| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Лялькові мрії –
Шматок кохання.
Звичайні дії –
Надій плекання.
Чужими стали всі рухи,
Якась не твоя свобода.
Призводить час до розрухи,
Така вже його природа.
Малюнок неба –
Хмарки знайомі.
Питань не треба –
Ти знов у комі.
Чи скажеш, може, ти – людина
І знаєш, що таке муки?
Поглянь-но уважно, дивна,
Із чого зроблені руки.
Ти вся – пластмаса,
Нитки і фарба.
Лялькова раса
Шукає скарбу.
А що то є - існування?
Так і не взнають ніколи,
Про щастя і про кохання
Учні лялькової школи!
Ні сліз, ні крові,
І все з початку.
Всю правду в слові
Залиш на згадку.
Ти знову летиш додолу,
Минуле людське позаду.
Кіно неживе по колу,
Його не сприймай як ваду.
Людина-лялька -
Немов примара.
Тебе ще змалку
Знайшла ця кара.
Усе чекаєш на диво,
Хоч затонула в стихії?
Колись на світі, можливо,
Й здійсняться лялькові мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126494
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2009
Безлюдна примара,
Розвіяна хмара
Сплітає квітки у вінок.
Надія остання
На вічне кохання –
Нестерпне сплетіння думок.
Розгублена доля,
Свобода й неволя –
Давно воєдино злились.
На зранених сходах,
В заплутаних кодах
Я все розгубила колись.
Сліпе існування
Вже змалку, вже зрання
Усе ж не зламало дівча.
А думка без втоми
У серці живому:
Себе лиш змінити хоча б.
Незламна повія,
Уперта надія
Мене розіграла ще раз.
І знову кохання,
Вже звичні страждання.
Я все зрозуміла якраз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126493
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2009
Мого життя одна картина,
Коли стою я на стільці.
Не знаю, в чому є провина,
Та звинувачують співці.
Одного дня мого прошарок,
Як я зажурена й сумна
Шукаю долі, де світанок
Сказав, що все уже дарма.
Хай від морозу кров солодка,
Сьогодні я пейзаж зміню.
Життя –від продажу відсотки,
У линві тепло й без вогню.
Коли зросте на полі квітка,
Зроблю я свій наступний крок.
До тебе прислухалась зрідка,
Тепер вже пізно – ти замовк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126189
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2009
Простуженный голос поднялся наверх,
Сегодня утром спрыгнул с крыши.
Себя продать уже не грех,
Когда совсем никто не слышит.
Возможно, сейчас ты нажмёшь на курок
И всё повторится сначала.
За мной сохрани этот мелкий грешок,
Я всем расскажу как играла.
Над городом сонным проносится крик
И в ужасе замерли стены.
Предательства воздух – он так же безлик –
Совсем не заметишь подмены.
Всё чаще мелькают минуты, часы.
Нет силы найти остановку.
И жизни законы не так уж просты,
Мы все потеряли сноровку.
У каждого в сердце своя тишина,
Ответом на всё служит молчанье.
И опоздавшая ночью весна
Солнцу себя отдаст на закланье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126188
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.04.2009