| Сторінки (1/38): | « | 1 | » |
Для мертвих простіше писати вірші,
Казати „люблю” у бездухі груди
Найперший етап із кількох самознищень
Почнеться зі слів :
„ Я тебе не забуду...”
20 листопада 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020
Я дурила себе
Коли думала,
що краса завойовує,
що грайливий голос робить рабом,
що погляд тримає магнітом,
що запах зводить з розуму.
А якщо бути серйозною,
Усі ці речі закривають душу,
Зігрівають її між морозами.
Наші душі сховалися поміж мімозами,
Ніжне листя скрутилося вмить,
Намагалися бути в коханні серйозими
Та серйозність не в змозі когось полюбить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2020
Прочитала щойно твої листи,
Минуло сім років
Й мільйони незроблених кроків
Зробили наш світ пустим.
Я схильна до фаталізму,
Одна любов - одне життя,
Ти, вистріл у серце, страшний і капризний
Таємне кохання що жде викриття.
Я втікну від труднощів знову сьогодні,
Спалю кожне слово і згадку про сміх,
Але тво́ї очі з моєї безодні
Яскравістю линуть між поглядів всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2020
Я сьогодні хотіла спитати, тату,
Звідки в світі з'явився біль?
Звідки всі ті відомі цитати,
Що вже їсть від давнішності цвіль?
Де той перший сумний сонет?
І коли помарніла людина?
Хто той перший наївний поет,
І художник сумної картини?
Що є сум і печаль і горе?
Батьку, можеш мені сказати?
Подивилася б ліпше угору,
Там надії на завтра багато.
Але ж тату,
Се питання для мене - назавжди,
Поки хтось не прикрасить мій дім.
Дуже треба краплиночка правди,
Поміж тисяч людських пантомім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020
До абсурду доходить тепло підвечір'я,
Та не знаю чи справді надворі тепло́,
Замість любощів ввечері - звикле ганчір'я,
Яке оцтом до рани на мить затекло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020
Оніміння кінцівок, червоні зап'ястя,
Ноги зовсім нікуди не йдуть,
Посере́дині стану, всереди́ні причастя,
Бачу, котиться покотом ртуть.
Чи вдихати сей запах на повні легені?
Подолати сьогодні назбирану лють?
Покладу кілька кульок у сво́ї кишені,
У болотце надії - думок каламуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020
Коли я заходжу в кімнату
І у звичній позі сідаю на ліжко,
У серці рояться свідомі цитати,
В минуле на мить,
Знайома крадіжка?
Хвилини в кредит,
Навпомацки вийдем.
Один лабіринт -
Вхід/вихід один.
Не той, хто пройшов до кінця його - виграв,
Не той, хто знайшов серед хащів прохід,
А той, хто до того вже визрів
Аби розвернути свій погляд на зліт,
Побачить як сонце щодень помирає,
А вранці, немов немовля,
Роззявить зіниці і ча́су не гає,
Бо ввечері кінчиться знову життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020
Я назвала б життя : три періоди цвітіння.
Що ототожнені з весною
Період раз
Пахне цілиною молодою,
Нескінченністю виразів, емоцій та образ.
Період раз.
Два
Зелена трава, лоскоче трішки струджені ноги
Ми коло дороги
Обираємо куди б то піти
Де оселитися, як жити,
Волаємо тривожно : «Де ж ти?»
Де той, кому я з радістю буду служити.
Ех, літо.
І синя простинь,
Духм’яна осінь
Вже мудрий цвіт та теплий сміх
Супроводжують у сон.
нема страхів та заборон
і..
сніг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2020
Нема чого труїтися думками,
Найгірший яд, як завше, в глибині,
Візьми свій світ - зіжми його руками
Й поглянь уважно що ховається на дні.
Візьми себе, порозвертай з усіх сторін,
Поглянь крізь образ намальований безладно,
Подякуй досвіду,
Зроби низький уклін,
Й почни писать себе сьогодні акуратно..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Підберу твої тихі стогони,
Що до сну тебе проводжають,
Обведу усі тіла вигини
Їм немає кінця і краю.
Я надіюсь, мене не виженеш
Бо, напевно, тебе кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020
Вдихну на повні крила,
Розправлю різко груди,
Незайманість любила
Того, що не забуде.
Того, хто прокрадеться у затишок вечірній,
Легесенько торкнеться своїм терпким ганчір'ям
І в сон старий затягне
Безболісно весною,
На свій манер роздягне
Знайомою рукою.
Але той сон нічого,
Для мене вже не значить,
Достатньо,
щезни..
з Богом!
Прокинься,
вистачає..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020
В маленькой комнатке, в маленьком городе,
Тихо седеет старая ночь,
Нежными ножками в тёпленьком коврике
Ищет дорогу сонная дочь.
Что-то приснилось, она всё запомнила,
Ручку взяла чтобы сон записать,
Пишет зайчёночке :
« Я не смогла (жалостно хныкает)
Ушки запутались, не расплела»
Милые рученьки тихо скользят
Изящно выводят придуманный текст,
В маленькой комнатке, в маленьком городе,
Заенька-доченька ищет зверят.
Я тебя, солнышко, уберегу от бед,
Зайку спасу, помогу уснуть,
Это сегодня мой для тебя обет,
Буду беречь мир беспечных минут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863166
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.01.2020
В минуты ночных скитаний,
Шатаясь поплавилась мачта,
Вновь тонет уставший Титаник
И кто-то заведомо скачет
В пучину холодной воды.
Искатели ходят в пустынях,
Ведомые тихой звездой,
А дома, на столике стынет
Вопрос для души непростой.
Глобальными мыслями ночью
Он вновь заплетает кóсу.
И как-то хотелось помочь мне,
Но я поклонилась вопросу.
В пустынной холодной, кирпичной
Надёжно закрытой навек,
Сидит вновь актёр необычный,
Сидит у окна человек.
Он смотрит сегодня сквозь звёзды,
Не видит он их красоты,
Боиться, что жить уже поздно
У собственной пустоты.
Он смотрит куда-то и бредит,
Шумит в голове океан,
Сегодня никто не приедет,
Нахлынул на душу туман.
И в гадких потёмках очнуться,
Проснуться и всё позабыть,
Пусть сново планеты сойдуться,
С утра уже надо отплыть.
Последний день января 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863165
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.01.2020
Я розкажу тобі як пахне взимку листя
І проспіваю як кричить нічний струмок.
Молю, на мить лише спустися
Й ми затанацюємо з тобою ще один танок.
О мить прекрасна, я прошу, змирися,
Між цих розсіяний думок,
Цілуй мене, немов останнє листя,
Цілує стомлений струмок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2019
Тополя направила
Тяжкими стежками,
Тихенько засяяла
На тілі мере́жками .
По шкірі, вшиваючи
Свої забуті дороги,
Розтане літаючи
Над чужими порогами.
Тополя розтанула -
Покрила душу нитками.
Собі капкани розставила
Своїми ж руками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2019
Я не шукаю в іншому,
Бо ще в собі не все розкрила.
Я прагну більшого,
Хочу знайти свої вітрила!
І попливти з ними в життя,
Нехай попутником назавжди стане вітер!
Моє буття. Чути своє серцебиття,
В якому я для себе завжди мила.
А він, літаючий між неба,
Усі мої печалі витер,
Мені для щастя більшого не треба,
Лиш я і вітер, мій шалений витвір.
То лиш мій вибір, мій свідомий вибір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2019
Я так радію людям,
Тим, хто своїм єдиним словом
Здатен підняти дух мій із ламких колін.
Які всміхнувшись виймуть клин
Осиковий із серця й ледь торкнуться
Промінням посмішки всіх ран.
І я сьогодні знов проснувшись
Спиню сей вічний караван
В якому всі верблюди знишкли,
Немає їх - один обман,
Що в відображенні бездумно
Шукає вихід - от дурман!
Втікати звідти більш ніж нерозумно,
Сам свій палач і сам собі тюрма!
О Господи, як же в повітрі шумно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2019
Шум горланить,
Не дає нормально думати,
Спостерігати життя
І занотовувати його суттєвості у записник.
Усе шумить,
Від вітру й до кісток,
Що крадькома ламаються,
Стираються об болісні потуги
Мого складного відчуття.
А що майбутнє? Що життя? Навіщо світу покаяння?
Немає, кажуть, вороття,
А може є, можливо спроба ця остання?
Не знаю знов,
Шумить душа,
Кричить мов зоряне каміння,
Записує ножем по шкірі ртутного вірша.
Болить усе, горить до оніміння,
Не маю слів щоб біль цей описати,
Немов крізь зір вривається проміння,
Щоб показати шлях в якому суть одна - страждати.
Я це пишу в моменті одкровення,
Нехай сміється з того весь проклятий світ,
Мене дістало це злодійства, це шалення,
Дістав агоністичний цей пекельний цвіт.
Я все терплю,
Терплять все мої очі,
Болять нестримно кольорові сни,
Я бачу їх вже надцяті знов ночі,
У пошуках незримої весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2019
В туманнім Києві повечоріло,
Горять вже стомлені вогні,
Осіння темінь барвами покрила
Всі таємниці що ховають в мені.
Чудовий день розправить свої крила,
Їх помах гучно струсоне планету,
Я так любила, так любила
Загадувала мрії коли падали комети.
В собі розкрила,
Мить що мерехтить між пальців,
Шалену мить і всі її слова,
І мирні крона яснів повстанців
Осіннім падощем волосся омива.
Чарівна мить, її прекрасні муки,
Іще шумить у серці манівець,
Роки надії і роки розлуки
Звелися знову нанівець,
Візьму свій вірний олівець
І запишу ним всі старі споминня,
Нехай складає вірш із тисячі сердець,
Омиє душу місячне проміння,
І я піду до світла навпростець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2019
Ну от вона – «Любов на все життя»,
Максималісти всі, у юнім віці,
Сповнені жа́лю й каяття,
Заручники хитких амбіцій.
Пост-шоу не долине до провінцій,
Немає на початок вороття.
Нема потреб робити тисячі́ ревізій,
Бо ж є лише одна «любов на все життя»,
Але, вона тремтка й швидкоминуча.
Те, що описано в книжках,
Зазвичай кожного із нас научить
Зробити вибір попри страх.
І залишитися в її руках.
Любов – це прах,
Що перероджується, ех, яка живуча,
І лине між рядків оспівана в віках
Любов, насправді, неминуча.
3.07.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2019
Пилинками, падали пилинками між світла,
На теплі руки, на чужу любов,
Колись в тобі прекрасна правда квітла,
Поглянь їй в вічі нині знов.
Слова зростали на подвір'ї з ді́тьми,
Їх підливали зрадою гидкою,
В тобі згоріло так багато світла,
Скажи, хто і коли створив тебе такою?
Тебе б укрили грози крильми,
Аби лиш знов не стала для людей чужою,
Я б жало із твоїх зіничок вийняв,
Лиш міг би знову бачити тебе живою.
Прошу, не падай, мов той пил додолу,
Тебе ловитиму навіть якщо впадеш,
До хати занесу твою гірчичну втому,
Якщо сама дороги не знайдеш.
Ну що, ти йдеш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2019
Серед мільйонів вранішніх зірок,
Що впали долу краплями із неба,
Гостріє срібний лагідний пророк,
В якого істина, то є як дихати потреба.
Десь там ховається твоя терпка́ печаль,
Яку вкриває з ночі вітер,
Вдягає ніжно місячну вуаль,
Аби тобі був час зробити вибір.
А ти зробив?
Бо я не можу,
Для мене то є каторга одвічна,
Немов потрапила на кару Божу,
Якась історія буденності комічна.
Коли немає - дуже треба,
А коли є - кричиш до неба,
Навіщо мати то я мушу,
То не моя - чужа потреба,
Дай, серед моря мені сушу.
Мені дай холоду в запа́лі,
А серед холоду - тепло,
Боже, скажи в які ще далі
Мене на цей раз занесло?
Який мій шлях, яке моє прокляття?
Чи оспівають предки у віках
Моє теперішнє заняття?
Та ти мовчиш, а я, кричатиму до тебе,
Допоки не почую голос твій,
І він лунатиме до мене з неба,
Зараз мені він дуже треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2019
Наступає найгірший ворог,
Він у кожному русі і жесті,
Він народжує в розумі морок,
Він лишає незайманих честі.
Він підступно ступає на землю
І отруює стопами воду,
Я його не люблю, неприємний,
Він руйнує собою природу,
Його нам з молоком підливають,
Що зростає у грудях людини,
Нас з ним разом тендітно плекають ,
Поки ми ще у тілі дитини.
Нам говорять, що ми не найкращі
І, що гірші сьогодні за когось,
Кажуть, є в світі душі пропащі,
Кажуть, щоб побоялися Бога.
Нас руйнують, коли ми ростемо,
Кажуть, глянь як он хтось там сміється,
Кажуть, завтра, ще мить, зацвітемо,
А життя ж навіжено несеться.
Хто сказав тобі, мила людино,
Що ти маєш робити сьогодні?
Щоб не бути собою, єдина,
Й не сягнути думками безодні?
Нині вірить нікому не можна,
Бо чекає на помислим крах,
Гріх не знати ту правду безбожну,
Що найгірший наш ворог – це страх.
22.06.19
2-09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2019
Ти заходиш в кімнату, мов тінь,
Запорошений зоряним пилом,
Ми, розмовляємо про майбутнє.
Я кажу, що втомилася від сновидінь,
А ти, від роботи невдячної трутня.
Пил тихенько злітає додолу,
Крізь глухий шелест я чую вчорашню музику,
Я втомилася грати знедолену,
В тебе скарга наразі відсутня.
Розмовляю з тобою сьогодні в ніч,
Вкотре сваримося коло дванадцятої,
Догорає остання з вмираючих свіч,
Я продовжую далі свій жадібний спіч.
Ти вглядаєшся в небо, цієї миті воно каламутне,
Ти пройшовся сьогодні між зір, як щодень,
Подивився чи кожна прокинулась вчасно,
А мій вибух, мій шквал одкровень,
Омиває твій розумі, як завжди – контрастом.
Ти, степенеш руками, скинеш залишок пилу,
Мовчки сядеш за стіл і закриєш очі,
Я кричатиму, що даремно любила,
Що казала одразу слова пророчі,
А ти, скажеш тихенько :
«Ти сама ту любов в собі вбила,
Що від мене ти хочеш щоночі?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2019
Барабанить дощ,
Імпульсивно торкається втомленого лиця,
Літній вечір відрізняється романтичним запахом молодого пилу,
Я, слухаю цей талановитий перформанс,
згадую усіх, кого колись любила.
•
В думки вриваються цікаві історії,
Як багато було різних людей,
Як вони по-різному гуляли крізь мо́ю душу,
Як звивали свої гнізда, формували незамкнені ходи, які продувало холодним вітром.
Цього разу я повірю і витримаю,
Сподіваюся на сприятливу погоду, що ранковим сонцем засяяла мимоволі у моїй зацикленій на минулому свідомості.
•
Не ускладнювати.
Слухати дощ, вірити сьогоденню, жити цією миттю, поважати у со́бі людину,
Кого я зараз уособлюю, чию картину?
Не Моне, не Ван Гог, не Айвазовський,
Немає очевидного автора,
Сьогодні, я знайомлюся із собою справжньою,
І, мені, знаєш, трошки страшно,
Трішки лячно, крізь танго краплинок торкнутися оголеної душі,
Сприйняти усі свої вірші́ і щось напешті вирішити.
•
Хто я?
Далекий образ весною заквітчений,
Чи суцвіття старого болю?
Хто я і ким вийду із цього двобою?
Сподіваюся піду додому з тобою.
Сподіваюся ми один одного вилікуємо,
Навчимося радіти по-справжньому
І я ніколи не буду вчорашньою.
•
Формувати думки у цікавій формі,
Ритмічно читати на публіку слово,
Осінь обі́йме мене, до чола пригорне
І я постараюся знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2019
Саме та, що гуляла із хвилями, мирно так,
просто любила їх,
та душа, що наділена крилами - полетить,
не лови її.
Половина назе́много клопоту запорошена просто лежить собі,
почорнівша від диму і копоті,
помирає у стічній трубі,
ну навіщо вона тобі?
Можеш жити у світі без болю,
Катастрофи залиш юрбі,
маєш руки, бажання і волю,
ну скажи що для щастя ще треба тобі?
2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2019
А чи не тут життя?
Промінням вранішнього світла зеленочубі крона обійма?
Чи не в траві духм'яного Полісся, багряним морем вирина?
Чи не у співах того птаха, який весною душу зачіпа?
А чи не в хустці рідній, яку сріблястим місяцем тримає сивина?
А то вона, сидить старенька коло хати,
мовчить із квітьми діалог,
крізь вік летять думки пернаті - тисячі сліз і перемог.
Тут є життя, у кожній миті,
У кожнім помаху крила,
Давай з тобою будемо любити,
Аби й вона завжди жила-цвіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2019
Оголошено капітуляцію, хтось манерно додому втікає,
А хтось, тихо іде до акації, зараз вільно її обіймає.
І від запаху ніжно-колючого хоче жити і далі йти,
Присмак болю терпкого пекучого залишає на серці сліди.
•
Далі йти,то не завжди найліпший рух,
Так не завжди, як хочеш, виходить,
Нині йдеш ніби труп серед мух,
Мов примара що в темряві бродить.
•
Оголошено капітуляцію, хто куди зараз тихо втікає,
А я бачу свою лиш акацію, її погляд мене спонукає
Посидіть перед шляхом мить
І подумати гарно, де мóя дорога,
Поки в серці ще трошки щемить -
Не в той ліс повертаються ноги.
•
Повен міх не своїх бажань,
Так багато в житті чужого
І мільйон не моїх вагань
Не дають досягнути свого.
14.08.2018
00.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2019
Ти одягнений в тіні у мóїй свідомості,
Мов легенька лляна сукенка спадає з плеча,
Нас єднають тремткі випадковості
У ролях ведучого і глядача.
•
Ніжна тінь і її тривіальності,
Поміж спогадів, мрій і банальності,
Боже, море в душі з листів
Сто відсотків в яких унікальності.
•
І фатальності лезом торкаються
До обличчя, що сховане в затінку,
А у пам'яті знов прокидаються
Запах слів і загублені зáпонки.
•
В мóїй пам'яті одяг із попелу,
Тихо тліє мов вранішній сміх,
Бездіяльність тебе робить покидьком
Та для мене найкращим з усіх.
14.08.2018
00.01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2019
Тремтить мереживо в руках,
Воно в надіях долі квітло,
В чужих, здавалося б, рядках
Не все так праведно і світло.
Мов повутиння рветься цвіт,
Лоскоче лагідно надії,
А скільки років? Скільки літ?
Потрібно вижити для мрії?
Щоб зачепити тихий пил
І полетіти в небо з криком,
Скільки, скажи, потрібно сил,
Щоб серце стало знов безликим?
Мінлива зрадила струна,
Невічний голос затремтів,
Заплатим за любов сповна
Й сказати щось не хватить сил.
3.5.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2019
слова виливаються піснею,
маленькі потоки липкої лави,
вкривається сцена завісою,
артист у полоні у слави.
чи ніжний він чи ненависливий
чи може він просто ще грає,
такий милий погляд пронизливий,
як ніби весь світ тут кохає.
палає, можливо, душа чи серце,
чи може то просто ще очі заплакані,
ех, загадка друже для мене усе оце
тремтять тихо вії налякані.
напружена сцена життєва чи ігрище
артист захлинається славою,
бо ж доля спроможна на різні хитрощі,
які липнуть в серці гидкою лавою.
чи то він на сцені живе чи в реальності
давно вже ніяк не збагну я,
ех, в душу запали колишні фатальності
як жаль, що вони вже в минулому.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2019
Як відчайдушно вранці заспівав нам птах,
духм'яним ладаном зашелестіли квіти,
ще непротоптаний щоденний шлях,
щомиті змушує чогось хотіти.
Куди піти бездумними стежками,
між трави-роси, кличе манівець,
торкнутись вічності холодними ногами,
які не знають де шляху кінець.
І ́з ким піти між ті пашисті зела,
і з ким кохати цей чудовий світ?
Аби проснулась вранці радісна-весела і неважливо скільки серцю літ.
Тоді і йти можна самому,
чекати когось не найкраща річ,
підняти тіло, вийти з дому,
стряхнути вчора з голих пліч.
І краще то робити в ніч .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2019
Під лавиною заплутаних комет,
В світі що не знає істин,
Серед тисячі планет
Десь там є моя ніжності пристань.
Десь там душі загублених днів,
Там вони зараз з кимось вечеряють,
Десь там все, що ти дуже хотів,
Десь там все про що мріять не смів,
Десь там думи ще нишечком жéвріють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2019
Туман прокинеться зранку і між ніжними квітами затанцює танок поміж росами.
І своїми очима для правди відкритими прочиняє завісу для осені.
Він пройдеться по світу й омиє надії, поцілується з вітром і зникне до завтра,
Помандрує між крона кохатися з мріями,
То його є незрима для нас людей правда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2019
Не зустрічала ще таких,
без слів багатослівних поглядів в короткій плинності життя,
Серед терпкого павутиння радостей чарівних,
заплуталась мов птаха вже без вороття.
Омріяними затишками міста,
блукати будемо напевно ще віки,
А так вже хочеться тихенько сісти,
прикласти руки на повіки і ніжним цвітом зацвісти,
Опасти пелюстками на долоні,
Відчути теплоту в останнім доторку проміння,
Пожити ще в тому жаданому полоні,
Де з цвіту проросте останнє воскресіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2019
А що, якщо твоя душа не на своєму місці?
Якщо ти замріяв ловити комети,
Писати сонети у пошуках істин,
Підривати планети,
А що, як ніхто не дізнається де ти?
І хто ти, не взнає ніхто і ніколи,
Такі от бувають життєві підколи,
Такі от жорстокі в життя анекдоти,
А ти сам вже вирішив хто ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744080
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.07.2017
Так манить польотом незрима даль,
Коли на краю ти стоїш безодні.
Спадає із погляду темна вуаль
Цілують все тіло потоки холодні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744079
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.07.2017
Перебування у моменті - найвище вчення для людини.
Свідомо знати хто ти і де ти,
Відчути плин мінливої хвилини.
Відчути - ніби вперше вмерти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2017