| Сторінки (1/27): | « | 1 | » |
У одному із провінційних містечок зростала доволі гарненька дівчинка із коричневими довгими косами. Вона була потіхою матері, бо і добре вчилася і хатню роботу завжди виконувала. Батька вдома не часто було видно через напружений робочий графік, тому донька для мами була незамінною...
Минув час. Доросла вже дівчина вступила у один із столичних вузів і змушена була покинути дім, як це часто буває. Мати втерла сльози, благословила і відпустила. Для доньки починався новий період життя. Вона була і розумною і красивою, і слова з кишені не діставала, тому швидко знайшла подруг, стала популярною серед хлопців. Звичайно ж! Мало що залишилося від худенької довговолоски. Ростом вдалася, талія дозріла, очі зачаровували блакитною безоднею, губи так і просили поцілунку...Знайшовся і парубок, який це все цінував, щей глибиною душі захоплювався. Все було гарно, а головне мати раділа. Чекала вгості.
Одного дня подруга по кімнаті потягнула нашу героїню на що ви думаєте?НА КАСТИНГ. Якої радості було, коли вони двоє стали основою новочого..дівочого..ГУРТУ. Стилісти. дизайнери!Вау! пропуски в навчанні- байдуже. це ж круто. провінційні надії здійснилися. Мама і не знала.хлопець вже був не потрібен. Нарешті перший малобюджетний кліп. Голі ноги, випхані груди, пишні губи, пофарбована душа! Із розумної брюнетки в силіконові блондинки для олігархів та закордонних гостей типу Сергія Зверева. Зірка в шоці!... Мама також. Де ж її дочка? це ж не вона. Де ті життєві принципи? А вони вже тонуть у блисучих дешевеньких нарядах, у звірячих поглядах тих...багатих. Дочки немає, є новий гурт, що завойовує не знаю що...
Кому ж ти, дівчино,будеш потрібна після того, як мине краса і молодість? хібащо матері...Яка все ще жде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137136
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.07.2009
Бруківка стелиться мені під ноги. Я іду по моєму місту, відпочиваючи душевно. Мені так спокійно, так хороше!
Над вузькими, але такими затишними вуличками літає запах кави та свіжих рогаликів. Львів снідає...Я іду у центр міста в очікуванні нових вражень, які завжди тут присутні. Минула приблизно година, сонце піднялось вище і вже трошки почало зазирати промінцями у фонтан перед оперним театром. Сьогодні вихідний, сьогодні буде ще один чудовий день, сьогодні... львів\'яни знову насолоджуватимуться своїм містом.
Я сиджу і з насолодою спостерігаю, як дідусі вмощуються на лавочки вздовж алеї, щоб пограти шахи, як матері гуляють із дітками, які з таким захопленням їдять своє улюблене морозиво, як біля алеї чемно чекають на охочих покататись маленькі поні...Як чудово. Люди наповнюють вулички...різні люди:старші, молодші, панки. похмурі готи, ЕМО, репери та інші. Приходять художники, умощуючись на лавки. Вони сьогодні намалюють чергову львівську красуню. Біля театру вишиковуються автобуси, в яких приїхали поляки, німці, австрійці. Вони захоплюються нашим містом.
Знову курсують трамваї, знову їздять карети, запряжені двійкою коней, знову закохані парочки, нюхаючи троянду, прямують на прогулянку.
Музики заводять свої пісні...Десь у провулку лунає сопілка, пронизуючи душу до самого серця. А саксофон ще більше розпалює пристрась.
На ратуші бамкає годинник, а під фірмовими парасольками розливається пиво, лунають дружні тости. Тарас Шевченко, а далі і Адам Міцькевич пронизливо споглядають на людні площі. Пильно охороняє всіх своїм ніжним поглядом Діва Марія...
Шумлять паби і кав'ярні, стукають ролики та скейти. Ледь замітно накрапає літній, теплий дощ, освіжаючи повітря. А Який же Львів без дощу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137127
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.07.2009
Собі нове авто куплю
й нарешті в нього сяду.
Надіну шорти,що люблю
і на сім днів пропаду.
Поїду на чудовий пляж,
Пошлю тупих подалі.
Ось бачите який кураж,
А що ще буде далі...
Гулятиму і день, і ніч,
Навколо будуть друзі.
І вип'ю дуже класну річ,
Щоб бути не в напрузі.
Купатимуся голяка
У променів вінку.
Відчую, як тремтить рука
Від сексу на піску.
Зроблю я це і буду рада,
Бо поки молода,
То я ніколи не пропаду,
Де сонце, пляж, вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136743
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.07.2009
Ніхто мого єства не зрозуміє,
Хоч як би не хотів і старався.
Бо той, хто думки бачити не вміє,
Ні разу ще до тіла не торкався.
Я та, кого усім пізнати важко,
Я та, кого так хочуть змалювати,
Я схожа на казкову білу пташку,
Яку так хочеться нарешті упіймати.
І прошу вас- не лізьте мені в душу,
Благаю! поруч мене не тиняйтесь!
Я та, якою зараз бути мушу,
Тому змінити щось,кажу,не намагайтесь.
І якщо кажете, що будете любити.
І хочете мене з собою поєднати,
То вмійте мою пристрасть розділити,
Щоб ні секунди не прийшлося шкодувати.
А я тоді розпушу свої крила
Віддам вам все тепло своє і ласку.
Нарешті стане цілісною сила,
Щоб все для вас перетворити в казку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136725
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.07.2009
Я не Богиня для тебе,
Не душа.
Тому і брехати не треба.
Я ж чужа.
Не смій до обличчя торкатись,
Не обнімай.
Не можу я так цілуватись,
Тому не тримай.
Не знаєш, як треба кохати,
То навчись.
І роль ти не вмієш грати,
Не берись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136455
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2009
Спочатку ти курив траву,
Щовечора із дурості.
І думав - лише раз живу!
Вернуся і до мудрості.
Сусід приніс тобі екстаз,
Сказав, що буде весело..
А зранку-ти...і унітаз.
Це кайф твій перекреслило.
А потім білий порошок,
таблетки по-приколу!
Послухай:Зупинись,дружок!
Бо дійдеш до уколу!
Ти глянь, що коїться навкруг-
Всі хворі, тупим станом.
Покинь оцей смертельний круг,
Бо станеш наркоманом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136444
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2009
Я грішна...
Так, нехай не раз.
Це ж смішно...
Хто не грішний з нас.
Як можна
навчитись не робити помилок,
Як кожна
хвилина нам показує урок.
Я вчуся
щось змінити у думках,
Але боюся,
що не скоро поміняю шлях.
Надіюсь,
що Господь пробачить це мені.
І каюсь
за те, що завжди марно трачу дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136096
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.07.2009
Як хочу я стати хочаб на хвилину
не такою, як всі...
Як хочу я втримати місячний промінь
в росі.
Почути, як хтось наступає босоніж
на мокру траву,
І знати, що я не так просто на світі
живу.
Як хочу я бігти неначе тікаю від буднів
кудись,
Стрибнути щосили і бачити блакитну
вись.
Поглянути пильно у очі його невимовно
сумні
І знати, що це все не сниться сьогодні
мені.
Як хочу я заховатись у сірий і теплий
туман,
Забути, що ще десь існує жахливий
обман.
Як хочу я ринути у чарівливі і сильні
думки
І шал відчувати від дотику його
руки.
Я хочу,щоб разом з тваринною вірністю
ми
Жили й не боялись нової нічної
пітьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136094
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.07.2009
А на вулиці вже пахне літом.
А вона ще холодна, мов лід.
Всі радіють навкруг білим світом,
А в її серці ще стигне слід.
І любов, наче вже й проминула,
Тай його не стрічала давно.
А душа ще ніяк не забула
Ту жагу, теплі ночі й вино.
Вона прагне усе це зітерти,
Стати знову такою, як є!
Але як же від пам'яті здерти,
Те, що гріє ще серце твоє!
І любов, наче вже й проминула,
І його не стрічала давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135694
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.06.2009
Побори у собі хворобу!
не бийся в зневірі,
не стій!
Роби ще одну й ще одну
спробу!
Не цурайся своїх
давніх мрій!
І нехай тобі боляче
й гірко,
І нехай ти збирався піти.
Залатай у собі
чорну дірку,
Бо комусь же потрібен
лиш ти!
Ти живи, як і жив,
і не падай!
Затисни в своє серце
любов!
Ти роби, що робив
і не згадуй,
Що інакше тече в тобі кров!
Це неправда! не зникнеш
так скоро!
Ти ж життя ще не зовсім
відкрив!
Не дивися на землю так
хворо.
Я поможу,щоб ти
зрозумів,
що діагноз - це ще не твій
фініш,
Що радітимеш ти
ще не раз!
Ти не зараз планету покинеш!
Не прийшов ще до тебе
цей час!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135692
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.06.2009
Заколупали мене дивні сни,
Я бачу їх із ранньої весни.
Все там зпутане,дурне і нереальне,
А мама каже, що напевне щось повчальне.
Не можу, вже не хочу їх дивитись,
А ті усе не хочуть зупинитись.
Навіщо ж ті картини мені сняться,
Якщо я в них не можу розібраться???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135651
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.06.2009
Тихий вечір сів на плечі.
Місяць висить на гачку,
Зорі шепчуть щось малечі,
Кіт мурликає в кутку.
Спи моє Золото,
Спи не журись,
Я занесу тебе
в казкову вись.
Сядем на хмарочці,
і посміхнемось,
ніч, наче в казочці,
за руки візьмемось.
Я подарую тобі
сон прекрасний,
разом зустрінемо
світанок ясний.
Золотом ранок простелиться,
Ніч піде до свої хати.
Мине тебе вітер й хурделиця-
Я буду завжди захищати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135604
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.06.2009
Яка ти, Україно?
з яких років така брудна.
Ти,мов обідрана хатина,
що без господарів одна.
Хоча в саду ще пахнуть квіти,
лелека збудував гніздо,
а під парканом сидять діти,
що народились не давно.
Твоя стіна така сіренька,
а в дверях ржавіє замок...
Чому ж ти більше не біленька,
хто це провів такий урок?
Якби могла я щось зробити,
щоб вимити твої кутки...
А поки буду гарно шити
на новосілля рушники!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135595
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2009
Жила собі на цьому світі тінь,
вона не вміла розмовляти
і вчитися їй було лінь.
Якось гуляла собі парком
і поглядала на усіх.
Було так весело, так жарко,
лунав дзвінкий солодкий сміх.
Самотня стала біля річки
почала думати про час.
Вона була, як згасла свічка,
що часто меркне від образ.
Їй раптом захотілось бути
одною із усіх людей.
Зуміти образ роздобути
і стати повною ідей.
І так усі оці старання
подарували їй подобу.
І тінь позбавилась страждання,
робивши свою першу спробу...
А згодом в тому ж таки парку
сиділа радісна сім'я.
вони вмостилися на лавку
і звали маму на ім'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135591
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2009
Саме у цей день, саме сьогодні я змінюся!
Я зрозуміла, що вже більше не боюся.
Залишу всю ненависть десь далеко,
Я змінюсь, хоч і буде це нелегко.
Навчусь чужі бажання поважати,
Зумію все погане відігнати.
Не буду я холодною і злою,
нарешті поладнаю із собою.
Я хочу вірити, що все ще буде краще
І що життя моє вже не таке пропаще!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135545
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2009
У танці злилися дві душі, два тіла.
Під музику погляд говорить без слів.
Рука по спині легенько злетіла,
І зір його скоро на ній вже зомлів.
В повітрі плив запах духмяної кави,
На столику тліли маленькі свічки.
Для нього у цьому не було забави,
У ній вже жили полум'яні струмки.
Цей танець палкий полонив всю кімнату,
А музика тепло лунала крізь сон.
Їм добре було уже разом лежати,
А серце до серця билось в унісон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135250
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2009
Як весело, як чудесно розливається спів!
скільки музики, танцю, медоносних слів.
на цім святі життя все нове, чарівливе,
а той лебідь у білому-то справжнє диво!
як сплітаються руки під час поцілунку,
круг стола вже блищать нові подарунки.
лине вальс... він її обніміє за стан.
вона, наче голуб, а він-ніжний пан.
скільки пристрасті, гордості в їхніх очах!
їхню долю змінив білий радості птах.
сльози щастя в батьків, сто надій назрівають!
вони один одного не відпускають!
обіцянки вже дані на добре життя,
ні краплини жалю, ні хвилин каяття.
плаття біле простелить долі дорогу,
а обранець життя понесе до порогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135233
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2009
Стояла дівчина над бистрою рікою,
Її щось вже давно позбавило спокою.
Тягнула руки в небо і голосно ридала,
Її чужому пану матінка віддала.
Негадано нежданно забрали молодую
У гарний білий дім, але постіль чужую.
Проходив день і два, жених купив убрання,
Але нема життя дівчині без кохання.
Нівчому не нуждалась, і мати пораділа...
У домі пили чай, а бідна в вир летіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135215
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2009
Пий свою каву, кури у вікно,
Я знаю, що все це тобі всеодно.
Мої почуття починають тонути,
Бо хочуть краплину нового відчути.
Ти знову ввімкнеш голосніше приймач,
й не зможеш сказати: кохана, пробач!
Ти будеш чекати, коли все мине,
А я бачу, ЯК ти цінуєш мене.
Щось мокре тече, по моєму лиці,
Ти міцно стиснув сигарету в руці.
Крізь диму туман я на тебе вдивляюсь,
Цілую тебе...та чи не помиляюсь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135213
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2009
Сміюся, регочу,а сльози течуть,
Ну що це зі мною?у чому вся суть?
І сумно, і весело раптом стає...
Це все натворило кохання моє.
Мій настрій міняється знову, і знову,
Як хочу казати, то цілу промову.
То їсти я хочу, то зникло бажання,
До цього відноситься знову кохання.
Ти не поруч мене, бо ми не разом,
Я згадую знову, як добре обом!
І знову чекаю наступної миті,
Коли зможу очі я свої відкрити-
Побачити, що ти мене обіймаєш,
Кохаєш і любиш, і знову кохаєш.
Ми двоє сплітаємось в ціле одне,
Я люблю тебе, а ти любиш мене.
Цілий день я не їм, десь літаю і мрію,
Як серця вогнем тебе знову зігрію.
Цілунком вкладу, поглядом заколишу...
І в серці себе на все життя лишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135142
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2009
Зелене листя лоскоче лице,
і десь під ногами струмочок тече.
Комашки літають туди і сюди,
Ніщо не чекає якоїсь біди.
На гілці синички пурхають весь час,
І кожна тварина розгадує нас.
В середині гущі лунають пісні,
народ розложився на теплій траві.
все ближче і ближче підходимо ми
і разом сідаємо з тими людьми.
Знайомий придумав собі покурити,
а от сигаретку забув потушити.
Всім шумно і весело...Що це димить?!
Секунда..і друга...а ліс же горить.
Тріщить і палає на дереві гілка,
А птах покидає рідну домівку.
Горіло ще довго, у димі весь ліс,
А згодом пожежник і воду привіз.
Ну вже погасили, лиш попіл лишився...
А скільки ще часу, щоб ліс відновився???
Про це написали в місцеву газету,
А хтось собі скурить нову сигарету...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135132
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2009
Гламурррррр!
як він мене дістав!
для всіх багацьких процедур
він незамінним таки став.
там перли, каменюки, стрази,
мене вже нудить від зарази.
всі в силіконі і браслетах
по місту їздять на каретах,
смокчуть мартіні й шардоне,
а в голові сміття одне.
багаті батечки ведуть
своїх блондинок в " довгу" путь,
а дома жінка із дітьми все виглядає із пітьми.
А решта для них сіра маса,
бо там відсутьня супер каса.
вони такі низи суспільства -
жертви гламурного насильства.
отак тепер у цьому світі -
живеш, але так тяжко жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134933
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2009
Сонце...чому ти так далеко?
я помираю без тепла!
мені без тебе так не легко,
що я б у космос у текла.
Мені так холодно без тебе,
мені так сумно,як дощить.
Прошу...візьми мене до себе,
Я хочу під небес блакить!
Візьми, візьми мене за руку,
тільки дивись не обпечи,
я не витримую розлуку
ось тут без тебе живучи.
Знаю...
Знаю, що не сила з тобою бути в небесах,
та все ж так хочу того дива,
щоб полетіти, наче птах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134927
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2009
Чи віриш ти сьогодні в казку?
Та ні, бо світ тепер змінився.
Зніми свою дорослу маску
І покажи ким народився.
Подумай, що не все погано,
Поглянь на квіти у саду.
Закрий свою душевну рану
Й відразу відженеш біду!
Зроби для себе день щасливим,
Подумай про своє життя.
Прекрасне є завжди можливим,
Лише повір у майбуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134899
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2009
Хмари, хмари лиють воду.
Сиджу дивлюсь я на природу.
Раптом небо прояснилось-
Світло на мені відбилось.
Хороше так стало, тихо.
Я забула своє лихо.
Я забула сірий світ
і опалий вишні цвіт.
Я забула, як ридала,
Що любові мало мала.
Ти прийшов в моє життя,
Відкрив дорогу в майбуття.
Додав мені краси і волі,
Розбавив пензлем мою долю.
Полюбив мене, я знаю!!!!
Люби, бо я тебе кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134805
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2009
Чому багато так людей без дому?
Їм так самотньо по-одному!
Чому,як гляну в їхні очі,
То провалитись в прірву хочу?
В людей цих риси на обличчі
Такі сумні і таємничі.
В людей цих сірі й бідні руки,
Що в януть від біди і муки.
Нема в них ні сестри, ні брата,
А може й є, та звідки знати?
Нема в них вже і світла щастя,
Та не могло воно пропасти.
Його проміння гріє душу,
І шепче тихо " жити мушу"!
І ніжно так бере за руку
Оту біду і зло, і муку.
Веде їх так кудись далеко,
Щоб знову сталоь серцю легко..
Веде, та все ж не забирає...
Бо сили повної не має.
А хто ж зуміє це зробити?
Хто знову научить їх жити?
Не знаю я , але питаю.
Й Ту істину я відшукаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134502
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2009
Згадаймо тих, що вже німі,
Що повмирали не самі,
Що мучились і мліли з того,
Що їсти не було нічого.
Ні, не від бідності це сталось,
Ні, не природа познущалась!
Це розум дивної людини
Накоїв лиха без причини.
Забрали все!
Украли силу!
І смерть голодна всіх накрила...
Не досягли ці жертви того,
Що тїм судилося від Бога.
Це все було..та вже не буде!
Бо ми - не варвари, ми - люди.
І пам\'ять наша не стирає,
Того, що лиш Господь карає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134498
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2009