Сторінки (28/2796): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fRxm_NvntMU[/youtube]
Тебе запрошую на чай,
Душе моя, давай посидим.
Прошу, мене ти вибачай,
Не часто час такий знаходим.
З тобою ми одна рідня,
Скажу простіше - одне ціле.
Все ж ти володарка моя,
Послухай, що так наболіло:
Чому примушуєш страждать,
Тріпаєш часто мені нерви?
Як цю загадку розгадать,
Чи це твої такі манери?
Та ні! Хіба я нарікаю?
Були ще, знаю, кращі дні.
Чого мовчиш? Я все ж чекаю!
Надай цю відповідь мені.
Можливо, тортик ще до чаю,
Варення, цукру, молоко?
Чому ж ти зустрічі шукаєш,
Кого пора зубуть давно?
Мовчиш? Я слухаю уважно.
Крім мене серце в тебе є.
Тобі диктує все поважно,
Для тебе вірний шлях знайде...
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=13e7jO_KjFQ[/youtube]
Осінній день нахмурив брови,
Чомусь в ненастрої він був.
І влаштував він сонцесхови,
Свою мовчанку увімкнув.
Про що ти в час такий міркуєш?
Чи надоїв цей листопад?
Дивися - голуби воркують,
Хоч і безлюдний давно сад.
Вони тебе не розважають,
Тобі сьогодні все одно?
Давно всі сонечка чекають,
Його нема давним - давно.
За всим уважно споглядаєш,
Ну як покращить настрій твій?
Твою загадку розгадаєм:
Виходь же швидше з своїх мрій!
Ти не сумуй за днем вчорашнім,
Пішов у безвість на цей час.
Осяй людей ти сонцем краще.
Зроби щасливими ще нас.
[img]https://postila.ru/resize?w=500&src=%2Fdata%2Ff4%2Fc3%2F83%2Ff7%2Ff4c383f74a7212a0d0c5fb1eb15dbe24141bb6b1f562f581d852e2284c6bee70.gif[/img]
( НАТИСНІТЬ НА КАРТИНКУ )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LV3VZQaKPgg[/youtube]
Всю ніч у хвіртку стукав вітер,
А дощ підтримував цю гру.
Кидав краплини, ніби бісер.
У ніч таку, хіба засну?
Чому ж тобі не спиться, вітер?
Тебе гнітить щось в самоті?
Чи довго ще терпіть твій витвір,
В твоїм щось трапилось житті?
Прислухавсь вітер, занімів,
Тихенько гілля вже качає.
Невже він слухати умів,
Сказати - слів не вистачає?
Стікають краплі по вікні,
Це їм вторить холодна осінь,
Чомусь не сумно все ж мені,
Можливо, жалко чогось трохи.
Що так летять роки життя,
Не все було, як я хотіла.
У сні іде все в забуття,
Тепер заснуть так й не зуміла.
Та сон миліший над усе,
Повільно він зморив і вітер.
І що болить, у сні - пусте,
На мить якусь цей сон все витре.
Безсоння - це людська реальність,
Думки товпляться у цей час.
Можливо, скаже хтось - банальність,
Та хтось знайде в безсонні шанс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jGASDZ7IN50[/youtube]
Пройдуть роки, зведе нас доля,
На перехресті двох доріг.
Та вже не буде того болю,
В душі з роками десь приліг.
В очах лишиться лише слід,
Колись недоспаних ночей.
І слід докорів давно зник,
Не буде ніжних тих речей.
На дні у серця буде пустка,
Байдужість тихо промайне.
І залишиться лиш пелюстка
з цвіту, до ніг тихенько упаде.
Лиш на хвилинку очі в очі,
Не сум у них і не печаль.
Тепер спокійні уже ночі,
І що пройшло, лиш трохи жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aSaYTGNpu7o[/youtube]
Коли ще звірі говорили,
Були і люди не такі.
Вони нам світ оцей творили,
І не скупились в доброті.
Вони не знали, що є гроші,
Мабуть, й щасливими були.
І не жили вони в розкоші,
А разом сім"ями жили.
Тепер ми знаєм - гроші зло,
Але без них як обійтися?
Комусь у цьому повезло,
А іншим треба з цим змиритись.
Вже інший час тепер гряде,
Багатство, сльози людські, гріх.
Куди ж дорога нас веде?
Тільки б Всевишній допоміг!
Де ж ділась радість? Лиш печаль,
Давно стомились руки, ноги.
Сховались мрії десь у даль,
В дорозі більше вже тривоги.
Ледь сонце визирне з-за тучі,
За хмари швидко утече.
Але ж ми всі такі живучі!
Як хтось заплаче, далі йде.
Все ж йдемо ми до горизонту,
І мрія ця нас підганяє.
Бо там видніється вже контур,
Що цю різницю зупиняє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fI0v9QCF3ys
[/youtube]
Проживала в хаті Мишка,
Очі сірі, тонкий хвіст.
Та ходила вона тишком,
Ще була мала на зріст.
Якось сталася біда,
І незчулась, як це сталось,
Закохалася в Кота,
І щасливою здавалась.
Був той Кіт такий добряк,
Дозволяв він їй усе.
Не робив їй переляк,
Бо для нього це пусте.
Мишка лазила по спині,
І кусала пухкий хвіст.
Разом спали на ряднині,
Непоганий життя зміст..
Разом гралися в ловитки,
Мишка першою була.
Розкидали все в кімнаті,
Довго дружба ця жила.
Стався стрес для Мишки якось,
Вкрала м"ясо зі стола.
І ця дружба похитнулась,
Бо хазяйка була зла.
Та отримав за це Кіт,
Та хіба він винуватий?
Потемнів у Мишки світ,
Бо надав їй Кіт пухнастий.
Мишка вскочила у нірку,
Кіт присів, дістать не міг.
Хіба влізе він у шпарку?
Він почув із нірки сміх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Tx26QcPfgE0[/youtube]
Лікує час, усі це добре знаєм,
Те, що болить, колись переболить.
Воно повільно, ніби сніг згасає,
Та іноді у грудях заскімлить.
Це час і пам"ять мають таку звичку,
Допомогти стражденній тій душі.
Здається їм, що це усе дрібнички,
Забудуться в життєвій метушні.
І віддаляють кроки те минуле,
І відцвітає колір тих очей,
Що без жалю колись ми відштовхнули,
Це коштує безсонних цих ночей...
Що час лікує, знаємо ми всі,
Та не завжди ми хочемо в це вірить.
Все більше віримо гіркій сльозі,
Що в час такий ніколи не обдурить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iIIfOmswcHY[/youtube]
Холодна осінь ця і непривітна,
Скупа на подарунки і тепло.
Моя ж душа чутлива і тендітна,
В надії, щоб ще сонце припекло.
А мрії ці всі виткані з туману,
І з сонячним промінням не в ладу.
Ховається від сонця він старанно,
Та я назустріч сонцю все ж іду.
Не спить вже осінь, тихо не дрімає,
Лаштує навкруги на свій вже лад.
Вона комусь дарує, чи ламає,
Веде у зиму всіх нас наугад.
І ми сумуєм за коротким літом,
За тим теплом, що так бракує нам.
Але в душі квітує самоцвітом,
Де ми колись сховали тепло там.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021
Лежить Бровко собі, дрімає,
Снують думки у голові.
Ну що робити, хіба знає?
Та де ж ідеї ви нові?
Устав, потрохи потягнувся,
Оце б поїсти щось у смак!
Замерз, від холоду здригнуся,
Не літо, осінь це, однак.
Пуста тарілка ще з учора,
Господар спить ще до сих пір.
Невже забув, що пес - опора,
Це він вартує вночі двір.
Буває трішки придрімне,
Хіба від цього має гріх?
Та відчуває щось сумне,
Але ж старався так, як міг.
Хазяїн встав і оком кинув,
Та де ж це мій лежить батіг?
Бровко собі тут щось прикинув:
Приліг, неначе занеміг.
Чому це кури всі безхвості,
А півень чом не розбудив?
І він розгніваний, від злості,
Бровка за злочин засудив.
Батіг побіг швидко по спині,
" Почухав" ребра він у "смак".
Не радий пес був цій новині,
Не знав, що день почнеться так.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2021
Встав Грицько сьогодні рано,
Ще не з тої встав ноги.
І кричить: А де ж сніданок,
Чого пусто на столі?
Кури в вікна заглядають,
Кіт м"явчить голодний.
Усі їсти дожидають,
Сум втесався непроглядний.
На кроваті лежить жінка,
Стогне, хвора ще з учора,
Розболілося колінко,
Ти ж мій муж, моя опора.
Нагодуй курей, кота,
Дай поснідать свинці,
Ця робота не важка...,
Бо болить ще й спинка.
Повернулася до стінки,
Ковдру натягнула.
Зрозуміть повинен жінку,
Ледь прийшла від кума...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2FpHw5TRckk
[/youtube]
Не покидай свою любов
Хоч і відчуєш щось не так.
Колись до неї довго йшов,
Вона для тебе, як маяк.
Не смій на неї ображатись!
Якщо загубиш - втратиш все,
Любов не може повертатись,
Вже корективи не внесе.
Найдеш вже іншу - це не те,
Уже не ті пахучі губи,
Відчуєш, що нове - пусте,
І сум летітиме до згуби.
Ти будеш згадками лиш жити,
Згадаєш кожен день і крок.
Себе не зможеш обдурити,
І гіркоти зіп"єш ковток.
Зітхнеш колись у ніч осінню,
Не раз пройдеш минулі дні.
Та поряд буде вона тінню,
Вже не врятує в дні сумні...
НЕ ПОКИДАЙ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lHvDOVnskDs
[/youtube]
Я пам"ятаю твої очі,
Такі ласкаві і сумні.
Сказати хочу, що щоночі,
Я часто бачу їх у сні.
І ти приходиш в ніч без стуку,
Сідаєш мовчки край вікна.
Твою тремтячу беру руку,
Зникає десь нічна пітьма.
Я хочу в очі подивитись,
Чому вони такі сумні?
І намагаюсь пригорнутись...
Чи справді сниться це мені?
Та ти мовчиш ні звуку, слова,
Зітхаєш тільки раз-у-раз.
Така у нас нічна розмова,
І швидко підеш без образ.
Лиш поцілунок на останок,
Обнімиш ніжно за плече.
А за вікном сіріє... ранок,
А що наснилось - все втече..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yhzLN9f5JYs[/youtube]
Лише та любов, що зможе,
Запалить вогонь,
Що на сонце буде схожа,
Та візьме в полон.
До скону віку буде гріти,
Розливать тепло.
І не дасть душі старіти,
Щоб там не було.
Коли будеш у знемозі,
Потемніє світ,
Ти відчуєш - на дорозі,
Є кохання цвіт.
Пелюстки іще не впали,
Що їм ті роки!
Вони променем заграли,
Ще живі ростки.
Може все любов змінити,
Якщо там тепло.
Бо її могли цінити,
Всім вітрам на зло.
А коли проснешся вранці,
Глянеш у вікно,
Ти відчуєш - є ще шанси,
Врятувало це воно.
Це кохання невмируще,
І на склоні літ,
Воно гріє іще дужче,
Сила - моноліт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021
Щось сумує наша Свинка,
Їсти геть не хоче.
Сама гарна, як картинка,
Хрюкає ж щоночі.
Що з тобою, скажи, сталось?
Не скажу нікому.
Може, ти вже закохалась,
В колі цім вузькому.
Чи не в того, що чорненький,
Що крючечком хвіст?
Він нічого, чепурненький,
Зна в коханні хист.
Чули, що до тебе бігав,
Гладив ніжки, спинку.
Чом тепер хропить злодюга,
І зробив зупинку?
Тільки Свинці не до сну,
Огірочких кислих хоче.
Знаю суму глибину,
Серце ж то жіноче...
Все пробачить, все простить,
Буде ще кохання.
Ця наука не навчить,
Буде знов зітхання..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eQT-tX350WQ[/youtube]
Мурчик встав сьогодні рано,
Умив личко, лапки, хвіст.
Поглядає на сметану,
Чоловік її приніс.
Глянув кіт в свою тарілку -
Там вечірнє молоко.
Це й штовхнуло на помилку,
Ось тоді усе й пішло..
Котик вигнув колом спинку,
Помахав пухким хвостом.
Проковтнув швиденько слинку,
Вже сидить він за столом.
На столі сметанка в блюдці,
Поряд пахне і сальце.
Для кота - це все у згадці,
Кіт на стіл уже повзе.
Що ж було тут? Стид і срам!
Наший Мурчик оступився.
Нема совісті і грам!
Будеш битий - провинився!
З чого ж тут почати їсти,
Що найперше скуштувать?
Бо йому дістались кістки,
Треба ж голод вгамувать.
Язичком лизав сметанку,
Трошки сала відкусив.
Ротик вимив він старанно.
Все! Він голод загасив.
Смакував він так недовго,
Бо господар ось іде.
Пам"ятатиме кіт довго,
Якщо він його знайде.
Спритно скочив під диван,
Вигдядає звідти нишком.
Розуміє він свій стан,
Він не з"їв же сіру мишку.
Довго думав він про гріх,
Совість дорікала.
Довго там сидіть не міг,
Все ж дістав за сало..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Sn8IOuXnjVY[/youtube]
Сперечались Цап й Баран,
Хто з них розумніший.
Швидко склали вони план,
Для обох був втішний.
Хто з них швидше пробіжить,
Не впаде в дорозі,
Той розумним буде жить,
Буде в всіх в повазі.
Стали суддів вибирать,
Треба знайти чесних.
Можна всіх отут назвать:
Мавпа, кіт- судді всі чудесні.
І побіги всі щодуху,
Хто ж тут буде першим?
Бігти ще немало шля́ху,
Був він не з найлегших.
Довго біг цей Цап і впав,
Лежить на дорозі,
Та одного він не знав,
Чом усі в тривозі?
Бо баран стоїть на ніжках,
Зовсім не зморився.
Він пробіг лиш зовсім трішки
Тут і зупинився.
Далі я не буду бігти,
Бачите - старенький.
Не зламав я свої кігті,
Значить - розумненький.
Нащо бігать, сиди дома,
Зараз це сучасно.
Жити легче все ж дурному,
Й Барану це ясно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6xYY2LhFimM[/youtube]
У лісі Вовк зібрав Громаду,
Сказав суворо він усім:
Це Лев надав мені посаду,
Щоб повідомив я усіх.
Про вас я буду піклуватись,
Тільки смиренні, щоб були.
І навіть можем побрататись,
Лиш зрозуміть мене могли.
Узнайте, що я полюбляю,
І що куштую на обід,
І чесно всім вам заявляю:
Зі мною вам не буде бід.
Коли поїм - люблю поспати,
Мене тоді так клонить сон.
Прошу мене не турбувати,
Це вимагає цей сезон.
У лісі тиша, всі в увазі,
Ну що робить з Вовком оцим?
Та раптом чують у цім часі,
Тут суне Лев страшний такий.
Він чув ці Вовчі настанови,
І лють його така взяла.
Коли сказав цей Лев промову -
В кущі Громада подалась.
А швидше всіх тікав Вовчисько,
Бо він боявся більше всіх.
А Лев почув, що щось нечисто:
Як Вовк права украсти зміг?!.
А Вовк кричить: Рятуйте! Лихо!
( Ще й хвіст набрався реп"яхів )...
Хтось шепотів на вухо тихо:
Це лихо сам собі зробив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NLrey-5-WLA
[/youtube]
Загляда горобчик у вікно,
Пташеня із сірими очима.
Чом же він не їсть оте зерно?
Тут якась ховається причина.
Дивиться мені уважно в очі,
Знаю, що сказати щось хотів.
А його серденько так стукоче,
Та, на жаль, не знає людських слів.
Може, щось болить в тебе, маленький,
Допомоги ти від мене ждеш?
Бачу, крила в тебе ще слабенькі,
Чи боїшся ти, що упадеш?
А коти під деревом вартують,
Слинку там ковтають вже давно.
Мріють, що горобчика скуштують...
Швидко відчинила я вікно.
Він чомусь злякався й полетів,
А коти лишились без обіду...
Все ж сказати щось мені хотів,
Полетів, не залишилось й сліду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-DzgcWA0nVk[/youtube]
Ще припікає сонце літнє,
Щоб не забули теплі дні.
Для нас хай буде незабутнє,
Врятує нас у дні сумні.
Відкриємо в серцях скарбнички,
І впустим сонячне тепло.
А взимку витратим по звичці
Уміло, довго щоб було.
Частинку подаруєм друзям,
Якщо забракне теплоти.
Не може серце буть байдужим,
В серцях так вдосталь доброти.
І зацвітуть в душі фіалки,
Дарма, що за вікно зима,
Ще кави вип"єм філіжанку,
Вже не зима - цвіте весна.
А на душі знов стане тепло,
Дивись - і паростки підуть.
І соловей пісні знов клепле,
Проблем ніяких - відпадуть..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kj97YKolHaw[/youtube]
І знов помилка? Це не я!
Це моя доля так схотіла!
Це я твоя і нічия, -
Мені на вухо шепотіла.
Нащо так робиш?- я питаю.-
Тобі мене невже не жаль?
Слова до неї я звертаю,
Але не діє ця мораль.
Якщо ж позичить чиюсь долю
Ту, що не робить помилки.
Тоді в житті не буде болю,
На день, на два, чи на роки.
Життя піде по новій стежці,
Спіткнутись доля ця не дасть.
І ми підем в одній упряжці,
Не буде суму і нещасть.
Але когось ти обкрадеш,
Взамін свою комусь підсунеш?..
Якщо ж колись ти упадеш?
Свою тоді ти позовеш.
Вона почує і пробачить,
Бо все чуже, то не твоє.
Та все це видумки, одначе,
Тримай, не віддавай своє...
Якщо віддаш - не повернеш,
Така це істина життєва.
Але коли ти це збагнеш,
Не буде так, як ти хотіла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=l03RKEVclK0
[/youtube]
Зробили Рижику будинок,
Він любить вдень й вночі там спать.
Найголовніше - відпочинок,
Та їсти треба все ж вставать.
Поїсть смаченьку він ковбаску,
Поп"є тепленьке молочко.
Найбільше любить мою ласку,
На пташок дивиться в вікно.
Він любить диню, кукурудзу,
Творог домашній, сало, хліб.
Для нас він зовсім не обуза,
Чимало в нас живе він літ.
Надвір його не випускаєм,
Чомусь його всі б"ють коти.
Але порядок завжди знає,
Мастак нашкодить і втекти.
Отак усі гуртом живемо,
Сумуєм - радість принесе.
Його ми любим, бережемо,
Нехай на радість в нас живе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6RqQ6_3DBbg[/youtube]
На деревині павутиння,
Павук це мріє про обід.
Пора надворі вже осіння,
Про осінь думати не слід,
Старанно виплів він картинку,
Щоб заманити кого слід.
І вже чекає не хвилинку,
Осінній день давно вже зблід.
Сиділа мушка на гіллячці,
Її манила ця краса.
Та поборола її сплячка,
Тихенько вітер колиса.
Та павучок чекає, звісно,
Яка уперта муха ця!
Та раптом крапунув дощик рясно,
Пропала мрія павучка.
Голодний, мокрий аж до нитки,
А де б сховатись тут на ніч?
Побачив всі свої він збитки,
А сон ковтнув його всю злість...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T-4IONt338o[/youtube]
Сумує грушка у саду,
Зітхає в позолоті.
Щоб заспокоїть цю біду,
Розклала пташка ноти.
І ту полився дивний звук,
Щоб заспокоїть грушку.
Пташок почувся перегук,
Зникав цей сум потрошку.
Спадає лист в журбі осінній,
Йому не до пісень.
Бо це політ його останній,
Удачно приземлитися лишень.
Висіла грушка на вершечку,
Такі холодні дні!
А поряд пташка в"є гніздечко,
Співає їй пісні...
Для кого грушку береже,
Хазяїна ж немає?
Однак, колись й вона впаде,
Вона це добре знає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cPRa2hNfwXc[/youtube]
А я біжу тобі назустріч,
Ще, літо бабине, чекай.
Тікають всі тумани врозстіч,
Моя любове, не змовкай.
А ти ще десь за горизонтом,
Не чуєш кроки ще мої.
А я долаю лабірінти,
Що влаштував ти для душі.
Ще сили вистачить, я знаю,
Хоч десь сумління все ж пече.
Та я свою любов впізнаю,
Я знаю колір тих очей.
Невже, то був очей міраж,
Що як магнітом притягав?
Ти зупинися і розваж,
Чи хтось кохання так благав?
Дивилось літо мені вслід,
Чомусь так мило посміхалось.
Та горизонт чомусь враз зблід,
Це літо в вирій вже зібралось..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3N_DW_7z7hc[/youtube]
Коротке літо бабине, хоч тепле,
Але на нього ти не нарікай.
Хоч падає листя вже пожовкле,
Кохання перше в пору цю згадай.
А хто не встиг ще покохати,
Дає це літо нам ще шанс.
Вже досить мріяти й зітхати,
Можливо, спробувать ще раз?
Напевно, десь чекає доля,
Пройдіть незвідані шляхи.
Часу немає йти поволі,
Якщо кохання є штрихи.
Спішіть в обійми до коханих,
І поверніть в серця весну!
Яка приходила лиш снами,
Тепер відчуйте на яву.
Що буде потім - неважливо,
Зима, морози, заметіль.
А ти дивись, уже щаслива,
Десь за спиною сльози, біль.
Тоді кохайте, як востаннє,
Ціну узнали почуттю.
Зуміє все змінить кохання,
Радійте новому життю..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Y8FaQ-njUtE[/youtube]
Як живеться там тобі далеко?
Сизокрилий птах, скажи мені.
На́що край покинув свій, лелеко?
Коротаєш на чужи́ні дні.
На чужині важко, я це знаю,
Ве́сну виглядаєш день при дні.
Не сумуй ти так, тебе благаю,
Я весну чекаю так, як ти.
Швидко пролетить зима, морози,
А коли побачиш перший цвіт,
Подолати зможеш все в дорозі,
Ти пришвидш пташиний свій політ.
Ти - найменший в зграї, розумію,
Поряд них тримайсь, не відставай.
А в душі тримай невтомно мрію:
Знову повернутись в рідний край.
А коли настане час жаданий,
Я почую радісний ваш крик.
Як же сумувала я за вами,
То цим дням утратила вже й лік..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7OjTBqCcUC4[/youtube]
Широке поле, неозоре,
Сумує, зорана рілля.
А дух холодний і прозорий,
Усе тут осінь зачіпля.
Одна окраса у чистім полі,
На зло вітрам усім зросла,
Тут поселилась мимоволі
Тополя - радість всім була.
Навкруг усе чогось чекає,
Дрімає стомлена земля,
Вже від роботи спочиває...
Почувся голос скрипаля.
Торкнув то вітер струни ніжні,
Щоб заколихати цю журбу.
Лилися звуки дивовижні,
І зміни стали на виду.
Зашепотіли вмить листочки,
Заграли промені в ріллі.
На все дивилась осінь мовчки,
Та тишу вкрали журавлі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=AcAvLyWW2yc[/youtube]
Топають маленькі ніжки першочка,
Йде у школу ніби, як на свято.
Хіба знає, що наука ця важка?
В школу йде із радістю, завзято.
І важкий рюкзак несе на спині,
Непосильна ноша почалась.
І в такі зворушливі хвилини,
У світ знань дорога подалась.
У руках букет із пізніх квітів,
Хвилювання видно на лиці.
Скільки ще пройде він лабірінтів,
Доки взнає мудрість у житті.
В добрий путь тобі, моя малеча!
Виростай і на відмінно вчись.
Розправляй маленькі свої плечі,
І дивись, в житті не помились...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7OjTBqCcUC4
[/youtube]
Ось і сталось так, як і писалось,
Осінь мовчи, без "війни" ввійшла.
Літо теж не довго і пручалось,
І на осінь не тримало зла..
Просльозилось уночі дощем,
Капали краплинки мимоволі.
Як їй припинити душі щем?
Вранці все затихло, ніби в змові.
Новий день вже осінь почина,
Так боїться, щоб не помилитись,
Перешкоди всі перетина,
Не завадить їй тут й помолитись.
Усміхнулось з вдячністю їй сонце,
В добрий путь! Ти маєш вже права.
Літо хоч давно за горизонтом,
Все ж до сонця любо заграва.
Це узріла швидко наша осінь,
І така взяла її тут злість.
Та зробила все це дуже просто,
Цю картинку туман з"їсть...
Покотивсь туман тут дуже швидко,
Закрив сонце, хмари так, як міг.
Лише осінь було добре видко,
І до ніг покірно він приліг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Je8wYXb0COk[/youtube]
Може доля усе вирішати,
Ось взяла і прислала тебе.
І для чого, хотіла б я знати,
Чом за мною постійно іде?
Озираюсь - він поруч зі мною,
Це побачить - притишує крок.
Забавляється доля ця грою,
Наганяє оцим лиш пліток.
Подивлюся - ну що в нім такого,
Помилився, чи справді любов?
Поміняю я звичну дорогу:
За спиною моєю він знов.
Лиш мовчить і постійно зітхає,
Чи надію пригрів у душі?
Але курс свій постійно тримає,
Бачиш, доле, ми вже не чужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OVFy2LN6ujM
[/youtube]
Здрастуй, Осінь! Просим в гості,
Раді тобі, знаєш.
Тебе всадим на помості,
Зробим, що бажаєш.
Будеш в нас на висоті,
Кожен замилується.
Не скупі ми в щедроті,
Доброта цінується.
Є що їсти, і що пити,
Що лише бажаєш?
Можеш просто відпочити,
Нам не заважаєш.
Маєш ти для цього час,
Можеш план складати.
Лиш не думай ще про нас,
Й літо підганяти..
___________________________
Бажаю всім щасливої осені!
[img]https://klike.net/uploads/posts/2018-09/1538213195_5.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=no867gCPG3A[/youtube]
В такий хороший світлий день,
Хочу подякувать тобі,
Що ти зі мною день - у - день,
У щасті, радості й журбі.
За те, що вмієш розуміти,
Надійний ти в моїм житті.
Для мене ти - найкращий в світі,
Й за це я дякую тобі.
В житті всього було чимало:
Узнали радість і печаль,
Та доля разом нас тримала,
Учила, що життя - кришталь.
Його дбайливо бережемо,
Рука в руці, як Бог велів.
Любов! З тобою поряд йдемо,
Й не треба більше кращих слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=O1amoZZhfog[/youtube]
Прийде осінь і спитає в нас:
Буде, що зимою їсти, пити?
Бо прийде не для прикрас,
Хоче взнати наші реквізити.
І здаємо строгий їй екзамен:
Заробили влітку цілий віз.
Він з горою всього повен,
Все, що треба взимку позаріз.
Осінь наступає все ж на п"яти,
Хоче взнати правду про той віз?
Як же цей екзамен можна здати,
По дорозі не згубить валіз?
Ось везе під гору віз життєвий,
Повен він душевного добра:
Це - кохання, діти вже дорослі,
Тут немає місця лиш для зла.
Ще там совість, доброта, зажура,
Ціле море виплаканих сліз.
То ж не лай нас, осене похмура,
Що везе під гору ледве віз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=67PYafLFXF4
[/youtube]
Вже літо на межі у осені,
Тримається, як може на плаву.
Та осінь не чекає все ж запрошення,
Лаштує тишком - нишком булаву.
Та літо не здається просто так,
Обходить іще власні володіння.
Хоч має у душі терплячий такт,
Та не призна́є раннє це падіння.
І різні їй приходять тут думки:
Як можна обдурити іще осінь?
На стражу тут поставить будяки,
Чи, може, запростити осінь в гості?
Накрити стіл з добутками врожаю,
Налить хмільного білого вина?
Відчує у душі, що поважаю,
Й закінчиться між нами ця війна.
А як побачить перше впале листя,
Відчує, що її це ж все ж вина?
Не думаю, що це зустріне з злістю.
Не час її, хай літо тихо промина...
Та що тут мудрувать, не ті ідеї,
Скінчився строк, і треба добре знать,
Що місце треба уступать цій феї,
І тихо- мирно все ж її прийнять...
Без злісті, без докору, з розумінням,
Бо треба у житті все ж совість мать.
Й приймать без сліз своє падіння,
І за спиною свою гордість залишать..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_DIP-RyWJxc
[/youtube]
Ступаю в осінь я несміло,
Бо ще не знаю, що там жде.
Давно вже літо відбриніло,
А осінь дні нові пряде.
Вона, як літо кольорова,
Красою не обділить нас.
Нехай не буде все ж сурова,
Залишить теплоти нам шанс.
Коли пройдуть дощі, чи зливи,
З тобою буду сумувать.
Пройдуть з сльозами негативи,
Їх зможеш, осінь, вгамувать.
Пройду самотнім тихим садом,
Букет твій, осене, візьму...
Собі признатися так складно:
Чому ж я плачу так, чому?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0B6rNfms3UM[/youtube]
Коли покличу - відгукнися,
Забудь про стомлене життя.
У мої очі подивися,
Це я прийшла - Любов твоя.
Я обніму тебе за плечі,
Підемо в край твоїх надій.
Де мрій недоспана хуртеча,
Як літа пізнього напій.
Ти вже відчув осінні кроки,
Спіши скоріш, не відставай.
Притиш лише гіркий неспокій,
Себе щасливим відчувай.
Хоч впав вже сніг на твої скроні,
Про це не думай, це - облиш.
Хоч осінь жде вже на пероні,
Її від літа відрізниш.
Ти не сумуй, я допоможу,
Бо я - Кохання, вслід іде.
Бо я зумію, я все зможу,
Тебе ще осінь не знайде...
------------------------------------
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887657
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600494
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2021
Сіренький кіт вмостився під парканом,
Чому ж це так йому не повезло?
Це хтось із дому кинув у вигнання,
Та він на них все ж не тримає зло.
Сидить брудний, голодний, одинокий,
Сумні думки приходять раз-у-раз.
Він у зажурі ще й такій глибокій,
Та добре серце пробачає без образ.
Та добрі люди котика годують,
Хтось кине шматок хліба, чи м"ясця.
Знайдуться ті, що із кота глузують,
Бо цвіллю розцвітають в них серця.
Та кіт не їсть, бо зараз не до того,
Ось снігом замете усе зима.
Нема того, ну хто б подбав про нього,
Нащо йому надіятись дарма ?
У реп"яхах худенька його спина,
Колю́чки він повільно витяга.
А у душі така вже порожнина,
Кошачу усю душу обняла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PLUt_JV8qMg[/youtube]
Впав листок, удачно приземлився,
Перший це політ його в житті.
Озирнувся, вгору подивився,
І побачив зграю журавлів.
Не такого він хотів польоту,
Так хотів дістати аж до хмар,
А не тут лежати у болоті.
І давив його важкий тягар.
Хтось ішов - і взяв листок у руку,
Посміхнувся і додому взяв.
Серце добре закінчило муку,
Та листок йому все ж довіряв.
З заздрістю листки дивились вслід:
Повезло із доброю душею.
Та чомусь свій стримали політ...
Не хотіли зустрічі з землею?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=no867gCPG3A[/youtube]
Одна єдина в цілім світі,
Колись мене так називав.
Не дарував мені ти квіти,
А лиш словами звоював.
Залишив ці слова на згадку,
Пройшли роки, немов віки.
Тепер розгадую загадку,
Чому такі сумні рядки?
Тепер ти став вже зовсім іншим,
І я давно уже не така.
Та розумію слова глибше,
Бо суть у них була п"янка.
На краю серця заховаю,
Іх не забуду ні за що.
В думках з тобою допиваю,
Таке хмільне оте вино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NiK4PP7TRbo
[/youtube]
Давно закінчились жнива,
Коса скосила з житом й квіти.
Лишилась квіточка одна.
Хто їй надав можливість жити?
Чи десь сховалася в ріллі,
Коли коса вже притупилась?
Чи йшли в той час дощі рясні,
Вона за землю ухопилась?
Одна, єдина серед трав,
Іще квітує сиротина.
Лиш вітер долю її знав,
І колихав, немов дитину.
Була для нього дивина:
Ось де порадує він душу!
Як розтопила злість вона,
Знайшла клітиночку найглибшу?
Обняв стеблиночку тендітну,
І плакав разом із дощем.
І довго квітка оця квітла,
Чомусь зворушена плаче́́́м...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XHhalE0Fl1g[/youtube]
Звертаюсь, душе, я до тебе,
Почуй мої оці слова:
В житті все в міру мати треба,
Для цього є ще й голова.
Я знаю: в мене ти вразлива,
Як щось не так - не панікуй.
Емоцій в тебе ціла злива,
Як щось робити - поміркуй.
Не треба охати й страждати,
Шукати ліки - це пусте.
Тут треба вихід пошукати,
Час допоможе - все зітре.
Радій, душе, як є причина,
Розбав життя у кольорах.
Моя найкраща ти частина,
І не зривай в дрібницях дах.
В життя вноси хороші зміни,
Щоб в нім було все до пуття.
Побільше радості хвилини,
Зроби красивим ти життя!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pie1Y-LGa3E
[/youtube]
Народ так скаже, як зав"яже,
Немає сумніву у тім.
Усі проблеми тут розв"яже,
Бо має досвід в житті цім.
Ми чуєм: старість - це не радість,
Чи всі ж до неї доживем?
І це життєва є реальність,
Для когось є це - міражем.
Це старість мудрими нас робить,
Все менше робим помилки.
І до розваг все менше вабить,
Важкі усе ж оці роки!
Нащо про старість зараз думать?
Так хочем в літі ще пожить!
Але ж роки..Хіба їх втримать?
Чи старість треба заслужить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ETOTQtSIBMA[/youtube]
Пробіг по тілу холодок,
Роса на земю вже спадає.
Знайду для осені рядок,
Який в житті мене втішає.
З тобою вдвох ідем ми в осінь,
Тримай мене, не відпускай.
Я не боюсь з тобою зовсім,
Лише упевнено ступай.
Не озирайся вже на літо,
Ой бачиш, перший лист упав?
В очах я бачу, це -помітно,
Цей лист тебе розчарував.
Важка, незвідана дорога,
Нелегкий шлях і до зими.
Крадеться десь якась тривога,
Але ти поряд, разом ми.
Даруй букет із пізніх квітів,
Росу ранкову лиш не збий.
Ти все це зможеш, маєш вміти,
Мене підтримати зумій.
Коли втомлюся я в дорозі,
Додай мені хороших слів,
І поцілунком витри сльози,
Оцим додаш мені ти сил.
І кожен крок з тобою радість,
Забудем, що вже сивина.
Життя дарує нам цю мудрість,
Бо я з тобою, не одна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021
Я БОГУ молюся,прошу хай спасе,
Як десь помилюся,
Прости мені це.
Я вірю в добро Твоє,
Не покараєш,
Бо ходимо всі по життєвому краю.
А ТИ усе бачиш,
За нас усе знаєш.
За себе і рідних ТЕБЕ я благаю.
Даруй нам краплинку СВОГО ТИ тепла,
Хай радість наповнить
Людські всі серця.
Хай мир запанує на нашій Землі,
Ми молимось, БОЖЕ, і вірим ТОБІ!!!
Нехай ця МОЛИТВА усіх нас спасе
від болі, хвороби, журби і розлуки.
----------------------------------------------
ВІТАЮ ВСІХ ЗІ СВЯТОМ МЕДОВОГО СПАСА!
БУДЬТЕ ВСІ ЗДОРОВИМИ І ЩАСЛИВИМИ!
МАКОВІЙ НАДІЯ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UxnvlU-PdvY
[/youtube]
Притишує літо звичайну ходу,
І фарби на сонці линяють.
І зовсім по-іншому в нашім саду,
Не ті вже чуття викликають.
Якесь хвилювання, немов чогось жде.
Спокійне, журливе, таємне.
Осінні думки душа тихо плете,
Що їй до смаку, так приємне.
В минуле чомусь обережно несе,
Без мрій у повернення, просто.
Можливо, від осені все це спасе,
Що так відчувається тонко.
Думки всі розвіяв опалий листок,
В задумі якійсь приземлився.
Вдихнув він повітря останній ковток,
Можливо, про щось помолився.
Це осінь у літі випробує крок,
Не впевнена, чи ще чекають.
Здає свій екзамен, важкий цей урок,
Здається, що всі про це знають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kPgQox0GijI[/youtube]
Розцвів світанок, ніби квітка,
Упала вранішня роса,
Та прилетів незнано звідки.
Шалений вітер і - гаса.
Усе пішло тут вверх ногами:
Добравсь до синьої роси.
Він збив росу, як батогами,
Йому байдуже до краси.
Знов подивився на роботу,
І щоб сюди іще додать?
(Нащо зробив ти цю глупоту?)
Побачив - хмарки он біжать.
Злетів вже вихорем у небо,
Нащо мені оці дощі?
Розгоню хмарки, їх не треба,
Спокійно буде для душі.
Намочуть крила? Ні! Не треба!
Як буду я тоді літать?
Хай світлим буде синє небо...
Можливо, досить вже, поспать?
Та враз почув - гудуть дроти,
До них не важко дотягнутись.
Не маєш й краплі доброти!
Колись ти зможеш посміхнутись?
Це голос внутрішній сказав.
Не чув! Ну що із цим робити?
В цей час він міцно уже спав,
Ти - злий, бо не дано любити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GPmE0NZnoIM
[/youtube]
Відцвітають троянди червоні,
Все не вічне, і це не секрет.
Пелюстки позбирала в долоні,
Дарував ти колись з них букет.
Поряд квітка, як зірка вечірня,
Жовтий колір їй так до лиця.
Така скромна, красива, манірна,
Що надію вселяє в серця.
Та обходять її стороною,
Рідко з неї дарують букет.
Вона плаче дрібною росою,
Не втрачає все ж свій етикет.
Їй присвоїли назву - розлука,
І тремтять пелюстки на вітру,
Бо для неї почути це - мука,
Що наводить нестримну журу.
Не журися, красуне, я знаю:
Так карають лиш злі язики.
Я ж надію в тобі все ж шукаю,
І про тебе думки - навпаки.
Жовта квітка - це символ надії,
І я вірю в твої чудеса,
І я знаю: здійсняться все ж мрії,
Біла буде в житті полоса...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1uKhOfGf6J8[/youtube]
Щербатий Місяць в надвечір"Ї,
Зірки розкидав тут і там.
І чітко видно всі сузір"я,
Усі підвладні небесам.
Для них усіх тут є робота,
Дрімота їм не до лиця.
Чумацький Шлях відкрив ворота,
Укаже шлях він для гінця.
Чарівний Місяць кине стрічку,
Нічну освітить темноту,
Вже не така страшна вже нічка,
З очей прогонить сліпоту.
А що зірки? Людські - це душі,
Нам нагадають - що живі.
На них ми дивимось із суші,
Мовчать, так жаль, що мовчазні.
Бува, злетить якась із неба,
У мріях землю знов дістать.
Але надія тут так сла́ба,
Умить доводиться згорать.
А ми все вірим і чекаєм,
Можливо, прийде ще той час...
До неможливого звикаєм,
Вони вже втратили цей шанс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=x5yXuAqRFVc[/youtube]
Похолодало. Літній ранок,
Природа стихла, чогось жде.
Приходить пізно вже світанок,
Ця рання осінь день вкраде.
І для душі нелегкі зміни,
На п"яти осінь наступа.
Смакуй же літні ще хвилини,
Допоки лист ще не спада.
На полі мліють літні трави,
Торкнулась гостра їх коса.
Приляже промінь для забави,
Це літа теплі ще вуста.
Куди не глянеш - все в задумі,
Плетуться нові вже думки.
Не піддаватися лиш суму,
Листаєм літа сторінки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LynipgpttbQ
[/youtube]
ВІзьму альбом, вгамую втому,
Розмову з друзями почну.
Всі фотографії у ньому,
І мовчки в час такий зітхну.
Давно не бачилась я з вами,
Так хочу голос ваш почуть.
Цього не висловиш словами,
Чомусь враз сльози потечуть.
Ви так далеко, ніби й близько,
У шафі збірочки стоять...
Вже опустилось сонце низько,
Вірші не стомлююсь читать.
Я відчуваю ваші душі,
Які чудові там рядки!
Для мене всі ви не байдужі,
Як всіх нас змінюють роки!
У них ви плачете й смієтесь,
Торкають щирі ці вірші.
Душа від слів тих ворухнеться,
Спішить у ваший край мерщій.
Візьму у руки подарунок
Того, хто в інший світ пішов.
Його вірші - цілющий трунок,
Жаль, не веде він вже розмов.
Живіть всі довго, посміхайтесь,
Я вас люблю понад усе.
Завжди щасливими лишайтесь,
Удачу доля хай несе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XHhalE0Fl1g[/youtube]
Вечірній час, і літня прохолода.
Душа вмостилась спочивать.
І дощова скінчилась непогода,
Ніщо не буде турбувать.
Лежу, вслухаюся у шелест,
Пташина писнула з гнізда.
Це рання осінь листя стеле.
Чому приходиш рано,ти руда?
Та раптом я почула чиїсь кроки,
Це ти так обережно увійшла.
Неже це літній час такий короткий?
Як ти таємні ці шляхи знайшла?
Стомилось літо, трохи постаріло,
Приляж зі мною поруч, відочинь.
В мені ти ще не зовсім відгоріло.
Усі свої сумні думки відкинь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=V-dyb9N87jU[/youtube]
Десь далеко-далеко,
За лісами й морями,
Знають край цей лелеки,
Що у дружбі з вітрами,
Там живуть наші мрії,
Недосяжний той край.
Там нема безнадії,
Схоже місто на рай.
Все в одному вмістилось:
Щастя, радість, любов.
Та не всім все ж судилось,
Життя бачить в обнові.
Як туди долетіти,
Свою мрію забрать?
Серед інших узріти,
Як навчитись літать?
Полетить хай за мною,
Зробить іншим життя.
Не пройде стороною,
Стане все до пуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yy3tVqfOWa0
[/youtube]
Душа мінлива, як погода,
Бо знає всі свої права.
Буває ніжна й дуже горда,
Бо вона вічна. І жива.
Лаштує настрій спозаранку,
Та їй байду́же, як прийму.
Наллю я чаю в філіжанку,
Тебе, душе моя, вгощу.
Я знаю: любиш солоденьке,
До тебе ключик я знайду.
Моя частинка ти рідненька,
Не смій тримать на поводу..
Буваєш тиха, добра, ніжна,
А то зірвешся, як вулкан.
Баваєш часом легковажна,
Мене загониш у капкан.
Любить примусиш і страждати,
Клянешся - це в останній раз.
А потім разом будем плакать,
Була любов не для прикрас.
Ось так живем удвох з тобою,
Проходять місяці, роки.
Ти не роби мене рабою,
Допоки я є, є і ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IJ-ldavbzx8[/youtube]
Розрісся терен край дороги,
І хто не йшов - усіх він зачіпав.
Забув про всі перестороги,
А хтось ішов, сокиру взяв й зрубав.
Колов то руки, комусь ноги,
А як болить, того-то він не знав.
Усіх доводив до знемоги.
А чи болить? Ні в кого не питав.
З нічев"я просто розважався,
Чи так ховав він ягідки свої?
Повільно, тайно підкрадався,
Влаштовував болючі ці бої.
І лиш тоді узнав він, що це біль,
Коли поранений лежав серед дороги.
Тепер його топтали звідусіль,
Карати інших був не в змозі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rDTJ6uTqrac[/youtube]
Старенький Клен розкинув крила,
Хотів злетіти до небес.
Його кохання так змінило,
Пішов в душі його прогрес.
Ну треба ж так це закохатись,
В крислату Яблуньку рясну!
І кожну мить все прислухатись,
Чекати другу ще весну.
Повільно вже спадає лист,
Туман частіше огортає.
Вже Клен втрачає отой блиск,
Повільно осінь зазирає.
Але душа ще молода,
Іще не втрачені надії.
Неначе впевнена хода,
Та Він признатися не вміє.
Налиті яблучка так манять,
От скуштувати б хоч одне!
І ці думки так непокоять,
Чому ж це так? Все не збагне.
Про молодильні яблучка він чув,
Що повернуть весну і силу...
Та він в задумі не збагнув:
Зима думки ці притрусила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2021
ДЯКУЮ ЗА ІДЕЮ ОЛЕКСІ УДАЙКО
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920703
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TjLABRzqsEA[/youtube]
Я хочу вийти в спеку в поле,
Підняти руки до небес.
І щоб цвіло усе навколо,
Відчуть життєвий цей процес.
Побачить жито важке, спіле,
Що хилить колос до землі.
Відчуть, що трохи я щаслива,
Забуть, що сили є ще злі.
Вдихнуть повітря чисте, свіже,
Наповнить груди аромат.
На трави росяні приляжу,
Зчарує ніжний спів пташат.
Земля ковтає сині роси,
Від спеки сповнена жаги.
Десь недалеко дзвенять коси.
Все це надасть мені снаги.
Тут наберу я сніп проміння,
В вінок барвистий уплету,
В степу знайду душі спасіння,
На зло задусі пронесу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o3TweRXIthk[/youtube]
Загорівсь сірник, палає,
Як захочу - спалю все.
Так він думає - гадає,
Що ніщо тут не спасе.
Так! Вогонь - добро і зло,
Це ми знаєм із дитинства.
До біди не раз звело,
В цьому суть його, як свинство.
Все ж вогонь життя дає,
Його довго здобували.
Кожен з нас його вживає,
Бо без нього б бідували.
Та з ним справиться вода,
Бо велику силу має.
Швидко тут вогонь спада,
І цю істину всі знаєм.
Користь хай вогонь приносить,
З вогнем жарти немалі.
Не завжди вода погасить,
З ним не грайтеся малі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mLqPS6oBJ2s[/youtube]
А сон довірливий, усе чекає,
Зітхає котрий час вже під вікном.
Безсоння побороти як? Не знає,
Не хоче лізти в хату напролом.
Загляне обережно: ні, не спить,
Скрипить перо, їй хоче догодити.
Яка приємна, дивовижна мить!
За це її не можна осудити.
Їй не до сну, думками десь літає.
Так хоче підібрать такі слова...
А за вікном давно уже світає,
Та ніжність підбирає голова.
Це хтось давно чекає вже листа,
І в нім знайде те найцінніше слово.
І ця робота зовсім непроста.
Сон дасть їй дописать обов"язково.
А сон усе ж чекає за вікном,
І зникли зорі, полягали спати.
Затих в кущах небіжчик - вітролом,
Повітря напоїла рута-м"ята...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D5anNTxjwS0
[/youtube]
Кигиче чайка над водою,
Чомусь схвильована вона.
І в море падає стрілою,
І дістає, либонь, до дна.
Що так пташину схвилювало,
Що відбулось в її житті?
Мабуть, того, що бракувало,
Хова надійно в німоті.
Хіба побачить хтось ті сльози,
Чи перейме її печаль?
Слабкими будуть ті прогнози,
Тут скрите все, як під вуаль.
Не плач, красуне легкокрила,
Життя і ваше теж важке.
Хоч свою тайну не розкрила,
Неспокій твій й мене пече.
Не розгадати птахів тайни,
Та ви так схожі на людей.
Одне - не видно ті сльозинки,
Хоч плач зривається з грудей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2021
Як підняти собі настрій?
Думала Настуся.
Надоїло уже спати,
Піду похмелюся.
Розболілась голова,
Ломить м"язи, кості.
Нащо вчора так пила?
В цьому винні гості.
Може, квасу, чи вина?
Знову захмеліла.
І життя вже трин - трава,
Зовсім друге діло.
Стало море по коліна,
Легко подалати.
Збило з толку тут сумління:
Як дійшла до хати?
Чи на двох, на чотирьох,
Думає - гадає.
Бачить ось чортополох,
В згадках випливає.
Позбирала колючки,
Чула, що лікує.
І полізла навпрошки...
Сили щось бракує.
Мабуть, це було не раз,
Добре пам"ятає.
Що будяк отой не спас,
Часто знов "ковтає".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JPbeuK8nbBA[/youtube]
Буває ждеш когось так довго,
Години, місяці, роки.
Виходиш навіть на дорогу,
Та все дається це взнаки.
Втрачаєш в час такий надії,
А серце жде і мене дурить.
І в котрий раз думки розвію,
То знову хочу усе ж вірить.
Спадають сутінки повільно,
В оману зводить пізній час.
Стає чекання нереальним,
Неквапно вже втікає шанс.
Хіба догониш, повернеш?
Тут спрацювало щось не так.
Можливо, час той проклянеш...
Та все ж чекатимеш, однак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KDIjEyZ3zTI[/youtube]
Прогноз погоди попередив:
Сьогодні буде сильна злива.
Уважно слухали поради,
І всі надіялись на диво.
Набігли хмари волохаті,
Ми ж точно знали: буде дощ.
і щоб сиділи ми всі в хаті,
Бо всі ми будемо, як хлющ.
Із нетерпінням всі чекали,
Сиділи мовчки край вікна.
Усі із страху позникали,
Людська затихла метушня.
Чомусь лиш кури все квоктали,
Порахував їх півень всіх.
Собаки гавкали, ганяли,
Та дощ не капнув ще із стріх.
Із хмари визирнуло сонце,
Чи можна день уже почать?
Воно всім треба зараз конче,
Щоб всю брехню цю розвінчать.
Виходьте всі, дощу не буде,
Проміння дощ цей украдуть.
А дощ не дінеться нікуди,
Прийде тоді, коли не ждуть..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tzInES2sMnk[/youtube]
В природі все іде по колу,
Життя людське іде лиш по прямій.
І не зіб"ється із шляху ніколи,
Не прийде день вчорашній, і не мрій.
У літо не повернеться весна,
І первоцвіт - нездійснена надія.
Побачити це зможемо лиш у снах,
Не треба випробовувати мрію.
В природі все давно іде по плану,
Ні крок назад, лише вперед.
Хоч часто нас заводить у оману,
Так хочеться узнать все наперед.
І крок за кроком, ближче біля цілі,
Природа мудра - все це прихова.
Десь за спиною стогнуть заметілі,
Та дні такі - це справа часова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2021
Розрісся хміль, поліз по деревині
Безжально так висмоктував він сік.
Свою не бачив в тім провину,
Порушував спокій він в усіх.
Простягся сміло до калини,
Обплутав ніжні пелюстки.
І був безжальний до моління,
Та терну зупинили колючки.
Подумав: а чи варто з ним змагатись,
Так боляче він жалить і пече,
Ще можна без життя зостатись,
Не варто підставлять йому плече.
Тут вітер вирішив усі проблеми,
Здійнявся сильний вітровій.
Закрив болючі усіх теми,
Вступив із хмелем у двобій.
Із корнем вирвав дикий хміль,
І кинув на колючу кропиву.
І ось тоді узнав, що значить біль..
Але і тоді подумав - все переживу..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2021
Свиня у холодочку спочивала,
Думки її торкали кожен раз.
Одна найбільше підмивала:
Ну що б смачненьке б з"їсти у цей час?
Ця спека кожен день так діставала,
Болото висохло тоді на раз.
Порадувати душу чим - не знала.
Та десь запах холодний смачний квас.
Та що той квас! Звичайно, не для неї,
Картопля, морква, все це вже не те.
Ще краща в голові з"явилася ідея.
І для душі, напевно, підійде.
Можливо з"їсти треба апельсинку?
Як пахне і дратує цей нектар!
Зробила в голові ідея ця зупинку,
Щодуху подалася на базар.
Та смакувать плода їй не вдалося,
Тут налетів бджолиний хижий рій.
Таке страхіття раптом почалося,
Нічого не лишилось від тих мрій.
Покусана ледь ноги потягнула,
Ще довго снився їй той апельсин.
Чи в час отой вона оце збагнула:
Що плід оцей росте, та не для свинь́?
---------------------------------------------------------
Не мрій про те, чого не досягнути,
Смачненького поїсти - це не гріх.
Та не завжди все можна проковтнути,
І цим піднімиш ти усіх на сміх.
[img]https://lh3.googleusercontent.com/proxy/lc9KhzbYEqa19mfv7lngCMKfGFpw2V_t0BmcvJjhGCjvwjCB3nwuahrEZCtORdycO5pSXmiwC_9aX0xpGo7XEAc8zUtllHciXfTktIN1PA[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pYuKWxTplC0[/youtube]
Упала крапля на долоню,
А я подумала - сльоза.
І знову серце у полоні,
Ось знову плачуть небеса.
Надворі спека неймовірна,
А дощ розсипав це срібло.
Яка природа ця манірна,
Куди це хмару занесло?
І знову сонце й дощ в одному,
І радість, й сум..Як зрозуміть?
Далеко десь розкати грому,
Ну як оце все оцінить?
Чи збився дощ цей знову з курсу,
Чи це предвісники чогось?
Та я подумати тут мушу:
Чи, може, сльози ці когось?
Не плачте, сині небеса,
І не тривожте мою душу.
Яка гірка оця сльоза!
Її з руки я стерти мушу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3KhrJrGZAfg[/youtube]
Спокійно плине тепла річка,
Услід їй заздрять береги.
Красиво в"ється, ніби стрічка,
Жага спадає навкруги.
Вона весела й непоборна
Її назад не повернуть.
Як роки наші, неповторна,
Ніхто не зможе їх припнуть.
Спішать в незвідані краї,
Старанно ночі їх стирають.
А в голові, як бджіл рої:
Чому в житті отак буває?
Буває все навперемінку
То сум, то радість, то печаль.
Про це замислимось хвилинку,
Життя, подумаєм - кришталь.
І не тому, що тонке б"ється,
Уже не склеїти склянки.
І думка ця постійно в"ється:
Життя не пробачає помилки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=13e7jO_KjFQ[/youtube]
Проміння сонця ллється водоспадом,
І я набрала жменю промінців.
Враз хмарка пронеслась, яка досада!
Я так боялась втратить червінці.
Сховала хмара золоте Ярило,
А дощик вирішив в руках усе тримать.
Та раптом тут вмішалося Вітрило:
І хмару дощову зумів прогнать..
Не буду рахувати я червінці,
Я буду роздавати своїм друзям.
Побачу посмішку на кожному лиці.
Бо я до них ніколи не байдужа.
Хай кожен промінець в душі - оправа,
Яка зігріє і в зимовий день.
Як оберіг, як сонячна заграва,
Не буде лиш додатком до кишень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iHy_Z7K6jPg[/youtube]
Коли буває гірко на душі,
Тоді задасть мені вона турботу!
То в час такий тут треба поспішить,
Налаштувать її на іншу ноту.
Ну що тобі потрібно у цей час?
Скажи відверто хоч мені на вушко.
Повір, що не почує ніхто нас,
Зроблю усе, найкраща моя душко.
За ним сумуєш, що давно не дзвонить?
А, може, іншу він давно знайшов?
Та хто йому у цьому заборонить?
Ти ж знаєш, що така бува любов.
Та знову вперто ти мовчиш, ні слова,
Ну чим же настрій цей тобі піднять?
І довго ще триває ця розмова,
Та як же із душі ці хмари розігнать?
Знайшла простий і зовсім легкий вихід:
Врятує тут молочний шоколад.
Він зніме гіркоту і мій безвихід,
Миттєво зникне із душі безлад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9l5ohpQWfbo
[/youtube]
Вишневий сад стоїть в задумі,
Достигли вишні вже давно.
Чи піддалися вишні суму,
Що зробить хтось із них вино?
Напій заграє з вас в фужері,
У літню спеку вас зіп"ють.
І буде смак цей до вечері,
По жилах хміль ваш розіллють.
А дві душі, напившись чарів,
Згадають знову про любов.
І тут не буде коментарів,
А буде тиша, без розмов.
Нарушать тишу відголоски,
Чим радість сповнена була.
Бо це любові були сплески,
І в цім вина* була вина...
-------------------------------
вина* - гріх, провина, мотив
Можна й так: Мотивом був фужер вина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rDTJ6uTqrac[/youtube]
Мрії, ви літаєте далеко.
Чом буває довго вас чекать?
Може, ви так схожі на лелеки,
Як й вони, навчилися літать?
Хто із нас не хоче мати щастя,
Потайки цю мрію бережем.
Та його пізнать не всім удасться,
Але хочем вірити - знайдем.
Пробуєм не раз його впіймати,
Позирки шукаєм навкруги.
Як і де його тоді сховати,
Щоб його не вкрали вороги?
Надважка постане тут задача,
І думки спокою не дають.
Просто жити - це і є удача,
Щастям її просто назовуть..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KKwzrMlY4W4
[/youtube]
Промінь сонця пробився
Крізь шпаринку вікна.
Ледве дощ зупинився-
Пролягла сивина.
Прокотився клубками,
Вітер гнав до ставка.
Спотикавсь байраками,
Розлітались шовка.
Зачіпавсь за гілки,
Та боровся щосили.
Виправляв помилки.
Кропива ось вкусила...
Але сонце все вище,
Щедро промінь кида.
Вже туман ледве дише,
Йде повільно до дна.
Поскидав світлі шати,
Не досяг своїх мрій.
Пізно вже повертати,
Чи вступати у бій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1LU9AJvwy3c[/youtube]
Спішить до осені вже віз,
Багато в літа ще роботи.
Зробити треба позаріз,
Одна його оця турбота.
Коротші дні - його тривога,
А чи зробити все успіє?
Коротша вже оця дорога,
Та хто завадити посміє?
Підставить ніжку сильна злива,
І все, що зроблене - стече.
Яка душа його вразлива:
Чому ж це сонце так пече?
Та попри все - його робота,
Закотить вище рукава.
Ступають ноги по болоті,
Все зробить чи за раз, чи два.
Колись все ж треба відпочити,
Дурне ж натхнення підганя.
Думки всі треба відпустити,
Пришвидшить все ж воно коня.
Немолоде вже, де та сила,
Яка спочатку ще була?
Та знову думка осінила:
Усе робила, що могла.
Присядь, спочинь, не поспішай,
Ще середина тільки літа.
Своїм думкам не потурай,
У всій красі ти вже розквітла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XCJLO-lms94[/youtube]
Запахла м"ята кучерява,
Скупалась в теплому дощі.
Немов цариця вечорова,
Зняла всю спрагу із душі.
І холодок пройняв приємний,
Всміхнулись втомлені думки.
І знову мрії потаємні,
Листають нові сторінки..
Піддасть наснаги матіола,
Любисток сили ще надасть.
І оживе, що було кволе.
Це дощ у спеку має "власть".
Веселка змінить кольори,
Вже світ не сірий - кольоровий,
І дощ ми просим - повтори,
Даруй нам краплі ти медові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Esax3K3Nki4[/youtube]
Вишневий сік спиває спрагле літо,
Як згадки тих минулих давніх днів.
Янтарні краплі висохлі розлиті,
На скатертині давніх милих снів.
Не сік то був, а молоде вино,
Червоний колір очі притягає.
О, як же це було таке давно!
Чому ж воно в минуле повертає?
Хто недопив чарівний цей напій,
Чому краплинки так тривожать душу?
Можливо, хтось позбувся всіх надій.
Загадку цю чужу я не порушу.
Колись було подібне щось і в мене,
Пили гіркий настій червоного вина.
О час, далекий незбагненний!
Чом час від часу пам"ять вирина?
Так хочеться в минуле повернутись,
Допити те залишене вино...
Та злишилось тільки посміхнутись,
Бо іншого давно вже не дано...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2021
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164197
(Це моя пісня, написана 11 років тому. Зараз є
в тему до присвяти. Слухав цю пісню і Віталій давно).
Залишаючи землю,
Не сумуй так, душа.
Ти прожив не даремно,
Нова зірка зійшла.
Буде всіх яскравіша,
Щоб її ми знайшли.
В ній проміння тепліші,
Що проб"ються в імлі.
Кинеш погляд свій світлий,
І згадаєш про нас.
І відчуєш ти звідти:
Ти - живий повсякчас.
Бо тебе пам"ятаєм,
Твої ціним вірші.
І з тобою блукаєм,
В край твоїх споришів.
Ти пішов, та в віршах,
Залишилась душа.
Тебе бачим в дощах.
І це нас утіша.
Ти любив свою землю,
Луцьк і друзів, сім"ю.
Ти звільнився від болю,
Бо живеш ти в Раю.
--------------------------
ВІТАЛІЙ НАЗАРУК - це той, хто довго житиме в нашій пам"яті
за доброту, талант, щирість душі, уміння любити
свою землю, друзів, рідних!
СПИ СПОКІЙНО, НАШ ДОРОГИЙ ДРУГ!
ХАЙ ЗЕМЛЯ ТОБІ БУДЕ ПУХОМ!
Висловлюю співчуття рідним і близьким за таку важку втрату...
АДРЕСА ТВОРІВ ВІТАЛІЯ НАЗАРУКА У КЛУБІ
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=11312
-------------------------------------------------
ТВОРИ ВІТАЛІЯ НАЗАРУКА В ЮТУБІ
_______________________________
https://www.youtube.com/watch?v=n2zzC349LqM
https://www.youtube.com/watch?v=wFhL2jCY8iA
https://www.youtube.com/watch?v=C8L-BMme5ps
https://www.youtube.com/watch?v=GFpsMzG_D94
https://www.youtube.com/watch?v=tYfprdQOcaU
[img]https://99px.ru/sstorage/53/2016/12/tmb_185976_5154.jpg[/img]
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQ26PnF-HXuw5n-hukXfdb7BLheew3Sa68nzw&usqp=CAU[/img]
[img]https://img.desktopwallpapers.ru/flowers/pics/1/1595-300.jpg[/img]
[img]https://img.desktopwallpapers.ru/flowers/pics/1/1590-300.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tzInES2sMnk[/youtube]
Спивали квіти ранні роси,
Дивилась з заздрістю земля.
В ставку берізка мила коси,
Води чекали так поля.
Лиш прилетіли сірі хмари,
Несли дощу жаданий віз.
Та це були лише примари,
На жаль, в думках це був ескіз.
Бо розігнав їх швидко вітер,
Для нього це була лиш гра.
Його втішав веселий витвір,
Про дощ всі мрії - задарма.
І знову спека неймовірна,
Схиляють голову квітки.
Журба вселилася безмірна,
Про дощ стирала всі думки.
Та десь ще жевріла надія,
Що прохолодний вечір ще прийде,
І спеки зникне лицедія,
А вітер в нову роль ввійде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8MmvwMKtASw[/youtube]
Це доля любить жартувати,
Призначить зустріч й забере.
А потім хоче спростувати:
Не руш чуже.. Це не твоє.
Нащо ж тоді ти так зробила,
Щоб пам"ять довго берегла?
Нащо ж, душе, його впустила,
Для чого це зробить змогла?
Останній погляд на прощання,
Трамвай тебе уже чекав.
І понеслось гірке зітхання,
Та ти руки не відпускав.
Побіг, на хвильку зупинився,
Ти щось мені ще прокричав.
І між людьми десь розчинився,
Ти розумів - усе втрачав.
Трамвай промчався без зупинки,
Дивилась довго йому вслід.
І оживають ті картинки,
Яких пропав давно і слід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0e-1PGtWJyA[/youtube]
Дивлюсь на небо - місяць в повні,
Навкруг розсипались зірки.
Чомусь вони такі холодні,
Невже, то душі там людські?
Чумацький Шлях, та не на Землю,
У вас там інше вже життя,
А ми виглядуєм даремно,
Сприймаєм це невороття.
Але ж так часто відчуваєм,
Що очі дивляться на нас.
Ви не забули нас, ми знаєм,
Ми пам"ятатимо про вас.
Коли дощі ідуть стіною,
Ми знаєм - це не просто так.
Сльоза розбавлена земною,
Ми відчуваєм такий знак.
З дощем зіллються й наші сльози,
І стане важко на душі.
Нам повідомлять грізні грози,
Що все не вічне на землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2021
Сидить Свинка в загородці,
Думає й гадає:
Буряки смачні на грядці,
Погляд закидає.
Як Коза їх уплітає,
Совісті немає!
Щось повільно підростає,
Що ж вона чекає?
Он пташки живуть на волі,
Усі крила мають,
А вона отут в полоні,
І так часто лають.
От якби ж то мала крила,
Полетіла б в небо.
Усе носом там порила.
Більше їй не треба.
Посадила б бурячки,
Моркву солоденьку.
Враз пройшли б всі болячки,
Стала б, як новенька.
Тут прийшов її господар,
Будеш їсти кашу!!!
Не для тебе ця свобода,
Бо ти ж їжа наша...
-------------------------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IURlXk0AFIA
[/youtube]
Мрія - справа нелегка,
Треба тут помучиться.
Раз ступнув, чи, може, два.
Може, ще получиться.
Розбив носа - зупинився.
Спробувать ще раз?
Де ж оце я помилився?
Відступать - не час.
Вдох зробив на повні груди,
Підняв вище ніс.
Засміялись злії люди:
Бачиш в цьому зміст?
Мрія - це красива пташка,
Схоче - прилетить.
Дочекатись дуже важко,
Потім зникне вмить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2021
БаранИ йшли на прогулку,
Всі такі веселі.
Глядь - Свиня іде з завулку,
Вийшла із готелі.
Роздивилась що й до чого,
Красива природа.
Не хватає лиш одного:
Земля не волога.
Де знайти отут болото,
Щоб відвести душу?
Бо нема душі польоту,
З місця вже не зрушу.
Та тут мрія ожила,
Десь взялось болото.
Свої ніжки устромила,
Вже знайшла роботу.
Треба "грязі" поприймати,
Крутять щось коліна.
Де ж узяти аромати,
Хто мені підкине?
Тут Свиню узрів Баран,
Добре придивився.
Він не знав Свинячий стан,
Може, й помилився?
Як боднув її рогами:
Чом лежиш, ледащо?
Затопчу тебе ногами,
Не втечеш нізащо.
Як почула оце Свинка,
Ноги в руки - і тікать.
Довго бігла без зупинки.
Що й Барану не здогнать
----------------------------
А мораль отут така:
Хвороба знає Барана,
Тому й тіка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2021
Згадала з дитинства такий собі віршик:
Зашла Курочка в аптеку
И сказала: Кукареку.
Дайте пудри и духов
Для приманки Петухов.
( нар. тв.)
___________________
На основі цього віршика,
Написала свій, ось такий:
-----------------------------
Думки замучили Несучку:
Чи довго яйця ще носить?
Чи подарує хтось обручку?
Чи просто так з оцим і жить?
-----------------------------
Довго думала Несучка,
Як свій вигляд цей змінить?
Причипити що на вушка?
Треба ж Півня заманить.
Подивилася на лапи:
Нігті гострі, як стріла.
Купить чоботи на скрипі,
Щоб одна така була?
Одягти якусь маніжку,
В гребінь бантик прив"язать?
Чи отак не буде смішно
Губи, щоб підмалювать?
А хода! Хода куряча!
Лапи, ніби колесо.
Утомилася добряче.
Ох, яка важка, красо.!
Скоса Півень подивився,
Прочитав її думки.
Крізь Курячий сміх пробився,
У них гострі язики.
Враз побачив кучу гною,
Кур покликав на обід...
А від Тої - окружною,
Щоб не взнать великих бід...
-----------------------------
Ось така була Несучка,
Не збулись її думки.
У гаремі звали с...ка,
Про таких мої рядки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2021
Кур багато на подвір"ї,
Але Півень в них один.
Мають Кури рябе пір"я,
Півень має шість дружин.
Всіх однаково він любить,
Тут подумала одна:
Вона зможе, усе зробить,
Буде краща всіх жона.
Призадумалась на хвильку,
Треба фарбу десь дістать.
Іще бажано біленьку,
Щоб була їй так під стать.
Чепурилась в перукарні,
Стала біла, як хотіла.
Збулись мрії всі захмарні,
Всі ідеї були смілі.
Ось з"явилася у двір,
Така пишна і поважна.
Півень глянув - остовпів:
Де взялась ця білосніжна?
Роздивлявся так і сяк,
Може, з нею замутить?
Курці кинув він натяк.
Чи удасться це зробить?
Тут із будки виліз Цуцик,
Потягався, позіхав.
До білявки знайшов ключик,
Тут не так щось - помічав.
Десь він бачив цю красуню,
Нюх не зраджує його.
Я завісу цю розсуну,
І доб"юся тут свого.
Він погнав Її до річки.
Став водою обливать.
Стало вже знайоме личко,
Швидко фарбу обмивать.
Мокра Куриця злиняла,
Ділась десь її краса,
І Рябою знову стала...
Пес розкрив всі чудеса...
-----------------------------
Півень довго оце думав:
Фарба з розуму звела?
Добре, що себе він стримав,
Це б сміялось пів села...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rDTJ6uTqrac
[/youtube]
Вечірня тиша щось в собі ховає,
Неначе в очі дивиться мені.
І з ніжністю тихенько обіймає,
Звільняє від людської метушні.
Схиляюся повільно їй на плечі,
Летіть, думки, вам треба відпочить.
Тепер я буду рада вашій втечі,
Не буду думать ні про що в цю мить.
Для мене зараз тиша - насолода,
І так спокійно й тепло на душі.
Нечасто ця трапляється нагода,
Отак відпочивати у тиші.
Останній промінь кидає он сонце,
А хмари попливли у різнобіч.
Чатує ніч уже на горизонті,
У тиші розтворився вечір..іде ніч..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PDzlB6uUHbc[/youtube]
Маленька цяточка на морі,
Ледь-ледь видніється здаля.
Тримають хвилі у покорі,
Дитя маленьке корабля.
Маленький човник легкокрилий,
То вирина, то потопа.
І де беруться оті сили?
Він в боротьбі не відступа.
Бо він пливе назустріч мрії,
Долає перешкоди і страхи.
Нелегко дістається - розумієм,
Та лютість моря - то лише штрихи.
Тут скаженіє вітер і зі злості,
Кидає в човен грізний вал води.
І стогне, і бушує морський простір...
В думках: от тільки б мрії досягти.
Блаженний час, ось мрія уже ближче.
Бажання все змогло перемогти.
Лети, мій човнику, все швидше, швидше!
Ти бачиш, що вже тихо навкруги?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2021
Посіяв Пан коноплі й жито,
Зійшли чомусь там будяки.
Тому у розпачі, розбитий,
І сльози капали гіркі.
Лиш де-не-де зійшло насіння,
Та як його оберігать?
Мабуть, Опудало спасіння,
То ж на роботу треба взять.
Була в Опудала робота:
Стрілять з рогатки горобців.
Йому ж робити неохота,
Тут треба інших фахівців.
Стоїть собі, як стовб поганий,
А дві руки, як кочерга.
Та непогано все ж він вбраний,
Він Горобцям усе морга.
Кидає їм смачне насіння,
До себе ближче підзива.
Для Горобців оце спасіння,
Прийшли й до них уже жнива.
Здружились, гарно жити разом,
Все сміливішими стають.
І задоволені щоразу,
Насінню жару завдають
На шляпі виросло гніздо,
У мріях думали плодитись.
Та на заваді стало це одно:
Ну треба ж їм так помилитись!
Так довго це терпів наш Кіт,
Ці неподобства на городі.
Такого ще не бачив світ,
Усі ці плани він пошкодив.
І розлетілось все у прах,
Хватав зі злості Горобців.
Убив Опудала той страх,
Нащо давав ти їм гостинців?..
----------------------------------------
Наївність риса не проста,
Завжди приводить до розплати,
Не треба звати Горобця,
Щоб із нічів"я з ним погратись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2021
Емоції скидаю на раз і два,
З"являється вже інший настрій,
Коли дивлюся на свого кота,
Знімати негатив - він майстер.
Мене він розуміє із пів слова,
Та намагається перехитрить.
Він знає, що буваю я сурова,
Тому не часто вдасться обдурить.
Коли буває зробить шкоду,
Сховається миттєво під диван.
Такий котячий хист він має зроду.
Лаштуємо у хаті балаган.
За ним ганяюся, а він тікає,
Ще й пильно в очі дивиться мені.
Та швидко це проходить, добре знає,
Немає більше в хаті метушні.
А ввечері притулиться до мене,
І пісню муркотить собі під ніс.
І почуття приходить незбагненне.
Це він у хату радість нам приніс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eGEuaxh4Jjg[/youtube]
Душа - чудова кладова Людини,
Яка страждає через наші почуття,
І пробачає нам усі провини.
Яка нас розуміє допуття.
А ми вкрапляєм їй свої тривоги,
Примушуємо плакать і страждать.
І часто її зводим до знемоги.
Але клянемось - це в останній раз.
Та звідки не візьмись і знову сльози
Це радістю наповнена душа.
Та заспокоїтись вона не в змозі,
І не спішіть її ви утішать.
І з нами поруч до скону наших днів,
Душа - це друге наше рідне Я.
І ми знаходимо безліч гарних слів,
Все ж скажемо : терпи, бо ти ж душа моя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gHevmrwk9rc[/youtube]
Давно дорослий, ти наш сину,
Життям дорога повела.
І хай рокам не буде спину,
Щоб доля в щастя привела.
Чимало ти в житті пізнав,
Життя не завжди було свято.
Але, як міг, завжди ладнав,
Ти зберігав і честь, і совість свято.
Не раз життя кидало тобі виклик,
Дивилось: справишся ти з цим?
До випробовувань ти вже звиклий,
Ти наш єдиний, любий син.
Твоє усміхнене обличчя,
Для нас - це сила, повір ти.
Хай поряд йде благополуччя,
Тож будь щасливим у житті,
Хай поряд йде з тобою радість,
Везіння, небайдужість, доброта.
Хай допоможе в житті мудрість,
І твого серця чистота.
Ти знай! Що всі тебе ми любим,
Бажаємо міцного здоров"я,
Добробуту. Хай збудуться всі твої мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2021
Тут десь взялась куслива Муха,
Влетіла в хату й загула.
Та це не Муха - Цокотуха,
Це та, що з досвідом була.
Літала Муха довго в хаті,
Всіх діставала тут і там.
( Та я не буду вам брехати)
Це надоїло і Котам.
Котам залазила у вуха,
У ніс, у очі, то у шерсть
Така була у неї тут житуха,
Що і забула слово ЧЕСТЬ.
За нею бігали, ганялись,
У милі всі Коти були.
Зморились, трохи закуняли,
І тут не зчулися, коли...
Заснула Муха край вікна,
Щаслива так ота хвилинка.
Приснився сон про Павука,
Цікава ця була картинка.
Павук до неї женихався,
І обіцяв фату надіть.
Бо так у неї закохався,
Не може він без неї жить.
І так, і сяк до неї й боком,
Раділа Мушка ця дурна.
Але проснулась ненароком...
Де Павучок? Вона одна..
Але одне він не збрехав,
Красиво вкутав повутинням,
Сидів він поруч і зітхав,
А очі так були невинні.
Ну що робить? Кохать, чи з"їсти?
Мабуть, що з"їти.. То ж був сон.
Ну треба їй в халепу влізти,
А сон - неписаний закон.
Та тут незвідки взявсь Комар,
Почув він Мушки гіркі крики.
І павутиння розірвав,
І допоміг звільнитись з лиха...
Комар і Муха одружились,
Щаслива в них була сім"я.
Вона лиш тільки роздивилась,
Що Павучок їй не рівня...
---------------------------------------
Павук розкине свої сіті,
А потм вип"є усю кров.
Ну треба ж так зробить уміти,
Щоб обдурити цю любов..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pwtr77GXxMA[/youtube]
Холодний ранок проситься в кімнату,
В думках і мріях - трішечки зігрітись.
Йому тепла не треба забагато,
А я не знаю, чи його впустити.
Відкрию я вікно, нехай заходить.
Ввірвався - і дихнула прохолода.
Посидим мовчки...Бачу сонце сходить,
Ранковий гість - для мене насолода.
Тобі я простягаю теплі руки.
Зігрійся, поки день ще не настане.
Ось линуть вже чарівні якісь звуки,
Це - сонячне проміння сподіване.
І ранок враз розтане в німій тиші,
Згадає мої руки, що зігріли.
Йому б поспать, хай вітер заколише,
Мене ж думки, як завжди обступили..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=63YF-A6YmPg[/youtube]
Бровко поважний такий Пес,
Він був найстаршим на подвір"ї.
І всі казали - справжній Зевс,
Хоч часто морда була в пір"ї.
Він - грім і блискавка в одному,
Тікають швидко хто куди.
Він не пробачить тут нікому,
Як хтось посміє розбудить.
Поважно ходить по подвір"ї,
І заглядає тут і там.
А звідки це взялося пір"я?
От зараз я надам котам!
Та раз угледів білу Курку,
Неначе білий світлий день.
Ні! Більше схожа на Снігурку.
І остовпів, неначе пень.
Ганявся довго він за нею,
А та тікала, як могла.
Хотів назвать її своєю,
Та честь для Півня берегла.
Успів схватити за хвоста,
В повітря пір"я полетіло.
Була ця справа нелегка.
Чомусь так тіло все тремтіло.
Узрів це Півень кароокий,
Нащо чіпаєш не своє?
Ледь не лишив Бровка він ока,
То ж не чіпай, що моє є!
Поліз у будку мій Бровко,
Він діставав із рота пір"я.
Дививсь на Півня сторожко,
Так стало пусто на подвір"ї.
________________________
Розв"язка баєчки така:
Не будем схожі на Бровка.
Не треба пити із корита,
Якщо вода кимсь недопита...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2021
Сьогодні Півень встав раненько,
Давай будити всіх і звать.
А ви прокинулись, Рябенькі?
Бо вам би їсти тільки й спать.
Зашамотався весь гарем,
І швидко кинулись до діла.
А Півень був в них Королем,
Та Квочка лиш одна сиділа.
Була найкраща його жінка,
Ій можна довше всіх поспать.
Та до Курей прийшла ця думка:
Вже досить Рябу проклинать.
Все треба Півню розказать,
Що та його весь час дурила,
А він дозволив панувать,
І Півню тайну всю відкрили:
Що та лінива і брехуха,
Нема його яєць в гнізді.
Уважно Півень усе слухав
І думав: вірити, чи ні?
Він подививсь на Квочку скоса,
Коли ж народиш ти Курчат?
(Вона ж сховала в гнізді носа)
Невже народиш байстрючат?
І тут вчинилась зразу бійка,
Летіло пір"я врізнобіч.
Ось так закінчилась ця байка,
Дісталось Курям більше всіх..
-----------------------------------
Дісталось всім за їх брехню,
Хіба вони того хотіли?
А я тут трохи уточню:
Нащо без діла всі сиділи ?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=no867gCPG3A[/youtube]
Стара елегія любові,
Сплетіння ніжних слів і душ.
Все зрозуміло тут з пів слова,
Я, час, прошу тебе, не руш!
Гіркий цей присмак давнини,
Коли навколо ніч, як море.
Нема кого у тім винить,
Що посміхалися їм зорі.
Нехай ця музика звучить,
Для тих, хто цінить почуття,
Хто вміє вірно так любить,
Бо це - одна краса життя.
Повіяв легкий вітерець,
Із тих часів, що незабутні.
Запах по-старому чебрець,
Та де, роки, ви безтурботні?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Esg-zJ29ReU[/youtube]
Ти все учив мене чекати,
Коли надії зовсім не було.
Учив по-своєму кохати,
Таке важке було це ремесло.
А я любила так, як вміла,
Лише чекала ніжних слів.
І виростали тоді крила,
Та ти літати не хотів.
Я так боялась висоти,
Тебе б за руку я тримала,
А ти боявся самоти,
Радів, коли я поверталась.
Мене чекав із нетерпінням,
І знов в моїй руці - твоя.
Лякали ці нерозуміння,
Рятунок - усмішка твоя.
Ідуть повільно дні за днями,
А ми летим то вверх, то вниз.
А дні змінюються роками,..
Таке життя, не наш каприз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TqOQXjD1LuA[/youtube]
Довго мрію цю кохала,
Річечка мала.
В море впасти все бажала,
Справа нелегка.
Заважка туди дорога,
Сама ж замілка.
У душі тримтить тривога,
Все ж бажання так торка.
Вся надія на дощі,
Сама ж невеличка.
Ця ідея до душі,
Це ж лише дрібничка!
І наповнить дощ водою,
Зникнуть береги.
І дістать тоді рукою,
Те, що до снаги.
Поки думала - гадала,
Сонце припекло.
Із-під лоба споглядала,
Нащо те тепло?
Прийшов кінь води напитись,
Спека привела.
Та не встиг він нахилитись -
Вся вода зійшла...
Залишився лиш струмочок,
Де ковток, чи два.
І нема вже заморочок...
Ось такі дива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=effkoBQqm7g[/youtube]
Плине тихо - тихо річка,
Мрію доганяє.
А на небі темна нічка,
Зорі вишиває.
Місяць вийшов із-за хмари,
Срібло розкидає.
Он розсипались Стожари,
Землю оглядають
А над річкою схилилась,
Молода верба
В душу їй смута вселилась,
Ця гірка журба.
Це козак завдав їй болю,
Сумно так співає.
Проклинає свою долю,
Мавку він кохає.
Ніжне серце козакові,
Доля загубила.
Він в неволі у любові..
Нащо так зробила?
День і ніч чекає любу,
З річки виглядає.
Не судилось з нею шлюбу,
Все ж її чекає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2021
Якось Вовк зустрів Козу,
Гарна лепетуха.
З виду так собі, -скажу,
В Вовка вляпалась по вуха.
Гарний він, так сам із себе,
Зуби гострі, пишний хвіст.
Загризе того, хто треба,
Неабиякий мав хист.
Коза знає всі прийоми,
Мріє Вовка прихилить.
Та Вовку давно відомо,
Коза може теж хитрить.
Придивився Вовк старанно,
Буде люба ця Коза?
Очі вкрилися туманом,
Чи поб"є Коза Туза?
Покрутилась біля Вовка,
А він чари не прийма.
Бо Коза ця - не Корівка,
Дасть лиш склянку молока.
Придурився він слабеньким,
Дуже хворий в нього хвіст.
І в роках він вже старенький,
Та й який у нього хист.
Ще й добавив, що бідненький,
Ані хати, ні двора.
Зуби має лиш гостренькі,
Хай йому не довіря.
Призадумалася Кізка,
Треба іншого шукать...
Та така тут є розв"язка,
Ще не пізно утікать...
Дала Кізка задній хід,
Гальма відпустила.
Швидко зник її і слід,
Бурею летіла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=i0xvdprt3aU[/youtube]
Димок, як змійка в"ється над багаттям,
Магічна сила втримує політ.
І довго ще горів з таким завзяттям,
Здавалися жаринки - довоцвіт.
Здіймалися його гарячі груди,
Живильна сила клекотіла в нім.
І це тепло розсіялось повсюди,
Все розтворилось в тиші цій німій.
Хто розпалив цю ватру життєдайну,
Кому в душі було замало так тепла?
Та тиша ця сховає чиюсь тайну,
У невідомність десь вона втекла.
Повільно притихав гарячий вогник,
І вітер утомивсь його тримать.
Десь відпливав самотній малий човник...
Чи буде той вогонь горіть, чи потухать?...
Як знать?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2021