| Сторінки (9/892): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Не забувай мене в ранковім світлі свята,
Коли врочисто сонце розкриває світ.
І повногруддям дихає земля завзято,
Колише вітровій цнотливий диво-квіт.
Не забувай у день напружено-гарячий
У суєті людській бурхливої ріки.
Тебе одного дочекаюся терпляче,
Яку б нам прірву не пророчили б роки.
Не забувай мене в безшумний вечір смутку.
Відчуй, що у думках терпких лиш ти один.
І не зів*яла досі пам*ять-незабудка,
Немов води душа черпнула із глибин.
Не забувай мене в безмовну стиглість ночі.
До тебе в загадковість сонну прилечу
І ніжно-ніжно цілуватиму я очі,
Адже любов не сохне, це ж бо вічний чур.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020
Увсебіч пелюстки розлетілись і впали.
Дощ змивав цю одежу весни.
І розбризкував, сіяв дрібненьким опалом,
І тремтів світ любові рясний.
Ми ж з цвітінням під сонцем купались безмірно.
Зав*язь, ніби проснулась од сну.
Хоч нестиглість бентежна, грішила покірна,
Лише дощ увібрав всю вину.
І прозорість опальна розмила дощенту
Все, що так хвилювало колись.
В скронях стукала зваженість, клекіт крещендо.
Зав*язь першу прикрив зелен- лист.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020
Хвилі бузкові в травневім розмаї,
Мов в океані сапфірових вод.
Очі зелені і карі єднали.
Разом у парі - незвичний клейнод.
Хвилі бузкові в травневім розмаї.
Пахощів жмені, стійкий аромат.
Скромний букетик - кохання без краю.
Сонця скотився блискучий дукат.
Хвилі бузкові і легкість цілунків.
Ніч вже зірчасте плела макроме.
І солов*їної звучності лункість
Ніжно проникла у мево моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020
Сонця в небі діжа - діжа золотая.
Небо синє-синє, білі хмари з раю.
Річки плесо з блиском, плесо, ніби втіха.
Промені скупались, неповторність тиха.
Береги зелені буйного розмаю,
Підплили пір*їни до самого краю.
Ніжність і тендітність шиї вигинають,
Гріється під сонцем молодая пара.
Обіймались крила - крила лебедині,
В лебедя й лебідки ця любов єдина.
Річка невелика, і краса довкола.
Лебедина пісня лине вже навколо.
Поруч лебедята, їх тепер дванадцять.
Милі пташенята, може буде й двадцять.
Річка-берегиня, серцю, ніби хата.
Вірність лебедину бережуть пернаті.
(У сусідньому м. Балта на річці Кодима 11 травня у лебедів народилося 12 пташенят. Світлина з Балтського телебачення. )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2020
Насувались під вечір думки, мов гроза.
Блискавицею нерви трощило.
Вигинало дощем - покотилась сльоза.
На душі, ніби опік від чилі.
За вікном опадала піна черемхи.
Гілка суму - оголеність серця.
Чорнокрило осіла ніч на поверхню.
Загусав той осадок від перцю.
Розтріпало, мов цвіт, розлуку й безсоння.
Вже й світанок постукував сміло.
Авансцена ураз заповнилась сонцем.
Сподівань розправлялися крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020
Дитя маленьке тягне ніжні ручки
До рідної матусі, мов до сонця.
І усміхається оце "чомучка",
Для нього мати - янгол-охоронець.
Росте, росте дитя - уже школярик,
І поруч рідна обіймає мама.
І на добро вона благословляє.
Любов її подібна до розмаю.
Ось юність крила сильні розправляє.
Дороговказ ти чуєш материнський:
Зі шляху не збивайся, ти ж не Каїн.
Будь завжди гідним донькою чи сином.
Життя не балує і дме вітрами,
Хоч віддаляють часто вас дороги,
І в віці зрілому з тобою мама.
Не забувай ні хати, ні порогу.
Коли час старості приходить раптом,
Вже й матері потрібна допомога.
Вночі і вдень, і кожним світлим ранком
Ти матір бережи - вона від Бога.
(Дорогі одноклубниці-матусі, щиро вітаю Вас з Днем матері! Бажаю справжнього родинного щастя, довгих років життя, міцного здоров*я, любові і поваги від чоловіка, дітей і внуків.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2020
Ніколи не торкався блискіт плуга
До різнотрав*я свіжих диких хвиль.
Котивсь солодкий запах аж до пругу,
М*який подекуди стримів ковил.
Від сонця - килим жовтий горицвіту,
Пірамідальний золотавий дрік.
З небес - волошки ніжно-сині квіти
І незабудок океан щорік.
Торкнутися б, почути голос предків.
Зі степом моє серце б*ється в такт.
А воля, безсумнівно, спільне кредо
На зрілому стеблі життя - це смак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
Пташиний невгаває легіт.
Пасує лісові калиновий рум*янець.
Ялин смарагдові спідниці.
І маслюків під соснами незвичний глянець.
Радіє око полуницям.
Обняти б ліс сторуко, душу добру, щедру,
І мудрість взяти споконвічну,
Бо благодатну має ліс зелену цедру
І дух його непересічний.
(Світлина лісу біля мого рідного села Малий Фонтан)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
Ніжки світанку по ньому ідуть.
Вигляне сонце, розставить долоні,
Промінь тендітно проникне у сад
І обігріє травневе осоння.
Вранішні роси для нього, мов клад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2020
А травень розпустив бузкове розмаїття,
Квіткові феєрверки щедро пестив.
Розносив пахощі п*янкі веселий вітер,
І звіддаля твої виднілись жести.
Зустрілися - і раптом заспівав крапчастий.
Де ж дощ-тотем блукав до цього часу?
Залопотів дзвінкий, іскривсь, мабуть, на щастя,
Вологи живчик скинув швидко рясу.
Кохання в травні, мов бузкове розмаїття,
В квіткових феєрверках - мить Едему.
І ти шептав мені, що найдорожча в світі,
І не потрібні серцю діадеми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020
Скривлена давненько, і місцями ями,
Наче хтось гамселив бідну до нестями.
Терпить безкінечно у задусі пилу.
Пересохлі губи шепчуть: "пити, пити".
І біжить не в лісі, тягнеться до міста.
Водіям маршруток, наче в горлі кістка.
Люди у салоні скачуть, ніби груші.
Б*ють боки і спини , заховались в мушлю б.
Цяцька-обіцянка лиш трясе повітря.
Всіх, хто обіцяв нам, занесло вже вітром.
Від Подільська стогне скривджена дорога,
Написать не може до святого Бога.
Ось уже й Ананьїв, раді пасажири.
А дорога плаче, бо стомились жили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2020
Віртуозна гра квітневого дощу,
Соло крапельок по черепиці.
Думкою до тебе в ніч цю прилечу.
Ти ж казав колись, що чарівниця.
Зрозуміла: інтермеццо не для нас.
Хочу бачити тебе і чути.
Мов із свічки стеарин, стікає час,
І самотності пече отрута.
Не стихає віртуозний дощ вночі,
Й шаленіє у чечітці серце.
До глибин душевних б*ють джерел ключі,
Виграють думки надії скерцо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2020
Восьма вечора, а ніби ніч глибока.
І не чути звуків, і не йде людина.
Світлих вулиць мало, більшість темноокі.
Місто заніміло, суто карантинне.
Кожен в себе дома, там гуляє тиша.
Хтось уже куняє, інші - в Інтернеті.
Правду і неправду пробігає "миша"
Хто як хоче грає на своїм кларнеті.
Вірус поглинає, хворі у лікарні.
Недостатньо масок, захисних костюмів.
Ніби ніж безжально, лікарів щось крає.
Ще пливе "Титанік", а вода у трюмі.
Йдуть бої словесні про вакцину й вірус,
Хтось жадає влади і пліткує вміло.
Світові афери. Де ж поділась віра?
Людськість в карантині, дух її вже тліє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2020
Припекла твоя красномовність мовчання,
Як гаряче тавро на душі.
У коктейлі змішали холодну печаль
І весняні палкі лемеші.
Щоб почуть глибину словесну з безодні,
В закапелках - стерти "не можна"
І забути спільні найтяжчі незгоди,
Забриніли б серця тотожно.
Зарубцьовані дні лиш в надійних руках.
Перекреслим вагання нічні.
Не тримаймо слова у незримих думках
І відчуєм любові вогні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2020
У віршах розчинитись і бажаннях,
Щоби від дихання рядків раділо серце.
У розсипах зірок без коливання,
І в справжніх почуттях без жодної гримерки.
До ранку щоб зізнання в кожнім слові,
А сум розтанув, ніби млявий сніг торішній.
Струмком бриніла б одкровень розмова,
І бісер сипався від щедрих душ розкішно.
А вірші гріли б, наче теплий шалик.
І від лампади місяця любов не гасла б.
Бо нам для щастя треба зовсім мало,
Лиш діаманти ніжних слів і серця ласка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2020
Гілкою жасмину розцвіло кохання.
Малювала пензлем сонячна рука.
Цвіт у молоці. Очі - чорна кава.
Небеса завмерли в мовчазнім чеканні.
Серце заспівало, як відлуння мушлі.
Настрій пишноцвіттям розливавсь навкруг.
Цілував кохану той весняний дух.
Вітерець торкався лагідно до вушок.
Гілкою жасмину розцвіло кохання,
Білий день зі смаком кави з молоком.
Обіймались з сонцем ніжно під вікном.
Вірили обоє: ця любов - остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2020
Зароджується ранок надзвичайно чистий,
Пробилось з неба променеве вістря.
Цвітуть дерева знову з ніжністю батисту,
Розносить аромати свіжість вітру.
Звучить весни симфонія - життя барвисте,
А світу що ж готує день прийдешній?
Змішались імпульси і спазми норовисто.
Критична грань. Журливість меж сердешна,
Бо кровожерність паліїв війни й лукавість,
І з лЕщат вірусних ще й виживання.
Лиш Божі сили можуть зупинити "лаву"
І каяття, щоб був наступний ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2020
Стільки років не знала нічого про тебе,
Ніби в просторі дим розчинився.
І мовчало заплакане в сірості небо,
І не снився мені, ти не снився.
Несподівано краплі упали небесні,
Мов надія для росту любові.
Я ж чекала тебе, проминули всі весни.
Довгождане прорвалося слово.
Відшукав, хоча осінь безлиста назріла.
Загубились не всі сподівання.
І серця шепотіли, і з трепетом мліли.
До останку тепер, до останку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2020
На полотні нічному в роздумах зірки:
Мої супутниці у час безкрилля.
Безмовності тіла небесної ріки,
Аж місяць тихо зупинився в брилі.
Хисткі й тонкі зруйновані зв*язки світів.
Сама табу я змайструвала клітку,
А думка котиться (були ж і я, і ти)
В зірчастість, в спраглість поцілунків літа.
Цукатами смакують спогади мої.
Мабуть, лише зірки це розуміють.
Примарно знову очі дивляться твої.
В них сум і радість, ніби в аритмії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2020
Весна в вікні. В ній щастя, ніби океан,
А карантин повзе, мов черепаха.
За шибкою звучить, звучить землі орган.
Парфумами весни дерева пахнуть.
Від цвіту юного біліє все навкруг.
Між віттям барви сонця виглядають.
Автомобільний непомітний майже рух,
І люди де-не-де у цім розмаї.
Спостерігаємо частіше із вікна.
І попри карантин, душа теж квітне,
Бо надихає з чистим серденьком весна.
Тебе не можна не любити, світе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2020
А квітень розпустив зелену гриву,
І сонцеграй танцює залюбки.
Квіткове море розлилося дивне.
Уявою малюю я стежки.
Від серця і до серця ніжні ниті,
Щоб аромати щастя ти відчув.
Лелеки гнізда починають вити,
Тріпоче вітер саду білий чуб.
У поцілунках, ніби в сонцекраплях
Зіллємось з ніжністю весни теплом.
І щебетатиме нам свіжий ранок,
Неначе білий птах з міцним крилом.
(Сонцекраплі - авторський неологізм).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2020
Дамоклів меч висить над людством знову
Але ж свідомих небагато.
Не слухають про карантин ні слова,
Бо краще на пікнік, чим - в хаті.
Без масок їм чому б не погуляти.
"Хі-хі, ха-ха, який там ризик",
Бо то ж старі не їхні тато й мати.
( Чуттів людських давно вже криза).
Ліси рубають - владні жмутки грошей.
Забруднюють річки, озера,
І нищать поступово все хороше.
Утілюють в життя афери.
Дамоклів меч висить над людством зараз.
Чи буде покаяння щире?
Коронавірус чи зачинить брама?
Скоріш усім отямтесь миром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2020
Торкаюсь ніжно думкою. Чи маю право?
Це все одно, що доганяти вітер,
Але квітнева сонячна душі оправа
Малює райдугу в моєму світі.
Торкаюсь думкою, немов блакиті неба.
Яке ж було б кохання поміж нами?
Вночі я бачу, бачу сни лише про тебе,
Що встелені яскравими зірками.
Чому ж всі мрії розпливаються хмаринно?
Дощем незрячим сиплються бажання.
Торкаюсь ніжно думкою - увись я лину,
Літають роєм всі мої вагання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2020
Не чекала, що цілуватимеш руки,
Мов замерзле узимку гілля.
А для болю і мук амністія прудко
Увійшла, хоч не думала я.
Не чекала тебе, що знов доторкнешся
Пелюстків прив*ялих сердечних.
І зруйнуєш в душі укріплені флеші,
Залишившись, на диво, ґречним.
Не чекала тепер сама вже від себе
Серед пилу щоденних суєт.
Не чекала милості ясного неба,
Із туманного сну - силует.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2020
Весна вже дихає на повні груди,
Хоча зі смутком у сплетінні дні.
Проміння сонячне танцює румбу,
Немов шепоче: горю, лиху - ні.
Гілки вербові у пухнастих сукнях
Гойдає вітер теплий ніжно їх.
І ніби виганяє ноти суму,
Садок в чеканні розквіту притих.
У білому цвітінні абрикоса
І стукає гілля її в вікно.
Крокує скрізь весна зеленокоса.
Нехай засіє лиш добра зерно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2020
Змивають дощі малюнки асфальтні,
Оті, що тонко виводили крейдою.
У свіжих газетах пишуть на шпальтах,
А тиша вечірня сідає на рейді.
Годинник піщаний з відеокліпу
Гербарій років сипле, сипле хвилинно.
І знову листя засушене липи,
А пух тополиний шляхами десь лине.
Хронічне кохання єдине живе,
Ніщо не завадить: ні спека, ні холод.
Життя кораблем ще по морю пливе,
У вічній любові знаходимо солод.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2020
У білому вінку всміхалась юна вишня,
Птахи кружляли з піснею весни.
І сонце життєдайне піднімалось вище,
Пливли на небі хмар легкі човни.
А він дивився у дівочі сині очі,
В яких бриніла райдужна краса.
І білий світ здавався чистим і урочим.
Кохання променилось, мов яса.
Цілунки ніжні, ніби розсип самоцвітів.
Волосся - водоспадом, стан гнучкий.
І пахло квітами вишневе юне віття,
Метелик щастя прилетів меткий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2020
І де ти? Де? З*явився в дощ - і вже немає.
Плакучі верби розрослись нівроку.
Якби ти знав тоді, як я тебе кохаю,
Але, на жаль, лиш віддалялись кроки.
Самотність лезом гострим - і ятрять порізи.
Орошені солоною сльозою.
То ж від дощу майбутнього стрімкі ескізи.
Не відкривали очі тихі зорі.
Здається, я була у непролазнім лісі,
А сонце одягалось в світлу ризу.
Я терла листя медоносної меліси
І прикладала, де душі порізи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2020
Дороги-змійки доторкалися не вперше...
Ти тінню ходиш - бачу і мовчу.
Слова розсипані - не позбирати перли.
Дзвенить студеним відголоском чур.
І стільки тихих днів із вітром прошуміли.
Засуха, потім тріщини землі.
Невже ріка чуттів душі не обміліла,
Бо сни втонули в таємничій млі.
Ти ходиш тінню - ніжний розсип поцілунків
Повітряно, мов крапельки води.
І чути мені голос зовсім близько й лунко:
- Не йди, на хвильку зупинись, не йди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2020
Єдині є у кожного із нас -
Це матір, батько, рідні, Батьківщина.
Життя у світлий і буремний час -
Безцінний скарб від Господа людині.
Життєвий досвід - знов підказка нам:
Любіть природу, все живе на світі.
Від зла душевний очищайте храм,
Вирощуйте добра, любові квіти.
Купайтеся в божественнім житті,
Як в океані чистоти й сумління.
І бережіть годиночки святі,
Горіть, не піддавайтесь чорній тліні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2020
Вслухаюся у журавлину пісню,
Вдивляюся в божественну блакить,
В навколишню весняну живописність, -
Земля прокинулась і вже не спить.
Її заполонили первоцвіти,
У кожній милій квітці сонцеграй.
Як обережно повіває вітер,
Мелодію весни співає гай.
Милуюся ландшафтами природи,
А в серці квітне свіжість почуттів,
Що надає натхнення і свободу,
І пахощі народжуються слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2020
Коронавірус, ніби піраміда виріс,
Поширився миттєво у життєвім вирі.
Хто винен в цьому чи людина, чи кажан?
Туманно-димності єство, а чи обман?
Панує поки на землі коронасирість,
Окремі душі охопила сіроцвилість.
Когось ізолюватимуть, чи може, ні.
І плачеться щодня в хлипкій весні.
Куди не глянеш оком - темні діри.
Чи сонце й світло спопелять коронавірус?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2020
Весна вібрує у лазурнім піднебессі.
Лоскоче сонце, ніби пава пір*ям.
Оранжевим виблискує над тихим плесом,
Хмарки вдивляються білясто-пінні.
Весна вібрує на земельнім свіжім лоні.
Синіє розчерк ніжності фіалок.
До сонця тягнуться дерев шпилясті крони.
Поля прикрили плечі зелен-шаллю.
Весна вібрує в тонкощах душевних, звісно.
Біжать струмки сердечної любові.
Тепло приносить знову березневий вісник,
Відродження, відновлення по зову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2020
"Флотилія" з паперу на стрімкім потічку
Пливе, пливе собі під легким вітерцем.
А десь на березі стара мандрує бричка,
І ситий кінь травицю топче підбігцем.
Одного човника було нам, звісно, мало.
Тому дитячих іграшок зробили п*ять.
І теплий вітер ніс їх до хатини мами.
Дерев оголених стирчала дружна рать.
" Флотилія" з паперу знову нагадала
Роки дитинства щедрі і стрімкий потік.
А гілка у руках була смішним штурвалом.
І плив, немов флотилія, за роком рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2020
- Весна, весна іде, - дзвенить повітря.
Читаємо від березіля титри.
І сонця лагідність торкає щоки.
І буйноводні бурхають потоки.
Земля розплющила чорненькі очі.
На річці крига весело скрегоче.
І зграями шпаки летять звичайні,
А жайвори у небесах безкрайніх
І зяблики весні співають оду.
А мати-й-мачуха дарує вроду:
Яскраво-жовті крапельки від сонця.
- А хто ж у шубці? - Волохатий сон це.
- Весна, весна іде, - дзвенить повітря.
І пестить лагідно легенький вітер.
Людина, ніби розквіта весною.
Душа бринить весняною струною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2020
Я цілувала б вранці вись небесну
І сонячне яскраве світлоколо.
З тобою зустрічала б диво-весни,
З тобою влітку бігала б по полю.
Збирала б з квітів пахощі бджолинно.
Нектарні дні сплітала б у віночок.
На тобі, мабуть, світ зійшовся клином.
Ти живо увійшов у дні і ночі,
Мов кадр двадцять п*ятий у моїм кіно.
Співзвуччям, вірю, станем ми з тобою.
Ці зустрічі в майбутньому анонсі.
Скоріше відгукнися, хоч луною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2020
Знесилена ущент від протягу чекання.
Старий годинник зупинився і мовчав.
То ж по-англійськи без сльозливого прощання,
І неважливо вже чи кава, а чи чай.
Лиш недомовленість, незрозумілість тінню.
Не поцілує синє небо сіль морську.
Заплутаних хіромантичних досить ліній,
І згоди не дійти, в стосунках - гострий кут.
Любов розвіяли пасати чи мусони,
І близькість ночі куталась у паранджу.
Антициклоном не дістанеш щастя крону,
І не загладиш недовіру і межу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2020
(Слова до пісні)
Ти вранішнє сонце лови у долоні,
Пройди по доріжках знайомих скоріш.
Просторів безмежних розкриється лоно,
Там маки, пшениця й зелений спориш.
Нічим не заміниш блакить ріднокраю,
Нічим не заміниш квітучі сади,
Колосся дозріле, гаї у розмаї,
Любов до землі збережи назавжди.
Дерев білоквіття в селі біля хати
І мальв розмаїття навколо цвіте.
Тут жили всі рідні: і батько, і мати.
Вдихни це повітря прадавнє святе.
Нічим не заміниш блакить ріднокраю,
Нічим не заміниш квітучі сади,
Колосся дозріле, гаї у розмаї,
Любов до землі збережи назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865781
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2020
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.
Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,
Зло й біду ніхто б не переміг.
Без любові не було б світобудови,
Радості в серцях, а тільки щем.
Бо любов людська - життя свята основа,
Що дарована самим Творцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2020
Пили кохання, мов свіжості смузі
І берегли таємничості мить.
Грішниці хміль у душі досі грузне,
Тяга думок мигдалево гірчить.
Хмари повисли вгорі ламбрекеном,
Крапельний розпис - гризайлем на склі.
День учорашній пройшовся із треном,
Слід залишивши в туманній імлі.
Сум огортає - сльозини горохом,
Світ розіп*ятий - фортуни печаль.
Шлях в паралелях оброслий вже мохом,
Що покриває іржавістю даль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2020
Як можна не любити Україну?
Цю благодатну землю і народ.
Невже настав період темний нині
Манкуртів диких, зрадників, заброд?
Як можна не любити Україну?
Цю рідну матір, мовне джерело,
З якого ллється пісня солов*їна.
Невже вам душі снігом занесло?
Як можна не любити Україну?
Забуть Небесну Сотню і Майдан,
Захисників, які воюють нині? -
Невже так мало стало громадян?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2020
Хмарочоси поезій зростають все вище.
Чи здолаєш оту висоту?
Вітер шквальний, розпатлавши мрії, там свище.
Не впади в глухоту й сліпоту.
Хмарочоси поезій вдивляються в небо.
Ти в молитвах постій на землі.
І не втрать лиш натхнення - крилату потребу.
Світло, певно, проб*ється в імлі.
Слухай серце: від Господа лагідність звуку.
Від душі до душі все твори.
І тоді не покине Муза ліру із рук,
І засяють вгорі кольори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2020
Протиріччя сердечні під настрій хурделиць,
Хвилювання бентежне хмарин-пілігримів.
Не чекали, що доля доріжки простеле
В різні бОки життєві, мов гра пантоміми.
Сум зимового саду в сріблястих одежах,
Що мовчанням пронизує ниті душевні.
І лиш вітер шалений гуде: де ж ти, де ж ти?
Туги пальці студені стискаються ревно.
Замість слів оберемки холодних сніжинок.
Вже примерзли й застигли безмовні хвилини.
І цей час порожнечі укрився крижинно,
А думок тепловійність до тебе все ж лине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2020
[b]У[/b] міражах крилатість сніжна білизни,
Лиш крутень слізно моросить сльотою.
І звучний день, розбризканий краплинно зник,
А ніч сповзла й упала глухотою.
І не закреслиш, не зітреш тягар думок.
Налитість туги ув очах не змиєш.
Чи має сенс непевний диво-тіні крок?
Примхлива річ плавучість строку міни.
Розбіжності бажань нелегко подолать.
Розчарування - ще ж не аксіома.
Тверезість суджень, дії та душевний склад,-
І казибрід стає вже карколомний.
(Лютий має ще давні назви - крутень, казибрід. Карколомний - в значенні- надзвичайний.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2020
(Слова для пісні від імені чоловіка)
Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.
В очах твоїх я бачу щастя,
В очах твоїх цвітуть надії.
Цілую ніжно рук зап*ястя,
І почуття нам душі гріють.
Береш із рук ці білі квіти,
В пелюстках - сонячні краплини.
Ти найдорожча в цьому світі,
Моя жадана і єдина.
В очах твоїх я бачу щастя,
В очах твоїх цвітуть надії.
Цілую ніжно рук зап*ястя,
І почуття нам душі гріють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2020
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.
На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту
Звабливо залишалась на губах.
Зимового дощу одежа сіра.
Вологістю спадала на асфальт.
І тільки час тримав краплин мірило,
А в шумі чувся досі рідний альт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2020
Чорна ніч розкрила тиші нутро:
Ненаписаний знову лист,
А паперу білий батист
Зберігав думок мовчазне тавро.
На важницях хитких свідки долі.
Серцю радість чи вже поміст?
А той сум - печалі соліст
Тиснув клапан під знаком бемоля.
Не від Кафки вік і мурахи крах -
День піднявся на повний зріст.
Молитовного тону міст
Прокладав, тамуючи в серці страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2020
(Слова до пісні від імені чоловіка)
Ти саме та, кого жадають очі,
Ти саме та, кого кохає серце.
Як довго тягнуться мовчазні ночі
І дні бурхливі суму в ритмі скерцо.
Ти саме та, кого б обняли крила,
Ти саме та, кому б зігрів долоні.
Але ж далеко, так далеко, мила.
І без зими ця даль, мов лід, холоне.
Ти саме та, кохана жінка-мрія.
Ти саме та, яскрава зірка в небі.
Ти розпач інколи й свята надія.
Я лину думкою завжди до тебе.
Ти саме та, кого кохають очі,
Ти саме та, найкраща ніжна жінка.
Моя душа тобі "люблю" шепоче,
До тебе стежку застелю барвінком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863035
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2020
Чарівно усміхнулась, мов весна,
Азарту наганяє, як у покер.
А то мов осінь сива, - враз сумна,
Чи, може, вже потрібен з фірми брокер?
Думки її не розгадати нам.
Зима-пустуха незвичайна нині.
Щоденних ребусів осів туман.
І чи розкриє таємничу скриню?
Січневий ранок зиркає в вікно,
І сонце простягає знову руку,
А карти розкладає в казино
Зима-круп*є без білої перуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2020
Не приховати факти, знаєм ми.
Не стерлись з пам*яті ГУЛАГ і божевільні,
Концтабори, наповнені людьми, -
Там українців убивали у катівнях.
В коловороті час вперед летів.
Відродження національне наше сталось.
Добра і світла нам маяк світив.
У дев*яностих ланцюгом всі об*єднались.
Сучасність...і пролита знову кров.
Небесну Сотню на Майдані підло вбито.
Війна іде... До миру чути зов.
Вже стільки, Україно рідна, пережито!
І ось у День Соборності флешмоб.
Почавсь ланцюг єднання на мосту Патона.
І у серцях вже тисячі жалоб.
У злуці не завадить жодна перепона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2020
Колючість думки знову набридала,
Пустельне кактуса старе єство.
В які б іще податись дальні-далі,
Щоб тиші ночі розірвати шов?
Зламать колючки, сумніви - до чану.
Під снігом чистим незначна стерня.
Трухою стала й в*язка сіна з часом.
Пройдисвіт-вітер погуляв сповна.
Вже відкривалась сонцем тугість брами.
Думки сягали вище за межу...
Безсоння кануло. В сорочці ранок.
Невже, мов ніч, пройшло...й тепер - ажур.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2020
Мова українська - стиглість урожайна.
Кожне слово - золоте зерно.
В ньому дух народу, правди життєдайність.
Сіймо щиро те, що нам дано.
Мова українська кришталево-чиста.
Ллється слів безмежності потік.
Мов блищить під сонцем дороге намисто.
Хай живе Господній дар повік!
Мова українська - нації колиска.
То ж не будь манкуртом, а цінуй
Пращурів здобутки, в них чимало зиску.
Рідне слово бережи й шануй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2020
Накинула зима мереживо на віття.
Розсипала сніжинки, ніби білоквіття.
І закохала очі сині в карі.
Благословляли з неба світлість хмари.
І сніжно-біла ніжність пудрила обличчя.
Здавалося, яскраве миготіння кличе.
В магічні ті обійми теплі-теплі.
І не зламать кохання того щепу.
Воно зростає навіть в сильні заметілі.
Печалі перетворить в справжнє диво-мливо.
Розтоплять лід гарячі поцілунки.
Складе зима "люблю" із візерунків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2020
Різдвяна нічка. Урочисте небо.
Сіяє ясна зіронька вгорі.
І сніжність чиста, ця землі потреба.
Розкрила ніжно крила чарівні.
І чути дзвони, радісно дзвенять.
Мереживо на склі із блиском срібла.
А в хаті затишно й смачна кутя,
І за столом зібралися всі рідні.
Син Божий народився від Марії.
Лунає благодатний неба спів.
Нехай Любов, Надія й сильна Віра
Не гаснуть у житті вовік віків!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2020
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в глибину її, як в хвилі моря.
Думками линуть світом і рахують зорі.
Дощами омиває, і морозить сильно,
Непереможна, мов стихія, бо всесильна.
Радієш, мов веселці різнокольоровій,
Коли в душі палає почуття Любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2020
В надзвичайну казку нас веде зима:
У палітрі - білі акварелі.
І мороз мережить сяйвом крадькома,
Білизна вкриває скло пастельно.
Свіжість у повітрі - пахощі зими.
Чарівний парфум розкішно-чистий.
Янгол білий трусить сніжними крильми,
Світ у білій ризі урочистій.
Сніжна філігранність сиплеться з небес,
Осідає ніжність мерехтлива.
Як же ми чекали від зими чудес!
І нарешті, - усміхнулось диво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2020
Ніч розв*язала свій дивний корсет:
Бархат небесний, розсипала зорі.
Року Нового легкий силует
Тихо пливе, ніби човен у морі.
Місячне сяйво над містом Добра.
Звісно, хотілося б жити в такому.
Щоб в кожнім домі світилася бра
Світлом поваги, родинного коду.
І найдорожчим дарунком для всіх
Стало б лиш те, що не купиш за гроші:
Щастя, здоров*я, духовності міх.
Зникло б погане, лишилось хороше.
Щоб без війни і без лиха, і втрат.
Радість у душі людські поселилась.
В ніч Новоріччя гармонія й лад
В кожну оселю влетіли б на крилах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859509
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 28.12.2019
Спа-процедура хвилювань осінніх
І фототерапія об*єктива,-
Всього вже вистачає людям нині, -
Краси з салонів ллється ціла злива.
Лише у душах целюліту жмені,
І долями брудні керують гроші.
Корупції ніяк не зрушить кремінь.
Байдужості щодня кусають воші.
Черствіють роки в бурнім сьогоденні.
Чи вистоїть криштальна кулька світу?
Бо завивають млосно і студенно
Земля стражденна й війн гарячий вітер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858912
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2019
Життя єдине тільки, іншого нема.
Не транспорт це, хоча і швидкохідне.
Весна квітуча, літо, осінь і зима, -
Пройти б усі його етапи гідно.
І сонячно буває й прохолодно нам.
То п*ємо сум із чаші, то - самотність.
Але ж важливо не скоритися вітрам,
Добром наповнити, мов медом соти.
Складаєм щастя пазли рідним і близьким.
На жаль, є втрат, розлук болючі точки.
І кригою вкривається душа від зим,
Або проймає її сила току.
І дружби кришталеву вазу зберегти,
Не зрадити любові світ почварно.
Життя - така щедротна неповторна мить,
То ж не втрачайте Богом дане - марно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858801
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2019
Як пишно розквітатиме весна в вінку,
Протягне сонячний світанок руки.
Поклич мене, зіллємось разом у танку,
Звучатимуть в серцях любові звуки.
Як прийде білий день у радості й журбі,
Із ласкою від лагідного літа,
Поклич мене скоріш, я вийду із юрби,
Мов райдуга засяю розмаїттям.
Як завітає вечір в сірому плащі,
Стихатиме потроху денний гомін,
І повні вражень, почуттів палких ковші,
Поклич мене в осінній щастя пломінь.
Як приблукає таємничо-стигла ніч,
І темінню прикриє всі принади.
Мене тихенько в зиму споминів поклич,
Збиратимем сніжинок міріади.
До тебе прибіжу, скоріш мене поклич...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2019
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)
Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.
Ріднішої нема людини в світі.
Була ти найдорожча, є і будеш.
Весною розквітають білі квіти,
І вітер пахощі розносить бузу.
Твої невтомні руки все плекали.
Чому пішла від нас так рано-рано?
- За все прости мене, - душа волає.
Солоні сльози миють рвану рану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2019
Розлиті свіжо зранку сонячні принади
Поглинули тендітний перший сніг за день,
Немов зимі співали струнну серенаду,
Приготували грудню неймовірність сцен.
О, не засмучуй, грудню, днів, що проминають,
Не хочеться дощу й туману сивини.
Ти нас сніжинками білястими побалуй,
А на столах в усіх, щоб був духмяний книш.
В очікуванні свят прийдешніх, на престолі
Цей грудень лине в роздумах про суть життя,
Щоби зібрались дружно у родиннім колі.
Й війна не турбувала мирного буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2019
Закоханість котилась сонячним світилом,
Не зазираючи в хмаринну суть.
Від хвилювань сердечко листям затремтіло,
І спалахнув вогнем яскравим трут.
З натхненням розсівалися пучки проміння.
Аж до землі згори співзвуччям круч.
І від нейронності смакуючи сплетінням,
Скріпляв бажань невидимий обруч.
Закоханість сліпила...Як вона сліпила!
Тут хмар густа завіса надійшла.
І де ж кохання крила, де ті ділись крила?
На виднокрузі вечорова мла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2019
Безшелесно спочатку падав перший сніг
Зіркоподібними кристалами додолу.
Здавалось: ми з тобою в неповторнім сні,
У феєричнім нерозривно-сніжнім колі.
Крилатий сніг з коханням першим прилетів,
Ця неймовірно ніжна цнота щастя.
Ми розуміли одне одного без слів.
І вже кружляли витвори пухнасті,
Встеляючи вісоном білим навкруги.
Цвіли в долонях наших сніжні квіти,
І танули сніжинки від тепла жаги.
Шептали очі: ти - найкраща в світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2019
Безсніжжям розпочався день зимовий.
Скрипить ажур морозний під ногами.
Шипшинові рубіни, синь тернова
Не втратили краси барвисту гаму.
А ще б сніжинок білих у палітру,
Щоби летіли і кружляли роєм.
І вітер вправно б вигравав на цитрі,
Зими жупан у іншім був би крої.
І сонця погляд дочекатись хоче
Зими зі справжнім свіжим колоритом.
Блистітимуть від гобелену очі,
Який постелять снігу плавні ритми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2019
Пізня осінь...хмари суплять брови.
Почорніло поле, зоране у строк.
Розгулявся вітер у дібровах.
Крок за кроком - і життя дає урок.
Непомітно якось віддалились.
Ні, не відстанню, вона й колись була.
Мабуть, стало давнє неважливим,
Потускніли наших вражень дзеркала.
Пізня осінь...відвикати мушу.
Час не спав, відгарцював стрімким конем.
Розворушив спогадами душу,
І дощем закрався в серце тихий щем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2019
Не лоскочи словами знову душу,
Мов пухом облетілої тополі.
Нічого говорити я не мушу,
Не залишилось зерен у стодолі.
Осінній подих проникає в шпарки,
Спустошені думки від прохолоди.
До берега давно прип*ята барка,
Стара дорога в брусах і колодах.
Не лоскочи незрячими словами.
Чи варто ворушити пріле сіно?
На небосхилі вечора заграва,
А від вогню повисла кіпоть тліну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2019
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.
І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.
І сльози дощові котились в темінь.
Хоч ночі вишивались фіолетом,
І дні минали у бурхливім скерцо,
Слова застрягли холодом стилета
Крізь обладунки трепетного серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2019
Обгорнула туга попелясте небо.
Забаривсь Михайло. Де ж той білий кінь?
І земля сумує: сніг її потреба,
І благає погляд, сповнений стремлінь.
Неба купол сірий сталлю над землею.
Меркантильні справи зашморгом беруть.
А слова розлиті дзбанками єлею,
Хоч насправді, люди, це гримуча ртуть.
Поділ, продаж, війни...Настраждалась, земле.
Забаривсь Михайло. Де ж той білий кінь?
Кволість духу, злидні і сердець мізерність.
Ще благає погляд, сповнений молінь.
(Образ святого Михайла уособлює перемогу добра над злом, боротьбу за правду і справедливість. Усіх одноклубників вітаю зі святом святого архистратига Михайла. Молімося за нашу землю, добра Вам, здоров*я і любові. З повагою, Світлана Михайлівна.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2019
І не глінтвейн пила, а тугу прохолоди.
Сльота з небесних сит трусила сльози.
Не тільки за вікном нудна нічна негода,
Давила повсякденна млосна проза.
Утомленій душі хотілось знову злету.
Хоч скелями стриміли міцно стіни,
А все це сталось несподіваним дуплетом,
Коли вже не чекала переміни.
Крізь негідь променем любові, мов сонетом,
Торкнувся ніжно серця в пізню осінь.
Відчула пристрасть пасодоблю не паркетну,
Бо бачила в очах глибоку просинь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2019
Ненаписаний лист загубився в думках.
Я чекала твоє одкровення.
Пілігрим мандрував - суперечностей страх.
Пролилась ще й захмареність денна.
Розбрелися слова, обірвалась струна.
Розтеклося твоє безголосся.
Чи була взагалі та любові весна?
Та журба мої помисли косить.
До архіву душі увірвавсь листопад,
Вітром рвав і змивав все дощами.
Відголоски німі застарілих балад
Разом з тінню втекли із гущавин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2019
Заплутались в осінніх заметілях.
Дощило десь, і вітер холодив.
Яке ще доля готувала зілля?
Пекуче тиснув сумнів-рецидив.
Між ними прірва, ріки божевілля.
В судомі болю опустілий сад.
Поламаних бажань вже гостре кілля.
Туманний винуватець листопад.
Терпкий, немов вино жалю тернове.
Захмарений розлукою журби.
Обом ставало сіро-сутінково,
Хотілось тиші в гомінкій юрбі.
Заплутались в осінніх заметілях.
Удвох би переждати листопад.
Хоч листя ще тремтіло і летіло,
Виднілось світло з ґнотиків лампад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2019
Венеціанським паводком у мій бентежний сон,
Шаленством в осінь листопадно-тиху
Ввірвався ти. Блищали зорі й місячний цитрон
На радість серцю, втіху чи на лихо?
Мовчанням гусла ніч, мов таємницю берегла.
І я в обіймах, ледь жива, наосліп
Торкалася губами того дивного тепла.
Обох нас колисала ніжно осінь.
З солодких поцілунків вміло плелось макроме,
І ніч кохання набувала сенсу.
Осіннє щастя слалось, мов японське аніме,
І сон любові поселився в серці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2019
Не клич мене, я не прийду в нікуди.
Твій вечір простягає теплі руки,
І сутінки прядуть свій знаний кужіль,
Мов скреготом, в житті моїм, по бруку.
Не клич мене, я не прийду в нікуди.
У тебе ще світанків ціле поле.
Я виполю з душі той білий кукіль,
Що тягне живо соки, п*є із волі.
Не клич мене, я не прийду в нікуди.
Твоє кохання полум*я вже лиже.
І припікає гАряче облуда,
Я по вогню не побіжу на лижвах.
Звичайно, не свята, гріхів доволі.
Важка чуттєво-розумова брама.
Довіку вже у просторі юдолі,
Не клич мене, не клич, прийду...думками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2019
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для своєї душі, ніби пеленг.
Як би дощ сумовито, журливо не скнів.
Стиглість думки спаде восени незвичайно,
Бо той зірваний плід - соковитість років.
Шелестітиме листям пошерхле мовчання.
Прошепочеш те слово, торкнувшись щоки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2019
А осінь ще сипле золоченим листям,
Злітають пір*їни, немов із жар-птиці,
Із вітром кружляють зі швидкістю твіста.
І просині сяють яскраві зіниці.
Мережать, мережать стежки рок-н-рольно,
Гаптують дороги й річки листопадно.
І поки ця осінь сидить на престолі,
У тренді жовтаво-злотисті принади.
І я зачарована подихом свіжим.
Ловлю, мов пір*їну, листок жовтокрилий.
Побачила, осене, в тобі я ніжність,
І знову Божественну музику й силу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2019
Бере початок дерево з коріння,
Життя його буяє в зелен-листі.
Росте, цвіте, дає плоди осінні...
Аж раптом - лихо - переміна змісту.
І задихається в димах, згорає
На ложі вогнянім осіннє листя.
І тягнеться той дух до небокраю,
Жалю невидимого давня пісня.
А інколи й любов горить в багатті,
Бо кидають. Яка ж зневіра з болем!
Розчарування, мов нікчемне шмаття.
Мабуть, свої зіграв хтось в масці ролі.
Не назавжди осіння гіркість димна.
Весна ввійде у серце знов розмаєм.
Любов, що є в душі - то справжнє диво,
Яке не знає часу, меж і краю.
( картина "Дерево любові" , художниця О. Дарчук.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2019
Зажурений перон, неначе пустка,
Хоч гамірно навкруг і шумно.
Ще кілька діб тому, мов сонця згусток,
Радів. Чому ж тепер так сумно?
Не врівноважити тривогу бумом.
Ця благодать лиш тілу, звісно.
А для душі б тепла живлющий струмінь.
Любові сяйво й більше б кисню.
Зажурений перон і паралелі...
Ніхто про це тоді не відав.
Злиняло все, мов фарби акварелі,
Але ж вона ще досі вірить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2019
Матово-сірі обійми туману
Міцно взяли у тужливий полон.
Ніби з дійниці краплинна омана
Мрячно тягнула суцільний порон.
В темряві зіркості хочеться світла.
Час вже розвіять туманності сон.
Доки висітиме мороку титул?
Мислення штамп і банальний шаблон.
Є ж Аріаднина нитка в хаосі,
Щоб подолати химерний туман.
Зараз потрібний прозорості простір,
Щоб не попасти в підступний капкан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852508
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.10.2019
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.
Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.
Які ж ми різні, ми з тобою різні.
Не напишу про тебе мемуари,
Хоч ще у шпарку заглядає пам*ять.
Чатує простір - слів добірна марка.
Лиш доля пише, ніби грає гами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2019
Тускніє свіжо вдягнена корона,
Огидні ті місця, що куплені для трону.
Сухе, ламке гілля такої крони,
І недолугість слова тліє, тліє в броні.
Не треба діадем, корон таланту.
Не спопелить вогнем і не розвіять вітром.
І не потрібні зовнішні атланти,
Бо дерево міцне росте з розлогим віттям.
І визнання простих людей цінніше,
Бо справжній він митець без всякого піару.
Бездарності корона буде в ніші,
Хоч скільки б не співали б дифірамбо-арій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852063
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2019
Осіння пантоміма за вікном,
Неначе посміхнулась хризантемно.
А листя розфарбоване в сезон
Тремтить від вітру, кланяється чемно.
Осіння пантоміма міражів...
І думка ностальгійно-кашемірна.
То ж скільки ще чекати довгих днів,
Адже ця осінь зовсім не покірна.
Осіння пантоміма на шляхах,
Краплини дощові спадають тихо.
І восени злітає вільний птах.
Чи не завадить крилам буйний вихор?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2019
Небесна органза висить вгорі,
Ескортом листя падає з дерев.
Пройшов чимало звивистих доріг,
А так хотілося йому перерв.
І осені Шопенівський ноктюрн
Звучав в роздягнутій сумній душі.
Парад дерев - цнотливістю скульптур,
Плоди життя вже зібрані в коші.
І вічний той неміряний цейтнот,
І силует жіночий вдалині.
То ж не було фальшивих в серці нот,
І дотепер блищать очей вогні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2019
Своїх не забувайте вчителів
Ніколи у житті, ніколи!
І скільки б не було вам, люди, літ,
Прийдіть, вклоніться рідній школі.
Бо саме там добру навчали вас,
І знань відкрили світ широкий.
Хоч змінює потреби й пам*ять час,
Зробіть назустріч школі кроки.
Учитель - світоч правди у бутті,
Його любов у ваших душах.
Хоч промайнули дні шкільні оті,
Що формували мову й думку.
Своїх не забувайте вчителів
Ніколи у житті, ніколи!
І скільки б не було вам, люди, літ,
Прийдіть, вклоніться рідній школі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2019
Променисті ниті доторкались грона,
Ніби теплі губи насолоду пили.
Шепотіла осінь пристрасть цицеронно,
Обіймала ніжно соковитість тіла.
Вересень достиглий підійшов до краю,
Заховалась сонця айстра золотиста.
Вже рілля ребриста слід зітерла вправно,
І самотньо стало і доволі прісно.
Хаотичність вітру навівала думу,
Із мовчазно-сірих хмар сувій послання.
Осінь забриніла дощовитим сумом,
Листя розлетілось, мов птахів прощання.
Не впадай ніколи у сльозливий розпач,
Ці метаморфози тимчасові, звісно.
У майбутнє зробиш знову крок за кроком,
Дні наповнить осінь іншим, мудрим змістом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2019
Я слухала осінній дощ краплистий,
Що несміливо крок робив за кроком.
А згодом, мов розірване намисто
Частіше сипав шумовитий докір.
Як наче невдоволений був світом,
Який припав гріховним сірим пилом.
Старанно очищав розлоге віття,
І жадібно земля ту воду пила.
Засуха душ і дощ контрастно-щедрий
Змивав байдужості тюки, зневіру.
Живильного дощу хотілось цебро,
Відчути смак добра в бурхливім вирі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2019
Я тягнулась до тебе душею,
Ніби бризом легеньким торкалась.
Та хіба в шумі чути мій шепіт,
Коли людськості, мабуть, замало.
Я ковтнула твоєї печалі,
І скотилась сльозина у море.
Самота пролягла на причалі,
Десь у темряві жевріли зорі.
Після ночі наступить світанок,
Чайки крила розправлять в польоті,
А журби незагоєна рана
У морському залишиться лоні.
- Море, море, ти волі безкрайність,
Розчиняєш водою журливість,
І виспівуєш сонячну дайну.
Я, мов чайка, крилато полину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2019
Світанок котить сонячну монету,
Блищить у небі, та не зігріває.
І на тонкім гіллі тремтять ранети,
Фатально листя падає у вали.
Хоч вітер з вереснем у дудку грають,
А ми нарізно - вистуджені роси.
Акорди ностальгійні чути арфи,
І світлу ніжність поглинає осінь.
Думок сум*яття хлипає в мінорі,
Та не проходить туга стільки років.
Знов падають ранети у покорі.
Назустріч поспіши, не міряй кроки.
(Картина художника Є.В. Муковніна.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2019
День прошмигнув, ніби миша прожогом.
Ніч-одиначка - володарка світу.
Сон десь блукає за хатнім порогом,
Зорі на мапі небесній розквітли.
Місячне сяйво на шибах, як фольга,
Тиша з безсонням у парі зійшлися.
Чом у думках несподівані вольти?
Не вистачає його у світлиці.
Осінь притихла в нічному полоні.
Серце тріпоче листочком багряним.
Вчора пішов у воєнній колоні,
Туга скрегоче - роз'ятрена рана.
Рідну Вкраїну йому захищати.
Осінь шепоче: живим повернися.
Тиша...Безсоння...Утомлена мати.
Віра й надія в молитві злилися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2019
Від душі до душі ллється світло,
Випромінює дивне тепло.
І таких тільки дві є на світі,
І дано їм божественне тло.
Почуття зародилось незримо,
Володіє всевишня любов.
Десь в середині вловлені ритми,
І не треба ніяких умов.
Шепіт тихий "кохаю безмежно"...
Осередку початок ніжний,
А в обіймах сердець обережність,
Бо спорідненість - їхній стрижень.
Ніби лава гаряча вулкана,
Ніби хвилі морської покров...
Зустрічаєш з любов*ю світанок,
І до заходу...сонм молитов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2019
Земля цвіте від сонячної ласки,
Без неї плакала б, замерзла б.
Твоя в душі присутність - дивоказка,
Без тебе світ увесь померкне.
Без тебе тусклий день, а ніч - самотня.
І небо у зловіщих хмарах.
І не прожить мені без твого доту.
Ти бережеш життя мурали.
Цілуєш душу, спонукаєш жити.
Твої слова і вчинки справжні.
Від щастя радість в серці, й пульсу живчик.
Удвох в житті крокуєм браво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2019
Ви недосяжні, ніби в небі місяць.
Не доторкнутись ніжністю руки.
Лиш погляд огортає світле місце,
А біля Вас гірляндові зірки.
Доволі ліліпутів і гігантів,
І кожна з них Вам блиском мерехтить.
А Ви так схожі чимось на ваганта,
Освіченість тримає міцно нить.
А я, немов ліхтар наземний,
Хоч світло блимкає за тьмяним склом.
О як хвилює Ваша тепла чемність
І споминів моїх таємне тло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2019
Жовтою айстрою сонце у небі цвіте.
Вересневий купаж-аромат на порозі.
І життя набирає звичний осені темп,
Інкрустація дивна чекає за рогом.
У реєстрі осіннім - чорнобривців парад
І жоржинне жабо, хризантем криноліни.
І кизилу підсвітка прикрашає наш сад,
Ще й ожинне намисто схилилось уклінно.
Перезрілість плодів з кракелюровим шармом,
Груш бурштинність і яблук рубіни.
А на небі розкішні шифонові барви,
Серед них журавлині польоти у клині.
І ще теплим крилом пригортає нас осінь.
Час для роздумів, час для натхнення приходить.
У небесну уважно вдивляємось просинь,
Підбираєм ключі до осіннього коду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2019
На вірність присягнути Україні -
Потреба сьогодення повсякчас.
Рентгеном, що просвічує людину
Є совісті й сумління чистий глас.
На вірність присягнути Україні,
Щоби зміцнити український дух,
Щоб зберегти вкраїнськую родину
І нації вогонь, щоб не потух.
На вірність присягнути Україні,
Стражденній мові, пісні бойовій,
Небесній сотні і героям нині,
Що захищають честь від ворогів.
На вірність присягнути Україні
Спроможний у бутті лиш той народ,
В якого в серці є любов нетлінна
До Батьківщини й пресвятих свобод.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2019
Життя дає уроки часто,
І не завжди воно цукати.
Не треба бігати за щастям,
Не треба скрізь його шукати.
Але щасливим бути можна.
Виховуй в собі волю, стійкість.
Щоб день був позитивний кожний,
Твори добро, не скверносій ти.
Депресіям не піддавайся,
Зітри погане все на порох.
Ніколи, друже, не здавайся.
Побачиш: щастя зовсім поруч.
Усе душевне, і духовне
Старайся у собі розкрити,
Щоби було життя змістовне,
Будь щирим, вчись людей любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845426
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2019
Всевишньої любові небо чисте,
Вві сні і наяву - нектар.
А де ж узявся той мольфар,
Який навіює пекельну пристрасть?
В гріху втонути - опалити душу.
Політ - і прірви глибина.
Згорить яскрава купина.
Все ж тіло тягнеться до тіла плюшем.
Зачарував чаклун до божевілля,
А чари ті - руйнацій пласт.
Ось-ось і вибухне фугас.
На щастя, вирвалась з полону - вільна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2019
Не спокушай мене, не спокушай.
Цей фарс сьогодні недоречний.
Не мрій про зустрічі нічні потай,
Проймає звуків суперечка.
Не спокушай мене, не спокушай,
Стихає музики причуда.
За вітром котиться сухий курай
У коливаннях амплітуди.
Не спокушай мене, не спокушай.
Мара це в опустілій залі.
Вже сонця сніп приліг на виднокрай,
І доль розписані скрижалі.
Не спокушай мене, не спокушай.
Ілюзії проходять з часом.
Хоч припікає туги вогнеграй,
Черниця-ніч блукає в рясі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2019
Перед очима зорепад серпневий,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.
У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,
Струмків з небес яскраво-ніжний шик.
Літає метеорів блискавичність,
Вогнистий залишає в небі слід.
І шепіт: "Ти, мов зірка феєрична,
З тобою разом хочу я в політ."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2019
Сонце ласує в посудині неба
Збитими щедро вершками хмарин.
Стежка від липня побігла серпнева,
Око милує карміновий крин.
Ось абрикосова розкіш з плодами,
Слива медова з поклоном до нас.
Яблук дозрілих барвистості гама
І чорнобривцевий зоряний час.
Айстр заметілі, і циній, і флоксів,
Рододендронів цвітіння парад,
Врода гібіскусів сповнена лоску, -
Літа віночок і серпня дукат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2019
Небо зоряне, небо зоряне...
Доля, ніби нива, поорана.
Місяць-підвісок - світиться скибка,
Тонко виводить жалібна скрипка.
Хлопці не сплять, в окопах на варті.
Що ця війна покаже їм завтра?
Снайперські кулі цілять підступно,
Ворог сховався онде за куп'ям.
Схід у кривавих корчиться ранах,
Молодість гине, де ж той світанок?
Боже, на тебе тільки надія,
Щоб не були скалічені мрії.
Небо зоряне, небо зоряне...
Доля, ніби нива, поорана.
Місяць-підвісок - світиться скибка,
Тонко виводить жалібна скрипка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2019