| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Коли минає четвертий місяць,
Відколи ти посварився з часом,
І кожен ранок на тебе тисне,
І все даремно, і все неясно,
І сенс лягає у порох літер,
Найкращі ліки - змінити небо.
Шукай квиток на попутній вітер,
Коли відчуєш таку потребу.
А якось знайдеш мою оселю,
То я скажу "Відпочинь з дороги.
Знімай сандалі, лягай на стелю
І погойдайся трохи."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014
Як стане за північ, з'являється враз
Маршуту і колії бранець.
Задуманим містом тікає від нас
Самотній трамвайний голандець
Не має керма безпритульна душа,
Вистукує вальси по рейковим швам.
Не бійся нічого, і зустріч таку
Вважай за хорошу прикмету.
Можливо, у ньому сто років тому
Кудись мандрували поети.
Виблискує світлом вагонова пара,
Але це примара, всього лиш примара.
Ліхтарне проміння кому він несе,
На кого він може чекати?
На того, хто зважиться кинути все,
Незнаного дива шукати.
До низки вогнів на трамвайному колі
Зайти у вагон, мов у келію долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
Я бачив пана під дощем -
У карнаваловім плащі,
Із дзьобом птаха,
Він тихо скаржився: мовляв,
Когось ловив та не спіймав,
Такий невдаха...
Ніч, і навколо ні душі.
Озвались брязкотом ножі
В його кишені.
Я відсахнувся і побіг
Не розбираючи доріг,
Мов навіжений.
І нині дощ, як уві сні,
Жовтневий вечір при вікні,
А в тебе сльози
Прозорять пальці та персні,
І в тім ввижається мені
Якась загроза.
Терновий присмак в тій імлі,
Що віддзеркалює на склі
Обличчя миле.
Знадвору чути тихий марш.
Ти розгорнула, наче плащ,
Скорботні крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012
Не придивлятись - нікому і не завадить,
Камінь чи палиця сховані за душею.
Вже й не згадаю, хто ж це розумний радив
Бути для тебе, як водиться, вік іржею.
Птасі відомо - десь поміж гратами двері є.
Проса доволі, та провесінь нині рання.
Як треба грати, коли вже остання серія? -
Навіть якщо зрозуміти, що то - остання.
Все, що не загадка, сховане на полицях -
Цукор, торішній сніг і торішня м'ята.
Прийде до чаю хворий на втому лицар,
Білий, мов тиша - здалеку й не впізнати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2012
Бачиш — степ.
Понад степом туман тече.
Мокрий писок кладе на моє плече,
Важко дихає, ніби безформний звір,
Пригашає імлою зір.
Цегляним ланцюгом вперезавши степ,
Височіє похмурий мур,
Що колись був у сні моїм; а тепер
Я стою до нього впритул.
Вогка цегла, слизька від цвілі. Жахи дрібні
Слимаками прозорими вештають по стіні.
Поясни, що мене привело сюди,
Що робити - шукати двері чи вздовж іти?
А стіна така, що моторошно торкатись.
Вдариш вістрям, здається - стане ропа текти.
І незримий за мною промовив слова жорстокі:
“Хоч пройди крізь стіну. Ніщо по обидва боки.”
І загусло сире повітря в легенях, мов
Крижане молоко. Почулось відлуння кроків:
Хтось пішов.
Тут не страх потойбічності давніх міст,
Де живі й тілесні лишили свої оселі,
а зостались привиди пам'яті, майже видимі крізь
Смуток каменю;
Не ворожа велич пустелі
Чи лісів та гір, де відчути можна, як б'ється
десь у плоті землі нелюдське полум'яне серце.
І не страх небуття, як тамує щемливий біль
Те знання, що тебе не стане, та буде щось по тобі.
Це відлюдна смуга, кордон моєї провини,
І за нею не видний шлях зі страшного сну.
Це в мені межа - навиворіт серця стати,
Досхочу роздивлятись, донесхочу споглядати
Незворотність її існування й цього причини,
Каяттям невимовним отруєну пелену.
Не гукай мене, я вже не відаю де я, де.
Бачиш степ? Понад степом туман і туман іде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2011
Перший високий промінь зігрів пелюстки
білих і безіменних, змерзлих до ранку квітів.
Дивно вони тремтять,
Наче у сні зимовім твої повіки,
Коли у вікні ще непевне напівсвітання
і крізь фіранку видно мигтіння снігу,
темно-плямисте на сивім екрані хмар.
Так від початку року сніжне насіння
Впало, розтануло, і аж тепер зійшло
Схожим на нас безіменним і білим цвітом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2011
Летаргический полдень, млечный и золотой,
Даже сердце бьется спокойнее и ровней:
Рассудило, должно быть, что весь его непокой -
Только блики от солнца и пляски живых теней.
Разомлевший город прищурился, приумолк,
И внимая ветру, что вести принес извне,
Шелестит сухими надкрыльями богомол,
Прошлым летом замерший в кактусах на окне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262169
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 28.05.2011
Когда с утра с трудом припоминаешь,
Зачем к такому миру просыпаться -
Припомнить дрожь струны и гладкость клавиш,
И перестать вопросом задаваться,
Как вытянуть из-под медведя уши
И остальные части организма.
А дни идут, то яростней, то глуше,
Размеренно, как соло без мелизмов -
И-раз, и-два. Во сне я вижу сонник,
Коплю со сдач на пирожки гроши,
И иногда встаю на подоконник,
Чтоб с новой силой захотелось жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242456
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.02.2011
В твоем родном Альбионе туманы нечасто,
Прохожий так же с прохожим схож,
На юге зреют лимоны, здесь носят перчатки,
Сегодня ветер и мелкий дождь.
Под вечер можно бы виски, а лучше бы бренди -
Три капли в кофе, рецепт простой.
Циклон приносит тоску, но ты - веселая леди,
И ты на слезы не тратишь соль.
Там за окном, погляди, презрев асфальты и рельсы,
Деревьев духи встают на зов,
Меж них блуждают огни, и тень незримого леса
Хранит забытый Народ Холмов.
Когда отчаянья холод и гордости мука
Тугим корсетом сжимают грудь,
Его напев, что доносится призраком звука,
Уняв печали, дает вздохнуть.
Бормочет радио мерно о нижней палате,
Проводит митинг политик-враль.
Ты знаешь мир - и наверное, этого хватит -
Мир, где возможно поверить в рай.
И где знакомая сида сидит на постели
у изголовья, тепло ловя,
напоминая о том, что ты веселая леди,
и это щит и броня твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239669
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.02.2011
И укоры, и вздохи теперь ни к чему.
Неуютно вне дома, тоскливо в дому,
И в бессилии сердце мое примиряется с тем,
Что свело твои плечи мольбою "не трожь!",
Что сегодня ты тих, словно мартовский дождь,
И не в тягость тебе лишь присутствие кошек и стен.
Но моя ли вина? Ты твердишь, что моя;
Что такая натура, как медленный яд,
Через поры, дыхание в кровь проникает и губит.
Как не вспомнить Сократа... Дурная жена -
Вот твой кубок горчайшего - нет, не вина, -
А настоя цикуты, на годы растянутый кубок.
Мне остаться бы грёзою, мятным драже,
Мне бы едким бальзамом обиды прижечь,
Да изгнать бы из мыслей полынную горечь и смуту.
Егозит у виска, вызывая мигрень,
Мелкий демон, по капле ворующий тень
Из-под век, чтобы сон не нашел под луною приюта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235701
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.01.2011
Дайте допуск до архивов,
где хранится все, что стыдно
вспоминать, перебирая.
Где-то слышала - без справки
и без выписки не пустят
заказать билет до рая.
Измозолила всю память,
перебрав архивов горы.
Даже совесть ныть устала.
Благодарствую за допуск,
мне бы адрес той конторы,
где отправят жить сначала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221312
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 10.11.2010
Ропот во мне
Слышу
Отозвались мембраны
Где-то внутри
Стянутые до звона
Множатся колебания
Сомкнутым звуком "м"
Сдерживаемым стоном
И переходит терпение
В транс
Потом - в забытье.
Кажется, стало тише.
Замерло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217121
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 20.10.2010
Приходи, мой гость подоконный,
Словно вечер осенний, хмур,
И не бойся моих драконов,
Я их вырезала, как кур.
Занимай свое место в доме,
По часам расписывай день,
Камнем вымости сад, в котором
Я хотела растить сирень.
Оттого ли я так покорна,
Что тебе на лицо легла
Под распутье бровей упорных
Тень от кожистого крыла...
Дождь, все дождь, и вода речная
Размывает стекло окон,
И в глазах твоих возникает
Мой последний живой дракон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215870
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.10.2010
Когда остается последний шанс,
Не стоящий ни гроша,
По хрупкой минуте часы кроша,
Куда от себя бежать?
Но как бы отчаянно ни рвалась
В безумный полет душа,
Отдавшись течению, не дыша,
Я стану терпеть и ждать.
Сменить бы свой путь, да каков обмен?
Вот толпы - их ли жалеть -
Похожих на зеркала людей,
И я своя среди них:
Блестящие днем и тусклы во мгле,
Они отражают свет
Подхваченных мыслей, чужих идей,
Прочитанных наспех книг.
Когда остается последний шанс,
Который едва узнать,
И ты за него, не скупясь, отдашь
Тот самый последний грош, -
зачтется ли в будущем твой аванс,
не время теперь гадать.
Скажи, неужели судьба - мираж,
Что ищещь, то и возьмешь?
На солнечных зайчиков дробный рой
Я трачу твои лучи.
Все кажется: что-то вот-вот пойму,
Из крови выцежу ртуть...
Чтоб полночи полог прорвать слепой,
Довольно одной свечи.
Возьми мою руку, веди во тьму,
Собой освещая путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209735
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.09.2010
Мы не видим стрелков, только слышим их смех за спиною,
Но решаем, что ветер безмолвие неба нарушил.
И... за семенем семя вонзается в сердце стрелою,
И живыми корнями оно прорастает сквозь душу.
Семена, как горчичные зерна, малы - но ростками
Моментально и зло, как искр́у высекающий кремень,
Разрывают глухой симбиоз человека и камня,
Серой пылью с ладоней и лиц осыпается время.
И дышать неожиданно свежими ветра потоками
Так же больно,
как больно глазам видеть солнце в зените.
Вытирая с лица
паутины истлевшие нити,
Уходи, и не думай о нынче оставленном коконе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138666
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.07.2009
Вітер куряву шляху за мною несе,
Але я повернусь - поклич
В край забутого сну, де з туману озер
Сходить сонце - життя сиріч.
На зеленому схилі застигну хрестом
Поміж трьох дерев'яних богів.
О любове небесна, зціли добром
Ти гординю мою і гнів.
О любове земна, все лихе мине -
Тінь самотності, смутку щем.
Мов у спраглу землю, в серце моє
Увійди холодним дощем.
Я по битих дорогах збирав сліди,
Що загублені - всі знайшлись.
Пісня змовкла давно, а струна бринить,
Залишаючи шлях в "колись".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133877
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.06.2009
Одвічний шал. Нескорена принада.
Як ваблять гроші, визнання і влада!
Їм власні душі віддають у жертву
Фанатики-жерці - від слова "жерти".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132290
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2009
Он, как в пустыне, труден и далёк -
Путь судеб от рождений до агоний,
Где времени струящийся песок
Седая вечность сыплет из ладони.
И все - к желанной цели вдалеке:
Сквозь бури, по равнинам, через горы,
Все движутся... А ты живешь в песке
И роешь в нем ходы свои и норы.
И каждой ночью сон сменяет сон,
И каждый день наполнен миражами,
Что связывают твой пустынный дом
С иными временами и мирами.
Ты ждешь и созерцаешь, не скорбя,
Неустремлённо обретя свободу.
Весь этот мир проходит сквозь тебя,
Как свет проходит сквозь стекло и воду.
Мгновения сливаются в одно.
Но веришь - остановится мгновение,
И в небесах откроется окно,
Твое вознаградив долготерпение.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123175
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.03.2009