| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Кохала в мільйонне, як в перше,
Все з точністю до навпаки.
В обіймах його завмерши,
Очима «ковтала» зірки.
Торкалась губами відверто,
А він від обіймів тремтів.
Щастило на зло, дуже вперто,
Та цього він саме хотів.
Ми марили не розлучатись,
Щовечора в зустріч святу.
А просто…кохатись…кохатись…
І мовити б і стину ту.
Ми віримо, й досі ми мрієм…
Про спільно прожите життя.
Надію в душі щиро сієм,
А в серці несем каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112980
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2009
Навіщо?... Навіщо Ти мене покинув?
Навіщо розуму в житті Ти не навчив?
Навіщо в інший світ як птах полинув?
Навіщо літ так мало у житті прожив?
Навіщо, що хотіли не сказали?
Навіщо відкладали на потім?
Навіщо повтрачали все, що мали?
Навіщо ми жалієм все по всім?
Навіщо дар цей в подарунок,
Залишив як безцінний скарб?
Навіщо перший і останній поцілунок,
Зберігся в пам'яті без розмаїття фарб?
Навіщо ми цінуєм як втрачаєм?
Навіщо усвідомлюєм з плачем?
Навіщо з жалем співчуваєм?
Тим самим повертаєм спогади "мечем"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112168
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.01.2009
Всевишній Боже, ці очі втомились,
Вони у мріях зневіри втопились,
Якось депресивно стогне душа,
Ще важчою стала власна ноша*.
Нікого немає, друзі всі «сплять»
Що ж це робити? Піду погулять…
Хаос думок, жахливо мені,
З втомою болю ходжу по землі.
Завжди перед вибором, кроком стою,
Ніхто не почує душу мою.
Тобі сповідаюсь в хвилину важку,
Тобі розкажу свою долю тяжку.
Дай сили мені все подолати,
Важливу хвилину щоб не проспати,
Щоб власна душа не втратила «тінь»
Прости мене Боже…прости все. Амінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112167
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.01.2009
Море думок в дурній голові
Крутиться слово на язиці
Сказати мовчки просто собі?
Не хочу, марно. Скажу тобі.
Скажу про те, як набридло
Хамити собі неначе бидло
Про ті розумні очі
Про які мріяла раніше щоночі.
Та ти не чуєш, або не вмієш
Ти мовчки закриєш очі –
Стиснувши зуби тихо помрієш
Поплачеш в подушку без звуку
Ти сильна!!!
Все виглядає наче опера мильна.
Ти розставляєш все на місця
Дзеркало. Тиша. На тобі немає лиця.
І погляд десь там…десь без зображень
Без втіхи сльози. Без навантажень.
Не заглядаю. Не хочу. Не мушу.
Не катуватиму свою я душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111743
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.01.2009
Крикучий погляд, червоного вина,
Спонтанна зустріч на диво не одна.
І келих у твоїй чужій руці,
Гарячі поцілунки, і сльози на щоці.
Яскраві губи зваблюють бокал,
Інтим до кришталю, і терпкості вокал.
Серветки дотик, вона теж одна,
Відбиток губ, невинність втратила вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111741
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.01.2009
Чорна земля виблискує атласом,
Дарма боротись в автобусі з галасом,
І в вихідні прокидатись о восьмій,
І по гостях ходити зі злості.
Зимою прийти щоб весною прощатись,
І в темноті без світла кохатись,
Зубну біль терпіти стереотипом.
По воду зі спраги ходити із ситом…
Дарма випаде сніг, і дарма він розтане,
Життя кругообіг, і з часом не стане -
Терпіння, зітхання, пшениці колосся,
І посвітліє на скронях волосся.
Дарма наступати двічі на граблі,
В бій виходити з сильнішим на шаблі,
Дарма падати знаючи що не зведешся,
Гратись з вогнем. Небезпечно!!! займешся.
Все просто-складнішого, що ж тут не так?
Дарма задавати питання «ну як?»,
Дарма квіти у вазу…, а в вазі вода,
Як все банально!!! як все дарма!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111673
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.01.2009
Вечір. Нічка. Світанок.
І божевільний ранок.
І тиша навкруг.
Лиш стук двох сердець.
Схід сонця приносить маленький «кінець».
Жорстоко шепочеш: «не стати б фанатом»
Та очі хочуть лаятись матом
Повітря в груди, і крок за кроком,
Та оглядаюсь я ненароком.
Наказую часу: «стоп!!! Зупинись!!!»
Звертаюсь до вечора я: «повернись!!!»
Дай знову краплину всього пережити
Дай мовчки можливість поговорити.
Побачити очі і знати рель,
Що завтра одягнеш стабільну вуаль,
І будеш з надією впевнено жити,
Краплину всього щоб знов пережити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111672
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.01.2009
Життєвий шлях-це непрочитана сторінка
Солодкий плід з гріхів, не маючи ім’я,
Та в ньому є щаслива серединка,
З якої й починається сім’я.
Спочатку щастя, вічні обіцянки,
Я знаю, все це у житті бува,
А потім безтурботність і бриханки,
Та все стараєшся забути ті слова.
І так проходиш ти той шлях,
Роки летять. І юність вже проходить,
І все летить в ту яму наче птах
І сонечко не сходить, а заходить…
І на моїм шляху бували перешкоди,
Сто тисяч сліз, і мертвий стук життя,
І вічний біг, і незакінчені турботи,
Та все минуло в далину, у небуття.
Душа болить, до болю серце тисне,
Чому за всі гріхи розпачуємось ми?
І все життя мов блискавкою блисне,
Мов сніг, що випав наприкінці зими.
Як важко жити без турботи й ласки
Так мало бути, мені вже все одно,
З гарним кінцем хотіла я почути казки,
Та все пішло туди…туди на дно...
В моїх очах ти не знайдеш печалі,
Я буду жить не так!!! О Боже, як?
Задля… задля того, щоб все було надалі,
Щоб мої діти не пройшли все те, що я…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111572
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.01.2009
Я захотіла тебе, коли вперше відчула смак життя. Ти завжди поруч, і тілесно і в думках. Холодні каплі поту виступають при першому погляді, який я переводжу на тебе. Я знаю…якщо ти «ввійдеш» у мене, то все закінчиться зупинкою серця. Мої руки тремтять коли торкаюсь до твого життєвимагаючого тіла. Вночі та вдень вагаюсь, чи не скуштувати тебе? А якщо так? То що далі? А далі життя, але не таке, зовсім інше, без тіла лише наодинці з душею. Бо ж хіба можна залишити душу??? Багряна ніч нагадує мені твоє тіло… п’янке та отруйне. Думки одна за одною перебігають… Я повільним перебігом часу перетворюю тебе у себе, «земля у мене захиталась під ногами». Останні слова серця: «живи!!!»…та все…твоє тіло з’єдналось з моїм…
Чомусь здавалось, що все закінчиться зупинкою серця, але життя триває, тому, що ти можеш зупинити лише ритм серця…, а не життя!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111570
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.01.2009
…вечірня роса пригадала йому, що час виходити на роботу. Десь там, в холодній залізній коробці за сто метрів від дому – його чекає вона…Та – якій при потребі не можна відмовляти, та-яка дарує йому адреналін у крові від швидкості по вечірньому місту, яке він так обожнює…
Душ. Кава. Терпкий одеколон. Скрип забутих дверей. Шум ліфта. Стометрова хода і зустріч з нею…Перші краплини осіннього дощу падали на його обличчя, прискоривши кроки він впевнено відкриває двері автівки, сідає за кермо, і шепоче як і завжди…
-«вперед на нічне полювання»
…А десь зовсім інше життя…зовсім не схоже…Десь вона і десь також дощ…десь багато образ, і десь розчарування прийшло раніше ніж розуміння. Десь вона кидає все, відкриває стару ще бабусину парасольку, і йде вулицею холодного міста…
…І десь обов’язково ці два життя перетнуться. І він навчить її розуміння, а вона його більше не полювати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111525
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.01.2009
… есть узлы, которых не развяжешь…
… есть пути, которых не пройдёшь…
… тайны есть, которых не расскажешь…
… песни есть, которых не споёшь…
… горе есть, которое скрываешь…
… радость есть, которую таишь…
… слёзы есть, которые глотаешь…
… думы, от которых плохо спишь…
…чувства есть, которых не желаешь…
… речи есть, которых не молвишь…
… вещи, о которых лишь мечтаешь…
… люди, пред которыми дрожишь!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111523
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.01.2009
Я хочу туди - де все просто та тихо
Туди – де на щастя немає лиха
Де можна кричати й не заважати
Або навпаки: просто сісти й мовчати
Побачивши хаос хочеш туди
Про всяк щоб тут не накоїть біди
Вдихнути повітря наче отрути
Навіть заснути щоб все те забути
Там немає «чому?» і немає «треба!!!»
Там ціниться все і відношенні неба
Там вічність природи – мелодія власна
Для багатьох вона не сучасна
Там час не суттєвий, та чотири години
Весна. Літо – осінь. Холодні зими.
Блакитне небо яке іноді плаче
В погоні вітер, втікає неначе
Там інший світ, там інше буття
Там зовсім не схоже на наше життя
Там ніхто не жаліє краплини води.
Я знаю. Я хочу – я хочу туди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111476
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.01.2009
Психічний розлад на устах
І на чолі краплина поту,
Настільна книга у руках,
Очі беруться за роботу.
Крісло качалка, лампа бра,
Горнятко кави заварної,
Рядочки втілення добра,
І спалах миті чарівної!
Чужі історії в рядках,
І відблиск місячної ночі,
Думки не викажеш в словах,
Про них усе розкажуть очі!
Шукаєш схожість на листках,
Хвилин прожитої тривоги,
І співпадають у думках,
Кроки прожитої дороги…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111473
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.01.2009