Зінаїда

Сторінки (1/2):  « 1»

Сумую за тобою, Україно…

Сумую  за  тобою,  Україно,
Й  чим  далі,  то  все  більша  самота,
Чи  ж  думала,  що  я  тебе  покину?
І  буду  тут,  далеко,  сирота.
Знаю,  що  в  мами  вже  квітнуть  тюльпани,
Лелеки  давно  вже  вмостились  в  гнізді,
Травичка  зелена  покрила  подвір*я,
А  ми  тут  одні  та  й  одні.
Згадаю,  як  сонце  ховалось  за  поле,
З-за  лісу  ішла  навмання  череда,
А  що  ж  зараз  сталось,  скажи  мені,  доле?
Я  чую  тепер  лиш:  «  Дзєнь  добрий!»  -  біда!
Дорога  додому  далека-далека,
Та  серце  й  душа  завжди  там,  де  рідня,
У  пам*яті,  знову,  зринає  смерека,
Й  на  очі  находить  сліз  пелена.
Колись  дивувалась,  чому  ж  той  Шевченко,
Писав  про  Вкраїну,  як  був  вдалині,
Тепер  і  сама  вже,  хоч  я  Гордієнко,
Пишу  про  далеку  країну  вірші.
Ще  трішки,  ще  трішки,  час  швидко  минає,
Дорога,  кодон,  ще  хвилина  одна,
І  тепле  чуття  мою  душу  ласкає,
Я  тут,  я  вернулась,  Вкраїно  моя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734229
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.05.2017


Веселкова блакить над водою

Веселкова  блакить  над  водою,
І  зелений  килим  трави,  
Розіллються  мрії  водою,  
У  співучі  дзвінкі  струмки.
А  сім  *я  лебедина,  як  в  казці,  
Все  співає  весь  день  про  любов,
Бо  любити  хочеться  й  пташці,  
Бо  врятує  життя    -ЛЮБОВ!                                            

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2017