Сторінки (8/740): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
На муз. тему " У павильона пиво-воды"
https://www.youtube.com/watch?v=gCpZhUrgg88
Я пам'ятатиму все більше
Ту, що приходить раз на рік,
Задля котрої сяйним віршем
Палає місяць угорі.
Проміж зірок грошина срібна
Поета вже не веселить,
Бо серцю з Осінню потрібно
Востаннє збігтися на мить.
Тож я, неначе оглашенний,
Зібравши, ніби мідяки,
Ховаю ласо у кишеню
З дерев оголених листки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2024
Забубенная слава идет по пятам
Лишь за теми, кто в сердце горячем
Носит вирши да верует слепо в Христа,
Что указывал тропы незрячим.
Непокорные думы погонят не раз
Обречённого в тёмные дали.
Там когда-то такие, как мы, но до нас,
Паренька на Голгофе распяли.
И поэт, ухвативши судьбу за узду,
Ковыляет непрошеным гостем
В те места, где, возможно, себе на беду
Обретёт Иисусовы гвозди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026776
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.11.2024
Ще трохи й поету на груди
Примарою кинеться дим
Із листя, що більше не буде
Ніколи яскраво-рудим.
Спалив би і я одежину
З пропитою долею вщент,
Та холодно йти по стежині,
Де морок панує з дощем.
Але вичваловую досі,
Не дивлячись навіть на те,
Що крутить оголена Осінь
Останнє своє фуете.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
[s]Українцем бути - це те ж саме,[/s]
Бути українцем - це те ж саме,
Що жагуче місяцем палати.
[s]Мандрувати з вітром небесами,
Часом завертаючи до хати.[/s]
Вершником на вітрі небесами
З мандрів повертатися до хати.
[s]Дибати, схмелівши на просторі,[/s]
Пити квіт очима на просторі,
Де лани від краю і до краю
Й, глянувши з пошаною на зорі,
Знати, що герої не вмирають.
Вірувати в бога - це не значить
Лити порожнечу аж по вінця.
І тому в один загін козачий
Сходяться сьогодні українці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2024
На музыкальную тему "Куплеты о Берёзке"
К сожалению, минусовку найти не удалось.
https://www.youtube.com/watch?v=2DqKUPsRkGM
Надії начебто нема.
Четверта плентає зима
І поруч з нею вештається ворог.
А у Європі "друзі" сплять,
Котрим кричу: повстаньте, блядь,
Бо вже й до вас навідається скоро!
Та мовчки бісові сини
Тихенько дивляться на сни
З омріяним пальним по три копійки.
А ми - хто в погріб, хто в метро,
Коли жбурляють в нас добром
З розпечених стволів далекобійки.
Тож, як закінчіться війна,
Ніхто не кине в очі нам,
Що падало козацтво на коліна.
Бо в кожній хаті матері
Зрання й до пізньої зорі
Благали за дітей і Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2024
Ученику
З дитинства крила дужі та прозорі
Приховував за спиною хлопчина,
Бо певно знав, що є на те причина,
Коли дивився радісно на зорі.
Бурхлива юнь потопчеться і пройде,
Відкинувши недопалок свободи.
Не зайде двічі хлоп в ті ж самі води,
Якщо не покохає вруге хвойду.
Гадається, що знайдені сузір'я
Поета молодого не облишать,
Бо той у бунтаря навчався віршам,
Смакуючи хмільне: я в тебе вірю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
Памяти С.А. Есенина
Про затягнутий зашморг на шиї
І волосся його золоте
Сіроманкою свічка завиє,
Як журба під пером розцвіте.
Захитаються стіни навколо,
Бо, хильнувши міцного вина,
Зрозумію, що, мабуть, ніколи
Не поверне його глибина,
У яку обірвався зі скелі
Та, ламаючи крила, летів,
Аж допоки мотузка в готелі
Не поставила хрест на житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024
Ирэн Адлер посвящается
https://uk.wikipedia.org/wiki/Ірен_Адлер
Сидиш собі та п'єш медову.
Навколо тихо. Раптом: дзень...
Ти відчуваєш серцем знову
Найліпшу пісню із пісень.
Плювати геть на забобони
Отих сусідів, що смердять,
Коли усупереч закону
Кохаєш якнайкращу б...
До неї черга із охочих,
Але вона - ні менш, ні більш,
Бажає слухати щоночі
Про себе витончений вірш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024
Зеленіє ще подекуди на лузі,
Та щоранку вже проміння молоде
Розливається по витонченій тузі,
Що учора нарядилася в руде.
Малював би вечорами тільки осінь,
Не жаліючи ні фарби, ні годин,
Бо бажається в останнім відголоссі
Залишити розвіршовані сліди.
Ну хіба поет благає забагато?
Трохи хліба та джерельної води.
Щоб гукнула Рудокоса вечір в хату
І затрималася в серці назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
Укотре вітер тихо промайне,
Зарившись у знайомому волоссі.
Це, мабуть, знов торкнутися мене
Зайшла на вогник вимолена Осінь.
Багато у кутах я притискав
Повій і доброзичливих панянок.
Але вони не коштують рядка,
Що інколи дарує щедрий ранок.
З тобою долю хижу і гірку
Ділитиму три місяці щоночі,
Бо тільки королева до смаку
Тому, хто до поезії охочий.
Тож вип'ємо скоріше брудершафт
Із келихів загублене кохання,
В якому захлинулася душа,
Почувши соловейка тугу ранню.
Для бестолочи охвэчыра и Ко:
БРУДЕРШАФТ
Етимологія: нім., братство
Випити брудершафт або на брудершафт - одночасно випити вино на знак дружби й відтоді звертатися один до одного на ти.
https://goroh.pp.ua/Тлумачення/брудершафт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Сховавши біль під вишиванку,
Кудись крокує навпростець
Отой, що в шинку спозаранку
Пропив казковий олівець.
Тож не писатиметься більше
Про те, як пристрасним дощем
Вночі на нього ллються вірші,
А потім цілий день іще.
Звичайні верби коло ставу
Тепер тихесенько в журбі
На вишиванку ждуть криваву,
Що носить майстер на собі.
Ще повернуся до патлатих
З новітнім гаджетом в руці,
Адже усім потрібно знати:
Талант живе не в олівці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Щось буде у віршах покращено,
А дещо залишиться так.
Усе це - поетова спадщина
Ціною у мідний п'ятак.
Ваш келих дурманом наповнюю,
Неначе завзятий корчмар,
Щоб душі віршастою повінню
Змивало на темний вівтар.
Заходьте ж на вогник щовечора
Туди, де за гнутий мідяк
Всім буде смолу забезпечено
У вигляді щирих віддяк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
Одному из наивеличайших поэтов тысячилетия В.С. Высоцкому
Допиваю медовуху,
Бо зрання пече нестерпно
Чи не з того, що придуха
Цілу ніч трощила ребра?
Мабуть, вчора забагато
Я хильнув пісень знайомих
Та під ранок сіруватий
Дихав ледве від утоми!
У прожовклому альбомі
Нескінченна панахида.
Фотографії знайомі
І залежана обрида,
Що тоді не зняв кашкета,
Бо не міг з труною поряд
Супроводити Поета
І заплакати від горя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Міняю години прожиті
На слово своє золоте,
Що сховане в зрілому житі
Й не зірваним досі росте.
Вже я божевільний, можливо,
Бо бачу, як втомлена юнь
З минулого ллється у жниво
Подбати про душу мою.
Окутає щирістю поле
І стане питати мене
Про серце, що досі не кволе,
Але й не палає вогнем.
Тож зійдуться, як на базарі,
Дві кралі в торговім ряду,
Де юнь буде лаяти старість
За розбрат накоханих дум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024
На музыкальную тему "Перебиты, поломаны крылья..."
https://www.youtube.com/watch?v=nbaAnurG0zQ
Біля берега ніженьки босі
Залишили вологі сліди.
Це у місто прокралася Осінь
Та русалкою вийшла з води.
Повернулася знову до мене,
Щоби викрасти серце собі?
Забирай же, безжалістна нене,
З ним до пари і надбаний біль!
Як раніше не буду страждати,
Заливаючи душу вином
І стелитися з шинку до хати,
Мов заляпане брудом рядно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
Прилетіло моє безсоння.
Наче куля, знайомий біль
Жваво трощить поету скроні
Й посміхається, знай собі.
Тож ламаючи пір'ю стебла,
Викарбовую спритно вірш,
Бо пече в голові нестерпно
І щомиті мені все гірш!
А безсонню того замало.
Вже змією на стіл воно
Виповзає і цілить жалом
У розхристану душу знов.
Чи не з того поблякли очі,
Що забули солодку мить,
Як ховали вони щоночі
Попід вії свою блакить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Промайнуло життя, як у пісні,
І крізь пальці стекло, що вода.
Хоч роками давно я за після,
Та душа все одно молода.
Вже позаду розтрощені шинки,
У котрих досхочу відгуляв.
Де не випало істинну жінку
Відшукати у зграї халяв.
Ніч у шибку задихала парко,
Тож мерщій парасольку візьму
Й, присмаливши останню цигарку,
Почвалаю в знайому корчму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2024
Націдивши в келих щиро
Позабуту вчора юнь,
На усіх дивлюся звіром,
Бо з іудами не п'ю!
Майорить згори світанок,
Наче прапор, у вікно.
І нехай мені погано,
Я віршую все одно.
Десь поетові занило,
Ось і тішиться собі
Тим, що хлюпнув у чорнило
Невгамовні сум та біль.
Тож лунатимуть потрошку,
Як покотиться сльоза,
Чи Єсеніна гармошка,
Чи зачитаний "Кобзар".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2024
Зверху дивиться зірка рання,
Як босоніж тепер іду,
Мов Ісус, на своє заклання
З оберемком останніх дум.
Місяць в небо уперся рогом,
Наче біле теля оте,
Що шукає в пітьмі дорогу,
Де надія удовж цвіте.
Хай вже очі мої змарніли,
Та напомацки краще я
Визначаю червоне й біле,
Хто людина, а хто свиня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2024
Истинным поэтам всех времён
Ночь ретива и безлунна
Сукой вертится у ног.
Соблазняет буря шхуну,
Как безгрешного вино.
Дьявол палубу качает,
Дрожь струится по ногам.
Но сегодня я отчаян
И не склонен к берегам!
Мне ль не брызнуть в небо спесью,
Проходя фатальный галс,
Чтобы понял буревестник,
Кто безумнее из нас?
Если всё же сдохну где-то
У заплаканной свечи,
Пусть такую смерть поэта
Птица с неба окричит!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018829
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.07.2024
К великому сожалению автора, он еще не дорос до тех высот,
которыми грезит.
На колінах стою перед богом
З лебединим пером у руці
Та вимолюю ту перемогу,
Де написане - бризками в ціль.
Забажалося віршем строкатим,
Що по шинках назбираний десь,
Читачам ув аорти пірнати
І торкатися хмелем сердець.
Попелищем думки про корону
Геть накрили бажання земні,
Бо натхненно текти по нейронах
Найзручніше такому мені.
Розчиняючись в кожній хвилині,
Став шляхетним відтінком питва,
Що скорятиме розум віднині,
Наче істинний вірш божества.
[s]Тож поет - не людина віднині,
А істота на кшталт божества.[/s]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
Кличе місяць дитинство поета надвір
У колиску, плющами повиту.
Та виходить за двері безжалісний звір
І ховається в ніч соковиту.
Де знаходить примара натхнення собі,
Щоби звабити пристрасним виєм?
Може, замість вина пив настояний біль
Із тієї, що лагідно виїв?
Ніч за ніччю бурхливе життя промайне,
Та й розтане, неначе крижинка,
[s]І людина у чорному знайде мене
На підлозі знайомого шинку.[/s]
Як мотузкою фатум торкнеться мене,
Мимохідь завітавши до шинку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2024
На музыкальную тему "Луна-уголёк"
https://www.youtube.com/watch?v=gvEKWANAsak
Коли полинає серце в іржу,
Благаю щиро бога:
Дай з берега в раз останній збіжу
Глянути на дорогу,
По котрій колись блукав
У пошуках поезії,
Та відчув, що та гірка
Край життя на березі.
Примариться знову, як на хресті
Тремтить шляхетний місяць,
Де зорями повниться темний Стікс
В який пірну колись я.
Два алтини на очах
Лежатимуть допоки я
Не зійду на той причал,
Що омитий спокоєм.
Але не жалкую ані на мить
Про жереб свій натхненний,
Бо віршем тепер навколо шумить
Поетові щоденно.
З неба ноти, наче дощ,
Залили теплу вулицю.
Крізь вікно шалена "до"
Вже до серця тулиться.
Напуватиму скоріш
Гостю кров'ю власною
Бо без неї вірш - не вірш...,
А мазня із назвою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024
На музыкальную тему из к/ф "Калина красная".
По мотивам произведения С.А. Есенина "Письмо матери" о так и не состоявшейся встрече поэта с кормилицей
https://www.youtube.com/watch?v=zytHcMW39Ac
Зачекай на мене, біла вишне.
Не вмирай, допоки я живий!
Хай тебе серпанок приколише,
Що здійнявся з подихом трави.
Відспіває місяць колискову
Та й пірне у зоряну нудьгу.
А мені не спатиметься знову,
Бо у ночі я на ланцюгу.
Прикували грішника за втечу,
Відібравши крила назавжди.
Та у нього є перо лелече
І бажання збігти від біди.
Викину зажуру про колишнє
Раптом зі своєї голови.
Й, обернувшись білим квітом вишні,
Назавжди зостануся живим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2024
На музыкальную тему "Снова пьют здесь, дерутся и плачут"
https://www.youtube.com/watch?v=6pjhsEPaUoA
По дорозі гіркого пияцтва
Ще учора натхненно гуляв,
Бо заходив на вогник до панства
Видатних шинкарів та халяв.
Залітав у обійми розкутих,
Мов метелик на жовтий ліхтар,
Де чекали тенета і пута,
Щоби душу звести на вівтар.
За бажання щоденно палати
Наздогнало прокляття мене.
І тепер у довічну розплату
Має серце поет крижане.
Восени завітає відлига,
Як у думи з дощем затече,
Вижираючи нашепту кригу,
Мідноокий шарлаховий черв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
За життя поет немало бачив,
Бо штиблетів купу протоптав.
З неба місяць, ніби ріг телячий,
Відломився і пірнув у став,
Розлетівшись на холодні бризки,
Що ковзнули раптом по щоці.
Тож тепер збиратиму у низку
Вечорами срібні сльози ці.
Вийде ночі ще мені долати
Біля чарки з думами про те,
Звідкіля чвалатиму до хати,
Як талант востаннє відцвіте?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
Обернувся туманом ранок
І зненацька накрив тополю.
Як стає від нудьги погано,
Шкандибаю собі до поля
Націдити велику пляшку
Ароматів палкого квіту,
Бо знехмеленому вже тяжко
Зустрічати жагуче літо.
Хоч багато мені не треба,
Та бажається наостанок
Під окраєць ясного неба
Скуштувати п'янкий світанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024
Як же добре тепер надворі,
Бо навчився знедавна я
В небо темне жбурляти зорі
І радіти отим вогням.
Наче вишні великі висять
Всі надії останніх днів,
А між ними блукає місяць,
Начепивши на себе німб.
Я віддав би за те чимало,
Щоб побачити звідсіля,
Як Всевишній святим кресалом
Висікає Чумацький шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
Неповторимому Н.В. Гоголю посвящается.
Опускаючи темний полог,
Підкрадається нічка тихо.
Затуманило все навколо,
Бо кульгає назустріч лихо.
Як обіймуться ті друзяки,
Завітавши удвох до церкви,
То на цвинтарі десь диякон
Упаде від кагору мертвий.
Вже на Лису прибігли мавки,
Як метелики на ліхтарик.
Пес по черзі усіх обгавкав
Й наостанок вкусив примару.
В намальоване біле коло,
Одягнувши жупан відьмачий,
Увійду до труни Миколи
Й добрим віршем йому віддячу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
На музыкальную тему "Ніч яка місячна"
https://www.youtube.com/watch?v=En7TsomfE5A
Зорі знеможені
В трави некошені
Падають після заграв.
Вкрилося тишею
Небо над вишнею,
Де молодик задрімав.
Вітром оголена
Липа знедолена,
Наче дівчина стоїть.
Вийду опівночі,
Може, поспіну ще
Співи почути її.
В омут полиновий
З кленом полинемо
Пити гіркий аромат.
Й будем у лузі ми
Лепськими друзями,
Доки гуляє пітьма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
Дощить сьогодні у раю,
Всі янголи тверезі.
Тож я один безбожно п'ю,
Щоб не заснути в черзі.
Стояти вийде ще мені
І очі заливати.
Та швидко пройдуть сорок днів,
А далі - пекло й грати.
За все, про що не дописав,
Чекає божа кара,
Бо в тому винен тільки сам
Поет-митець-примара.
Тож перед тим, як у вогні
Згоріти нарочито,
Я маю скорбних сорок днів,
Щоб добре відпочити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
На музыкальную тему Сергея Трофимова.
https://www.youtube.com/watch?v=JwkUSeawNhs
Сиджу собі, мов пан, на теплому подвір'ї
Та слухаю такий мені знайомий шум,
Коли деру з гусей оте трикляте пір'я,
Котрим яскравий вірш невдовзі напишу.
Зрання упав поет з натрудженого ліжка
Макітрою униз, аж іскри із очей.
Й купив на OLX чорнила цілу діжку,
Яке під стріху вже давно йому тече.
Паперу цілий віз замовив наостаннє
І мріяти почав про ту солодку мить,
Як врешті розпочне своє святе писання
Про гай, що навесні то стогне, то шумить.
Та поки він крутив свої розкішні вуса
І жваво попивав солодке каберне,
Втекли з подвір'я всі: коти, собаки й гуси,
Бо знали, що гаплик нікого не мине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
Вдохновение взял здесь (как и некоторые строки) без разрешения
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007089
Если автор будет против, сиюминутно удалю.
Між вільх і сосен молодих,
Де вітер вештався сонливо,
З куща калини край води
Злетіло це лимонне диво.
Воно на крильцях вощаних
Несло і роздуми, і мрії,
Що загубив я восени,
Як холод з півночі повіяв.
Тож сядь поету на плече,
Моя теперішня надіє,
Й збагни, чому воно пече,
Коли навколо холодіє?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024
Десь у небі чути відголоски
Теплої і ранньої весни,
Бо уже дурман тече по мозку
У шалені роздуми та сни.
Скільки усього я перебачив?
І про що я тільки не писав?
Й досі чути гульбища відьмачі,
До котрих приєднувався сам.
Тож зламав життя, неначе гілку,
Що цвіла весною, як завжди.
Бо жінки, натхнення та горілка -
Певний шлях поетів до біди.
Може, і гукне моє колишнє
По стежині зоряній пройти,
Де нарешті місяць приколише
Роздуми у серці темноти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024
Ще відколи уява хоче,
Як повсюди дощем графіт,
Розірвати лаштунки ночі
І побачити інший світ.
Чорні руки за горло душать,
Наче вирвати треба геть
Із поета яскраву душу,
Як не цілу, то хоч на чверть.
Меле небо зірки у жорнах,
Морок шибку шкребе дощем,
Ніби знає людина чорна,
Де натиснути треба ще.
Він знімає свою корону
Та жбурляє кудись у ніч
І з'являється тінь Харона,
Бо все гірше стає мені.
Відступили натхнення води,
І розбивши чолом вікно,
Я ковтаю графіту подих,
Мов із пляшки міцне вино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
Вино и женщины. Нет меры,
Когда душа на кураже,
Я - вечно пьяный кабальеро
Среди кокоток в неглиже.
Друзья лихие, Штраус, вальсы,
В пенсне разбитом сомелье,
С которым вусмерть напивался
Поэт винтажным Божоле.
Все это было в прошлый вторник
За сотню лет тому назад.
Теперь я - нищий беспризорник,
Заливший брагою глаза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005809
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.02.2024
Поэт - это человек, пытающийся обогреть мир теплом свой десницы, трепетно обнимающей перстами перо, по которому медленно, одна за другой, сползают буквы и замирают на бумаге затейливыми узорами рифм, метафор и аллегорий. И нет для автора слаще мига, чем момент рождения выстраданного младенца, который отныне будет искать приют в сердцах читателей. Ибо каждый, кто с ним познакомиться воочию, будет видеть только то, что возжелает, вступая в споры с окружающими по поводу прочитанного. И не это ли называется истинным счастьем поэта, человека, которого воистину создал бог по своему образу и подобию, вложив перо в его благодатную руку, а вдохновение в горячее сердце?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005386
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.02.2024
Через мене тече ріка,
Омиваючи серце й душу.
Чи не з того вона стрімка,
Що писати я вірші мушу?
Бо перо у її блакить
Опускає щодня спокуса,
Наче вийде мені за мить
Скуштувати вино з Ісусом.
Я би, мабуть, його спитав,
Заглядаючи в сині очі:
В чому сила твого хреста,
На якому ти й досі, Отче?
У поета судьба така,
Мов окраєць гіркого хліба.
Через мене тече ріка
І до омуту кличе ніби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Забув поет про гульбища і днини,
Бо в роздумах, що начебто ясні,
Зозулею заходиться годинник,
Коли рахує скільки ще мені.
Знайома свічка спалює хвилини,
Та скоро і сама вже догорить.
І стане темним світ наполовину,
Де буде все ногами догори.
Річки, неначе нерви і судини,
Посохнуть, мов у хворого, за мить.
Вернеться Той, котрого засудили
Й старанно до хреста прибили ми.
Надалі буде все, чого не знаю.
Та бачиться натхненному мені,
Як ті, що мандрувати мали раєм,
Палають у пекельному вогні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
Светлой памяти А. Звездина (Северного)
https://youtu.be/PExPvqyyEXU?si=P_LcxbJ96K9RVS9D
Забагато я сьогодні, мабуть, випив.
Біль шматає душу висмоктану вщент,
Як побачу за вікном самотню липу,
Заціловану набридливим дощем.
Ще хлопчиною мене у підворітті
Незнайомий голос якось наздогнав.
Ось і вийшло юнаку тієї миті
Пригорнутися душею до вина.
Закохався я у ті шалені ноти,
Бо неначебто себе у них почув.
Пам'ятається і досі теплий дотик,
Що у серці запалив тоді свічу.
Чи не з то́го, що кумира голос хриплий
Відібрав у мене виснажену юнь,
Я щоденно задивляюся на липу
І від спогадів своїх безбожно п'ю?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
С.А. Есенину
Десь на синьому озері кача
Крізь роки із далеких давен
Кожну ніч то сміється, то плаче,
Як у сни до поета пливе.
Тож біжу я на берег пологий
Із окрайцем в кишені пальта,
Не жаліючи серце та ноги,
Бо чекає пташина ота.
По стежині оцій вередливій,
Де нападало листя руде,
Крізь грозу неприборкану й зливи
Сновидіння манливо веде.
І туман розриваючи в шмаття,
Я дивлюся на місячну тінь,
Що спадає додолу з розп'яття
Від поета на чорнім хресті.
Я би мабуть пекельним стилетом
Не вагаючись душу відтяв,
Щоб з хреста повернути поета
У бурхливе, мов річка, життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
... все мы в этом мире тленны С.А. Есенин
Спустилася з гори зима у білім платті
Й насипала мені під шапку сивини.
Я тихо прикурив цигарку від багаття,
В яке жбурляв щоніч рукописи і сни.
Палає у вогні поетове колишнє,
А той сидить собі і дивиться туди,
Де вітер на вербі думки його колише
Про залишок життя з якого в'ється дим.
Нехай вже догорить моя зоря остання
І попелом шляхи навколо замете!
Усе на світі - тлін, та тільки не кохання,
Що в кожного своє, але завжди святе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
Сумує джаз в кафешантані.
Вином по білій скатертині
Стікає кров твоя востаннє,
Моя бешкетнице осіння.
Ми сперечалися з тобою
Про те, що дощ тече за комір,
Коли сидів попід вербою
І пив очима дивний колір.
У світі ти була єдина
За все життя, що промайнуло.
Не за горами вже година,
Де я потраплю у минуле.
Мені не краще і не гірше,
Бо я закохуюся й досі,
Коли пишу про неї вірші
І відчуваю серцем осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
Памяти поэта и актера Михаила Ножкина
На музыкальную тему "А на кладбище..."
https://youtu.be/VR9L9jpPOT4?si=u2mubTNZPE_H6OMe
Хмари місяць у небі закутали,
Відлунав на папері сонет.
І чорнильними зв'язаний путами
Біля чарки нудьгує поет.
Користується слово попитом,
Тож багато чого написав
За життя своє майже про́пите
Той, що вірить в написане сам.
Стане ніч завивати вовчицею
На приховані в хмарах зірки,
Що змережував срібною глицею
У повітрі поет залюбки.
А на цвинтарі спокійнісінько -
Шепочу у розхристану ніч.
І у відповідь темінь висікла
Зорепаду вогні навсібіч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023
Очень часто вдохновение настигает автора в непредвиденных местах
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997988
Сумували дерева знову
І губили останнє листя.
Має осінь яскраву мову
Навіть в ці вечори імлисті.
Вже на серці зима лютує.
Димом в небо останній подих.
Край вокзалу знайома туя
Виряджає зі мною потяг.
Я за осінню мчати стану,
Бо не хочу без неї більше
Наливати в стакан світанок
І червоним писати вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023
Провайдеры спорят: выше кто?
Надёжнее чье покрытие?
Кипят в терабайте выжатом
Событие за событием.
На средства, что были нажиты,
В толпе разъяренной публики
Стою за китайским гаджетом,
Как в детстве за чёрствым бубликом.
Умножена память гигами,
Потоки увиты битами.
И нынче на полке с книгами
Ютятся мечты разбитые.
Пишу, а слеза чернильная
Бежит по щеке стареющей,
Сползая на фото стильные -
Былой атмосферы зрелище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996921
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2023
Ярчайший пример того, как не следует писать стихи.
У пітьмі малюк блукав чимало,
Де шукав напомацки світанки.
І тоді йому в пригоді стала
Книжка про яскраве серце Данко.
Роздуми в очах зелених квітли,
Бо коли заходив довгий вечір,
Книга випромінювала світло,
За котрим тягнулася малеча.
Чи не з того став я відчиняти
До мистецтва потаємні дверці,
Що колись тримали рученята
[s]Саме полум'яне в світі серце?
[/s]Найпалкіше та хоробре серце?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
По широкому полю щоденно іду,
Підбираючи рими старанно.
Та здається мені, що колись на біду
Я знайду і останній світанок.
Неприборкана тиша на плечі впаде,
Увірвавши послаблений подих,
Де пірну я додолу у листя руде,
Як в дитинстві зі скелі у воду.
Все життя за хвилину в очах промайне,
Наче сон дивовижно-яскравий.
Та за вірші любитимуть, мабуть, мене
Тільки осінь, дощі і заграви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023
Грайливо вітер десь на волі
Злетить і знову упаде
На верби поки ще не голі,
Але наряджені в руде.
І задуватиме під плаття
Березам, що уздовж ріки.
А потім кине у багаття
З дерев обірвані листки.
Тож будуть липи голі й босі
Стояти мовчки до весни,
Де їм дбайливо стане осінь
Дощем окутувати сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
Величайшему злодею, председателю клуба самоубийц Нику Николсу посвящается.
Не пив за життя ну хіба що сльозу омели.
І саме тому поспішаю зрання до верби,
Тримаючи крок, наче той кришталевий келих,
Яким скуштував забагато учора журби.
Розгніваний сич на паркані - лише прикмета,
Із тих забобонів, що мною забуті давно.
Бо той, хто народжений був восени поетом,
Плював на сича сто разів у відкрите вікно.
Колись на моєму шляху червоніла рута,
Яку попри час із дитинства в кишені несу.
І ось, до верби націдити собі отрути
Чи пам'ять мене привела, чи розбещений сум?
Я майже готовий покинути все назовсім,
Бо вже придивився для себе затишний куток,
Де вічність поетам дарує назавжди осінь,
Хоча й перетворює душу на жовтий листок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2023
Мне осталась одна забава:
Пальцы в рот и веселый свист... С.А. Есенин
Отзвучала триумфом октав
Забубенная удаль поэта.
И теперь на душе пустота
Жирной кляксой чернильного цвета.
Догорают мои фонари,
Где мелодией медного сакса
Музыкант грудь мою прострелил
И оставил кровавую кляксу.
Остается забава одна
В этот вечер дождливо-осенний:
Громко свистнуть и выпить вина,
Как рязанский парнишка Есенин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994396
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.09.2023
Половині вклоняючись темній,
Чую пекла надривистий гул,
Де на каторзі душі нікчемні
Животіють за люту жагу.
Я і сам із подібного тіста,
Бо зачитаний вирок й мені.
Прийде час і почнуть урочисто
Катувати чорти на вогні.
За мою неприховану спрагу
Володіти майстерно пером,
За пролиту у віршах відвагу
Запалає на спині тавро.
Та навряд чи криваві тортури
Вільнодумцю зламають хребет,
Бо шепоче крізь зуби натура,
Що поет і у пеклі поет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023
На музыкальную тему "Фаэтон"
https://youtu.be/6EuExslQEj0?si=fPTIJqc-jAYcZWgS
Від часу трісне глина амфори
І потече додолу кров.
Тож буду чаркою метафори,
Як сомельє, спивати знов.
А потім віршем лікуватиму
Важке похмілля, як завжди,
Забувши навіть подих фатуму,
Що за поетами ходив.
Я пам'ятаю слово кожного,
Хто кров'ю власною писав
І, мабуть, їх один обожнюю,
Коли дивлюся в небеса.
Як вам живеться поза хмарами? -
Питаю зоряні вогні.
Та ніч химерами з примарами
Відповідає все мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023
На музыкальную тему "Бабье лето"
К сожалению, оригинальный минус не нашел, но этот вариант тоже годится.
https://youtu.be/gdl45imcMm8?si=rzahrIC1nNHXIkEr
Похилилися додолу
Раптом верби довгокосі,
Це вертається додому
Вередлива мати Осінь
Та нехай іще повсюди
Зеленіє листя й досі.
Все рудим навколо буде,
Як дерев торкнеться Осінь.
Про дощі та про світанки
Я промовчати не в змозі,
Бо на серці витинанка,
Що мені зробила Осінь.
Цілий рік чекав на тебе
І в пташинім стоголоссі
Відчуваю, як по небу
Підпливла на хмарі Осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023
На музыкальную тему В.С. Высоцкого "Она была в Париже"
https://youtu.be/KfG0RD8j6XE?si=SXOKAfqJJQnavYZS
Подарят небеса поэту лучик рыжий
И вспомнится мое былое от и до
На улице пустой уснувшего Парижа
У вывески актрис гламурного "Lidó".
Я видел танцовщи́ц и скромных, и бесстыжих,
Но вряд ли расскажу, как многие из них
Открыли в эту ночь мне таинства Парижа
И бросили к ногам заветные огни.
А я все угорал от жадности кромешной
Да пользовался тем, что было под рукой:
Читал свои стихи и много пил, конечно,
Бодяжа апероль со слёзами Клико.
Не буду говорить про тамошние цены,
Все это по плечу, когда бываю пьян!
Но мне ль не заползти ужом на эту сцену,
Чтоб миру приоткрыть свое второе я?
Притихли в кулаке назойливые четки,
Когда в огромный зал швырял поэт слова
Потом исполнил степ, по-нашему чечётку,
Да так, что до сих пор кружится голова.
Отыгранную роль повесы и паяца
Я сброшу, будто змей, у вычурных кулис
И стая танцовщи́ц полезет целоваться
Выкрикивая мне на ухо: браво! Бис!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992458
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.08.2023
Де прокладена та межа,
За якою слова зі сталі
Не з'їдає голодна ржа,
Бо безсмертними вірші стали?
Я до вічності бачу шлях,
Що давно оминають люди.
Кожен крок там - у ногу цвях,
Кожен подих - ножем у груди.
Подолав не одну межу,
Відповім і на це питання:
Як до вічності добіжу, -
Окривавлю перо востаннє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2023
На музыкальную тему "О, Бэлла, чао"
https://youtu.be/KLGY_htXtPI
Неони в небі нічного міста
І я провулками темними десь іду,
Щоб нанизати зі слів намисто
На нитку непокірних дум.
Палає серце, пече у груди
Та вже за мить, наче факел, його несу
І тягнуть руки до мене люди,
Бо скуштувати мають сум.
Які на присмак безсонні ночі
І божевіллю поета чи є межа? -
З долоні серце їм проклекоче
Рядком яскравого вірша́.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2023
Яркий пример а капелла
https://youtu.be/LRdpEDapNlg
На западной окраине зардело,
Как будто с горна про́лили кумач.
И совы затянули а капелла*,
Настроив голоса свои на плач.
Мне нравится подобное послушать,
Когда упало солнце за леса.
Бывало, растревожат совы душу,
И я бегу поближе к голосам
Люблю, когда глазастая солистка
Садится на поэтово плечо
И принимаю то за божью искру,
Пролившуюся с неба кумачом.
*А капелла (итал. a cappella, «как в капелле») — пение (как правило, хоровое) без инструментального сопровождения. Термин «а капелла» изначально предназначался для разграничения между полифонией эпохи Возрождения и стилем концертного барокко. В 19 веке возобновившийся интерес к полифонии эпохи Возрождения в сочетании с незнанием того факта, что вокальные партии часто дублировались инструменталистами, привели к тому, что термин стал означать вокальную музыку без инструментального сопровождения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990803
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.08.2023
https://vm.tiktok.com/ZM2cPHVeY/
Чадить, неначебто лучина,
Кривавий місяць віддалік,
Котрий звірячими очима
Я споглядаю з року в рік.
Благав диявола і бога,
Списати з мене давній гріх,
Бо доберуся сам до нього
Та й пошматаю угорі.
Але навряд чи хто пригорне
І захистить мене від злив.
То ж ви́сить яблуко червоне
Гріхом, який не відмолив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2023
Слова повисли нотами на стро́ках
И рухнула мелодия у ног.
Покаяться успеть бы мне до срока,
Пока не подведён ещё итог.
Холеный мир напыжился и замер,
Закрыли двери церковь да кабак,
Где я с бутылкой между образа́ми
Искал свой путь в отчаянных мольбах.
На эшафот под окрики и дроби,
Тропа ведёт поэта к палачу
За то, что душу он свою не про́пил,
А сжёг её, как яркую свечу.
Уляжется в полынь усталый вечер,
Желая от рутины отдохнуть.
Хотел бы я покаяться, но не в чем,
Ну разве что - за избранный свой путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990137
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.07.2023
На музыкальную тему Л.Утесова "У Черного моря"
Автор выражает глубокое соболезнование и респект героическому народу Одессы.
https://youtu.be/iIzjCEB0Nu8
Кто видел Одессу, тот сразу поймёт
Откуда господь вышел родом.
И как не влюбиться в такую её,
Звучащую дивным аккордом?
Подобно натурщице ты улеглась
У брега, где волны гурьбою
На пляж выползают порадовать глаз
И нежно обняться с тобою.
Украинский, русский и даже иврит
Смешались в один у Привоза.
Одесса своим языком говорит,
Гордясь торжеством симбиоза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989614
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.07.2023
Я закончу свой день поглощением грез из бутылки
И, как лист опаду, потому что от хмеля обмяк.
Но в душе опустевшей когда-то, как в старой копилке,
Звякнет гуртом о гипс впопыхах непропитый медяк.
Мне туда, где есенинский вечер угрюмо насопил
Пару черных бровей, глядя искоса в чьё-то окно.
Может, он увидал за стеклом Соломоновы копи
В изумрудной пыли позабытых правителем снов.
Зачерпнуть бы рукой эту блажь непривычного цвета
Да просыпать на землю, чтоб вечною стала весна.
А последний алтын, отзвеневший печалью поэта,
Обменять на покой и залиться им вместо вина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989310
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.07.2023
Полюбляю прямо зранку,
Як прийду із віддаля,
Їсти смажену кров'янку
З людожера москаля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2023
Ветер словно плетью свищет,
Угодивши в провода.
Смерть сидит у пепелища,
Греет руки, как всегда.
Позади жнива́ большие.
Собран знатный урожай
На просторах этой шири,
Хоть бери, да уезжай.
Наковальне верен молот,
И вздыхая у костра,
Ждёт сестрица в гости Голод,
Прямо с раннего утра.
Состоится эта встреча
У кладбищенских ворот,
Где конфетами под вечер
Угостят они сирот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988295
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.07.2023
Свечой догорающей вечер в окне притих,
Перо отскрипело, бумага впитала знаки.
В корзину ушел на покой нерожденный стих,
Который поэту мешал отдыхать во мраке.
Звенит в голове пустота. Но опять усну,
Забыв про соседку, что ждёт на роскошный ужин.
Ведь я пристрастился, как кошка, лакать луну,
Когда прихожу к берегам распростертой лужи.
В поэзии глупо носить на себе фасон
Который и впрямь надоел нарочитым рюшем.
Уж лучше включить на повтор чёрно-белый сон,
Где пьяный поэт допивает луну из лужи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988024
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.07.2023
Автор не рекомендует читать это произведение людям с ослабленной психикой, как и равно чрезмерно впечатлительным.
https://youtu.be/Y7c5neiSsuM
Самум разгулялся пустыней
И прячет в ее глубине
Свое настоящее имя,
Звучащее коротко: Гнев.
Был этому ветру подобен,
Когда разрывал на куски
Мятежные души в утробе
И ловко рубил языки.
Здесь я - верховенство и право,
Где сердце кладут на весы,
А в смерти находят забаву
Голодной империи псы.
Калигула был третьим сыном рано умершего Германика, известного полководца и потенциального наследника Тиберия. Старшие братья Калигулы пали жертвой интриг при императорском дворе, которые он пережил благодаря молодости и защите влиятельных родственников. После смерти Тиберия стал императором при поддержке префекта преторианцев Макрона и начал правление с отмены репрессивных и непопулярных мер предшественника. Дальнейшая его политика характеризовалась нарастающим самоуправством и конфронтацией с сенатом, что настроило против него значительную часть римского нобилитета. Существенно увеличил расходы государственной и императорской казны организацией масштабного строительства и богатыми представлениями, чем приобрёл репутацию расточителя. За неполных четыре года правления Калигула аннексировал Мавретанию, лично проводил манёвры в Германии, планировал вторжение в Британию. Был убит ближайшими сподвижниками в результате дворцового переворота. Своим правлением Калигула запомнился современникам и потомкам как жестокий и сладострастный тиран-безумец, хотя в современной историографии предпринимаются попытки отойти от пристрастных оценок античных авторов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987192
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.06.2023
На муз. тему "чом ти не прийшов"
https://youtu.be/mmVyq0I8Zuk
По двору іде
Поза ніччю день.
Я вже постарішав.
Мій останній крок
Буде до зірок,
Де чекає тиша.
Гріх попід дощем
Встигну змити ще,
Та й піду до бога.
І йому на суд
В серці принесу
Вірша відкупного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2023
Знав жінок він завжди забагато,
Та замало кого цінував.
Півжиття - шлях від хати до хати
І загул від Різдва до Різдва.
Проміняв на трикляту горілку
Душу вим'яту справжній поет,
Бо йому стало бачити гірко
Цілий світ в павутинні тенет.
Десь учора його поховали
Між беріз в одежинах сумних.
Стихли вірші, замовкли скандали,
Та тепер якось пусто без них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
На музыкальную тему "Школьный роман"
(без припева)
https://youtu.be/hHWnEgCGIqE
Омиє небо дощем
Підлогу теплого літа
І по калюжах дворів
Я крокуватиму десь.
Розіллють роздуми щем
Зрання на трави і квіти,
Де перший промінь зорі
Рудий від фарби увесь.
Повсюди тут Віфлеєм,
Де віра в істинну риму
У кожній краплі роси
Бринить, неначе струна.
Це рідне місто моє
І я його не відрину,
Бо зошит ліній косих*
Ще не увесь відлунав.
* - Ученическая тетрадь в косую линию — тетрадь, предназначенная для письма школьниками в период обучения в общеобразовательных учебных учреждениях и учреждениях начального профессионального образования.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2023
На музыкальную тему "Сиреневый туман"
https://youtu.be/UxKO17gn-mY
Та Женщина. Посвящается сложным отношениям Ирэн Адлер и Шерлока Холмса
Повіє вітерець із роздумів південних
І цепом до листа приковані слова
Закриють на замки залатаний щоденник,
Де кожна із думок неначебто жива.
Затягне обрій сум і литиме за комір
Краплинами дощу зі спогадів про те,
Як з тебе я зривав білизни чорний колір,
Коли крутила ти у ліжку фуете.
Згадається усе і кригою розтане,
Залишивши мені знайому пустоту,
Яку я прикладу до колотої рани,
Аби запам'ятати дівчину оту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2023
На музыкальну тему М.Круга
https://youtu.be/Q_5c5K1gcpA
Десь у лісі між дерев
Соловейко щебетав
Так, що за душу бере
І присвистують вуста.
Ще учора полем біг
Приторкнутися на мить
До вінка, що на тобі,
Наче з холоду, тремтить.
Та сьогодні друга вже
Посміхнулася зрання.
І безжалісним вужем
Заповзаю в серце я.
Буде випито вино
І по річці звіддаля
Пропливе отой вінок,
Що зірвав учора я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2023
Наллю у чарчи́ну істину,
Бо лізе до серця мла.
Вже тиждень мені безлистяно,
Неначе зима прийшла.
Мов пострілом у потилицю
Крізь ніч і сухе гілля
Ліхтар жовтоокий дивиться,
Чи здатний до чогось я?
Із рани чорнила краплями
Забризкали геть усе,
Бо вітер міняє напрями
Коли верхівця несе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2023
На музыкальную тему В.С. Высоцкого "Я не люблю"
https://youtu.be/m_HZxA0J2dA
Я не люблю остывшие закуски,
Лежащие уныло на столе.
И ненавижу негодяев русских,
Что тянутся к украинской земле.
Земли хотите? Ею и накормим,
Как водится "по-братски", но с ножа,
Да так, что каждый русский пустит корни,
Оставшись где-то во́ поле лежать!
Не говорите только, что невинны,
В подобное не верим больше мы.
Вы стали все мертвы наполовину,
Когда на свет полезли изо тьмы.
Да не изгорбят беды наши плечи
И не ослабнут наши стремена,
Пока святым огнём сжигаем нечисть,
Как пращуры в былые времена!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984449
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.05.2023
На музыкальную тему "Купите папиросы"
(без припева)
https://youtu.be/WvvtzqCxG7I
Ніч від заходу до сходу сірим полотном.
Сипле небо зверху зорі у моє вікно.
Та чогось на серці гірко,
Що до рук упала зірка,
Хоч про неї мріяв я давно.
Спини геть понад рікою вигнули мости,
Чи не з того, що торкнувся віршем самоти?
На долоні плаче диво
І благає галасливо:
Відпусти, поете. Відпусти!
Всюди вежі із неону. Місто у вогнях
Відпустив до неба зірку, наче пташеня.
Мрію можна розтоптати.
Та не кинути за грати
Те, чого торкаюся щодня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
Луна. Фонарь. Сомнамбул. Крыша.
Поэт. Перо. Бумага. Стих.
Рука. Кинжал. Удар. Не дышит.
Ушел. Не выдержал. Притих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984181
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.05.2023
Любимым персонажам мультфильма "Халиф-аист" посвящается
https://youtu.be/_KavFa3gcwc
Чом нахмурила брови під вечір?
Чи замало віддав я тобі
За омріяні крила лелечі
Та довічний поетовий біль?
Чим іще розплатитися мушу
За бажання тримати перо?
Хочеш, кину на вогнище душу,
Чи наллю у чорнильницю кров?
Ти скажи, що Поезії треба?
Все зроблю, як накажеш мені!
Тільки потім відпустиш до неба
Доживати лелекою дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2023
До вірша нового, мерщій!
Де в'яне роза на кущі,
Де з білих яблунь ллється дим
Де сам Господь ще не ходив.
Поет підійде крадькома,
Де сніг розкидала зима,
Де місяць вечір проводжав,
Де циган в полі їв з ножа.
Блукаю тінню між людей,
Де ніч тримається за день,
Де відьма цапові кума,
Де б я не був - там вже нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2023
Відіграло останнє фіаско,
Та попереду знов далечінь,
Де ніким ще неторкані краски
На світанок спадають нічий.
Подивитися оком юначим
Закортіло зненацька мені.
Та навряд чи я зараз побачу
Дивину, що живе уві сні.
Ніч накине таємності маску
І побачить, коли вже засну,
Як у черзі стою за фіаско,
Щоб відчути в собі новизну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2023
Олівець би не випав з руки -
Та поетові більш і не треба,
Щоб розлити над житом блакить
Українського чистого неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023
Зірки у небі на карати
Я виміряю кожну мить.
Коли себе не приховати,
Біжу туди, де ріг сурмить,
Щоб наказати сурмачеві
Тихіше дмухати у ніч,
Бо в небі зорі аличеві
Набридло бачити мені.
В країну ту, де сич колише
Яскравий місяць повний дум
І спить поетове колишнє,
Дахами темними іду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2023
Орлеанской деве посвящается
Тем поэт и хорош, что движением ловким руки
Нарисует свой мир и любого туда призовёт.
Так умел только бог, всем законам мирским вопреки,
Ситец ночи расшить ярким светом разбросанных звёзд.
Крылья ангела дадены каждому, кто менестрель,
Но не всякий сумеет возвыситься над суетой.
Если истина право имеет гореть на костре,
Значит мученик был и взаправду при жизни святой.
В акварельную даль устремивши задумчиво взор,
Пью прохладны туман, ожидая откуда-то весть.
Ворон ветку принес и оставил трехпалый узор
На щеке от когтей, чтоб туман я не выхлебал весь.
Ветер кровь на лице одеянием ветхим утёр
И туман разогнал, чтоб увидеть воочию мог
Долгожданный триумф перед тем, как взойду на костёр
Из прине́сенных веток, оставленных птицей у ног.
В мире этом я раб, а поэзия мне - госпожа,
Что в терновых объятиях вирши искусно поёт,
Одного призывая скитаться по кромке ножа,
Дабы видели все остальные нагую её.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983025
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.05.2023
На музыкальную тему: "Белой акации гроздья..."
https://youtu.be/KZ8M5tRFzuM
Мужская ария - Люцифер
Женская ария - Ночь
Бэк-вокал - всадники апокалипсиса: Голод
Чума
Смерть
Война
Голос за кадром - [s]Ефим Капелян[/s] Zorg
Zorg:
Ніч жебракує дворами стемнілими.
Тягнучи руки свої до зірок.
Люцифер:
Дай обійму тебе, сестронько, крилами,
Щоби подужчав безжалісний змрок?
Буде сторицею скоро віддячено.
Зайдемо разом до церкви і ми.
Стануть попи нам співати присвячення,
Славлячи Голод й буяння Чуми.
Ночь:
Смерті уклоняться всі нижче поясу
Й вірші складатимуть геть про Війну.
Як же, мій братику, слухати болісно
Чорного серця руладу сумну.
Вдвоём:
Будемо разом у темряві княжити.
Чи не для того народжені ми,
Щоб відбирати у янголів нажите
І смакувати відродження мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
https://youtu.be/flwgscHzkZA
Я бреду по дороге ночами,
Прикрываясь от ветра кашне.
Небо, полное звёзд и печали,
Шепчет имя твое: Шаганэ.
Знаю, путь не простой и не близкий.
Но, укутавшись в полы плаща,
Прижимаю к ладони записку,
Что в Шираз отнести обещал.
Я истрачу последние силы
Не с того ль, что доверено мне
Прочитать у забытой могилы
Пару строк о любви к Шаганэ:
Шаганэ ты моя, Шаганэ!
Потому, что я с севера, что ли... (с)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981636
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.04.2023
На музыкальную тему "В стиле Ренуара"
Минусовки, к сожалению, не нашел.
Автор отрицательно относится к политическим
взглядам А. Розенбаума.
https://youtu.be/svsvR0h_ZXw
Выйдет солнце и лучем игривым
Глянет на озябшие ладони.
Где-то, распустив на воле гривы,
Мчатся табуном гнедые кони.
Прошлое с окошком в паутине
Потревожить выпало не мне ли?
Ломом подпоясанный* на льдине,
Я скитался долгие недели.
Вымолю прощенье за отлучку,
И листок бумаги окрестивши,
Окуну заждавшуюся ручку
В юный первоцвет продрогших вишен.
* - "Ломом подпоясанный", "один на льдине" - человек, отрицающий любую власть над собой (жаргон).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981303
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.04.2023
Ото всюду льется стон,
Будто бы из чаши.
Обвенчался Бог с крестом
За деянья наши.
И распятием повис,
Глядя людям в лица,
Под иуд задорный свист
В пятый день седмицы.
Говорят, что Он воскрес.
И боясь расплаты,
Нацепил Иуда крест
С видом виноватым.
Я и сам хожу, крестом
Душу подбоченя,
Часто думая о том
Провинился чем я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980537
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.04.2023
Разлетевшийся птичий шум
На обычном куске картона,
Я пастелью с утра пишу,
Сбросив куртку на пол бетонный.
Не одним был дождем омыт,
Потому, как никто, умею
Рисовать угольком сурьмы
Тишину дворовых скамеек.
Серой жадности вопреки,
За трудов многолетних тяжесть
Получаю я медяки
От "натурщиц" на диком пляже.
В небо синее черный дым
Поднимается с поля где-то.
Так художник по выходным
Дразнит кистью перо поэта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979863
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.04.2023
Я болею десяток лет,
Или может, скучаю просто,
Вытирая помады след
По ночам о чужую простынь.
В чей-то дом приношу свой сон
И кладу на подушку ношу,
Притворяясь бездомным псом,
Потому что актер хороший.
Но хозяйка, закрыв глаза,
Все же искренне зверя любит.
Верить в бога и верить псам -
Это все, что умеют люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979621
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.04.2023
- Мне понадобятся рукописи всех, кто причастен к страданиям Поэтри.
- Вижу, что не ошибся в тебе, поэт. - Сказал Мерлин и хлопнул в ладоши.
Коридор наполнился ангельской суетой. Белокрылые начали подвозить на электрокарах Тесла ворох свитков и аккуратно складывать их у лифта.
- Да, Зорг! Даже если ты выполнишь мое поручение, я не смогу принять тебя в Рай. Виной всему твоя душа, вернее ее цвет. Она у тебя чернее черного, увы. Все в этом мире отражает свет, кроме твоей души. Так уж вышло, что она поглащает его с большой интенсивностью. И задержись ты здесь на полторы-две тысячи лет, Рай угаснет. Но я смогу договориться с сектором покоя и тебе выделят там вотчину в вечное пользование. Живи-не хочу. Там вашего брата по соседству видимо-невидимо. Кстати, за этой дверью вход в мир Есенина. Не хочешь...- Мерлин не успел закончить предложение, как дверь за спиной Зорга захлопнулась.
- Ну кто бы сомневался? - Хмыкнул старик и поспешно направился по своим делам, поглаживая бороду.
Воздух был пропитан ароматом созревших яблок. Давно забытое чувство любви к жизни ворвалось в сознание Зорга. Перед глазами пробегали слайды далёкого и счастливого детства. Он закрыл глаза, расправил руки, как крылья, и застыл в оцепенении.
- Ну и долго ты будешь изображать пугало на моем огороде?
- Я... - промямлил Зорг.
- Да, знаю, знаю. Ванга ещё лет 20 назад предупредила меня о твоём визите. Мы 3-го октября отмечали наши дни рождения, вот я ее и разговорил под большой стакан. Ну чего стоишь, да бельма пялишь? Давай знакомиться, что ли?
Минуло около 3-х часов беседы Великого и вновь прибывшего. Зорг восторгался творчеством Есенина, а тот, в свою очередь, ругал произведения своего визави. На столе стояла опусташенная четверть. Оба поэта дошли до кондиции уважаемых людей.
- Я открою тебе великую тайну! - сказал Есенин и ударил кулаком по столу.
- Только тсссс. Я ведь писал "Черного человека" с тебя. И не спорь! Здесь много великих по соседству. И ведуны и физики-ядерщики и ботаники. У многих куча теорий о разрыве временного континуума при определенных обстоятельствах, который и привел твой образ из будущего в мой мир. Вот когда ты родился?
- 4-го октября. - Ответил Зорг, заглядывая одним глазом в пустой стакан.
- Я сейчас.
Есенин покачиваясь встал из-за стола и вышел в сени. Зорг услышал звон бьющегося стекла и трехэтажный мат Великого.
Стаканы вновь наполнились и тут же опустели.
- Вот видишь, мы даже родились почти в один день. Тут есть над чем поразмыслить.
- Думаю, что данная теория абсолютно ложная. Я никогда в подобное не верил. Вся эта цифирь - выдумка Ванги и ей подобных!
- Но ты, Зорг, забыл одно. Здесь - это не там. Как подумал, так и случится! - Настаивал золотоголовый.
- Хочу тебе подарить ангельское перо Гавриила. Вот возьми.
- У меня есть уже несколько, правда они подобраны мною с пола.
- Значит, они пустые. Запомни, любой предмет здесь имеет силу только тогда, когда был подарен! Я тебе ещё сейчас невыливайку мраморную отдам. У меня их две.
Зорг достал подарок Мерлина из кармана и показал Сергею.
- Такую?
- Хм, тоже с пола подобрал?
- Нет. Сам подарил, когда я хотел отламать кусок мрамора от ступени мироздания. Сергей, Я могу попросить тебя об одном одолжении?
И не дождавшись ответа, Зорг схватил нож и полоснул Есенина по ладони левой руки.
- Ты и вправду веришь, что я писал стихи кровью? - Улыбнулся поэт.
Он поднес руку к чернильнице и несколько капель алого цвета смешались с чернилами вечности.
- Да будет так! - Молвил Великий.
Воздух вокруг содрагнулся и Зорг вновь оказался на ступенях мироздания с чернильницей и пером Гавриила в руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979193
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.04.2023
- Я призвал тебя, Зорг, раньше времени только по одной причине.
Мерлин нарисовал в воздухе непонятный огненный знак и между ними материализовался образ красивой, но очень грустной деаушки в полупрозрачной накидке. Зорг отринул на несколько шагов, потому, что почувствовал нечеловеческую боль, исходящую от нее.
- Это моя племянница. - сказал Бог, сдёрнул с нее накидку и бросил на пол.
- Узри же, человек истинную боль!
Перео мной стояло самое совершенное существо, пытаясь прикрыть свое тело руками. Множество шрамов, рубцов, ссадин и кровоподтёков на теле девушки говорили о том, что ее пытали и совсем недавно. Зорг поднял накидку и покрыл девушку с головой. Боль отступила.
- Она ещё так юна, а столько уже успела перенести. Зачем ты мне ее показал, Мерлин?
- Ты помнишь историю Иисуса?
Зорг кивнул головой.
- Так вот, его страдания - ничто по сравнению с тем, что чувствует эта девочка. Изо дня в день на ее теле появляются следы очередных пыток и издевательств. Она появилась на свет ещё до того, как я создал ваш мир и должна была привнести в него все самое восхитительное - ваши мечты. Ее зовут...
Зорг жестом оборвал фразу старика и прошептал: Поэтри.
Затем сел обратно на ступени и обхватив руками голову завыл. Он прекрасно понимал, что среди всего этого адского орнамента на теле Поэзии были и его отметины. Девушка подошла к поэту и прикоснулась лодонью его лба. Прохлада окатила Зорга.
- Ты холодна, как мрамор, Поэтри.
- Это потому, что я скоро превращусь в статуэтку и все из-за... - она опустила взгляд и умолкла.
Мерлин щёлкнул пальцами и образ девушки растворился.
- На ее теле и твои грехи, но благо, у тебя есть привычка постоянно совершенствовать написанное, потому они ее тяготят менее всех остальных. Здесь можно всё исправить. За этим ты и отправишься в Ад. Нужно, чтобы те, кто при жизни пачкали чернилами бумагу, преобразились из графоманов в поэтов.
- Да ты что, старый, белены объелся? Я при жизни и по хорошему, и по плохому с ними пытался. А здесь то что я могу? Они на том свете нагадили, а я на этом - убирай!?
Мерлин скривил физиономию, как после стакана теплого лимонного сока.
- Будучи в мире живых, ты был связан законами, заповедями и немного совестью. Здесь это больше не действует. Я даю тебе карт-бланш, причем полный. Скажи, что нужно, и тебе принесут все: от чистого листа бумаги до разделочного ножа мясника.
На лице Зорга заиграла дьявольская улыбка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979111
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.04.2023
- Это ступени мироздания. Ну, то, на чем ты сидишь. Они из каррарского мрамора. - прошептала ангелица и расправила лебединые крылья за спиной.
- Впечатляет. - хмыкнул Зорг и принялся застенчиво ковырять ступеньку пальцем.
- А что больше впечатлило? Ступени, мои крылья, или то, что ты умер? Кстати, Я Ангелина - твой куратор в этом новом мире
- А я...
- Я в курсе кто ты, Зорг. Ты сейчас находишься в коридоре чистилища, и скоро тебя навестит Сам. Будь с ним вежлив, пожалуйста. И учти, здесь все выглядит именно так, как ты себе это представляешь.
Ангелина сложила крылья, резко развернулась и ушла, покачивая бедрами. Несколько перьев опало с ее крыльев. Зорг в один момент подобрал их и аккуратно положил в нагрудный карман.
- Ещё бы отламать кусок мрамора под чернильницу и бумаги раздобыть. - Подумал он.
- Ну зачем же ломать? Вот возьми.
Незнакомец протянул Зоргу на ладони мраморную чернильницу
- Кстати, в этой невыливайке чернила вечности. Они никогда не иссякают. - прошептал седобородый старикан и громко рассмеялся, осматривая свои одежды.
- Ну так меня ещё никто не представлял! Тёмно-синий плащ с золотыми звёздами, глупый колпак на голове в тон плащу. Ну просто вылитый Мерлин. Хотя, можешь меня так и называть. Я не против.
- Ты Бог? - все же поинтересовался Зорг.
- Аз есмь. - кивнул Мерлин и колпак чуть было не свалился с его головы.
- Там внутри есть резинка, просто надо ее под подбородок...
Не успел Зорг закончить рекомендацию, как старик сам живо проделал должные манипуляции, не дослушав солюшина.
- Так значительно удобнее. - заметил он и улыбнулся поправляя треснувшее пенсне на носу.
Пенсне Зорг только-только придумал и, бац!
- А ты со всеми общаешься по прибытии сюда? - спросил Зорг.
- Не всегда хватает времени на всех, но я стараюсь. - Ответил Мерлин, поправляя под рукой тяжеленную книгу в золотом переплете, которую миг назад Зорг додумал для завершения образа.
- Прошу тебя, остановись! Мне ещё только посоха не хватало и косичек с бантиками в бороде. Я в курсе, что ты малый с фантазией, но давай на этом закончим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979097
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.04.2023
Где-то затерялся в сундуках талантец мой.
Ну какой с поэта может быть за слово спрос,
Если видит лилии цветущие зимой,
Что под утро вышли прогуляться на мороз.
Воздух на Крещение, как истиный кагор.
Но немного градуса хмельного пригубя,
Лепту ежедневную несу в забытый двор
И швыряю крошево голодным голубям.
Млеют на проспекте от неона витражи.
Стаями прохожие по улочкам снуют.
И не понимая для чего дана им жизнь ,
Прячутся в надуманный дизайнером уют.
Городская лирика - не лучшая из тем.
Видно в кофе много я добавил коньяка,
Потому, что кляксою чернильной на листе
Завершила стих моя дрожащая рука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979006
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.04.2023
На музыкальную тему С.Трофимова "Снегири"
https://youtu.be/pIhqvzu-osA
Одиноким снегирем, где-то между кленами,
Затерялся я вчера и почти забыл
Златовласку, что была до́ смерти влюбленная
В пару строк и в пару глаз серо-голубых.
Было много у окна слез девичьих пролито.
Но глядела на луну ночи напролет
Златокудрая печаль, вспоминая омуты
И бездонных глаз его беспощадный лёд.
Брызнет завтра в небеса солнце новой краскою
И в распахнутом окне ты увидишь вновь,
Что на клёне я сижу точкой бледно-красною,
Вспоминая, как горчит зимняя любовь.
Одиноким снегирем, где-то между кленами,
Затерялся я вчера и почти забыл
Златовласку, что была до́ смерти влюбленная
В пару строк и в пару глаз серо-голубых.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978862
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.04.2023
На музыкальную тему "Гостиничная история"
https://youtu.be/H26fzbmN-zQ
Звучат мои слова то флейтой, то кларнетом
И каждому стиху подобран четкий шаг.
Я не ношу кинжал под мантией поэта,
Поскольку мирно спит под ней моя душа.
И полуслова нам достаточно порою,
Чтоб разобраться кто в проблеме виноват.
Но часто уступать приходится, не скрою,
Да подбирать ключи под нужные слова.
Уныло ветер жмёт на клавиши гобоя,
И нежная душа посапывая спит.
Мину́ли времена прославленных побоищ,
Когда держал ее на кованой цепи.
Бывало, что с утра она плела интригу,
Невинно приглашая множество гостей.
А к вечеру мы с ней отплясывали джигу
На груде черепов и сломанных костей.
В потрёпанный альбом забытую картинку
Я дорисую, днём вчерашним дорожа.
С тех пор, как отгуляли мы на вечеринке,
Мне больше ни к чему под мантией кинжал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978491
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.03.2023
Памяти поэта и писателя В.В. Набокова посвящается.
Куди не добирався астронавт,
Дійду я по нетоптаній стежині
Зі смаком довголітнього вина,
Де істина живе у краплі винній.
Із келиха натхнення проковтну,
Неначебто хижак на полюванні,
Зануривши себе у глибину,
Де коси розпустила зірка рання.
Торкнутися її - великий гріх.
Але поет завжди удосконалить
Перо і слово у шаленій грі,
Тому що не боїться бога навіть.
Дістану зірку в темряві зі дна,
Бо має бути поруч світло раннє,
Як на підлозі келих з-під вина,
З якого пив я сумнів і бажання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2023
Коли палають роздуми вогнем,
Я пришиваю голкою до тіла
Останню мрію, щоб не відлетіла,
Бо має надихати щось мене.
Бентежний розум - завжди лиходій,
До розбрату ведучий між слабкими.
Поріжмо же, таланте, на скибки ми
Усіх, що стали свідками подій!
Затиснувши в долонi мрію цю
Несу її стежинами ізмалку,
Бо вірую в одне і дуже палко,
Що не буває бога number two!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
На муз. Тему "Все, что было"
Экспромт
https://www.youtube.com/watch?v=wkg8v9yaM_k
Иногда зимою думаю про лето,
А в глуши скучаю я по мостовым.
Но нигде не отыскалось для поэта
Уголка, что приютил его, увы.
У квартала в красном свете
Деньги я швырял на ветер.
Ты ждала меня с улыбкой и курила неспеша.
В этот вечер не случайно
Загляну на чашку чая,
Потому, что захотела страсти грешная душа.
Так, от берега до берега полжизни
Я бродягою скитался. Но теперь,
Стало время чуть быстрее и капризней,
Прикрывая вседозволенности дверь.
У квартала в красном свете
Деньги я швырял на ветер.
Ты ждала меня с улыбкой и курила неспеша.
В этот вечер не случайно
Загляну на чашку чая,
Потому, что захотела страсти грешная душа.
На луну теперь ночами волком вою
Не с того ли, что судьба моя скупа?
Брал вчера ещё, что хочется с лихвою,
А сегодня все придется покупать.
У квартала в красном свете
Деньги я швырял на ветер.
Ты ждала меня с улыбкой и курила неспеша.
В этот вечер не случайно
Загляну на чашку чая,
Потому, что захотела страсти грешная душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978083
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.03.2023
Любимому литературному герою моего детства Данко посвящается.
Взяв за аорту себя, приглушаю герцы.
Ребра мои, будто клёна сухие ветки.
Но проломив их, рука ухватила сердце.
Ловкий удар - это прерогатива метких.
Пламя бенгальских огней на моей ладони
Режет глаза, будто долго глядел на сварку.
Асистолия! - визжит медсестра в хитоне -
Вы посмотрите, как парень уходит ярко!
Шарканье ног врачей, бесполезные слезы.
Праздный укол под ключицу, сорвавший крики:
Кто раздает и какой на запястье козырь?
Доктор проверил мой пульс, и ответил: пики.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977737
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.03.2023
На музыкальную тему "Скрипач Моня"
(Без припева)
https://youtu.be/QVHuLUomeEc
Що сталося зі мною?
Волосся сивиною
Покрило, наче попіл додолу з неба впав.
Іще складаю вірші,
Хоч бачу трохи гірше,
Але душа моя ще не сліпа.
Закриє мій рахунок
Чорнильний візерунок,
На здачу залишивши надламане перо.
Яке вже постаріло
І загубило крила,
Але, ще може хвилювати кров.
Під латаним жакетом
Живе душа поета.
Світанки зустрічає, як в люльці немовля.
Хоч близько вже до неба -
Життя дожити треба,
Щоб не було на ній від грязі плям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Прохладный скальпель в душу мне проник,
Коснувшись остриём хрустальной вены.
Поэзия живёт короткий миг,
В котором стал поэт благословенным.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977659
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.03.2023
На музыкальную тему М. Круга "Жиган-лимон"
(Без припева)
На улице то ветры, то морозы.
И, как-то в середине февраля
Мне бросила с порога: здравствуй, Козырь!
Не в меру напомаженная тля.
Хотелось в зубы всунуть ей с размаху,
Но в свете догорающего дня
Узнал я одноклассницу Натаху,
Что долго с Колымы ждала́ меня.
Портрет вождя тогда я в школе про́пил,
И не послушав дружеский совет,
Сгорел, как спичка, пьяным на гоп-стопе,
За что и отсидел десяток лет.
Я часто по ночам о жизни думал
Под месяца чадящий уголёк.
Но выпало мне где-то возле ГУМа
Позариться опять на кошелек.
Припомнились колымские морозы,
И то, как до делянки брёл пешком.
Сегодня утром ты объявлен в розыск -
Шепнула мне Натаха на ушко́.
А я в ответ: пускай меня повесят,
Но вор полезет в небо на авось
И принесет в платке хрустальный месяц
Чтоб слаще однокласснице спало́сь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977530
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.03.2023