| Сторінки (8/775): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
На стенке часы молчаливо висят,
Старинные, - нынче не в моде,
Черные стрелки,
Большой циферблат,
Домик с кукушкою, вроде,
Маятник круглый навеки застыл,
Кто бы толкнул, ненароком,
Резьбленные формы укрыл тонкий пыл, -
Точно столетнего сроку,
Ключик наивно в замочке торчит,
Весь потускневший, но медный,
Тайну каких поколений хранит
Мир шестеренок железных?..
Легким движением правой руки
Все механизмы заводим,
Браво, ура! Больше нету тоски,
Стрелки вперед наши ходят!
Мы циферблат очень нежно протрем,
Снимем грехов веса гадость,
Вместе с кукушкой давай-ка споем
Веселую песню про радость,
Стрелки точь-в-точь на жизнь наведем,
Пусть убегают от скуки,
Слышишь, как тикают?
Ожил весь дом
Эхом счастливого звука,
Будильник поставим на время зари
Только чтоб с ней просыпаться...
Живи вместе с нами и радость дари!
Ок!?
Буду я закругляться...
09.11.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221111
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.11.2010
Немає давно до політиків віри
І серце, чомусь, не співає набат,
Життя крізь обіцянок латані діри
Так прагне назовні щілинами грат...
А що там, у світі?
Невже живуть люди?
Працюють нормально і все досхочу?
Вдихнути повітря на повнії груди
Так хочеться щиро...
У небо лечу!
І подумки в мріях наївних літаю,
Невже це так складно?
Щасливе життя...
Для кого ми дивнії плани складаєм
Й не можемо діло звести до пуття?
Кого обираємо знову до влади?
Сусіда, знайомого, гречки пакет?
Дивіться у дзеркало, -
Бачите вади?
Бджоляр це не той, що куштує Ваш мед!
На пасіці Вашій панують злодюги,
Від трутнів загинути може весь рід,
Давно нема рівних, лиш перші та другі,
А зверху нулі і в очах у них лід...
Почни кожен з себе,
Хіба ти не вартий?
Щоб власне життя не прогавити знов,
Не треба чекати козирної карти,
Потрібні бажання і вічна Любов!
Любов до країни, в якій ти родився,
Любов до життя, щоб всміхатися дню,
Любов до родини, з якою ти злився
В єдине і ціле й ростеш на корню,
Любов до історії прадідів сивих,
Вогонь їх сердець освящає нам шлях,
Щоб небо над нами було завжди синім...
А маємо що? Конституції крах?
Минуле - то вчора,
Подумай - сьогодні,
Чи, може, тобі, як завжди, - все одно?
Бо завтра нам діти вже скажуть:
- Немодні!
Всі Ваші ідеї - дешеве кіно!
А правда - то істина, часом незламна,
Політики мусили б добре це знать...
Історія буде цікава і славна, -
Як діло не буде від слова тікать!
30.10.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219105
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.10.2010
Цікаво...
Чому стоїмо ми на варті
Лишень коли вибори?
Ми ж не на старті, -
Щодня нам на вуха
Чіпляють локшину
І борщ варять з мухами...
Хочеш причину?
Знайти у бокалі бакарді що втрачено?
Давно ми в лайні, -
Бо все куплено й схвачено...
В краватках і кейсах
Наліво й направо
Продали Вкраїну!
І вже не цікаво
Хто Гетьман
І звідки у нього ті дачі...
Бракує свідомості
Півням ледачим!
27.10.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218496
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.10.2010
Хочу неметь от мыслей счастья,
Кружить, лелеять и любить,
Чтоб день прошедший - духом страсти
Раскрыл все тайны, воспарить
Над миром бренным,
Что порою
Так хочет под себя подмять...
Взрослеем, боремся с горою
Проблем и ждем, когда опять
Настанут светлые мгновенья,
В глазах ответный видишь свет
И, только лишь в порыве рвенья,
Забыв о суете-сует,
Идти... Я точно знаю,
То верный путь
В душевный храм,
И где-то сердцем понимаю
Любовь наградой будет нам!
Хочу дрожать от чувств прекрасных,
Летать, мечтать, надеждой жить,
Чтоб день грядущий - не напрасно,
Все испытать, но покорить
Ту гордость,
Что скупой и злобной
Всю жизнь нам делает подчас...
Стареем, уж чечеткой дробной
Не бьется сердце каждый раз,
Когда приходят те мгновенья
Взлететь и снова птицей вниз
И возвышаются стремленья!
Ставай на жизненный карниз,
Шагай... Я знаю, точно надо
Пройти тот путь,
Но только сам,
И пусть душевною отрадой
Любовь наградой будет нам!
21.10.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217359
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.10.2010
Ты пойми, - никому
Я тебя не отдам -
Это пафос души моей странной?..
Все сомнения сбросив
На землю к ногам,
Будь навеки единой, желанной!
Ты пойми, - никогда
Я тебя не предам -
Это, может, звучит так красиво?..
Все, что Бог милосердно
Отвел только нам
Ручейком у подножия Ивы!
Ты пойми, - ни за что
Я Любовь не сменю
На картинки дешевого счастья...
Каждый день я готов
Видеть в нашем меню
Твоих глаз отражение страсти!
Ты пойми, - ничего
Я не в силах унять -
Это чувство у сердца навеки...
И у жизни прошу -
Дай мне силы познать
Встречных чувств полноводные реки!
Ты пойми, - ты моя!
Что еще говорить?
Красота не в словесном убранстве...
Мою женщину жизни
Хочу я любить
До седин - это цвет постоянства!
21.10.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2010
І як це вдається?
Ці вірші писати,
А рими словесні кружля в голові,
Можливо хотів я когось здивувати
Тим поглядом в небо всім тілом в траві?
І як це виходить?
Я хочу сказати,
Що навіть не знаю наступний куплет,
Єдине бажання - слова зчарувати
Й побачити дивних думок своїх злет!
І як це можливо?
Життя пізнавати
Крізь світ поетичної мрії-краси,
Щоб з сонячним променем ніжним вставати
Й натхнення плекати в ранковій росі!
І як це доречно?
Щоб каву зварити,
Єдиній коханій у сон розчини,
І поглядом рідним навіки зігріта
Була вся родина й зростали сини!
І як це вдається?
Хтось скаже: - То чудо!
А я усміхаюсь, хай далі іде,
Бо знаю й ніколи про те не забуду:
Хто сильно кохає - той щастя знайде!
15.10.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216256
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2010
В ответ на:
Евгений ВЕРМУТ :: ДУРЬ или КАЖДОМУ СВОЕ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216021
Телега?
Наверно мое государство!
Как в басне Крылова, -
Стоит и стоит,
Раки и щуки
Стремятся на царство,
Лебедь надежды в небо летит...
Хитрая лошадь?
Да нет у ней силы!
Пустых обещаний
Наступит предел, -
Пьяный крестьянин
Возьмет в руки вилы,
Голодный рабочий «Дубинушку» спел...
Пускай уж скорее!
Достали, уроды!
Опять бюллетени?
Лишь избранным рай?
Смотрят на нас
Из Европы народы, -
Смеются, - бюджет за кредит отдавай...
Выпью рюмашку,
Вы скажете: - Мало!
А может до дна?
И на землю упасть?
Телега-страна
От правителей стала,
Лошадка народа устала пахать...
14.10.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216057
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 14.10.2010
Відповідь на:
Журавка :: До тебе долетіти
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212512
Лечу до тебе! День вчорашній,
Немов високая гора,
Спалив всі крила,
Стало ясно
Віршем на кінчику пера...
Біжу до тебе! День прийдешній
Зачарував багаттям мрій
У листопаді
Думок грішних
Спадає краплями з-під вій...
Життя без тебе? Неможливе!
Зізнаннями мене пройми,
Настав наш вечір, -
Дивний, сивий...
У чарах рим кохались ми!
08.10.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2010
Да, я не царь, и не пророк
И время вспять не повернуть,
Дает нам жизнь опять урок
Хочет подмять, слегка согнуть,
Чтоб из больничного окошка,
Из ложки суп чужой рукой...
Да у меня по дому кошка
Вольнее бегает порой!
А не дождетесь, нет, не буду
Плясать под дудку лекарей
Тяжелых будней не забуду,
Но в мыслях только светлых дней
Простите, если был придирчив,
Не то кому-то написал,
Бываю иногда я вспыльчив,
А кто не так? Но, я сказал,
Что не продам свою я душу
Пусть поздно, но и я прозрел,
И клятву жизни не нарушу,
Спасибо, Боже, что успел!
Нет, я не буду «только в срок»
И время не по мне считать,
К виску приставленный курок
Жизнь помогает осознать...
Чтоб дальше жить и верить вновь,
Красу природы ощущать,
Не угасай, моя Любовь,
Хочу тебя сполна познать!
А не дождетесь, больно мелки
Все ваши помыслы, мутны,
Назад подкрученные стрелки
Не уведут меня с пути,
Простите, если правдой горькой
Пыль лести иногда срывал,
И дёрся вверх всегда - под горку,
А ночью звездами летал,
Пусть этот мир, такой жестокий,
Не дал исполнить много дел,
Про океан добра глубокий
От всей души всегда я пел!
30.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213606
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.09.2010
Я есть, и в мире этом!
Открой пошире окна,
Поставь на них цветы,
Я тут же ярким светом
Сквозь листиков волокна
К тебе прильну тихонько,
Взласкав твои черты
А хочешь, на рассвете
Я дождиком из неба
Или туманом бренным
На ушко прошепчу,
Что только ты на свете,
Как запах свежий хлеба,
Тобой дышу забвенно
И сердцем трепещу
Я есть, живу тобою!
И радостные лица
Мне душу заливают
Обильной рифмой строк,
А где-то в небесах
Парят над головою
Двух судеб наших птицы,
Сжигая жизни срок
Однажды так и будет, -
Мы полетим с тобою
Туда, где расцветают
Заветных снов мечты,
Где празднует добро
И все друг друга любят,
С пол слова понимают
И дарят лишь цветы...
28.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213252
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.09.2010
Душевны, открыты и собранны
Объятья мои,
С пустоты
Приму я тебя и осознанно
Во благо тебя же,
Но ты
Должна обещать мне,
Что пряником
Не станет игривая ложь,
Уж лучше на холоде
Праздником
По телу правдивая дрожь!
Чудесными звуками сотканы
Все строки мои
И просты,
Я в руки возьму твои локоны,
Щекою прильну,
Только ты
Должна мне поверить
И искренно
Все сердце навеки отдать,
Ответное чувство
Неистово
И хочется просто рыдать!
Безумно приятны и образны
Сплетения тел
Красоты,
Люблю тебя нежно и бережно,
Желаю нам счастья,
И ты
Все знаешь сама, -
Просто здорово!
Об этом я только мечтал,
С судьбою теперь и не спорю я,
Нашел своей жизни причал!
27.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213048
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.09.2010
Тихой звездной осеннею ночкой,
Что глядит в мои окна прохладой,
Обращаюсь к тебе нежной строчкой
От души, пусть немножко не складно
Звездным светом мечты мои льются
И к тебе улетают заветно,
Ведь сердца в унисон наши бьются
Сквозь пространство и очень заметно
Я открою пошире окошко,
Водопад нежных слов - как награда
И губами проникнусь немножко
В твои губы из райского сада
Ну, скажи, для чего эти муки,
Разрываюсь душой и страдаю,
Ощущаю теплом твои руки
И в холодном поту засыпаю...
24.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212583
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.09.2010
Відповідь на:
Журавка :: Такий як є
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157807
Так, я такий! Мов зірка
З небес лечу своїх,
А на душі так гірко,
Я падаю - то гріх?
Так, я такий! Бо завжди
Сценарій моїх фраз
Немислимий без правди,
Брехня - то не для нас!
Так, я такий! Планета
Всіх мрій моїх в рядках,
Та вірою зігріта,
Кохання в римах - крах?
Так, я такий! Хай будуть
Вірші за краще лік,
І не осудять люди,
Ось прощення - навік!
22.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212201
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2010
Відповідь на:
журналістів Укр :: І знову тихо в сум перетечу
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211574
Я - просто Осінь... Покохай мене!
Маленьким джмеликом злети у серце,
І вже ніколи те кохання не мине,
Відображаючи твій погляд, як у скельці...
Я - просто твій... Перекрої мене!
У «наше завтра» прострочи думками,
І вже назавжди почуття хмільне
Злетить у парі в небо журавлями...
Я - ранок наш... Візьми мене!
У віршах сповідаю свою душу,
Розлука з першим променем мине,
Надіятись і вірити я просто мушу...
22.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2010
Наступит день,
Он будет молчаливый,
В нем растворится вся моя печаль,
Но в этот день
Я не признаюсь милой,
Одев на сердце тишины вуаль...
Жизнь - это ярких снов мгновенье
Сквозь будней черно-белую мечту,
Она, как пламя, -
От искры до тленья
Сгорает, превращаясь в красоту,
И остается только трепетная память
От прожитых совместно лет,
Она слезится по ночам и больно ранит
В попытках заменить улыбки свет
Наступит день
Безоблачный, красивый,
В нем будет солнце радостно светить
Но в этот день ты скажешь:
- Милый,
Я не могу никак тебя забыть...
Жизнь промелькнула, быстрая такая,
Дорогой длинною ночей и дней,
Она, как звездочка, -
На небесах моргая,
Горела рядышком с моей,
Остался только шлейф воспоминаний
От прожитых с тобою лет,
И добротой лирических признаний
Мерцает в моем сердце нежный свет
15.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211005
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.09.2010
Відповідь на:
журналістів Укр :: Хтось сьогодні, знаю, не засне
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210321
Я сьогодні точно не засну,
А бували ночі навіть гірші...
Ніби, відчуваю знов Весну,
Вкотре прочитавши твої вірші
Я сьогодні буду сам не свій,
Час біжить невпинно, як розтрата...
А у грудях щосекунди бій -
За фортецю з сірників розплата
Я сьогодні пригадаю все,
Спогади - немов кохані руки...
Та чому ж розлука знов несе
Біль, печаль й несамовиті муки?
Я сьогодні - тиша за вікном,
Місяцем у душу зазирає
Неймовірним та ліричним сном
Й у безсонні віршами кохає
14.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2010
Запах Осени снова витает
В золотистом убранстве полей,
Дождик грустной слезой пробивает,
Вдаль уносится ключ журавлей,
Ах, зачем, Лето, нас покидаешь?
Паутинками к небу летишь,
Видно тайну великую знаешь,
Так и хочешь в Осеннюю тишь
Красотою ее насладиться
И в опавшей листве помечтать,
Чтоб потом белым снегом укрыться
И у печки стихи сочинять...
Запах Осени сердце мне гложет,
Заставляет упиться мечтой,
И никто помешать мне не может
Наслаждаться ее красотой,
Ах, зачем, Осень, нас удивляешь?
Ты снимаешь мне жизненный стресс,
Листопадом душевным страдаешь,
Просто манишь из города в лес,
Чтоб забыть городские проблемы
И сродниться с природой навек
В обжигающе-огненных темах,
Сизой дымкой тумана у рек...
09.09.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210114
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 09.09.2010
Вино, конфеты, сигарета...
Сто грамм, огурчики, икра...
Коньяк, лимон...
Пойми, - все это
Лишь будней пьяная игра!
Вот что действительно и классно
Так это лунный свет в ночи,
И отблеск плеч её
Прекрасных
У догорающей свечи!
Но пик блаженства,
Не осудит
Меня строптивая молва,
Так это смак от пауз!
Слышишь?
Дыхание...
Взгляд...
Любви слова...
08.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209974
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.09.2010
Я услышать хочу колыбельную,
Я увидеть хочу тот сон,
Где улыбка твоя неподдельная
И под ласковый нежный тон
Погружусь в размышления дивные,
Стуком сердца твой ритм ловлю,
И все помыслы только мирные
В наших душах я растворю!
А затем уплыву в неизвестности,
Свой подняв алый парус-флаг,
Только рядом, как в неизбежности,
Строк лирических слышу шаг...
Уловить хочу силу-искренность,
Я понять хочу чувств озноб,
Разгадать нашей жизни истину
И столкнуться с ней прямо в лоб,
Чтобы не было в ней сомнения
До конца наших светлых дней,
Чтоб в любовном порыве рвения
Было радостней и светлей!
А затем улечу в таинственность,
Где мечтами цветы в росе,
Рядом образ одной единственной,
Словно ангел во всей красе...
Я сыграть хочу тему вечную,
Я готов пройти жизни зов,
Где тропинка Любовью встречная
И не надо излишних слов,
Потому, что люблю неистово
Из последних мне данных сил,
Просто знаю, - твой вкус изысканный
Я стихами навек вскормил!
А затем, словно птицей нанявшись,
Я исчезну, став вечной мглой,
Там где все мы, в грехах покаявшись,
Обретаем для душ покой...
07.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209822
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.09.2010
Цвет жасмина - души отраженье,
Каждый раз расцветаю я с ним,
И пишу, и пишу без сомненья,
Светлой мыслью о встрече гоним,
Как прекрасны слова,
Словно спелой
Рифмой чувств я дышу для тебя,
И, как строчки, краснею на белом
Фоне цвета, безумно любя!
Я в неистовом запахе таю,
Растворяюсь в улыбке твоей,
Белым цветом Любви оживаю
И спешу прикоснуться скорей
К тем губам, что так нежно
И с лаской
Целовали меня на заре,
Как жасмина душевная сказка
Под окном моим в тихом дворе!
От излишества чувств улетаю,
Опьяненный в объятьях твоих,
Я так сильно люблю!
И страдаю,
Вновь хочу испытать этот миг,
Чтоб глаза-огоньки заблестели,
Чтоб забилось сердечко в груди,
И в жасминовый цвет улетали
Мы вдвоем от взаимной Любви!
31.08.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208684
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.08.2010
Хорошо зимой в Карпатах, -
Лыжи, санки и спортзал...
В огороде и с лопатой
Я про отпуск так мечтал!
Наклонюсь - набрал прилично
И подальше кину вновь...
Теща рядышком - отлично,
Хмурит на погоду бровь!
Видно тоже размечталась,
Что поедет в этот раз,
Вишь, как сапкой размахалась -
Мамо, не сычить на нас!
Вы поедете в свой отпуск
У Египет в сентябре,
Ну а мы - на горный спуск
Что в Карпатах в декабре!
29.08.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208275
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 29.08.2010
Немов... Неначе... Ніби... Майже...
Так сталося... Зажди... Авжеж...
Кохання є! І воно справжнє,
Все інше - так, переживеш!
Хоча б... Тому що... Ще б... На хвильку...
Ледь... Непомітне.. Буде... Жди...
Та вийми з серця гостру шпильку,
Воно кохає назавжди!
Так... Буду... Хочу... Вмію...
Навіки... Разом... Не мине...
Десь підсвідомо розумію, -
Як прагнеш ти лише мене!
Завжди...Відверто...До нестями...
На повні груди... Вірю... Є...
Це почуття до смерті з нами
І силу до життя дає!
27.08.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2010
До Дня Незалежності України
Куди Ти прямуєш і разом мене
Вздовж прірви ведеш по стежині?
Були ми вже знизу! Гадаєш мине?
Й осядуть на стріху хатини
Щасливі лелеки? У небо злетіть
Так хочу, до низу не можу!
Втомилися чвари щодня ми терпіть,
Й ладнати навкруг огорожі...
Куда Ты идешь и с собою меня
Тропинкой ведешь вдоль обрыва?
Мы были внизу уже! Хочешь, чтоб я
В условиях нервного срыва
С Тобою вдвоем бесконечно летел?
Но, вниз не могу, только к небу!
В печенках сидит уже Твой беспредел,
Он с привкусом черствого хлеба...
Ти хочеш, щоб став на коліна і впав,
А, може, і зовсім - в могилу?
Щоб друзів своїх за обіцянки здав,
У зради позичивши силу?
Кому ж ті закони нам Боже приніс?
Бо право одне тут існує,
В нім «зеленню» душ забуяв пишний ліс
Й безкарність повсюди панує...
Ты хочешь к земле меня низко прижать,
А, может, и вовсе - в могилу?
Заставить свое у своих воровать,
Безумства используя силу?
Кому же законы написаны здесь?
Ведь правила лучшего нету,
Чем «зеленью» душ прорастающий лес,
Убогостью мыслей согретый...
Навіщо ганебністю Ти розцвіла
Під усмішки псевдогетьманів?
Корисливість їхня у кут завела,
А ціль - лиш набити кармани!
Наліво й направо пустили Тебе
Злидарно прохати по світу...
Коли ж Твоя доля вже розум знайде?
Чи казкою будем зігріті?
Зачем Ты творишь просто гнусную чушь,
Ухмылкой правителей спета?
Они завели тебя в дикую глушь,
Нагнули, пустили по свету!
И в позе заведомо пошлой ходьбы
Налево, направо решают...
Ну, разве хотела такой Ты судьбы?
Их сказки Тебя утешают?
В гонитьбі за тінню солодких вершків
Будуєш хати тільки «з краю»
Й не бачиш під рясами різних попів
Гебешників, прагнущих раю
Та лише для себе, - у Мерсах летять,
А землі пустують в блаженні...
І натовпи бідних на сходах стоять,
Благаючи чуда-прощення!
В погоне за призраком радужных снов
Ты строишь дома только «с краю»,
И вовсе не видишь под рясой попов
Гэбэшников, жаждущих рая
Но лишь для себя, - в Mерседесах летят,
А земли пустуют в блаженстве...
И нищие толпы у входа стоят
Разрухи Твоей совершенства!
Не свій Ти розкинула в небо шатер
Та, ріки течуть невблаганно,
Можливо забула, - Ти - матір сестер,
Хоч та, що найстарша старанно
Плюндрує свій дім - а це Київська Русь,
І тисячу років - ми діти!
За вискочу боляче, я й не берусь
Її намагання судити...
Не свой Ты раскинула в небо шатёр
Но, вспять не повернуты реки,
Наверно забыла, - Ты - матерь сестер,
Хоть старшая - стер*а навеки,
Забыла свой дом - это Киева Русь,
И тысячу лет все мы дети!
За выскочку страшно, судить не берусь,
Запал ее глаз на планету...
Хай буде, історію не розділить,
Як кажуть, - в сім'ї не без цього,
Ми будемо завжди сестричку любить,
Вини там немає народу...
Прокинеться, знаю, Могутняя Русь,
І князь Володимир повстане,
Я перший тоді медовухи нап'юсь,
Дешева горілка - не тягне!
Да ладно, историю надо хранить,
В семье не без места уроду,
И будем ее все равно мы любить,
Ведь нет там вины от народу...
Однажды проснется Могучая Русь,
Владимир Великий воспрянет,
Я первым тогда медовухи напьюсь,
Не водки, - дешевка не тянет!
Від щирого серця бажаю Тобі
Здоров'я і мирного неба,
Ти справишся, вірю, бо суть не в їді,
А в силі «духовного хліба»,
Давай, не соромся і успіх прийде,
Подалі гони ненаситних...
Коріння Кохання у душі веде
Й жовтіє на фоні блакитнім!
Хочу пожелать я от сердца Тебе
Здоровья и мирного неба,
Ты справишься, верю, ведь суть не в еде,
А в силе «духовного хлеба»,
Не надо стесняться, удачу лови,
Гони от себя ненасытных...
Ростки безупречной и вечной Любви
Желтеют на фоне блакытном!
23.08.2010
СЛАВА УКРАЇНІ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2010
Дайте мне полотно, только белое!
Карандаш, чтоб заточенный тщательно!
По-апрельски рисую я спелое
Пробуждение душ замечательно
Словно в сказке, движеньем умелым,
И капелью в мажорной тональности
Расцветает этюд черно-белый
Сажным цветом на фоне банальности
Так прекрасно, безумно и пристально
Разыгрался улыбкою майскою!
Вот уже на картине неистово
Обжигаюсь углем в Лето жаркое...
Как же мне передать ту таинственность,
Что сверкает лучами над речкою?
И все чувства мои для единственной?
Я сажусь у камина, под свечкою
И рисую! Втираются пальцами
Злободневности мысли проклятые
А на плане втором по дистанции
Все надежды крестами распятые...
Наконец то, добрался до Осени,
В ней страдаю душевною спелостью, -
Словно слезы над жизненной проседью,
Заливаю картину дождливостью!
И, наверное, сноску я сделаю,
Чтобы не было там безысходности...
Не осталось разгону для белого,
Все углы запорошены сложностью!
Дайте мне полотно, только новое!
Карандаш, чтобы жизнью заточенный,
Я стихи напишу безусловные
И поставлю в конце троеточие...
19.08.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206808
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.08.2010
Незаметно и тихо, почти в одну ночь,
Вновь закончилось спелое Лето
И природа нам шанс это все превозмочь
Оставляет осенним приветом
Как-то просто совсем время птицей летит,
Мы ворчим, мол, опять не успели,
Чуда нет, а за окнами дождик стучит,
Вниз смывая тень сказочных трелей
Свежий ветер прохладой цепляет за мысль
И несет вдоль дороги листочки,
То к земле их прижмет, то закружатся в высь,
Будто рифму срывают со строчек
Воздух словно висит, как судьбы пелена,
И наполнен отчаянным звуком,
Ну когда же? Когда же наступит она, -
Эта Осень сердечного стука?!.
Незаметно и тихо, почти как в кино,
Улетело за титрами Лето,
Ощущаю на привкус, как будто вино, -
То душа моя в Осень раздета...
18.08.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206527
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.08.2010
Ответ на:
Журавка :: Я сделаю коктейль
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204350
Ты хочешь, чтобы я испил
Глоток твоей пьянящей страсти?
И дальше, как и впредь, творил
Но, находясь в безумной власти
Тех нежных, словно дымка, слов?
Чтоб золотые вздохов льдинки
Меня терзали ночью вновь,
Рисуя образы, картинки,
В которых, сквозь мою тоску
И ревность к миру расставаний,
Ребенком, будто по песку,
Я шел по радуге мечтаний?..
Давай! Налей мне свой коктейль,
Я буду пить его с ладони,
Но, помни, - жгучая свирель
Отныне будет в нашем доме,
Сомненья прошлого - отбрось,
Ведь только так и на рассвете
Хочу, чтоб это все сбылось...
Я просто пьян от мыслей этих!
05.08.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2010
В продолжение мысли:
журналістів Укр :: Лечу на красный
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203947
Не стать бы мне на красный безучастно,
Хотя, давно движок уже хандрит,
А в планах... Планах?
Я такой же страстный
И под ногами жизнь моя горит...
Не стать бы мне среди полей сосною,
Но, ведь свободы там для сердца отбавляй,
А в гром... Иль молнию?
Ночной грозою
Меня, как прежде, взглядом зажигай...
Не стать бы мне на жизнь мою дороже
Для тех, кому мой дух родней,
Но я сужу себя... И каюсь!
Можно строже?
Чтоб путь оставшийся был легче и видней...
Не стать бы мне кому-то красным светом,
И в маске Мима доживать свой век,
Вот почему... Иль вопреки?
Я знойным летом
Брожу полями вдоль безлюдных рек...
Не стать бы мне на красный безучастно,
Хотя, давно тот перекресток пролетел,
А в планах... Сыновей моих
Прекрасных!
Я вновь пою, как в юности я пел!
03.08.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204061
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.08.2010
Кажуть, жив колись Платон,
Філософське диво...
Світ ідей - то еталон,
Світ речей - мінливий,
А між ними інтелект
У мізках літає
Й в математики об'єкт
Сенс буття єднає...
Я сприйняв Ідеалізм
Тілом і духовно,
Він в життя моє проліз
Геть невиліковно!
Наче раб працюю я
За одні ідеї
Й підраховую щодня
Мозолі-трофеї!..
Пишуть, що отой Платон,
Трансцендентне* диво,
Ще до власних похорон
Заявив сміливо,
Мов усе, що він створив,
Гіперуранію*, -
Для майбутніх перспектив,
Не для тиранії!!!
Філософія царям
Трохи недоречна,
Бо усім своїм життям,
Геть не безкінечним,
Треба дбати про святі
Цінності, ідеї,
А не спать на животі
В замках-мавзолеях!
Їм такий «ідеалізм»
Не підходить трохи,
Йде з бажаннями в розріз
Набивати льохи...
А на що нам той Платон?
Давньогрецьке диво...
Жити хочу в унісон,
А не пити пиво
І базікати про те,
Як прийти до влади,
От бажаннячко просте!
Істина? Чи гади
Захопили все навкруг
І усім керують,
Самі ж, трутні, мов без рук,
П'ють собі й жирують...
От такі сумні думки,
Може все й минеться,
«Ейдоси»* мої тривкі,
А терпець урветься, -
То вже будем не співать,
Брати в руки вила,
Й владу геть з країни гнать,
Бо вже заслужила!
* Трансцендентність
(від лат. transcendo - переступати) -
філософський термін, що характеризує те,
що принципово недоступне досвідному
пізнанню або не ґрунтується на досвіді.
* Гіперуранія -
особливий позафізичний світ, який, на думку Платона,
складають безтілесні прообрази, зразки, проекти, ідеї,
ейдоси речей, тварин, людей, чеснот та цінностей.
* Ейдос
(грец.-якість, вид, вигляд, образ, мета, сутність, намір) -
термін античної філософії і літератури.
Картинка:
Рафаель Санті, «Платон»
The School of Athens (detail).
Fresco, Stanza della Segnatura, Palazzi Pontifici, Vatican.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203552
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.07.2010
Ответ на:
журналістів Укр :: Ты поседел. Я не узнала
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202817
Я поседел...
Но, ты узнала,
Вонзив в меня свой острый взгляд!
Я помню все,
Ведь ты мечтала
Испить меня, как вечный яд,
Желая возгореть от чувства,
Укрывшись бездною стыда,
Была на грани совершенства...
Я узнаю тебя,
О, да!
Вся жизнь подобна карусели,
Игра, борьба, антракт, финал…
Но, я же помню,
Мы любили!
И это был не праздный бал!?.
Ухмылка, голос...
Все как прежде...
И только белые виски...
Зачем дарила мне надежду?
Теперь я царь своей тоски!..
29.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203328
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.07.2010
Жить стало лучше, веселее!
Забудьте про душевный стресс,
Включаю телик, просто млею, -
По миру кризис, здесь - прогресс!
Капуста нынче на прилавках
Ценою только вниз растет,
И всех бомжей на разных свалках
От этой жизни просто прет
100 дней прошло, нам заявили:
- За все в ответе лишь Она,
И сладких гор наобещали...
Снимай лапшу с ушей, страна!
Для олигархов - газ по триста,
100 баксов с тонны - на ура,
А люди? Будут как нудисты, -
На пляже греться, ведь жара!
Одежку покупать не надо,
Дадут всем бюллетень-листок,
Чтоб на себя махать прохладой,
Прикрыв рукой сознанья шок!
Зима, наверно, будет теплой,
А осень - выборов пора,
Вот с тем листком походкой робкой
Голосовать?.. А ни хрена!
Я больше никому не верю,
И будет «Нет» им мой ответ,
Лишь об одном теперь жалею,
Что не свалил в 16 лет
Из этой тупости убогой
Дорог и вечных дураков,
Где «право денег» судит строго
Под молчаливый скрип оков...
Где даже совесть продается,
А самый главный - просто в лом,
В ответ ехидненько смеется
И бьет челом перед крестом,
Со свитой глупых попугаев
По всем каналам нам орут,
Вранье «Свободой» величают...
Даешь отечественный «Спрут»!
Мозги - оставьте, напрягаться
Отныне вовсе не в почет,
Ведь надо очень постараться,
Чтоб сдать в налоговой отчет,
Не дай Бог, к Вам пришла проверка,
А Вы не знали?.. Вот так раз!
Готовь зеленые для клерка
И меньше всяких глупых фраз
Страна ментов и прокуроров,
А судьи кто? Все делай сам,
Живи как можешь, но без споров,
А то засадят срок и Вам...
Жить стало лучше, веселее!
Куда же деть душевный стресс?
Одна мечта, - уйти скорее
В иную жизнь, среди небес...
23.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202502
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 24.07.2010
Для замечательного поэта
и Человека с большой буквы
Евгения Вермута
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=6854
Под впечатлением от:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128594
Да, человек, увы, не птица!
Орлом не может он взлететь
И даже маленькой синицей -
Он не подвластен ими быть…
А может он своею мыслью
Намного выше в высь поднять,
Своею Человечьей жизнью
Всех тех, кто рядом, окрылять!..
Но, в час космического века
Все реже можно увидать
Души большого Человека,
Летящего в ночную гладь!
Да, человек, увы, не рыба!
Он плыть не может в глубину
И даже на подводной глыбе -
Не в силах он ходить по дну…
А может он намного дальше
В бескрайний океан нырять,
И мыслью быть мудрее, старше,
Всех тех, кто рядом, направлять!..
Но, в гонках нынешнего века
Все реже можно повстречать
Без стресса жизни Человека,
Плывущего наш мир познать!
Да, человек, увы… Теперь
Понять, порою, трудно даже
Кто из всех нас страшнее «зверь»,
Стоящий у двери на страже…
А, может, мы в прогресс обвиснув,
Хоть изредка, должны понять
Зачем дана возможность мыслить?
Чтоб мир прекрасный убивать?..
Но, в час компьютерного века
Еще ты можешь повстречать
С поющим сердцем Человека,
И громко вместе с ним рыдать…
16.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201354
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 16.07.2010
відповідь на:
корозлик :: щомиті
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201035
на відстані часу незламної сили
щомиті кохаю й слова твої п'ю,
Надія і Віра у віршах ожили,
а серце співає лиш риму твою...
чи зможу змінити ту долю примхливу?
побачити погляд квітучих гаїв
й упитись коханням,
потрапивши в зливу
обіймів твоїх, наче рідних країв...
на повнії груди вдихати й п'яніти,
сердечний звіряючи кроками стук,
і навіть секундами щиро радіти,
щоразу долаючи біль від розлук...
16.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2010
я пахну полынью и мятой
и цветом ромашки лесной,
а ближе к дневному закату
я дух излучаю иной, -
он где-то чуть-чуть переспелый
и четче других во сто крат,
немного застенчив, но смелый,
как будто Любви аромат...
я пахну жасмина красою
и красной малины кустом,
а ближе к рассвету - росою
укрыт от бессонных истом,
я чуточку завороженный
в своей бесконечной тоске,
и малость совсем предрешенный,
как замок на мокром песке...
я пахну прохладою зыбкой
и нежным касанием губ,
а ближе к тебе - я улыбкой
раздамся в объятиях рук,
и где-то чуть-чуть я наивный,
как аленький в сказке цветок,
но, помни - в Любви просто дивный!
я пахну желанием строк...
15.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201185
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.07.2010
По ниточке! Тонкой, из нервов
К тебе я иду прямо в ночь,
Я буду наверное первый,
И вЕтры смогу превозмочь,
А рыжая-рыжая сверху
Смеется наивно луна,
Вот тень ее в облаке меркнет
И тело дрожит как струна...
Я - кыс! Полуночный бродяга,
Ты слышишь? Совсем не молчу,
В ночном отражении стяга
Танцую и громко кричу
О тайне великой и сильной,
О том, как прекрасен наш мир,
Мелодией любвеобильной
Я грудь раздираю до дыр...
По мне Вы соскучились? Ждите,
Я скоро и к Вам загляну
По ниточке, нервами свитой,
По крышам всю грусть разгоню,
Волнуешься? Это не страшно,
Смотри-ка - как светит луна,
Я звезды считаю дотошно,
Скажи, разве это вина?!.
14.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200966
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.07.2010
Ассоциативное к
олежа :: Нет писем…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200774
не слышим мы друг друга в дебрях сайта,
как будто все лишь говорить умеют,
ах, где же та черта? мы как в офсайде,
словами не горим, а долго тлеем...
быть может, мы играем в прятки?
и злая грусть сожгла инициалы?
ах, нет! мы просто к тайнам падки
и наслаждаемся зависимостью вялой...
я допускаю выбросы блаженства,
что так усердно тонут в мыслях старых,
как далеко и высоко до совершенства?!.
ах, как приятен свежий комментарий...
13.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200813
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.07.2010
Відповідь на:
корозлик :: в полоні
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200550
в полон! у життєві пастелі,
у затишок відданих літ,
вставати щоранку з постелі
і чути: «Коханий, привіт!»
в незвіданий світ я крокую,
поезії зірку пізнав,
вона мене просто шокує
й оздоблює росами трав...
в полон! у зіниці бездонні,
в майбутнє світанкових мрій,
де ночі до ранку безсонні
і подих кохання живий,
вдихаю й жадаю невпинно
щоб доля, мов рима плила,
душа крізь рядочки нестримно
віршами зізнання несла...
13.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2010
Фотограф!? На охоту вышел?
Луну решил в ночи ловить?
Своими снимками, я слышал,
Мне душу чтоб заполонить?
Такие черные на белом,
Плевать, что был немного пьян,
Я дрожь их ощущаю телом,
Ведь сам был юн и столь же рьян
В попытках обуздать два цвета
Средь бесконечности тиши
И в дебрях поиска ответа
Цвет обрести своей души!
Дневной пейзаж снимал фотограф...
И так и сяк, не может взять
В свой объектив простой автограф,
Одно мгновенье изваять!
А на картине в спелом фоне
Большой открытою душой,
Как будто на моей ладони,
Вся суть земная красотой...
Палитру красок лучший фотик
Щелчком изобразить не смог,
Не ведом ему жизни готик,
Художник той картины - Бог!
Так что же, милый мой фотограф?
Видать, не в объективе суть?
Не в том, что можешь, как ризограф,
В тираж пустить любую муть,
А в том, что истинность картины
Должна першить, как в горле хрен,
И меткий взгляд из-за гардины
Намного глубже встречных тем?!.
Порою черно-белый снимок,
Как отражение миров,
Намного ярче тех картинок,
Что сделал фотик без мозгов!
08.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199989
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.07.2010
Асоціативне до:
Наталка Тактреба :: зеленим
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199748
червоним... все було червоним,
мов зарево, в кімнату увійшла,
і з вен моїх стікала стрімголово
словами недопитого вірша
з тобою ми були, неначе рідні,
і в кайф гуляли парком до зорі,
хіба я винен, що батьки у мене бідні,
за покликом бажань - пролетарі?
відсунувши мовчання на дно кави
й стук серця відчуваючи в руці,
я забував про повсякденні справи
і посмішкою милувався на лиці
ти закурила м'ятну суперлегку
й ковтнувши із бокала блиск ночей,
сказала: - я завжди лиш буду зверху,
а ти працюй зі святістю очей
бо є коханих, вірних і колишніх
у мене, як тих зірок угорі!..
й звучало те осінньо так і звишньо,
немов вдягнув я валянки старі
червоним... все було червоним,
хтось хмурився, хтось пив, а хтось прийняв...
а з вен моїх стікала стрімголово
байдужість обіцянок... я ж кохав!
07.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2010
Лежу на диване, читаю газету,
По телику снова любимый футбол…
Где пиво? Где кофе?
Подайте конфету!
А тапочки где мои? Что за прокол!
И окна зачем здесь так сильно открыты,
Сквозняк что ль решили устроить вы мне?
Несите мой плед тогда,
Быстро, шуршите,
Пока я не спел вам про мышку в норе!
Где ужин? Скорее сюда подавайте
Подносик, салфетка. Что?.. Курица вновь?
По времени главное не отставайте
Вон новости в восемь, - нахмурю счас бровь!
Ну вот, наконец то и полночь дождался,
Хочу я любви и огромной такой...
- Иди-ка ты, милый!.. - тут голос раздался,
Пледом укройся и ротик закрой!
07.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199758
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 07.07.2010
Солнцем на рассвете для тебя я встану,
Тенью в жарком лете, в осень - зонт достану,
Радостной улыбкой запылаю ярко,
Сквозь мои ладошки будет в зиму жарко
Рифмой расплескаюсь между слов и строчек,
Лепестком расправлюсь, - не скучай, цветочек,
Если хочешь, сладкой буду я росою,
И заплачу скрипкой рядышком с тобою
Разгадай, я - ветер в небе океана
И душевный остров в море без обмана,
Тайною покроюсь за семью замками,
А потом откроюсь милыми руками
Пусть уходит в млечность прошлого истома,
Отдохни, согрейся - стану крышей дома,
Огоньком желаний у судьбы камина,
Рядышком две свечки - это же картина!
Растворюсь я в краски песенным узором,
И спою, как в сказке, нежным детским хором,
Потому, что счастье - это только Ты,
Выпей же до донца все мои мечты!
07.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199709
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.07.2010
Ну, что там еще ты мне хочешь сказать?
Давно все изучены фразы,
Готов я до гроба их все рифмовать,
Укрывши в словесные стразы...
Зачем говоришь, что часами молчу,
Признания прозою пресной?
Я просто безумно тебя так хочу,
Чтоб прыгнуть с вершины словесной...
Откуда все эти упреки, что я
Работу ценю до напасти?
Смотри, возвращаюсь с работы, любя
Тебя обнимаю во страсти...
Быть может нам надо сходить в Диснейленд?
Там здорово, дети резвятся,
А мама и папа в души хэппи-энд
На лавочке пусть насладятся...
Про отпуск твердишь не один уже год, -
На море? Египет? Бананы?
Смотри-ка - души моей водоворот
Смывает сердечные раны...
Ну, что там еще я хотел услыхать?
Готов это слушать часами...
Пардон, - я пошел на работу, пахать,
Жди к ночи, вернусь со стихами!
05.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199385
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.07.2010
A.Kar-Te…
Замечательной и неповторимой…
(ко Дню Вареньки)
Не поверишь,
Но, это ведь чудо!
Словно жизни прекрасный росток,
Стебельком, прорываясь сквозь груды
Повседневности, -
Лиры цветок...
Не поверишь,
Но, это же прелесть!
Словно сказка из детства летит,
Ее шуточно-баечный шелест
Окрыляет, -
Стихами звучит...
Не поверишь,
Но, это источник!
Словно дивный колодец Мечты,
Он из лейки, как добрый цветочник,
Поливает, -
Мы - дети-цветы...
Не поверишь,
Но, это возможно!
Безграничные чувства нести
В наше время жестокое, сложно,
Озаряет, -
Без лести, прости...
Не поверишь...
Поверю! И знаю,
Кажуть в нас на Вкраїні - святе...
В каждом слове ее ощущаю,
Это Оля, -
Зовут A.Kar-Te!
03.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199029
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 03.07.2010
Буду нежно молчать,
Длится вечностью день,
Зажигать хочу страстью я свечи,
Но не в силах об этом
Так громко кричать,
Берегу силы только для встречи,
Слов не надо
Я в мыслях блаженных лечу,
Обнимаю тебя и лелею,
А рука соскользнула уже по плечу,
Обещал, - что вернусь и согрею...
Буду нежно молчать,
Не спугнуть чтобы ночь,
В небе вижу твои поцелуи,
Они ярко горят,
Повторяя точь-в-точь
Твои страстные алые губы,
Слов не надо,
Дыханием ночи пройми
Я вернулся! Стук сердца забавный,
В поцелуях заветных
Меня обними,
Обещал, - до утра я желанный...
Буду нежно молчать,
Эта странная жизнь,
Днем мечтаю о встрече с тобою,
Что готов на куски
Просто сутки порвать,
Окунувшись в стихи с головою,
Слов не надо,
Мы азбукой стука сердец
Разговор свой тихонько завяжем,
Только месяц свидетель,
Ночной сорванец,
Обещал, - никому не расскажет...
01.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198704
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.07.2010
Переклад на українську вірша:
Риша :: Отпуск в детство
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198274
(присвячується моїй бабусі)
В шкільне своє дитинство
Я спогадами плину,
На літо - до бабусі
На рідну Україну!
Смачні млинці із пічки,
Позбивані коліна,
Старі й забуті стрічки
Бабусині я вдіну,
А вечори духмяні,
Об ноги котик треться,
І піснею про «Галю»
Душа моя займеться...
Дитинство безтурботне,
Мов зіронька причастя,
Солодке й незабутнє,
Мабуть, то справжнє щастя!
Я згадую щоразу,
Бабусин голос гріє...
Відпустка! І відразу
У веселкову мрію, -
Вже чую рідну мову:
- Коханочка ти моя!
І то найкраще слово,
Ніхто так не промовить!
Той світ маленьких вікон
Засів в моєму дусі,
Нажаль, та десять років
Як вже нема бабусі...
У ріднім краю літо,
Камінчики вздовж тину...
Хтось на моря зігрітись,
А я - в дитинство плину!
30.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198511
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.06.2010
Я роздираю груди рядками про кохання
Співати хоче серце віршами про любов,
Чому, скажи відверто, усі мої старання
Відклались десь на денце й сховали біль промов?
Я роздираю совість одним і тим питанням,
Воно в мені засіло камінням у струмок,
Чому, скажи відверто, надії й сподівання
Виправдують лиш вчинки, що кидають у шок?
Я роздираю думку шматочками безглуздя,
Повірити не можу у цілісність знання,
Чому, скажи відверто, вчорашні милі друзі
Сьогодні просто люди й блукають навмання?
Я роздираю дійсність бурхливим намаганням
Відчути свою участь у завтрашній зорі,
Чому, скажи відверто, життя - лише змагання,
Хтось перший, хтось останній? Не біг - у стороні!
Життя у вирій роки птахами поглинає
Та розпач, навіть сльози ми мусимо стерпіть,
Бо божевільні кроки, одне кохання знає,
Приносять мертві рози... А треба далі жить!
30.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2010
Ответ на:
A.Kar-Te :: Не уйти ли. . ?
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198102
Не уйти, не сбежать, не раскланяться,
Аж не верится, так многоточится...
Это море стихов пусть останется,
Не хочу отпускать,
Так мне хочется!
Срисовать, окунуться, обветрится,
Аж до приступа мыслей замаяться...
А потом, словно штиль, успокоится,
Я смогу,
Только пусть все останется!
Где ты взялась?
Все просто колдуется,
Аж не в силах сдержать я эмоции...
Посмотрю на тебя и рифмуется
В каждом слове души троеточие!
29.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198393
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.06.2010
Прекрасной поэтессе Lee
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=6652
ко Дню вареньки
Я сегодня тебя поздравляю,
Пусть тюльпаны уже отцвели,
Потому, что стихи обожаю,
Потому, что стихи - это Lee!
Я сегодня тебе признаюсь,
И не надо печальной тоски
Потому, что стихами упьюсь,
Потому, что живешь вопреки!
Я сегодня с тобой поделюсь
Самой нежною рифмой на свете
Потому, что на свете держусь
Lee поэзией света согретый!
Я сегодня наверно напьюсь
Твоей сказкой под сенью берез
Потому, что прекрасная грусть -
Это хокку из мира Lee грез!
Я сегодня тебе расскажу
Продолжение дивного сна
Потому, что я также гляжу
На луну у ночного окна!
Я сегодня сказать обречен
Обреченной с Богами дружить
Потому, что незыблемый он, -
Этот путь, так безумно Любить!
Я сегодня тебе лишь дарю
Шар Земной... Ах, опять расцвели
Эдельвейсы! Живу и смотрю,
Как прекрасны они в руках Lee!
29.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198366
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 29.06.2010
а на дворі червень і душно,
літня спека мене дістала,
арифметика дій так слушно
після першої нас вставляла...
так банально - п'ю чай з лимоном,
хоч би печива трохи дали,
краще взяв би сам в гастрономі,
після другої знову впали...
то ж не перша і не остання,
у розбіжність думок не вірю,
після третьої вже навмання
я повіки підняв, мов гирі...
порятунок десь близько ночі,
знову восьме таксі втікає,
я шукаю навпроти очі
і вчетверте тебе кохаю...
запальничка у друге зайва,
бо палю я лише зізнання,
під вікном прохолода, мальви
пурпурові, як сон кохання...
просто зайві оті промови,
що в Одесі купуєм речі,
бо у п'яте нам добре знову,
і не думай про зраду втечі...
28.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2010
Розкажи мені казку про дивне Кохання,
Що живе у тобі духом праведних мрій,
Та й почуєш із уст моїх щире зізнання,
Бо давно і навіки я є лише твій!
Намалюй мені літо всіх наших стосунків,
Теплим дощиком радощів світлого дня,
Та й побачиш веселку моїх візерунків,
Що блукають по небу з самого рання!
Розстели почуття по життєвому полю,
Розквітають в нім квіти, мов діти мої,
Та й відчуєш бажання отримати долю,
Що вже спільна для нас і співає пісні!
Я Кохання своє розчиню у світанку
Колоритом барвінку навіяних снів,
Чорнобривцями квіток і цвітом романку,
Та найбільше - теплом твоїх радісних слів!
Я сплету з них думки, скопаю джерельце
Та й нап'юся відлунням гірської роси,
Щоб в долонях твоїх моє билося серце
Й поцілунки духмяні - диханням краси!
25.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2010
Я живу только ночью, когда светят звезды
Я дышу только светом луны до зари
Я рисую лишь чувства и нежные грезы
Я кричу, задыхаясь от сердечной жары
Ты безумно так хочешь опять этой встречи
Ты желаешь вписать наши судьбы в рассвет
Ты на облаке белом, вокруг только свечи
Ты готова услышать: - Тебя лучше нет!
Мы поем о тех чувствах, что нас окрыляют
Мы друг-друга вогнали в искусство сказать
Мы должны все сберечь, слова замирают
Мы не можем так больно об этом кричать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197723
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.06.2010
Вариант на русском:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135774
Я знаю, зовсім мало кохання в цьому світі
І шлях життєвий прісна заповнює вода,
Та дощиком з тобою я уквітчаюсь в літі
І посмішка у серці навіки молода
Я знаю, зовсім мало я був в долонях милих
І обіймав Кохання гарячим тиском рук,
Та я радію сильно, коли лечу на крилах,
Твоїх цілунків роси у скронях моїх мук
Я знаю, зовсім мало, життя - лиш дні та ночі
І доля так нестерпно лелекою летить,
Та хочу я дивитись в твої красиві очі,
Я думкою з тобою, нехай тобі щастить
Я знаю, зовсім мало сказав тобі прекрасних
Солодких, наче подих і радісних промов,
Та я завжди так чисто і з розумінням ясним
Усім життям свідомим плекав твою Любов
Я знаю, зовсім мало казкових мрій навколо,
Вже червонію сонцем у ніжність твоїх губ,
Та серцем поринаю в мелодію просторів,
Що так чарівно пестить мій поетичний слух
Я знаю, зовсім мало для себе вимагаю,
Хай негаразди долі наш оминають рід,
У теплоті обіймів для тебе я співаю
І зігріває душу Кохання дивний слід!
23.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2010
Відповідь на
журналістів Укр :: Вона іще в тобі…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196188
Так, у мені вона!
Всім серцем відчуваю,
У незбагненний вир закручує думки,
Та я не сплю вночі,
У небеса злітаю
І білими полями встеляють шлях квітки...
Так, у мені вона!
Я поглядом шукаю
Її прозору тінь, що вкрила почуття,
Біжу у білий день,
Про сили забуваю,
А навкруги гуде буденністю життя...
Так, у мені вона!
Всім тілом пробігає,
Мов хвилями думок, кидаючи у піт,
І десь у глибині,
Лиш підсвідомість знає,
Що мушу розтопити гарячим серцем лід...
Так, у мені вона!
Навіки оселилась
І подихом своїм мій смуток розганя,
А я відкинув лють,
Таки там щось змінилось,
Бо вже не можу вільно без неї дихать я...
Так, у мені вона!
Нестерпно і болюче
З середини пече нестримністю бажань,
Я в очі їй дивлюсь,
Вони коханням жгучі,
І бачу вогник щастя повз сітку сподівань...
Так, у мені вона!
Любове сизокрила,
Життям, таким коротким, напитися спіши,
Бо я не сплю вночі
І свічка не згоріла
У храмі, що на дві збудований душі!
22.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2010
Посмотри, я ведь рядом,
Почувствуй!
Как дыханием сердца дрожу
И так нежно, немножечко грустно,
Но, в глаза твои смело гляжу!
На закате пронзительно-алом,
Под звездой нашей страсти в ночи,
Звуком строчек своих небывало,
Светом пламени яркой свечи,
Отражением взгляда бездонным,
Неизведанной тайною глаз,
Твоим телом, почти обнаженным
Красотою немыслимых фраз!
Посмотри, я ведь рядом,
Дотронься!
Между строчек наивных стою,
Я не бог и не ангел-пропойца,
Но, срифмован тобой и пою!
На рассвете безумно, влюбленно,
С первым солнца лучом на росе,
Песней слов своих завороженно,
Как прибоем морским на косе,
Легкой дымкой, парящей над лесом,
Ароматом любимых духов,
Твоим чувством блаженно-чудесным,
Звездопадом сердечных стихов!
Посмотри, я ведь рядом,
Ты знаешь!
Я готов на прижизненный рай,
Ты, конечно же, тоже мечтаешь,
Так прочти эти строки, познай!
Отрешенность души среди белых,
Расцветающих лаской полей,
Рифму слов, безусловностью смелых
И безгрешностью малых детей,
Устремленность ответного чувства
До последнего вздоха любить,
Разделяя и в радость и в грусти,
Эту жизнь, не жалея прожить!
17.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196171
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.06.2010
Я, сам того не зная,
Попал однажды в... рай...
Зачем, не понимаю?
Сказал душе: - Познай!
Всю прелесть неземную,
И чистоту миров,
Как искренность, простую
Незыблемость даров,
И чудо совершенства,
Ведь тела нет, но ты
Как в мысленном блаженстве,
Вокруг одни цветы!
А в каждом из цветочков
Счастливая душа
Стихов твоих же строчки
Ласкает не спеша,
Забот мирских там нету,
Ведь истина ясна, -
Дарить свои куплеты,
Как ранняя Весна
Дает нам жизни всходы
И плещется ручьем,
И так из года в годы,
И ночью так и днем!
Я, сам того не зная,
Хотел дарить добро...
Увы, вся прелесть рая
Лишь за плитой габро!
Я, сам того не зная,
Попал однажды в... ад...
Зачем, не понимаю?
Наверно был я - гад!
Душе хотел заметить, -
А нет уже души,
И тело, как котлета,
Хоть ножиком круши,
Одна большая рана,
И ноет и болит,
А рядышком с экрана
Вся жизнь моя глядит!
За каждый день - в ответе,
А ночь - двойной упрек,
Зачем на белом свете
Мотал я этот срок,
За каждую минутку
Спросила дурака,
Сжигая меня жутко
Слезою кипятка!
И так, огнем пылая,
Я жизнь свою прошел,
Но, сам того не зная,
Обратный путь нашел...
Вот так мы, в жизнь играя,
Однажды попадем
Кто в ад...
Не будет рая!?.
Ведь мы друг другу врем!
11.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195107
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.06.2010
Відповідь на:
Наталка Тактреба :: мій штата - Дакота
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188263
Вдягну я чоботи, що вищі за коліна,
Та й піду мандрувати у життя,
Можливо не повернусь і загину,
Побачивши усе навкруг «сміття»...
Штани у мене - майже колір хакі,
Цигарка в роті - чим я не ковбой?
Щоб бачили усі мене собаки,
Щоб думали, що я - новітній Ной...
У сексі я - то, майже, на роботі,
Облиш кохання, скрізь одна війна,
Щоб довше відчувати, - у чоботях,
Щоб слів не чути - вип'ємо вина...
«Понти» крізь пальці лізуть, мов голота,
Яка там віра - адже все рівно,
Дійшов аж до Америки, - Дакота!?
І тут теж криза? От одне багно...
Мабуть повернусь знову я до дому,
Вдягну свої бавовняні штани
Не бачив щоб ніхто того сорому
Й згадаю мудрість діда сивини...
Візьму до рук велику я лопату
І стану ту багнюку вичищать,
Щоб жити тут без заздрощів і страху,
Щоб ненькою Вкраїну називать!
09.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194644
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.06.2010
Ответ на:
Рыбка :: Мне было когда-то шестнадцать…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176471
Ах, эта девчонка,
Что в шортиках с лямкой,
Зачем же на крышу полезла опять?
Мальчишечки в джинсах ты будешь избранкой
И голосом звонким стишочки читать!
О том, как взрослела,
Красавицей стала,
Назло зимним стужам и всем холодам,
И сколько б мороженых ты не съедала,
Я верил, что сердце тебе лишь отдам!
Как будто вчера
Это было все с нами,
В душе сохранила и помнишь?.. И я!
Мы бегали в лужи босыми ногами
Теперь, очень просто - мы вместе, семья!
04.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193724
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.06.2010
Пути твои - исповедимы!
Грехи твои - всегда с тобой!
Стихи - умом непостижимы!
Душа - борьба добра со злом!
Дорога в рай длинна и тяжка,
На ней исчадия клыки,
Не обойдешь, тяни упряжку,
Их не оплыть волной реки…
Ты в баньке хочешь свою душу
Лишить от тяжести оков?
И клятву жизни не нарушить,
Счищая пепел сладких снов?
О, нет! Мечты не смоешь пеной,
И белой кожей не сотрешь!
Коль начал путь по жизни сцене, -
Подумай, верно ли идёшь?..
Чтоб лиц, затерянных в подмостках,
Не видеть в бренной суете
Прыщавой пошлости подростков,
Орущих: - Мы совсем не те!
Но, стук сердец их ощущая,
Быть рядом, выше не спеши,
И, только совести внимая,
Ловить звук брошенной души…
Чтоб тел, окутанных в желанья,
Не ощущать, как боль разлук
Безумной спелости стараний
И потных от безделья рук!
Но, хладнокровие сбивая,
Быть рядом, ниже не спеши,
И, только нежности внимая,
Понять крик стонущей души…
Чтоб, суть сей жизни познавая,
Не обратиться в инструмент
Жестокой и корыстной славы
Под шелест траурности лент!
Но, все сомнения отбросив,
Быть рядом, дальше не спеши,
И, только память вновь уносит
В таежные углы души…
Так что живи с Любовью дальше,
Дарованный момент лови…
Мудрей мы с каждым годом...
Старше?..
Но Бога лучше не гневи!
04.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193648
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.06.2010
Под мерный шум
По окнам капель
Тихонько кто-то заиграл...
Звук флейты прямо в душу капал
И все поджилки доставал,
Мечты
Невольным сердца стуком
Вливались в тело...
Вдруг она
Своим неимоверным звуком
Пропала,
Снова тишина?
Да нет же!
Просто быть не может!
Зачем устала ты играть?
Влеченье странное, аж гложет
Всю тайну сердца рассказать...
Хочу я рядом быть с тобою,
Увидеть и познать,
Хоть раз!
Твой образ дивною судьбою
Ночь зажигает блеском глаз
И, словно тоненькая струйка,
Впадая в озеро души,
Там будоражит все...
Постой-ка,
Я слышу звук в ночной тиши!
Ах, флейта,
Как она прелестна!
Быть может, это дивный сон?
И та мелодия извечно
Мне только снится?..
Снова он, -
Души моей наивный дождик,
Ему, как будто все равно,
Рисуя каплями,
Художник,
Стучит тихонечко в окно...
01.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193109
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.06.2010
Асоціативне до:
Наталка Тактреба :: трамваї і травми
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192434
мала файну Земфіра рацію,
був би в мене хоча б пістолєт, -
влаштував би тарифам овацію,
депутатів спустивши в кювєт...
все по колу, стрімкі дуже лінії,
у 17-тім Лєнін забрав
монополію влади у геніїв
з пожиттєвими пільгами в рай...
з того часу блукаю трамваями,
вліво-вправо, - думками біжи,
все одно, наче гуски, всі зграями,
на кінцевій - під ніж і в'яжи!
мала файну Земфіра овацію,
бо співала про Лондонський міст...
та в сусіда давно нема рації,
й кулемет мій поржАвів від сліз!
29.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192460
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.05.2010
Відповідь на:
Наталка Тактреба :: я робот
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191652
я - Інженер,
наполовину тіло,
а інша половина - то ефір,
й кому яке до мене діло,
що замість серця маю я сапфір?..
щодень я на тяжкій роботі,
банальний надсучасний то процес -
ми роботів клепаємо в чоботях,
бо у болоті весь життєвий наш ексцес...
моделі різні є,
там мідь і алюміній,
і навіть позолота для верхів,
буває, лиш наклейку змінюй,
все інше - то амбіції, в архів...
лише вночі я знову, як Людина,
бо чую ласку і душі порив,
переживаю й плачу,
бо моя країна,
немов той робот, що мізки закрив!
цинізм - то мідь,
безжальність - алюміній,
а пам'ятник із літію тих душ,
що на майдані говорили:
- Змінюй!
а самі - лиш урвали куш
й живуть, мов роботи,
з холодним розрахунком,
не видно фаворитів, гріш-ціна!
я ж - Інженер...
скрізь іній у стосунках,
можливо і моя у тім вина!
28.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192351
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.05.2010
Весна у повному розгарі,
Життя вирує навкруги,
Пташки давно по гніздах в парі,
Малих годують...
Від дуги
Веселки радісно й приємно,
Он, сяє в неба вишині,
А може знак її таємний
Ти бачиш!
Не лишень мені
Кохання вічного картинки
Перед очима знов пливуть?
І вже нема йому зупинки,
Бо стуки серця груди рвуть,
Хочу без зайвих застережень,
Життя таке складне й просте,
Не маю почуттів обмежень,
Сказати лиш тобі про те!
Зберу я квіти у долоні
Весняні, лісові, прості
Й на нашому коханні лоні
Їх розстелю...
Візьми оті,
Що я знайшов біля озерця,
Он, бачиш, жовтий первоцвіт,
А може проліски до серця
Ти пригорнеш!
На склоні літ
Я крізь терени тої долі
Квітками шлях наш прокладу,
Зберу всі сили тай до волі
Життя віз сміло поверну,
Хочу без зайвих застережень,
На повні груди, на віки
Кохати й жить без упереджень,
Та дарувать тобі квітки!
28.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2010
Я не сплю давно по ночам
Сочиняю все в унисон...
Но, не верю своим очам,
Увидать бы хотел я сон:
На майданах опять костер,
Хороводы и песни там, -
Неужели народный взор
Обострился? И всем панам
Будет лихо от тех затей,
Что не может всегда орда
Кучкой хилых больных властей
Править миром. И что звезда
Изумрудом народных глаз
Спросит с каждого: кто ты есть?
И зачем ты пришел сюда,
Из корыта достаток есть?
Так вали же, дружок, туда -
Где глубины шахтерских руд,
На больничные койки сел,
Расчищать от отходов пруд,
Там где детство свое провел,
Там ромашки всегда цвели
И прозрачной вода была,
А теперь new-цари пришли
И бетонная в небо стена...
Пробуждение, как назло,
Всюду пьяная ложь вокруг,
Видно снова не повезло,
Я попробую новый круг
Да не спится, вот сел, пишу
А хотел бы костер лесной,
К нимфам в танец уже спешу
Я топазною той тропой,
На губах первозданный рай,
Бесконечность манящих глаз...
Так смелее же, выбирай,
Будешь спать так еще не раз!
20.01.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192060
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 27.05.2010
Я по клавишам белым удачи
Пробегу, словно резвый малыш,
Все диезы оставлю на сдачу,
Невозможно без них...
Ты услышь
Мою песню простую, из сердца,
В ней слова силой Веры полны,
Приоткрой же навстречу мне дверцу,
Я хочу,
Чтоб Любовью сильны
Были наши весенние чувства
И безумством твоей красоты,
Чтобы в трелях объятий искусства
Мы цвели, как у солнца цветы!
Я по нотам чудесным блаженства
Пропою, словно праведный хор,
Чтоб мелодией душ совершенства
Мы взлетали над вечностью...
Спор
О извечных бемолях не нужен,
Только светлые чувства просты,
Я по жизни с Надеждою дружен
И хочу,
Чтобы знала и ты,
Как иду я навстречу с тобою
По белилам ромашек полей,
Нажимая одну за другою
Эти клавиши жизни моей!
Я по строчкам дрожащего тела
Проведу, словно нежность, рукой,
Чтоб почувствовать, как ты хотела
Эти рифмы сыграть...
На покой
Отправляю печаль и разлуку,
Километры пути позади,
Я развею проклятую скуку,
Так хочу,
Чтоб Любовью в груди
Билось сердце единой, желанной,
Потому, что готов повторять
Эти звуки души неустанно
И по клавишам белым играть!
25.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191695
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.05.2010
Молчу...
Потому, что неволен,
Молчу...
Потому, что раним,
И лирикой в сердце я болен,
Давно что-то сделалось с ним!
Кричу...
Бессловесною болью,
Кричу...
Силой пламенных грез,
И рифму сплетаю я солью
Из высохших строчками слез!
Хочу...
Вновь воскреснуть любимым,
Хочу...
Страсть разлуки унять,
И быть навсегда лишь единым,
Устал я судьбу догонять!
Лечу...
Окрыленный над миром,
Лечу...
Сквозь души своей сдвиг,
И крик мой наивною лирой
Печаль растворяет на миг!
Пишу...
Сколько надо для счастья?
Пишу...
Чтобы мог уловить
Тепло от родного запястья
И губ нежных шепот испить!
19.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190582
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.05.2010
Передчуття тяжкі хвилини
Й хвилини щастя відчуття,
А радість скаче, мов дитина,
Думки не зводить до пуття,
Невпинно серце калатає...
Невже це сталося?
Ще ні,
Хвилина, п'ять?
Вже прибуває,
Я бачу потяг в далині!
Здалося...
Як пташки співають
О шостій ранку! Ще туман,
Бажання в височінь злітають
Назустріч долі...
Знов обман?
Той металевий голос каже:
- Затримка 25 хвилин!
Туман на землю зараз ляже,
А в небі журавлиний клин, -
У рідні гнізда повертає,
Немов життя до нас приніс!
Вже чую
Й тілом відчуваю
Тихенький стук тяжких коліс,
Нарешті!..
Можна привітати,
Промову влучну готував,
І все забув, що хтів сказати,
- Кохаю!..
Мабуть, все сказав...
17.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2010
Ответ для:
Lee :: Мелодия души…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189179
Я скрипку настрою в тональность
Мелодии вечной души,
Услышав, ты скажешь:
- Банальность!
Растрогать меня не спеши!..
Быть может, я просто стремлюсь
Дрожание струн уловить,
Незваною музой упьюсь
Хоть капельку!
Вновь дальше жить
Я буду с мелодией сердца,
Попробуй меня сокруши...
Ты скажешь, наверное:
- Скерцо!
Наивной и грешной души?
О, да! Может даже желанной
Мелодией стану твоей,
Конечно...
Из нот этих странных
Натянутой жизни моей!
12.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2010
Свою Любовь нашел я в небесной синеве,
Она июльским зноем и ветром снилась мне,
В рассветах и закатах апрельского ручья
И в грозовых раскатах, что в мае среди дня
Её я вижу ясно в играющем луче
И тонкостью прекрасной в зеленом стебельке,
Цветком волшебной силы и бабочкой на нём,
Порхающей над миром, как искорка огнем
Её я четко слышу - в груди сердечком бьет
И рвется мне под крышу, как ласточки полет,
Она бурлит блаженством касаний нежных рук,
Истомой совершенства от поцелуев мук
Моя Любовь - родная осенняя пора,
Как рощица, грибная лесная детвора,
Прохладною вуалью сентябрьских дворов,
Краснеющею далью закатных вечеров
Она скрипит, как дверца, тоскою октября
И где-то там, у сердца, стучится не тая,
Как будто хочет снова в те юные года,
Но не приемлет слова про жизни холода
Она мне дышит в спину и в радость и в беду
Ноябрьской рябиной в заснеженном саду,
Её я ощущаю теплом душевных фраз
И радости слезинкой с твоих прекрасных глаз
07.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188259
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.05.2010
Вот, что иногда получается из переписки в комментах…
Ответ на:
Это_я_Алечка :: Ну, и что…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186381
Ну зачем свои чувства ты прячешь
Из-за шторки окошка в прицел?
А потом спелой рифмою скачешь
По бумаге?..
Ах, как я хотел,
Чтобы там, в тех объятиях страсти,
Где любви долгожданной цветы,
Убежав от завистной напасти,
Привселюдно была только ты!
Я б тебя обнимал и лелеял,
Несмотря на скандальный фетиш!
Но увы...
Только в комментах брею...
- Ну, и что? -
Ты в ответ говоришь!
То не я был, и вовсе не с нею!
Разве мог я сказать «ну, и что»?
От ответа я просто балдею
И сгораю от страсти...
И то,
Что у жизни свои есть капризы,
Рукотворные часто они,
Знаю сам!
Ах, какие репризы!
И вокзальные плачут огни...
Я за шторкой оконною спрячусь,
Про себя в тишине помолюсь,
Запирать дверь не буду,
Удачи!!!
Пожелаю и молча напьюсь...
Прям с горла буду пить, дорогая!
Коль за радость, - слегка пригублю,
А за горе - до дна, не глотая...
Я такой! Коль люблю, - то люблю!
Истощенность души - не помеха,
Мысль строчками тихо ползет,
Ну, и что...
Ведь имею утеху -
Рядом Аля за шторкой поет!
Аля-Алечка-Солнышко, что ты!
Ты подтекста словам не давай,
Я в 9-ом купе, не закрыты
Мои двери, давай залетай!
Суховато, - лишь водка да сало,
Но зато, очень много души,
Мы напишем с тобою не мало
Стихотворных куплетов в тиши...
Шторы прочь!
«Ну и что», что устали!
На «лету» будем песни мы петь,
Улетая за дальние дали
От задухи, толкающей в клеть,
От замков, запирающих двери,
И от глаз, что в замочную щель,
Словно душу царапают звери,
Заглушая любовную трель!
Не нужны там ни водка ни сало,
Ни дешевый пропутинский газ...
Только чувства!
Поверь, их не мало,
Они рифмой слетают из глаз,
Как слезинки безумного счастья,
Как крупинки прекрасной мечты,
Уносящей из мира ненастья,
В мир поэзии!
Хочешь ли ты,
Чтобы вечность реальностью стала?
Чтобы счастье вокруг и для всех?
Чтобы зависть цветы не топтала?
Чтоб Любовь не для праздных утех?
Запускай свой эсминец наивный,
Можешь парусник бренной души,
Паровоз говоришь?
Ох, и дивный
Транспорт выбрала!
Но не спеши -
Видишь, птица парит небесами?
Ты окошко вагона открой
И взлетай над судьбы чудесами,
Тяжело против ветра порой...
Красота, ведь она того стоит,
И Любовь!
Этот мир сберегут!??
«Ну и что» упокоем накроет,
Когда люди друг другу лишь лгут!
07.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188201
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.05.2010
Зачем свои ты тратишь силы?
Зачем над страстью подняла?
Последнюю задела жилу,
И шанс забыться отняла!
Я - просто изверг-сладкоежка
И неустанный дуэлянт,
Люблю с вином я сыроежки,
И жизнь моя – иссякший грант
Неординарно, эпатажно, -
Умеешь ты заворожить...
В глаза смотри! Как это важно -
Любить, страдать и снова жить
Я - реалист, но я - мечтатель
И лирик безнадежных душ,
Порою, - просто обыватель,
Любитель очень крупных груш
И в сладострастии уменья
Зажгу потухшую искру,
В огне отчаянного тленья
Сгораю сам, но не умру
Я буду жить, пока на свете
И в свете глаз твоих огня,
В мороз зимой и в знойном лете
Ты будешь помнить и меня
За радость сильного общенья,
За теплоту душевных строк
Прости, слезою умиленья
Упьюсь, и это мой порок!
30.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187613
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.05.2010
Посмотри, как лучами умело
Снова солнце врывается в дом
И весна долгожданная смело
Шлет привет от шмеля за окном
Ветер стих и деревья по-женски
Цветом скрыли свою наготу
А над ними мелодией венской
Птицы громко поют красоту
Отогрела примерзшие души,
Распахнулась сюрпризом цветов
И влетает приятно так в уши
Рифма нежных весенних стихов
Снова ласточки сели под крышу,
Обновить свои гнезда пора,
На околице возгласы слышу, -
За мячом понеслась детвора
Абрикосы, черешни и сливы -
Белым цветом пестрятся сады,
У ручья вновь заплакала ива,
Подпевая журчанью воды
Так и хочется выкрикнуть смело:
- Ну, какая же прелесть!
И вдруг,
Единение духа и тела,
Ощутил от природы вокруг!
30.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187060
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.04.2010
Не сплю ночами,
Римами чаклую,
Сплітаю з ниточок душі
П'янкими й щирими думками
Вуаль причарування у тиші
Це дії мрій,
Бажаннями зігріті
У серці, що вже груди розрива,
Росою вій моїх закоханих омиті
Й освячені світанками слова
То вільний вітер,
Піснею він ллється,
Зі струн душі невпинним забуттям,
Бентежними рядками дивних літер,
Слідами поетичного життя
Як світ зорі,
Що з неба мені світить,
Всі фрази розтинаючи на блиск
Твоїх очей, таких несамовитих,
Здіймає у мені сердечний тиск
Молю тебе,
Мої думки невинні,
Нехай їх дія крізь нестерпність хмар
Й надалі буде ніжно і невпинно
Нести тепло тих невгамовних чар
30.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187041
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2010
Малесенька пташка до мене прибилась,
Можливо замерзла, чи хтіла води,
І так вона в очі мої подивилась
Аж, ніби, казала: - Вставай і іди!
Кохання твоє у життєвому полі,
Що сниться під ранок у райдужних снах,
В ромашковім цвіті безкрайньої волі
Летить зовсім поруч, мов вірності птах
Воно зігріває тебе і цінує,
Щодня напуває джерельним струмком,
І втому нестерпну ласкаво вгамує,
Прикривши під вечір пухнастим крилом
Я пташку малесеньку ніжно зігрію,
З руки дам водички та зерняток їсти,
Бо, як і вона, про свободу я мрію, -
Свободу лиш разом в коханні летіти
У серці моєму струна затремтіла,
Безмежним стремлінням те щастя пізнати,
Розкрию долоні, бачиш - злетіла,
То думка моя над полями із м'яти
Білим коханням ромашки розквітли,
Я кроками щастя мандрую по полю
І ніби уперше, таке воно світле,
Горить й освіщає усю мою долю
29.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2010
Погляньте, шановні!
У світі навколо
Невже Ви не чуєте ритму сердець?
Й так тяжко обличчям повернену долю
Ви хочете стратити!
Градом яєць
До вас позивається віра і совість,
Невже тільки зрада і гроші?
Авжеш...
За власних маєтків й душі нерухомість
Ви здатні на все!
Та у кого ж крадеш?
Кому прислужився, народний обранцю?
Чи, може, ти міри згубив почуття?
То вийди у поле ранесенько вранці
І вмийся росою!
Нікчемне життя...
Сплюндровані цінності,
Стравлена щирість,
Крізь посмішку злісних до болю очей,
Всі ваші «подачки» і «милості» -
Єресь,
Приховані дірки сухих калачей!
Обіцянки ваші мені не потрібні,
Як, власне,
Й присутність військових тут баз,
Заради наживи продали негідно
Мою незалежність за вшивенький газ!
Нехай олігархи,
Яким він потрібен,
Купують його по відомій ціні,
Чому я за нього платити повинен?
Ви можете відповідь дати мені?
Це тільки початок,
Народ, схаменіться,
Чекають попереду тяжкі часи...
Єднаймося!
Нумо, життю усміхніться
Й цінуйте свободу Людської краси!
27.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186630
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.04.2010
Відповідь на:
журналістів Укр :: Сховай моє ім"я
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185290
Прекрасна ніч, зійшла зоря
Й горить надворі,
Плекаю суть й молюся я
В бажаннях морі
І вже душа моя летить
У світ кохання
А в грудях серденько тремтить, -
Хмільне зізнання
Бо світ зорі цілунком губ
Упав на мене,
Неначе пристрасть ніжних рук
Між трав зелених
Кохання зоряний тандем,
Душа розквітла
Й згорає пристрасті вогнем
В нічному світлі
Два ніжних «я» злились в одне
Біля озерця,
І вже ніколи не мине
Той біль у серці
27.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2010
Асоціативне до:
журналістів Укр :: Скрипаль
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183456
Був тихий і весняний вечір,
На небі сяяла зоря,
А я, - покинув зайві речі
І тихо слухав скрипаля,
А він із серця мого соти
Так невблаганно вигравав,
Що на очах бриніли ноти...
Я крила подумки здіймав,
Ніхто й не чув,
Як грішне тіло
У звуках вічного тепла
Замовкло…
А душа злетіла
І в світ чарівний потекла!
Та музика в мене ввірвалась
Шаленим вітром почуттів,
Обличчя краплями вмивалось,
А я, - все слухав і летів,
Лише один...
Життя навколо
Несамовитістю юрби
І трохи поруч
Вічне слово
Мого кохання і журби
13.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2010
Ти потрібна мені!
Наче вітер,
Що повітря приносить ковток,
Я дитиною можу радіти
Й поглинати життя свого рок...
Ти потрібна мені!
Наче гори,
До вершин своє серце несу
Крізь свободи зелені простори
І джерельну плекаю красу…
Ти потрібна мені!
Наче сонце,
Що пробуджує ранок в тиші,
Мов промінчик у моє віконце
Освіщає глибини душі...
Ти потрібна мені!
Наче злива
Неймовірних і радісних мрій,
Що здіймають у вись мої крила
І несуть у країну надій…
Ти потрібна мені!
Наче море
Безкінечної віри в добро,
Хвилі щастя долаю а горе
Тихим спомином ляже на дно...
Ти потрібна мені!
Наче сяйво
Від яскравої в небі зорі,
Що палає коханням безкрайнім
Біля яблуні в нашім дворі...
Ти потрібна мені!
Наче доля,
Що у морі вершин дістає
Аж до сонця і сяє, як воля,
У полон взявши серце моє!
09.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2010
Боль на душе кипит
В вены пускает соль
Сердцем в груди стучит
Жизни играя роль
Чем же тебя унять
Много ли надо слов
Мысли листу отдать
Грузом двойным оков
Чтоб не сойти с ума
И не увидеть там
Белых одежд дома
С окнами по углам
Мне не легко понять
Привкус наивных снов
Но я хочу играть
Рифму оргазма слов
Вкус ароматных фраз
Страстью во мне горит
Жар леденящих глаз
Душу насквозь сверлит
Не преступлю табу
К нёбу прижму язык
Пот на холодном лбу
Словно душевный крик
Как тяжело молчать
Будет и мне урок
Ведь я хочу познать
Губ переспевших сок
07.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182299
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.04.2010
Торговых марок много, зовут их нынче - бренды,
И вовсе непонятно, что лучшее из всех,
Заполонили наши витрины, полки, стенды
И дурят беспросветно нас бедных для потех
Пойду-ка замивинюсь лапшою от Мивины
И зашампанюсь булькой - Одесский то бульвар,
Затрюфелюсь конфетой от соевой Короны,
Замономашу краской из чая самовар
Замаслюсь вкусным спредом от Фаворитной марки,
Икрою зажелею все Рыбные места,
Упьюсь я порошковым винишком от Кадарки
И зазгущеню сдобу Французского листа
А если очень сильно хотите вы покушать
Занашарябтесь мясом без бирки ГМО,
Включайте Панасканик погромче, чтобы слушать
Рекламу - как прекрасно и дешево дерьмо!
Простите, коль позволил, немного выражаться,
Слегка тут замартинил я вермута стакан…
И, главное, запомни - чтоб вдруг не обломаться,
Должны быть лейблы сверху, иначе - все обман!
06.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182237
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.04.2010
Ответ на:
корозлик :: мир Без Тебя
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181528
Пускай в том мире
«Без Меня»
Идут дожди...
Познай,
Аккорды жизни теребя,
Любовь не отпускай!
Она так искренно звучит
Легатто по словам,
А сердце тактами стучит...
Пусть солнце светит нам!
Опять весна и жизнь журчит,
Как нотками ручья,
Любовь качелями звучит,
Под трели соловья
Мурлычет громко хахаль-кот,
А небо - бирюза…
В душе моей водоворот
И на глазах слеза,
Зачем все это
«Без Тебя»?
Стакатто из груди,
Судьбы аккорды теребя,
Опять идут дожди!
03.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181544
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.04.2010
О Боже, как люблю я мир!
Ему все мои лести,
Особенно, когда гарнир
С большой котлетой вместе
Картофель фри? Пардон, пюре?
А может вермишелька?
Хочу в невиданном каре
Лежать я на тарелька,
А рядом неповторно так
Сарделечка, что с сыром,
Она под соусом «Тар-так»
Парит над бренным миром...
А если мысль разогнать
В порыве слов чечетки,
То пару можем мы узнать
Даже в стакане водки!
По граням истинным его
Она невольно льется,
Дурманя жаждою! Ого, -
Вот-вот, да и упьется...
Воображенье завели?
Я дальше продолжаю,
С икоркой блинчик! Не скули, -
Лишь на двоих играю,
Такая красная и в нем,
Аж слюнка вытекает,
А тело дышит, как огнем,
Ты хочешь - точно знаю...
В порыве нежности шальной
Невольно вспоминаю -
Огурчик с вилочкой родной,
Сейчас я зарыдаю,
Она, так нежно и любя,
Блестела и шутила:
- О, как же я люблю тебя!
Потом насквозь пронзила...
Почти не слышен слабый хруст
Огурчика под небом,
Как удивлением из уст:
- Колбаска! Вместе с хлебом?
Для сочетания миров
Им маслеца добавим
И с фразой века: «Будь здоров!»
В желудочек отправим...
О Боже, сколько сладких пар
Я б в рифму перенес,
Что не подточит и комар
Свой утонченный нос!
03.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181540
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 03.04.2010
В уяві своїй над землею лечу свіжим вітром,
Усе мені видно і чути. І навіть думки...
Притихну на мить, до землі підкрадусь непомітно
Та й слухаю пісню, що зранку співають струмки
Ось гарна дівчина, із сонячних променів коси,
Світанком іде, щоб умитися блиском води,
А трави, мов хвилі, у ноги скидають їй роси
І ніжно співають: - Омріяну долю знайди!
Краса неповторна летить у життя над полями,
Тим вітром у спогади тихо заносить мене,
І вже навпростець, білосніжного цвіту садами,
Біжу я на зустріч в кохання своє неземне
Мов юне хлоп'я у сорочечці білій із льону
В долонях несу я свої чудернацькі думки...
Щоб знову за вітром злетіти в життя невідоме
Й розтанути в пісні, що зранку співають струмки
30.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2010
Підсумок коментування мого вірша
Serg :: Мов у танці свічки догорали…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179210
«відомим» критиком сайту
Ремзе де Ловер http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8321
Закрили тему, безкорисна...
Навіщо гаяти свій час?
Ця думка в коментах первісна,
Й не змінить риму задля Вас!
Бо вірші - то не тільки слово,
Що гарно при кінці звучить,
А перш за все - душа і мова!..
Я можу наголос змінить,
І навіть дивно порівняти
Любов свою і пароплав, -
Він буде хвилі розтинати
За вітром думку розпластав!..
Захочу, буду малювати
Свій веселковий чудо-світ,
А, може, голосно ридати
Про невгамовну силу літ...
Хорей чи ямб?
Можливо... Навіть
Мій неповторний власний стиль,
І не потрібно риму ставить
У противіс до серця хвиль!
Коли воно, серденько, бОлить,
Ой, звісно, вибачте, - болИть,
То, рима непомітно схОдить!
….
В цей час не може хтось сходИть!
29.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180449
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2010
Асоціативне до:
- Серафима :: Напівправдою слово не муч.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179988
- журналістів Укр :: Половинчатість
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178561
Половинчастість слів та думок -
То вже наші традиції сталі,
Взявши в руки біленький листок,
Гарні плани складаєм, не далі...
Половинчастість мрій та ідей -
Ніби з генами хтось нам підсунув,
Бачу натовп дорослих людей,
А народу в єдинім не чую...
Половинчастість тіла й душі -
Ми розділені навпіл попами,
Кожен хоче у власній тиші
Мати Бога, а Він - лиш над нами...
Половинчастість влади грошей -
Бо не людям вона, а над ними,
У державній коморі мишей
Розплодилось в кота під очима...
Половинчастість совісті рук -
Совість серця вже канула в літу,
По шматочкам розніс чорний крук
Її колір червоний по світу...
Половинчастість цілі й мети -
Заплямована в зраді свобода,
Боже, дурнів нещасних прости,
Дай піднятись з коліна народу...
Лиш кохання бурхливий потік
Об'єднає усі половинки,
Половинчастість згине навік
З Української долі картинки
26.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180103
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.03.2010
Відповідь на:
журналістів Укр :: Як вам живеться?
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179790
Мій милий метелик, заквітчаний в лузі
Кохання ліричним віршем,
Прекрасні слова, наче квіточки-друзі,
Вмивають росою-дощем...
Із піснею в серці ночами і днями,
Долаючи будні страшні,
Знаходиш себе ти щоразу думками
Веселкою в радіснім сні...
А очі!.. Чудові і карії очі!..
Їх образ на крильцях твоїх,
Неначе на згадку про пристрасть дівочу
Камінчиком губишся в них...
Твій вічний притулок - світанкові роси,
В країну казок промайнув,
Ти знову і знову, злетів над покосом,
Плекаєш з них силу земну...
В полоні барвистих думок своїх файних
Навколишній світ пізнає
Щоранку натхненне й таке життєдайне
Кохання невпинне твоє!
25.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2010
На крилах могутніх у вирій лечу,
Несе мене сила кохання,
І так мені добре і все досхочу,
Бо я не ховаю зізнання
У тім, що Любов моя світу кричить
Весняного віршу рядками,
А серце у грудях невпинно бринить
Й до Вас промовляє словами:
- Не можна коритися смутку зими,
Давай підіймай свої руки,
Та й вітром думок своє тіло пройми,
Розвіявши холоду муки
Потрібно прекрасні, хоч трохи сумні,
Й розлукою зрошені очі,
Підняти до сонця, всміхайся мені,
Щоб Муза верталась щоночі...
Бо дама примхлива... А може то Він?
Чарівний із арфою хлопчик
До Вас завітав і б'є низький уклін,
Давай, починай перший стовпчик...
А вірші чудові у вічність летять, -
Усіх почуттів моїх сила
І хочуть так сильно й безмежно кохать
На білих зізнаннями крилах
24.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2010
Асоціативне з:
Серафима :: Двомовність почуттів.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178528
Ще з часу «великих братерських» стосунків
У всіх нас заклали спорідненість душ,
Ось тільки за змістом червоних лаштунків
Хтось мав лиш шматочок, а хтось - цілий куш...
Ми впевнено йшли, навіть іноді бігли
В двомовність душі повз весну своїх днів,
І чув я не раз: - Що ти, хлопче, не скигли,
Кохання настане, аби не спітнів!
Обман і Любов, як піщинки і перли...
Ми вірили сліпо в правдивість зізнань,
І так невгамовно горлянки ми дерли
В фальшивому блиску краплених старань
Усі почуття, навіть більше, кохання
Віддали в примарну до болю мету,
Взамін всі отримали чудо єднання -
Двомовність думок... Щось я знову плету?..
Життя дало шанс віднайти свою душу
І кольором сонця з'єднати блакить,
Гадав, що віднині я впевнено мушу
Двомовність життя назавжди схоронить
Нарешті! Це сталось! Невже відшукали?
І стан мій прийдешній у небо злетів...
Не довго герої у руки плескали, -
Кайдани двомовності їх почуттів!
Любов і обман, наче біле і чорне,
Існують завжди й перетерли наш час…
Все інше - двомовне й таке рукотворне
Сидить і з середини душить всіх нас
23.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179392
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.03.2010
И лаской взгляда молчалива
И многословием скромна
И радуешь меня так мило
И в час досуга - вкус вина
И так божественно красива
И безупречно мне верна
И ночь мою пьянишь умело
И рифма так твоя стройна…
И хватит! Буду откровенным
И не могу тебе я лгать
И среди жизни нашей бренной
Дай силы мне тебя познать!
И безграничной силой чувства
И гранью радужности снов
И неподдельностью искусства
И в звуках искренности слов
И чтоб дыханьем между нами
И мир прекрасного творить
И в миг касания губами
И спелость губ твоих испить…
И хватит! Буду откровенным
И не опущен в землю взгляд
И, в самом деле, просто тленно
Что люди в спину говорят!
И что же мне с собою делать?
И эти чувства не спроста
И не хочу о грустном ведать
И не могу, - ты так чиста
И ухожу от всех знамений
И не спроста в ночи не сплю
И верю в силу откровений
И просто: - Я тебя люблю!..
И хватит, хватит обещаний
И разве я не доказал
И среди вечности мгновений
Свою я жизнь тебе отдал!
23.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179372
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.03.2010
Відповідь на:
журналістів Укр :: Назвеш мене так ніжно, аж всміхнуся.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179079
Намистинки твої в три ряди
Віддзеркалюють місяцем чисто,
Як струмочок гірської води…
Я не втримався, знявши намисто
Та й провів вниз по тілу рукою,
Зорі з неба під ранок спадали,
Розплескалися душі рікою,
Мов у танці свічки догорали...
Я назву тебе ніжно й ласкаво,
Ти промовиш у відповідь: - Любий…
А у вранішнім присмаку кави
Відчуваю твої спілі губи
22.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2010
Опять пришла?.. В который раз!
Сидел я тихо у окошка,
Ты блеском звездных ярких фраз
На шею прыгаешь, как кошка
Опять пришла?.. Надеюсь впрок!
Весь день мечтал тебя увидеть,
Готов мотать с тобою срок
И обещаю не обидеть
Опять пришла?.. Я утону
С тобою в муках совершенства,
И спелость рифмы не спугну
В порыве вечного блаженства
Пришла?.. Я вижу!.. Не погас
Очаг заведомых прощений,
Страницами Любви о нас
Сжигаем книгу возвращений...
Сама сожжешь? Так это ж класс!
Иди ко мне - как в прошлый раз!
...
Опять уходишь?.. Вот так раз!
Не будет глупеньких страданий,
Тихонечко спою для нас
Стихами вместо оправданий
Опять уходишь?.. Вот упрек!
Всей жизни разбиваешь сложность
И преподносишь мне урок
За неизменную возможность
Опять уходишь?.. Значит вновь
Не встретимся в плену разлуки
Ведь вся изучена Любовь
До голой правды через муки
Ушла?.. Не вижу!.. Не погас
Очаг наивных ожиданий,
Страницами Любви о нас
Допишем книгу расставаний...
Сама допишешь в этот раз?
Так уходи - без лишних фраз!
19.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178533
рубрика: Поезія, Поэтические афоризмы
дата поступления 19.03.2010
Відповідь на:
журналістів Укр :: Слова…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178201
Що можу я?
Словами на світанку,
Не озираючись у темряви багнет,
Іти у світ,
До сонячного ганку,
Смакуючи твого кохання злет...
Що можу я?
Словами, мов цілунком
Проміння сонця
Й почуття пізнав,
Навіки стати ніжним подарунком,
Долоні до чола твого приклав...
Що можу я?
Словами вітру волі,
Усі бажання стиснув до руки,
Наперекір
Зіркам холодним й долі,
Нести кохання наше крізь роки...
Що можу я?
Слова... слова... тай годі...
А озирнусь - цвіте життєвий гай,
В нім ти,
У неймовірній вроді, -
Мого кохання божевільний рай!
18.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2010
«Мої думки – мов рання пташка…»
В унісон до:
Olechka :: Найкращий сон
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177813
Чарівний сон мені наснився, -
Ромашками у білий цвіт
Я щиро й ніжно закохався
Й поринув пташкою в політ
Понад полями, що світанком
У срібних росах, мов кришталь,
Де білим і легким серпанком
Вкриває цвіт зелену даль
А там, з гори натхнення, бистрий
В стремлінні звуки донести
Тече струмок, водою чистий...
Я хочу далі з ним плисти
У краплі вічного бажання,
Через каміння і пісок,
Донести щоб своє кохання
У білий цвіт моїх квіток
А небо зверху синє-синє,
Аж притискає до землі,
Я у ромашках білих лину
І так приємно там мені,
Бо я - частинка того світу,
Краплинка сили почуття,
Коханням вічності зігріта,
Біленька квіточка життя
У спів струмка такий невпинний,
За обрій, де бринить роса
Й відлуння неба, мов чарівна
Усіх думок моїх краса, -
Той сон - найкращий мій здобуток!
У цвіт ромашкових полів
Під ранок, загасити смуток,
Лечу я пташкою без слів...
17.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2010
Із коментарів:
«Вона працювала - Україна бідувала.
Хай попрацюють інші. Через п'ять років дамо відмітку.
А помаранчеві й біло-сердешні себе вже заплямували.
За Україну та її народ.»
Вона «працювала», хай інші «працюють»,
Червоні і сині, і ті, що ніде...
Та поки що, бачу, як тільки «тупцюють»
Водичку у ступі, - хто крісло знайде!
А кріселок різних, м'якеньких і пружних
На всіх не зробили, оце так прокол...
То ж будемо, хлопці, всі разом і дружньо
М'ячем в Конституцію, перший є гол!
Ось так би на полі в футбол вони грали,
Та тільки маленька різниця тут є, -
Ворота, в які вони гол забивали -
Свої, Українські і сітка гниє!
А запах від гнилі по світу блукає,
Звичайно, він, запах, вже без кольорів,
Й так само кредити у фондах шукає,
Бо виборців гарно грошима зігрів
Цю байку ми чуємо років зі 20-ть,
Мовляв, почекайте, терпіння - ваш хрест...
Простіше вже, хлопці, вам чесно зізнатись:
«Ви - наші раби, а Ми - ваші "The Best"!»
Ті кольори зради у плямах огидних,
То, певно, народна сочиться з них кров,
Червоні полотна вже здалеку видно,
А жовто-блакитні - історія знов
Хтось каже: - Чекати нам треба на краще,
500 років ждали, ще 5-ть - не біда...
Спаскуджені гени - натура пропаща,
Два нулики Вам домалює «Звезда»
Що дуже яскраво «Їм» шлях освящає,
В очах аж затьмарилось декому з них,
Він вільному світу про те сповіщає,
Що Всесвіту центр - то центр доріг!
Ось так і живемо, - «дороги і дурні»,
Що перше?, - історія нишком хранить...
А, може, потрібно «прозрачные урны»
Зі злом меншуватості в землю зарить?
А потім з рукою у серця назавжди
Обрати єдиний на світі свій шлях
У світ Української гідності й правди…
Все інше - то просто «Їх» совісті крах!
17.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178059
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.03.2010
Відповідь на:
Серафима :: Ніч підкрадалася кішкою дикою…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177826
Ніченька сіра зорі сховала,
Не повернусь я туди...
Кішка тихенько на лапках лежала
Тай муркотіла: - Не жди
Сплеск недоречності місяцем повним
Десь виглядав із-за хмар...
Рими, мов мрії, віршем змістовним
В душу навіяли чар
Спомин мій болем у тіло в'їдався
Добросердечністю слів,
Сам не помітив, як вже одягався...
Ранок на небі жеврів
Я повернуся з сонцем яскравим,
Серце тобі принесу...
Кішка муркоче: - Який він цікавий!
Й злиже з долоней росу
16.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177835
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010
Відповідь на:
журналістів Укр :: Немає сну…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177554
А вітерець слова почув,
Можливо він в думки підгляда?
І терпкого вина ковтнув,
Засипав наші вікна снігопадом...
Продовжив вірш,
Слова летять крізь сон,
І мрія Березневими гаями
Співає ластівкою в унісон
У неземнім польоті десь над нами...
Куди втекти? Навіщо? Назавжди?
Вже тепла шаль в руках моїх наївних
І свічка, мов палає нам:
- Зажди!
Останній подих воском подумів чарівних...
Я знову вірш твій огорну,
У крилах чистого невинного польоту,
І мчать слова...
Мов злодії, в Весну,
Шукаючи тепло і неземну турботу!
15.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2010
Для:
Серафима :: У лабіринтах долі.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176924
Божественна правда - в Любові,
Вогонь її щиро палає
В серцях, що несуть на долоні
Сини свого рідного краю
Для них лиш одна правда в світі,
Вона не підкупна «Пілатам»,
Або ти в коханні зігрітий,
Або за рубіж, - к депутатам
Ось так, не губися на старті,
Подвійна бува лише кава,
І в тих лабіринтах стандартів
Знайдеш свою волю і славу!
12.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176942
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2010
Для:
Kulagina :: 8 МАРТА!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175531
Вот, если б Цеткин, та, что Клара,
Могла бы это прочитать
И вместе с Вами, так на пару,
Подарки от мужчин принять!
То: все цветы, белье, металлы
И для хозяйства причиндалы,
Духи, косметику, колготки,
Ножей нельзя! Не надо водки!
Для люстры новый абажур,
Постельное белье «Ажур»,
Сапожки, юбки, бусы, стразы,
Заколки, разные помады,
Под шляпку зимнее пальто,
Меха и теплое манто,
Комплект для чудо маникюра,
В придачу стрелы от Амура...
Могла бы Золушкой вновь стать,
И соблазнять мужскую стать!
А наша Клара, та, что Цеткин,
Гвоздику прищепив прищепкой,
С историей решила спорить, -
Хотела новый мир построить!
В итоге: пашет вновь на грядке,
Стирает, гладит, варит сладко,
Детей растит, хозяйство знает,
По дому чисто убирает,
Базар, покупки, магазины,
Авоськи не сгибая спины,
Уроки, школа, в переходе
С подружкой поболтать о моде,
Подклеить стрелы на колготках,
Ножей нельзя! Давай без водки!
При этом все ж красивой быть
И мужа вечером любить,
Нести свой крест, прощать грехи,
И... ночью нам писать стихи!
Ну, что ж сказать Вам, наша Клара,
8 Марта - это класс,
Хотя, немного и запара...
Но, мы ведь любим сильно Вас!
12.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176932
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 12.03.2010
Онуки славного Тараса
Живуть на берегах Дніпра...
Причали, пляжі і тераси,
Полюють у лісах вепра,
Високий тин, маєтки видно,
Поважний вохор нагляда,
Оце живуть внучата, гідно!
Й Тараса думку спомина!
В країні незалежній, вільній,
А мова щира як звучить!
Вони на ній закони спільно
Складають, щоб ще краще жить,
Щороку в Канів приїжджають,
Аж до землі низький уклін,
Й Тарасу там розповідають
Як підіймались із колін!
Як здобували свої статки
Тяжкою працею вночі,
Тому чубаті їх нащадки
Сидять віднині на печі
Й жиріють в кам'яних світлицях,
У церкву ходять до Різдва...
Чому ж в твоїх, Тарас, зіницях
Похмура й досі ще жива?
Чому не встанеш, щоб побачить
Країну мрій своїх гучних?
Можливо треба все пробачить?
Нехай і далі Сон страшний
Усім нам сниться? Може досить,
І псевдогетьманам ганьба!
Не той, що вишиванку носить,
Є патріот... Одна хвальба!
А справжній син свого народу
Працює в полі день і ніч,
У шахті кам'янить породу
Й мартенівську ладнує піч,
Він Конституцію шанує
Й освіту чесно здобува...
Чому ж те панство так жирує?
Забуло де його права!
Тарас насупився бровами...
Не хочеш бачити цього?
Чи, може, тихими словами
Й незло забули вже й його?
Та ні, повір, ми не забули,
Бо вража кров - то не вино...
Бодай політики збагнули,
Що скоро кінчиться кіно!
10.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176774
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2010
Голі гасла чую всюди,
Голий істини момент,
Бо у Зраді вже не люди,
А лиш голий президент
Роздягають всю країну
Голі дядечки й тітки,
Замість думки їм на зміну
Голим видали значки
І цензура не потрібна
Цензур - голий партократ,
Регіонів голих гідний,
Як і голий демократ
Голі дії, голі справи,
Ех, нема "каменярів"...
Через голих кнопкодавів
Маєм вибір злидарів
Голий смуток розумовий,
Навіть фіговий листок -
Не листочок вже кленовий,
А лиш голий партквиток
Чи потрібні нам обранці
В голе й дике зібрання?
Я не вірю цим ...ранцям,
Їхня правда - то брехня!
10.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176570
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2010
На політичний манер:
Серафима :: Звивалася зрада гадюкою…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176506
А Зрада звивається мукою,
Ховаючи владну амбіцію,
«ЇЇ» називає «гадюкою»,
Складаючи new-коаліцію
Хизується власною ницістю,
Даючи обіцянки вірності,
«Його» облизавши до святості,
Заплутавши суть в нерозбірливість
Вертається те, що забулося,
Скувавши по душах Морозами,
«А я - над процесами» - чулося,
Процеси державі загрозами
Не зтерпиться і не полюбиться,
Зливаючи слізною зливою,
Бо тим «патріотам» щось ющиться,
За гроші вдаючи цнотливою
Звивається Зрада і піниться,
З народом своїм заграваючи,
Навряд чи в країні щось зміниться,
Безпомічність власну ковтаючи…
10.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176532
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2010
Прекрасной поэтессе
Рыбка
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=5225
ко Дню рождения
Ах, годы, годы -
Словно птицы,
Летят быстрее вольных тем,
Не успеваю я напиться
Их сладким временем,
Зачем
Я в этот день листаю
Всю книгу лет своих былых?
И с каждым листиком я таю,
Как снег весной в ручьях живых?
Ведь не вернешь все то, что было,
И в реку дважды не войдешь...
Но память помнит, не остыла,
Тому свидетель - телом дрожь!
Благодарю друзей я верных,
Что есть по жизни у меня,
Мгновений сладких и отменных
Мне подаривших навсегда!
Я верю свято в жизнь, в удачу,
Люблю Весну-красну,
Постой,
Любовь на дне души не прячу, -
Она во мне большой рекой
Наружу сквозь все строки льется,
И сердце бьется из груди...
Я все смогу, печаль уймется
И только радость впереди!
Надежда в лучшее,
Как всходы,
Сквозь душу мою проросла,
И в речке
Всей своей любви сквозь годы
Я гордость Рыбки пронесла!
10.03.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176510
рубрика: Інше, Посвящение
дата поступления 10.03.2010