| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Не йди!Благаю я не йди!
Згадай ті ніжні,теплі ночі...
Ти обіцяв-ми разом назавжди!
Чого ж ти зараз відвертаєш очі?!
Не йди!Благаю я не йди!
Згадай той місяць,небо,зорі...
Ти ніжно шепотів:"Кохана обійми!
Я не дам тобі відчути болі!"
Не йди!Благаю я не йди!
Заглянь ще раз в мої дитячі очі...
Лиш не кажи:"Кохана відпусти!"
Краще обійми як у ті солодкі ночі!
Не йди!Благаю я не йди!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122339
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2009
Зачем целуеш нежно,сладко?
Зачем ты гладиш волосы мои?
Зачем ты нежно обнимаеш?
Зачем приходиш в мои сны?
Ведь ты хотел,что б я все позабыла,
Ушла и больше не любила!
Да,я обожглась не отрецаю,
Ведь мир жесток,теперь я это знаю!
Но не все так плохо,я не огарчаюсь.
Больше сердца дверь открывать не собираюсь!
Хочу тебе сказать спасибо мой милый,нежний,дорогой
За то,что ты играл со мной!
Ведь ты помог мне стать взрослей,
Сквозь двери подлости обмана меня ты за руку провел,
Открыл мне мир инной,незнанный,что взрослой жизнью обречен!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120114
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2009
Завітала до нас Зима...Вона побачила, що осінь славно потрудилась.Спить березовий гайок, пташки в теплих гніздечках сидять. Тільки ялинка не хоче скидати зелених хвоїнок.Розгнівалась зима…Послала вона до Ялиночки
Вітра холодного.
-Лети, каже, до Ялинки непокірної, зірви з її гілочок голки та розвій їх по лісу!Полетів Вітер до Ялиночки,став її шарпати та трусити,до землі-матінки згинати. Почала Ялинка Вітра просити:
-Вітре буйний не зривай,будь ласка, моїх хвоїнок, не ламай гілок! Я ж тобі в пригоді стану…
-У якій ще пригоді ти мені можеш стати? –здивувався Вітер.
-Гілки мої густі, міцні,а хвоя пишна та пухнаста, - заховають тебе від всякої негоди.
Шмигнув вітер між гілки ялинові, притих, заспокоївся, добре йому, затишно біля Ялиночки.
-Гаразд,- каже Вітер не чіпатиму тебе, Ялиночко, сподобалась ти мені, тай полинув собі в поле.Послала Зима до Ялиночки Мороза тріскучого. Підкрався Мороз до Ялиночки і почав щипати її та морозити. Тут Ялиночка і обдала Мороза своїм хвойним ароматом.Сподобався Морозу ялиновий запах, пом`як він, подобрів і каже:
-Піду я сніги морозити та воду студити, а ти Ялиночко рости собі, нехай ліс буде гарним.Наказала тоді Зима Віхолі до Ялиночки йти та провчити її за непокору.Підлетіла Віхола до Ялинки і давай її снігом засипати,гілки їй ламати. А Ялинка настовбурчила свої голки, причесала, пригладила розпатлану Віхолу. Притихла Віхола,замилувалась собою, й полетіла похвалитись Сніговію красою. Пішла слава по лісу про сміливу Ялиночку. Заговорили пташки та звірі про її доброту. Прилетіли якось до Ялинки снігурі та синиці, посідали на гілки, наче кольорові ліхтарі засвітились… Ішов якраз тим лісом Дід Мороз з подарунками. Побачив він здалеку деревце зелене, і вигукнув:
-От диво, так диво!!!Все кругом біле,а воно знай собі зеленіє!Та ще й ліхтарі горять! Дивина тай годі!Підійшов Дідусь Мороз до Ялиночки і поклав під деревцем подарунок – нагороду за хоробрість та добро. З тих пір почали люди прикрашати Ялиночку до Нового року та Різдва, щоб отримати подарунок від Діда Мороза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120072
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2009
Я зараз п`ю холодну каву
І мрію про літні вечори,
У думці долю проклену лукаву,
Та не зі злості,а від самоти…
Я хочу на весь голос кричати,
Та навіщо?Краще змовчати.
Я хочу спитати,як це кохати?
Але невпевнена,що хтось може знати.
Я питиму каву і буду мовчати.
Мовчки,тихо я буду чекати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119864
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2009
Сльоза скотилась по щоці,
Упала краплею німою,
Завмерла ніжно на руці
І стала вже мені чужою!
Упала ще одна сльоза,
Від неї пахло самотою.
Вона,мабудь,також чужа
І горло стиснулось журбою!
Ніхто небачив тих душевних сліз:
Вони стікали тихою,бурхливою рікою,
Проймали серце й душу-все наскрізь
Прозорою джерельною водою.
Уста іскрились посмішкою літа,
У них було тепло та ніжний спів.
Душа здавалась сонячна й зігріта
У швидкому вирі безтурботних днів!
Та знав би хтось як на душі буває зимно
І як сльза повільно завмирає на лиці,
А за нею ще одна тече невпинно,
Холодний слід лишаючи в душі.
Серце молоде благально просить літа,
Щоб у душі цвіли троянди пелюстки!
І не лише в промінні сонячнім була вона зігріта,
А в міцних обіймах ласки й доброти!
Коли любов загляне поглядом жагучим,
Як у тім казковім і такім реальнім сні.
Сльза стікатиме гаряча та пекуча,
Холодні замки руйнуючи в душі!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119838
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.03.2009
Люблю я схід і захід сонця,
Люблю дивитись як літають журавлі.
Сидіти у замерзлого віконця
І читати вірші ті сумні!
Люблю дивитись вдаль,за обрій,
В уяві малювати міражі.
Усе життя-це вир емоцій,
Країна мрій тобі й мені.
Люблю дивитись як вітер підіймає листя,
Кружляє з ним в повільному танку.
А потім наступає тиша,
Велична тиша в осінньому парку!
Закохана я в музику Вівальді,
Захоплююсь картинами Далі.
Вслухаюсь в шум осіннього дощу,
Що б`є ледь чутно по даху.
Люблю вдивлятись в нічну тишу:
Вона безмежна та пуста.
І зорі в небі ніби пишуть:
Вона одна,зовсім одна!
Часто я дивлюсь на воду,
На стрімку,бурхливу течію.
І розумію,що життя-це лиш пригода,
Яку безмежно я люблю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119752
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.03.2009
Вона прийшла:невинна,юнна та свята!
Безсоромно глянула в мою дівочу душу
І так нестримно,сонячно цілуючи в уста
Тихо прошептала:"Більше не відпущу!"
Душа заграла тисячею звуків
Тих дивовижних нот не чув ще ні один поет.
В пристраснім танку зливалось безліч рухів,
Здавалося,то був твій силует.
Ти ніжно взяв мене за руку
І запросив у танці закружлять.
В ту мить не чула я ні звуку,
Душа моя хотіла танцювать!
Ми в легкім вальсі закружляли-
Цей танець був лише для нас,
У ньому юні душі поєднали.
Разом з нами танцював і час!
І зараз ніжно крок за кроком
Кружляєм в танці ти і я!
Він досконаліши стає щороку-
Цей танець називається життя!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119745
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.03.2009