Сторінки (1/17): | « | 1 | » |
У куми моєї
Свято – ювілей!
Радо відзначаємо
День щасливий цей.
Піниться шампанське,
Келихи дзвенять,
Гості всі веселі,
П’ють собі, їдять.
Ювілярочку вітає
Петро, чоловік:
- Ми з тобою, Ганю,
Гарно живем вік...
- Мамо, дорогенька,
З святом тебе…блін!
Це вітати взявся
Її старший син.
- Ти ще гарна, мамо,
Ну, не плач!.. Капєц!
Бачиш сльози капають
Твої в холодєц.
На закінчення сказав,
Вкотре, оте ,,блін’’,
Чмокнув в щоку неньку
Й присів на ослін.
,,Кльово’’ маму привітав
Її ,,вчений’’ син,
Він, бач, в інституті
Навчається, блін!
Ой, козаки - хлопці,
Ви бліни не жуйте,
Свою мову рідну
Не брудніть, шануйте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142226
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.08.2009
Кум сантехніком працює,
Він спец екстракласу,
Полежати, відпочити
Все не має часу.
Бо найбільше в світі
Він халтуру любить.
Такий копієчку знайде -
Зроду не загубить!
За годину поміняє
Краника, прокладку,
Дивись - знову заробив
Завітну десятку.
Добре знає, як собі
Ще й ціну набити:
,,В мене черга на півроку!’’
Вміє кум мій жити.
Біда сталась вчора
З моїм милим кумом.
Про історію оцю
Згадує із сумом.
Запросили починити
Душову кабінку.
Аж з підскоком кум побіг,
Не послухав жінку!
Та йому услід кричала:
- Одумайся!.. Свято!..
На халтуру поспішав
Сантехнік завзятий.
,,За годину впораюсь’’…
,,Не збіга водичка’’…
,,Ой, яка в господаря
Гарна молодичка!’’
В дирку зливну майстер
Два пальці засунув…
Видно в ту хвилину чорт
Йому в очі дунув.
Бо зажмурився бідненький,
На мить завагався,
Серце тьохнуло у грудях:
,,Здається, попався!’’
По щоках скотились
Дві сльози солоні:
,,Все, потрапив в пастку!
Рука у полоні!’’
Дуже швидко пальці
Зробились, мов сливи -
Посиніли! І щоб вийнять -
Нема перспективи.
Слюсарі із ЖЕКу
Прийшли на підмогу -
У кабіні душовій…
Різали підлогу!
В спину кума виштурхав
Господар із хати.
Жінка, правда, дала гривню,
Бинтика і вати.
Кум сидить зажурений
І слухає жінку
(Треба ж буде відкупляти
Ту кляту кабінку!):
- Як на свято, дурню,
Підеш на халтуру,
То дивись, хоч голову
Не засунь десь здуру!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142082
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.08.2009
Кума Ганна заздрісна,
Тут міри не знає.
Непростий характер
Ця жіночка має.
Моя хустку нову купить,
Чи шкіряне взує,
А вона уже сопе,
Губи як надує.
А у мене, друзі,
Натура весела,
Частенько від сміху
Трясеться оселя.
Вчора влаштував кумі
Психічну атаку
(Якби могла, нацькувала б
На мене собаку!)
Заздалегідь назбирав я
Дорогих пляшечок,
Звичайно ж, порожніх
(У куми буде шок!).
Гарнесеньку тару
Із - під коньяку, рому
(Не полінувався!) приніс
До себе додому.
Налив в пляшечки
Розчинної кави.
Все це з настроєм робив.
Ох, люблю забави!
Батарею виставив
В залі на столі
(Будуть в куми очі
Такі, як нулі!)
Сиджу собі, попиваю
,,Заморський коньяк’’.
Зайшла кума, бачу:
В очах переляк!
Ось її щелепа
Аж на груди впала.
Очі стали в жінки
Мов зміїні жала.
Запросив до столу,
Що сказати знає:
- Апетиту…щось сьогодні…
У мене немає …
(Пропав в тебе апетит
Як побачила ,,бар’’!)
То в мороз куму кидає,
То знову у жар.
- Спадщину, - кажу,-
Треба замочити,
Із Америки тітка …
Кума стала …вити!
Вголос виє, причитає!
Взяв за руку ніжно,
Бо злякався за дурепу,
Вже мені не смішно!
- Пожартував,- кажу,-
Я, кумо, з тобою:
Видумав про спадщину,
Ляпаю губою.
Моїм словам та не вірить,
Сльози на очах.
Буде довго ображатись.
От вчудив я, жах!
Чорна заздрість роз’їдає
Душі і серця.
Вірте, люди, що правдива
Історія ця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141286
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.08.2009
Телефонну трубку кум
З рук не випускає
(По секрету вам скажу -
Коханочку має).
А найбільше полюбляє
Цю кнопку повтору,
Щоб не перебирати номер
Вранці й пізню пору.
,,Та сиджу, кохана, вдома,
Розболівсь живіт,
Не забудь купити хліба.
Цілую! Привіт! ’’
Через мить мій рідний кум
Веде таку мову:
,, Щось моя кікімора
Винюхує знову! ’’
,, Якщо я кікімора,
То ти бегемот!
(„Та це ж жінчин голос! ”)
Ах ти, обормот!
І, здається, вчора кум
Свою норму знав.
От лихий попутав -
На повтор нажав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136617
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.07.2009
Зайшов Іван по виклику
У водокабінку,
В білому халатику
Там побачив жінку.
(„Стріляє оченятами
Як Мерилін Монро.
Правду друзі говорили:
,,В Трускавці – добро!’’)
- Роздягайтесь і готуйтесь
Ви до процедури.
(,,Ех, з такою б закрутити
Оті шури - мури!’’)
На стільці Іван побачив
Жіночі колготи.
Було чути, що у ваннах
Плещеться півроти.
З насолодою якою
В теплу воду ліз!
(„Я вам не Іван з райцентру,
А майже маркіз!”)
До пацієнта жінка підійшла,
В гарних очах мука,
Хапає ротом повітря,
Як на березі щука.
В ванні голий чоловік,
Мов Робінзон Крузо.
Він жіночії колготи
Натягнув на пузо!
З коридору голос чути
І жалібні нотки:
- Вибачте, забула тут
Я свої колготки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136472
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.07.2009
Моя жінка провідниця
Міжнародних рейсів.
Ліпше було б, щоб твій поїзд
Зійшов з своїх рельсів!
Де скажіть мені я, люди,
Знайшов провідницю? -
Мало батько мені гріли
В дитинстві сідницю.
Не подумайте, що негарна,
Вона мов картинка:
Все при ній, є і фігура.
Її звати Нінка.
Самі знаєте, поїздки,
Тому я ревную,
А у відповідь лиш сміх
Чарівний цей чую:
,, Не було в мене за тебе
Кращого пасажира! ’’
Ненадовго заспокоюсь,
Ой, жіночко мила!
Повернулась Нінка з рейсу,
Стомлена бідолашна,
Лежить в ліжку, як колода
Великотонажна:
- Та тебе, кохана моя,
Я не бачив стільки!
- Зажди трохи… не спіши…
Чую шепіт жінки.
- Давай, не спи, жінко,
Ми ще ж молоді!
Почекай ще трохи…поїзд…
Рушить…і тоді …
Як почув останні
Я оці слова:
- Та хіба ти провідниця?
Спи тепер сама!
Нінка моя знову в рейсі.
Що не скажеш зосну.
Є у мене мабуть роги!
Головою об сосну!...
Не кохає жінку той,
Хто ось так ревнує.
( Будеш свою ревнувати,
Вона й тебе ,, взує ‘‘).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134340
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.06.2009
Вийшов вночі покурити,
Зайшов до бесідки,
Бачу…привід біжить білий
Від хати сусідки!
Через хвильку білий привід
Знов мчить до Марії,
Враз забув, які гадав
Тільки що я мрії.
За годинку промайнуло
Привидів із п’ять.
І що роблять ці сновиди,
Коли люди сплять?
Аж набридло привидів
Мені рахувати
(Перегрівся на роботі?)
Та й пішов я спати.
Розповів дружині зранку
Про нічні видіння,
Півгодини та сміється,
Ну, нема терпіння!
- А Марія привидів
Знов буде чекати.
- А ти ж звідки, жінко, знаєш ?
Досить реготати!
Заспокоїлась дружина
Та й хитро так каже:
- Подивись, які стрічки
Вона в коси в’яже:
Як червоні - то чекає,
А як ні - то білі.
Конспірація яка,
Боже ж ти мій милий!
Сміх замучить мою жінку.
- Чого така рада?
- Бо сусіди у Марії -
Мулярів бригада!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134007
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.06.2009
- Служба нуль три?.. Приїжджайте!..
Гайка!.. Від КАМАЗу!..
Поспішайте!.. Я благаю!..
Ой! Немає спасу!..
Мчить по місту із вогнями
Швидка допомога:
Помирає чоловік! -
Йому тре підмога.
- Тут потрібна, - каже лікар, -
Вже служба спасіння.
Алкаші оці дістали,
Ну, нема терпіння!
Мучиться мужичок,
Аж теребить майку:
Він на орган чоловічий
Пришпандьорив… гайку!
Хотів, видно, збільшити
Оті відчуття.
І вчепив придурок гайку.
Ех, життя - буття!
Добрий в цього чоловіка
Еротичний шок:
Очі в нього вже на лобі,
Корчиться, аж змок.
До ,, хворого ‘‘ поспішає
Вся служба спасіння.
Нема хлопцям часу
Лускати насіння.
Проклинає чоловік
Гайку від КАМАЗу:
- Ой, терпіть більше не можу!
Відріжте заразу-у!
Спеціаліст- спаситель
Увімкнув ,, болгарку ‘‘.
Алкаш каже: - ,,Перед смертю
Дайте хоч цигарку‘‘.
У пригорщі трима ніжно
Запчастину КАМАЗу:
- Ой, не вріжте по живому:
Вмерти можу зразу!
Ріже хлопець страшну пастку,
Інструмент скрегоче,
Інший гайку поливає,
А третій регоче.
Аж насилу відрізали
Залізяку - гайку
І почули… ні, не вдячність -
Нецензурну лайку!
Небезпечні, кажу я вам,
Фантазії еротичні.
В голові немає гайки -
То проблеми вічні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133427
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2009
Віша жінка штору
В спальні на карнизу,
,, Ой! ’’ - схопилась за живіт,
Заболіло знизу.
Цілу ніч страждає бідна,
Де шукати ради?
Та ж здорова була, ніби,
Без якоїсь вади.
Чоловік у жіночки
Учитель - філолог:
- Є знайомий в мене, Любко,
Лікар - гінеколог.
Везе жінку бідолашну
У жінконсультацію,
Ой, не приведи Господь
Якусь операцію!
Гінеколог справу знає,
Обслідує жінку :
Вже заглянув бідній в рот,
Пощупав печінку.
З інтересом розглядає
Орган професіональний:
- Випадок, скажу я вам,
Не якийсь банальний.
Скоро ваш Іван Ілліч,
Бачу, стане татом…
Жінка як не розкричиться,
Як не скаже з матом:
- Де візьмуться ваші діти?
Та в мене ж спіраль!
Аж внімів наш гінеколог,
Як Бабрак Кармаль.
Знову лікар розглядає
Ввірений об‘єкт.
От попав він у халепу,
Як останній шкет!:
- Бачу тіло інородне…
Подайте пінцет…
Гінеколог придивився
Й став, як Піночет:
- Хто вам, жіночко, поставив
Отаку фігню?
І в кулак уже складає
Свою пятерню.
Що було на тім пінцеті? -
Від ручки…пружинка!
- То ти так застрахувалась?
З пальми впала жінка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133385
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2009
Ціле літо у Тамбові
Буряки сапала.
Що біда куму спіткає,
Звідки про це знала?
Мов Ізаура - рабиня
Гнула бідна спину:
,,Прощавайте, доню, Петре,
Тут, мабуть, і згину.’’
Очі жінці застилали
Піт солоний, сльози.
,, Як довезти ще ж ті гроші? ‘‘ -
Подумки в дорозі.
(,, Заховаю свої ,, бакси ’’
В крилату прокладку.‘‘
Обліпили думки жінку
Як ті бджоли матку).
У дорозі почалися
Жіночі процеси.
Є вони і у доярки,
Навіть у принцеси.
Без проблем таки минула
Усі пункти митні.
Рідні поля колосяться
Пшеничні і житні.
,, Накупляю подарунків
І Петру, і доні ’’…
До прокладки…Господи!
А ,, бакси ’’ – червоні!
Кольорових папірців
Десь майже ,, півштуки.’’
Заробила бідолашна
За свій піт і муки.
Що робити? От біда!
Аж мізки німіють.
Та від цього кляті ,, бакси ’’
Не зазеленіють.
Може здати у хімчистку?
А може їх АСом?
Посилає аж в Тамбов
Її Петро басом.
Чув, як кума говорила
Подрузі з аптеки:
,, Гроші не ховай в місця
Підвищеної небезпеки ’’…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133297
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2009
Глазовий давав пораду,
Як вполювать вовка.
Я ж вам розповім як кума
Підвела страховка.
Із весілля він
Прийшов напідпитку,
То відкриє холодильник,
А то ввімкне плитку.
До дружини з поцілунками
Приставати взявся.
Щоб проблем не наробити,
Він застрахувався…
Уночі у туалет
Як кум поспішає!
Де подівся вимикач?
Вже ж різьбу зриває!
Як питво весільне те
Довго витікає.
Хто не був на весіллях
І цього не знає?
Стало легше на душі,
Продер очі й вжахнувся!
Знову їх закрив, відкрив
І аж стрепенувся!
Що за куля між ногами,
Мов якась гондола?
Чи це сон, якесь видіння,
Може не всі вдома?
Прийшов кум якось до тями
Й зрадів : це ж ,, страховка ’’!
Забув зняти уночі,
Голова духовка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133165
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.06.2009
І за що мене, люди,
Господь покарав?
За що цього чоловіка
Мені бідній дав?
Не подумайте ненароком,
Що мене він б’є.
Я не хочу тут грішити,
Бо майже й не п‘є.
Рідній тещі догоджає,
І косу мантачить
Та що робить уночі
Він, бідний, не бачить.
По секрету вам скажу -
Чоловік… сновида!
Як згадаю я усе,
То бере огида.
Я спокійно собі спала -
Він шкоди не зробить.
Рада я, що до сусідки
Хоч вночі не ходить.
Але рідний чоловік
Узяв підлу звичку -
Вже не ходить уночі
Мочити травичку.
В темноті він не знаходить
Стежки в туалет -
В холодильник наставляє
Гад свій ,, пістолет ’’!
Якби ж людську зброю мав,
Ну, хоча б ,, ТеТе ‘‘.
Щось із моїм чоловіком
Робиться не те.
Вчора випустив ,, обойму ’’
В кухонний буфет.
Чоловіче, відірву
Я твій ,, пістолет ’’!
Хочу його відучити:
Ох, візьму ломаку!:
Тільки вийме ,, браунінг,‘‘
Я як пальну в спину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132699
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2009
- Спину як мені скувало!
Це - радикуліт.
А діагноз, видно, вірний -
Біль, холодний піт.
Може, мене, чоловіче,
Взяв якийсь артроз?
То, дивись, в жару кидає,
То знов у мороз.
Я терпіть більше не можу,
Хоч пий ацетон!
Подивися у аптечці -
Там є фіналгон.
Натри мені, Петре, спину.
Та маж, не шкодуй.
Чоловіче, перегаром
На мене не дуй!...
Психонув. Образився!
Побіг в туалет.
Обіцяю: поздоровшаю -
Зробимо ,, тет - а – тет ’’.
Ох, і пече, скажу тобі,
Фіналгонська штука!
Вимазав аж цілий тюбик?
Це ж пекельна мука!
- Ой, який пекучий,
Жінко, фіналгон,
Зараз запечеться
Рідний мій ,, бомбон ’’!
- Через голову дурну
Терпиш такі муки.
А тобі я що казала? -
Помий, Петре, руки!
,, Бомбон ’’ має бути чистий,
Як руки в чекіста,
Ще ж мене зафіналгониш,
Маю приколіста.
Навіть толком не намазав
Якийсь фіналгон.
Слухай завжди свою жінку!
Ех, ти, охламон!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132597
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2009
- Розкажи - но, куме,
Як усе було,
Чув: сміялось з тебе
Чи не все село.
Та розказуй (чуєш?)
Про свою біду.
Як мовчати будеш -
Встану і піду!
- Розповім тобі я,
Куме, все сама,
Сили, щоб терпіть це
В мене більш нема.
Сорому не має
Рідний чоловік
(Та як штурхне кума
Кулаком у бік!)
Коханці послала
Гар-рячий привіт!
(Як заїде кумові
У вухо, в живіт!):
Посипала перчиком
Всі його труси.
Заслужив у жінки!
Пощади проси!
А що було далі,
Знає весь народ:
Ошпарились обоє!
Ех, ти, кашалот!
Бігли до водойми
Голі стрімголів!
Ах, ти, безсоромнику,
Щоб ти околів!
Чули, як кричав він:
,, Клята терористка! ’’
Ох, і верещала
Твоя вертихвістка!
Будеш залицятися
До чужих жінок -
Обіцяю я тобі
Ще страшніший шок:
Перед кумом я клянусь,
Що за свої муки
Дві цеглини уночі
Візьму колись в руки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132538
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2009
Цю історію мій кум
Любить наче казку,
Сталася вона із ним
На Великдень, Паску:
,, У жіночий гуртожиток
Я по трубі заліз.
Лежу в Люсьчиному ліжку,
Мов якийсь маркіз.
( ,, Люська моя зараз прийде -
Буде їй сюрприз‘‘).
Та недовго наодинці
Нігті пальців гриз.
Чую: по трубі шкребеться
Другий ,, альпініст.‘‘
Та воно й не дивно,
Бо скінчився піст.
В чому мати народила
Лізе в моє ліжко!
(Поквитаюсь з Люською,
Начувайся, кішко!)
Мовчки мою руку він
На себе поклав.
Ось таку на Паску ,, Люську ’’
Та й Господь послав!
Звісно, поклав не на груди
І не на коліно,
Чи ти, хлопче , Буратіно?
Щоб таке поліно!
Беру його руку я
І кладу на себе:
Бачиш: маю ,, інструмент,’’
Не гірший, ніж в тебе!
Мабуть, в фільмі чули ви
Як Тарзан кричить,
Проти цього він дитя -
Так заверещить!
Розбудив своїм він криком
Аж два гуртожитки.
У вікно стрибнув мужик,
Забув і пожитки! ’’
Тут кум робить паузу
(Ну, німе кіно!):
,,Заліз, хлопці, я в сусіднє,
Не в своє вікно.’’
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132421
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2009
Бувша ланкова колгоспу
Розповідає поволі
Про випадок, який стався
На колгоспнім полі:
- Хороший в повоєнний рік
Ми врожай збирали,
Снопи житнії в’язали
Й на підводу клали.
Хлопець з нами працював,
Мав щоки рум’яні,
Як і всі колись носив
Штани полотняні.
Крутить хлопець перевесло
Й про біду не знає:
З полотняних тих штанів…
,, Качанець ’’ звисає!
Жінки наші знітились,
На стерню присіли,
А молодші незаміжні
Мало не зомліли.
Тут мені прийшлося
Жінку перебити:
- А чи був великий він?
Хочу уточнити.
Мене відповідь старої
З пантелику збила:
- Е - е, не вирвався б від мене,
Якби я схопила!
Зашарівшись, знічено
Руками махаю:
- Тітонько, я не про розмір,
Я про вік питаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132309
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2009
Цю історію мені
Розповів товариш.
Та послухай, куме,
Ще цю юшку звариш!
Старенького ,, Москвича ’’
Один мужик мав.
Чи три гривні вчора
Тобі я не займав?
Поки юшка вариться,
Давай наливай.
Ех, зірвався окунь
Такий, як бугай!
Цей товариш полюбляв
Стрибати у гречку.
Що так мало наливаєш,
Не бачиш краєчку?
Щоб клювало, куме,
І рибка ловилась!
Жінка його, звісно,
Билась і сварилась.
Але сварка ця і бійка
Не допомагала,
А терпіння бідна жінка,
Друже, вже не мала.
Зранку чоловік знайшов
Всі колеса в житі,
Зрозуміло, що не цілі,
А ножем пробиті.
І не так собі пробиті -
На салат порізані!
В хірургічній справі
Ті жінки обізнані.
Вже три роки їх ,, Москвич ’’
Стоїть на приколі.
Думаєш, що прибрехав?
Вік не бачить волі!
Чув історія така
Сталась і у Штатах.
Коли? Точно не скажу,
Помилюсь у датах.
Мериканка та хитріша -
Не різала шини,
Різонула по органу!
Хіба ж без причини?
І не просто різонула -
Кинула в кущі!
Шукай тепер вітра в полі,
Кричи і свищи.
Я кажу дружині завше:
,, Жінко, пам’ятай:
Пальці можеш відрізати,
Святе - не чіпай! ’’
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132191
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.06.2009