| Сторінки (1/66): | « | 1 | » |
моя люба дівчинко, в житті так багато бід.
ти точно не зможеш все зважити і спланувати.
люби себе завжди! ще більше - як підеш під лід,
як дибки весь світ.. то тим більше люби себе завжди.
моя люба дівчинко, життя - нескінченні клубки подій.
під неба склепінням міняються пори року.
хай навіть фантастика - ти обов'язково мрій!
так часто до здійснення треба одного кроку!
моя люба дівчинко, не всі тут тобі вороги,
не всіх твій провал від щирого серця потішить.
але якщо кепське кіно -
тоді однозначно йди:
ти щиро вартуєш того, хто буде простим та вірним.
__
бувають скрипучі труднощі, буває, ніхто не чує.
буває, дзвінка мовчанка ясніша будь-яких слів.
повір, моя люба дівчинко: ця віра тебе врятує.
ти знаєш, що Той, Хто вище, ні разу тебе не підвів.
🌿3.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2021
та звісно, паршиво мені на душі..
ну а як ти хотів? танцювати?
ти граньоними п'єш, а я пишу вірші..
після того все ж легше вдавати
я з тобою чомусь десь на 200 справжня
я з тобою завжди - 220
в нас і так не стосунки були б, а лажа
це реально - сумнівна радість
то, напевно, би серце зійшло з котушок
скип'ятився б, до чорта, мозок
і розтерта помада, розмазана туш,
і відключений нафіг розум
на зап'ястках парфуми мої лишились
ти таки зміг мене наздогнати
ми літали зависоко й швидко розбились
але мить ця була справжнім кайфом!
то так статися мало, то мало так бути
ти це знаєш, і я це знаю
і немає в душі ні жалю, ані смутку
мабуть тому, що я Не кохаю.
26.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2019
ти моє дев'яте коло Данте
через тебе я-таки пройшла
це на 100% того варте
істина спокійна і проста
істина сміється у обличчя:
хто тепер програв, якщо не ти?
а мене мої пригоди кличуть,
потребують нової мети
ти ніколи того не забудеш
і коліна ще твої тремтять
та в мені нічого не розбудиш,
хоч і "пунктик" виконав на п'ять
думав, просто бавишся зі мною?
підбирав слова, думки і тон
було навпаки: це я - з тобою
я прийду тепер у кожен сон
і собі згадай, згадай мій погляд
завжди ти робив, що я хотіла
й не помітив, як змінила ролі
мозок відключився через тіло
я прийду тепер у кожну думку
а мої парфуми на зап'ястках
нагадають ніжні рухи-руки
нагадають про солодку ласку
я тобі казала, що погані
ігри з жінкою, якій ти небайдужий
шепочу до тебе я востаннє
я тепер тобі лиш мрія..чуєш?
19.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2019
думки і події, мов хмари густі дощові
волосся чіпляється пасмами нижніх гілок
фізичні тортури здаються зовсім не страшні
страшніше за все - через бовдурів втратити віру
кістками лягти, своїм серцем тебе накрити
долонями влучно зловити руків'я ножа
тобою спастись і тобою себе втопити
і мовчки піти, щоб не вчула того душа
помирилась зі совістю, зрушила свої амбіції
закопала поглибше "ну як же ти так могла!"
уявила, що ми не в одному і тому ж місті
і що більше мене не торкнеться твоя рука
15.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2019
ти будеш пам'ятати вічно
мій тихий сміх, мої уста
мою палку неспішну ніжність
і обрис в сутінках - мій стан
ти будеш пам'ятати вічно
той проливний холодний дощ
в очах п'янкі безодні-ріки
так дико/дивно... ну то й що?
серцебиття шаленим тиском
змінило фарби на лиці
реальність пошепки зависла
в простягненій твоїй руці
ти сам завис від поцілунків
давно все було чітко/ясно
як в тиші чути серця стукіт
яких там треба ще пояснень
коли мороз пече по плечах
коли п'янієш без вина
байдужі люди, час і речі
то відповідь завжди одна
я бачу вглиб тебе крізь кості
крізь зовнішній чужий хребет
ми один одному - лиш гості
невчасно писаний портрет
невчасні вдихи під водою
з-під лоба погляд крадькома:
ти забери мене з собою
з тобою я така жива!
з тобою я настільки справжня!
світанок вперше розізлив
збудив реальність.. чорт! ну нащо
до кисню трубку перекрив?
а я давно стійка й цинічно
не переймаюся тобою.
солодка хай присниться вічність
по тілу проведу рукою..
тобою загорнусь, як в ковдру
цілую, поки прийде ранок
запам'ятай цей смак надовго-
то був Мій Жест твого прощання.
14.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2019
виринають думки, залишаючи спогадів хмари
та я зовсім не того від тебе завжди хотіла
я дивилася вглиб, та ніякі думки не читала
а, мабуть, таки варто, бо була для тебе лиш тілом
і не скажу, що раптом отак я тебе полюбила
але серце щемить і туга передавлює душу
все, що в тобі знайшла і, що дивно, у тобі відкрила -
розуміння того, що я більше нікому не мушу.
та я зовсім не того від тебе завжди хотіла!
і занадто немудро була з тобою відвертою
хоч лице спалахне, але кісточки рук побіліли:
це один із тих випадків, де я поступилася впертістю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2019
коли навіть ламали свідомість й не було сили
я нічого ні в кого зовсім і не просила
як лишали найближчі за ціле життя моє друзі -
переходила в шепіт і мовчки жалілася музі
коли зрада ключиці палила мої решіткою -
виривалася з пекла тонкою і рівною квіткою
коли серце боліло світанками і хворобами -
забувала про сон і навчала себе бути доброю
коли дивом щастило вирватись з пазурів смерті,
я щоразу ставала гострішою й менш відвертою
а як склом через вени твій погляд мене калічив -
то сказала я тихо: любов не буває вічною
____
я завжди зберігала осанку, баланс, репутацію
фільтрувала думки, береги, інтонацію
але зараз немає бажань, ані крил, ані ритму
покажи мені сенс чи причину, щоб просто жити..
21.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2019
пальці в крові
я хапаюсь за ниточку
серце, не бийся,
будь
ти.хо.
руки,
тримайтеся місця,
мої.
твій голос
від мене.
хрип.не.
чуєш, нарешті
берег знайшла.
але я так хочу вто.питись.
знаю, тебе
теж шалено гребе:
краще в той бік не
ди.ви.ти.сь.
по шкірі мороз і по венах
розряд
я ледве-ну ледве мовчу
тиша в очах, тиша в твоїх руках
забути.
себе.
на.в.чу.
10.04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2019
я знаю, летітиме зараз каміння
ну або хтось все переварить у жарти
приходить прозріння, як отверезіння:
у всіх вас, порядних - подвійні стандарти
у всіх вас той страх: засміють і осудять
а, раптом, комусь не догодиш- не вгодиш
а, раптом, хтось лишнє побачить-почує
без думки чужих нічорта ти не зробиш
ти навіть не можеш змінити роботу
ти навіть боїшся відкрито сміятись
і стадний ефект затовче у болото
не встигнеш подумати щось чи сказати
ти брешеш наліво і брешеш направо
ти змінюєш постіль й черговий халат
тобі не сидиться, тобі усе мало
порядний на фото, фальшивий в словах
ти віриш газетам і віриш новинам
ти робиш, як кажуть і часто мовчиш
і завжди комусь по житті щось повинен
за те, що буває, зірвешся й кричиш
за те, що ти маєш сяку-таку думку
за те, що долає часом важка втома
бо мусиш завжди подавати руку
привести до тями, провести додому
ти йдеш проти серця, себе ти не чуєш
хамиш і грубиш - бо тобі дуже зле
ти брешеш собі, свою душу руйнуєш
ще трохи, ще місяць - і так життя все
навіщо в неділю ти ходиш до церкви?
молитись "на людях" і "на автоматі"?
а потім все зле, цілий вечір на нервах
та галочка є, всі порядні, всі раді
а ти в піст до м'яса і не доторкнешся
так ніби в душі буде переворот
так ніби від того у Небо здіймешся..
давай для початку закрий просто рот!
ви всіх в одну лінію, всім - одну думку
якого я маю в чужу лізти клітку?
для тих, хто навмисно приніс комусь муку,
є в пеклі своя особиста решітка
напевно, єдине, що можна зробити -
сміятись і все перевести у жарти
триматись себе і собою лишитись,
бо в всіх вас, порядних - подвійні стандарти
18.04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2019
не оплакуй ні мрій, ані радощів
не шукай свому серцю клопотів
половині людей - байдуже
половина людей - роботи
те, що вчора цвіло катастрофою
те, що вчора було кінцем світу
завтра стане новою строфою
а переляк розвіє вітром
загалом то все дуже просто:
не звикай, не мовчи, не розказуй
не чекай понеділка чи осінь
і нікого собою не зв'язуй
не шукай свому серцю клопотів
і нікому ніщо не пояснюй
половина людей - роботи
половина людей - нещасні
04.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2019
і хто йому скаже, як вітер свистить поміж ребер
як же тихо і холодно, хоч надворі вже плюс двадцять
і хмари по небу. і хмари по серцю - так темно
я думаю все.. а, можливо, ті "всі" мали рацію
я думаю все, та не можу нікому сказати
перетерто життя, переломано крила і дух
і нестерпно в уяві - голоси у порожній кімнаті
хтось скрутив до низів ще учора знайомий звук
відчуваю в собі оце дивне німе спустошення
до нездатності вірити жодній живій душі
я була абсолютно відверта з тобою - завжди, і з кожними
а тепер я не заздрю ні їм, ні найбільше - тобі.
12.04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2019
я могла б слізливо про тебе писати
щось про те, що "сильно", щось про те, що "дуже"
але є залізна із душі цитата,
що твої масштаби - на рівні калюжі
я могла б в два кроки скоротити відстань
звабити можливо кожного, повір
ні вночі, ні зранку не знайшов би місця
скаженів без сну, як в клітці дикий звір
так мені від того на душі тепліє:
дуже вчасно розум до мене прийшов
поки не втягнулась, поки не сп'яніла
поки ти слабинку мою не знайшов
те, що там тріпоче, те, що там болить -
зробить непоправне: я до всіх байдужа
хоч нестерпно сумно, то - лише на мить
бо твої масштаби - на рівні калюжі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2019
забери мене звідси, я прошу тебе, якнайдалі
від знайомих провулків, кав'ярень, високих мостів
від дощів і від сонця, від парків пахучих весняних
і від всього, що схоже хоча б на краплинку на Львів
забери мене від тротуарів у чорній бруківці
і від сміху дітей за залитим промінням вікном
я втечу на край світу, сидітиму там на долівці
у покинутій хаті і питиму чай та вино
я втечу за моря, океан пропливу одним махом
зістрибну прямо в урвище й очі собі не зав'яжу
пролечу через гори підбитим з одним крилом птахом
і нікому-нікому про втечу свою не розкажу
я купатимусь під водоспадом в лісах Амазонки
і лежатиму в затінку снів віковічних дерев
і дивитимусь фільм крізь блакитне вікно ополонки
забери мене тільки від цих ненормальних людей
24.03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2019
найважче - усвідомити, як за спиною не раз, не два зраджували.
і коли бачили, знали, й мовчали всі.
лізли фальшивими усмішками, тиснули тупими порадами.
і ніхто не сказав, що блядство у тебе в крові.
і ніхто не сказав, що совість дрібними монетами
що руки твої забагато інших торкались рук.
я ділилась з тобою думками, надіями, злетами.
а ти стільки приніс грандіозно великих мук.
усвідомила врешті: я й не знала, на що підписуюсь.
я і близько не бачила стільки підступних змій.
і з життя, і з думок я навіки тебе викреслю.
та різиця яка: ти ніколи не був тільки мій.
твою душу не знаю, чи пекло, чи Бог двоїть.
я боролась за тебе, допоки були сили.
бо ніхто не сказав, що блядство у тебе в крові.
я спокійна в одному: що завжди щиро тебе любила.
7.10.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2019
бо важливо єдине: не бачити і пробачити
мала щастя дві крихти, змінила це все на біду
полум'яним дощем твоє ім'я навіки позначу
і нескореним сонцем над серцем під ранок зійду
бо важливе одне: підійматись, хоч скільки падаєш
не давати надій в тім, що справдяться чиїсь слова
я тобі забагато себе віддала й надто радила
та я, врешті, усім забагато сил віддала
хто зі мною тепер, коли подих і пульс уривками?
коли серце шукає причину, надію і зміст
а думки в голові пролітають, неспіймані ритмами
і круками великими мовчки тікають у світ
бо немає початку, немає кінця, ані рішення
кожен має свої дев'ять кіл без зупинок пройти
можна сном, чи людьми, чи надіями марними тішитись
та здолавши нездолане, тоді тільки зможеш рости
11.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2019
мені б бути, як всі.
не писати віршів. не сміятись з невдач.
мовчки приймати удари долі.
і покірно чекати подачок.
харчуватись за групою крові.
зустрічатись з порядним "середнячком"
одружитись у двадцять п'ять.
готувати сніданки й вечері.
запилити в шафі диплом.
і одного разу
головою розбити двері.
08.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019
ти знаходиш ту, з якою "можна жити"
і втрачаєш ту, що була сенс всьому.
ти давно забув, як то воно - любити
ти давно забув. ти все давно забув.
дні тепер спокійні. дні тепер всі схожі.
ніч вписали в графік. ззовні все порядно.
ми чужі-байдужі. здалеку прохожі.
але той твій погляд...ти не дав би ради!
все тепер інакше. може, це на краще.
бо ми так горіли, що палав весь світ
і тому не було ні кінця, ні краю
кожен доторк- космос. кожен день - політ.
я б отак й згоріла. мусила тікати
ти стояв, дивився. і не зупинив
ти не звик тримати. ти привик чекати
і тому нічого, мабуть, й не зробив.
якось і не гірко. що ті сльози лити.
кожен має вибір. та і все на тому.
ти знаходиш ту, з якою "можна жити"
і втрачаєш ту, що була сенсом всьому.
05.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019
я виразно чую твій мовчазний шепіт
мій пульс миготить крізь сонні твої повіки
я інша. ти ж знаєш, я інша від тої решти.
напевно, цинічно - [сприймаю тебе, як ліки].
я можу піти, і ти мене не зупиниш
так довго росли переломані в коренях крила
я хочу від тебе дві кави й годину тиші
ти знаєш, яка я. [всі думають, ніби мила].
не маю кордонів. ні рамок. ні жодних обмежень
живу на березі твого здорового глузду
мої поцілунки обпалять твої
вени.
я можу піти, чи лишитись твоєю
музою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2019
розбуди мене в теплому літі
коли були дурними і добрими
простягалися луки квітами
і купалися в сонячних променях
дуже швидко зима нагрянула
ти мене заколисуй піснями
ти мене заколисуй ранками
і розмовами ніжними різними
хочу я до весни не бачити
хочу я до весни перебіжками
трохи кави - і літом марити
прогорів вісімнадцятий з тріскотом!
заколисуй мене водоспадами
хай річки по степах розливаються
моє серце болить снігопадами
крижаною водою вмивається
розбуди мене в іншому літі
обійми таку заспану й сонну
нехай стихне в душі моїй вітер
нехай буде Нове, а не Знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2019
ти залишив мені на згадку
трохи вітру і мало слів
"як ти там,мала? все в порядку?"
а я просто не бачу снів
упустив моє серце на друзки
перерізав словами горло
навкруг шиї зв'язав мотузку
і питаєш, чи все в мене добре ??
краще я би тоді померла
не любов це була, а вар'яцтво
я об тебе всю душу подерла
об твоє невиправне блядство
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2019
🍬🍬🍬
Я з тих, хто спати не дасть спокійно.
Я з тих, хто завжди сміється в обличчя.
Я з тих, біля кого не дихаєш рівно,
Мені ні розпуста, ні скромність не личить.
🍬🍬🍬
Я з тих, що під ребрами, там, міцно-міцно,
І в кожному сні з нереальним вогнем.
Я з тих, хто завжди обійматиме ніжно
Із навіть уввігнаним в серці ножем.
🍬🍬🍬
Я з тих, кого бачиш у всіх перехожих.
Підкосяться ноги. Сповільниться крок.
І ти вже не зможеш, і ти вже не схочеш
Нічиїх обіймів, нічиїх зірок.
🍬🍬🍬
Я з тих, що доводять до приступів люті.
А потім дарують політ і екстаз.
Солодкими краплями меду в грудях.
Полином гірким кожен раз.
🍬🍬🍬
Я з тих, що любитимуть аж до останку.
Я з тих, кому всі таємниці вночі
Без масок, брехні і прикраси розкажуть.
А потім залишать напам'ять дощі.
____
Я з тих, хто в душі. І кого пам'ятають.
Якби ж бути з тих, кого не відпускають..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2019
мені не потрібні зовсім твої гроші
мене не здивують понти і айфони
байдуже, хто друзі і що вони можуть
я хочу, щоб ти повертався додому
я хочу, щоб ти захотів повертатись
щоб іноді вмів відмовлятись "на пиво"
щоб зустрічі наші приносили радість
щоб в зустрічах наших знаходив силу
я хочу болячки твої лікувати
і поруч сидіти, коли тобі зле
і часом сміятись, а часом - мовчати
одним тільки серцем читати тебе
мене не цікавлять твої подарунки
важливим є те, що об'єднує нас
нехай обіймають мене твої руки:
мені лиш потрібний твій час.
03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2019
чим швидше втратиш свої ілюзії,
тим легше
дихати.
люди корисливі. злі. і байдужі.
яке б не сталось
лихо.
ніколи нікого на відстань подиху
якщо серце скаче, як
дикий кінь.
ніколи другого шансу. нікому
навіть не пробуй.
Не Вір!
хто раз обманув, той таким буде завжди
хто зрадив, лишив, хай забуде
твій смак
прийми цю гірку, але чесну правду:
менше близьких
на одного.
це так.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2019
і б'є 220 по венах током
ти чуєш, ти також не спиш
ти також вчуваєш знайомі кроки
ще поки не пізно - залиш
ще поки ногами намацуєш дно
шукай десь на суші знак
бо штучно звучить те моє "всеодно"-
тепер ти вже знаєш
мій
смак.
03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019
так іноді ломить під ребрами страшно:
а раптом, з тобою не стане нам часу?
ти зважишся.
зможеш сказати.
ти - в радості.
а я опинюсь за межею досяжності..
якщо ти близький, неважливо, що далі
мені не цікаві похвали й медалі
і хоч неминуче сумне роздоріжжя,
скажи мені правду! чого ти боїшся?
ти зовсім нічого, повір, не втрачаєш
мене ти ні краплі насправді не знаєш
я вмію прекрасно вдавати байдужу
з тобою ми зовсім ніякі не друзі
занадто нерівно те серце стрибає
воно хоч мовчить, сто відсотків все знає.
а раптом, не вистачить нам відважності?
ти прийдеш, а я - за межею досяжності..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2019
а різниця яка, коли зовсім байдуже
метрова табличка: "не можна вірити"
не чекає тебе там ніякої радості
тобі скільки казати, що люди - злі?
і сама все тверезо і ясно бачиш
не топися, бо то є не зовсім вода
ти для нього нічого ні краплі не значиш
ти закохана - значить, безмежно дурна.
йому хочеться просто того, що не можна
і далеко йому всі твої почуття
ти щасливої краще бажай дороги
бо закохана - значить, безмежно дурна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2019
крапля краплею смуток вичавлюю
надвечір'я - ховаюсь в пісок
і весною морозною ранньою
босоніж ледь на пальчиках крок
тихий шелест душі понад плечі
тихий шепіт душі під ключицями
переводь почуття просто в речі
і фальшивих зви чесно - ницими
забагато довкола вигадують
забагато довкола говорять
і вже майже нічого не радує
і здається, нічого не можу
шкіру впоперек-вздовж перекроєно
не ножем, а твоїми цілунками
врешті-решт, і мене обеззброєно
і полинним дурманом отруєно
серце дуже невчасно озвалося
може, просто, задовго мовчало?
може, просто так мало радості
що любити воно як не знало?
а ніщо просто так не буває
а найкращий підхід - то простий:
не шукай почуттів, де нема їх
а коли справді є, не мовчи
02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2019
⛅⛅⛅
ніхто хай не лізе до тебе з порадами
роби так, як хочеш. а не так, як всі.
хіба ти живеш, щоб чужі були радими?
а люди (ти знаєш) жорстокі і злі.
⛅⛅⛅
самі не літали, самі дім-робота
тай іншим тому не дають
якби то ще була важлива турбота!
чиюсь пильнувати лють..
⛅⛅⛅
чиюсь пильнувати жагу до новин
цікавість чиюсь тамувати..
тобі було зле, то лишився один
бо всім язиком лиш тріпати
⛅⛅⛅
нікого не слухай і йди крізь тумани
ніщо хай не влучить у віру
а будуть за те, що у серці питати -
всміхнись: а тобі яке діло?
02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2019
і де твої крила, що їх так любила?
і де твій незламний дух?
від подиву широко очі відкрила
на мить зупинився рух
дивився згори, як же ти понтувався:
"дивись, в мене інше життя"
ну як чужі руки? нове щось дізнався?
душа зачерствіла твоя
а я, дорогенький, попереджала:
нічого й ні з ким - без любові
вона на такого, як ти, чекала,
їй - гроші одні. не розмови.
ти ще десь недавно уголос сміявся,
ти досі при друзях крутий
тобі не джек-пот по житті попався
ти просто повівся, дурний
ну де твої крила? де твоя гордість?
де дике твоє серце?
чому не блистять, як зі мною, очі?
важливі- пусті стали речі?
я так любила твою свободу
ти був, наче криця, незламний
ми разом проходили море без броду
твої лікувала рани
твоїми світами я дихала вільно
і їхав нам дах нереально
тепер на землі ти, тепер не мрієш
без мене не так цікаво?
02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2019
Я завжди почувалася невпевнено біля дешевих жінок. Не отих, знаєте, легкої поведінки. Дешевих - з фарбованим волоссям неприродного кольору, очима, обведеними чорним олівцем о 7 ранку, з тонною косметики (здається, зараз вона кліпне, і відвалиться пів-лиця).
Вони ще смішно ковиляють на грандіозної висоти підборах, щедро поливають себе наймовірно різкими парфумами у спеку і затягуються сигаретою, як я повітрям у горах.
Поруч дешевих: тих, що нехтують нормами моралі і честі, лягають на хімічні атласні покривала в поганеньких готелях і голосно висміюють саме поняття слова "вірність".
Які максимум, що читають - це пости в Інстаграмі "как увеличить грудь на 2 размера" і не можуть відрізнити Мону Лізу від Лізи Сімпсон.
Я люблю гарних і розумних жінок. Біля таких комфортно, цікаво і хочеться рости. Біля дешевих розумієш, що до того рівня падати і падати.
Дешева жінка не знає одного:
Чужа душа - потемки. Чуже життя - моветон.
Любі жінки, ви можете втрачати совість, принципи і цноту. Та не втрачайте гідності, будь ласка.
Адже врешті-решт, кожен отримує те, на що заслуговує:
хороші люди - хороші події,
погані люди - піздюлєй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826168
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.02.2019
та скільки можна ставати на ті самі гра́блі!?
а розум якого чорта тепер мовчить?
я тому, що сталось, і сама, певно, не рада
можу сміятись. та, знаєш, скажено болить.
ну як я могла повестись і тобі повірити?
так, ніби не знаю, що серця в тебе нема.
ніколи-ніколи про те, що не можна, не мріяти!
ніколи-ніколи ніяких надій, жодних планів!
мені все в душі ти собою поперевертаєш
я ноги кляну, а вони знов до тебе йдуть
чи зовсім здуріла? що робиться, не уявляю.
погана ідея: і в тому незмінна суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2019
[color="#223abf"][i]А ти смійся в обличчя лиху!
А ти смійся в лице біді!
Не здавайся, і глибоко дихай:
Під водою бували всі.
Хоч кричала: не вмію плавати!
І топилась у власних сльозах.
Місяцями нездійсненим марила,
Дозволяла, щоб їв тебе страх.
Тамувала сердечну втому.
Викликала вночі таксі.
Вибігала у відчаї з дому,
І чужими здавалися всі.
Забувала про все, що поруч
І лякав твою душу сміх
І стискав твоє серце обруч
Що він мав. що він міг й не вберіг.
Дуже дихати було важко
Ти топилась - і прямо на дно.
Знаєш, визнати чесно поразку:
Ось що врешті найважче було.
Що не завжди буває, як хочеш.
Що руйнуються безліч світів,
І ти всі врятувати не зможеш.
Бо багато кротів і щурів.
Менше слів, більше діла - і досить.
Хай душа не тривожиться злом.
Хай не бачать всіх прикрощів очі,
Ну а тіло хай йде напролом.
_____
А ти смійся в обличчя лиху!
А ти смійся в лице біді!
Не здавайся, і глибоко дихай:
Під водою бували всі.
[/i]
08.07.18[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019
ти хочеш пеклом мене налякати?
я бачила вчора всіх демонів
я пройшла неповторних дев'ять кіл.
ні кричати.
ні мовчати.
ні сказати.
ніби легені стиснули ременем
і нема ні кінця.
ні початку.
ні міри.
темрява безкінечно дихає прямо в серце
очі- в одну точку, стіни давлять прірвою.
а свободи так мені хочеться!
а за спиною- зовсім-зовсім несхвальний шепіт
я все, що тисне-болить з кров'ю вирвала
хай підступно в руках не тріпочеться.
ти більше ніколи не будеш колишньою
та ніч- з тих, на яку потрібно зважати
не слухай нікого, чужих, ані родичів
ти [слава Богу] в тому Содомі є лишньою.
тобі нема там, кого поважати.
й ніхто вже не зробить тобі боляче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019
червоними діодами "Спинися!" - миготить
колючими і гострими дротами в три ряди.
я всі на світі методи, а серце не мовчить
я скоро зійду з розуму, мої думки вкради.
не думав, що зробив: ти по життю сліпий?
ти що, не бачиш - ноги самі до тебе йдуть?
закрий від свого впливу. мене, мене закрий.
або нас двох разом замкни - хіба не в тому суть?
мені тебе не можна, мені тебе ніяк
я краще би не дихала. я краще б не дивилась.
я думала, торкнусь до хвилі просто так.
а ближче підійшла - за п'ять хвилин втопилась.
02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2019
накриваюсь від міста ковдрою
закриваюсь від тебе екраном
намагаюсь здаватися доброю
тільки серце падає каменем
тільки очі завжди опускаю
і занадто стаю серйозна
що робити з собою, не знаю
видаюсь тобі зла і холодна
ти замкнеш всі свої замки́
і замкнеш своє серце навіки
так твоєї бракує руки
бо підтримка твоя - мої ліки
я байдужа тобі, мабуть
не покажу я правди й на мить
тільки очі мене видають
тільки голос дико тремтить.
02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2019
ти відчуваєш її - самотність.
вона лізе в душу брудними ногами
ламає ребра, ламає свідомість
маленька й підступна, сміється над нами.
ти відчуваєш її - неминучу.
тиша у вухах, чотири стіни
легше зіскочити босому з кручі
легше покреслити кроки й роки.
от би сміятися десь до упаду!
впасти в траву і радіти погоді.
зранку, волосся привівши до ладу,
знов для прогулів шукати нагоду.
от би прокинутись в ніжні сімнадцять!
вірити в сни, танцювати до ранку.
де всі оті, що казали "назавжди"?
кожного дня в тебе ще одна крапка.
ти відчуваєш її - незворотну.
і поки душа забинтована сміхом
тіло таку відчуває втому:
впасти би десь і змиритись вже з лихом...
08.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2019
🌏🌏🌏
я створена бути вільною
я створена бути живою
свободу мотузками міряю
порву - залишаюсь собою.
🌏🌏🌏
я створена бути дикою
не стати нічиєю жертвою
літати між горами високо
якщо вже без крил, краще мертвою.
🌏🌏🌏
мене ти не зловиш на вудочку
на вухах лапша не тримається
єдине, що слухаю, - музику
/коли щось пече, посміхаюся/
🌏🌏🌏
повір, не люблю я нікого.
і геть ні про кого не мрію.
я просто шукаю такого,
що створений бути вільним.
08.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2019
А ти думаєш, здатна я зламати священні узи?
Пов'язати чоло і стрибнути невідь-куди?
Ми з тобою були. І назавжди залишимось - друзі.
Ми з тобою ніколи насправді так й не "були".
___
Та я знаю, як важко щодня малювати сни.
Але то є життя. І, на жаль, всяке може бути.
І не вийде змінити того, що зопалу зробив.
І немає різниці, що скажуть нам інші люди.
_____
Чи безглуздий. Чи хворий. Чи, може, така твоя віра.
Я не просто для тіла. Я вільна. Вперта. Жива.
Я нікого в тобі, на щастя своє, не зустріла.
Я нікого в тобі, на щастя своє, не знайшла.
20.07.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2019
Питання, що я найчастіше чую, повернувшись з відпустки, звучить приблизно так: "Люди там багаті і щасливі, правда?"
Неа, люди "там" - інші. І знаєте, яка головна відмінність між тут і там?; відмінність, яка є основним джерелом всіх проблем і нещасть українців? Наші люди не поважають нікого. Відсутність поваги і абсолютна безтактність вже настільки міцно приросла до ребер, що стала другою шкірою.
За два тижні перебування у Європі мені (о диво!) ніхто не нахамив, не штовхнув на східцях у метро, не кричав: "гімнючка мала, встань мені місце", навіть ніхто на ногу не наступив. І це в багатомільйонних містах, посеред гамору й балагану. Я чула тільки: "сорі" і "can I help U".
Це ж як приємно було опісля заходити в 14-ту маршрутку в час пік...
Наші люди не поважають нікого і нічого. Химерний симбіоз - вміння пхати свого носа в чужі справи і абсолютна байдужіть до того, де "моя хата скраю".
Тебе задовбуть до напівпритомності: "заміжзаміжзаміж", "дітидітидіти" - відсутністю елементарного такту, совісті і виховання, адже начхати, що тобі боляче і неприємно від таких запитань; зате, коли на вулиці раптово почнеться гіпо-, залишать помирати, бо "таке молоде, а зранку вже п'яне".
Не судіть строго - я таки патріот, люблю Україну і хочу жити тільки тут.
Але важко бути поміж отої відсутності поваги.
Це ж наскільки "приємно" - перемити комусь кісточки, обсмоктати чийсь біль чи трагедію в найменших подробицях, скрушно зітхаючи; тішитись, що в сусіда хата не така біла і діти роботу знайти не можуть.
Коли ти хамиш в маршрутці - це неповага.
Коли йдеш поза чергою - це неповага.
Коли підставляєш колегу - це неповага.
І коли тріпаєш язиком без спину і совісті.
І коли ображаєш людей і поливаєш їх болотом.
І коли пхаєш носа до чужого проса.
І коли зраджуєш чиюсь довіру.
Нам не треба звалювати все на владу.
Спершу потрібно вишкребти з душі оту гнилизну, підлість, заздрість, безтактність.
І посіяти в ній хоч щось світле.
Будемо добрішими, чи як?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824258
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.02.2019
🌏🌏
замовкни, серце моє, заткнися.
за ким ти стукаєш?
він просто копія. клон - дивися.
ударом вглиб дуришся.
🌏🌏
там ніч без даху, зірки без пам'яті
в безодню рука повела.
в житті настільки багато радості!
кидайся того ровера.
🌏🌏
замовкни, серце моє, заткнися.
не плач. не ний. не страждай.
ти в ніч кожну- кожну йому приснися,
сама ж попід ранок тікай.
02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2019
💌💌💌
якщо я завтра помру, сьогодні хочу дихати
сьогодні хочу жити. не чути жодних пліток.
не слухати жодних порад. своїми гордитись крилами.
з любов'ю і задоволенням проходити кожен крок.
💌💌💌
якщо я завтра помру, то знаю, що світ не зупиниться.
настане зима, весна. і літо буятиме квітами.
хтось правильно зробить щось. хтось всоте в житті помилиться.
хтось скаже "мені всеодно", хтось збреше "ми були рідними".
💌💌💌
якщо я завтра помру, сьогодні не буду плакати.
сьогодні я зроблю все. і скажу, про що мовчу.
а жити всі дні отак, як інші тобі радили?
я хочу горіти вогнем! навіть якщо згорю.
02.19[u][u][/u][/u]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2019
і кров попід скроні пульсує
і очі твої п'яні
в моїх тридцять чортів танцюють
ти дикий мисливець.
я - лань.
тонким сухожиллям льоду
солодким уривком пульсу
пірнай в крижану воду
віддай мені глузд і душу
я знаю, тобі не спиться.
приїдь.
мовчи і не дихай.
бо я вже не лань. а лисиця.
вполюю сама тебе.
тихо.
я бачу: тремтять твої руки
ти злий - пересохли губи
казав, не піддатний на муки
нікого, казав, не любиш
по ребрах електросигнали
твої 220 верхні
тікали, та нас наздогнало
п'янке дощове небо
і кров попід скроні пульсує
і очі твої п'яні
в моїх тридцять чортів танцюють
ти дикий мисливець.
я - лань.
01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2019
бо важливо єдине: не бачити і пробачити
мала щастя дві крихти, змінила це все на біду
полум'яним дощем твоє ім'я навіки позначити
я нескореним сонцем над серцем під ранок зійду
бо важливе одне: підійматись, хоч скільки падаєш
не давати надій в тім, що справдяться чиїсь слова
я тобі забагато себе віддала й надто радила
та я, врешті, усім забагато сил віддала
хто зі мною тепер, коли подих і пульс уривками?
коли серце шукає причину, надію і зміст
а думки в голові пролітають, неспіймані ритмами
і круками великими мовчки тікають у світ
бо немає початку, немає кінця, ані рішення
кожен має свої дев'ять кіл без зупинок пройти
можна сном, чи людьми, чи надіями марними тішитись
та здолавши нездолане, тоді тільки зможеш рости.
12.18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2019
і знов вихідна точка. і знов догори по накатаній.
я всоте вчусь посміхатись. приблизно. подекуди. крайньому.
це всього лишень оболонка. ніхто не знає, як правильно.
і душу сміхом ду́́шу. холодним і не по-справжньому.
ніхто не побачить, що сховано. то серце бинтом перев'язано.
думки всім на світі зайнято. я просто сліпа в очевидному.
пороблено чи не пороблено. різницю віками розказано.
і протяг пустою кімнатою ховає в мені невидиме.
01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2019
"..якби я знала, що то щастя
я б зупинила оту мить.."
ну як я цю мить не розгледіла?
ну як я цю мить не відчула?
думки між рядками, як лебеді
думки між рядками, як бурі
душа заплітається в коми
душа так втомилась брехати
вже пізно, нічого не зробиш
вже пізно тобі про це знати
я завжди робила, як кажуть
я завжди робила, як правильно
ці вчинки дурні насправді
ці вчинки пусті і марні
а серце так б'ється! - не чуєш
а серце так б'ється! - не дивишся
сама проти себе воюєш
сама в своїй долі помилишся
не скажу тобі ані слова
не скажу тобі ані фрази
сама не розгледіла, що це
сама не розгледіла зразу
та тягне всіма магнітами!
та тягне всіма планетами!
ми ніби завжди були рідними
ми ніби розбились кометами
ну як я цю мить не відчула?
ну як я цю мить не розгледіла?
я краще би поруч заснула
я краще би поруч по небу..
01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2019
гори!
можливо, світанки чиїсь займуться,
можливо, душа чиясь змінить напрямок,
можливо, когось із безодні врятуєш,
можливо, милішим комусь стане ранок.
не бійся своїх почуттів і бажань,
бо іншого шансу для них не буде!
бо іншого часу для них нема!
яка різниця, що скажуть люди?
живи тут і зараз! живи кожним днем!
не просто чекай вихідних і дати.
гори безупину гарячим вогнем!
сьогодні!
бо завтра може вже не настати..
01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2019
ти можеш багато втратити
і може багато хто зникнути
дощить звідусіль порадами
закон лиш один: не звикнути
дощить звідусіль фальшивістю
і віє любов'ю з користі
оті всі несправжні милості
злим оком на свіжу молодість
а серцю мовчати так хочеться!
від тих, кому "треба", сховатися
дивитись на промені сонячні
із буднів і днів вириватися
а серцю любити так віриться!
та ночі шепочуть насмішкою
що завжди, чим більше мріється
тим довше в подушку у ліжку.
12.05.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2018
Травнева ніч. Казкова.
Шепоче туман під зорями
Малює двом в даль дорогу
Роз'єднує-з'єднує долями
Так пахне травнева ніч!
Дощами, ріками і зливами
Скажи лиш одну мені річ:
Хіба ми були нещасливими?
Шумить, барабанить і стукає,
І краплі тікають вікном
Ми думали, світ весь розрухали.
Ми думали: тільки б разом.
Ховались від зливи під дерево
Сміялись, як це недоречно
І зорі терпким лились медом нам
І куртка на моїх плечах
Ламали букети жасмину
Який же п'янкий линув запах!
Ми жили кожну хвилину
Бо знали, як мало часу.
___
Вдихнути цю ніч. Відчувати.
Вдихнути. Вона - зовсім наша.
І тільки одне пам'ятати:
Сміливість - найкраща окраса.
18.05.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792605
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.05.2018
справжнє не забувається
пульс сто двадцять
верхній двісті
твої ключиці
мої кисті
твої долоні
мої очі
час смолою
йде-не хоче
мороз по шкірі
тремтять коліна
слова побігли
бо мова тіла
не знаєш, де ти
лиш ми й
нікого
повільно ребра
рахуєш знову
темрява. тиша
глибоко
дихай
пройшло дві ночі
а твої вії
в душі лоскочуть
в мені жевріють
ти чуєш, ранок.
ти чуєш, люди.
це ж не намарно?
ми ж не забудем?
гаряча кава
дві краплі тиші
я всіх забуду
я всіх залишу
___
минається.
прощай.
справжнє.
не. забувається.
в тому
наш
кайф.
30.04.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2018
🌍
Я за все Тобі, Боже, дякую.
Може, іноді була незрячою.
Може, я забагато плакала.
І нічого сама не покращила.
Може, вірила я у дурниці,
І лінивою деколи була.
[травмували злі люди і ниці.]
А про добрих і зовсім забула.
Пам'ятаю усі моменти,
Коли чудо Твоє здійснилось.
Бо, можливо, вартує жертви
Те, що все аж настільки змінилось.
06.03.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788968
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2018
і кожен біль колись стане венозним спомином
і кожна втрата стане важливим звільненням
коли все мине, ти зможеш вдихнути на повну
коли все мине, ти нарешті станеш іншою
то тільки тепер пульс літає шаленим стукотом
то тільки тепер зупиняються стрілки майбутнього
ввімкни - ти ж їй віриш, оту незрадливу музику
[здається, без неї все марно й нічого путнього]
роби те, в що віриш. тримайся двома руками
тримайся за власне серце. за те, ким ти була і є.
веселі життєві події ще і не таких ламали
та все, що тепер здобудеш, то точно лише твоє.
і кожен біль колись стане венозним спомином
і кожна втрата стане важливим звільненням
якщо вже почала, то мусиш пройти це повністю
яка різниця, хто проти? аби лиш ти в себе вірила.
24.04.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788959
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.04.2018
я так хочу втекти.
мене мучить смертельна втома.
не залишилось сили, щоб вірити ще хоч комусь.
куди хочеш, іди.
я не буду просити нічого.
я сама це здолаю. у всьому сама розберусь.
я так хочу втекти.
хоч ніколи не звикла втікати.
та усе має межі. а біль- він як той океан.
добудовуй мости.
всеодно буду я задихатись.
ну бо як це можливо, щоб кожен приносив обман?
я так хочу втекти.
розчинитись.літати.пірнути.
в інше місто, країну. на поїзд. в літак.
час холодно-пустий.
я не хочу нічого чути.
я не бачу нікого і не вірю в жоден знак.
____________
розсікли на уламки.
рахували ребра ножем.
а я все віддала. я нічого не шкодувала.
я не хочу ранку.
бо все важче з кожним днем.
мені треба втекти.
терміново
і
якнайдалі.
21.04.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2018
🌸🌸🌸
Ти знаєш, свобода — найвища цінність.
Ти знаєш, залежність — найгірша якість.
Багато в чому ми зовсім різні.
І кожен з нас свою знає правду.
🌸🌸🌸
Як завжди, часу шалено мало.
І дні короткі, і ночі довгі.
Частіше пізно, все рідше — рано.
Нічого не значать ні лінь, ні втома.
🌸🌸🌸
В двацятий раз не впадеш — спіткнешся.
Коліна сто років тому зажили.
Оце безсмертність якась озветься.
Сама й не знаєш, де взялись сили.
🌸🌸🌸
І навіть коли важко дати відсіч,
І біль у серці всю гасить радість.
Повір, що свобода — найвища цінність.
Повір, що залежність — найгірша якість.
29.03.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2018
🌸🌸🌸
напиши про це "щось", яке тихо витає в повітрі
невловимо торкається пасем. щоки. рукава.
напиши про це "щось". де радіємо ми, наче діти.
де душі не зачеплять чужих ні думки, ні слова.
🌸🌸🌸
де приходить весна. і ніколи ніхто не заплаче.
де каштани цвітуть, і шепочуть ночами гаї.
а що серцю неспокій, то зовсім нічого не значить.
час і сон забере лишній почерк і думки твої.
🌸🌸🌸
напиши про тепло, що в твоїм розливається тілі.
хай ніхто не тривожить на мить, лиш на вічність вікно відчиняй.
а що хтось там говорить: щасливим до того не діло.
ноги в руки, рюкзак і над ранок пливи в небокрай.
18.04.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2018
💧
справжня любов під ключицями
на рівні п'яти міліметрів
тіло пронизує спицями
два сантиметри над ребрами
💧
справжня твоя - без косметики
зла і весела, й розгублена
вітер в волоссі - естетика
вітер у серці - задумано
💧
справжнє так рідко трапляється
серцем дивись, над обличчями
те, що нас током торкається:
справжня любов під ключицями..
04.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2018
чуєш, нині дата пам'ятна
як тобі той клятий лист несли
як я серед ночі боса й сплакана
бігла крізь дібров солодкі сни.
чуєш, нині дата гірша всіх
я б сама тоді з тобою їхала
то так було: вчора радість-сміх
а під ранок я вже ледве дихала
нібито ти вільний й без обмежень
місяць тренувань - то все, що треба
потім без речей, без попереджень
на передову і прямо в пекло! ...
...ніби серцю стало сімдесят
ніби мозок думати забув
як вертались тисячі солдат,
я молилась: хоч би ти там був.
то не тренування й не АТО
всі тепер хороші і забули
а тоді було так всеодно!
тим, чию сім'ю війна минула.
___
ніхто не повертається колишнім
коли б я знала те, яким ти станеш
якби ж я знала те, що буду лишня
у світі, що ми двоє збудували.
та я б тебе ніколи не пустила!
стояла б на дорозі цілу ніч!
безповоротно все війна змінила
життя тепер для тебе - просто річ.
12.04.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018
...твої люди поруч
будуть,
незважаючи ні нащо.
я читала це в книжці поета з Великої Букви.
все міняється раптом.
а коли.. а якщо
ті, хто люблять, не знайдуть, підуть чи забудуть?
...і про більшість довкола
не сказала би я, що
погані.
може, серце холодне і часом немає сил.
просто кожен цей світ
розуміє в своїй
реальності.
бо всі просять тепла. собі зла ще ніхто не просив.
03.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2018
🍀🍀🍀
я знаю, безглуздо від тебе чогось чекати.
весна стала символом того, що значить "брехня".
а я так багато хотіла тебе запитати!
так багато сказати. і мовчки брести навмання.
🍀🍀🍀
а я будувала чудові повітряні замки.
а ти почепив неймовірно незламні замки.
я знаю, що винна. за мрії, думки і за плани.
ну хто в двадцять шість серйозно сприймає казки?
🍀🍀🍀
...ти також відчув? щось космічне літало в повітрі.
хтось казав, щоб дивитися серцем - мав рацію.
так нестерпно жаль, що це все не дожило до літа.
та то ніби нічого. от тільки болить, як в п'ятнадцять...
10.04.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2018
🌸🌸🌸
як ти вмієш з дурниці створити собі проблему!
нереально, щоб люди робили все так, як ти хочеш.
хтось вдягає корону, а хтось вже давно в діадемі.
комусь треба уваги, а КОМУСЬ - гулянок та грошей.
🌸🌸🌸
відпускати потрібно усіх, з ким ти надто різна.
це ж настільки важливо! - мати однакові плани.
і ще поки болить зовсім трошки, а не наскрізно -
все, що робить слабкою, то якнайскоріш подолати.
🌸🌸🌸
ох ця творча душа! кожен раз - як масштабне дп.
та я прошу тебе! ти місяць-два й не згадаєш.
просто в кожній емоції - тій, що не з радості йде,
ти себе не знаходиш. ти тільки себе втрачаєш.
04.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018
🍀🍀🍀
розумієш мене, просто дуже втомлена.
я із духом збираюсь. я зовсім не зломлена.
та щоночі о п'ятій кричать мої сни.
після тисячі зрад від найближчих
серце хоче не щастя, а тиші.
серце хоче розвести фальшиві мости.
🍀🍀🍀
я під ранок навчилася мовчки молитись.
і спокійно уввічі чужим вже дивитись.
чим ти хочеш мене, ну скажи, налякати?
як виходиш з таких безпросвітніх тунелів,
то з ноги відчинятимеш будь-які двері.
і не станеш погоди/нагоди чекати.
🍀🍀🍀
фрази завчені кожної ночі говориш.
що ніколи такої помилки не зробиш.
будеш вірити тільки собі та у себе.
та я скажу, то треба бути цинічним.
без душі. чи без принципів. чи ще щось інше.
щоб тобі почуття не зламали ребра.
04.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018
🎲
Розумієш, нікому не треба вірити.
І найгірше, що часом так сильно хочеш.
Пам'ятай це: багато не варто мріяти.
Треба чітко вловити, що можеш й не можеш.
🎲
І важливо: не варто з людьми розслаблятися.
Бо чим більше обійми свої розкриваєш,
Тим є легше ножа під ребро дочекатися.
Краще зовсім нікому не вірити, знаєш.
🎲
Я не хочу, щоб в комусь ти розчарувалась.
Але чесно, все тільки спочатку так класно.
Якщо боляче, втомлена, холодно, важко:
Найвірніше плече допомоги - власне.
03.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786756
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.04.2018
🍀🍀🍀
Та я скажу, то клопіт -
мати такий дурнуватий характер:
Після купи розчарувань вірити і звикати -
несамохідь.
Пускати мало кого.
Будувати три метри бетонного - із сарказму.
І окремо для тих, хто вагається: мої двері завжди відчинені -
йдіть.
04.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786755
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.04.2018
Я ненавиджу коми. Мовчанка мене вбиває.
Той же спокій ламає ребра. Клітинки. Хребці.
Я ненавиджу тишу. Зима до землі пригинає.
І вчорашні надії - крізь пальці піском по руці.
Раз говориш "назавжди"- будь добрий, тримайся слова.
Доторкнувся душі - бережи в собі людське єство.
Я навіки забуду слова ці "почати знову".
Не існує любові - скажу, певно, тричі по сто.
Дарувала всю душу, допоки вона світила.
Боса йшла по ножах за ідею, куди-невідь.
Я від всіх почуттів відвертаю тепер вітрила.
Сили трошки лишилось. То, прошу, мене не судіть.
12.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2018
🌏
загубись. загуби. і ніколи не згадуй.
хай чорніють і в'януть спогади снів.
я тобі цілий світ просто так дарувала.
за тобою ішла, хоч куди б ти повів.
загубись. загуби. не шукай поза домом.
і, як вгледиш, десятим шляхом обійди.
викидай із душі. загуби в телефоні.
не дзвони. не пиши. не буди.
і вже більше не муч, не тривож мою душу.
є той факт, що я чудом жива.
я Нікому. Ніколи. Нічого не мушу.
я ніколи. ніколи не буду твоя.
загубись. загуби. але все-таки згадуй.
десь-колись у провулках. в дзеркалах душі.
ми нарешті чужі. ну хіба ж ти не радий?
подивись, відпливають мої кораблі.
03.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2018
[i]Я знаю, колись відболить остаточно -
Все врешті-решт має початок й кінець.
Що було складним, то насправді так просто.
Не слухай, що каже філософ й мудрець.
Колись відболить, перетреться, змарніє.
Бо час - це найкращий зі всіх психіатр.
Образи з роками незмінно маліють.
Ти бачиш, хто справжній, а хто - і не варт.
Ніч перед світанком темніша й інакша.
Та є в ній своя чарівлива краса:
Біль - чистий і справжній. Ніякого фальшу.
Він або ламає, або рве в небеса.
02.18[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780957
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.03.2018
[i]Врешті-решт гарантую: одного разу це станеться.
Ти прокинешся вранці, й відчуєш: гарячка спала.
І багато з'явилось причин для щирої радості.
І мільйони нового, про що ти досі й не знала..
Я тобі обіцяю: ти станеш зовсім здоровою.
Амнезія, склероз, Альцгеймер - яка ж різниця?
Довелось видирати шматочки спогадів комою.
Головне, що ти бачити й інші стала обличчя.
Можу точно сказати: ніхто не міняється заніч.
Але спробуй хоч раз: прокинься і перевір.
Певно, першою будеш. Бо раптом - нічого не ранить.
Ти нарешті чужі відпустила уплав кораблі.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780951
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.03.2018