Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Телеграми через поле
Стали гранню. Наші кола
На воді втрачали спокій
Через роки, через роки.
Бумерангом полетіли
Металеві білі крила,
І сумне твоє "До жовтня"
В серці зойкнуло. Замовкло.
Телеграми. Сорок перший
Власний суд над нами вершить.
Я чекатиму; надії
Хай тебе вві сні зігріють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128893
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2009
...А сердце мечтало. Во сто раз сильнее, чем в детстве.
Так, как о прекрасных дворцах мы мечтали у моря.
О том, чтоб скорей завершилось проклятое бегство,
чтоб за́жили раны, и вечер согрел, успокоил.
Не много мне надо: мигни огоньком - ах, улыбок
не многих прошу, лишь одну, мне надо-олго хватит!
И, солнце затмившие, ветхие сдвинутся глыбы.
Го-лод-на-я! Роскошью будет единственный луч!
Луч правды!
Хотелось любви. Но когда? Кругом войны и споры.
Защиты и нежности - я ж до сих пор раскрасивая!
Страна... Упиваешься славою, но богатеешь позором!
Кощею-Бессмертному просишься в руки, Россия!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128892
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.05.2009
Чемно віями
Вітер грався
Срібна лінія
твого вальсу
Хибке мариво
Тонких течій.
Плечі звабливо-
Недоречні
Дихай високо
Мрій миттєво
Решта, вислухай,
Несуттєво
Хвилі-контури
Снів прозорих
Ти повторюєш
Сторазово
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128772
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2009
1.
Мовчати в час, коли застрягне слово.
Щось низькосенсове в чуже стромити вухо
Коли вуста преречено зімкнуться
В дурниці на зразок "Мені тебе вракує"
Можливо, загубитися у прірві
Стрімких іллюзій "Ми разом навіки"
Зронити декілька перлин "Так само, люба"
І, наче мотлох, бути осторонь від правди.
Продовжити "базар" у тому ж дусі
Але надійність мати під рукою -
Чиюсь коханку - наче злодій - зброю
(Користуватися на випадок поразки).
2.
Ми не приходимо на суд, щоб засудити.
Нас не засуджують. Нас зраджують за фактом.
Лишивши місце втіхам на подвір"ї,
І сльози геть (на випадок пожежі).
Ми з міста переліземо в місцевість
Ми грубістю накриємо свободу.
Мовчати в час, коли защемить в горлі
Нам ліпше без зубів, аніж із серцем.
За упокій душі свічки згоріли
Бо хтось подбав про світлом розрахунки
Зі святим Богом крепким та безсмертним
А мо", свої практичність внесла зміни?
Можливо, сходи відбивають світло?
Чи Абелева кров ляка злих духів?
Вердикт: зарано ти торкнувся слова.
Та горе матері твоїй, коли запізно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128771
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2009