Ксюнька_smile

Сторінки (1/19):  « 1»

Викради мене до раю…

Викради  мене  до  раю,
Бо  на  землі  я  лиш  страждаю.
У  осені  в  злотім  полоні,
В  яскравім  листянім  заслоні.
У  шороху  вітрів  холодних,
У  подиху  лісів  болотних.

Нещирі  краплі  дощові,
Очиці  дикі  та  скляні.
Я  крию  від  людей  свій  погляд,
Чекає  тіло  ніжний  догляд.
Сумнішою  стає  людина
І  засихає,  тихо  гине.
Зроби  останнє,  що  бажаю:
ТИ  викради  мене  до  раю.

Незмінні  королівські  злоти
Несуть  шумні  осінні  води.
А  поряд  йде  людська  колона,
Несуть  її  ще  без  заслона.
Кладе  він  білую  хустину
В  місце  останнього  спочинку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114046
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.01.2009


Немного о жизни

Уж  много  тайн  вместилось  в  нашей  жизни,
Уж  много  сил  потрачено  впустую.
Зачем  одним  ты  жаловаться  будешь,
Чтобы  другим  быть  бесконечно  нужным?
Понизить  планку  может  каждый,
Чтобы  добиться  общего  прощенья.
Но  нужно  ли  ошибку  делать  дважды,
Взамен  достав  «клубничного  варенья»?
Неужто  всё  безумно  просто:
В  шкафу  держать  разные  маски?
На  случай  выглядеть  серйозно,
А  иногда  немного  грозно.
Всегда  сгодиться  маска  страсти,
Коварство,  гнев  быть  может  не  сгодятся,
Но  ложь  держать  на  поготове  дело  чести
(Это  как  туз  козырной  масти).
Если  не  быть  невинною  овечкой,
И  не  дразнить  людей  своей  игрою,
То  можешь  накидать  план  злостной  мести,
Прикрывшись  внешней  суетою.
Дурманит  запах  славы  и  мести,
Которой  окружен  ты  будешь.
Вокруг  вуаль  из  слов  и  фальши
Таит  в  себе  дурные  вести.

Живут  так  люди,  несомненно
И  среди  наших  скромных  будней,
Но  ведь  без  этих  дополнений
Мир  выглядеть  бы  стал  намного  скудней.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114043
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.01.2009


Забудьмо кривди і образи

Забудьмо  кривди  і  образи.
Навіщо  час  втрачать  дарма?
Ти  не  кидай  вразливі  фрази,
Життя  одне  і  мить  одна.
Якщо  зупинимо  плин  часу
І  обернемося  назад,
То  за  плечима  ми  побачим
Не  тільки  терни  й  купу  вад.
Побачити  повинні  щирість,
Тепло  усміхнених  сердець,
Великі  очі  не  від  зла  синючі,
А  від  блакиті  неба  голубі  й  сліпучі,
Що  криють  доброти  вінець.
Якщо  зробити  і  не  зможе  чудо
Великий  техніки  прогрес,
Не  куйте  слово  у  залізні  грати,
І  не  майструйте  клітку  золоту.
Знімайте  панцир,  з  броні  лати
Тягніться  вище,  до  небес.
         
           Потенціал  наш  невичерпний,
           Бо  всі  актори  у  житті.
           Та  публіку  шукайте  лиш  в  театрі
           І  не  гвалтуйте  часу,  як  не  здатні,
           Щоб  потім  не  марать  життя  у  каятті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101928
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2008


Осенняя любовь

Два  листа  сорвались  с  ветки
И  упали  на  траву,
Словно  с  губ  сорвали  пепел,
Сокрушивши  тишину.
Обгоревшие  осколки  той  любви,
Что  в  нас  жила,
Светлой  силы,  ярче  света,
Чувства,  что  не  знало  зла.

За  рябиновые  грозди
Зацепилась  пустота,
И  хоть  выколи  иголкой...
...ты  не  тот  и  я  не  та.
Улыбнуться  не  посмею,
Избегая  ветра  свист,
А  на  память  лишь  оставлю
Тот  кленовый  красный  лист.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97157
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.10.2008


Обернемося назад

Забудьмо  кривди  і  образи.
Навіщо  час  втрачать  дарма?
Ти  не  кидай  вразливі  фрази,
Життя  одне  і  мить  одна.
Якщо  зупинимо  плин  часу
І  обернемося  назад,
То  за  плечима  ми  побачим
Не  тільки  терни  й  купу  вад.
Побачити  повинні  щирість,
Тепло  усміхнених  сердець,
Великі  очі  не  від  зла  синючі,
А  від  блакиті  неба  голубі  й  сліпучі,
Що  криють  доброти  вінець.

Якщо  зробити  і  не  зможе  чудо
Великий  техніки  прогрес,
Не  куйте  слово  у  залізні  грати,
І  не  майструйте  клітку  золоту.
Знімайте  панцир,  з  броні  лати,
Тягніться  вище,  до  небес.
           
           Потенціал  наш  невичерпний,
           Бо  всі  актори  у  житті.
           Та  публіку  шукайте  лиш  в  театрі
           І  не  гвалтуйте  часу,  як  не  здатні,
           Щоб  потім  не  марать  життя  у  каятті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=95293
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.09.2008


Любила...

Шквальный  ветер,  гром  и  град.
Я  ощущала  дерзкий  взгляд.
Любить  ты  вечно  обещал,
Ну  а  внимание  обращал
Лишь  на  девиц  другого  стиля,
А  я  тебя  ведь  так  просила:
«Побудь  со  мной  ещё  чуток».
Ты  грюкнул  дверью,  смолк  замок.
Слезинки-капли  на  щеках,
А  за  окном  всё  дождь  иль  град.
Ушёл,  вернуться  позабыл.
Любила…  Ты  же  не  любил.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94188
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.09.2008


Любовь

Любовь  пуста,  любовь  невечна.
Любовь  черства  и  безсердечна.
Любовь  скупа,  любовь  брезглива,
Порой  слаба,  порой  ленива.
Порой  бывает  безответной,
Порой  трусливой,  быстротечной,
Слепой,  стыдливой,  тайной,  скрытной,
Она  всегда  была  такой,
До  бесконечности  простой,
А  так  же  вечной  иль  немой,
Земной,  небесной,  но  живой!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94187
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.09.2008


Прояв душі

Дощ  ішов,  а  вона  сиділа  і  плакала.  Вона  ридала,  ридала  від  нестримного,  неминучого  душевного  болю.  Губила  росинки  сліз  на  ковдру.  Думки  крутилися  в  її  голові,  немов  клубок  змій,  що  труїли  мозок.  Вона  ніяк  не  могла  збагнути  чому  сталося  так?
Спочатку  був  шок,  потім  образа,  а  тепер  розчарування.  Пізніше,  коли  величезні  дощові  краплини  змінилися  малими  та  рясними  вона  різко  встала,  одним  рухом  змахнула  сльозину,  що  застигла  на  підборідді,  взяла  зошит,  ручку  і  стала  писати.  Так,  саме  писати!
У  різних  людей  гнів  та  душевні  травми  проходять  по-різному,  а  от  вона  заходилася  писати.  Вірші  виходили  з-під  її  улюбленої  чорної  ручки  добрі.  Принаймні,  так  казали  знайомі,  котрим  пощастило  краєчком  ока  окинути  ці  шедеврики.  Писала  швидко,  таїна  серця  легко  стелилася  на  папері  в  клітку.  Писання  дещо  відвернуло  увагу  від  сліз.  Але  не  на  довго.  Як  тільки  ручка  зупинилася,  хлинув  новий  потік  емоцій,  який  супроводжувався  рясним  сльозопадом.
«Іванка»,  -  ласкаво  ЗВАВ  її  він…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94138
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2008


Свеча

Свеча  остыла,  потухло  пламя,
Былое  не  воротится...
Как  горячо  она  любила,
Теперь  же  сердце  томится.
Ведь  чувства  некуда  девать,
Но  всё  же  нечего  рыдать.
Погиб  он,  нужно  всё  забыть
И  рану  надо  излечить.
Отдать  любовь  другому,
Любимому  иному.
А  ей  никак  не  верится:
"Ну  как  же  дальше  жить
И  как  надеяться?.."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=90005
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.08.2008


...дяка отцю

…сумні,  стурбовані  очі
Ласкаво  примружаться  в  сяйві  вогнів.
З  тобою  завжди  моє  серце  клекоче,
Душа  ні  на  мить  спочити  не  хоче
Від  палива  кривди  й  калічених  слів.

Завжди  зберігає  суворість  твій  погляд,
Лиш  іноді  можу  зловити  цю  мить,
Коли  ти  зводиш  пом’якшено  подих,
І  руки  сповільнюють  свій  дивний  порух,
А  очі  наповнює  неба  блакить.

Важкі  твої  кроки  у  світле  майбутнє.
Старання,  наснага  і  біль  впереміш.
Та  руки  твої  придадуть  ще  всім  перцю,
І  сили  достатньо  доброму  серцю.
В  роботі  стаєш  ти,  немов  здоровіш.

Я  вірю  в  твою  добру  волю  і  щирість.
Ти  хочеш  добра  лиш  моєму  життю.
Без  тебе  пройти  вірно  путь  я  не  зможу.
Сльозами  твої  міцні  руки  зволожу.
Здійснені  мрії  -    ось  дяка  отцю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=90003
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.08.2008


Если б можно сделать так

Если  б  можно  сделать  так:
Всё  забыть  и  убежать
От  себя  и  от  людей,
Не  заплакать,  зарыдать…
Не  хочу  я  жить  во  лжи,
Не  хочу  свой  страх  таить,
Не    бежать,  а  закричать,
Чувства  волею  разбить.
Не  спускаться  в  тёмный  мир,
Не  померкнуть  в  пустоте.
Просто  верить  и  любить,
Не  в  мечтах,  а  на  земле.

Разве  много  нужно  мне?
Теплоты  придать  сердцам,
Просто  верить  и  любить
И  не  плакать  по  ночам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87726
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.08.2008


Душевний злет

Малою  ще  літать  хотіла,
Шукала  щастя  в  вишині.
Тепер  вже  смак  життя  вкусила,
Як  та  зозуля,  в  самоті.

́Щасливих  днів  політ  мій  повен,
Смутних  хвилин,  годин  для  хвилювань.
Але  одного  почуття  не  встигла  я  відчути,
(Це  головне  скажу  вам  без  вагань),
Любов  не  наповняла  мої  груди,
Не  чула  трепету  сердець.
Ви  не  судіть  мене  суворо  люди,
Тримаю  не  даремно  цей  вінець.
Мабуть,    для  мене  це  тяжкая  мука,
Тягар,  що  не  дає  злетіть  у  вир.
Не  пожалкую  лиш  тоді  в  останню  минуту,
Якщо  мій  слід  залишиться  рокам  наперекір.
́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87683
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.08.2008


Всего лишь сутки...

Застыв  в  неловком  ожидании,
Я  повторил  своё  желанье.
Сказал,  что  не  хочу  летать,
Хочу  лишь  ползать  и  стонать.

Прохожий  вздрогнул  и  утих.
Ну  что  сказать,  судьба  изменна.
Негоже  говорить  так  вслух,
Ведь  наша  жизнь  уж  не  така  презренна.

Дышать  и  радоваться  ей  –  
Вот  наш  подарок  от  рожденья.
И  для  того,  чтоб  счастье  личное  иметь
Нужна  нам  капелька  терпенья.

Но  что  поделать,  если  обделили,
Забили  в  угол,  отобрали  шансы,
Дорогу  жизненную  глухо  перекрыли?
И  не  помогут  никакие  тут  финансы.

Собрать  все  силы  и  бороться  грубо
За  каждый  день,  бесценные  минуты,
За  каждый  вздох,  за  каждый  стук  сердечный…
И  до  последнего  не  опущу  я  руки.

Но  вот  дошли  последние  известья,
И  нервно  врач  потёр  свои  запястья…
К  несчастью,  нет  свободной  и  минутки,
Осталось  жить  последние  мне  сутки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87661
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.08.2008


не от меня

Я  считал  твои  слёзы,
Что  катились  градом.
Я  растил  твои  розы,
Что  были  нашим  садом.
Ты  ушла  от  меня,
Мне  так  горько  и  больно.
Я  остался  один,
Ну,  теперь  ты  довольна?
Разве  стоит  жить,
Чтоб  от  любви  отказаться?
Ты  прости  меня,
Не  могу  разобраться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87076
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.08.2008


...душа...

Говоря  «прости»  ты  забывал,
Что  виновата  всё  же  я.
Ты  мои  губы  целовал,
Прося  тогда  прощения.
Но  я  же  глупая  была
И  всё  тебе  не  верила,
А  ты  слезинки  сосчитал  –
Добился  же  доверия.
Потом  всё  бросил  и  умчал.
Разбилось  сердце  пополам.
Та  месть  была  жестокая.
С  тех  пор  стала  далёкой  я.
От  жизни  мирной  я  ушла
И  сделав  шаг,  два  дыша,
Сломалась…  Так  ушла  душа…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87075
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.08.2008


Вагання

Неначе  камінь  на  душі
                                     тяжкий  лежить.
Снують  думки  у  голові  –
                                     Чи  варто  далі  жить?
Усім  відомо  –  смерть  легка.
Помер,  і  все,  тебе  нема.
Нехай  у  інших  голова
                                     болить  за  тебе,
Бідна  мати  хай  рида.
 
А  життя?..
Це  ж  інша  справа  –  

Живеш  і  мучаєш  себе.
Нічого,  що  у  серці  рана,  
Колись-таки  все  заживе.
 
Мине  усе  і  після  ночі
Настане  день,  розплющиш  очі.
Побачиш,  є  для  чого  жить.
Побачиш  неба  ту  блакить,
Що  бачила  в  очах  коханого…
                                     …минула  мить
Тепер  блакить  лише  у  неба…
                                     Треба  жить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=86117
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.07.2008


Грех

Ещё  не  знаю  где  и  как,
Но  я  найду  тебя,  мой  враг.
И  потоплю  в  бурлящем  пламе,
в  жарком  огне,  в  кричащей  тишине…
Нет,  мне  не  нужен  громкий  спор,
сухие  ссоры  и  раздор,  -
Убью  тебя,  моя  любовь,
Оставлю  на  руках  лишь  кровь
На  память  о  грехе  своём.
Не  будем  никогда  вдвоём…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=86116
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.07.2008


Без назви

Грустят  дома,  грустят  машины,  
Идут  дожди,  намокли  шины.  
А  самолёт  взлетел  давно,  
А  мне  уж  вовсе  всё  равно.  
Снялась  задуха,  пыль  и  жар.  
И  в  свете  леденящих  фар  
Глаза  не  выдают  тепла,  
Хотя  она  мне  так  нужна.  
   
Рисую  пальцем  на  окне:  
«Моя  душа,  вернись  ко  мне…»  
Но  отпускать  не  хочет  вор  
(Высоких  скал  и  тёмных  гор)  
Одну  лишь  радость  для  меня.  
«…вернись  ко  мне,  прошу  тебя!»  
Но  слышимость  отнюдь  плоха  
И  так  не  долго  до  греха.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=85442
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.07.2008


Матері

Сумну  мелодію  дощу  
Читати  можу  на  очах.  
Не  можу  лиш  сказати  тих  
Тяжкущих  слів,  що  на  вустах.  
   
Повільно  тьохка  соловей  
У  сяйві  вранішніх  заграв.  
Не  хочу  грати  я  ролей,  -  
Розлуки  час  гіркий  настав.  
   
Закінчив  свою  пісню  дощ,  -  
Розстеляться  хиткі  стежки.  
Ростиме  на  стежках  тих  хвощ,  
А      на  одній  завжди  квітки.  
   
Дорога  та  як  полотно,  
Що  мати  виткала  в  життя.  
Його  зіткала  з  моря  сліз…  
Нема  тому  вже  вороття.  
   
За  кожне  щастя  чи  печаль  
Вкладала  сивий  волосок.  
Та  ще  ти,  мила,  молода  
Душею  й  плетивом  думок.  
   
Зібрала  нам  з  собою  в  даль  
Ти  сильну  волю  до  життя,  
Терпіння,  доброту  й  мораль,  
І  віру  в  чистоту  буття.  
   
Ми  вірно  йтимемо  у  світ  
І  певно  встанемо  з  колін.  
За  це  ми  дякуєм  тобі,  
Прийми  від  нас  низький  уклін.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=85439
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.07.2008