| Сторінки (1/23): | « | 1 | » |
Тебя я больше не люблю,
и некого винить мне в этом.
Давно ведь раны зажили
и песнь любви давно уж спета.
Не греет душу больше взгляд
тобою брошенный случайно,
и твои мысли невпопад
я не расцениваю тайной.
а за окном цветет весна,
и буйством красок расцветая,
на волю просится душа,
и хочет что - сама не зная,
бросает в омут с головой
в это безумное пространство.
и лишь мой крик - глухой, немой,
без вариантов просит сдаться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689690
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.09.2016
Нарисуй мне мечту на холодном окне,
Крылья дай, пусть летит к голубым небесам.
Я останусь с тобой, на той грешной земле,
Что оставил в наследство мифичный Адам.
Страсти вновь охватили наши юные души,
Плод запретный так сладок из твоих сильных рук.
Я так хотела в раю с тобой оказаться,
Но в глазах твоих вижу я только испуг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689233
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2016
Морской прибой ласкает берег
Обнимет - сразу убегает
Он был свидетелем трагедий
Он слышал все, он много знает..
И мы не стали исключением
Не видел он за жизнь такого
Всем непонятного влечения
А я ищу ответа снова:
Кому теперь шипение чаек
Вновь пролетающих над сушей
Кому теперь, зачем всё это...
Ведь некому теперь их слушать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689200
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.09.2016
"…Поховаю на дні серця всі спогади про тебе…
Твое ім я нехай лунає в глибині..
І образ твій поступово зникає у небі…
Нехай тепер хоч рай, та байдуже мені…"
Твої слова чіпляли струни серця
Складаючи симфонію любові
не по старим набридлим вже мотивам
А так, вигадуючи ноти нові.
Ти був відрадою мені у цьому світі
Коли здіймались в небо купи пилу.
Не знала більш прекраснішої миті,
ніж та, коли відчула твою силу.
І хоч сама не скаржуся на слабкість,
та так набридло бути не собою:
то начепити сили кляту маску
то обірватись тонкою струною.
Та час пливе, а з ним усі тривоги.
Застигли в небі кадри не про нас.
А я молю, в сльозах благаю Бога
щоб стер із пам'яті той наш с тобою час…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2011
Твои слова осколком впились в сердце,
и лишь надежда сохраняет мой покой,
что ты со зла, что не бывать нам вместе
свой монолог тогда провел со мной.
Ведь не спроста я душу разделила
Оставив половину в жизни той,
в которой я, увы, других любила,
не в силах обрести души покой.
Вторую же я подарила миру,
В нем жизнь моя, надежды и мечты.
И где же мне теперь взять силы,
Чтоб объяснить, что этот мир есть Ты?
И пусть слова мои наивны и банальны
Но в простоте мне легче вылить боль.
Любовь к тебе крепка и уникальна.
И полюбить меня ты тоже уж изволь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281809
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.09.2011
Хмурые дожди уносят наши слезы
в огненную даль утренней зари.
Эти дни и ночи, эти грозы
Мне напомнят о твоей любви.
Ветер так жестоко вдаль уносит память.
Может быть, забуду, а быть может, нет.
Знаю я, что сердце не умеет плакать,
Хоть и понимаю, что все это бред.
Хмурые дожди горестью прольются,
Ветер так нещадно память унесет.
Сердце вдруг заплачет о любви жестокой
Это не болезнь. Это не пройдет…
6.07.2003
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267681
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.06.2011
Летний, теплый вечер,
Солнце греет душу…
Знать бы мне тогда,
что произойдет…
Что в один момент
рухнут все надежды,
и что эта боль
вовеки не пройдет.
Тебя нашла – и сразу потеряла,
твой силуэт пыталась отыскать в толпе.
Но ты исчез, ты как мираж в пустыне
Реальным показался мне.
Но ты был наяву,
хочу тебя найти,
хоть может всю Вселенную
придется обойти.
Искала среди стен,
в мечтах найти хотела,
и в снах ты не являлся.
Моя душа болела…
…Твой облик я давно уж позабыла,
И силуэт не помню я, как жаль!..
Ведь я не знала, что тот летний вечер
Мне принесет лишь боли и печаль…
6.07.2003
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267680
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.06.2011
Простить не в силах я твои сомненья,
Забыть несмелость вряд ли я смогу.
Будь чуть смелей, не тратя наше время,
Лишь шаг вперед – я дальше помогу.
Не будь глупцом, не упускай возможность
Познать все прелести любви земной.
И хоть стремиться к ней бывает сложно,
Но этот путь я до конца пройду с тобой.
Не прячь глаза, любовь глаголет сердцем!
Срываем маски, правит пусть Судьба!
И от неё не скрыться нам, не деться.
И сгинет пусть душевная мольба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254811
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.04.2011
Промовляєш до мене беззвучні слова,
А я хочу зігрітись у твоїх долонях.
Вже напилася болю й печалі сповна,
Незаплаканий біль відбивається в скронях.
Граєш в ігри свої, зовсім вже не дитячі,
Але я недостойний суперник тобі.
Вже не бачу життя, не сміюсь, і не плачу,
Програю поступово у цій боротьбі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2011
Заховалась під покровом небуття,
не ціную вже ні смерть, ані життя,
не знаходжу ані радості, ні втіхи.
Гіркі сльози заміняю гучним сміхом.
Бачу в небі відзеркалення себе.
Де ж та зірка, що до тебе приведе?
Вже набридло змінювати шлях,
відчуваючи отруту на вустах.
Припини мені являтися у снах,
поглядом своїм вселяти страх.
Геть із мого світу, я благаю!
Через твою ненависть згасаю...
А могло все бути не трагічно.
Та тепер ми вороги навічно...
І тепер скажи, чи не жалкуєш
що моє життя як гіркий мед смакуєш?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2011
Біль. Та хіба ти знайомий з цим словом?..
Перекреслив життя, зруйнував царство мрій.
І продовжуєш повість оцю знову й знову,
Не даєш права жити надії моїй.
Що я можу сказати? Ти зробив власний вибір.
Перекреслив байдужістю долю мою.
А я знов повертаюсь у той клятий вирій
Де згубила, кохаючи, мрію свою.
Знаєш, іноді страшно буває заснути,
Адже знаю, прокинуся вранці одна.
Та невже і надалі повинно так бути?!
Не відчути мені навіть й краплі тепла?!..
Я кричу, задихаючись, в темнії ночі,
Промовляючи, наче молитву, ім’я.
Зрозумій, я відчути любов твою хочу!!
Мрію стати для тебе єдиною я!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2010
Ты не смейся над чувством моим непонятным,
не виновная я, что люблю лишь его
Что лишь он, в целом мире, таком необьятном
Стал звездой путеводной конца моего.
Не виновная я, что заснуть не пытаюсь:
Ночь мне дарит тепло его солнечных глаз.
До утра на волнах вдохновенья качаюсь,
И ловлю эпизоды фантазий про нас.
Разве я виновата, что утро встречая
Вижу в красках рассвета я образ его?
И секунды до встречи случайной считаю
И не жду от судьбы я взамен ничего.
Ты не смейся над чувством моим непонятным...
Так как я даже Бог не посмеет любить..
Так неистово,стастно и невероятно..
Для него лишь хочу в этом мире я жить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208224
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.08.2010
Ночь!! О как прекрасна ты порой!!
Твой аромат искрится звёздным светом!...
Я так хотела, чтобы он был только мой!
Он есть.. Но рядом его нету…
Мне не познать его прикосновенье..
Другая ощущает этот свет…
О Ночь!!! Ты подари одно мгновенье!!!
Лишь миг! Я не прошу десятки лет!!
Хочу застыть в потоке бесконечном
Его любви, которая горит.
Не в силах мне томится вечно…
Лишь Ночь одно мгновение творит…
Печаль в глазах… И сердце рвёт отчаянье…
Он сам не свой.. Уже не первый год.
О Ночь!! Ты подари мне взгляд случайный!!
И отстрани от всех слепых невзгод!...
Я знаю, я в душе его навеки…
Я светлый сон, Его успокоенье…
Так почему меж нами бурны реки???
И чувства вызывают удивленье??
О Ночь!! Тебя прошу лишь об одном…
Сведи два сердца любящих однажды…
Я, как всегда, одна.. Ты за окном…
Не заставляй просить об этом дважды…
… И звёздный свет пролился над Землёй…
Прохладный воздух, наполняющий простанство…
Он рядом, он со мной, он только мой!!!
Лишь мой…
31.06
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193224
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.06.2010
Доторкнись до мене... Просто доторкнись... Теплим променем сонця, ледь відчутним подихом вітру, прохолодною краплею дощу... Відчуй мене, мою енергію, з кожним ковтком повітря... Дихай мною, жадібно, злісно, немов лише це надає тобі життєвої наснаги…Являйся мені у снах, сідай поруч зі мною, і розповідай... багато, будь-що!.. Я буду уважно слухати тебе, насолоджуючись твої рисами обличчя, твоєю мімікою, твоїми глибокими, сумними очима... Являйся мені у снах, адже в реальному світі для тебе це занадто важко...
... І знаєш, я тебе в цьому не звинувачую. Я навіть розумію тебе, добре розумію. Колись давно, коли ми йшли парковими доріжками, ти вказав мені на те, що я йду з правої сторони від тебе,і запитав: “А може, це - доля?...”. А як ти сам вважав? Чи думав ти тоді про те, що наша невипадкова зустріч назавжди змінить твоє життя і твій світ?? Чи міг помислити, що звичайна, непримітна дівчина стане твоєю богинею, зорею, що веде тебе крізь життя? Хіба хотів ти просинатись і засинати лише з одним ім’ям на вустах??
А вечорами ти сумував... Брав білий лист і писав вірші... Про мене... Про себе... Про нас... Дедалі частіше між рядків простежувався глибокий сум і відчай... Тобі було погано... Як же я добре розумію тебе! Твоє нереалізоване бажання стало твоїм жорстоким катом, який вбивав тебе з кожним днем все більше і більше... Ти став злим і роздатованим. Дедалі частіше зривав на мені злість, відштовхував від себе, просив залишити тебе в спокої....
А потім ти зустрів Її... Вона стала для тебе душевною відрадою. В деякий момент тобі навіть здалось, що ти кохаєш її, а я лише неприємний спогад минулого... Та чи довго ти зміг брехати сам собі??Твоя так звана „відрада” ще більш поглибила твій сум за тією, яку ти хотів бачити біля себе... з якою мріяв прожити все життя, яку бажав, жадав більш за все на світі!...
... А чи знаєш ти, що я відчувала весь цей час? Я кохала тебе. Так, ось так просто і банально. Ти закарбувався у моєму серці, і ніякими відомими і невідомими методами мені не вдавалося звільнити його від цього покарання... Я стала тобою... Я розчинилась у тобі... Я думала, як ти,бачила, як ти, чинила, як ти... Немов тінь повторювала за тобою всі дії та емоції... І мені це подобалось. А іноді мені хотілось просто підійти до тебе, обійняти, і розповісти усе... Розповісти, як ночами ти з’являвся мені у мріях, і ми кохалися, шалено,пристрасно, чуттєво... Ти цілував мої очі, пестив мою ніжну шкіру, а я втрачала розум від кожного твого дотику... Ми зливались в єдине ціле, наша скажена енергія могла б зруйнувати Всесвіт своєю силою!!... Але потім я просиналась...одна... Я плакала, задихаючись від безвиході, від відчаю!.. Я звала тебе, але ти немов не чув, або не хотів чути??... А зранку ми вітались і розходились у різні сторони. Нам не подорозі. А мені так хотілось зупинити тебе, кинутись в твої обійми, цілувати твої очі, вуста, шию!!!... Я хотіла тебе всього, яким би ти не був, і яким би не став... Тому що я кохаю тебе. Ось так банально...
І сьогодні я не буду більш мучити нас обох. Я забуду про свою гордість і підійду до тебе. Обійму, і розкажу все...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191718
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2010
Ти запитав мене, чи вірю в Бога..
-Не вірю – моя відповідь була.
Я почитаю Ладу і Сварога,
Мокош, Дажбога й батька-Перуна!!!
- Та ти ж язичниця!! – ти здивувався наче..
- Авжеш! Я ж донька Сонечка-Отця!!!
Я у Природі Матір свою бачу,
І таємниця в серці лиш оця...
- Хіба не бачиш сум в очах? – спитав ти тихо...
- для тебе Сонце – бог, нехай от так!
Але для мене є лише одна Богиня,
ЇЇ я бачу лиш в твоїх очах!...
Ти сходиш з сонцем, світиш так яскраво,
Що Сонце – наче зіронька мала!...
Енергія твоя мене лякає
Ще більше, ніж вся сила Перуна!..
Твоя жіночність з літом розквітає,
І Лада – лиш малий предвісник твій!
І лагідність.. немов Мокош вкладає
У ніжний, чуйний, стан моїх надій!!!
Перун твій батько? Це я бачу в силі
Стояти проти Всесвіту всього!
Нема для мене в світі більше милої,
Ніж ти одна, для серденька мого!!!
Тобі вклоняюсь до Землі-Богині,
Молюсь до тебе, як до божества!
Лише звернула б думи свої милі
До мене... І мене б в себе взяла!!!
Щоб насолоджувався теплотою серця!
Зігрівся в теплих променях тебе!...
Твій ніжний стан у серце моє вдерся...
За це назавжди покохав себе!...
Твій образ світлий в серці закарбую...
Полягу з ним, неначе дощ рясний!...
Лише б навік залишитись з тобою!
Пронести крізь життя твій світ ясний!!!......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188941
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010
Ти спиш у мене на руках,
Мій подих тіло зігріває.
Та звідки ж сльози на очах?
Цього, нажаль, й сама не знаю...
Ця мить прощання назавжди
У моїм серці заховалась...
Пробач за те, що я тобі
У своїх почуттях зізналась.
Не рік, не два були знайомі...
Кохала я тебе весь час.
Та боги змовились немов би,
Назавжди позабув про нас.
Тебе я більше не кохаю,
І образ твій із серця зник...
Але чому, й сама не знаю,
Замість мовчання тихий крик??
Мене не хочеш відпускати.
Являєшся мені у снах,
Щоб знов мене заколихати,
Залишити отруту на вустах.
Прошу, облиш мене назавжди!!!
Залиш мені лиш спогади про нас.
Щоб іноді дивилася на небо
І пам ятала наш зірковий час...
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184199
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2010
Она лежала беззащитно на земле,
И кровь текла по белоснежной коже...
Слеза прозрачная застыла на щеке,
И слышен крик из уст её:”О Боже!!!
О, Господи, скажи за что, помилуй,
Ты отобрал Его!!! За что ты так жесток??!
Ведь я любила, искренне любила...
А ты забрал Его... Скажи, за что, мой Бог?!”
Но тишина в ответ.
Вот так. И бога нет.
Она, из всех последних сил стараясь,
впиваясь в землю пальцами, к Нему
прильнула, и в последний раз впиваясь
В Его уста, издала стон прощальный: „Почему?!..”
Упала, словно птица, крыльями укрыв,
Его едва трепещущее тело…
Он произнёс: «Ну, вот и всё…
Молилась тишине, а пустота пленила твоё тело.
Я уверял, что бога нет, есть Сатана!!!
А ты не верила, а может не хотела..
Но я спасу твой дух, а твоё тело
Пусть будет жертвой богу твоему!
Пусть станет стыдно, что не слышал стон!!!
Что с трона своего не приподнялся он,
Когда ты, вся в слезах, к нему взывала,
А после птицей раненой упала,
К ногам того, кто правит миром сим.
А имена Ему - хоть Серафим,
Хоть Гавриил, хоть Сам Великий Демон!!!
Он славится не болтовнёй, а делом.
Он - Царь Земной!!!»… На том застыл…
И дух свой грешный испустил..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182950
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.04.2010
Ти помічав мене так рідко,
Немов і не існую зовсім.
Я почувалась низько й гидко.
Але скажу тобі я: Досить!
Сьогодні все, що наболіло,
Я відпущу з поривом вітру,
Ще назове мене хтось: „Мила”...
Й покаже почуттів палітру.
Лише сьогодні час зірковий,
Лише тепер почують боги
Як мрію я про світ казковий,
Про світ чарівний, а не вбогий!!!
Впадуть зі стомлених рук пути
І виростуть позаду крила!
Тепер я йду з життя в нікуди
Я так давно цього хотіла!
Нехай впаду, можливо, згодом...
Ніж зараз, нижче вже не буде...
Не впущу в серце знов негоду,
Хай боляче, та я забуду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178931
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.03.2010
Крізь призму простору і часу,
Серед зірок і повз планети
Тебе я відчуваю часом,
І потряпляю в ці тенета,
В це павутиння наших мрій...
І серце обвиває змій.
Крізь мерехтливі темні ночі
Мене веде до тебе Кано.
Залишитись в проміннях хочу,
та сонце сходить надто рано...
І світло руни вже не видно
Лише реальний світ огидний...
Коли настане мить чарівна –
Зберуться зорі в хороводи,
Душа покине світ сумнівний,
Пізнаючи незнані води,
Потоки чистого буття,
Світ сновидінь, а не життя.
Тебе зустріну там, я знаю!
Для нас існує інший світ!
Ти той, кого я відчуваю,
І навіть через сотні літ,
Пов’яже Гебо наші долі,
І ми прокинемось поволі...
Лише тримай мене в уяві,
Пригадуй іноді той день
Коли зустрілись в світі Яві,
Лише навік, на мить лишень...
Нехай нас поеднає небо!
А більшого нам і не треба...
Кано - руна германського Старшого Футарка. Кано - це світло, вітальний вогонь життя, стримана сила, вогонь перетворень та перебудови. Сила творення власної реальності, сила світла. Відкриває нову силу, енергію та потужність, також означає пристрасть, сексуальну любов.
Гебо - руна, яка означає "дар". Це руна життєвої рівноваги, партнерства, божественного дарунку. Недарма її пишуть як поєднання чоловічого і жіночого начала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178572
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.03.2010
Ты выдумал меня, но я была не той,
Какой во снах к тебе являтся смела.
Не той, которая украла твой покой,
Которая любила неумело.
Ты выдумал меня, ты так хотел любить,
Тот образ, что придуманный тобою,
В печаль, и в радость ты не мог забыть.
Тот образ, что сквозь жизнь несёшь с собою.
Я научилась просто быть такой,
Какой ты рисовал меня мечтою.
Ты выдумал меня, а я была другой...
Но стала вдруг такой, чтоб быть с тобою..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167715
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.01.2010
Ты такой молчаливый,
Задумчивый, мнимый.
жизнью страстно любимый,
мною очень ценимый.
Только взгляд твой фальшивый,
В нём ни капли души.
Что же делаешь ты,
Ангел жизнелюбивый?!
Для чего эти игры,
Раз без правил играем?
Продолжая шалить
Правды мы не узнаем.
Если всё несерьёзно-
Не терзай мою душу.
Не пускай в сердце стужу,
Всё и так слишком слёзно.
Не игрушка тебе я,
и не кукла бездушная…
Несознательно стала
я рабою послушною…
Только ты отпусти меня,
Раз тебе я ненужная!...
Я к другим равнодушная,
С миром этим недружная...
Ты один в этой пропасти
Мог помочь мне. Но поздно…
Всё.… Уже слишком поздно…
Прощай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157335
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.11.2009
Глаза в глаза… Я твой поймала взгляд.
Я счастлива была, и ты, возможно, рад.
Но было тяжело, и опустив глаза
Я убежать хотела, не дав волю слезам.
Я убегала прочь, а мысли в голове
Просили бросить всё, и повернуть к тебе.
Но ждать пришлось недолго, ты сделал шаг вперёд.
Ты знал, что эта страсть вовеки не пройдёт.
И ты догнал меня, обнял изо всех сил..
Ты, плача, у меня прощения просил,
И руки целовал, так искренне, любя,
Что убежать с тобой была готова я…
Глаза в глаза… И ты передо мною…
Горячие тела под белой простынёю…
«Я так люблю тебя…» - ты произнёс. «Я тоже…»
До самого утра не стыло наше ложе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157332
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.11.2009
Очей твоїх тепло зігріло мою душу,
в той час, як в ній холодний вітер завивав.
З тобою поруч бути я не можу, але мушу,
Не я, не ти, а фатум нам долю обирав.
Життя моє колишнє не мало й краплі сенсу
До того, як тебе зустріла я в житті...
І цей тягар надалі достойно я понесу..
Без тебе я – не я, з тобою – в небутті...
Пробач мене за все, що я робила досі..
Ти був правий, життя моє – нікчемне і пусте!
Та подолати цю безодню я, нажаль, не взмозі..
Пробач... Та не моя вина, що я люблю тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152029
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.10.2009