andryspo

Сторінки (1/3):  « 1»

Паралель

Усе  настільки  є  відносно,
Якщо  провести  паралель,
Сьогодні  ти  невдаха  просто,
В  очах  «успішних»  людей.

Під  кутом  усе  завжди  непросто,
Бо  погляд  кожний  раз  інакший,
Всі  шукають  щастя  звісно,
А  ти  у  чомусь  кращий.

Вони  завжди  будуть  мріяти  про  інше,
Про  те  чого  нікому  не  потрібно,
І  кожний  раз  хотітимуть  все  більше,
Не  зламай  свою  призму.

Проведи  паралель  і  запевни  себе,
Що  це  все  безглуздо,  що  з  тебе  сміються,
Щастя  не  в  багатствах  і  не  в  перемогах,
Хоча  це  неправда  у  різних  просторах.

Лиш  призма  твоя  на  базі  нескінченних  думок,
Закладених  «правильним,  спокійним»  суспільством,
Ніколи  не  дасть  досягнути  висот,
Бо  всі  проти  всіх,  лиш  дощ  за  вікном.

І  не  кажи,  що  не  ламає  майбутнє,
Що  немає  питань,  а  що  далі,  що  відбудеться,
Ти  людина  це  твої  філософські  будні,
Проведи  паралель  до  свого  щастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730227
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.04.2017


Місце під соснами

[img]https://pp.userapi.com/c625517/v625517254/779/KNlpU_9TM4g.jpg[/img]

Є  таке  місце  під  соснами,
Там  небо  темно-сіре,
Усе  залите  чорнилами,
Похмуре,  вічне  і  красиве.

Там  старенький  високий  ліхтар,
Мерехтить  крізь  темряву  ночі,
Він  вічність  залишив  у  літах,
Такі  вже  йому  дні  пророчі.

Ось  лавочка  засипана  листками,
Стоїть  напевно  тут  з  покон  віків,
Глибоко  погрузла  стальними  ногами,
Приречена  слухати  шепіт  лісів.

Люди  тут  рідкісні  гості,
Приходять  лиш  темними  вечорами,
Залишають  відверті  сповіді,
І  втікають  обтяжені  справами.

А  з  першим  проблиском  світанку,
Художник  ранок  вже  працює,
Малює  сосни  і  ліхтар,  і  лавку,
І  цілий  світ  і  навіть  вас  малює.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730205
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.04.2017


По горнятку кави

[img]http://st.depositphotos.com/1642625/3387/i/950/depositphotos_33870827-stock-photo-cozy-cup-of-coffee-with.jpg[/img]

Давай  зробимо  по  горнятку  кави,
І  вкриємось  яскравим  місяцем,
На  двох  нам  вистачить  уяви,
Злетіти  до  небес,  чи  впасти  інеєм.

І  годинник  десь  в  безмежності,
Зі  своїм  безсмертним  відліком,
Все  ж  зупиниться  у  мить  відвертості,
Почуття  володарі  над  часом,  простором  і  світлом...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2017