Сторінки (1/39): | « | 1 | » |
В дитинстві
у хлопчика
був кастет,
окуляри з товстими лінзами.
А за два квартали -
височів мінарет,
І правовірні невірних різали.
Батько його -
працював у забої,
періодично в запої входив.
Щедро на витрати давав кишенькові
купонокарбованців сотні.
Мріяв зібрати колекцію нецке,
не чув про колекторів і приставів.
На уроці сказав, що Стус -
донецький...
Після школи його від*****ли.
На своєму "Орльонку" зі звареною рамою
штурмував терикони в наплечнику.
Посміхався, читаючи, що десь є
вулкани
вищі
і небезпечніші.
Він давно подорослішав.
В одному з вузів
отримав диплом менеджера.
Квартиру в столиці знімає з друзями,
гуглить Кійосакі - не Селінджера.
Іноді на кухні, п'ючи самогонку,
згадує мрії побляклі.
Він їм - не зрадив.
Його "Орльонку"
розмаху крил забракло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526070
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2014
Сільські діти дев'яностих,
що зростали на ліриці Шевченка і Українки -
читали книги із совкових бібліотек
і щиро вчилися любити свою країну.
Вони не розуміли бубабістів,
не сприймали естетику постмодерну
і постфутуризму:
Порубали кущі калинові,
З вишиванок онучі - й край!
Де ти лазиш, народний символе?
Де ти, сука, козак Мамай?
Сільські діти двотисячних
вчилися у національних і державних університетах
(колишніх педінститутах),
відкривали для себе заново Уїтмена
і наново - Жадана і Скибу.
З кожним віршем,
надрукованим на сусідовому комп'ютері
і зачитаному на літоб'єднаннях,
вони все більше відчували себе частиною
літературного процесу.
Ставали основоположниками нових течій
і були широко відомими у вузьких колах:
Напиналися жили линвами,
Гомонів у тривозі край:
Де ти лазиш, народний символе,
Де ти, сука, козак Мамай?
Сільські діти двітисячідесятих
отримали дипломи і клопоти.
Невизнані генії перетворились на офісний планктон.
В перервах між кавою і поп-романами
вони заходять на поетичні сайти,
читають недолітературу із сотнями лайків
і відгуками: "це шИдевр", "неперевершено", "я плачу",
і теж плачуть.
Плачуть, що зарано народилися.
Попередніх кумирів скинули,
А новітніх - нема, на жаль.
Де ти лазиш, народний символе,
Де ти, суко - козак Мамай?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524163
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2014
Я - вичовганий паркет,
Затертий до болю й блиску.
Поїдьмо у Назарет -
З Кавказу це досить близько.
Ми вип'ємо весь мускат,
Потративши пенні й ере.
І в твій Гетсиманський сад
Ввірвуться легіонери.
Ти будеш ловити кайф:
Голгофа - для мазохістів.
А я, як старий трамвай,
Стогнатиму в темнім місті.
КлястИму на всі лади
Доступність і хтивість тіла.
І чиститиму плоди
До крові і озвіріло.
Ти плакатимеш півдня,
Пригадуючи колишнє.
Євангеліє - фігня.
Насправді, зачаття грішне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2014
Прихопи парасольку - дощинки тут розміру сливи.
Екзотично-креольський, чекає тебе Порт-о-Пренс.
В пишнотілих мулаток і негрів брудних, галасливих
Будеш вчитися вуду, колотись і думать про сенс
Всіх колишніх звитяг і сліпої дитячої віри,
Що ласкавий Микола приносить хурму на обід.
Бунт і криза середнього віку погнали з квартири,
Захотів довести: особистість, а не індивід.
І зачинено двері, і вже проштамповано візу.
На тропічних пісках будуватимеш замки свої.
Буде пахнути манго твоя гаїтянка Луїза,
Будеш в хвилі відвертості плакатись їй про гаї...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2014
Духом Святим і не пахне,
Коли ти приходиш:
Грішне зачаття
І довге народження в муках.
Муза у мене -
Тонкої ліричної вроди,
Але з'являється в різноманітних перуках:
танцює дункан марсельєзу і топче пуантами
родена єсеніна зінгера крега традиції
завіси куліси і трагіків з комедіантами
гадалось прем'єра на ділі - лише репетиція
Ти непостійна і трішечки непослідовна.
Сотня ідей,
До кінця не розкритих ніколи.
Іноді зустрічі наші -
Безцінно коштовні,
Інколи наші здобутки -
Образливо кволі:
старий гемінгвей із ще досить зеленим геварою
лікують абсентно-сигарний синдром революції
мільярд непросвітлених досі блукають сансарою
мільйон ненароджених вмерли - у тіна полюція
То не важливо -
Лише б не мовчання глибоке
І не відсутність -
Ретельна, тривала, суцільна.
Янголом десь там танцюєш на кінчику голки,
Линеш метеликом у незнайомі обійми:
я сплутав цикуту й цикорій - і пив його дзбанками
я спав під мостами парижа стокгольма і києва
каретами рикшами поїздом зайцем і танками
я їхав до тебе - а ти десь із дому повіялась
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2014
В календарях фільтруються дні по роках і датах.
Годі у них шукати відбитки наших бесід.
Твій черговий здивується: "Дівчинко, ти - крилата?!"
А як же було безкрилому жити у Піднебесній?
А як же було без сорому тілом торкатись тіла?
А потім втішатись з Біблії: "Бог наказав - плодіться!"
Дарована мною зіронька в долоньці твоїй зітліла,
Із Мудрих ніхто не вигадав лишити в стіні ворітця.
І нарізно ми пізнаватимем смак екзотичних фруктів.
Лиш інколи щось штовхатиме в минуле, у вже забуте.
Не треба вертіти шиєю: вертатися - це не круто,
Хоча ні тоді, ні після крутим я не був, по суті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2012
Ти у шафці ховаєш омелу, кота й помело.
Знай: пророки у нашому місті були чорнороті.
Власне, нашим це місто зробитись ніяк не могло
та й не стало... втомилось... відклало на потім.
Скільки їх перейшло - тих, що вміли кадить фіміам.
І не в змозі були заповняти порожнє, просторе.
А моя еталонна блукала собі по світах.
...Пам'ятаєш: на пальцях моїх особливі узори...
Вже дорослому дяді ніхто не наллє молока.
А роки за роками... уміє життя постібаться.
Розпливається фотка твого... так, твого... малюка:
В мене є вже така... чорнобіла і старша на двадцять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2012
Переказано всім привіти,
Покуштовано всі напої.
Я купив би для тебе квіти,
Але в мене квиток на поїзд.
Наші кроки мережать місто
І ґвалтують цнотливу тишу.
Притуляйся до мене тісно –
Я, можливо, грішить облишу.
Нашу пам’ять пообгризали,
Юність вкрали Базари й Крути.
Від Московської до вокзалу
Я ще можу з тобою бути.
Ти ж читала колись Прохаська? –
Не тупи і збагни наступне:
Кава віденська з тортом «Празьким» -
Вся Європа, що нам доступна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364766
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2012
Твоя поступливість була екзаменом –
Підступні бісики в очах горіли.
Лист не прочитано, печать не зламано.
Я – білий.
Аудиторія чека сенсації,
Бо фільм занудливий і без попкорну.
Оголосити пацифікацію?
Я – чорний.
Але в динаміці зникають описи.
Через інфляцію – в ціні не ліри.
Костюм з краваткою, робота в офісі.
Я – сірий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364764
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2012
Приходить час – скипає тихий люд.
Летять грудки у бронзові погруддя.
А ти – не аутсайдер серед Юд
І рівний серед Каїнів і Брутів.
Не продешев – торгуйсь за кожен цент,
Використовуй підлість і харизму.
До геніально виписаних сцен
Додай фальшивих нот – для реалізму.
Приховуй жовч, над силу – а люби.
Зі спільних казанів посьорбай каші.
І будеш ти кумиром для юрби,
Яка скидає ідолів вчорашніх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363636
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.09.2012
А точок дотику не більшає,
Ми не складаємося пазлами.
У кожного – свій власний біль ще є,
Незаліковано-заразливий.
Ти надскладною партитурою
На мене дивишся поблажливо.
А я вдаю, що в пень обкурений,
Тому важливого не скажемо.
І в принципі, ми задоволені
Невизначеністю у статусах.
Оточуючі – стадо оленів.
Від них порад – не дочекатися.
Самотнім флюгером виблискую,
Як партизан в чужому з’єднанні.
Ти не стаєш для мене близькою,
Ми паралельні, а не з’єднані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2012
Не виманюй коштовних оздоб,
А вимолюй кредит на проїзд.
Наближається новий потоп.
Це, кохана, тобі не круїз!
Буде тісно в каюті моїй.
І сусіди - ще той контингент.
На Землі, нереально брудній,
Чистота - нереальний момент.
Сунуть хмари. Стою і палю.
Дим гіркий і думки - не сироп.
Знову бачив я постать твою
Між матроських закаляних роб.
Збудувати б свого корабля
І під дощ підставляти лице...
Ти, кохана, звичайна джаляб,
Ще й постійно підкреслюєш це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2011
Ти кричала до мене з газетних шпальт,
Я у космос літав і лягав під потяг.
Куртизанки потроху втрачали шарм,
Стриптизерки повільно скидали одяг.
Твій портрет не змінився, а поміж тим
Руйнувалися гори, росли атоли.
Прибалтійський прибій викидав бурштин
І молився на рани Христа католик.
А насуплений турок смоктав кальян,
Ворожив неквапливо на гущі з кави.
Серед сотень розлучень наш мезальянс
Міг би стати красивим, та був кривавим.
І покара спускалася на обох
За нездатність до пошуків компромісу.
Не пиши апеляцій - терплячий Бог
Врешті втратить терпець і пошле до біса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2011
Ти приїхала вчора чомусь із Вітебська.
Білорусь на тебе справила враження.
Я в Житомирі п'ю каву по-віденськи,
Я в Житомирі їв каштани смажені.
Захоплення в тебе сягає істерики.
Не спіши по вухах мов обухом ти...
В центрі міста я знаю десяток сквериків,
Де вночі так приємно палити й слухати.
В тебе звичка погана - напхавшись ліками,
Соціальні формули вважать недоречними.
Я ж бо навіть в житті не умію ліктями -
Як в трамваї комфорт тобі забезпечити?
Хтось працює підкреслено - треба тло йому.
Щоб на фоні безбарвному здатися гожим.
Пропозицію маю - давай постоїмо.
Скільки, справді, можна - в пусте з порожнього...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2010
Не варто пам'ять нести до квартири.
Домовиком нявкливим ходить кіт.
Два Господа бананової шкіри
Взялися разом збудувати світ.
Лягали слово, глина, компроміси
В масштабній грандіозності робіт.
Володарі лялькової завіси
Взялися разом збудувати світ.
Смиренний дар формату А-4
Приносив свій, не дуже стиглий плід.
Співмешканці в дарованій квартирі
Взялися разом збудувати світ.
Не мали ні набутків, ні пожитків...
І нявкав, нявкав чорно-білий кіт.
Такі звичайні чоловік і жінка
Взялися разом збудувати світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2010
Менелай все ще клявся і кляв,
А у Скіфії, в Гіпербореї,
Золотіли степи від заграв
І збирались вожді до Енея.
Між трояндових Трої садів
Самострілів крутилися жили.
У коритах розбитих богів
Наші орди шукали поживи.
Доки сонце тікало назад,
Налякавшись кривавих потоків,
Годувала Касандра байстрят
І сармат гвалтував Пенелопу.
Не збудовано ще Колізей,
Не зруйновано ще Карфагену...
Плакав Гектор, мовчав Одісей,
А кентаври топтали легенду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2010
- Наліво ходити звик, а увійшов у "Свободу"...
З усіх можливих клоак обрав ЖДУ Франка...
З'їж коржика з молоком - досить вже з хліба на воду.
Вляжся під теплий бік - підлога таки мулька.
- Отрута лише в словах - зламалися зуб і жало.
Вже ситий по горла край сніданками в ліжко я.
Палац кришталевий наш корова прийшла й злизала,
Тому і пливу, мов щур, тікаючи з корабля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2010
Ти для мене - шматочок торішнього снігу.
Я для тебе - сліди невідіпрані.
Полуницю солодку, та геть перестиглу,
Розтираю брудними копитами.
Знову пахне червоно - тобою і мною.
І зника календар добрих намірів.
Най куди доведуть під почесним конвоєм,
Але стане зупинка останньою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2010
Лимон, білий слон і Бенгалі...
З баньяну не видно Паміру.
Ти, Мауглі, зрікся регалій
І більше не прийде Багіра.
Жуй бетель і слухай пульсари.
Будь босим і слухайся звірів.
Вона - у шовковому сарі,
Ти - з касти дешевих факірів.
І знаєш - не треба обурень.
Повстання придушать солдати.
Ти маєш Шер-Ханову шкуру,
Тож можеш вважатись багатим.
Сади біля хати горішник,
Закутуйся в шкуру від мряки,
Молися великому Вішні,
Жуй бетель і більше не плакай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192663
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2010
Застліте свій зір полудою,
Варіться в своїм соку.
А ми аметистами будемо
Лежати на пуховику.
Марнуйте життя морокою,
Відчуйте і біль, і страх.
Два тіла сплелися тропами
В екстазно-палких рядках.
Земля обертається жорнами
І вас перемеле в прах.
Я ж буду вузькими шортами
На довгих твоїх ногах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192172
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.05.2010
У баби жив кіт, що їв голубів.
Сварилися дід і діти.
А дядько сусідський його навіть бив
І, кажуть, хотів убити.
Щоранку все менше крилило в політ,
Їх літ був якийсь нервовий.
У баби старенької жив чорний кіт,
Нечулий до доброго слова.
Він просто ніколи не чув добрих слів!
І погляд його - підбитий.
Він просто був чорний, він просто так жив,
Він просто хотів побіліти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192113
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.05.2010
Не сходи життя - пороги.
Пливи - в тебе дар пливти.
Випалюємо піроги,
Вив'язуємо плоти.
Нехай береги - багнюка,
Най повінню змило міст.
Комусь будувати - мука,
А в тебе до цього хист.
Складаєш складні рівняння,
Рівняєш криві думки.
Ти - перший, бо ти - останній
І тільки рука тремтить.
Чого тобі, хлопче, треба
Рівнятися на ватажка?
Щоранку так прагнеш в небо,
Але голова тяжка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191969
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.05.2010
Моє кохання ходить із бомжами.
Воно - мольба вокзальних жебраків.
Провальний виступ, проспаний екзамен,
Сумнівний джаз заради п'ятаків.
Моє кохання не чистіше бруду.
Воно - кістяк зотлілих сподівань.
Усе, в що вірив - то сама облуда,
А те, в що прагнув - той самий обман.
Моє кохання - соло катеринки,
Камінчик із потоку Леонід.
На тротуарі, на блошинім ринку,
На продажі. Не хочте - не беріть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190648
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2010
Винувата кава. І тільки вона.
А у мене наміри - чисті, мов сльози.
Попередьте цивільних - іде війна.
Най деінде ідуть випасати кози.
Ну подумаєш, ніч, ну подумаєш, вдвох,
Ну подумаєш - справджуються прокльони.
Я звичайний Богдан - ніяк не бог.
Я сміливо порушую всі забобони.
Тож збагни, зрозумій - не моя вина.
І нехай не осуджують злі сусіди.
Винувата кава. І тільки вона.
Що заснув - замість того, щоб любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190130
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2010
Перехожі проходять повз...
Тільки погляди - блузу - крізь...
Сто віків я до тебе повз
І тепер обвиваю скрізь.
Розривати кільце - не варт.
Що попросиш - усе я дам.
Не настачить ніяких варт
Сто віків рогонос Адам.
Насміхаюся з нього, бо...
Гнів із погляду свого злий.
Все буття мене гнобить Бог
І тому я буваю злий.
Опадає останній лист,
За тобою - не перший рік...
Плід гріха не прикрасить хвіст -
Проповідник брехню прорік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190128
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2010
Лишають губи темні копірайти
На шиї, грудях, стегнах, животі...
"Моя, лише моя, запам'ятайте" -
Комусь доводжу в дивнім сум'ятті.
А в неї очі - кольору ожини,
А в неї лоно - з запахом халви...
А я плював, що ти - чиясь дружина!
Ми мали бути разом - і були.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189596
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2010
З білосніжними крилами, скинутий.
Саме скинутий, а не впав.
Скільки літ проблукав він скитами
Як повстанець ОУН-УПА.
А додому вернуть хотілося...
А веселка - немов рушник.
Він змахнув білосніжно крилами,
Полетів... почорнів... і зник.
І прож́ите - немов не пр́ожите,
І зневага - найгірша з кар.
І сказали, що віск - то божеське.
І назвали його - Ікар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189512
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2010
Ти вагалась між Берклі та Ітоном,
Ти сварилась на мене пальчиком.
А воронячий сир вже з'їдено
І вертатись в реальність боляче.
Стільки раз обпікатись зрадами -
Звідкіля ж оптимізму братися?
Залишилось одне - піратити
І вдавати обличчя радісне.
Між людьми прокладати траверси,
За незнані іти околиці.
А життя кожен день кусається,
Прокидатись щоранку доводиться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189093
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.05.2010
Білий - то не колір, а насмішка.
Помилки - вони бувають довгими.
Хлопець полюбив пухнасту кішку
З найчеснішим в світі поглядом.
Але ж очі збрешуть неодмінно.
Він не вірив, нехтував порадами.
А вона сідала на коліна
Кожному, хто міг погладити.
Вірність - не бажання, а потреба.
Хочеться лишити казку світлою.
Скільки раз дивився він на небо -
Не прислали звідти відповідь.
І насмішки падали на спину,
А у вічі - допікали зрадами.
А вона сідала на коліна
І просила, щоб погладив він.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189090
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.05.2010
Давним-давно пропито титули -
А нащо титули багатому?
Наш серіал скінчився титрами,
Яких ніколи не читатимуть.
Слова немовлені недійсні є,
Хоч що б між ними не траплялося.
Лиш дехто знає Волта Діснея,
А більшість знають Міккі Маусі.
Ущерть заповнено акваріум
І рибка золота зламалася.
В сторінку титульну сценарію
Жахлива помилка закралася.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188249
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2010
Я буду знову ламати дрова,
Я буду й далі не з тими спати.
Якщо терпіти це все готова -
Тоді запрошуй в свою палату.
Коли розділим на двох пігулки
І стане спільна у нас хвороба -
Купи будинок в старім провулку,
Нормальну вдати із себе спробуй.
А зрозумівши, що це - облуда,
Зустрінь із лезом у дверях зранку.
Змішаєм першу і третю групи -
Востаннє разом приймемо ванну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188248
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2010
Ти ніжно вгортаєшся ніччю
В моєму весняному краї.
Тікаєш, коли тебе кличуть,
Приходиш, коли проганяють.
Лягаєш в знайомі обійми
Чужим ненав'язливим тілом.
На очі накладуєш більма,
Щоб більше душа не боліла.
Не буде сьогодні веселки,
Лише чорно-білі стосунки.
Літають уламки люстерка
Над світом. Немає рятунку.
Так важко сніги розтопити,
Так легко серця розтоптати...
Летять ненароджені діти
Сніжинками в нашу кімнату.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183802
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010
А почуття в дітей бувають зрілими,
Але ж так рідко хто з нас не помилиться.
Я був розп'яттям на твоєму килимі,
Аж на руках сліди вапна лишилися.
Гнітючі роздуми над запитаннями...
Не має значення - дивися ворогом.
Я був гітара без струни останньої
І видавав такі незграбні порухи.
Так мало бутися, так мало статися.
У вчинках діти є завжди тиранами.
Я був люстерком із обличчям радісним,
А скалки сипались під ноги зранені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183801
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010
Ми з тобою розгадали Веди.
Відтворили Трої голоси.
Але потім ти знайшла ведмедя
І пішла на північ у ліси.
Біг услід, спинився на узліссі...
Де вона, перейдена межа?
Я на Соловках тобі молився
І у Кижах мощами лежав.
А навколо - терпка горобина.
А на серці - крига і сніги.
Ти тоді була мала дитина,
Ти бажала швидше підрости.
Виросла. Шляхи твої по лезу,
Десь за гранню правди і добра.
Я любив людей, а ти - берези.
І тому історія - сумна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183295
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2010
...А далі віск - символ вічності...
Анастасія Угрин
Милуватись холодною брилою -
Не покликання, а ремесло.
Я не буду тесати, я виліплю -
Віск уміє тримати тепло.
Те, що сталося, зветься "фантастика",
Мимоволі сповільниться крок:
Не глядач, не статист, а учасник я
В пантонімі великих ляльок.
Не впадатиму, звісно, у крайнощі
І не сплутаю з гумою віск.
(Іро, високо там не чекай дощів,
Щоб спуститись веселкою вниз)
Але врешті вистава закінчиться,
Знов на місце своє стане мур.
І лишити захочеться дівчинці
Мій музей восковічних фігур.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183294
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2010
Тиша впаде посіріла: ляп.
Візьме тебе Сивіла до лап.
Буде навколо тепло: подих пустель.
Ти не вернешся з пекла: ти не Еней.
Схочеш сказати: "Здраствуй" - не пролуна.
Інші тобі позаздрять: ти - сатана.
Тиша впаде похмура в смог.
Кажете, той придурок - Бог?
Знаєте, той нікчема - Брут.
Він мене скинув з Едему в бруд.
Тиша вдарила в днище, ніби ключі.
Хто з нас тепер найвищий? - кричи не кричи?
Хто з нас тепер насподі? Минув переляк.
Можеш скільки завгодно вдавать короля.
Тиша ввійде безвуста до вух.
Ти не зіграєш Прокруста: я - Дух.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182236
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
Гамлет, Ваша Високосте, просрав ти свою Офелію.
Тішся тепер ерзацем в гуртожитках і борделях.
А буколічні дівчатка врубають тупу психоделію,
Схопившись, немов потопаючі, за соломинки в коктейлях.
І ультрафіоли не висвітять в зіницях запечену тугу.
Лише застарілі дотики на тіла усій поверхні.
Розслабся і спробуй повірити, що ти є не сотим, а другим,
Доки, примружившись солодко, вона уявляє першого.
Сьогодні усе покотиться по вивіренім маршруту.
Хвилини зо дві подумаєш, чи не піти покаяться.
А завтра ти знову вирішиш, що правильніше - бути.
(До речі, доволі паскудні сліди по тобі лишаються).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182235
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
Не просто не спиться, а й хочеться ще
Тікати чи просто йти.
В нічного гуртожитку сотня очей,
В якім з них зіниця - ти?
Від серця якого шукати ключі,
В кімнату яку ввійти?
Розплівши волосся, сьогодні вночі
На мене чекаєш ти.
Хоч кожен твій дотик волав "Не пущу!"
Уранці потрібно йти.
Стікають додолу краплини дощу -
Якусь з них лишила ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121414
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2009
Коли дороги всі втрачають значення,
Коли повітрям вже не варто й дихати,
Я знов вишукую слова пробачення.
Слова ці кришаться у горлі крихтами.
І довгі погляди лягають стрілами,
І ноги хиляться, немов підкошені.
Виходить дівчина, виходить в білому.
Така приваблива! така спустошена...
Вона стрічатиме весну пологами -
Комусь пробачено вечірню вилазку.
Я був гуртожитком недобудованим
В якому крадена любов селилася.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121412
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2009