| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Помало просуваючись в житті я ненароком зачепив тебе,
Таку красиву і тоді для мене не цікаву.
Тоді я існував собі помало й думав я тоді лише про себе,
Та все ж я запросив тебе на каву.
Про що тоді я думав і чого чекав я від цього знайомства,
Ти вже тоді моєю стати не могла.
Така жадана ти далека і кохана але не моя.
Та все ж зумів у себе закохати, хоча і не старався
Й спочатку не хотів тебе від нього забирати
Та ти й сама би не пішла бо було пізно.
Звучав у голові цей голос грізно.
І вимагав полишити тебе.
Та я не здався й трошки пожалів себе
Поділившись й забравши твою душу
Тіло я віддав йому і через це страждати мушу.
Тепер сиджу тихенько у кутку свідомості й сміюся.
О боже що ж я наробив, уже себе боюсь я і відходжу.
Залишаю у кутку лиш тінь того що колись було Я.
Тепер покинутий усіми і собою я маю лиш твоє кохання.
А душі вогнем горить бажання - жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115034
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2009
Осінь. Ти, яка така жадана,
нарешті ти прийшла, кохана.
Так невчасно й різко,
боляче ввірвалась в серце,
в душу, розбила й кинула одного,
чекати й сам незнаю чого, чи кого.
Тебе. Так довго я чекав.
Я вічність мав і все віддав,
тебе, щоб відшукати,
я ж так жадав - бажав тебе єдиную кохати.
Та остогидло вже чекати,
бо ж вічність це так мало часу.
Тепер я змушений чекати,
томитись у жаданні, сподіватись
тебе єдиную хоч раз лише узріть саму,
ту яку я бачив вперше коли птахи
літали й сповіщали кінець світу.
Мого світу який був подарований тобі в надії...
я ж тоді гадав що збуваються мрії.
Як добре на душі було лише тебе спостерігати і знати,
що вічність цю ти завжди будеш лиш моєю,
хоч не на довгу вічність.
А потім попливеш життя звичною течією.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115033
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2009