| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Сніги - немов транскрипти древніх...
Подивись у простір,
За пагорб йди, і слухай: шурхотить.
Сніги - як гості, це вони в твоєму домі,
І на порозі, і в твоїх словах.
А гості знов за трапезою й снять
Звеселені, із самого порогу...
І п'ють вино... І це вони чекають,
Послухати, з ким бився на мечах -
Вони приходять на твою дорогу...
І сніг на комірі, на вбранні, біля рун,
Півсвіту падало на твій старий тропар,
І грали в кості всі, хто друг, з незбутнім,
На чорний ліс, за подруг і свічад,
Слухняно падали сніжинки в білу пустку...
І сніг був ніби гість, що завітав на день,
В розбиту шибку стукав, і давав свої дарунки,
Лиш скринька - доторкнешся, і нема...
А в дім зайди - немов транскрипти древніх,
Такі сніги... Як все твоє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013
1.
"Червневий дим"
…Тебе позве червневий дим,
Красою жде медовий рай…
Наздожени, наздожени
Безсмертну сутність твого дня…
Ще не розгадані, стоять –
У очереті човни в ряд…
Ти вже не віриш в догорянь
Перетлівання серед трав…
Відлуння знов запропаде
Без вороття, без вороття…
Криштальне небо не впаде
У конюшину. Навмання…
І знову йди в смарагди лип,
І знову вій пилюку в шлях…
Щоб незворотньо відцвісти
У ще розплетених, рядках…
І три вікна на мілині –
Річковим хвилям в перелет –
Там зеленіють вдалині
Своїм кружлянням, в тьмі дерев.
І пропливають як вінки
Богині спогадів – вперед!
Ти зринеш з хмар, а сни твої –
Кострами вічності мереж…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191017
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2010
Стéжками, стежкáми йде на захід сонце.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
В золоті за лукою – день цей відлітає.
Доторкнись до неба, упади у травень.
Слід твій де сховала гостра осока.
Знов гуляє вітер в полі, де тополі.
Знов шумить у полі сотні літ сосна.
Знаю, розгадаю, і зніму закляття.
Та ходить заказано по твоїм слідам.
Стéжками, стежкáми: йде на захід сонце.
В бороні за річкою – день цей відлітає.
Доторкнись до неба, там звучать хорали.
Де заходить сонце, буде вечір з нами.
Відчини веранду, де бузок розквітнув.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Упади у травень, стежкою розвійся.
Німби сонця, променем – крила долетять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128364
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2009
Ты неизменен – памятный гранит,
В траве густой, что в изгородь забилась,
Не важно где – тропою ли к вершине,
Иль в мрачном торжестве крестов и пихт…
Ты постоянен – в сумерках своих,
Вокруг тебя – итоги, даты; былью
Или быльем, пророщенным, нефрит
В серебряной цепи, как на картине,
Что от земли хранит преддверий след,
Из неспасенных всех, кто жизнь доныне
За крылья ловит… Сколько сложных вех –
Неоцененных, даже высших, линий…
Предначертания скромного предел,
Удел миней; раздумий откровения;
Так лазурит влечет к средине лет,
Ведет иных сквозь бездну провидения…
Гранит декад, и февралей, и ветра,
Гранит тепла, и отблесков надежды
Среди утрат, размеренного бега
Чужих времен, – и покаянных вестниц,
Ты одного – хотел бы среди чаш,
В которых, как цветы, воспоминания…
Чтоб эта вечность – и притом не раз –
Безликих слов – оттуда возвращалась…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117099
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.02.2009