RadioLara

Сторінки (1/2):  « 1»

Євромайдан

Маніпуляції,  технології,  
всі  ми  давно  прораховані.
Їжте  наші  смачні  інфобомби
приправлені  за  вашим  смаком  -  до  крові.

І  байдуже,  де  нову  дозу  взяти:
хай  будуть  студенти,  журналіст  або  мати...
Лиш  не  до  смерті  -  поховають,  забудуть
А  по  обличчю  -  більше  фарб,  хай  всіх  нудить!

Хай  всі  скандують  "Винних  на  палю!"
Хай  не  згасають,  бояться  і  знають:
ми  таки  витягнемо  їх  по  одному,
а  решта  розійдуться  собі  додому...

Хай  гадають,  хай  сваряться,  
валять  одні  на  одних,
Хай  емоції  виснажать  всіх  ще  свідомих.
А  ми  тим  часом  тихо  вийдем  на  сцену,
заспокоїмо  рідну  Україну  спасенну!

Лезо  Оккама,  бритва  Хенлона
Теорія  вікон  розбитих  і  змова...
Ні  верхи,  ні  низи  не  знають,  що  буде
Та  досить  вже  "страв",  не  пробачать  це  люди!

25.12.13  
(с)  ЛР  та  мій  ефект  Даннінга  -  Крюгера
присвята  Тетяні  Чорновол

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468441
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.12.2013


Холодні побажання віри

я  падала  у  небо  твоїх  мрій
на  стелі  сподівань  
висіла
в  прірві  віри
та  мертвий  подих  ночі
звіявся  з-за  хмар
дурний,  шукає  сиву  зиму...

так  холодно  буває  лиш  в  тобі...
сніжинки  гострі
прорізають  душу
...і  ми  літаємо  з  тобою  
до  весни
під  стелею  моральної  задухи...танемо
в  твоїй  кімнаті  почуттів  і  страху
в  твоєму  серці,  і  у  мізках,  в  голові...
серед  чужих  життів  блукаємо...
гонимі  вітром...
над  скелею  
ти  падаєш?
лети!!!


вікно  відчинено...
тебе  давно  нема
я  впала  на  підлогу-я  у  прірві
я  чую  -  за  вікном  уже  весна
та  я  замерзла,  як  і  моя  віра

лежить  розтоптана  на  дні  твоїх  думок
остання,  що  вмирала  дуже  довго
перед  прокляттям  ще  зробила  один  крок
та  ти  дихнув  і  здув  її  до  мозку-моргу
мертвих  почуттів  ...
і  полетів  
лети!!!


і  вітер  смерті  цілував  всю  ніч..  
холодні  побажання    дна  твоїх  зіниць
він  не  впізнав  мене,  хоч  так  колись  любив...
над  скелею  літати,  грати  в  ігри...
та  впала  стеля,  вмерла  моя  віра...
і  я  у  небо  твоїх  мрій  
назавжди  відлітаю...
відлетіла.

Л.Р.
23.02.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118069
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2009