедолена
Закінчую дихати спомином
і спатиму далі оголена...
13.09.09 "вечірнє"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145671
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.09.2009
Священник бреше нам
про віки вічні...
Вічно!
І вірити сьогодні вже нема кому.
Поплач. Цей вітер ще не раз засвище
й не раз на твоїй арфі обірве струну
Кому? Для чого? І чому?
Ці пазли марної "надії"
Давай і ще тобі я душу прокляту відкрию!
Чи може наготу? Хвилинку!
В репертуарі в мить знайду.
Візьми це тіло
як меню в кав'ярні
зі стола
Відкрий, займися сексом, онанізмом!
До божевілля холодно у снах
Піти б туди де паморозь зіб'є
ці губи
в крихти!
13-14.09.09 нічне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145216
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.09.2009
Моя рецензія на Твою душу... Зухвала, пробач.
Залиш мені каву. Я знову безжально собі Тебе нагадала.
Дотримую ритм і корона спустилась по плечах
Моя поведінка й слова тепер уже не доречні
Чи матиме шанс без питання кохання
Я уявно спакую для нас усі свої речі
Це ламано. Глек молока по обіді
Не стерти слова. Ми бувало літали в блакиті
Повірити в паузу. Вічність моя не мина
Замінюю глек на краплю терпкого вина
Очікувань мить, прозорості вічність.
Пробач. Я гріховно одна.
7.05.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136859
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.07.2009
Допий мене як вранішню каву
Не охолоджену, із присмаком дрібної гіркоти
Вбери мене до дна солодкими губами
Не залиши ні крихти осаду на дні
Доїж мене як яблуко у райському саду
що довиса останнє поміж гілок
Доїж цей гріх, зламай же йому крила
зніми із серця тугу навісну
Ти викури мене, не розсипай лиш попіл
Вдихни мене як струмінь до своїх легень
Ти спокусив і роздягнув мій спокій
Продав моє життя й купив нам смерть
6.06.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136858
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.07.2009