| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було, як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
а розум спав, довірливий Самсон.
Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли міражі.
І як ми будем, як тепер ми будем?! -
такі вже рідні і такі чужі.
Ця казка днів - вона була недовгою.
Цей світлий сон - пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею! -
воно лишилось на усе життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127198
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2009