| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Я смотрела с окна вверх на звезды,
На небесный и яркий их свет.
Все они как прекрасные розы,
Что в Вселенной сложились в букет.
Я искала глазами созвездие
На огромном куске полотна
Безустанно ища где то в бездне
Ту звезду, что согрела б меня.
Среди тысячи ярких галактик,
Мимолетных комет, кораблей
Я нашла ту одну что искала,
И все сердце доверила ей.
Каждый вечер я жду появления
Самой яркой, единой звезды
Чтоб увидеть хотя б на мгновение
Тот источник тепла и любви.
Он всегда мне посветит в дороге,
Дает силы мне дальше идти
Забирает всю боль и тревоги,
Что встречаются мне на пути.
Я иду…и отбросив сомненья
Я пойду вслед за светом звезды
Он мой луч, моя радость, спасенье
На большом небосводе судьбы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457214
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.10.2013
Я не люблю когда отлетают птицы,
Значит скоро наступит зима,
Будет вьюга по крышам кружится,
Снег на сонные ляжет дома.
Сядет иней рисунком на окна
Виртуозная, тонкая кисть
Аккуратные линии ровно
Все рисует, тянет их в высь.
В тихом танце снежинки кружатся,
Оседая на теплых губах,
Словно с нами хотят поиграться
И запутаться все в волосах.
Где то в окнах тепло и уютно,
Где то там тихо свечка горит.
Каждый вечер и каждое утро
Тот очаг добрый ангел хранит.
А на улице - стужа и слякоть
Все куда-то бегут и спешат.
под ногами болотная мякоть,
Людьми улицы просто кишат.
Суета...в эту пору ей нету здесь места.
Ведь зима - это тишь и покой.
И я хочу оставаться все время
Там за окнами с желтой свечей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457213
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.10.2013
Мы расставались с тобою влюбленные:
Я- в самолете, ты-махал мне рукой.
Надеждой и верою так опьяненные
Мы расставались со смертной тоской.
А под ногами - земля отрывается:
Вокзалы, дома - все поплыло внизу.
Небо пушистое мне открывается,
И предлагает взять в руки звезду.
На сердце лишь грусть и глаза опечалены...
О, как не легко расставаться с тобой.
И звезд тех не нужно, что мне предоставлены,
Мне нужен лишь ты, кто отобран судьбой!
...я все ждала...и окна открыты были...
И вот ты приехал внезапно ко мне-
Мы верили, ждали, казалось любили,
Здесь мы вдвоем в ночной тишине...
Но что-то не ладится наш разговор с тобой...
Налью я, пожалуй, покрепче вина...
И в мыслях лишь горький вопрос немой:
За что будем пить? За любовь и до дна?
...
Не умирает любовь на расстоянии!
Пускай между сердцами восходят мили -
Встретившись - вновь как на первом свидании...
Если б, конечно, друг-друга любили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453061
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.10.2013
Ты больше не читаешь моих стихов,
Тебе больше не нужны мои печали.
Твое, давно забытое, "на все готов"
Мы где-то в серых буднях растеряли.
Мы больше не снимаемся в кино,
Которое любовью нашею зовется.
И так угрюмо смотришь ты в окно...
Мне жаль...кто знал, что все так обернется.
Не ревность и не злость...
Все кажется былое.
И ты теперь лишь гость,
А я ищу родное...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453004
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.10.2013
Так хочется на миг вернутся в наше лето...
где теплый ветер губы обжигает и пленит,
и ласковое море в полосу уходит где-то,
к себе притягивает взоры как магнит.
И легкий шелк волны на теле ощущать,
пусть солнце нежится в лазурной колыбели.
Да пальцами в песке лениво утопать
хочу я - не считая дни недели!
Закрыть глаза и оказаться где-то там вдали...
ведь хочется на миг забыть про все что гложет,
Ввысь потянувшись оторваться от земли...
и пусть мечту мою вой ветра не тревожит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452692
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.10.2013
Я не хочу возвращаться назад
И я вижу дорогу вперед...
Только что то ты милый не рад,
Повернув за крутой поворот.
*
И не знаю как можно скрывать
Столько времени вместе - но врозь
Я хотела давно все сказать
Тяжело нести - значит брось!
*
Мне казалось, что рухнут дома,
В море синем начнется шторм
Если вдруг я останусь одна,
Если вдруг ты покинешь мой дом...
*
Мне казалось, не будет весны,
Что мечты потускнеют навек,
И померкнут все сладкие сны,
Стихнут радости жизни и смех.
*
Мне казалось луна не взойдет,
Что слетят все планеты с орбит
Если вдруг он сейчас не придет
Если он вдруг мне не позвонит...
*
Но я чувствую теплый рассвет,
На душе только свет и покой
Были вместе...теперь больше нет -
Этот груз оставляю с тобой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387974
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.12.2012
Сніг...все падає немов в безодню...
а на душі мороз малює віражі.
Бажання, мрії - всі такі холодні -
усі вони скорилися зимі.
Чого чекати? Ти ще нам покажеш!
Не закінчила свій холодний фестиваль,
шибки на вікнах ще не раз розкрасиш,
і з холоду зів'єш собі вуаль.
Я дивлюсь в твої очі кришталеві -
що так ховаєш старанно на дні?
холодно-сніжні ніби металеві,
що ж там - на їхній глибині?
Там, може казка, що до нас лунає,
там, може диво, що заховане в кутку,
там тепле сонце з снігом виграває
В своєму дивному зимовому танку...
Там сміх і радість, віра і надії
І мрії наші там на білому листі
малює пензлем, як весняні квіти
зима...далеко в недосяжній пустоті.
О, королево! Де ж усі твої придворні?
Морозний погляд твій давно їх розігнав...
Але до тебе я не бачила ніколи
щоб холод цей так людям серце зігрівав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2012
Чому ти сумуєш, вербо?,
Над стежкою тихо схилилась,
Впустила все гілля у воду,
З прозорої річки напилась.
Напилася чистої річки,
Що води свої відправляє...
Журба тебе тягне додолу,
Волосся тобі заплітає.
В очах в тебе сум, чи сумління,
Чи просто ти хочеш сказати,
Що, в землю пустивши коріння,
Тобі вже ніколи не знати,
Що там за рікою, за небом.
За краєм, що вдаль десь тікає?
Хотіла, щоб бачили вроду....
ЇЇ вже ніхто не впізнає.
Ти тут - ти одна в цілім краї,
І ложе твоє стелять квіти,
І вітер десь пісню співає.
Та смутку тобі ніде діти...
Ну що ж похилила волосся,
Що ж правди у річці шукаєш?
Нам небо дає наші ролі...
Даремно ти серденько краєш!...
То ж вирівняй стан свій. прокинся,
Будь кращою в краї у свому,
Збудуй цілий світ - лиш для себе,
І будеш щасливою в ньому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150856
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.10.2009
Я жду рассвета, как спасенья,
И каждый миг его ловлю,
Вновь замираю с наслажденьем
И признаюсь себе - люблю!
Люблю, когда на небе всходит,
И робко катится все в высь -
Диск желтый медленно проходит
и все кричит тебе -проснись!
Люблю как краски заливают
И дарят нежные цвета,
Как будто розы расцветают
На небе красные тона.
Люблю тот миг, когда ты слышишь,
Как просыпается земля,
Вдали стоишь и тихо дышишь -
Спугнуть гармонию нельзя.
И утро дарит нам прохладу,
Вновь с восхищением смотрю
На лучик солнца, как награду,
За то, что так рассвет люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150855
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.10.2009
Роси упали в рожевий цвіт
Білий як хмари їх оксамит.
Небо дорогою стелиться в вись...
Помітити легко - лише придивись....
Зорі сховали за хмари вогні,
Сплять у своєму зірковому сні.
Темно та тихо... у місті пітьма,
Я без зірок залишилась сама...
О, я благаю у темної ночі
Побачити знову твої карі очі,
Нехай огорнуть мене світлом своїм...
Ти тільки в цю мить можеш бути моїм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139219
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.07.2009
Мої мрії пахнуть сподіванням
А життя – як скритая вуаль
Мої очі сповнені бажанням….
Та ти їх не бачиш…жаль
Жаль проймає серце болем,
Обпікає душу та болить
І здається чорним страшним полем
Неба ясна, голуба блакить.
Я летіла вітром тихим в морі,
І торкала хвилю рукавом,
Падала у неосяжнім полі,
Не була ніколи твоїм сном.
Я живу надією…примара
На моїм вікні сидить,
І безмежна чорна хмара
В серці голосно кричить
Мовчать очі…не говорять правду
Тихий біль застиглий у сльозах…
Та цього не бачиш ти….і краду
Твої очі з фото, на картках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124390
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2009
Люби мене прекрасну і страшну
Люби мене як плачу і сміюся
Люби мене печальну і сумну,
Люби коли смілива і боюся…
Люби як трави в полі у росі,
Люби як небо чисте без хмаринок
Люби мене живу і уві сні
Люби мене як воду із краплинок
Люби мої печалі і пісні
Люби мої надії, сподівання
Люби мене, люби мої вірші
Люби мої образи і бажання
Люби мене тоді як я кричу
Люби мене тоді як я співаю
Люби як мовчки тихо я іду
Люби коли я вже чогось не знаю
Люби мене і взимку й навесні
Люби мене як вітер теплий в полі
Люби мене, як вперше у житті
Люби як рідні верби і тополі.
Цілуй її…кажи їй про любов
В обійми захопи, верне
Гаряча що по жилам л*ється кров
І чуєш ти оте «Люби мене…»
Люби мене таку палку й смішну
Люби таку незграбну і тендітну
Люби мене і радісну й сумну
Люби мене багатою і бідну
Цілуй її…кажий їй про любов
Та серце своє знову приховаєш
До мене всі думки летять і знов
Від них даремно ти кудись тікаєш
Твої думки з тобою як душа
Куди не йдеш – з тобою поплетуться
Всіх їх багато,…я така одна
Та вже серця напевне не зійдуться
Будеш любити коли я мовчу
Будеш любити коли я співаю
Будеш любити коли вже піду…
Лиш я про цю любов уже не взнаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124095
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2009
Сумні рядки, що живуть лише у думках,
Що десь тихо заснули навіки.
Ті думки поселились в очах,
І виходять назовні, як ріки.
Страшні ті думки, що мовчать.
І ніхто їх не здатен почути...
Непочуті слова тихо сплять,
Спочивають, як втомлені руки.
Нащо ж сховку шукали на дні,
Чом ви криком раніш не кричали?
Добрі й милі, жахливі й сумні...
Чом раніше ви вперто мовчали?
І страшні ті моменти життя,
Коли серце щось хоче сказати,
Плаче й б'ється, неначе дитя,
А слова можуть тільки мовчати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124054
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2009
"Пишу тобі листа...
Пробач, що не писала
Раніше...Не могла,
Чи просто забувала...
Прости, пробач...та пізно
Змогла я написати.
Раніше не хотіла -
Не було що сказати.
А зараз все інакше -
Хвилина каяття...
Ну, як у тебе справи?
Як твоє життя?
Побачить тебе хочу,
Скучала за тобою...
Що скажеш? Чи приїдеш
Побачитись зі мною?
Поглянуть тобі в очі
Так хочеться мені.
У добрі та хороші-
Найкращі на землі.
Почути голос ніжний,
До болю тепллий та дзвінуий.
Цей голос найрідніший у пам'яті моїй.
Твої погладить руки,
Їх поцілувати.
Нехай, вони у зморшках...
Цьог не хочу знати.
Я розповім тобі про те,
Чого в листі не написати.
А так багато вже на серці...
і так вже хочеться сказати.
А час кудись летить?
Куди? А може, ти і знаєш...
При зустрічі мою
Загадку розгадаєш..."
Я допишу листа...
А що його писати?
Все те, що так хотіла,-
Листом не передати...
Проте, беру конверт,
Заклеюю дбайливо.
На пошту я іду
Спокійно не квапливо...
Та відповідь на лист
Ніхто не зможе дати,
Бо вже давно нема
У нього адресата...́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123896
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2009