| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
She stole your heart long time ago
and never gave it back
She needed playing, even though
It could turn out to crack
She swore she wouldn't start the game
she needs to be admired
But every game is not the same,
She can't refuse to play.
It's never late to set the fire
as any dream's distorted...
Oh ain't she tired of such a life?
Well she's already started...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132053
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2009
She's so afraid to fall apart
in love she allways ceases...
and every year she steals a heart
or couple to be pleased
So that she hides or runs away
or flees to distant dreams
and noone ever found the trace
and she was never seen
The love is what she's likely to refuse
and what she ever felt she would deny.
That's how she lives: to find, to win, to use,
a weak dependant woman strong inside.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132052
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2009
Ти не спіши,
Бо головне – пробачити.
Ти не боїшся, що зі страху щось пропустиш?
Ти знаєш,
а я звикла завжди бачити
В очах твоїх цей натяк на безумство.
А в них вогні. Зелені і шалені.
До несхочу, до крику запальні.
Жахливо божевільні, нескоренні,
Які приборкати вдалось мені.
Ти був правий. Усе навколо плинне,
І вся ця сталь – це тимчасові ролі.
А поряд, зовсім близько ці хвилини
І щось легке, неначе присмак долі.
…Щоразу з нової сторінки,
З нової мети
А мрії ті ж самі,
Які поставив ти.
А погляди лишились. Ті ж самі
Інстинкти боряться в тобі.
Я все одно живу на полі бою,
Щоб далі бути хворою тобою
На імпліцитній і виснажливій війні.
В якій вже котрий раз здаюсь тобі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126148
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2009
немов Джен Ейр, от тільки в ритмі капоейри
як Бріджит Джонс, бо ти кругом людей смішиш
ти звикла все тримати в пазурах пантери
ти все псуєш, все нищиш і біжиш
а примхи долі все в тобі зламали
і ти тиняєшся між рабством і вогнем
тобі сміливості навряд чи бракувало
а от рішучості все менше з кожним днем
за що ж це доля так тебе віддячила?
де ти згубилась, що тебе розбило
важливо, щоби ти себе пробачила
не втратила себе...або....любила.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126143
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2009
.....
.......
.........
............
Пробач мені
любов мою обмежену,
на мені клином не зійшовся світ.
Та ти дозволь мені хоча б простежити,
куди наш теплий світ далеко зник?...
Куди пропали ночі і світанки?
Забути їх і все собі мине?...
забудь свою приречену коханку,
Самотність є частиною мене.
Ти - спекулянт, бо ти моя потреба.
Бо моє серце зникло в наших днях...
а ключик залишається у тебе.
чи ти його нікому не віддаш?....
І жаль, що помста буде відповідною,
а порожнечу не заповнити нічим...
Моя любов завжди буде ліквідною,
А ти завжди будеш моїм моїм моїм.....
.........
........
....
...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122495
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.03.2009
Своїм життям ти не нагадуєш принцесу,
Смійся ти, о незрівнянна,
що макарони стали вже делікатесом;
що прокидаєшся із сонцем,
О дитя весни....
Бо вдень ти смачно спиш і бачиш сни.
Що чай зелений, наче простір нив,
якийсь безмежний сум в тобі розлив,
і ти в сумних мотивах так приречено
по клавішах стікаєш в порожнечу...
Те, що в очах твоїх - безодня ігор.
Що сонце в тобі бореться зі снігом,
Що в тьмяних пристрастях своїх
не маєш серця, ані почуттів.
А тільки стоси вирваних віршів.
І ти біжиш в сніги
або в пустелі.
Навмисно будні ти ведеш такі веселі.
Щоб від суспільства назавжди втекти,
ти хочеш в ньому тінь себе знайти
і поховати....
стільки разів отак ховала ти лице,
вже була ангелом і чортом,
що однаково ненавидять себе,
під емопанк, під bash, під шоколад
ти просто злишся, просто знищуєш себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121766
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2009
However sturdy you may seem to be
Whatever you may say to look severe
I’ll never know what you may sacrifice
But there will always be an “otherwise”
You can’t stand neither vassalage nor pleading,
I wonder – have you yet suppressed your feelings?
And all your words have been suffice
To know there must be “otherwise”
Otherwise you’d be tender,
Otherwise I’d surrender
After I fall apart
Otherwise, summer ending,
We would just quit pretending
Having a chance to start
Absolutely new folder
Therefore you’d have to hold me
Lest I should lose the ground
Otherwise keep to longing
“Otherwise” won’t make stronger
“Otherwise” brings no wounds
You never start but you’re afraid of end
You try to show me I’m a common friend
Your heart is a controllable device
Because you’ve never thought of “otherwise”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121575
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2009
Давай вловимо те, що парує вночі,
І забудемо розбрат енергій своїх.
Всі вони – протилежність, як Захід і Схід,
А над нами – сузір’я колишніх доріг.
Ми сходили дороги, мов стежки з вина,
Переплутані з межами – в них і за них.
Чи відпустимо те, що належить не нам,
Що само вибирає, кудою іти.
Скільки б зорі не гасли, вони мерехтять,
І блукають у наших серцях мов свічки.
Нас єднає лиш темрява, мертва пам’ять,
Ти мене не забудь, але краще іди.
Відпустити тебе – і забути, як гріх,
Адже надто давно ти належав мені,
Тільки зорі, мов свічки, а зверху – лиш сміх,
Хоч всередині відданість тій же весні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121376
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2009
Вона – нічний хижак з очима сарни,
Зимою спить, а навесні полює.
Самотність – це частина її карми,
А біль вона натхненно ігнорує.
Раз на півроку обирає жертву,
Заплутує її у хороводах…
Виснажує, і, кажучи відверто,
Краде у неї спокій і свободу.
Мисливиця, що сковує в кайдани,
Прив’язує блискучими очима,
І… відкриває їй всі свої рани,
Свій світ, закритий мідними дверима.
І ставить їй бар’єр - свою свободу,
У недоступну селиться фортецю.
Та жертви не долають перешкоди,
І їхній вибір – це ганебна втеча.
Смішна, закомплексована, відважна...
Спочатку частку себе їм віддати,
А потім бігти геть, бо недосяжна….
Тому вона приречена страждати.
Сама собі повідрізала крила….
І тішиться розвагами весною.
Чого їй треба? – щоб її скорили,
І дали сенс боротись з самотою.
Їй треба жити в мріях нездійсненних
Або з небес спуститися у дійсність…
До того будуть весни і буденність,
And all the hearts I break, слова із пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121171
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2009
Твоє минуле спить на термопілах,
В середньовіччі ти ставав жорстоким.
Куди тікаєш, мій звабливий кілер?
Буквально, – ми ж не бачились сто років...
Не в цім житті я здамся сублімації,
Пливу по течії, то гасну, то полюю.
Що ж поробляєш ти в цій інкарнації?
З ким борешся, яких принцес рятуєш?
Я знаю, ти і тут такий нескорений,
Ти, може, вже повстанець у Непалі,
Або забутий Бушем миротворець,
А, може, ти, як я, – себе шукаєш...
Я б вже поїхала у неживі пустелі,
В Ірак, в Тібет, в ООН тебе шукати,
Твоя свобода, ось що – твої скелі,
Тому так важко в ній тебе спіймати.
Ти – сильний, ти зі Спарти ще незмінний,
І я – єдина, котрій ти скорився.
Та я без тебе залишаюсь тінню,
В житті, де є великий шанс знайтися. ́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121170
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2009