| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Клітинна вірогідність породжує гримаси,
Спорідненність галактик спростовує світи,
Раї ми будували із пилу і пластмаси,
І боженьку просили скоріше увійти.
Щоранку – леза в руки, вишукували вени,
І вірили, що пір‘я травою проросте.
І сипалось безсоння розрізано-стоенне,
А боженька кривився, усе йому не те.
Зіставлення споріднених, не дзвони – маракаси,
Бувають з відокремленням і нутрощі хортів.
Раї просились в келії, а боженька у маси,
Щоби за роги мацати пройдисвітів чортів.
А ми за демократію! За пір‘я під носами!
Ну й що коли зіпсоване – на вигляд золоте.
Наш боженька крутився під нашими ногами,
І мріяв, що конопля нарешті проросте.
А ми саджали фікуси, а ми зривали каси,
Монети підкидали реберцями в супи,
Через плече плювали і корчили гримаси,
Очікували грошей, як снилися клопи.
А спогади галактик штурмують хмарочоси,
І яблуками сипляться комети і зірки.
А боженька зіщулився, лишився голий-босий...
Дитя годує сонце з маленької руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123707
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2009
На пошук святого Грааля вперед!
Пропахли медами нестоптані стопи,
І манною сиплеться сотами мед,
І ми залітаєм гарячими в соти.
Тринадцять хвилин до початку, не стій!
Чекає рука твоя ескалібура,
Навиворіт плащ і підскоком у бій,
Ми всі з камелоту святого Артура.
Ці ігри давно повилазили в бік,
Пісок досягає останню третину,
Ми поруч усі живемо вже не вік,
І замість китів підставляємо спину.
Прокинься! Розлущимо змієпотік!
Вже сонце давно поселилося в грудях,
І рветься із них непридушений крик,
Щоб він покотився по горах і людях.
Та чеше об вени хвоста свого звір,
Він хоче тебе, він єдиний з тобою...
Багато не треба зробити, повір,
Потрібен єдиний кивок головою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123705
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2009