| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Красі твоїй немає краю,
Свобода шумить як безмежний степ.
А серце все кров’ю заливає,
Бо в долі твоєї ім’я гірке.
Ті ріки сліз, що за тебе пролито,
Той плач сердець людських несамовитий,
І прах засипавший всю суть твою,
Не порівняю я з нічим поки живу.
Розквітнеш квіткою пахучою ти,
Засяють простори твої щастям.
І ніхто вже не зможе осоромити
Створену в тобі духовну святість.
Народ твій зробить все для тебе,
Завжди підтримкою буде він.
Впродовж віків в боротьбі і муках,
Не віддасть твою гідність під ніж ворогів.
Хай життя в тобі пульсує вічно,
Та буде чути птахів мрійливий спів.
Темні хмари, що над тобою нависнуть,
Розвієш ти світлом з сердець людських.
Захлюпотить свіжа водиця в батьківських криницях,
Веселий натовп дітвори розсіється по всіх стежках.
Віддані герої твого серця,
Вклоняються тобі приносячи квітковий дар.
Не забувай ти нас ніколи.
Біль ту, що породила материнські сльози.
Ми ж твої діти на усі часи.
Прошу візьми зігрій і обійми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48062
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2007
Я чую тихий шелест маків в полі,
І глухий стукіт дерев в лісі.
Запах липового цвіту за вікном.
Стаю голубів над моїм домом.
Замріяних дітей, що грають у футбол.
Батьків, які так ніжно дивляться на них.
А також декілька загублених сердець,
Які мрійливо розходяться по місту.
Невпинно час міняє все навколо.
Кругом вирує люта заметіль.
На вулицях безмежний рух машин,
А люди думають, як би по швидше добратися додому.
Дощі пішли й залили все навкруг.
Велика руслом ріка розлилась по полю.
Потоки дітвори пішли топтати на дорогах воду.
А веселки наповнюють серця красою.
Зацвіли поля, сади й ліси,
Та стали вкриті неймовірною красою.
Збуджуючи всіх людей собою,
Відтворюючи їхні приємні відчуття аж до болю.
Сонце зійшло - світлом все залило,
Неймовірно тепло в душі стало.
І нарешті розумієш ти,
Що кращого краю немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46026
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2007
Десь в душі,
Щось біль стискає.
Дощ там падає холодний
І вітер дує невгамовний
Чути як кров тече по венах,
Як ниє серце від нудьги
І нескінченними втратами
Наповнене життя людини.
Що ти відчув нічого неварте,
Знайшов щось і зразу втратив.
Та якось дивно це буває
Що серце всі гріхи прощає.
Час минає духовна цінність пропадає,
Все те, що було давно пройшло.
Загубились десь відчуття,
Й нічого вже неварте твоє життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45554
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2007
Юна, ніжна і чарівна.
Сильна серцем і душою вільна.
Багато ти знаєш
В багато ти віриш
Серцем відчуваєш
Cвітло й тінь ціниш.
Цікавість твоя
Милість твоя
Радує життя
Збуджує почуття.
Завжди у світлі
Серцем з людьми
Думками в небі
Хмаринка в душі
Ти ніби пташка,
Що мило літає.
Всім радість носить
Свій сум скриває.
Ти крапля роси,
Що зранку сходить.
Радує собою людей,
А потім як сонце заходить.
Та все одно ти
Дівчина, яку я знаю…
В яку я вірю
З якою я зітхаю.
Поринь у небо
Зіркою стань ти
Жеврій любов’ю
Коханням пахни ти.
Мани до себе
Усі турботи
Віддай ти з серця
Усі скорботи.
Як свіжа квітка пахнеш,
І всі радіють.
Та в душі ти інша
Там твоє серце тліє.
Прошу, не помилися
Стань і усміхнися.
З серця своєю тінню
З другом поділися.
З тим в кого ти віриш,
Довго його знаєш.
Серцем відчуваєш,
В нього зазираєш.
Він тобі поможе
Тінь світлом заллє,
Буде в тебе все добре
Хай серце жевріє.
Тільки не забудь ти,
Що й в небі хмаринка
Інколи плаче,
Як самотня жінка.
Тільки не забудь ти ,
Що й зірка на небі
Інколи згасає,
Як очі веселі.
Хай дощ перестане
І сонечко вийде.
Хмаринка зрадіє,
Й в серці добре стане.
Ти завжди зі мною,
Завжди будеш з нами.
Хай, що в світі буде,
Дружба не зів’яне.
Бажаю жити добре й довго,
Бажаю життя любити,
Бажаю, щоб серце живріло,
Любов і кохання гріли.
Бажаю, щоб бажання мої
Завжди були з тобою,
І кохана людина зігрівала собою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45553
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2007
Немов каплі роси на сонці,
Немов місяця сяйво,
Виблискують твої очі
З вечора до рання.
Ніби свіжа квітка,
Твоя врода манить.
Ніби гаряче сонце,
Твоє серце палить.
Віра в тобі сильна,
Надія нескінченна.
Є й кохання лавина,
Є й любові бездна.
Все, що відчуваєш
В собі ти тримаєш.
Все, що непотрібне
Зразу ж забуваєш.
Дівчина мого життя,
Світла і прекрасна.
Звати тебе та сама,
Зірка моя ясна.
Ти та, яку чекаю,
Та, яку не забуваю.
Вірю в тебе,
З якою я зітхаю.
Хай, що б не сталось
Де б ти не була
Я завжди з тобою,
Як серця твого відлуння.
Зараз не з тобою
На одинці плачу.
Богу я молюся,
За твоє щастя.
Тебе відпускаю,
Та вже незабуду.
Це волосся чудове,
Ці дівочі розмови.
Ті слова незабуті,
Усмішки розкуті.
Бажання, що спочатку були,
Мрії не почуті.
Напевно не буде нас,
Не буде наших бажань.
Можливо - це й добре,
Тоді й не буде страждань.
Все, що маю віддаю тобі,
Все, що відчуваю показую тобі.
Роби з ним, що хочеш
Та прошу тебе не загуби.
О дівчина мого життя,
Моє ясне сонце.
Зірко моя золота,
Заглянь в моє віконце.
О дівчина мого життя,
Світла моя надіє.
Хай, щоб не сталося,
З тобою лелію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45552
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2007