| Сторінки (29/2809): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SyotJK6NJ1o[/youtube]
Раптово закінчилась літня злива...
Туман простягся сірий по землі.
Крізь пелену почула крик журливий.
Душі чомусь торкнулися жалі.
То журавлі летіли клином білим.
Дорога неблизька далась взнаки.
О журавлі! Чому ви запізнились?
Весною я чекала вас, птахи.
Куди ви спішитЕ так, мої милі?
На хвильку зупиніться відпочить.
Хай літо вже відновить ваші сили.
Не нехтуйте ви літом, бо промчить.
Із криком наді мною покружляли,
Невже щось зрозуміли з моїх слів?
І щось мені у відповідь кричали...
Ще довго чула їх журливий спів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KDIjEyZ3zTI[/youtube]
Якщо його ти так чекаєш,
Про нього всі твої думки,
Та він про це, неначе знає
Й знаходить інші десь стежки.
І як себе тут взяти в руки?
Душа нічого не бажа..
Нащо доводиш до розпуки?
Ця поведінка обража.
В вікно дивлюся, виглядаю.
Ніщо ніде не шелесне.
Та ти прийдеш, я точно знаю,
В знайомий край все ж повернеш.
Природа теж, як я, в чеканні,
В гаю притихли солов"ї.
Не перший ти і не останній.
Забудь про примхи ти свої...
Та раптом: що це? Дочекалась!
Дощ, як з відра; ударив грім.
А я за тебе побивалась,
Враз освітило все довкіл...
А я дивлюсь - очам не вірю.
Прийшов, як завжди, ти не сам.
Гуляєш з вітром по подвір"ю.
Я вдячна так оцим дощам.
-----------------------------------------
Сьогодні пішов перший дощ, можна сказати за рік..
Були чекання, умовляння, радість приходу.
Ось і навіяв такі думки...
Всі раді йому, я теж...))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PMpizqgl6Z4[/youtube]
За дійсність ми приймаєм те, що хочем.
Радіємо за здійснення цих мрій.
Коли ж відкриїм ширше свої очі:
Дивуємося дурості своїй.
Радіємо тому, чого немає,
А світ навколо фарби всі змінив.
І довго у цім стані нас тримає.
Неначе хтось таємно осліпив.
Фантастика ця робить щось із нами,
І ніби так щасливі, вже не ті.
За нами мрії ходять табунами.
І вірим найтаємнішій меті.
Буває, що зашкалюють бажання,
Так хочем доторкнутись - пустота.
Одначе, не приносить це страждання,
Розрядить дійсність нашу сміхота.
Та хтось сказав: у мрію треба вірить,
Що довго не примусить вас чекать.
Буває й так, що з усміхом обдурить...
Все ж віру не потрібно покидать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2018
( Тема для написання прийшла після переглянутого
нещодавно кінофільму "Друзі").
-----------------------------------------------------
Ну що сказали б ви зрадливим друзям,
Що продали за мідний вас п"ятак,
Що били вас своїм байдужжям,
Й словами ще кололи, як їжак?
Що відвернулись в час непідходящий,
Коли потрібна так була рука,
Колись були для вас вони найкращі,
Тепер же стала та рука важка.
Проходить час, та не лікує рани,
Спустошена душа іще болить.
А, може, краще зняти ці кайдани,
І суть образи просто розпилить?
Ну що сказать? В запасі слів нема,
Не камінь кинути ж у зачерствілу душу,
Хоча лукавство це не жартома.
Тепер у вас спитати я все ж мушу:
А що сказали б ви?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795134
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.06.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CMu9UzDMF_8[/youtube]
Проклюнулась на світ маленька квітка,
Здивовано поглянула на світ.
Тремтить чомусь малесенька сирітка.
Роса ранкова вмила ніжний цвіт.
А вітер, зачарований красою,
Злетів, щоб цю красу поцілувать.
Розчулив так своєю добротою:
Він страх її хотів угамувать.
А сонце піднімалося все вище,
І квіточці добавило страхи.
Не знала, що проміння це цілюще,
І полонили знов думки лихі.
Незвідане - страшне й незрозуміле.
Ласкавість звільнить з серця її жах.
Вона лиш народилася, несміла,
Тому усе страшне в її очах.
А поряд красувалися лелітки,
Купалися у сонячнім теплі.
Та серед них найкраща моя квітка,
Жовтенька, ніби сонце на землі.
Жорстокий світ, що розцвіта брехнею.
А ти прийшла порадувать серця.
І навіть ті, що вкрилися іржею.
Хай ліками загоїть квітка ця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0etduTssA6M[/youtube]
Досяг ти бажаної волі,
Нема обов"язків, турбот.
Пливеш життям отак поволі,
Немов одірваний листок.
А дні, немов вода крізь пальці,
Біжить життя стрімка ріка.
І повернутись мало шансів,
Назад ріка не поверта.
А пустка душу застилає,
Не знаєш сам, чим ти живеш.
І почуття вже не палає,
Чого в житті тепер ти ждеш?
А що душа? Та ні, не плаче.
Червоні очі лиш від сліз.
Від волі так чекав удачі,
Чому ж пригрів у серці злість?
На кого злитись і для чого?
Помилка зроблена колись.
Усе було, тепер - нічого..
Дивись: в життя йде падолист.
-----------------------------------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=N1Oi_tJ7wGI
[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qZ7jHWYdK-o[/youtube]
Тут хтось сказав: бувають люди -квіти,
Що зір від них не можна відвести.
Це - щастя у житті таких зустріти.
Я хочу про таку розповісти.
Вона найкраща і лицем, й душею
І, ніби світло, може осявать.
Мені так просто спілкуватись з нею,
Бо добротою може квітувать.
Я дякую тобі за дружбу щиру.
Підримкою була мені весь час.
У серці я тримала завжди віру,
Сердечності не зникне твій запас.
Твої слова магічну мають силу,
У розпачі могли урятувать.
Я дякую подружці своїй милій,
Що доброту могла подарувать
-------------------------------------------------
Ninel`(Ніні).http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8302
_____________________________________________________
Ці слова присвячені тобі.
Наша дружба триває на сайті майже 10 років.
Дякуючи тобі, я ще знаходжусь на цім сайті,
бо ти можеш мене зрозуміти, заспокоїти,підтримати,
порадити. Хай Бог дає тобі ,Ніно, щастя,
радість, добро у цьому важкому світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794378
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.06.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=plSxF0cad9s[/youtube]
Спада на землю літній вечір,
Повільно сонце догора.
І легкість падає на плечі.
О! як чарує ця пора.
Ніде нікого, тільки вітер
У листі десь зашелестить.
Безцінний це природи витвір:
Всі мають змогу відпочить..
Неспішно Місяць випливає,
Цю грішну землю освітить.
Та тільки він один лиш знає,
Як від темноти всіх захистить.
На небо висипались зорі,
Там серед них, моя одна.
Вона у світі неповторна,
Вона для мене таїна.
Дивлюсь з цікавістю на небо,
Яка таємна далина.
А, може, так оце і треба:.
Тим й заворожує вона....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794130
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.06.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kCWyBYvo8R8
[/youtube]
Пішла весна в незвідані світи
Без жалощів, без сліз, розчарування.
Лише в серцях залишила сліди:
Оскоминки її замилування.
І ось тепер, вже на порозі літа,
На хвильку озирнуся, щоб сказать:
Твоя краса серцями була спита.
Та дещо захотілося згадать..
Про те, що не збулося і збулось,
Надії, що омріяні ночами.
А, може, оце так воно і йшлось:
Чого чекаєш, зітреться роками..
Прийшло ось літо, знов якісь надії,
І подих, затаївши, чогось ждеш.
Окрилені літають мої мрії...
Хіба ти їх зупиниш, запряжеш?
-------------------------------------------
Бажаю всім щасливого сонячного літа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TXDxcphcoLM
[/youtube]
А я люблю, коли ти хмуриш брови,
На мене поглядаєш з-під тишка.
Душа твоя завжди в якійсь обнові,
Ти ноша у житті моїм важка.
Ти все уважно дивишся, вивчаєш.
А я хвилююсь: може, щось не так.
Мою усмішку ти не помічаєш.
Обличчя запашіло, наче мак.
Підходиш ти до мене боязливо,
Від страху, як осінній лист тремтиш.
Та я на все дивлюся терпеливо.
Невже, так бережеш ти свій престиж?
Та вже терпіння добігає краю.
До тебе я рішуче підійшла.
Повітря повні груди набираю:
І раптом .. пригорнулась, обняла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2018
Весняний ранок починавсь, як зАвжди.
Цвіли сади, облиті молоком.
І так хотілося забути негаразди,
І ті бої, прокляті за селом.
Розлогий степ, росою обважнілий,
Та падала від пострілів роса.
Замовкли і пташки, бо очманіли,
І хмуряться від страху небеса.
Бо раз у раз зриваються снаряди.
Ворожа посилає їх рука.
Зітхає тиша від такої зради,
Гірка сльоза з людських очей стіка.
Широкий степ; чомусь літають круки.
В диму й в крові розтерзана земля.
За що несем від брата такі муки?
Людські серця і землю спопеля...
Цвітуть сади, розносять цвіт духмяний.
Яке їм діло, що іде війна..
І ранок змінить новий день весняний,
Та груди час від часу біль стина...
війна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2018
Там, де сонця ціла злива,
Серед двору, ледь жива,
Розрослась старенька слива,
Та самотня, як вдова.
Тихо гладить вітер гілля
Кострубате і шорстке.
Та вкрашає все ж довкілля,
Коли рясно зацвіте.
І тоді вона вся пишна,
Знову пахне на весь двір.
Та в самотності невтішна:
Не приверне ніхто зір.
Лиш пташки - одна розрада.
Та чекає повсякчас,
Бо господаря ця зрада
Торка серце раз у раз.
Уродили рясно сливки,
Хочуть, ніби догодить.
Розмістились до верхівки...
Вже надворі холодить..
А коли настане осінь,
Кілька сливок збереже.
Може, прийде він у гості,
Подарунок цей знайде...
Та надії ці невтішні...
Вітер хвіртку ледь торка.
Не чекай його, сердешна,
Прийми долю, хоч гірка..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KgG1In3bV3o
[/youtube]
Чоловіки не плачуть, але раді, коли їм витирають сльози.
Лідія Ясіньская
-------------------------------------------------------------
Зітру сльозу з твого обличчя...
Чи, може, впала то роса?
Як побороти протиріччя?
Гірчить.. Мабуть, таки сльоза.
Не плач, ти сильний, я це знаю.
Таке воно оце життя.
Але, подумавши, благаю,
Поплач, немов мале дитя.
Не плачуть ті, у кого серце
Закам"яніло від образ.
Надовго висохне озерце,
Заплаче тільки напоказ.
Тебе одна я зрозумію,
Твоя сльоза це - не вода.
Якщо ще плакати умієш,
Мабуть, чогось тобі шкода.
Не треба стримувати сльози.
Так омивається душа.
Хороші будуть тут прогнози:
Сердешний біль сльоза втіша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lP--cEUCSxo
[/youtube]
Нехай колись, не зараз, потім
Вже вкотре серце заболить,
Бо у вікні отім, навпроти,
Для тебе світло не горить.
Не раз кидав на нього погляд,
Не раз втішав свої думки,
Що вона близько, зовсім поряд,
Але було все навпаки.
Її зблизька не бачив очі,
Ловив усмішку раз- по - раз
Про неї мріяв ти щоночі...
Чому ж прогавив ти свій шанс?
І ось, в весняній заметілі
Ятраться ранами думки:
Чому одна у світі білім,
Далась тобі вона взнаки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ydJvGny802c
[/youtube]
Життя — як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від’їжджає.
Поцілунки і рани, клунки і чемодани..
( Ліна Костенко)
--------------------------------------------
Так! Життя все ж схоже на вокзал.
Ми когось чекаєм, чи втрачаєм,
Схоже на очікування зал:
Чи здійсниться те, чого бажаєм?
Дуже важко мріяти й чекать.
Довжиною в рік чекання миті.
Час іде, примушує звикать,
Бо надії всі вже пережиті.
А коли прийде чекання час,
То здається, ми уже щасливі,
Але вогник вже чекання згас,
Що чекали, те вже неважливе.
На оте, колишнє, дороге,
Дивимось вже іншими очима.
Стало непотрібне і чуже,
І тепер лишилось за плечима.
Знаємо ціну цих почуттів,
Бо когось чекали, чи втрачали.
Не жалійте добрих, щирих слів,
Їх даруйте тим, кого чекали.
Кілометри, відстані, дороги.
Це на другий план колись піде.
Заболить лиш серце від тривоги,
Бо в минуле вже не поверне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cMB_9zPQbwQ
[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7hlwZa3GYjs[/youtube]
В такий святковий день для тебе,
Прийми від мене щирість слів.
Нехай прихильним буде Небо,
Здійсниться все, що так хотів.
Дарую квітів оберемок,
Додам іще такі слова:
Цвіте удача хай щоденно,
Життєвий шлях твій зігріва.
Іди вперед, не озирайся.
Багато ти досяг в житті.
І сонцю вранці усміхайся,
Завжди будь вірним доброті.
Здолай всі труднощі життєві,
Бо лиш вони гартують нас.
Я вірю: будуть лиш миттєві,
Пройдуть повз тебе кожен раз.
За добре серце тобі вдячна,
За те, що вмієш пробачать.
Твоя натура поетична.
Талант тобі не позичать.
Здоров"я, щастя і натхнення.
Хай світить Зірка ще сто літ,
Бо Олексій твоє є ймення..
Продовжуй свій життєвий зліт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784636
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=75LZJ3Z0WJk[/youtube]
Мова — духовне багатство народу.
Василь Сухомлинський
------------------------------------------
Сплету вінок з найкращих слів.
Дарую тобі, МОВО!
Найкраща ти із мов світів:
Ти - МОВА КАЛИНОВА!
З роси квіткової зросла,
З любистку, рути- м"яти.
Ти з нами поряд завжди йшла,
Тому нас не здолати!
Чи є на світі ще пісні,
Що душу так тривожать?
А як співають солов"ї!
Піснями заворожать.
Мій рідний Край, МОВО МОЯ
Воістино єдині!
Пісні хай ніжні з кришталя
По всьому світу линуть.
Рости, міцній в наших серцях!
Ти - МОВА УКРАЇНИ!
Звучить ця ода на вустах,
Найкращій МОВІ й Батьківщині!!!
_____________________________-
Дякую Олексі Удайко за натхнення
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784377
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784449
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 26.03.2018
Курей Півень научає:
Так не треба, так не слід.
Але низько сам літає.
Хвіст розправив - весь політ.
Пасе Курочок завзято,
Бо Володар їх і Цар,
Чи тобі їх не багато?
Звідки в тебе такий дар?
***
Тьфу, Рябко! Не треба гавкать.
Бачиш кістку, он? Гризи!
Дам по ребрах - будеш плакать.
Пам"ятай життя ази.
***
Все виля хвостом Лисиця,
Бачить- Курочка смачна.
Та не знає, їй й не сниться,
Що позбудеться хвоста..
***
Пахне сир у мишоловці.
Мишка має гарний нюх.
Та не хоче буть в уловці.
Кіт їй теж не зовсім друг..
***
Кіт забув, що таке Миші,
На ковбаску точить зуб.
І спокійно Мишам в тиші.
Котик наш не душогуб.
***
Сіла Муха на Слона,
Чуха своє брюшко.
Тепер вища всіх вона,
Кричить Слону в вушко..
***
Зима стала у двобій
З Ранньою Весною.
Ти, Зима, ще не радій:
Потечеш водою.
***
Свинка хрюкає в стодолі.
Є що їсти й пити,
Та жаліється все долі:
Як так можна жити?
***
Баран має гострі роги.
Може забодати.
Тільки ось: короткі ноги
Від тіні тікати.
____________________________-
Напишіть і свої варіанти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784247
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Xh8N0JCeros
[/youtube]
Мороз надворі, завірюха,
А в хаті, ніби справжній рай.
Люблю зимову хугу слухать...
До речі тут гарячий чай.
Люблю таку я непогоду,
Вмощусь зручненько край вікна.
Думки про вЕсну - насолода,
Та десь в дорозі ще вона.
Думками й в літо зазираю,
Мої ці мрії - дивина.
З любов"ю квіти позбираю,
Квіткове літо вирина.
Сьогодні свято у поетів,
Усім по квіточці дарю.
Усім бажаю творчих злетів,
Слова найкращі віднайду.
Пишіть вірші усі, хто може,
Усе, що є в вас на душі.
Душевність ваша переможе,
Такі потрібні всім вірші.
І читачі вас зрозуміють,
Бо кожен вірш - це серця стук.
Поети так сказать уміють,
Не скажуть так знавці наук.
Хай над віршами люди плачуть,
Або радіють без кінця.
Такі вірші в житті щось значать,
В поетів непрості серця!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783517
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0GgeeWtK1f4[/youtube]
Сидить на гілочці синичка,
А сніг мете, мете, мете.
хоч повна зерен годівничка,
Та не до їжі; все не те.
Там, подивись, шматочок сала,
Це - вітаміни в такий день.
Я пам"ятаю, як співала.
Тобі ця їжа для натхнень.
Про що задумалась, маленька?
Струсила б з пір"ячка ти сніг.
Поїж зерняточок, хоч жменьку.
Ще сніг не капає із стріх.
Дивлюсь на тебе, ти - на мене,
Думки однакові у нас.
Зима вдягла у хустку клена...
Чому це так, весни ж вже час?
Твого серденька чую стукіт,
Тебе замучила зима...
Але від тебе жодних звуків.
Зимова тиша обійма...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2018
Маленьке серце, з кулачок.
А скільки може в нім вміститься!
Людський маленький тайничок,
Що може радістю світиться,
Коли в людини все гаразд,
Коли рідня уся здорова,
Коли упевниться не раз:
Зоря все ж світить вечорова.
Проб"ється промінь крізь туман,
Воно не зрадить нас ніколи,
То в рівновазі серця стан,
І не болить воно, й не коле.
Та серце може плакать гірко,
Бо його зраджено й не раз..
І тим сльозам безцінна мірка:
Не ставить сльози на показ.
Гіркими вмиється сльозами
І потече гірка ріка...
І буде жити разом з нами..
Воно до всього все ж звика.
Зітре сльозу і посміхнеться.
Бува по-різному підчас.
Воно від нас не відвернеться,
Воно безцінне, живе в нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Ww7839W0DAs[/youtube]
Підковка із дзвіночком на дверЯх,
Прикрашена бусинками з коралу.
Щоб завжди було щастя у гостях,
Притримуюсь такого ритуалу.
Коли роса умиє новий день,
Руками доторкнуся до підковки.
Удачі попрошу собі лишень.
Нехай вона не промине домівки.
І я відкрию настіж усі двері,
Розлийся світлим променем...прошу!
І інша я у новій атмосфері.
Щасливою вже бути так спішу.
От тільки б десь його не загубити,
На вікнах усі штори опущу.
Моїх гостей все ж треба задобрити,
Найкращими їх стравами вгощу.
Накрию стіл, відзначу своє свято.
Найкращих друзів в гості запрошу.
Їх вірність зберігаю завжди свято.
І без уваги їх не залишу.
Домашні обереги будуть поруч.
Домовичок й пухнастий білий кіт.
Й сама присяду біля них, праворуч.
Усі вони чудовий життя цвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Z8GH0tmAJOQ
[/youtube]
Зимовий день досяг уже кінця.
Надворі непоспішно вечоріє.
Не треба гнать за ніччю тут гінця,
Бо вечір втрача барви, сутеніє.
Неквапно ніч ступає на поріг,
Зими відчула подихи останні.
Холодні краплі падають із стріх.
Скресає сніг, щезає у тумані..
Впаде зимовий лист з календаря,
А вранці буде зовсім по-другому.
Зійде, як завжди, ранішня зоря,
І день зітре зимову нам оскому.
І потечуть струмки наперебій,
Життю, що нададуть нові відтінки.
Зими й весни закінчиться двобій.
Цвітуть такі думки в Надії - жінки.
Впущу в кімнату свіжу я весну,
Відкрию їй гостинно всі фіранки.
Вдихну на повні груди запашну
Весну... Такі ось маю забаганки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=576v3EMLZF4
[/youtube]
Де найкраща є країна в світі,
З чим її я можу порівнять?
Де сади розлогі в буйноцвітті...
Хто красу не може цю сприйнять?
Тільки тут прозоре синє небо,
Батьківщина сірих журавлів,
Найніжніший солов"їний щебет,
І краса невимовна полів.
А в озерах очі сині- сині,
І родюча тільки тут земля.
Я співаю оду Україні,
Де вода цілюща, з кришталя.
Я зберу накращі квіти в полІ,
І віночок з них собі сплету.
І слова подяки вплету долі,
Що дала можливість... Тут живу.
Приплету мачок посередині,
Для прикраси поміщу зорю.
Я живу на Україні милій,
Я її за все боготворю...
Дякую рукам всім роботящим.
Це вони змінити можуть світ,
Бо вони не можуть жить інакше,
Прийде час і скинуть тяжкий гніт.
Волелюбна, непоборна, мирна.
Ворогів косила, як бур"ян.
Ти одна така, ти - неповторна.
Ти - найблагородніша з слов"ян...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Xh8N0JCeros[/youtube]
Накритий стіл в кафе, всього добра,
І ти сидиш за столиком напроти.
Невже це знов почнеться стара гра?
І як оці думки перебороти.?
Ти наливаєш в келихи вина,
Воно іскриться, ніби в позолоті.
А за вікном холодна ще весна...
Та нАщо про погоду? Про це потім.
А тиша причаїлась край стола,
І подих перехоплює неспокій.
Ось що спитать хотіла й не змогла...
Чому ти так близький, а так далекий?
Надпий із мого келиха добра,
Настояний з роси пахучих квітів.
Душею доторкнись мого пера...
Вони найкращі будуть тобі ліки.
Збери слова, що сказані тобі,
Що силою цілющою повиті.
І пригорни до серця їх собі.
І рани перестануть вже боліти...
Мелодію якусь скрипаль там грав,
І тиша залишалася між нами..
Очима ти мене в полон узяв...
Я так хотіла це почуть словами..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aeCEYUsgp38
[/youtube]
Зима у розпалі... Морози,
Але у дім прийшла весна.
Букетик ніжний із мімози
Це - скромна, ніжна дивина.
Горить, як сонце жовтизною,
Неначе промінь із тепла.
Немов княжна, що пеленою
Усе навколо обплела.
Купає ніжні квіти в склянці.
Який приємний аромат!
Красу затьмарить і троянді,
Бо неповторна у стократ.
Без колючок, сором"язлива,
Це, як кохання перший цвіт.
Серед всіх квітів особлива,
Що від весни несе привіт.
-----------------------------
Вітаю всіх жінок зі святоом Весни та Любові!
Хай вам всім щастить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BxwJR4AY_fY
[/youtube]
Заплющу очі й все спочатку,
Кручу забуте те кіно.
Спокійна, серце вже не в п"ятках.
Це все було давним - давно.
Чому ж воно не загубилось?
Вже промайнуло скільки літ!
Кіно знов в пам"яті крутилось...
До тебе тягне, як магніт.
В той час цвіли медові вишні,
І падав цвіт, неначе сніг.
З тобою ми давно колишні.
(Життя продовжує свій біг.).
А я стояла у чеканні.
Легеньке платтячко в горох.
Сама із себе, наче пані.
Хватило б гордості на трьох...
А ти дививсь і посміхався,
Так пахла гілочка бузку.
Та підійти ти все вагався,
Бо мав натуру боязку...
Та дай згадать... Що було далі?
Чому це стерло тут кіно?
Я все відшукую деталі...
Були удвох ми в цім кіно...
Це було так недавно, це було так давно... ))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=g8mah0n7kyA[/youtube]
Коли на вечір ляже втома,
Земля повіки закрива.
Тоді приходить й мить знайома:
Це хвиля згадок наплива.
Не зніме чай нудьгу вечірню,
Ні муркотіння і кота.
Самотність поряд, дуже пильно
У мої очі загляда.
Чомусь душі усе немиле,
Щось серцю смутку додає.
Колись бажання, те, стокриле,
Вже полином тепер цвіте.
Знайду тут вихід: друзів фото..
Запрошу в гості їх усіх.
Влаштую з ними вечір- свято.
Вже чую їх веселий сміх.
І я щаслива поряд з ними,
Неначе смутку й не було.
Тому і теплі люті зими,
Дарують друзі це тепло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780639
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.03.2018
Багата мова, що й казати,
Відтінків різних, кольорів.
Словами можуть ображати,
Та потім скажуть: Не хотів.
Слова у душах цвітуть пишні,
А душі - це для них квітник.
Нащо тримаємо найгірші?
Скажи мені, ти ж садівник.
Нащо в серцях лелієм, грієм,
Чому не виполим бур"ян?
Чому накращі не засієм?
Для чого їх тримати нам?
Нащо нам заздрість, пересуди,
Людей доводити до сліз.
Кажіть приємне тільки, Люди.
Цих слів в нас вистачить для всіх.
Любіть, радійте, посміхайтесь.
У душі сійте лиш добро..
Людьми ви завжди залишайтесь,
З корінням виривайте зло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779497
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.02.2018
Шановні одноклубники! Всі ми добре знаємо, чому ми прийшли на цей сайт.
В першу чергу, мабуть, щоб нести людям добро, радість, щось цінне написане нами від душі. У нас є чимало читачів... Дуже прикро, коли вони стають свідками деяких скандалів, непорозумінь, брудних слів.
Давайте жити мирно...Це ж так просто зробити.. Якщо комусь не подобаються чиїсь твори, обійдіть їх, не читайте..Читайте тих, хто вам до душі. Ми ж всі люди і ці сварки коштують нам здоров"я, нерви, поганий настрій. Для чого нам наживати тут собі ворогів через дрібниці у такий важкий життєвий час...Для чого? Подумайте добре, перш, ніж ображати когось. Не принижуйте людську гідність.
Якщо хочете щось підправити у віршах, то робіть це чемно, з повагою.. І автор прийме зауваження, якщо вони будуть суттєвими.
З повагою до вас Надія.
Я не хочу, що ми були схожими на цих поетів, із нижченаписаного вірша.
ДМИТИЙ КЕДРИН. КОФЕЙНЯ, (1936 год)
[...Имеющий в кармане мускус
не кричит об этом на улицах.
Запах мускуса говорит за него.
Саади>
У поэтов есть такой обычай:
В круг сойдясь, оплевывать друг друга.
Магомет, в Омара пальцем тыча,
Лил ушатом на беднягу ругань.
Он в сердцах порвал на нем сорочку
И визжал в лицо, от злобы пьяный:
«Ты украл пятнадцатую строчку,
Низкий вор, из моего «Дивана»!
За твоими подлыми следами
Кто пойдет из думающих здраво?»
Старики кивали бородами,
Молодые говорили: «Браво!»
А Омар плевал в него с порога
И шипел: «Презренная бездарность!
Да *** тебя любовь пророка
Или падишаха благодарность!
Ты бесплоден! Ты молчишь годами!
Быть певцом ты не имеешь права!»
Старики кивали бородами,
Молодые говорили: «Браво!»
Только некто пил свой кофе молча,
А потом сказал: «Аллаха ради!
Для чего пролито столько желчи?»
Это был блистательный Саади.
И минуло время. Их обоих
Завалил холодный снег забвенья.
Стал Саади золотой трубою,
И Саади слушала кофейня.
Как ароматические травы,
Слово пахло медом и плодами,
Юноши не говорили: «Браво!»
Старцы не кивали бородами.
Он заворожил их песней птичьей,
Песней жаворонка в росах луга...
У поэтов есть такой обычай -
В круг сойдясь, оплевывать друг друга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779432
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pC2pgMX9gV0[/youtube]
А весна вже робить перші спроби,
Несміливий відчуваєм крок.
Всі її нам примхи до вподоби,
Бо зими проходить уже строк.
Ми відчули перший весни подих:
Синьоокі квіти на снігу.
Зрозуміти можеш ти наш подив,
І нестримну до весни жагу.
Хай весна буяє в твоїм серці,
Щоб не знав ні горя, ні біди.
Не згуби свій шлях у круговерті.
Ціль намітив - впевнено іди.
І прийми мій скромний подарунок:
Первоцвіт, що виткався на світ,
Мій солодкий щирий поцілунок,
Побажання довгих і щасливих літ.
Хай тебе обходять неудачі,
Буде важко, прошу: не сумуй.
За життя з тобою дуже вдячна.
Про хороше завжди ти міркуй.
Обнімаєм ми тебе, всі любим.
Всі ми заодно, твоя сім"я.
І вітаєм всі у День святковий.
Береже хай Бог твоє ім"я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778623
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UydjGQOtOh4[/youtube]
Скотилось сонечко за обрій,
На землю вечір завітав.
Його чекають, бо він добрий,
Усіх до себе пригортав.
Земля тихесенько зітхала,
Це відпочить прийшла пора.
Блаженний час, вона дрімала...
Чекала сну і дітвора.
Люлі, люлі Янголятко,
В вікно заглядує он сон.
Ти ще щасливий, спи, малятко.
Віддайся сну, дитя, в полон.
Он з неба місяць кинув промінь,
Зірки на небі засвітив.
Вже затихає людський гомін.
Щасливий сон всіх сполонив.
Тобі, маленький, треба спати.
Втомились ніженьки за день.
Матуся буде колихати.
Он входить щастячко, дзень-дзень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778217
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VKnvfClievY[/youtube]
Скотилось сонечко за обрій,
На землю вечір завітав.
Його чекають, бо він добрий,
Усіх до себе пригортав.
Земля тихесенько зітхала,
Це відпочить прийшла пора.
Блаженний час, вона дрімала...
Чекала сну і дітвора.
Люлі, люлі Янголятко,
В вікно заглядує он сон.
Ти ще щасливий, спи, малятко.
Віддайся сну, дитя, в полон.
Он з неба місяць кинув промінь,
Зірки на небі засвітив.
Вже затихає людський гомін.
Щасливий сон всіх сполонив.
Тобі, маленький, треба спати.
Втомились ніженьки за день.
Матуся буде колихати.
Он входить щастячко, дзень-дзень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778215
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 21.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uzi2nMvXJaw[/youtube]
За що винити випадковість?
Чужі зустрілись просто так.
Лишиться згадкою натомість,
Якій ціна була п"ятак.
Це доля просто посміялась,
Бо влаштувала таку гру.
Вона це любить, так погралась.
Надала віру в доброту.
Та зазвучали ноти фальші,
Була обірвана струна.
Чи грать не вміли його пальці,
Лилась мелодія сумна.
А серце слуха й розуміє,
Що все проходить й це пройде.
Воно пробачити зуміє,
У відчай все ж не упаде...
Проходить все...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zHX9ycFiLAs[/youtube]
Хорошим друзям я дарую посмішку..
Нехай щасливим буде кожен день.
А сміх і радість будуть вперемішку.
І буде так у свята і будень..
Від сонця заряджайтесь позитивом,
Нехай обходять болі і жалі.
Життя навколо хай буяє дивом.
Хороші друзі - скарб в нашім житті.
Ви цінні тим, що можете прощати,
Ніколи не покинете в біді.
Найкращими я можу вас назвати.
Я дукую всім вам, хто до душі.
Нехай у вас примножаться щедроти,
А серце не каратиме дарма.
Нехай щасливі будуть в вас польоти...
За все хороше я бажаю вам добра...
----------------------------------------
Прощаю всіх... Простіть й мене, якщо
комусь я завинила..
( Неділя Прощення)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3thnpjRfNqU[/youtube]
Дрібненький дощ в вікно постукав.
Так починався новий день.
А вітер з ночі іще грюкав,
Немов вікно було мішень.
Залопотіли вмить листочки,
Від сну пробуджені якраз.
Хіба, хто всидить тепер мовчки?
Давно весна вже почалась.
Нехай маленькі, ще тендітні,
А так відчули цю весну.
Отак бува частенько в квітні,
Коли усім тут не до сну.
Скінчився дощ, затих і вітер,
Прозорі краплі на гіллі.
Який красивий дощу витвір..
Вдяглись дерева в кришталі.
Пахучий чай примножить радість.
Весна - це крок в нове життя.
Збагатить мудрість, зітре слабість.
Піде усе вже допуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=93ZpkwmWJzI[/youtube]
За твором Новгородця
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776500
----------------------------------------------------------------
В житті ми робим помилки.
Та що казать: живі ми люди.
Здається все, пройшли роки,
Але вина так давить груди.
Нащо ми палимо мости,
Які так довго будували?
Хіба той шлях переплести?
За ним тепер вже шкодували.
І десь в душі звучить: прости.
Луна десь голос свій втрачає.
В думках будуєм знов мости,
Але ніхто вже не чекає.
Хто винуватий, хто карав?
Хіба важливо тепер знати?
Один другого залишав...
Та як цю правду тут прийняти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UydjGQOtOh4[/youtube]
І знову вечір тулиться до хати,
Думки летять уже через поріг.
А я до купи хочу їх зібрати.
Від холоду впускаю на ночліг.
Гарячий чай зі смаком бергамоту,
Не можуть зупинити їх політ.
Із хати проганяють геть дрімоту,
І тягнуться до мене, як магніт.
Мої думки, сильніші ви від мене.
Тому так непокірні, як завжди.
Не можу вас утримати у жмені,
Мені від вас усього тільки й жди.
Буває, що підносите у хмари.
І я радію: мабуть, повезло.
А іноді напоять ваші чари,
Прокинеться до вас у мене зло.
Повільно в хаті тиша зависає,
Я хочу вас уже заколихать.
І з вами я до ранку спочиваю...
Ви спіть, мої хороші, спати, спать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JJTDZt2hOTE[/youtube]
Кудись тече замріяна ріка.
Спокійно хвильки гладять ніжно човен.
І вечір десь повільно утіка,
Вже ніч думками плине, наче повінь.
А на човні лиш двоє: він й вона.
В тумані їх невиразні обличчя.
А он з-за хмари місяць виплива,
І вже ясніше видно їхні лиця.
Чомусь в човні ні жодного весла.
Невже їх випробовує так доля?
І річку затягнула сіра мла...
Природа без обов"язків - сваволя.
Грайливий вітер спостеріг човна.
Хіба для нього це - сидіть без діла?
І полетів, прибивши млу до дна...
Щоб човен врятував, я так хотіла...
А я стою на березі одна.
О! як мені знайомі оті двоє.
Чи вітер прижене того човна?..
Там ти і я...в минулому обоє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NVjl-7BkpDI[/youtube]
Дякую Олексі Удайко, що надихнув. Хоч теми у нас різні.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775369
------------------------------------------------------------------
Про крила я не мрію, не літаю.
Все вчуся твердо по землі ходить.
І головне: не впасти, добре знаю,
Якщо ж впаду, не так уже й болить.
Мабуть, тому й не виростають крила:
З дитячих літ лякаюсь висоти.
Чомусь завжди я мрію про перила:
Занадто я боюсь тепер сльоти.
Твоя рука - надійні мої поручні.
Схилюся, коли вже не буде сил.
В душі моїй не буде й тоді порожньо,
Коли побачу, що ти теж без крил.
Та що казать: у мріях теж літаю,
Коли тебе захочу я обнять.
В цей час мене чекаєш, добре знаю..
А, може, все ж навчитися літать?
Політ душі не схожий на пташиний,
Душа здола безмірну висоту.
Її політ казковий, мелодійний.
В польоті випромінює красу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2018
Зимовий ранок проситься до хати.
Ви стоїте в цей час біля вікна.
Ну що сказать? Не треба так зітхати.
Вас ще чекає не одна весна.
Ваші роки, не тільки це багатство.
Ви людям віддала усе сповна.
Робота, діти, внуки і хазяйство.
Ця жінка неповторна, чарівна.
Прекрасний лікар, жінка і бабуся.
Хай щастя не минає ваш поріг.
Хорошими словами я торкнуся
Цієї жінки, що є оберіг.
Життів дитячих безліч врятувала,
Подяки від батьків без меж було
Свою роботу бездоганно знала...
В вас позитиву повне джерело.
Усмішка на лиці. Ви - жінка сильна.
Спішите на роботу, як завжди.
У помислах своїх ви неухильна.
Нехай в житті не взнаєте біди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=k6DXxH1lC_E[/youtube]
А за вікном хурделиця півнОчі,
Старанно замітає всі сліди.
Сіріє, та не хочуть спати очі,
Думки все відлітають в нікуди.
Чому буває так, як ти не хочеш?
Хіба життя - це тільки боротьба?
І це питання нерви все лоскоче...
Думок до ранку ціла вже юрба.
І все я розкладаю по поличках:
Не можу зрозуміти все ж ніяк:
Чому любов буває у двох лицях?
Невже її ціна один мідяк?
З тобою ми не бачились ніколи.
Чому ж до мене ти приходиш в сни?
І від питань думки стають вже кволі.
Такі вони нічні думки чудні.
Під ранок затихає завірюха,
Ліхтар теж заспокоївся на мить..
А я чекаю відповідь послухать.
Чи зможе мені хтось все пояснить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vQUPb3x7WPc[/youtube]
Зі сцени сходить треба вчасно,
І не кажи, що ще не час.
Аплодисментів вже нерясно,
І забувати стали нас.
Та ми надіємось, все ж любим,
І щоб пом"якшить гіркоту,
Свою надію все ж голубим,
Плекаєм мрію, та не ту.
Надія тішить, зігріває,
І зводить з розуму підчас.
Але в цей час ми ще не знаєм:
Давно забули вже про нас.
І десь багаття мрії гасне,
І ледве блима промінець,
Та почуття, що так прекрасне,
Згасить не зможе вітерець...
Бо ми погане все забули,
І пересіяли зерно,
І живемо лиш тим минулим,
Хоч й не повернеться воно..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=v6d78pIkfFg[/youtube]
Відлига - це на щось надія,
Це - потепління серед зим.
Таємно квітне чиясь мрія,
Маленьким вогником, блідим.
І ти малюєш вже картину,
(От тільки б мрію не злякать).
Що буде потім? Відпочину...
І знов в фантазії блукать.
Відлига взимку - ненадовго,
Бо раптом вдарить морозець.
Від мрій залишиться - нічого.
Пішло усе тут нанівець.
Засипе сніг усі бажання,
Доріжки мрії замете.
Та все ж у серці є вагання:
Ще, може, білим зацвіте?
Відлига в серці теж буває.
Це значить, що надія є,
Бо серце добре пробачає,
І болю вже не завдає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TgSun8TBtFw[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-hbJYSo8a0k[/youtube]
Для тебе хочу буть сюрпризом,
Ти довіряй мені лишень,
Щоб ти не вірив тим прогнозам:
Кохання це - короткий день.
Воно триває три лиш роки...
Коли і хто сказать посмів?
Хто дав чуттям короткі строки?
Це, мабуть, він любить не вмів..
Та я не вірю в забобони,
Бо скільки років все ж люблю.
Які тут будуть заборони?
Від слів своїх не відступлю.
Вже скільки весен промайнуло,
Дощів пролилось за роки.
Та почуття це не минуло,
Не відпускатиму руки
Тієї, що зі мною поруч,
Що не покине ні на час.
Хай буде вічне, без повтору,
І зігріває тільки нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uC9fJOq1JF4[/youtube]
Чом зажурився, голуб сизий?
Чому неспокій на душі?
Немолодий, та все ж красивий.
Невже замучили дощі?
Сидиш самотній. Де голубка?
Чому до хмар ти не летиш?
Одна літає твоя любка,
А ти від холоду тремтиш.
Покинь в думках своїх тужити.
Дивлюсь: нетронуте зерно.
Ти здатен гнізда в парі вити.
Зніми з душі думок ярмо.
Свої розчесуєш все крила,
Намокли, мабуть, від дощу.
Ти не спіши складать вітрила...
Я так тебе про це прошу.
Ще вийде сонце із-за хмари,
Осушить крила, полетиш.
Всіх заворожать твої чари...
Думки нерадісні залиш.
Іще заграє промінь сонця
В твоїх засмучених очах.
Осяде сум цей десь на донці
В цих безкінечних, злих дощах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6hlm5u239bw[/youtube]
Опустивсь на землю вечір,
Світле сяйво розлилось.
І дорослим, і малечі
По всім хатам розійшлось.
Зайшов Вечір ось до хати,
Подививсь - багатий стіл.
Гостей можуть тут стрічати:
Є тут хліб святий і сіль.
І усміхнений господар,
Повна хата тут дітей.
Знать, хазяїн цей не ледар,
І усмішка до гостей.
На столі всього вдостатку:
Пироги, кутя, вино.
Чепурив до свят кімнатку,
Вигляда гостей в вікно.
А надворі сніг лапатий,
Подарунок цей до свят.
Хай щастить оцім всім в хаті.
Кожен святу дуже рад...
Бачить, в хаті люди добрі.
У сім"ї цій завжди лад.
Зарожевився вже обрій...
То ж піду до інших хат...
______________________-
Друзі мої! Вітаю вас всіх з Різдвом Христовим..
Будьте щасливими і здоровими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769919
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.01.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2laSyBXmTMQ[/youtube]
Так хочеться почати рік з хорошого,
Прожити кожен день хоч не на біс,
Хай кращим буде все ж він від вчорашнього,
Щоб нове щось в життя моє приніс.
Ну що зробить, щоб мрії ці здійснилися?
Як шлях здолати цей без помилок?
Щоб все хороше у житті вмістилося,
І я роблю для цього перший крок.
Хай кожен день освятиться усмішкою,
І побажанням людям всім добра.
Це буде амулетом, може, фішкою.
Моя душа цей хід тут вибира.
Не пізно іще мудрості навчатися:
В поганому вбачати й позитив.
І до порад розумних прислухатися,
Щоб не зростить у серці негатив.
-----------------------------------------
А день за днем, як норовисті коні.
Як рій бджолиний крутяться думки.
І я у них, як завжди у полоні,
Вирощую й лелію, як квітки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GzObM18W4dI[/youtube]
Старий рік на порозі.
Залишився лиш крок.
Чомусь серце в тривозі:
Закінчився твій строк.
Що сказать на прощання?
Жаль, що ти постарів.
Відчуваю зітхання...
Ти годив, як умів.
Дарував мені друзів,
А когось забирав.
Ти тримав у напрузі,
Та про це ти не знав.
Твої місячні ночі,
Довгі дні без тепла.
Часто плакали очі.
Все з тобою пройшла.
Що тобі докоряти?
Не твоя тут вина.
Ти багато зміг дати...
Жаль, що й досі війна!
СТАРИЙ РІК, ДО ПОБАЧЕННЯ.
Тобі вдячна за все!
Всіх прошу я пробачення.
Хай нас БОГ всіх спасе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768771
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.12.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Kj-3TayH_vI[/youtube]
От весна уперта, все з зимою грається.
В почуттях відверта: догодить старається.
Снігу зима кине - раптом вийде сонце.
Сніг швиденько гине, і вода в долоньці.
Що зимі робити, як весну здолати?
Може, попросити: Досить в жмурки грати?
Та весна не слуха, грається, сміється.
Пада зима духом... Скоро це минеться?
Вітер чеше коси молодій берізці.
Де б ще взяти роси, щоб помити ніжки?
Раптом щось згадає і дощем заплаче.
Та зима не вірить: хоче одурачить.
І двобій триває. Хто ж тут переможе?
Ми це добре знаєм, що зима все зможе.
Всі тебе чекаєм з снігом, подарунки...
Тут весна безсильна, хоч вона й чаклунка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768464
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 28.12.2017
За твором Олекси Удайко "Кохання час".
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768184
-----------------------------------------------------------------
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hMMCZbWeS_4[/youtube]
Кохання час... Для кожного він різний.
Не кожному дано це почуття.
Для когось час цей просто дивовижний,
Бо в унісон живуть серцебиття.
Від почуттів розквітнуть орхідеї,
І світ навколо стане не такий.
Запахнуть неймовірно враз лілеї,
Хоч час далеко вже не весняний.
Слова, розбавлені ущент водою,
І холод пробігає поміж душ,
Чуття себе відчує сиротою,
І серце обіллє холодний душ.
Коли кохання, скроплене сльозою,
То тут його, звичайно, й не було.
Воно не ощасливить вже красою.
Із сумом озирнулось й загуло.
Його не можна втримать ні заставить,
Чужі не стануть рідними серця..
Нащо в цій ситуації лукавить...
Відношення сягнули тут кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IMpBsw94Q9c[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=DWJfMhSXpDM[/youtube]
Зимовий вечір зависає в тиші.
Як завжди, волю дам своїм думкам.
Та в вечір цей думки уже тепліші,
Я не роблю аналіз помилкам.
Життя хвилини відбива будильник,
Ніхто не заважає у цей час.
Здивовано поглядує світильник,
Який не тільки в мене для прикрас.
Він свідком є недоспаних ночей,
Коли світанки заглядали в хату,
Не розумів заплаканих очей...
Думки тепер не буду колихати.
Нехай летять в цей час до моїх друзів,
В оточенні, яких я так давно.
Слова мої, не видумка ілюзій,
Вони солодші, ніж міцне вино..
Хто я б була у цьому клубі, ДРУЗІ,
Якби підтримки не було від вас?
Щаслива я тепер у вашім крузі,
І дякую за це вам повсякчас.
Своє добро ви завжди дарували,
Ви не жаліли добрих своїх слів.
Добро у мою душу наливали,
І кожен щиро так сказаь умів...
Хай доброта живе у ваших душах,
За ЛЮДЯНІСТЬ усіх я вас ЛЮБЛЮ!
Вам сказане, ніколи не нарушу,
За вас, МОЇ ХОРОШІ, я молюсь..
--------------------------------------------------
Дякую за підтримку, розуміння, за щирі і ДОБРІ ДУШІ:
Ніні Незламній, Олексі, Удайко, Шостацькій Людмилі,boroda171,Радченко Олі,
Ганні Верес, Ніні- Марії, Лаурі ( Маковій),Волинському Анатолію,Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, Олені Жежук,Валентина Малая, Макієвській Наталії.
Миколаю Волиняку,Крилатій Любові,Надії Башинській,Миколі Карпець,Феї Світла, Анатолійовичу Сергію, Лілеї ( одній і другій), @NN@ , Чайківчанка,OlgaSydoruk, Без,Олеся Шевчук,Зоя Журавка, Корозлик Оксані, Ганні Верес, Любові ІвановіЙ.
Володимиру Версті, Олі A.Kar-Te, Таїсії,Світлій ( Світлані Пироговій).
геометрії, MERSEDES Танюші, Миколі Холодову, Фіалці Олені, Наталці Данилюк.
Пробачте, якщо я, можливо, когось пропустила...
Бажаю всім бути щасливими! Хай у новому році збудуться всі ваші мрії!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767984
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.12.2017
Аню! Вітаю Вас з Днем народження.. Бажаю бути щасливою,
здоровою, радісною, люблячою..
Хай ваші всі мрії збудуться...
З повагою, Надія..
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OfFZ9XtWlQI[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767468
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.12.2017
Упало сонечко в калюжу.
Радіють сірі горобці.
Нелегко їм в зимову стужу.
Так скрутно їм у дні оці.
Та зараз сонце у зеніті.
Розтав вчорашній он сніжок.
І по асфальту вже розлиті
Струмочки, що тримав льодок.
Сіренькі зграйкою злетіли
(Давно думки були такі).
В калюжках крильми лопотіли,
Хоч дні були і не жаркі.
Сьогодні банний день по плану.
Здійнявся галас,метушня...
А я дивилась з-за паркану
На безтурботне це життя...
Грудень, 2013 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jjel5bw3Phw[/youtube]
Так чекали ми зиму-білявку,
Що розкине біленький свій пух.
Подарує землі ще обновку:
Теплий білий, пухнастий кожух.
Бо земля теж чекає на свято,
Натрудилась вона за цей рік.
Що їй треба? Всього небагато:
Щоб кожух від морозу зберіг.
Оголились кущі і дерева,
Закоцюрблі тріщать гілочки.
Забарилась зима кришталева.
Де ж біленькі її хусточки?
Притаїлась природа в чеканні.
Чи не збилась зима із шляху?
Відгукнися, білесенька пані..
Не додай у серця нам страху.
Може вітер у всьому виною?
Розганяєш ти хмари пухкі.
Знову дощ ляпотить ось стіною..
Навіває думки нам гіркі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2017
Теплослів"я... А що воно значить?
Від якої душі воно йде?
Протилежне - злослів"я, тлумачать,
Що притулку в серцях не знайде.
У болоті полин розкошує,
Кропива та, що жалить, росте.
І хто зілля оцього скуштує,
Може, серце ізцілить пусте..
Теплослів"я лікує лиш словом..
Як добротне зерно проросте.
(Від злоби є надійним покровом)
Що, як квітка весняна, цвіте.
Чи жалієм ми доброго слова,
Чи запас словника обмілів?
Чи вважаєм, що слово - полова.
Чи зростити в душі не зумів.?
Так чекаєм усі теплослів"я,
Не збідніє від цього душа.
Не вирощуйте в серці злеслів"я.
Чи когось воно все ж прикраша?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2017
Зимовий вечір попросивсь до хати.
Сніжинки б"ються у віконне скло...
Так хочу я думкИ заколихати.
Не сплять все неслухняні, як на зло.
Вони для мене непокірні діти,
Все норовлять покинути мене,
І в край моєї мрії полетіти.
Душевна забаганка їх жене.
Я ніжно пригортаю їх до себе,
І намагаюсь їх угамувать.
Не треба десь летіть, нема потреби.
Вже нічка, треба дома ночувать..
Але вони, як завжди, невблаганні.
Не втримати рокам, ані замкам.
Та благородні все ж у пориванні,
Я дякую за це мандрівникам...
А за вікном вже розгулялась хуга.
Тріщить мороз, засніжені стежки.
Повільно десь розсіюється туга...
Вже ранок... заспокоїлись думки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2017
Замерзлі, сковані у кризі,
До вікон тягнуться гілки.
Зима малює всі ескізи
Одним лиш помахом руки.
Вона всесильна, усе може.
Легеньким подихом своїм
Навколо все враз заморозить.
Сніжинок чути срібний дзвін.
Посріблить голови ялинкам,
По пояс снігу намете,
По шапці кине всім будинкам,
І білим цвітом сад цвіте.
Зима панянка і чаклунка.
Тебе до мене приведе.
Буває, іноді пустунка,
Якщо захоче - украде...
Вже сніг деревам по коліна...
Та все хурделиця мете.
Та я їй дякую уклінно:
Маленьку радість все ж несе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765323
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 11.12.2017
Пахне чай лісовими квітами.
Відчуваю росу на губах.
Вітер грається голими вітами.
Це найкраща для нього з розваг..
Сліпо блима вогонь у комині.
Не скажу, що так сумно душі.
Люблю мріяти я в самотині..
Щоб ніде не було метушні.
Ось до краю вже рік добігає,
Погортаю життя сторінки.
Що було, все старанно згадаю.
Головне, що в житті моїм ти..
День за днем - це життєва дорога.
І не можна тут збитись з шляху.
І триматись міцніш, якомога.
Твердо йти, не піддатись страху.
Новий рік, нехай буде все нове:
Щастя, радість і мир на землі.
Я вітаю усіх Вас, панове,
Тих, що друзями стали мені.
Хай наповняться радістю хати,
Хай дитячий лунає в них сміх.
Щоб на щастя були всі багаті.
З НОВИМ РОКОМ ВІТАЮ УСІХ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2017
Пробачим зиму, вона ж жінка,
І може теж зачарувать.
Нехай холодна, як крижинка,
В обіймах може жартувать.
Кохання зілля напилася...
(Хіба для жінки оце гріх?)
Дощем холодним пролилася.
Мабуть, розплата від утіх.
Весна спросоння подивилась.
Невже, продовження це сну?
Хазяйнувати заходилась:
Красу розлила запашну...
Та раптом крига вкрила річку.
Квітки пов"яли, бо не час.
Ось так скінчилася та стрічка,
Яку я бачила не раз.
--------------------------------
Біля мого будунку розцвіла вишня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2017
Новий крок у природі: на порозі зима.
Заметіль хороводить, все в напрузі трима.
Закоцюрблі дерева, річку лід вже пройма.
Морозець тихо ходить, обійма крадькома.
Але лід ще крихкий, небезпечно пройти.
Але ж ти там чекаєш. Прошу сніг: Не мети.
Обережно ступаю. Лише крок до мети...
Лиш тепер розумію: жаль, спалили мости.
Що ж робить: повернутись? Чи мети досягти?
Хтось кричить.. Озирнулась... То лиш звук німоти.
Неймовірне завзяття все ж примушує йти...
Але бачу чийсь слід... Побоявся сльоти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2017
Люблю морозну зиму, кришталеву.
Приводить у порядок всі думки.
Вважаю я її за королеву,
Що розстеляє білі скрізь шовки.
Весну не закликаю я у зиму.
Нема квіток... Чи варто сумувать?
Люблю її такою, хай без гриму...
І білий колір може здивувать..
Люблю, звичайно, квіти я червоні,
Троянди ж білі кинуті на скло.
Я так хотіла б їх зібрать в долоні
От тільки, щоб водою не стекло.
Я подихом наважилась зігріти,
Вустами доторкнутись пелюсток.
Але чому даруєш такі квіти?
Хіба розчарування цей жмуток?
Морозне сонце... Небо зайнялося
І полум"я спахнуло - сто свічок.
І квіти розцвіли, мені здалося.
Букет червоних, ніби схід, квіток...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2017
Тихо, непомітною ходою
Новий рік ступає на поріг.
Поплетуться дні всі чередою.
Скільки буде стоптано доріг!
І ніхто не знає, що чекати,
Що нам доведеться пережить.
Але будем все ж ми сподіваться,
Не скупим цей буде новий рік.
Я бажаю всі вам,друзі, щастя.
Не пройдуть повз радісні ці дні.
Хай всім повезе, нехай удасться
Проминути дні життя складні.
Зустрічайте сонячні світанки.
Посміхайтесь в щасті день при дні.
Хай вишневим цвітом цвітуть ранки...
А війні усі ми скажем: НІ!!
-----------------------------------------
Будьте всі здоровими та щасливими,
МОЇ ХОРОШІ ДРУЗІ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2017
Зимовий вечір попросивсь до хати.
Загнала хуртовина до тепла.
Не бійся, це нащо тобі зітхати?
То просто за вікном зима цвіла.
Зігрію я твої замерзлі руки.
Присядь зі мною поряд, край вікна.
Невже це від зимової розпуки
Цвіте на скронях в тебе сивина?
Та прийде час і ти помолодієш,
Прийдеш з теплом до мене і в цвіту.
І ти тоді мене уже зігрієш,
А поки що, тебе таким люблю.
Пригрівся у теплі, бачу куняє...
Та я тобі сказала ще не все...
Повільно за вікном уже світає...
Чому ж це сіль пече моє лице?
Ще хвилька і підеш на відпочинок,
А ранок посміхнеться вже мені.
Хай сніг не замете отих стежинок,
Ти не залиш мене на самоті..
------------------------------------
Тут мова йде про вечір..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hzw6N2G_O3A
[/youtube]
МабУть, я рано народилась,
Чи довго ти до мене йшов.
Чи доля вже така судилась?
О! Скільки стер ти підошов.
Дорога, звісно, неблизька,
Все бездоріжжя, повороти.
А часом навіть і слизька.
Та треба йти, все побороти.
Туман, на зло, завис клубками,
Імла завісила весь шлях.
Легенький сум поплив ставками.
А, може, це був просто страх..
Не збився б ти тільки з дороги.
Назад все ж, може, повернуть?
Он місяць вийшов вже дворогий,
Тобі освітить важку путь.
А день кінця он добігає.
Злетіла пташка десь з гнізда.
Тумани вітер розганяє.
А вечір день вже обкрада...
Так добре, що це не приснилось.
Це - просто казка без кінця.
А буде так, як це судилось.
Та ще залежить від гінця...
---------------------------------
Спішіть туди, де вас чекають.
Допоки вечір, а не ніч.
Де вас із радістю приймають..
Де руку подають навстріч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VSsRSmllvLQ
[/youtube]
Знову дощ іде стіною.
Ніби вже ж зима?
Осінь вправно у двобою,
Ще гальма трима.
Озирається навколо.
Що ж, уже пора...
І складає речі кволо,
Треба йти з двора.
Досить чемно попрощались.
Сльози ти не лий.
Надто довго ми втішались
Красоті твоїй.
А тепер так хочем снігу,
Зрозумій ти нас.
Хочем ми його на втіху.
То ж, звільни Парнас.
Все майно взяла на плечі,
Ноша неважка.
Так не рада оцій втечі...
Де б тут взять візка?
Тут навколо все притихло.
Хто все ж вигра бій?
Ти з дороги зійди тихо...
Уступати вмій..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763517
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.12.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XCJhwYzYzYA
[/youtube]
Я дякую за все, прекрасна феє.
Чекатиму наступної пори.
Для мене ти була, як панацея.
Прошу тебе, це чудо повтори.
Ти йдеш, але чомусь мені не сумно,
Я збережу дароване тепло.
Просити залишитись - нерозумно.
Усе, що я хотіла, все було.
В короткі дні, і довгі твої ночі,
Зі мною поряд завжди ти була.
Удвох ділили сльози ми жіночі.
Сльоза твоя не раз по склі текла.
Частенько зазирала мені в очі,
Дивилася в зачинене вікно.
А іноді здавалось, щось шепочеш.
Та це було лиш вчора, не давно..
Ну що скажу тобі я на прощання?
Чимало все ж навчити ти змогла.
В дорогу подарую лиш зітхання..
Найкращою в житті моїм була...
ДО ПОБАЧЕННЯ, МИЛА ОСЕНЕ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2017
Ти відшукай у серці слово,
Нехай зігріє увесь світ.
Не пропусти тих випадково,
Хто скінчив свій давно політ.
Хто слово це давно чекає,
І втратив віру в доброту.
До сірих буднів вже звикає,
Згубив давно свою мету.
А втішне слово приголубить,
І стане м"якшою душа.
І віру в людяність не згубить.
Вона йому вже не чужа.
І стане світ в новій обнові,
Не дошкулятимуть дощі,
Бо буде вірить знову й знову,
Що є все ж ліки для душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762893
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.11.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Hi3HJzxYhgY[/youtube]
Осінній день згасає тихо.
Міленька мжичка за вікном.
Повільно вечір свіжий диха,
Торкає землю ледь крилом.
Земля півсонна, ще дрімає,
А під вікном чекає сон.
Від скрути він людей звільняє,
В дощем, стривожений сезон.
В напіввідчинену кватирку
Ледь чутно музика вліта.
А он зійшла вечірня зірка,
Небесна квітка розцвіта.
А у вікні, он тім, напроти,
Жіночий бачу силует.
Невже гнітять якісь турботи?
В собі сховала цей секрет..
Ледь тьмяне світло огортає
Її привабливе лице.
Про що задумалась? Хто знає..
Ніхто не взнає з нас про це..
Герань цвіте на підвіконні -
Надійний хатній оберіг...
Дощі холодні невгамовні...
Осінній смуток в серце ліг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9qE5rFhe6BY
[/youtube]
Є дороги, які треба пройти одному.
Є моменти, де треба поставити крапку.
Є ситуації, коли варто попрощатися.
Є люди, до яких не варто повертатися...
------------------------------------------------
Не впускай у серце рано зиму,
Осінь - ще далеко не зима.
Ти знайдеш у ній ще соломину
Ту, що на плаву ще потрима.
Треба подивитися уважно,
І в згасанні віднайти красу
Ту, що іншим буде недосяжна.
Будь щасливим і в такім часу.
Іноді мороз залізе в душу:
Осінь випробовує тебе.
Ти скажи: я вистояти мушу!
І за це, все ж похвали себе.
Як зима спіткає ненароком,
Налаштуй себе на новий лад.
І продовжуй йти повільним кроком,
Бо дороги вже нема назад.
Не сумуй, не нарікай на долю.
Хтось підставить ніжку і впадеш,
Але ти сильнішим стань від болю.
Твоїй силі тут не буде меж..
----------------------------------
Натисніть на картинку і прочитайте.. Повчально!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762387
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.11.2017
Думаєш, скупа я? Ані трохи.
Подарую крапельку тепла.
Вийму колючки чортополоха.
Довго витягала, як могла.
Може, тобі сонця вже забракло?
Довго у пітьмі чомусь сидиш..
Серце у депресії заклякло.
Кров свою мовчанням холодиш.
Подарую усмішку ласкаву,
Думаю, розтопить серця лід.
Знаю: любиш ти гарячу каву..
Крил твоїх відновлю знов політ.
Та, дивлюсь: зима уже на носі.
Бачу, що від слів моїх ти зблід.
Десь думками ти літаєш й досі.
Ти ще молодий, та все ж ти дід.
Умощусь зручненько на дивані,
Котик муркотить мені пісні...
Раптом я схопилась в здивуванні...
Треба ж, все побачила у сні..
----------------------------------------
( Прошу, щоб ніхто не приміряв цей вірш до себе.
Це трохи гумору з мого домашнього архіву ).
-------------------------------------------------------------
Дякую всім, хто читав..Бажаю вам приємних вихідних...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2017
Доброта — це те, що може почути глухий
і побачити сліпий.
Марк Твен
--------------------------------------------------
Буває вітер дме в обличчя,
Збиває легко із шляху.
Та зупинятися не личить,
Не треба паніки, страху..
Іди упевнено в дорозі,
Нелегкий, звісно, оцей шлях.
Та тільки сильним будеш в змозі,
Допоки все в твої руках.
Ти добре знаєш мову вітру,
Дощу і сонця.. Добрий знак!
Тримай упевнено в них віру.
Не дадуть впасти тут навзнак.
Поверне вітер свої крила,
Почувши лагідні слова,
Тепер подує тихо в спину,
Свою агресію схова..
А Місяць й зорі шлях освітять,
Підеш на зло всім ворогам,
Якщо добро в душі помітять...
І ти молитимиш Богам.
І пам"ятатимеш ти добре,
Що доброта всьому рушій.
А серце хай буде хоробре..
Живи! і добротою грій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2017
За твором Л. Крилатої
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761763
Заздрість часом страшніша , ніж куля.
Вона б’є непомітно, та влучно,
Душу разить, мов око цибуля,
Тіло в’яже підступно, беззвучно.
-------------------------------------
Пам"ятай, щоб ти не робив за спиною у людей,
ти робиш це на очах у Бога.
____________________________-
Хіба відчуєм якось заздрість?
Яка вона бува на смак?
Це - антитеза слову щедрість (душі)
Вона без будь-яких ознак.
Йому синонім - слово підлість.
Тут дуже схожість є однак:
Втрачають люди людську гідність.
Та бумеранг віддасть все взнак.
Прощення просять часто в Бога,
А роблять підлість на очах.
Чому бува душа убога,
Несе цю ношу на плечах?
-----------------------------------
Щедрість душі - доброта, добрість, тепло, доброзичливість ( синоніми)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761844
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.11.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dx4c3ZwdDA8[/youtube]
Повернути б в осінь літо,
Кликнуть журавлів,
Бо тепла ще недопито
З теплих літніх днів.
Щоб проливсь пташиний щебет,
Ніби ніжний шовк,
Розпогодиться хай небо,
Дощ холодний змовк.
Розцвіте жасмину гілка,
Мак серед степів.
Вітер грав би на сопілці
Так, як влітку вмів.
Хай душа краси нап"ється..
Радісний мотив.
Тоді й серце усміхнеться.
Ти так теж хотів..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0GgeeWtK1f4[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CvBUU2CPunc[/youtube]
Синичка стукнула в вікно,
У очі пильно задивилась.
Чому не тронула зерно,
Нащо у рань таку прибилась?
Невже мій корм не до смаку,
Думки замучили про зиму?
Проблему вирішу таку,
Не дам загинуть в цю годину.
Про щось хотіла ти сказать,
Як зрозуміти твою мову?
Нащо, сердешне, так страждать?
Моя пташинко, ти - чудова!
Так хочу біль я твій узнать,
Веду з тобою цю розмову,
Щоб сум з життя твого прогнать,
Зумій відчуть від серця слово..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XCJhwYzYzYA
[/youtube]
Зажурилась пізня осінь, лист скида останній.
Озирнулася навколо - все чогось в чеканні.
Передзим"я на порозі. Чи ти бачиш, пані?
Ще не час, та все ж тривога, як стерпіть вигнання?
Нащо лити гіркі сльози, краще тут мовчання.
Відійшла краса і грози, марні сподівання.
Поступитися так просто? Нащо з"ясування.
Розтривожила щось душу, ти, зима, ця рання..
Заварю я чашку чаю, сяду на дивані,
І чекатиму на зиму, в кращих сподіваннях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UCINBY9R6Yk
[/youtube]
Останній осені листок,
Я обережно взяла в руки.
Промерз бідненький до кісток.
Боліло серце від розпуки.
Хотів погрітися на склі,
Була оце остання мрія.
Нащо ти викликав жалі,
Коли у тебе безнадія?
Зігрію подихом тебе,
А як зробить мені інакше?
Не розумію щось себе...
Нехай летить?. Так буде краще?
Підхопить вітер на льоту,
І понесе кудись далеко.
І з ним узнає висоту,
Хіба від цього стане легко?
Листок до серця притулю,
А він чекає допомоги...
Одне лиш зможу, це й зроблю:
Візьму до хати я небогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=45MR7t7keaQ[/youtube]
Струни тонкі, в позолоті.
Чистий серця звук.
Він звучить на ніжній ноті:
Дивний серця стук.
Заворожить враз це соло,
Якщо не глухий.
І чарівний звук навколо,
Попливе легкий.
І складає вітер крила:
Хоче теж почуть.
Дивина ця підкорила.
Як же зміст збагнуть?
Нема слів, лиш звук спокійний,
Трішечки сумний.
Темп почуєте повільний,
Срібно-золотий.
Хтось відчує вибух щастя,
А хтось просто звук.
Як кому почути вдасться,
Серця ніжний стук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2017
Осіння непогода нетривка,
Та все минає: раптом блисне сонце.
То знову хмарка пропливе легка,
І дощ забарабанить у віконце.
І настрій тут міняється нараз.
Під серцем десь образа затаїлась.
Та добре серце виручає нас:
Усе проходить, і злоба десь ділась.
І смуток відступає і біда,
Іржа ненависті не точить душу.
Вона з туманом в річку осіда.
Усе проходить, пам"ятати мусим.
Минає темна ніч, минає день
І все мине в життєвій круговерті..
Одне незмінне у житті лишень:
Не можем обминути тільки смерті.]
---------------------------------------------
Хай день почнеться з доброти!
Доброго ранку всім, і хорошого дня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=5pVnu1lmuRQ[/youtube]
У шибку стукнув жовтий лист.
Чом на вікні моїм спинився?
Літати маєш добрий хист,
Чому до мене ти прибився?
.
І я подумала в цей час:
Гірка, листочку, твоя доля.
Колись ти був тут для прикрас..
Та й вас торкає Божа воля.
Осінній ранок вдавсь похмурим,
Туман укутав у вуаль.
А жовтий лист, всіма забутий..
Ось так проходить все. Так жаль.
Пливе журба, немов примара,
У перемішку із дощем.
Так обважніли сірі хмари,
А на душі і біль, і щем.
Тут дощ змінивсь на мілку мжичку,
І стало легше на душі.
В вікно заглянула синичка
Неспокій влігся у тишІ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2017
Осінь розкидала жовте листя,
Ніби невідправлені листи.
Тільки сторінки, на диво, чисті.
Що хотіла в них розповісти?
Де знайти таємних адресатів,
Хто чекає, осене, листів?
Чи не можеш адрес пригадати,
Чи запас потрібних слів спустів?
Все писала, рвала, розкидала,
Не могла знайти оті слова,
А коли адресу пригадала,
То вже осінь стала снігова..
Вітер у листах знайшов забаву:
Розкидав, сміючись, на весь світ.
Цим зробив він дуже добру справу:
Адресатам передав привіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2017
Бувають дати у житті,
Ти не забудиш їх ніколи.
І тихо плачеш у тиші,
Яке страшне оце "Ніколи"
І все життя нести цей хрест.
Яка важка для серця ноша...
І скільки пройдеш ти з ним верст?
Вона до скону днів - найдовша.
І будеш думати в цей час,
Яке життя немилосердне,
За що нараз карає нас?
Зробити щось - ми безпорадні.
Життя піде уже не так,
Краса поблідне ця осіння.
І ти заб"єшся, ніби птах.
Душі проситимеш спасіння..
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758207
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4wRzKZd1alc[/youtube]
Постаріла осінь... Постаріла..
До зими лишився один крок.
Від туманів дуже посивіла.
Лиш думок залишився пучок..
Треба готувати свої речі,
Скільки їх? Та жменька там одна.
Неважкий тягар на слабкі плечі.
Ось така історія сумна.
Обвела все поглядом уважним...
Не повірю, що тепер все так.
Лиш недавно я була поважна,
А тепер в повазі, як жебрак.
Де краса поділася шикарна?
Змили, мабуть, цю красу дощі.
А тепер вся сіра і безбарвна,
Думки неспокійні уночі.
Пролилась холодними дощами,
Вітер пожаліти лиш зумів.
І якими йти тепер стежками?
Ось і сніг посіятись посмів..
Це зима на п"яти наступає,
І краде осінні іще дні.
Та вона, мубуть, того не знає:
Чим хутчіш - скоріше до весни..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=whUTz6AG4xw[/youtube]
Хто нам першим нагадає:
Літо йде на спад,
Що тепло вже відцвітає,
Кволий спів цикад.
Це - проста і скромна квітка,
Полонить наш зір.
Починає цвісти влітку
Із прадавніх пір.
Квітка верес низькоросла,
Цвіт аж до зими.
Так пахуча, медоносна,
Стелить килими.
Невимоглива, красива,
Бджіл збирає рій.
Хто не пив оцього дива?
Спробуй цей настій.
Він надасть здоров"я, силу.
Хочеш вір, чи ні...
Оця квітка, дуже мила,
В нас завжди в ціні.,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qdU9p3IY7V0[/youtube]
Весна у осінь заблудилась:
Одне цвіте, друге вмира..
Своє тут кожному судилось.
Яка незвична ця пора!
Красива тут пора згасання,
Та очі дивляться на цвіт.
Чому ось так?- є запитання.
Непередбачуваний світ!
Пора осіння нагадає,
Що і в людей буває так.
Здається, сила покидає,
Та раптом все піде у смак.
І ми радієм дням холодним,
Дощам, що ллються, як з відра.
І не буваєм безпорадні,
Не мучить нас тоді хандра...
Так! Осінь можна пережити,
Коли в душі цвіте весна,
Когось всім серцем полюбити,
Тоді і осінь не страшна...
-----------------------------------
Недавно бачила: цвіте вишня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9ukuWtyxwcQ
[/youtube]
А думки все просяться у літо.
Це не гріх згадати про тепло,
Де трава в оздобі малахіту...
І куди оце усе втекло?
А воно пробігло, ні, промчалось!
Часто ми шукаєм його слід.
Ось тепер так сильно забажалось,
Осені в думках зробить обхід...
Відголоски ми шукаєм, осінь..
Може, ще знайдемо оті дні:
Милували очі сині роси;
Почуття тоді були в ціні.
Це було учора, а сьогодні,
Перший пролітає ось сніжок,
Ранками міцніє прохолода,
І не видно літа вже стежок.
Все тепер змінилося, неначе:
Вітерець за комір заповза.
Осінь зна свої права, одначе:
Починає хід свій із туза.
Та завжди є виняток із правил:
Вишні можуть восени цвісти.
І під снігом зеленіють трави,
Спалені будуються мости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=192hwjI0NzQ[/youtube]
День похмурий освятило сонце,
Пролилися промені з-за хмар.
Спалахи знялись на горизонті,
І прийма земля безцінний дар.
Розлилось над грішною землею,
Розбудило від міцного сну,
Пропливло колючою стернею,
І картину стерло всю сумну.
Вже похмурий ранок за спиною,
Посмішка - гарант на цілий день,
А душа в тривозі дивиною,
Від одного погляду лишень.
Прилетіла, ніби хмарка, зграйка,
Ангели спустились із небес?
Сивочубих голубів сімейка...
Я дивлюся: чудо із чудес.
З рук моїх клювали хліб і просо,
Воркотали біля моїх ніг.
Як у них оце в житті все просто:
Разом полетіли на нічліг.
Лиш один замешкавсь на хвилинку,
Погляд кинув на моє вікно.
Як ти схожий на оту хмаринку,
Що розтала в небі вже давно..
( Натисніть на картинку)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NNAeYCZEREE[/youtube]
У полі осінь зовсім інша:
Ледь диха зорана земля,
Якась незвична стоїть тиша,
Листок десь візьметься, кружля.
Туман покотиться клубками,
Облите все, як молоком;
Ганяє вітер байраками,
Війне десь з дач гірким димком.
О, осінь ! - жінка неповторна,
Якась загадка непроста.
Сказати мало - неймовірна.
Солодкий присмак на вустах...
Вона барвиста, норовиста,
Поки краса її цвіте,
А прийде час - уже безлиста,
Тоді покірною стає...
Стоїть, замучена дощами,
Ледь диха, дУмками живе;
Не спиться їй, як нам, ночами...
Ось-ось зима уже прийде..
Та я люблю її такою:
Без барв, без гонора, каприз.
Із уподобою людською,
Я так люблю її, до сліз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755899
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=km5IPEhRaI8[/youtube]
Ще вчора настрій був поганий,
І все валилося із рук.
Один дзвінок, що був бажаний,
Прискорив серця мого стук.
Ти щось казав, а я мовчала,
Щось про осінні довгі дні.
А я всміхалася, бо знала:
Не те сказать хотів мені.
Та раптом стих.. Я відчувала,
Моя тут черга щось сказать...
Я швидко тишу обірвала:
Так хочу я тебе обнять.
За мить усе тепер змінилось:
Яка чутлива ти, душа!
Твої слова ще не спізнились,
Любов все терпить, ще жива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2017
Спроба перекласти життєвий твір, який
схвилював мене дуже.
Автор Булат Окуджава
Мой мальчик, нанося обиды,
о чем заботятся враги?
Чтоб ты не выполз недобитый,
на их нарвавшись кулаки.
Мой мальчик, но – верны и строги -
о чем заботятся друзья?
Чтоб не нашел ты к ним дороги,
свои тревоги пронося.
И все-таки, людьми ученый,
на их нарвавшись кулаки.
еще задолго до седин,
рванешь рубаху обреченно,
едва останешься один.
И вот тогда-то, одинокий,
как в зоне вечной мерзлоты,
поймешь, что все, как ты, двуноги,
и все изранены, как ты.
-------------------------------------
Коли тобі несуть образи,
Про що тут мріють вороги?
Якщо не вмер ти просто зразу,
Щоб не нарвавсь на кулаки.
А що тут друзі вірні, чесні?
Про що турбуються в цей час?
Щоб не прийшов до них невчасно,
І вигляд твій їх не потряс.
І все-таки людьми навчений,
(На їх нарвавшись кулаки)
Хоч ще далеко сивина,
Рванеш сорочку нескорений:
Один ти в світі - сирота.
І ось тоді-то ти, самотній,
Як в вічній зоні мерзлоти,
Ти зрозумієш: всі двоногі,
Такі ж нещасні, як і ти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755120
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LvtylsFmbAk
[/youtube]
Невже здалося? Плаче вітер...
Крильми до вікон припада.
Як зрозуміти його витвір,
Чи щось болить? Чому журба?
А дощ за вікнами хлюпоче,
На склі осіння он сльоза...
А серце вітру вірить хоче,
Що промине і це - гроза.
Осінні грози так лякають,
Ніби, віщують знов про щось.
Нащо тепер все ж натякають?
Та ні, йому це так здалось..
О вітре, вітре, вільний птах,
Нащо зірвав з калини листя?
Чому ти плачеш у дротах,
Нащо на них ти поселився?
Злетиш і падаєш униз.
Чи покидають тебе сили?
Ні-ні! Це зовсім не каприз:
Дощі зросили йому крила.
Ти ждеш моєї допомоги...
Та чим тобі я пособлю?
Відкинь, прошу тебе, тривоги.
Не завдавай мені жалю.
Ти зупинись, спочинь, подумай:
Твої забави так пусті.
У мої вікна ти не стукай:
Поплач, на зірванім листі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=p2FGgaULi3M[/youtube]
Мелодія дощу у сірій млі.
Чомусь думки тоді приходять сірі.
Он зграя прокричала - журавлі!
Я проводжаю поглядом у вирій.
А дощ оцей листає сторінки,
Роки стікають краплями в долоні.
Чомусь стають вразливіші думки,
Частіше я тепер у них в полоні.
Меланхолію створюють роки,
Та як не впустиш ти її у душу.
Оце роки! Даються нам взнаки.
Та так не хочеться, впускати мушу.
Осінній вітер трохи освіжив,
І інша вже мелодія лунає,
Він інші почуття вже розбудив,
Але про це один лиш вітер знає.
Що не пуста й незвірена душа,
І почуття не втрачені з роками.
і думка ця, мене тепер втіша,
Осінніми вривається ночами..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2017
В житті є всього одне щастя: любити і бути
любимим.
Жорж Санд
----------------------------------------
Красива жінка та, що любить.
Її впізнаєш серед всіх.
В усмішці завжди в неї губи,
І загадковий, ніжний сміх.
Вона несе в собі загадку.
Хіба, хто може розгадать?
Така проста, але ж солодка.
В полон, захоче,- може взять.
Кохана жінка - справжнє диво,
Що випромінює тепло.
Вона тому й така щаслива:
Добро у серці проросло.
Прохожі всі її помітять,
Хода упевнена, м"яка.
Хіба її хтось звинуватить,
Що серед всіх одна така.
Її відгадка лиш у тому,
Що, як ніхто змогла любить.
Комусь захочеться й самому,
Таку у серці поселить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2017
6 жовтня... Звичайний осінній прохолодний день...Надворі осінь, яка нещодавно тільки почалася...Лише де-не-де злетить пожовклий лист. Моросить осінній дощик і шарудить у опалому листі...Надворі тихо. Притих і вітер, ніби чекає чогось..
Люблю таку погоду, бо саме в таку погоду приходять, якісь солодкі думки, чи згадки.
Ось і зараз згадала, як вперше, 9 років тому прийшла на цей сайт.. Смутно пам"ятаю, якою була погода, але точно знаю, що на сайті було тепло і затишно.. Не уявляєте, яка була в мене радість, коли надрукувала свій перший вірш і його прочитали і подарували якісь смайлики, написали слова підтримку.. Радості не було меж!
А перші вірші були , знаєте якими... Ніхто ніколи мене не вчив писати, якось самі виникали.. Можливо, тому, що в школі вивчалося багато віршів і це якось відкладалося в мене в пам"яті. Ще маленькою дуже любила читати твори Т.Г. Шевченка, особливо Катерину.. Читаю, а потім залізу з головою під ковдру і плачу, щоб ніхто не бачив... ПАм"ятаю свою саму найпершу читачку, яка першою прочитала мій вірш, мене трошки похвалила, іще читала пізніше, а коли одного разу перестала читати... О! То була для мене трагедія... Я не спала, хвилювалася, не знала, що мені робити, бо десь зникла вона, а це була Оксанка Корозлик...Написала їй листа плачевного, не розуміючи ще тоді того, що людима, можливо, зайнята, чи якісь інші бувають причини... Відгукнулась! Іще довго мене підтримувала у написанні віршів.. Я дуже їй вдячна!
З першого дня на сайті відчула теплу обстановку, мене прийняли добре. І ось до сих пір я тут.
.. Дуже багато друзів у мене тут стало... Я дякую їм, що читають, підтримують.. Якщо виникають якісь зауваження, щодо тексту, якщо вони мене влаштовують, завжди приймаю...
За ці роки багато людей залишили сайт, чомусь перестали виходить,я за ними дуже сумую. Та інші, нові, приходять.. Я рада, що знаходжу з ними спільну мову.. Вони читають мене, я читаю їх. Та не всі люди однакові, у всіх різні характери... Доводилося стикатися з тими, які мене не розуміли, а я їх..Дуже боляче про це згадувати.
Та все приходить і десь дівається.
Роки не чекають, вони ніби краплями стікають у долоні. Дев"ять років - це дуже довгий час, але такий приємний, який мені приніс скільки радості, хоч були і сльози і розчарування, навіть розпач, коли мене не розуміли...
Пробачте, що зайняла у вас багато часу... Я хочу ще раз подякувати моїм ДРУЗЯМ за доброту, підтримку, за справжню Людяність. Тільки, дякуючи вам, я багато чого навчилась. Хай у вас буде все добре, будьте такими завжди!
З повагою до вас - Надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753787
рубрика: Проза, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=datT_1I6tGI
[/youtube]
Справжній друг – це той, хто буде тримати тебе за руку
і відчувати твоє серце.
Габрієль Гарсія Маркес.
----------------------------------------
І як зробить у будні душі свято?
До себе в гості друзів запросить.
Вони наповнять посмішками хату.
Ненастрій зможуть в свято відтворить..
Коли далеко друзі і не в змозі,
Зі мною посидіть, поговорить,
Вони думками завжди у дорозі,
Не треба їх просити подзвонить..
Оце для мене є найкраще свято,
Почую тих, кого давно люблю.
Хоч вірних і надійних небагато,
Все ж з ними свою радість поділю.
Знайомі голоси, а я в тривозі,
Як хочеться побачить їх, обнять.
Я вас чекаю, станьте на порозі..
Так хочу всіх із радістю прийнять..
Застукотить від радості серденько,
І сльози потечуть струмком чомусь...
Запрошую до себе вас, рідненькі.
Нехай до вас я поглядом торкнусь..
--------------------------------------------
Запрошую і своїх друзів з сайту! Чекаю, бо вас люблю!
Свято для вас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2017
Коли немає настрою-шукаю.
Усі проблеми бачу у собі.
Наллю з лимоном в нову чашку чаю,
Й шукаю всі слабкі місця свої.
Включу тихенько музику Вівальді
І сяду у роздумах край вікна..
І тихо, у дрімотній насолоді...
Ненастрою, дивлюсь, уже нема.
Хоч за вікном давно журлива осінь,
І дощ дрібненький сіє з решетА.
Думки і настрій тепер інші зовсім.
Вже без проблем тепер мою мета.
А поряд кіт під ніс собі муркоче,
З хитринкою на мене погляда.
А дощ не моросить, а вже хлюпоче...
Жаль, сонце із-за хмар не вигляда...
Допитий чай, а я собі міркую:
Моє життя! Яка це дивина!
Хоч відлетіло літо - не жалкую,
Повернеться у серце ще весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2017
Уже холодна осінь завітала,
Далекий шлях проліг для журавлів,
Лише надія крадькома втішала,
Що з"їсть туман несправедливий гнів.
Розгладить вітер зморшки в синій річці,
Корабликами листя попливе.
І ти, як і тоді, по добрій звичці,
Захочеш так побачити мене.
Коли настане ніч й тобі не спиться,
Як завжди, підійди знов до вікна...
Ні-ні, не думай, це тобі не сниться,
Це я тебе за плечі обняла.
Відчув мій подих і моє зітхання?
І побіжать мурашки по спині.
І зрозумієш ти, що це твоє кохання
Прийшло до тебе знову з далини.
Воно тобі шепоче: Не вбивай!
Хіба душа зробити зможе це?
Ти забери назад своє ПРОЩАЙ,
І не ламай безжально стебельце.
Хіба в житті буває так? Не часто...
Не всі це зможуть на собі відчуть..
І повернись у край, що зветься щастям.
Образи хай за листям попливуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2017
З чого починається кохання,
Звідки це приходить і чому,
Чом для інших це - розчарування,
Іншим - щастя квітне на віку,
Що приходить завжди непомітно,
І без стуку селиться в серцях.
Раптом орхідеєю розквітне,
Пелюстки розсипе на вустах.
Посмішка осяює обличчя,
Ти відчуєш інше вже життя.
У чарівний край тебе покличе,
Зникла десь назавжди самота.
І мені кохання дарувала доля.
Знаю його чари непрості.
Віддала йому я свою волю,
Бо відчула щедрості душі.
Солодко мені в твоїх обіймах.
Щастя не приходить просто так.
Хай все ж не таке воно, як в фільмах,
Та багато має тих ознак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2017
Три складових життя у кожнім серці.
Це - наші потаємні почуття,
Як оберіг в життєвій круговерті..
Тримають лиш вони серцебиття.
НАДІЯ, ВІРА І ЛЮБОВ - нам допоможуть.
У скрутний час ми молимось до них.
І віримо, надіємось, що зможуть
Підтримать дух, що ніби уже зник.
Хай в кожнім серці не зникають ВІРА І НАДІЯ.
ЛЮБОВ хай окриляє кожну мить.
І вірю,що здійсняться ваші мрії,
Якщо оці жінки у вашім серці будуть жить.
------------------------------------------
Вітаю всіх зі святом ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ.
Будьте щасливими!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752975
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.09.2017
Бувають нещасні істоти, у яких є серце, щоб страждати, але немає серця, щоб любити.
Етьєн Рей
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fcG1Qr7LG_w
[/youtube]
Торкнись, не бійся, словом серця.
Відчув, дзвенить його струна?
Бурхливий ритм розбудить скерцо,
Неначе знов прийшла весна.
Яка таїться сила в слові,
Які приховані дива!?
Такі візьми з них за основу,
Щоб в серці рана зажила.
А слів багато: ціла злива,
Відтінки різні, вибирай!
Бринять хай ніжно, не фальшиво.
На струнах серця вправно грай.
Нехай воно відчує радість,
Нехай забуде слово БІЛЬ.
Не покажи у них убогість,
Хай їх почують всі довкіл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2017