| Сторінки (4/329): | « | 1 2 3 4 | » |
Відлетіли ластівки, журавл і й лелеки.
В золоті діброви,лиш весняні смереки.
Листя пломеніє, сплять кущі багряні.
Що холодні ночі – золоті світанки!
У руках листочки – осені віночки.
А останні квіти – найніжніші в світі!
З ластівками в ирій відлетіло літо,
Спогади лишило сонечком зігріті.
Осінь захопилась листя золотити:
Позбирала фарби та й різноманітні.
Ці давала весна, ці – лишило літо,
Осінь фантазує, - вчімося любити,
Вчімося радіти, - ми ж природи діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
Я торкаюсь Рунами землі,
Як сягнути витоків, корінь?
Загортаю магію сльози,
В час спіраля мудрість збережи.
О свята Природо-Матінко!
У тобі начало всіх начал,
Дай Священній Древності причал.
Бо дари твої: вода, земля,
Міць повітря Дух в мені зціля.
Світ Вогню зневіру спопеля.
Знак для предків : тричі Воля!
Перша Воля, то небес блакить.
Друга Воля золотом сія:
Жита лан, пшеничнії поля.
Третя Воля Духу Месія.
Найсильніша Воля третія!
Все разом, як Древо Світове,
Як сварга меандру віддає.
Він бо найдавнішим постає.
Запліта браслет календаря:
Фази місяця, діла, свята.
Захист Роду Сонце оберта.
Захист Роду – Дерево Життя.
У трипільців коло – це буття.
Повний місяць, око, хоровод,
Космос, Дух в циклічності Природ.
Ромб – достаток, сильний оберіг.
Землю і дитя, зерно беріг.
Безкінечник – культу празв’язок,
З того світу давнішній місток.
Синусоїд, архетип води,
Хвиля й вуж, що зміцнює роди.
З глини посуд, знахідки віків,
Символи зберіг, якщо й розбив.
Візерунок слав горизонталь,
І повтор нікуди не зникав.
Найдавніше колесо шумер,
Є на фресках ще до наших ер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021
Осінній вітер пролітав,
З собою листя позбирав.
Крутив в повітрі ним і грав.
Побіля квітів танцював.
Думки у вихор забирав.
Гуляв, співав, стрибав,заграв,
Зникав, з’являвся, дарував,
Дорогу золотом вкривав.
Радів, сміявся, сум згортав.
Зустрічного поцілував.
Крутив- вертів: туди-сюди.
І ліг спочить біля води.
Аж вечір з подиву застиг:
Прогаяв день, а наніч втих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2021
Болить душа…
І як їй не солодиш,
Вона тобі спочинку не дає.
Навіщо серце ти моє холодиш,
Чого тобі, чом журиш ти мене?
Мовчить, пече, розпалює печалі.
Жене думки - холоднії вітри.
Вернути мить, сховати всі скрижалі.
Спалити в попіл, хай згорять дотла!
І знов мовчати від людей подалі.
Втаїти те, що зберегти змогла.
Болить Душа…
Жалкую, що почали
Розмову холоду й тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2021
Ти – вогонь: активний, творчий, сильний.
У тобі енергія і рух.
Ти – земля: діяльна,позитивна,
Витривалість, сила внутрішня.
Ти – вода : чутлива і спокійна,
Є завзятість і гармонія.
Ти – повітря: легке, товариське,
Оптимізм, захоплення.
Ти є небо: чисте і блакитне,
Небо – це історія.
Ти і сонце: тепле, ніжне,світле,
Почуття, фантасмагорія.
Серце ти – велике, добре, вічне.
Правди траєкторія.
Творчі крила, мудрість, одкровення.
Вчителю, Victoria!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2021
Лік рокам летить невпинно…
Час буває добрий,злий.
Мить, хвилина, дні за днями.
Рік за роком, й ти – старий.
Лиш тоді гідно цінуєм
Ми покрокову ходу.
Спрагло ловимо очима,
Думку-мрію молоду.
Та зітхаємо:даремно
Дні летіли золоті.
Вік міняє – долар в гривню.
Заздрощі на сміх – святі!
Час летить: цок-цок ті дати
Під копитом у коня:
Молодого, вороного.
Мчить галопом навмання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2021
Останні яблука упали,
Дивлюсь на яблуню: стара.
Уже нема бабусі Дусі,
Що деревце це зберегла.
Колись ми звалися сусіди,
Ще жили у однім дворі.
І готувала нам обіди
Бабуся з щедрої землі.
Для нас вона була як рідна,
Тримала пульс на кораблі.
Вставала рано, йшла у роси.
Прокинусь - риба на столі.
А пиріжки зі стиглих яблук,
Торти, обійми, кава, чай…
Вона могла все зрозуміти,
І всім підставити плеча.
А як інакше: Мудрий Вчитель!
І вам секрет не відкривать,
Казала так: кожну дитину
Навчися серцем відчувать.
Бо що дитина – новий ключик,
Де на душі висить замок.
Як не змогла десь відімкнути,
Погано вивчила урок!
Останні яблука упали,
Прийшла ж бо осені пора.
Нема моєї бусі-Дусі…
Лиш згадка – яблук дітвора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021
[img][/img]Спалили поле… Соняхи цвітуть.
Кричать про злочин мовчазнії свідки.
Тут комашата вже не підростуть.
Погратись дитинчат не приведе куріпка.
Земля горіла, наче на війні,
А соняхи тримали оборону.
Вони цвітуть – далеко до весни.
Сміється сонце, нипають ворони.
Летять машини, стугонить шосе.
Зриває вітер попіл із долини.
Шалена швидкість нас кудись несе.
І ми у всьому зазвичай не винні.
Спалили поле, що нам – наше все!
Кричить вслід сонях:винні, винні, винні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2021
Люблю осінній подих,
Він гра останній блюз.
І падають каштани
В дощів портовий шлюз.
Є люди, кави фани.
У кожного свій туз.
Постеляться тумани,
То запечуть гарбуз.
Ще швидші кроки стануть,
І площа стихне враз.
Бруківка, кавомани,
Це дощ дає наказ.
Листочок за листочком –
Звучить осінній блюз…
Узорами, рядочком:
У них палкий союз.
Люблю осінній подих,
Замріяну печаль.
Як зблисне сонце – радість!
Як холод : будеш чай?
Коли замружиш очі , то вгадуй аромат:
Ах, пахнуть хризантеми,
Ах, стиглий виноград!
Ой, яблука у кошик,
Із слив смачний пиріг.
Та кетяг горобини,
Що сильний оберіг.
В долоні пізні груші –
Солодкий аромат.
Люблю осінній подих,
Як мого серця сад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021
День сьогодні як ніколи!
Вересневий, теплий день.
З мамою біжу до школи,
І виспівую пісень.
Тільки банти, білі банти
Не приховують прикрас.
Я сьогодні йду до школи,
Перший раз у перший клас.
Зустрічає нас привітно
Ніжна вчителька моя,
Їй і плачу, й посміхаюсь.
Здрастуй, школо, ось і я!
Ще собі того не знаю,
Що у школі - дім наук.
У букеті зорі-айстри,
З них спускається павук.
Він мені шепоче тихо:
Безтурботні зникли дні…
Слухай все, що скаже вчитель,
Буду поряд на стіні.
Озираюся, довкола
Пісні, гамір у дворі.
Ось у нас вже й подарунки
І новенькі Букварі.
Ми йдемо собі рядочком
Білі банти без прикрас.
І веде мене за руку
Ніжна вчителька у клас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021
І бувають дні, як кулі.
Дні – убиті явори.
Просять захисту, як тіні,
І заглядають в двори.
Дні –безхатьки, геть безцільні.
Дні без згадки: дивні, злі.
Сірі будні, дикі фрази,
Чай вчорашній на столі.
Дні депресії безжальні,
Руйнівні і нищівні.
Ви чого такі похмурі,
Чорні плями на війні?
Хто врятує: рідні, друзі,
І картина на стіні!
Пухнасті муркотуни,
Гав, і лапу дай мені!
Тиша й спокій, сонні дні…
Сильні ліки й помічні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021
Сховалося сонце за вечір,
Здаля засинів рідний гай.
Природа прості мовить речі:
Вслухайся, закони вивчай!
Як холод торкає за плечі,
Накинь оксамитову шаль.
І дихай, вдихай, як малеча.
Повітря цілюще ковтай.
Воно настоялось на травах,
На стиглій суниці, дощах.
І липою пахне отава,
В тим’яно-грибових кущах.
Тут вітер говорить про щастя,
Про волю, життя і любов.
І в гніздах сидять дитинчата,
Птахів,що не знають оков.
Тож виростуть Птахами Волі.
До тебе літатимуть в снах.
Скажи, хіба в чистому полі
Буває закований птах?
Трава шурхотить...
Мудрі змії легенди шепочуть століть?
О ні! Голос тисячоліття
Шифрує шипіння земні.
Як добре почути Природу,
Відкриється світ Таїни!
Цей Дар, слава Скіфського Роду,
І Магія Сил огорне!
Символіка скрізь предковічна.
Кургани, що час не змете.
У скалах сховались опали.
І Баби від скіфів стоять.
Послухайте, ви, коновали!
Не дам я Святе плюндрувать!
Почуйте ви подих Природи,
Як голосу не розібрать.
Бо дасть вам такі нагороди,
Що будете довго конать!
Послухайте голос Природи,
Природа не здатна мовчать.
Якого ви племені-роду?
Природа – це Божа печать!
А скільки втаїла секретів,
А скільки ще треба вивчать!
Не вистачить пісні куплетів,
Не стане і слів описать.
Прошу, не руйнуйте ви Всесвіт!
Щоб відповідь нам не держать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021
Коли б зросла в мені пташина,
Світ би не бачив моря сліз.
Моє б гніздо було лелече,
Мої хороми – річка й ліс.
Я б скрізь літала й обертала:
Журбу на радість, сльози в сміх.
Крильми своїми огортала
Всі душі добрих від лихих.
Я все змогла! Бо птаха вільна,
Була би птаха чарівна.
Злетіла в обрій, помах сильний -
Враз закінчилася війна!
Якби була я птаха вільна…
Була би вічная весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021
Ідуть дощі. Вже й змокла осінь.
Дорога, швидкість, мить, двори.
Стоять дерева-генерали,
А дощик падає згори.
Та хмари, хмари-растамани
Враз наступають, кіньми мчать.
Громи-громи, густі тумани.
Стовби, як щогли маячать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021
Вип’ємо кави удвох,
Чом не змінити звичку?
Серед щоденних тривог
Паузу невеличку.
Я з шоколадом, а ти,
Будеш, напевно, звичну.
Прощебечу й далебі,
Осінь спіймаю, лисичку.
Час відлітати журбі,
Як полишати й звичку.
Мушу зізнатись собі:
Все я люблю у тобі!
Щоб не скоритись журбі,
Міцно тримай лисичку.
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021
І нам тепло просилося до рук,
Як не вщухали сильні заметілі.
І обіймало, наче давній друг,
Шукало сховку в молодому тілі.
Та холод душу дивом обпікав,
Вітри зривали думи загрубілі.
Віват Тобі! Ти айсбергом стояв!
Тепло вмовляло дикі заметілі.
В руці тримала літнюю красу:
Бутон троянди зі смаком ванілі.
Що зберегла тобі, коли в росу
Ступала тихо, мій солодкий милий.
Із чистим серцем щирую ясу,
Хоч трішки літа на долоні принесу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021
А яблука падають, яблука падають…
В зелений спориш розпашілим бочком.
А яблуня згадує, ох яблуня згадує…
Минуле, знайомі личка.
І давню ту пісню, і сміх, і пустощі,
І грушу-сусідку, й колиску.
Щасливе подвір’я, дитячі радощі,
Сльозу ненароком зблислу.
Кохання-зітхання на лавці, складнощі.
Колише у листі колишнє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021
В моїм саду рожеві айстри
Є й фіолету їжачки.
Ще ніжно- білі, ах прекрасні!
Вам подарую залюбки.
В моїм саду найкращі квіти,
І найяскравіші зірки!
До сонця тягнуться, як діти,
Мої чудесні малюки.
Уранці в росах їм радіти,
Поцілувати пелюстки.
Лечу швидесенько полити,
і вже всміхаються рядки.
Життя-буття, неначе квіти,
Років збирає пелюстки.
Оті бутони квіти-діти,
Що обертаються в зірки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2021
Україно! Ти в тридцять сива,
Бо насправді – тисячолітня.
Україно! Ти світу Диво,
Дух прадавній могутня і вічна!
Вірю! Дужа і зло перебореш,
Ще сильнішою станеш, Державо!
Разом все ми з тобою здолаєм.
З Днем народження, йди величаво!
І нехай шлях твій буде лиш Світло!
Слава, слава ,в віках зазвучало!
Я люблю тебе, щиро й безмірно!
Обійми ж ти, усіх нас ласкаво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2021
Цей дощ пройшов, неначе воював...
Десь виграв битву, тільки не зі мною!
Ламав дерева і дахи зривав,
Скажено лив чорнющою стіною.
І враз одна, неначе самота
Тим дивом-дивним огорнула душу.
У Бога просять захисту вуста.
Крихка людина, що рятує душу!
Коли ж щось щиро: щастя, хоч і так,
А не тоді, як треба, бо так мушу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2021
У волошок очі сині, чорні в маків.
Я біжу до тебе нині, щоб не плакав.
Не сумуй, візьми у руки ромен-зілля,
Ворожи, як не повірив,в надвечір’я.
Знаю, знаю , в тебе очі, як любисток.
Не тримай в руках ромашку тай навмисне.
Я ж сама тобі усе пророкувала.
Обійми, я так давно цього чекала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2021
Високий травень у смарагд-траві.
Зелені хвилі моря, сині далі.
Свічки каштанів, квіти польові,
Дзвенять дзвіночки ніжністю конвалій.
Бузкові діти, зілля ген розмай.
Ромашки, маки – сонячнії лялі.
Весна на крилах: щебіт, переспів,
Тьох-тьох, ку-ку, цвірінь, а ви, чували?
Летить-шумить в строкатому вінку.
Танцює радість, створює скрижалі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2021
Купаюсь в квітах, сонці і траві
Весно моя, ти знов благословенна!
Весно, який то рай моїй землі,
Пташина пісня: ніжна, сокровенна…
Дивлюсь-дивуюсь: сила-пресиленна!
Мій рідний краю, дякую тобі
За ці дари – вони неоціненні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2021
Я чистий лист,
Я аркуш без графи,
Я біле полотно.
Я той скрижаль, сліпучий лід і блиск.
І я – твоє вікно.
Я діамант, що народивсь з води.
Перлина із глибин.
Я – небо, і повітря, і земля.
Я щось, ніщо, завжди один.
Я там, де не пройти.
Я зірка в небі, де мільйон бажань.
І мрія я твоя!
Я те тепло, що в спогадах зими
Коханням засія.
Я теплий спомин, дивний слід.
Я добрії діла.
Вночі, я світло,
Що свої обійми простила.
Я інь і янь, я дзен, хоку.
Я думка, що жива.
Я і початок, чийсь вінець.
Для Бога похвала.
Я – радість, сум.
Я настрій, що зника.
Я – простір, воля, я полон.
Я – Світові слова.
Я Сніг, як сон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
Чекала снігу…
Вперто, по-дитячому,
Щоднини виглядаючи в вікно.
В зими питала: що тобі призначено,
Коли ти зовсім лагідна, весно?
Шукала снігу…
І в маленьких шпаринках,
У скалах, там, в камінні віковім,
Знаходила, бо ним так марила:
Іскристим, білим, чистим і святим!
Зимо, зимо, чаклунко льодовитая.
Прокинься, і нарешті, схаменись.
Верни свої морози, гордовитая,
І сніжним сміхом лагідно всміхнись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Земля моя ще диха різнотрав’ям,
Блакитноока річка і прадавній ліс.
Де жовтень-господарник все у справах,
В зеленім полі пада жовтий лист.
Грибів настачив цьогоріч чимало,
А ягід нанизав лиш де-не-де.
Хвостом майнула білка – вліво, вправо,
І дня не стало: так життя іде…
Спочатку кроки нібито маленькі,
А далі ти пришвидшуєш ходу.
Потроху тупцяє старенька ненька,
І ти тихіше, щоби до ладу,
Як непомітно осінь по саду…
От добре зранку: сонце, жвавість, квіти!
Комахи пісню радісну складуть.
Дивлюсь на них і хочеться летіти,
Де нас усіх завжди чекають-ждуть!
Не спи ще, осене, до тебе йду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
Наберусь тепла я в сонечка,
Відпущу – лети собі до клена.
Осінь – дивовижно сонячна,
І квітково-лагідно-зелена.
В морозках метелики із бджолами.
Недосвіт зморозив ніжні квіти.
Ти стоїш замріяна, заморена.
А в волоссі – вітер, теплий втер.
У воді вальсує листя колірне.
Віддзеркалля чистої блакиті,
Золоті вершечки диво-осені.
Жабеня продовжує радіти.
Восени летять у вирій просинню,
Ті птахи, що влітку були діти.
Як же тихо, тепло навіть в просіці.
Під камінням знов весняні квіти.
У повітрі це тонке мереживо,
скрізь мережка бабиного літа.
Картоплі і дим, дощі й морозиво.
У Карпатах – сніг, щасливі діти.
То згадаймо, літо нас морозило?
Осіняни, як же не радіти!
Осіняни – ті, що живуть осінню і радіють кожному її дню)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2019
Вже лист осінній сонечка напився,
Ввібрав у себе золото землі.
Зірвався і додолу опустився…
А далі мандри: море, кораблі.
Стрімкі потоки чи гірські вершини,
На крилах птахи вільним літаком.
Солодким квітом у руках дитини.
Яскравим сяйвом, мудрим юнаком.
Який він рідний, теплий, тополиний.
Дарує нам всі радощі земні.
Для когось, той листочок, мов калина,
Колише дні, осінні дні ясні.
Весняно-чисті, ніжно-осяйні.
Один листочок – незліченні дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2019
Закохана в ці гори я давно,
Та побувала тут лиш віднедавна.
Карпати, як магічне джерело,
А ти лише його дитина славна.
Карпати – то любов моя єдина!
Відчуй, яка солодка самотина…
Повітря – кришталевая вода.
Чар-зілля, полонина заросила!
Гірська вершина манить і хода,
Тут є для тебе неймовірна сила!
І ти летиш, плекаючи снагу.
Ідеш, немовби за спиною крила.
Так стрімко, як ріка за береги,
А як дійшов, то і душа спочила.
Таки в них є ще схована краса,
Яка не потребує порятунку.
Чорниці, мед, ліщина, небеса.
Ожина з присмаком твого цілунку.
Моя любов – захоплюючий світ.
Така перлина в рідній Україні!
Де віра в Бога – зоряні вуста.
Прадавній світ і ця краса невинна.
В моєму серці з крапельки – краплина.
Величні гори – ненька Україна!
!9.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2019
Довкола сипав чистий сніг
Він потрапляв в брудні калюжі,
На землю, кланявся до ніг.
Лишав свій слід у полі, в лузі.
Сніг прикрашав усе, що міг,
Робив цей світ предивно білим.
Від чорних тіней сірий світ
Сховав в засніженості милій.
Ще ніжно порошив гілки,
Чиїсь прекрасні чорні вії.
В степу намалював квітки,
посолодив таємні мрії.
Сріблинку кинув на стежки,
Заглядав подорожнім в вічі.
Затанцювали враз зірки,
Коли спускався їй на плечі.
Кружляли вихором думки,
Немов сніжинки недоречні.
В волоссі, в небі зірочки
У затишний, казковий вечір.
Згадки - червоні ягідки.
Терпкі, гіркі – солодкі речі...
Який той сніг, для всіх дорослих?
Різний сніг…
А для малечі?
Чарівний сніг, чудовий сніг!
Сніг він для всіх! Як диво ліг.
Як новий відлік безкінечний.
В житті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2018
П’ятниця. Ранок. Будень. Тиша.
Злива змила червоні сходи.
Знов зметуть кольорове листя.
Йду, каштани збираю. Десь ходить…
Сходить осінь на трон свободи
Квіти літні збира зі сходу.
Ці троянди й опале листя,
Горобини пломінь.
Бродить-марить душа простору.
Як їй в тілі, у скислім тісті?
Море б моря! У вирій стогоном
Просить. У синяві висне.
Купувала я хризантеми:
Світлі, сонячні, теплі, ніжні.
Чарували солодкі пахощі.
Маргариті той колір грішний
Ніс свободу. В повітрі висне,
Клаптик неба в блакитній висі.
Журавлі не вдягали червоне,
Відлітали і голосом тисли.
В сивих хмарах ще промінь блисне.
Осінь сонячна, осінь млісна.
Літня осінь і мокре листя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812476
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2018
Виросла дівчинка, стала серйозною
Сміх позбирали думки.
Важко знайомить себе з одіозною,
Складно звертатись на ти.
Була ж, як сонечко, вранішня квіточка,
Нащо так було рости…
Жарти не жартами:
очі не світяться, ноги не хочуть іти.
Як-то раніше: літала, іскрилася,
Сіяла сонячний сміх.
Нащо дорослість все вкрала гадючая,
І дарувала цей гріх?
Доля всміхнулася і повернулася,
Тихо промовивши враз:
Бач зрозуміла ти і схаменулася,
Світ не живе без образ.
Виросла дівчинка, стала мудрішою,
Сміх повернувся, а сум?
Як же без нього у світі дорослості,
як без тривожності дум?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787806
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2018
Мені так страшно, як такій ніякій?
Без краплі смутку, радості, жалю…
І вже не гірко: випила повільно
Усе до краплі. Бачиш не молю.
Я не люблю, не вірю, не кохаю…
Я безліч не безмірно розпалю.
Як вирву серце, от тоді згадаю,
Що були нерви: їх сталю.
Не так, не те, це мабуть не про мене.
Оглянься, ба… на попіл не змелю.
Повіяв вітер: все було зелене!
Посипав сніг, а я неначе сплю.
Зима розтане, може полюблю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2018
Зелені, жовті та червоні,
Черлені, сині, золоті.
Летять-летять в твої долоні
Лягають тихо, як святі.
Молитва осені незнанна
І несказанна: в тому суть.
Думки кружляють дивостаном,
Де тихі спогади ростуть.
Як незабутнєє забудь!
Забудь весну, прощайся з літом.
Мотиви осені сумні.
Цей вихор листя, танець квітів,
Осіннім вальсом у мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2017
Достигло літо, а за крок вже осінь.
Так швидкоплинно, а в якім вінку?
Прокинусь рано, на порозі листя:
Грушеве, жовте…
Осене, ку-ку!
На полі заєць
в дивному чеканні, застиг,
Ніяк не втямить: де жита?
Ось тут я колихавсь в колоссі стиглім,
Була домівка, а тепер – не та.
Гуляє вітер по стерні,
І котить, вночі з долини тихую луну.
У нас подія: тихосірий котик
В дровах сховав монету золоту.
Котусику, то там достигле літо?
Добрячий сховок, як його знайти?
Що ж…знову осінь,
А спекотне літо - мандрує у чаруючі світи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747707
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.08.2017
Зима ішла, прощаючись навіки.
Отак вона щоразу, кожен рік.
Сльозинки покотилися зі стріхи,
Самотньо, лячно, як мільйони рік.
Пішла по собі, залишивши спомин:
Брудні калюжі, танучі сніги…
Он там вже чути журавлинний гомін,
А тут всі затопило береги.
І раптом несподівано знайшлася,
Галявина у сонячних руках.
А там сховалося тендітне щастя:
Голівка біла у зелених снах.
Ще трішки сонця їй, кришталю крапель.
Ще мить надії , віри і добра.
В цю мить чекання ,леготом крилатим,
З чужини повертається весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720273
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.02.2017
А ти мовчиш, бо нічого сказати.
Достатньо того трунку, що налив.
Я пила і раділа, як на свято.
Я пила, бо не знала ворогів.
Я вірила, так вірять тільки в богів!
Дивилася очима, що в сліпців.
Я прагнула залежної свободи.
А ти… давно від мене полетів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2016
Зимовий день тобою не почавсь.
Самотній день і навкруги незвично.
Учора сніг сміявся і згортавсь,
Летів собі додолу механічно.
Усе довкола з білої зими,
З холодного і вишитого суму.
Давно забулось рідне слово ми,
хоч як тут мальовничо і казково.
Давно не чути звичного: привіт!
І як, моя хороша, ти сьогодні?
Хоч як не повертай цей білий світ,
Не віриться, що ми були знайомі.
Зима нещадно заміта сліди.
Вуста мої і руки не зігріти.
Давно забулось тепле слово й ти…
І я зникає в дивнім білім світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2016
Глуха стіна. Не можеш зрозуміти.
Я вперта. Ти впертіший. От і все.
Минулий сум з минулого століття,
Ось що ромова наша принесе.
Любов не треба, чується відразу,
Як пориваюсь знову написать.
Я – не змогла. Ти – тричі відрікався…
Сказав: любов твоя – тяжкий тягар
Якби ти знав… Нема тепла у суму,
Бо він холодним спокоєм ловив,
Оті слова: ненависні, незгодні,
Оті слова, що гірше ворогів.
Якби могла я виплакати століття,
В далеку даль всі викричать слова.
Тоді б напевне все тисячоліття,
До нас хтось лихоліття зазивав!
Кому це все, де варто і не варто.
Кому те все, де падають зірки?!
Чомусь так вийшло, що й того не варта.
Чомусь так вийшло, а не навпаки.
Невпинний сум змінив невпинну радість.
І ти того не в змозі зрозуміть,
Хай не лікується моя дитячість,
Без неї у дорослості не жить.
Без неї можна просто існувати
Та лікувати радостями сум.
Ніяк не вдасться, можеш запитати
У слів-птахів і у мільйонних дум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2016
Підросли вже лебедята, скоро їм у вирій.
Рідне плесо покидати в безвість на чужину…
Ой не плачте, не сумуйте, мої ясноокі.
Швидко-швидко проминуть місяці жорстокі.
Ви відчуєте, коли сонечко засяє.
Рідний край наш золотий, щиро привітає.
Тай розправите вмить крила дужі, сніжно-білі.
Знов почуємо з блакиті легіт серцю милий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016
Закохалась у гори!
Поїду в Дрогобич.
Бориславу всміхнуся,
Відвідаю Львів.
Недарма люди кажуть:
Трускавець – то Нафтуся!
Ще Маруся і Юзя.
Ти випий й повір,
В дивні чари над тілом.
В тиху радість без мір.
То є край вишиванок, смерек, дивних квітів.
Чоколядок та кави, і писанок рай.
То є інша держава у нашій Державі!
Кришталеве повітря, смерековий гай.
Гей, ліси, полонини, високії гори!!!!!
Мчаться бистрії ріки, струмки дзюркотять.
В милі серцю Карпати закохалась навіки!
Як же хочу вернутись в дощів зорепад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2016
Навчусь мовчати. Біль вже не такий,
щоб захлинатись в ньому доостанку.
Радіє сонце, падають зірки.
І знову ранок – сонячні світанки.
Зима, завія, хуга, заметіль
І темні ночі-все це пережито.
Холодний сум, полиш мене, покинь!
Он щебіт пташки срібні сльози витер.
Яке ж то щастя вчитися радіть,
Усе спочатку, знову, як дитина!
Зуміти наказати собі жить,
А не тужить примарою до згину.
Талант любити людей і бачити в них хороше, добре, справжнє - великий талант! Та випробовування ним не під силу кожному!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016
Где-то, вдалеке,там, где небо плачет
В тихом уголке – ангелок Удачи.
Кудри – злато вьют.
Глаз огромных небо.
Нежный мой уют, был ты или не был…
Где-то, вдалеке - ангелок смеется.
Тучи разошлись, и вернулось солнце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628176
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2015
В ту ніч був сильний зорепад.
Вона у мрії запитала:
Скажи, а щоб до мене йти,
Ти в небо з зіркою літала?
В ту ніч упали всі зірки.
Збулись надії і бажання.
Вона і мрія, до весни
Шукали місячне кохання!
В ту ніч….
До вірності б прийти,
А не загадувать бажання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2015
Вдається… З гудзиком в серці. З вузликом на душі.
Здається ще майже вперто. Впевнено вперто. Невже?
Той час, що тече невпинно. У чому людськая суть?
Сміється Доля невинно. Забудь - пригадай – забудь!
А як же душа? Чи винна? І в чому людськая суть?
Коли невиправно винна: душу не повернуть!
Вдається жить з ґудзиком в серці і з вузликом на душі.
Рятують слова відверті – вірші моєї душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
Заспівай мені веснянки, пташко-щебетушко!
Принеси тепло на крилах ,рідная подружко.
Ми з тобою,моя люба, серденьками схожі.
Навесні вдвох розквітаєм,як чарівні рожі.
Ось прийде тепло веселе – серце затріпоче.
Прилетиш, моя хороша з моря опівночі.
Станеш дзвінко щебетати, волю закликати.
І розправимо вдвох крила – будемо літати.
Я - із хати, ти ж – до хати, щоб звити гніздечко.
Побіжу для тебе в поле, що тут недалечко.
Зачерпну в долоні щастя, крилатої долі.
І розкажу братам,сестрам, що то значить воля.
Пташко, ніжная голубко, леле сизокрила.
Яка ж рідна Батьківщина – серцю мому мила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
Ще краплини літечка, ще по намистині.
Я збираю в Осені, так радію нині!
- Де ж ти, любе літечко, так промчалось швидко.
Ось в руці ще квіточка ніжна, золотиста…
Ще комахи солодко вранці прокидаються.
За вікном калинонька з ясенем вітається.
Пташки дзвінким щебетом сповіщають сонечку:
«Раді тебе бачити! Що навперегоночки?
Любі, милі діточки, осінь за віконечком…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014
Цей вересень гарний та теплий.
Такий, наче наші думки.
Веселий, барвистий, дотепний,
Як сонце у плині ріки.
Ти став мені просто рідний,
Торкнешся моєї руки…
Це добре, що Друг Ти вірний,
І хочу так на віки!
Щоб вересень завжди погідний,
А ми рахували зірки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2014
Скоро осінь, а в Тебе жарко.
Скоро осінь, а в Тебе - літні дощі.
От якби через стіну в шпарку
Подивитись дива оці!
В мене яблуко є - останнє…
Не зриваю –Тобі бережу!
Хоча знаєш, вночі сьогодні
Пережило воно грозу.
Літнє небо таке блакитне.
Білі хмарки – тваринки малі.
А у Тебе – небо величне
У начищеному добре склі.
Ти не можеш його спіймати.
Я ж уснах там на волі живу.
Моє небо з твоїм не з’єднати.
Ні ві сні, ані наяву…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2014
І не питай… Нема що відповісти.
Мовчатиму, інакше не змогла.
Моя душа в холодному намисті,
Твоя душа, зривалась і не йшла.
І не питай, не розкажу нічого:
Для чого, щоб летіла з рани кров.
Якщо словами більше не стривожу,
Мовчанням Ти б себе переборов.
І не кажи, що сумував без мене,
Бо ці слова звучали в унісон.
З’явилась, як ілюзія з ілюзій,
І зникну тихоплинно, наче сон.
Та головне, щоб в унісон!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014
Почав синіти виноград, прощалось тихо літо.
Ти не виходь гуляти в сад, бо там зів’яли квіти.
Природа все ще майорить, та відчуття осінні
Повітрям ранками тремтить терпким і стигло-сильним.
Ти не виходь все задарма, ще сонечко палюче.
Де вороття уже нема, там не бывает лучше.
Нема надії і життя, там, где в нее не верят.
Картина осені мені стучится тихо в двери.
І як могла б Душа кричать, а так тихонько плачет.
Можу Тобі я побажать: всегда во всем – Удачи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2014
Кишенькові квіти, запозичені у самої долі.
Дарунок Тобі, не літньому, на зимовому полі…
Квіти запозичені в долі…
Щоб віддати, треба біле личенько росою вмивати.
Де ж ти, росо-росонько, в зимнім стуговії.
Насіяли просонька всі мої надії.
Гарно-гарно, літечку зиму виглядати.
Більше Тобі, милий мій, квітів не чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Разобраны сети, распутаны нити.
И я не в восторге, и вы не умыты.
И как-то нелепо в кануне финала.
Вернуться в начало, стоять у причала.
Ажурное счастье - встречать капитана
В дожди и ненастье…
Когда перестану?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484381
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.03.2014
Зникати я собі не дозволяла,
Вже не бажаючи Тобі того.
Навіть, не каючись, сама пропала.
В буденні слів мовчазних - що з цього?
І знов, все переслідуючи думку,
Рядки самі з проханням – на папір!
Як «фенікси» раптово, феєрично
Сплітаються із сотнями докір.
Відкрила очі : бачу і – не бачу.
Пора рушать в дорогу наосліп.
Вирішувать завдання чи задачу?
Як важко жить з словами , і – без слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Ти шляхом праведним , святим
По життю йдеш, рідна школо.
Ясний і чистий сонця дім,
Тут щоденно так зразково.
Прагнем усі ми до зірок,
Йдем крізь терна(2р).
Ти в душі сієш нам знання,
Наче зерна(2р)
Приспів
В світі школо, моя єдина,
Найчарівнішая перлина.
Знань ясних пророста зернина.
Це наш дім і родина.
Рідна, тебе в своїм житті
Пам’ятатимемо завжди.
Дякуєм всім працівникам,
Що ми в школі, наче в казці.
В квітах, любові, доброті
У щоденній ти турботі.
Ангел-Хранитель подаруй
Щастя й долі сотні років.
Мелодія відомої пісні про Україну
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2013
Понаписуєм дурниць й сядемо радіти.
Це ж не забавки ,не гріх.
Ми – дорослі діти.
Як наробимо дурниць, от тоді заплачем.
Пахне смаленим – горить!
Українська вдача!
А як сядемо мудрить, думаємо довго…
Хто, куди, кого й за що –
Не зведемо толку.
Що ж, сміємося тоді,
Коли вже не плачем.
Батька ще б’ємо гуртом –
Українська вдача.
Українцю, не забудь : зараз тебе бачать.
Хай у тебе буде ще й вдача не ледача!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2012
А я тебе чекаю у закладці «Літо».
Невже не пригадаєш придорожній пил.
Дороги вбиті і дощем не вмиті,
Розмову нашу, пісню, де не разом ми.
І ті слова:»Ще є такі на світі?!».
Це дійсно так, що в часі напівтьми,
Ще є така, одна така в столітті -
Чекає зустрічі за ворітьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2012
Суничне літо, спекотне літо
У різнобарв’ї духмяних квітів.
Пшенично-житнім настоєм поля
Десь степовая блукає доля.
В гарячім вітрі, тріпочим листям.
В вишневих бусах, вечірньомлисто.
У прохолоді росою зблисне,
Виткане з льону, зеленолисте.
Маком червоним личко привітне,
в вінку із зілля, соняхом світлим.
Літечко, літо, дощу краплини
Ти подаруй, а я в намистини
Поназбираю та дам веселці.
Най і над нами в небі сміється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2012
Ти не оступився, друже мій!
І випробування часом гідно витримав.
Як не замітав нас сніговій
Та з тобою тепло, як по-літньому.
Негаразди і якісь шипи,
Що життя приносить непривітного,
Розкришить, розвіяти зумів
Побувавши в храмі Сонця світлому.
Грім з-за хмари, весняні дощі.
І трава смарагдово-зелена.
Я з блакиті сяєвом ночей
Зазирну з гостиною до тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012
Так буває. Весна. А він забуває.
Книга себе закриває,
Ніби нізвідки стіна
Враз постає і зникає.
Так буває. Щезає він,
А вона – вмирає.
Бо так не звикла,
Ні не змогла
Дихати вільно.
Повітря не має.
Забракло сили,
Не вистачає.
Зникло усе,
Що не вмирає.
Дивно.
Не дивно.
Безглуздя несе і підіймає.
Хоч би ковточок його. Та де?
Коли не знає… Він.
І десь страждає Вона.
Невже так буває?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012
Якщо ти є,
Завжди – небо блакитне, трава зелена,
Сонце золоте, усмішка квітне.
Якщо ти є,
Завжди – сніг діамантами, серденько пташкою,
Очі – зоряним сяйвом, слова – перлинами.
Якщо ти є…
Або ж нема, тоді – нічна темрява,
сіро-чорнявиста постать суму, усе в тумані.
Звично, буденно, сьогодні, завтра… і позавчора.
Якось похмуро на серці, а ще вчора – ти був…
Якщо ти є…?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2012
Закували простір.
Забрали повітря.
У багнюці – роси,
І згіркли вітри.
Замість неба – просинь.
А то ще чого радіти?
Як посміла сміятись?
А в пеклі горіти…!
Ще не страшно досі?
Чи байдуже темряві світло?
По зів’ялих надіях -
потоптані квіти.
Не зима і не осінь,
А швидше –
Кінець світу.
То думки стоголосі,
Верніть, як було…
Світла!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2011
Літо – квітками,
Осінь – дощами.
Зими – снігами,
весни – літами.
Зозуля кує,
Скільки віщує.
Сумами – суми,
Вічнії думи.
От невесела
В містах і селах
Розрада-рада,
Серцю оселя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300599
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 17.12.2011
Скуйовджені думки в запилених теоріях.
Практично навіки в душевних санаторіях.
Римовані рядки – барвистії метелики.
Тремтять помічники, як привиди-містерики.
Поламані гілки дивують ізотериків.
Де витвір, де шедевр – пластмасові пустелики.
Одвічний дар життя вуальної істерики.
Несправжності зерно вростає пірамідами.
Людського мить буття – царицею Ізідою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265119
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.06.2011
Привіт, байдужість, як тобі живеться?
- Та якось так, все звично озоветься.
- Буденно, без падінь, підйомів.
- Усе звичайно у байдужім домі.
- А я не вмію так, доводиться ділити
То біль, то радість, успіхи й невдачі.
І посмішку міняти на заплачу…
Не лиють очі сльози задарма-
Тебе у мене все-таки нема!
Бувай, байдужість, йди собі сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265076
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.06.2011
Зарум’янились в черешеньки боки.
Ваблять око червоненькі ягідки.
Ой малечо, підем в поле, у садок,
Як багато там смачненьких знахідок!
Запашнії ці природнії дари
Швидше, друже мій, у кошик набери.
Пригощайся, підростай, здоровим будь,
Доброту землі своєї не забудь!
Виростеш і станеш сильним,
То тоді: цінуватимеш
Край рідний у труді!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262837
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.06.2011
Життя міняє кроки, давні звички.
І пилом припорошені думки,
Як ті метелики нічної електрички:
Шукають світло, та не в ті шибки.
Чогось знайомі сни – не складена мозаїка,
Все кольорова, та набридливо нова.
Слова затерті, мов думки прозаїка,
Де зміст і форма якось ожива.
І все б спинити – вирівняти шанси.
Звести рахунки – краще: нічия!
Бо те, що ми вирішуєм навзаєм
У дежавю, де не прокинулася я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258073
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2011
За горами, за долами
І за давніми лісами.
Жив собі старенький дід
Їв він рибу на обід,
Борщ, вареники, галушки,
Сало, ковбасу, пампушки,
Потім корінець петрушки.
І ніхто не знав як слід:
Дід був дивний чи обід?
Якщо зважились послухать
І розвісили вже вуха,
Тут я вам допоможу
Казку-притчу розкажу…
Якось котик на світанку
З’їв в господарів сметанку.
Справа дуже непроста:
З двору вигнали кота.
Бровко з ферми сам пішов,
Бо там щастя не знайшов.
Ось бредуть вони ізранку,
Котик дума про сметанку,
Песик щастя брати йде,
Кожен сам собі бреде.
Тут галявина гарненька,
І травичка чепурненька.
Треба трохи відпочить,
Той і той, подумав вмить.
Як обоє покотились.
Бац лобами – і зустрілись.
Пожурились, зговорились.
І в свою далеку путь
Друзі разом вже ідуть.
Йдуть собі, долають путь.
Гарну бесіду ведуть.
Поки думали, гадали,
Ліс і гори подолали.
Перейшли - і зник їх слід.
Коли – глип – старенький дід,
На порозі, як дитина,
Просто, в білій сорочині.
На рукавах вишиванка,
А в руках тримає збанка.
В ньому чистая водиця
Із чарівної криниці.
(хто не слухав, той не знав,
дід так страви запивав).
І тоді чарівні речі,
Для дорослих і малечі,
Майстрував і дарував.
Ще допомагав звірятам:
Соболятам, лосенятам,
Лисенятам ,зайченятам,
Вовку, бобрику, куничці,
Білочці, козі, кроличці,
Веприкам і козеняті,
Словом - різному звіряті.
Тут, і ніде правди діти,
Ось послухайте ви, діти,
Дід, собачки і кота,
Ще ізроду не видав.
І спитав у них до ладу:
- Хто ви є, яка громада?
Все вони розповіли,
хто такі і як жили,
що удвох собі брели
і шукати щастя йшли.
От і хочуть щиро знати,
Як невдачі подолати.
Дід їм каже:
- Це не складно,
Щоб було у вас все ладно,
Пообідайте зі мною,
Може й дивно буде вам,
Але все-таки сміліше,
З вами буде веселіше.
Ще не смійтесь за дива,
Посивіла голова – забуває за обід –
Ось такий я дивний дід.
Зараз будете сміятись і качатись
І хапатись вперемінку за боки,
Як червоні буряки.
Бо дідусь про це не знав,
Пообідав – забував.
А забувши, їв щоразу
Разів сім на день відразу.
От такі чудні діла –
Вийшла каша немала.
Сіли саме сьомий раз
На столі з’явились враз:
Борщ, вареники, галушки,
Сало, ковбаса, пампушки,
Риба, корінець петрушки.
Для собачки і кота їжа була саме та.
Довго-довго мандрували –
В роті рисочки не мали.
Був тоді не радий дід –
Вмить змели з столу обід.
Животи понабивали –
І в куточок посідали.
Муркотить від щастя кіт,
Аж гикають Бровко й дід.
Щоб петрушечку запити,
Всім подали молока.
Все: тепер і кіт гика.
Ох, на славу був обід!
Задоволений і дід.
Так сказав:
- Зостаньтесь, друзі,
Місця на великім лузі
Вистачить, звичайно, всім.
Та і я на сміх усім,
Раз обід поїм не сім.
Матимете кожен хатку,
Жити будете в достатку.
Щастя я вам подарую,
Сотню років вже мудрую…
Та на схилі своїх літ
Відпочину хоч, як слід.
Раду радились, рішились
І назавжди поселились
Біля диво-дідуся.
А про щастя? Казка вся?
Ні, послухайте кінця…
Кіт став просто, як мудрець,
Хворим пісеньки мурчав,
Так і лихо проганяв.
А Бровко, от молодець,
Лікар вдатний – віщунець.
Дар в дідуся перейняв.
Вправно звірів лікував.
Всі живуть там і понині.
Бігла миша у свитині,
Здивувалась я й спіймала.
Вона мені й розказала
Чудернацьку казку цю,
Всім по золотім яйцю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243666
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.02.2011
Десь далеко,і то вже не ти.
Незнання, що на диво так тішить.
Поруч я , щось на кшталт самоти,
Що в душі твоїй грілась невтішно.
Нерозказане марево снів
Заплітається зорями в казку.
Де кінець, Невідомий, агов?
І три крапки дарують нам маски.
Так, актори на власнім балу,
Вже не боляче – впевнені кроки.
Закружляємо, мріє, ще раз
Вперекір всім життєвим урокам
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2011
Розгулявся сніжний сміх,
Вітерець-пустун притих.
З пагорба летять санчата,
Ой веселі тут дівчата.
Рум’яняться ніжні щічки
і пашіють гарні личка.
Як під гірку важко йти,
А з гори – за мить злетиш.
Лиш Сергійко упирався
Дуже швидкості боявся.
Зрозуміти не зумів,
Хто, куди і як летів.
Ми ж так гарно накатались,
Колючки позалишались,
Від шипшини і від глоду,
Але це як в нагороду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234874
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.01.2011
Коли оживають вірші, то певні слова вмирають.
Заплутуючись у рими, думки у надії збирають.
Хмариною линуть у вічність, навіки в просторах згасають.
Відроджуючись колись, у інших серцях проростають.
І ніби ті самі – та інші, народжуються нові вірші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223254
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2010
Догорает день осенний,
Тускло светится заря,
Листья падают, осенний
Танец выдуман не зря.
Ветер зимний, остывает,
холодом дрожит земля.
Где же, теплый день, весенний?
Середина января…
Пестрый, ласковый и нежный,
Месяц май – встает заря.
Сон пропал твой безмятежный,
И в мечтах – она твоя.
Пусть ненадолго, пусть в мыслях,
Все надеждою горя.
Где же, теплый день, весенний?
Середина января…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221973
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.11.2010
Дощ осінній з горіховим листям,
І смородиною біля тину.
Дощ осінній, із суму колиску,
Яблук кошик дарує дитині.
Дім наповниться різним начинням,
Завирує життя у кімнатах.
Стане весело, тепло, спокійно
Затанцює справжнісіньке свято.
Запах меду,смачних пирогів,
У полоні тримає всю хату.
Дощ осінній родину зібрав,
і дарунків у нього багато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215139
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.10.2010
Гарна, горда, в душі самотня,
Йшла упевненою ходою.
Ще чекала знайоме щастя
З полиновою лободою.
Ще зуміла б подарувати
«Незнайомцю» свою усмішку.
Вдома ти – тільки просто мама,
За ворітьми – леді успішна.
Що гнітило, забрало спокій,
Не давало творити, жити.
Щось, колись поламалось в тобі.
А чи справді, шукало гвинтик?
От уже, ти, навіть не людина,
Механізм, який просто діє.
Будні, будні, а в світлий празник,
У очах, десь глибоко чорніє.
Далі… Що…?
Вже знайома тиша, і земля,
Поросла вже травою…
Далі… Що…?
Не жила я на світі…
Бо жила лиш в тобі і тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2010
Рушатся стены твоих предрассудков.
Падают камнем вниз злые слова,
Где-то в кармане была еще шутка.
Веришь – не веришь, а память жива.
Память на правду всегда остается,
Легкий путь ложью следы замести.
Видишь, последний, уже не смеется,
Каждый стремится скорее уйти.
Бедная девочка – ищет замену.
Верит, что будет когда-то весна…
Все вы наладили попеременно,
Если бы, не громкое слово – Жена!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214972
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.10.2010
Шумит, шумит осенний ливень,
Тихонько падает листва.
Ушедший день такой счастливый,
Хоть и грустить пришла пора.
Дружны лишь капельки, что с крыши,
Летят, и звонко теребя,
Танцуют, весело играют,
Услышав музыку дождя.
Печалится осенний ветер,
Ему по нраву вальс цветов.
Он напевает им куплеты:
На все готов, на все готов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211891
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 20.09.2010
Знову ранок, день, вечір, ніч.
Тиха осінь, дощем умита.
Почуття у палаючу піч,
Хай згорять… А можливо,зігріти?
Щось холодне засіло в душі,
Де тепер теплота твого літа?
Кліпнуть очі – солоний щем…
Квітку губить колючий вітер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2010
Вірність за що покарали?
Стільки її не плекай,
Тільки вона відвернеться –
Іншій малюється рай.
Зрада, радіє і сліпить,
Справжню любов покида.
Вірність вже взята на книпи,
Так, як і чиста вода.
Дань і традиція моді?
Їм не по тисячі літ.
Кажуть, що біле в природі,
Чорним змінити – так слід!
Гинучи, юні таланти,
Нам полишають свій знак.
Справжність – не примусу варта.
Вірність – читайте в очах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2010
Сумно. Тихо. Нестерпно спокійно.
Здатна в тиші почути звук.
І чого ж тоді не розумію
Вивертання мовчанням рук.
Поливаєш дощем по асфальту -
Ну й дарма. Тут життя нема...
Дивно, але в оцю літню спеку,
Увірвалась дика зима.
Не чіпала нічого, крім серця.
Застудила, що й слів нема.
Сумно.Тихо. І дивно спокійно.
Промовляю собі сама...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2010
Слова... Не потрібні.
Мовчанням зізнатись,а їй все почути.Злякатись.
.Мовчанням кричати, шукати, гукати.
Спинитись. Чекати. Усе відчувати і знати - дорога...
Тривоги збирати - одне пам*ятати...
Дрібниці.Начхати на перестороги!!!
Бажати зізнатись, кохати, чекати...
Забути. Вернутись. Сміятись.
Радіти.Терзатись. Не знати.
І вже говорити, але не про нього.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2010
Перша ясна зоря спалахнула на небі,
Журавлі ще шукали ключа до зими.
Шепотів дуб калині, що кохання не пізнє:
Ще якась сотня літ - будем разом вже ми.
Промовчала красуня, і речі ті дивні,
Підхопив буйний вітер та й в поле поніс.
Зачепив блідий місяць коханій намисто,
Волошкові літа за окраєць зими.
Дочекатись весни, щоб розкинути віти.
І до сонця всміхатись, радіти теплу.
Знову прийдуть дівчата, заквітчати голівки,
Хоч ще раз пробудитись з зимового сну.
Колихались думки, стугоніло у скронях.
Поселилась в душі її світла печаль.
Де літа промайнули - повернули на зиму,
відбивався в серденьку незміряний жаль.
- Не сумуй, моя рідна, бо зовсім не пізно.
Будуть радісні весни і зникне печаль.
Подаруєш не раз ти червоне намисто -
Добрим людям на радість, словам цим зважай!
Не сумуй, моя мила, пригорнувся так ніжно...
все співав-розмовляв:засинай, засинай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205774
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.08.2010
Любить меня?!
Себе придумал пытку...
Я в дымке тающий огонь улыбки,
Где запахи лесных цветов, травы.
Я растворюсь в тебе сияньем ночи,
Увидишь, если только зорки очи.
Поймать меня не сможешь никогда.
В твоих руках я - чистая вода.
Любить меня,
Как лунное затмение...
Верните же былое вдохновение...
Когда любить его было наградой!
Любить меня?!
Прошу тебя, не надо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204331
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.08.2010
Не приспало надію лихо, хоч і кралося дуже тихо.
Вибирало дошкульні фрази, і приходило аж три рази.
Подумками її здолало, лиш одного воно не знало,
Що надія одна не буває – міцно віру й любов тримає!
Як відчуєте поряд лихо, поєднайте три добрих втіхи.
І робіть це так само тихо, проженете навіки лихо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199420
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.07.2010
Не варто говорити «так», коли не знаєш ще напевно.
Коли любов – солодкий знак, і «ні» - не варте, це вже певно.
Не варто говорити щось, коли і «так» і «ні» - непевне.
Мовчати й відчувати – ось!...
Кохання – рай, ненависть – пекло.
Не варто благати час, його не вловити миттєво...
бо все, що руйнує нас, вже створює так житттєво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199129
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.07.2010
Розбуди,мене ніжно-сніжну,
У спекотно-гаряче літо.
Десь в блакитно-рожевих снах
Ми щасливі, неначе діти.
Я до тебе лечу, а ти крадеш
Давньо-дивну, тремтливу мрію.
Ті далекі, прозорі світи,
Знову іншій дають надію.
Залишаєш у спогадах – снах,
Чарівничо-духмяне поле.
Десь, колись, в незнайомий час,
Закружляє нас птаха-доля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2010
Правил на балу один король,
Лицемер и жуткий задавака.
Правила были его игрой,
А игра без правил…
Да, ребята…
Так легко справлялся он со всем.
В принципе так правил и страною.
Жизнь людская была нипочем.
Вам, зачем, ведь умерли герои.
Спросите, а где же та страна?
Я отвечу, где-то во Вселенной…
Ведь она нам с вами не нужна,
Мы же не такие, современники?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195095
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.06.2010
Квіти повплітав берізці травень в коси.
Червень закохавсь в її струнку красу.
Липень дарував ранкові ніжні роси.
Серпень цілував розпушену косу.
Вересень до ніг смачні дари приносив.
Жовтень закружляв красуню золоту.
Листопад шукав, куди ж поділись коси?
Грудень добре знав, якого треба сну…
Січень колихав, і так співав їй ніжно,
Що аж лютий сам благав прийти весну.
Березень почув, коріння напилося,
Час вже прокидатись з чарівного сну.
Квітень дарував їй лист-смарагд зелений,
І благав: до сонця донесу!!!
Тільки б ти була -
Одна-єдина в мене…
Більше не віддам тебе, мою, ясну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195056
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2010
Відкрив світанок сірі очі.
Знов ніч пішла з-під чорних вій.
Як ніжно шум дощу шепоче:
Побудь зі мною, ще зігрій…
По небу скачуть сірі коні,
Їх вітер-мандрівник жене.
Ще мить, і сонця теплий промінь,
Мелодію дощу торкне.
Загра веселкою світанок,
І день в полоні світлих мрій,
Розкине золотий серпанок,
Живи, всміхайся і радій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2010
Как немыслимо время бежит.
Не умеет оно возвращаться.
Вертит памяти тонкую нить,
И вплетает, то горе, то счастье.
Вопреки всем законам Земли,
И навстречу манящей Вселенной.
Мы друг к другу летели, не шли,
И не видели смерти мгновенной.
Та Планета опять прирекла
Нас сгореть, не постигнувши рая…
Умирая, смогли мы понять:
Вечна – только Любовь неземная!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190227
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.05.2010
Пылал в огне закат кровавый,
Земля дышала, раскалясь.
Фашисты грозною облавой,
Свою здесь прививали власть.
Врагов не счесть. И бой неравный.
Смертельный и жестокий бой.
Все, до последнего, сражались,
Никто не дался им живой!
Лежал в траве седой старик,
Еще вчера он пел так браво.
А рядом, будто бы уснул,
Соседский паренек кудрявый
.
Их очень много полегло…
Голубоглазых, кареглазых,
Простых, серьезных, драчунов…
Не стало вдруг – одним лишь разом.
Село молчало. Страшно так…
К закату плыл кровавый вечер…
Вбивал под ноги землю враг.
Препятствий не было навстречу.
Когда же женщины пришли,
К реке, воды набрать немного.
Все, что увидели они…
Какому помолиться Богу!
Синюха вся сплывала кровью:
На берегах реки, в воде…
Кругом, кругом мертвы солдаты.
Хоть бы один остался жив…
- А чей ты, брат? Сынок родной!
- А вот мой дед. Везде покой…
Лишь только крики, ветра вой,
И взгляд – запекшийся, немой.
Три дня фашисты веселились.
Солдат не дали хоронить.
А люди всем селом молились,
В последний путь их проводить.
Когда же, звери, наглумились.
Ушли, как черная чума.
Живые с мертвыми простились.
Большая, общая могила,
родные очень к ним просились
И горьких, тяжких слез стена…
Не смела даже я дышать,
Услышав бабушкину правду.
- Они герои, и нельзя молчать!
Печатью боль в сердцах живых,
Да вечная и светлая Им память!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188087
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.05.2010
Милые деньки. Битая посуда.
Камнем по стеклу. Больше так не буду.
Крики до утра. Снова расставанье.
А еще вчера - нежное признанье.
Только не молчи, и не плачь. Не буду.
Завтра все сотру. Склеится посуда.
Счастливы вполне, сладко просыпаясь.
С силою вдвойне – ссоре предаваясь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186808
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.04.2010
День заснув десь на горі.
Нічка встала, проходжається.
Хмарно.В хаті за вікном,
Вітер з гілкою змагається.
Біля річки, на вербі,
Соловейко заливається.
Раптом тиша. Чути: стук!
І серденько сподівається.
На порозі стане той,
Хто усе життя ховається.
Той - хтось з іншого виміру, гість з паралельного світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186716
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
Вийшло так – це знак
Говорили.
Все не так – а як?
Учили.
Вперта дуже – ще б пак,
Вищі сили.
Чорний список – це факт
Скосили.
Першокурсниця, вчитися – жарт
Щосили.
Сперечатися – гірко мені
Голосили.
Стали ближче, рідніші – на такт
Заслужили!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186352
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2010
Как нелегко тебе все обьяснить…
Да и зачем? Наверное нет смысла…
Толчь воду в ступе, или пыль стирать
В песках пустыни? Это уже слишком.
Тебе легко – мне часто говорил…
А в чем же легкость? Зная, по наслышке,
Ты образ феи мысленно творил.
Пришло то время, и, как будто вспышка!
Она мелькнула, будто бы и нет…
Умчала с ветром милая малышка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186021
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.04.2010
Часы остановились, врут календари.
И к сожалению, давно закрыты двери.
Любовь и преданность так тяжело делил на три.
С годами мастерски все воровал ее веселье.
Столь часто примерял он маску лжи,
Не зная, что она давно ушла в неверье.
Порою, вероломные углы, живут, не ведая, и колесят по кругу.
Когда захочешь ты любовь сберечь, теряй, не думая, коварную подругу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185223
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.04.2010
Хмара виключила сонце.
Дощик стукає в віконце.
А в кімнаті, хто це, що це?
Кіт картоплю їсть охоче.
Дякую не каже кіт,
Бо не виріс ще як слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185208
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.04.2010
Неожиданный поворот. О, да!
Все теперь стало на свои места.
Все случилось внезапно,
Но все-таки давно.
Сны – это правда, будущего кино!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184415
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.04.2010
Мне кажется - все перемешалось.
Мне кажется – нет пути.
Но где-нибудь выход остался,
Куда-то надо идти.
С ненавистью надо бороться,
Ради прекрасной любви.
И если заходит солнце,
Средь дня ты свечу зажги.
Иди, пробирайся скорее,
Во тьме наступившего дня,
Чтоб сердцу стало светлее,
Чтоб помнил и верил в меня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184411
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.04.2010
Велике серце, та на жаль, холодне.
За алкоголем сумно мруть клітинки.
Думки мандрують з димом тютюновим,
Пливуть по небу ці брудні картинки.
В диму, в вині, плин часу – ні хвилинки.
-Забутися, сховатися? Чого б це?
- Ти хмара, що закрила тепле сонце?
-І кличе грому гуркіт, блискавиці?
Прошу дощу і чистої водиці,
Втопить сльозу в душі твоїй криниці.
Рятунком засіяти, світлим сонцем,
Постукати надією в віконце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181463
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.04.2010
Ходять кури по селі, та знай кудкудахчуть:
- Що робити з нашим півнем – нема в нього вдачі!
- Гребінь синій, ноги сині, і не кукуріка!
- Ой, щось треба вже робить, бо вкоротить віку!
- Як сусідським, то ще й так, а нам як же бути?
- Бігав півень, як козак, це ж не хоче й чути.
- Зажурився і змарнів – нема що й казати…
- Бачиш півень наш зустрів курку полосату!!!
- Та не просто вже рябу, не сільську куріпку.
- Даму бачив городську, дуже гарну дівку!
- Він до неї, так і сяк: підійти не може.
- Коли, глянь, біжить індик на курочку схожий.
- Здрастуй милая моя , мадмазель куріпка,
- Що здесь хоче оцей пан, може кукурікать?!
Бідний півень, аж зомлів:
- Ти ба, що з індиком! Гей, індюк, ти що здурів?
Той на нього криком:
-Вон отсюда, дурной бевзь,ти ще не злякався,
То йди глянь на гусака – він уже ус…..я!
Півень в армії бував, знав усі прийоми.
Як дасть клювом індюку – аж три переломи!!!
Гарна байочка у нас,
кури з індюками.
Ця розмова про запас,
коли розум є вас,
приходьте до тями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181226
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2010